Зміст:
§ 19. Хрящові риби
• 1. Групи хрящових риб. До класу Хрящові риби належить майже 1000 видів морських риб, завдовжки від 15 см до 20 м. Сучасних хрящових риб об’єднують у три групи: акули, скати й химери (табл. 19.1).
Типові акули — хижаки, які плавають у товщі води в пошуках здобичі. Більшість скатів — придонні тварини, що живляться ґрунтовими безхребетними. Химери також є придонними тваринами, які пристосувалися до розгризання ракоподібних і молюсків.
• 2. Акули. Ці риби мають торпедоподібне тіло, основним рушієм якого є хвіст. Верхня частина хвостового плавця акули довша за нижню. Основними стернами слугують парні грудні плавці. Спинний плавець допомагає підтримувати напрямок руху. Рот акули спрямований донизу, під час укусу щелепи здатні висуватися (рис. 19.1). На щелепах у кілька рядів розташовані гострі зуби. З боків голови, ближче до грудних плавців, містяться 5-7 пар зябрових щілин.
Представники різних груп хрящових риб
Шкіра акули вкрита лускою, яка за будовою нагадує зуби і на дотик подібна до наждака.
Акула дихає, вбираючи воду ротом і випускаючи її крізь зяброві щілини. Дихання полегшується плаванням, під час якого вода тече крізь зябра завдяки руху риби. Більшої плавучості тілу акули надає велика печінка, де накопичується жир. Жир легший від води й тому зменшує питому вагу тіла.
Серед акул є і найнебезпечніші морські хижаки, і тварини, які живляться донними безхребетними. Найкрупніша сучасна риба — це китова акула, довжина якої майже 20 м (рис. 19.2, с. 76). Це — фільтратор, що за годину пропускає крізь себе до 2000 т води! Більшість великих акул живиться крупними тваринами: рибами, кальмарами, морськими ссавцями. Найнебезпечніші серед них — біла акула (до 6-8 м завдовжки, рис. 19.1), тигрова акула (до 5-9 м) та акула-молот (до 6 м, рис. 19.3, с. 76).
Рис. 19.1. Під час атаки в білої акули щелепи висуваються вперед
Рис. 19.2. Китова акула в океанаріумі (угорі) й у природі (унизу)
Рис. 19.3. Деякі акули, зокрема акула-молот, становлять небезпеку для людини
• 3. Скати. Більшість скатів веде придонний спосіб життя й живиться невеликими безхребетними. Однак найкрупніший скат манта (рис. 19.4), який досягає 6,6 м у розмаху грудних плавців і до 2 т маси, — фільтратор. Манта плаває в товщі води й фільтрує воду крізь зяброві щілини, заганяючи планктонних тварин у широкий рот за допомогою двох лопатей, розташованих з обох боків голови. У скатів на шкірі розкидані окремі великі луски.
У Чорному морі звичайними є три види хрящових риб. Це катран, морський кіт (див. табл. 19.1, с. 75) і відносно безпечний скат морська лисиця.
До класу Хрящові риби належить майже 1000 видів — акули, скати й химери. Більшість акул — хижаки, які мають тіло торпедоподібної форми. Деякі з них небезпечні для людини. Найбільші з акул і скатів — фільтратори. Скати — переважно придонні риби, які живляться безхребетними.
- 1. Як ви думаєте, чому найбільші хрящові риби (до речі, як і найбільші кити) є фільтраторами?
- 2. Чи становлять небезпеку для людини хрящові риби, поширені в Чорному морі? Якщо так, то як захиститися від цієї небезпеки?
- 3. На кількох рисунках у цьому параграфі поруч із хрящовими рибами зображені люди. Як ви думаєте, що вони можуть відчувати?
- 4*. Небезпечні для життя людини акули можуть викликати жах. Був час, коли розроблялися способи їх знищення. Тепер з’ясувалося, що багато таких видів потребують охорони. Запропонуйте засоби захисту людини від акул, які б не загрожували їхньому існуванню.
• 4. Електричні скати. Довжина електричних скатів може коливатися від 15 см до 2 м (рис. 19.5). Деякі з їхніх м’язів перетворилися на органи, здатні виробляти електричний струм. Розряд електричного ската досягає напруги 300 вольт (у побутовій розетці — 220) при струмі до 5 ампер. За допомогою розряду скат може оглушити здобич (риб) і захиститися від хижаків.
Рис. 19.4. Дівчина-нирець поруч зі скатом мантою
Рис. 19.5. Електричний скат
Коли скат спокійно лежить, він створює навколо себе постійне електричне поле. Поява в цьому полі будь-якого тіла сприймається особливими органами чуття тварини. Удар струмом, одержаний від електричного ската, небезпечний для людини.
19. Хрящові риби
Хрящові риби є менш чисельною групою тварин, ніж кісткові. Основна їхня відмінність полягає в матеріалі скелету. У хрящових риб він складається з хряща. Зовні їх легко відрізнити від кісткових риб завдяки відсутності зябрових кришок. До цієї групи належать акули і скати.
Поширення та спосіб життя
Середовище життя
Переважна більшість хрящових риб живе в морях. Лише декілька видів пристосувалися до життя в прісних водоймах. В океанах трапляються від поверхневих вод до глибоких западин. Багато видів мешкають у тропіках. Є також жителі полярних морів.
Що їдять і хто їх їсть?
Живляться переважно, як активні хижаки. Полюють на риб, молюсків, членистоногих, водяних ссавців. Є види, які пристосувалися до живлення на дні водойм. Переважно це скати, які мають сплощене тіло. Найбільші представники акул — китова та гігантська — є фільтраторами й живляться планктоном.
Акул їдять інші риби, які є більшими від них за розміром. У тому числі й інші акули. Полюють на них і великі зубаті кити (наприклад, кашалоти).
Мал. 19.1. Китова акула
Особливості будови
Розміри тіла
До хрящових риб належить найбільша риба на Землі — китова акула. Її довжина сягає 20 м. А от найменший з видів акул виростає лише до 17 см. Відділи і форма тіла Хрящові риби мають видовжене торпедоподібне тіло, що забезпечує менший спротив води під час руху, а значить, високу швидкість (мал. 19.2). Передня частина голови видовжена, а ротовий отвір розташований знизу, що дозволяє широко розкривати рот. Зяброві щілини не закриті зябровими кришками, їх добре видно. Парні плавці розташовані горизонтально, верхня лопать хвостового плавця більша за нижню. Тіло вкрите лускою особливої будови: на кожній лусочці-пластинці є зубець. Така луска називається плакоїдною. Луска заходить на щелепи — тут вона більша й виконує функції зубів. Таким чином, зуби сучасних хребетних походять від луски стародавніх риб.
Мал. 19.2. Зовнішня будова хрящової риби
Розмноження і розвиток
Хрящові риби роздільностатеві. У них внутрішнє запліднення, тому вони виробляють невелику кількість статевих продуктів, а значить, витрачають на це менше енергії та органічних речовин.
Відкладання яєць
Частина хрящових риб відкладає запліднені яйця (мал. 19.3). Вони досить великі — до 60 см, містять багато поживних речовин для зародка, мають захисну рогову оболонку з гачечками та нитками, якими прикріпляються до підводних об’єктів.
Яйцеживородіння
Є хрящові риби, у яких зародок отримує поживні речовини з яйця, що знаходиться в тілі матері. Це називається яйцеживородінням.
Мал 19.3. Яйця хрящових риб
Живородіння
Є риби, у яких система розмноження ще досконаліша. Зародок розвивається в тілі самки й отримує живлення не з яйця, а з тіла материнського організму. Це називається живородінням. У разі живородіння на світ з’являються більш самостійні особини, тому вони мають більше шансів вижити.
Небезпечні акули
Найнебезпечнішими для людини визнані білі акули, або кархародони. Найбільші екземпляри досягають 8 м. Вони полюють на рибу, можуть проковтнути двометрового тюленя. Описані випадки нападу не тільки на плавців, але й на людей, які перебували в човнах.
Електричні скати
У деяких скатів з’явилося дуже цікаве пристосування — електричні органи, які в процесі еволюції утворилися з м’язів. Ці органи виробляють електрику у вигляді повторюваних розрядів. За допомогою таких розрядів електричні скати оглушують здобич і захищаються від ворогів.
Різноманітність
До групи акул належать хрящові риби з веретеноподібним тілом. Більшість із них — це досконалі хижаки з гострими зубами, які полюють на рибу, можуть бути небезпечними для людей. Однак є акули, які живляться планктоном і дрібного рибою, фільтруючи воду. Усі акули живуть у солоній воді, але декілька видів здатні заходити в річки й жити якийсь час у прісній воді.
Скати мають сплющене в спинно-черевному напрямі тіло. У них округла голова, рострума немає, шкіра гола, зяброві щілини розташовані на череві. На відміну від акул, зуби у скатів тупі, оскільки вони потрібні для перемелювання черепашок молюсків і панцирів ракоподібних.
Є скати, що живляться в товщі води. Найбільший з них — манта, її довжина сягає 7 м, а вага — 2 т. Манту ще називають морським дияволом через вирости на передній частині голови, що нагадують роги. Манта живиться планктоном і дрібного рибою, фільтруючи воду.
Чорноморські скати
У Чорному морі трапляється два види скатів: морська лисиця і морський кіт. Морський кіт, або скат-хвостокол, може бути небезпечним, якщо людина на нього наступить. На хвості ската є зазублена отруйна шпилька, її укол спричиняє різкий біль, набряк, підвищення температури, може навіть наступити тимчасовий параліч.
Значення для людини
• Деякі види хрящових риб уживаються у їжу і є об’єктами промислу (акули, скати).
• Регулюють чисельність риб у водоймах (акули).
• Регулюють чисельність донних тварин (скати).
• Деяких риб використовують у медичній промисловості (акули).
• Шкіру використовують у промисловості (акули, скати).
• Деякі риби є отруйними або можуть вражати електричним струмом (скати).
• Окремі види можуть нападати на людей (акули).
Запам’ятайте найважливіше
Хрящові риби — це давні риби з хрящовим скелетом. Тіло вкрите плакоїдною лускою. Запліднення переважно внутрішнє. Хрящові риби включають акул і скатів. Акули мають веретеноподібне тіло, більшість із них — хижаки, що живляться рибою; є види, небезпечні для людини. Скати мають сплощене тіло. Вони зазвичай ведуть малорухомий придонний спосіб життя, поїдаючи молюсків та ракоподібних.
Перевірте свої знання
1. За якими ознаками можна встановити, що тварина належить до хрящових риб?
2. Порівняйте зовнішню будову хрящових і кісткових риб.
3*. Чим спосіб життя китової акули відрізняється від способу життя інших акул, таких як біла акула чи акула-молот?
4*. Використовуючи матеріали параграфа й додаткові джерела, поясніть, яку роль у природі відіграють хрящові риби.
Що таке хрящова риба?
Хрящові риби – це риби, які мають скелет з хрящів, а не з кісток. Усі акули, скати та скати (наприклад, південний скат ) є хрящовими рибами. Усі ці риби належать до групи риб, які називаються ласможаберними .
Характеристика хрящових риб
На додаток до різниці в їх скелетах, хрящові риби мають зябра, які відкриваються в океан через щілини, а не кістковий покрив, який присутній у кісткових риб . У різних видів акул може бути різна кількість зябрових щілин.
Хрящові риби також можуть дихати дихальцями , а не зябрами. Дихальця знаходяться на верхівках голови всіх скатів і скатів, а також деяких акул. Ці отвори дозволяють рибі відпочити на дні океану та втягувати насичену киснем воду через верхню частину голови, дозволяючи їй дихати, не вдихаючи пісок.
Шкіра хрящової риби вкрита плакоїдною лускою , або шкірними зубчиками , зубоподібною лускою, що відрізняється від плоскої луски (званої ганоїдною, ктеноїдною або циклоїдною), яка зустрічається на кісткових рибах.
Класифікація хрящових риб
Еволюція хрящових риб
Звідки і коли взялися хрящові риби?
Відповідно до скам’янілостей (насамперед на основі зубів акули, які зберігаються набагато легше, ніж будь-яка інша частина акули), найдавніші акули виникли приблизно 400 мільйонів років тому. «Сучасні» акули з’явилися приблизно 35 мільйонів років тому, а мегалодон , біла акула та молот — приблизно 23 мільйони років тому.
Скати і ковзани існують довше за нас, але їх викопні залишки датуються приблизно 150 мільйонами років тому , тому вони еволюціонували значно пізніше за перших акул .
Де живуть хрящові риби?
Хрящові риби живуть по всьому світу, у всіх видах води – від скатів, які живуть на неглибокому піщаному дні, до акул, які живуть у глибокому відкритому океані.
Що їдять хрящові риби?
Раціон хрящових риб різниться залежно від виду. Акули є важливими головними хижаками і можуть їсти рибу та морських ссавців , таких як тюлені та кити . Скати та скати, які в основному живуть на дні океану, їдять інших придонних істот, включаючи морських безхребетних, таких як краби, молюски, устриці та креветки. Деякі величезні хрящові риби, такі як китова акула , велика акула та скат манта, харчуються дрібним планктоном .
Як розмножуються хрящові риби?
Усі хрящові риби розмножуються за допомогою внутрішнього запліднення. Самець використовує «застібки», щоб схопити самку, а потім випускає сперму для запліднення яйцеклітин самки. Після цього розмноження може відрізнятися у акул, скатів і скатів. Акули можуть відкладати яйця або народжувати живих дитинчат, скати народжують живих дитинчат, а ковзани відкладають яйця, які відкладаються всередину яєчного ящика.
У акул і скатів молодняк може харчуватися плацентою, жовтковим мішком, незаплідненими яйцеподібними капсулами або навіть харчуватися іншою молоддю. Молоді ковзани живляться жовтком в яєчному корпусі. Коли хрящові риби народжуються, вони виглядають як мініатюрні відтворення дорослих особин.
Скільки живуть хрящові риби?
Деякі хрящові риби можуть жити до 50-100 років.
Приклади хрящових риб:
- Канадська лабораторія дослідження акул. 2007. Скати та скати Атлантичної Канади: репродукція. Канадська лабораторія дослідження акул. Доступ 12 вересня 2011 р.
- Відділ іхтіології Музею природної історії Флориди. Основи акул . Доступ 27 вересня 2011 р.
- Відділ іхтіології Музею природної історії Флориди. Shark Biology Переглянуто 27 вересня 2011 р.
- Відділ іхтіології Музею природної історії Флориди. Ray and Skate Biology Переглянуто 27 вересня 2011 року.
- Мартін Р.А. Еволюція суперхижака . Центр дослідження акул ReefQuest. Доступ 27 вересня 2011 р.
- Мерфі, Д. 2005. Докладніше про кондриктієвих: акули та їхні родичі . Девонські часи. Доступ 27 вересня 2011 р.