Як поводитися під час обстрілів. Інструкція

Якщо ваше житло розташоване в зоні регулярних збройних зіткнень, перш за все потрібно зміцнити вікна (наприклад, клейкою плівкою). Так ви уникнете розльоту уламків скла. Проте краще закрити вікна мішками з піском або масивними меблями.

Обстріл стрілецькою зброєю

Якщо ви вдома, то сховайте у безпечному місці. Наприклад, у ванній кімнаті або ж самій ванні. Якщо це неможливо, краще лягти, вкрившись предметами, що можуть захистити вас від куль та уламків.

На відкритому місці впадіть на землю. Закрийте голову руками. Перебувайте біля будь-якого виступу чи заглиблення в землі. Укриттям може стати навіть сміттєва урна.

Де б ви не сховались, ваше тіло має бути у безпечному положенні. Згрупуйтесь, ляжте в позу ембріона. Розверніться ногами у бік пострілів: прикрийте голову руками. Коли почнуться постріли, розтулити рот, аби вберегти барабанні перетинки.

Чекайте мінімум 5 хвилин в укритті, доки стрілянина не вщухне.

Артобстріл, мінометний обстріл чи авіанальот

Гучний свист, залп запуску та вибух снаряда може означати, що ви потрапили в зону артобстрілу, мінометного обстрілу або авіанальоту.

Міноборони пояснює, сам снаряд, як і залп установки, можна помітити та зреагувати. Тому краще постійно вести стеження за небом. Вдень – це димний слід від ракети, вночі – яскравий спалах.

Якщо поруч є бомбосховище, то коли ви почули сирену, це знак “Увага всім”. Терміново йдіть в укриття.

• В укритті увімкніть телебачення або радіо на будь-якому носії, або відкривайте сторінки офіційних державних каналів. Там буде інформація про те, що сталося, протягом п’яти хвилин після сигналу. Виконуйте інструкції.

• Залишайтеся в укритті мінімум 10 хвилин після завершення обстрілу, адже існує загроза його відновлення.

Якщо ви вдома:

• Вибирайте місце в кутку та недалеко від виходу для того, щоб миттєво залишити будинок у випадку попадання снаряду. Ховайтесь у підвалі або іншому заглибленому укритті, між несучими стінами.

Якщо ви в транспорті чи на вулиці, то негайно (2-3 секунди) дійте так:

• Падайте на землю. Закрийте руками або предметами голову. Закривайте долонями вуха та відкривайте рот: це врятує від контузії. Перечекайте перший обстріл лежачи, а далі ховайтеся в безпечному заглибленому приміщенні.
• Не залишайтеся у під’їздах під арками та у підвалах панельних будинків або під стінами будинків із легких конструкцій. У жодному разі не ховайтесь біля всього, що може вибухнути чи впасти на вас.
• Для укриття підійдуть підземні переходи, метро, укриття, канава, траншея, яма, широка труба водостоку під дорогою, високий бордюр, каналізаційний люк, траншея чи канава (подібна до окопу) завглибшки 1-2 метри, на відкритому місці.
• Якщо обстріл застав вас у маршрутці, тролейбусі або трамваї, машині – слід негайно зупинити транспорт, відбігти від дороги в напрямку “від будівель та споруд” і залягти на землю.

Після закінчення обстрілу (бомбардування):

Не поспішайте покидати укриття. Можливі поодинокі постріли. Залишаючи місце притулку, не поспішайте розслаблятися.

Добираючись до безпечного місця, обов’язково дивіться під ноги. Не піднімайте із землі жодних незнайомих вам предметів. У жодному разі не приступайте до розбору завалів від ракет самостійно, чекайте фахівців з аварійно-рятувальної служби, телефонуйте 102.

Останні новини

Головне сьогодні

Текстові матеріали, розміщені на сайті life.pravda.com.ua, можна безкоштовно використовувати в обсязі не більше 50% за умови прямого посилання у підзаголовку чи першому реченні матеріалу.

Матеріали з плашкою PROMOTED є рекламними та публікуються на правах реклами. Редакція може не поділяти погляди, які в них промотуються. Матеріали з плашкою СПЕЦПРОЄКТ та ЗА ПІДТРИМКИ також є рекламними, проте редакція бере участь у підготовці цього контенту і поділяє думки, висловлені у цих матеріалах.

Редакція не несе відповідальності за факти та оціночні судження, оприлюднені у рекламних матеріалах. Згідно з українським законодавством відповідальність за зміст реклами несе рекламодавець.

Всі матеріали, які розміщені на цьому сайті із посиланням на агентство “Інтерфакс-Україна”, не підлягають подальшому відтворенню та/чи розповсюдженню в будь-якій формі, інакше як з письмового дозволу агентства “Інтерфакс-Україна”.

Потрапив в полон, загинув чи зник безвісти: що робити родинам військових та як отримати компенсацію?

В умовах війни українські військові, які захищають Україну, перебувають в постійній небезпеці.

Родини нерідко стикаються з проблемами, коли намагаються дізнатись про долю своїх захисників.

“УП. Життя” публікує основні тези з інструкції для родичів.

Що робити, якщо родич-військовий потрапив до полону, загинув або пропав безвісти

Інформація та дані, які має знати родина про родича в лавах ЗСУ, ТрО, Нацполіції чи СБУ:

• ПІБ, дата народження та копія паспорта;
• контактні дані військкомату та військової частини;
• номер військової частини чи підрозділу;
• посаду, звання та військово-облікову спеціальність;
• ідентифікаційний номер, номер військового квитка;
• ПІБ та контакти колег по службі, побратимів;
• телефон гарячої лінії частини, бригади, угрупування.

Також родинам радять домовлятися про постійний контакт, зокрема військовий має повідомляти про своє актуальне місце перебування (населений пункт, але без точної локації).

Також захисникам потрібно повідомляти про періоди, коли вони орієнтовно не зможуть виходити на зв’язок.

Що робити, якщо ви втратили зв’язок із захисником?

Якщо ваш родич кілька днів не виходить на зв’язок, потрібно з’ясувати всі обставини:

• сконтактуйте з побратимами, колегами по службі або ж командиром;
• якщо в частині вам повідомили, що військовий знаходиться на бойовому завданні, зберігайте спокій та очікуйте на зв’язок.

Що робити, якщо родич “зник за особливих обставин”?

У цьому випадку йдеться про те, що людина зникла через військові дії.

Військовий в такому випадку має особливий статус, а члени родини мають юридичне право на отримання інформації про місце перебування, обставини загибелі або місце поховання.

Що робити, якщо родич зник в ході бойових дій?

• У випадку тривалої втрати зв’язку (3 дні і більше) потрібно зв’язатись із військовою частиною, командиром або побратимами та з’ясувати причину тиші.
• Якщо вдалось отримати усну інформацію, що захисник зник безвісти, потрібно одразу дізнатися місце останнього перебування та що передувало зникненню.
• Максимально точно встановіть та зафіксуйте останні координати родича, після чого з ним було втрачено зв’язок.
• Зв’яжіться із військкоматом та перевірте, чи отримали там повідомлення про статус зникнення безвісти.

Можна звернутись і до інших установ, в яких служить ваш родич: головні управління Нацполіції, СБУ, ДСНС або інших.

При цьому не потрібно розповсюджувати інформацію про захисника у соцмережах, особливо вказувати його можливе місцезнаходження, оскільки це може створити загрозу для життя.

Ви зібрали всю необхідну інформацію про захисника. Що робити далі?

Потрібно подати заяву про розшук зниклої безвісти особи за особливих обставин до Нацполіції, зробити це можна так:

Після цього потрібно зафіксувати номер заяви, а після направлення отримати витяг з ЄРДР.

Протягом 24 годин від отримання заяви Нацполіцією захисника внесуть до реєстрів і він офіційно стане зниклим безвісти з дати подання заяви.

Якщо поліція дізнається про те, що військовий перебуває у полоні, заручниках або ж є загиблими, тоді справа передається до СБУ.

В такому випадку родині варто звернутись до СБУ, щоб дізнатись контакти слідчого у справі.

Для пришвидшення пошуків можна також звернутись до:

• Червоного хреста,
• Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин,
• Національного інформаційного бюро.

Що робити, якщо захисник перебуває у статусі зниклого безвісти більше 6 місяців?

Родич потрапив у заручники. Що робити?

Якщо вашого родича взяли в полон, для початку потрібно з’ясувати усі можливі подробиці: місця перебування, інформацію про координати, зібрати всі можливі факти і докази, необхідні для розшуку людини – скріншоти повідомлень, аудіозаписи розмов, відео.

• звернутися до Об’єднаного центру при СБУ за контактами: +38 (067) 650 83 32; +38 (098) 087 36 01 або листом на ел. адресу: [email protected];
• подати заяву до поліції, зафіксувати реєстраційний номер заяви, а також забрати витяг із ЄРДР, де буде ПІБ слідчого;
• у разі потреби разом із заявою до поліції подати біологічний зразок ДНК для подальшого їх порівняння. Зразки беруть у біологічних батьків або дітей;
• після цього поліція передає подібні справи до СБУ, куди родині потрібно звернутися, щоб отримати ПІБ слідчого у справі для подальшої взаємодії з ним;
• розпочати вести “щоденник” із важливою інформацією про вашого родича: загальну інформацію та як опинився в полоні. Після цього туди записуються усі дії, які ви робитимете для отримання інформації, і короткі зведення після телефонних розмов чи спілкувань.

Що робити, якщо родич загинув на війні?

• Якщо ви дізналися про смерть вашого родича, потрібно дізнатись усі подробиці і координати.
• Звернутися до відділення Нацполіції за місцем проживання, справу потім передадуть до СБУ.
• Дізнатися в СБУ номер справи та ПІБ слідчого для комунікації.
• Звернутися до військкомату та перевірити наявність Акту про настання смерті.
• Якщо у військкоматі відсутня інформація про статус військового, потрібно звернутися до командира частини з проханням надати відповідне повідомлення.

Якщо ви самостійно з’ясували, що тіло знаходиться на окупованих територіях за допомогою фото чи відео, для подальшого обміну потрібно:

• повідомити організації, де ви заповнювали анкети (НІБ, Червоний хрест тощо);
• повідомити військкомат, СБУ і Нацполіцію;
• повідомити військову частину, попросити надати Акт про настання смерті;
• повідомити Уповноваженого з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
• повідомити слідчого у справі (відповідно до вже поданої вами заяви до поліції);
• організувати збір ДНК.
• відстежувати інтернет-ресурси ворога, де може бути інформація про тіла забрані ними;
• повідомляйте про зміни установам, з якими взаємодієте.

Якщо ви отримали Акт про настання смерті від військкомату, СБУ чи Нацполіції, його недостатньо для отримання Свідоцтва про смерть.

Потрібно отримати рішення суду і після цього звертатися до РАЦС, де вам і мають видати свідоцтво державного зразка.

У суді вам потрібно скласти заяву та додати докази про настання смерті (Акт про настання смерті, фото, посилання на чат тощо). До заяви додати копії документів.

Родич загинув, тіло забрали та ідентифікували. Що далі:

• уточнити дату та час доставлення;
• узгодити з військовим комісаром, представниками місцевою владою час та порядок поховання;
• зібрати документи для оформлення допомоги на поховання;
• зібрати документи, необхідні для призначення пенсії сім’ї загиблого військовослужбовця;
• зібрати документи, необхідні для оформлення одноразової грошової допомоги у зв’язку із смертю військового.

Які пільги може отримати родина військового?

Сім’ї загиблого військового має право на отримання соціальних пільг: на оплату комуналки, побутові послуги, медичне обслуговування.

Хто з родини має право на грошове забезпечення:

• дружина чи чоловік, а в разі відсутності – повнолітні діти, які проживають разом із військовим;
• законні представники (опікуни, піклувальники) чи усиновлювачі неповнолітніх дітей чи дітей з інвалідністю – незалежно від їх віку;
• люди, які перебувають на утриманні військового;
• батьки, які отримають виплати рівними частками, якщо військовий не у шлюбі і не має дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими претендентами.

Виплата грошей сім’ї захисника, який потрапив у полон, здійснюється за заявою на ім’я командира військової частини через військкомати, Нацполіцію чи СБУ в залежності від місця служби.

• копії сторінок паспорта повнолітніх членів сім’ї;
• копія свідоцтва про шлюб (у разі наявності);
• копії свідоцтв про народження дітей (у разі наявності);
• копія довідки про ідентифікаційний код.

Командир військової частини протягом 15 днів розглядає документи та ухвалює рішення про виплату або відмову. Про це родичів мають сповістити письмово.

У разі загибелі військового сім’ї захисників на час дії воєнного стану мають право на одноразову грошову компенсацію в розмірі 15 млн грн.

Одноразові виплати також виплачуються і через загибель від захворювання на військовій службі у розмірі 1,8 млн грн та внаслідок нещасного випадку – у розмірі 1,2 млн грн.

Також виплати передбачені через отриману інвалідність:

10 порад, що робити у разі ДТП

Добрий день, дорогі мої друзі. Сьогодні я розповім про дії кожного водія у разі ДТП. Ця тема актуальна та корисна для кожного автовласника, тому я із задоволенням розповім усі нюанси.

Кожен, хто володіє автомобілем, встаючи з ліжка, не планує потрапити у ДТП і майже всі впевнені, що ніколи не потраплять. Я буду дуже радий, якщо всі будуть дотримуватися правил і не потрапляти до ДТП. Але, на жаль, кожен день трапляється багато дорожніх пригод, тому ви повинні знати, як діяти в такій ситуації.
10 порад, що робити у разі ДТП:

1. Перше та найголовніше – вимкніть паніку! Намагайтесь не сваритися з людиною, з якою ще будете мати фінансові стосунки. Пам’ятайте, що гарні стосунки не раз рятували від грошових витрат.
2. Дотримуйтесь правил дорожнього руху (ПДР). Зробіть усе, що прописано у ПДР: увімкніть аварійну сигналізацію та встановіть знак аварійної зупинки. Після цього подзвоніть до поліції, набравши номер 102. За необхідності викличте швидку допомогу 103.
3. Не пересувайте предмети з одного місця на інше. До приїзду поліції в жодному разі не пересувайте предмети, тому що такі дії можуть затуманити докази ДТП та унеможливлять відновлення картини.
4. Підрахуйте збитки самостійно та виявіть винуватця. Якщо збиток нанесений автомобілю потерпілого менший за франшизу, встановлену у полісі, краще домовитися з винуватцем. Бо в гіршому випадку доведеться ремонтувати автомобіль самотужки та мати справу з поліцією.
5. В жодному разі не покидайте місце аварії. Після дорожньої пригоди не кваптеся покидати місце пригоди, якщо усі сторони не домовилися, бо це карається законом та звалює усі проблеми на вас. У разі, якщо усі домовилися між собою, заповніть європротокол, сфотографуйте місце ДТП з усіх боків та під’їдьте до страхової компанії винуватця для оформлення заяви на відшкодування збитків. Але не забувайте, що за європротоколом неможливо виплатити більше 80 000 грн збитків. Запам’ятайте, в разі заповнення європротоколу – поліцію викликати не треба.
6. Знайдіть свідків автопригоди. Доки поліція доїде до місця пригоди, ви вже повинні мати свідків, які бачили цю аварію. Свідками можуть бути не лише пішоходи та пасажири, а й інші водії. У разі ,якщо свідок не зможе чекати, візьміть його номер телефону. Можливо записати державні номери автомобілів. які були поблизу, це допоможе знайти автовласників у складній ситуації.
7. Головне – заповнений протокол. Після приїзду поліція почне складати схему пригоди. Контролюйте кожну деталь при заповненні цього документу, адже завдяки йому ви або почуєте свій вирок у суді, або отримаєте виплату від СК.
8. Отримайте копію протоколу. Після заповнення протоколу поліцією обов’язково візьміть копію цього документа для страхової компанії. З місця пригоди їдьте лише після того, як поїде поліція.
9. Ви маєте можливість відмовитися від підписання протоколу. Якщо вас не влаштовує те, що написано у протоколі ,ви маєте можливість не підписувати. У будь-якому разі краще підписати, попередньо в графі пояснень висловивши власну думку щодо ДТП.
10. Якщо у винуватця ДТП відсутній поліс автоцивілки, виплату власнику пошкодженого авто здійснює МТСБУ. Якщо так трапилось, що у винуватця ДТП відсутній поліс автоцивілки, то потрібно обов’язково викликати поліцію, фотографувати – місце ДТП (з різних кутів, пошкодженні т.з. свій та винної особи, знімки мають бути загальні та детальні), документи винної особи (техпаспорт, посвідчення водія), адмінпротокол на винного водія, схему ДТП. Після цього, протягом 7 робочих днів, письмово (по пошті – 02154, м. Київ, Русанівський бульвар, 8, та на електронну адресу Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її. ) направити в МТСБУ повідомлення про ДТП та надати необхідні документи (паспорт, ід.код, та документи з п. № 2). В будь-якому разі, до того часу поки МТСБУ не направить свого експерта для визначення завданого збитку, не ремонтуйте своє авто.

Дотримуючись цього алгоритму, ви зможете з мінімальними проблемами вирішити всі негаразди після ДТП. Не забувайте, що у будь-якій ситуації ви маєте мати при собі поліс автоцивілки, щоб не платити за ремонт зі свого гаманця.

Я бажаю усім ні цвяха, ні жезла та спокійних автомобільних буднів.