Навіщо жирафам довга шия: вчені знайшли нове пояснення

Вчений Грем Мітчелл із університеті штату Вайомінг університету і його колеги з Австралії і ПАР обґрунтували нову гіпотезу про призначення довгої шиї у жирафів. Про це пише Naked Science з посиланням на статтю в Journal of Arid Environments.

В цілому відомо щонайменше шість припущень про походження довгої шиї жирафів. Основна, запропонована ще Дарвіном, гіпотеза полягає в тому, що довга шия жирафам потрібна, аби зручно їсти листя з високих дерев.

Насправді показано, що жирафи з довгою шиєю живуть, як правило, менше своїх короткошеих родичів. Це живить інші гіпотези, наприклад про подовження шиї в результаті статевого відбору – так, як це сталося з хвостами у павичів або рогами у лосів. Шиї справді служать самцям жирафів важливим знаряддям у поєдинках за самку, але можуть і сприяти кращому огляду, допомагаючи знаходити їжу, помічати хижаків і т. д.

Автори останнього дослідження відзначають, що подовження шиї веде до збільшення співвідношення поверхні тіла до маси, сприяючи ефективній віддачі надлишку тепла в навколишній простір. Щоб показати це, вони розрахували площа поверхні у 60 жирафів обох статей і різного віку масою від 141 до 1358 кг. Вдалося з’ясувати, що відносне співвідношення площі до маси тіла варіюється від 145 см2/кг у молодняка до 90 см2/кг у дорослих особин.

Однак у середньому поверхня тіла у жирафів склала 7,3±2,5 м2, що можна порівняти з аналогічними показниками в інших тварин тієї ж маси: додаткова площа, яку створюють шия та довгі ноги, компенсується зменшеною головою і тулубом. Але при цьому і ноги, і шия мають порівняно невеликий діаметр, що забезпечує менший нагрів від сонячних променів і підвищену ефективність відведення тепла за рахунок конвекції і випаровування.

Все це дозволило Мітчеллу і його колегам зробити висновок, що хоча довга шия не дає жирафам виграшу в площі поверхні тіла, вона забезпечує більш вигідну геометрію, яка дозволяє досягти ефективної терморегуляції в умовах африканської савани.

Вчені нарешті з’ясували, навіщо жирафі довга шия

Нове дослідження припускає, що у жирафів розвинулися довгі шиї в результаті статевого відбору, а їхнє походження йде від D. xiezhi. Сьогодні довгі шиї жирафів служать важливою метою в годуванні, боротьбі та уникненні хижаків.

Про це пише Inverse.

Також читайте

Мисливиця похизувалася серцем щойно застреленого жирафа і збурила Мережу

Зокрема, спосіб боротьби жирафа, званий “боротьбою шиями”,, пов’язаний з кращим методом боротьби жуйних тварин з короткою шиєю — ударом головою.

Жуйні тварини потребували рогів для боротьби. Через те, що вони травоїдні, зуби більше підходять для подрібнення рослинності, а не для розрізання плоті. Тому вони не можуть завдавати смертельних укусів, як леви.

Боротьба шиями — це ще й демонстрація спарювання. Самці жирафів переслідують інших самців жирафів, щоб змагатися за самку. Самець із переважливими осиконами має перевагу, тому його риси передаються потомству після спарювання.

“Суть у вивченні D. xiezhi полягає в тому, що він показує, як статевий відбір відіграв важливу роль у морфології шиї предка жирафа. Причому таке пояснення може бути використане і для сучасного жирафа”, — зазначили вчені.

Раніше спеціалісти з’ясували – зебри білі з чорними смугами чи навпаки.

Чому у жирафа довга шия

Людство давно з цікавістю придивляється до жирафам. Найбільше вчених цікавить загадка довгої шиї цих тварин.

Зоологи вважають, що раніше жирафи мали коротку шию, яка з часом подовжилася. Нібито в процесі еволюції жирафам знадобилося діставати молоді листочки, що ростуть на самих верхівках дерев. Теорія не всім вченим до душі.

Є інший відповідь на питання, чому у жирафа довга шия. Інша група науковців є прихильниками ідеї про пошук самцями самок завдяки тому, що тварини настільки високі. Шия, а також голова на ній, сприяють боїв самців за самок, а ще так зручніше відбиватися від хижаків, наприклад, левів.

Думка про те, що шия у жирафів гнучка – міф, тому що складається вона з 7, але дуже довгих хребців. Для того, щоб попити води з якогось водоймища, тварині доведеться розставляти ноги в сторони.

Розміри тулуба тваринного схожі на тіло коня. Завдяки подібному будовою жираф здатний добути собі їжу з дуже високих дерев. І не шия тут відіграє основну роль, а широкий і шорсткий язик, що досягає в довжину у деяких порід – 30-45 см. Жираф вправно володіє цим органом, тому здатний дістати до найніжніших листочків.

Крім незвично довгої шиї, жирафи наділені прекрасним слухом і гострим зором, тому помічають ворогів на великій відстані. Завдяки особливій фарбуванні шкури, тварина майже невидиме, коли їсть в тіні дерев. Дорослі особини жирафів швидко бігають, зі швидкістю більше, ніж 50 км на годину!