На що впливає гіпотензія та як контролювати низький тиск. Пояснює Супрун

На відміну від високого тиску, більшість людей не сприймає низький тиск або гіпотензію як щось небезпечне.

Для всіх дорослих нормальний тиск – менше ніж 140/90 мм ртутного стовпчика, а найкращий – нижче за 120/80 мм рт.ст .

Низьким тиском вважають значення менші за 90/60 мм рт.ст .

Чим небезпечний низький тиск?

Є люди, які постійно мають невисокий кров’яний тиск.

Якщо вони при цьому почуваються нормально, такий тиск є їхньою фізіологічною особливістю і жодної проблеми немає.

В інших випадках низький артеріальний тиск не є типовим для людини і супроводжується поганим самопочуттям – загальна слабкість, запаморочення, відчуття “потемніння перед очима”

В таких випадках варто почати вимірювати тиск регулярно і звернутись до лікаря, щоб обговорити можливі причини низького тиску.

Найпоширенішою формою гіпотензії є так звана ортостатична гіпотензія, яка зазвичай спостерігається у людей літнього віку.

Типовою є ситуація, коли людина такого віку починає відчувати запаморочення та різку загальну слабкість і може втратити свідомість після тривалого перебування у положенні стоячи .

Гіпотензію можуть викликати чи посилювати такі причини:

✅ Цукровий діабет, паркінсонізм, аутоімунні захворювання тощо.

✅ Вазо-вагальний рефлекс: втрата свідомості як реакція на якесь сильне враження (наприклад, вигляд крові) або під час стояння у спекотному чи душному приміщенні.

✅ Тривале перебування в ліжку, кілька днів поспіль.

✅ Побічні дії ліків.

Нерідко бувають ситуації, коли пацієнт приймає ліки, які незалежно призначили різні лікарі, особливо якщо він ще й поєднанує з безрецептурними препаратами, які сам собі “прописав”.

✅ Проблеми з серцем: вади серця, що зачіпають серцеві клапани, серцева недостатність чи інфаркт.

В цьому разі серце не справляється зі своєю функцією перекачки крові судинами.

✅ Гіпокаліємія (низький рівень калію в крові).

– гіпотиреоз (брак гормонів щитоподібної залози);

– хвороби паращитоподібної залози чи наднирників (хвороба Аддісона);

– нецукровий діабет (брак гормону вазопресину чи нечутливість до нього нирок);

– низький рівень глюкози в крові тощо.

✅ Низький рівень гемоглобіну крові (анемія), яка може бути зумовлена непомітними втратами крові (наприклад, у кишківнику) чи браком необхідних для кровотворення речовин (заліза, вітамінів тощо).

Бувають і тимчасові причини низького тиску, зокрема:

• Вагітність, особливо до 25 тижня.
• Крововтрата чи сильне зневоднення (наприклад, у разі спеки).
• Алергічна реакція.
• Падіння тиску після прийому великої кількості їжі, багатої на вуглеводи.

Що робити, якщо тиск часто низький, і це заважає?

Поніть з візиту до сімейного лікаря.

Причин гіпотензії є багато, лікар може призначити потрібні аналізи чи дати поради щодо способу життя.

Крім того, лікар перевірить, чи немає інших розладів, зумовлених розбалансуванням автономної регуляції роботи органів.

Якщо лікар каже, що у вас вегето-судинна дистонія , шукайте іншого лікаря, адже цей стан сучасна світова медицина не визнає.

Будьте уважними щодо свого стану.

Регулярно вимірюйте свій тиск і відстежуйте, коли у він падає, чи немає сильної спраги і частого сечовипускання тощо. Це потрібно для встановлення діагнозу.

Починайте день з води.

У разі, коли швидко підводитесь на ноги, виникає запаморочення, випийте 500 мл води прямо в ліжку і підіймайтеся повільніше (затримайтесь на 10-20 секунд у положенні сидячи).

Упродовж дня відстежуйте сигнали спраги.

Контролюйте величину порцій.

Не їжте пів торта за раз, навіть якщо це ніяк не впливає на фігуру і бюджет.

Якщо ви помітили, що після прийому їжі тиск падає, то їжте невеликими порціями.

Не треба пити багато кави.

Кава збільшує частоту серцевих скорочень, проте принципово не вплине на стан вен кінцівок.

Зате надмірний кофеїн посилить клубочкову фільтрацію в нирках і збільшить діурез (об’єм сечі), а при низькому тиску – це не потрібно.

Поволі привчайте себе до фізичних навантажень.

Спершу, якщо паморочиться голова, це справді важко, і слід починати з найменшого — наприклад, з підйомів ніг та рук у положенні лежачи.

Вас також може зацікавити:

Чому “корвалол-валідол” не врятує від серцевого нападу. Пояснює Супрун

Як впоратися з пониженим тиском? Розповідає лікар

Як вберегтися від високого тиску – 5 порад МОЗ

Як вимірювати свій артеріальний тиск, контролювати його і приймати ліки

Підвищений нижній тиск – межі норми у чоловіків та жінок, небезпечні наслідки та як знизити будинки

Серед сучасних тем щодо здоров’я людини особливо актуальними є проблеми з тиском. Його зниження чи підвищення негативно впливає весь організм загалом, викликаючи небезпечні життя стану. Тиск має два показники: верхній (систолічний), нижній (діастолічний). Підвищуватись можуть як відразу обидва значення, так і одне з них. При високому діастолічному тиску з’являються сильний біль голови та тахікардія. Цей феномен називається ізольованою артеріальною гіпертензією. Цей стан небезпечний, тому обов’язково потребує лікування.

1. Що таке підвищений нижній тиск
2. Симптоми
3. Причини
4. При нормальному верхньому
5. У жінок
6. У чоловіків
7. Чим небезпечний нижній артеріальний тиск
8. Лікування
9. Немедикаментозне
10. Застосування лікарських засобів
11. Народні рецепти
12. Профілактика
13. Відео

Що таке підвищений нижній тиск

Результати вимірювання артеріального тиску (АТ) завжди виражають у вигляді двох цифр. Нормальними є показники 120/80 мм ртутного стовпа (мм рт. ст.), але допускаються і невеликі відхилення. Кожне число відображає певний вид тиску:

• Систолічний, або верхній. Його вказує перша цифра. Цей тиск фіксується під час виштовхування серцем в аорту порції крові, що міститься в ньому.
• Діастолічний, або нижній. Відбиває кров’яний тиск у момент діастоли – повного розслаблення серця.

Діастолічний АТ є нормальним, якщо знаходиться в діапазоні 60-90 мм рт. ст. Перевищення верхнього показника вважається відхиленням і потребує виявлення причини. Загалом підвищення діастолічного тиску вказує на такі факти:

• що кількість циркулюючої крові така, що кровоносна система працює з перевантаженням;
• міокард в повному обсязі розслабився;
• відзначається підвищений тонус судин.

Діастолічний (нижній) тиск може підвищуватися разом із верхнім, тоді у людини діагностується систоло-діастолічна гіпертензія. Нижній АТ може збільшуватися окремо. У такому разі розвивається ізольована діастолічна гіпертензія. Вона має 3 ступені тяжкості, які виявляють з урахуванням показника нижнього тиску:

• легку – 90–100 мм рт. ст.;
• середню – 100–110 мм рт. ст.;
• важку – понад 110 мм рт. ст.

Симптоми

Діастолічна гіпертензія не має специфічних симптомів. У більшості пацієнтів нижній артеріальний тиск підвищується не більше 100 мм рт. ст., тому вони можуть навіть не помічати будь-яких відхилень у своєму стані. З цієї причини визначити діастолічну гіпертензію виключно за скаргами складно. Лікарі завжди орієнтуються на загальні симптоми артеріальної гіпертонії, такі як:

• ниючий, розпираючий, пульсуючий головний біль у лобовій або тім’яно-скроневій ділянці;
• біль у серці;
• слабкість, тремтіння по тілу;
• запаморочення;
• задишка;
• тяжкість у грудях;
• утруднене дихання;
• відчуття нестачі повітря;
• часте серцебиття;
• холодний піт.

Причини

Коли пацієнт вперше відзначив у себе високий діастолічний артеріальний тиск, то рекомендується провести вимірювання в різний час і за інших умов. Якщо показник не нормалізувався, необхідно звернутися до лікаря для виявлення причини відхилення. Основну роль розвитку такої патології грають підвищений тонус судин, звуження їх просвіту та зниження еластичності. Внаслідок цих процесів розвивається есенціальна, або первинна форма артеріальної гіпертензії. Її причинами є:

• куріння, що викликає тривалий спазм судин;
• зниження кровопостачання нирок через атеросклероз живлячих їх артерій;
• запальні захворювання ниркової тканини, наприклад гломерулонефрит;
• пухлини нирок;
• зловживання алкоголем;
• атеросклероз судин;
• стрес, при якому адреналін, що викидається в кров, викликає спазм судин;
• міжхребцева грижа.

Виділяють ще одну групу причин діастолічної гіпертензії. Вони пов’язані з підвищенням кількості крові у системі кровообігу. Внаслідок цього відбувається перевантаження і серцевий м’яз не може повністю розслабитися під час діастоли. До такого стану наводять такі патології:

• ожиріння;
• патології щитовидної залози, за яких у клітинах затримується натрію, що призводить до накопичення надлишку рідини;
• зловживання солоною їжею;
• захворювань нирок, у яких порушено процес виведення солі з організму;
• амілоїдоз;
• цукровий діабет;
• малорухливий спосіб життя, що призводить до набряків.

При нормальному верхньому

Нижній тиск більш постійний і стійкий, тому його підвищення окремо від систолічного вказує на серйозні проблеми зі здоров’ям. Ізольована діастолічна гіпертензія діагностується рідко. Причинами її є такі патології:

• серцеві вади – недостатність, кардіоміопатія, кардіосклероз, міокардит;
• гіпотиреоз;
• феохромоцитома – пухлина надниркових залоз;
• поширений атеросклероз артеріальних судин;
• ниркова недостатність;
• хвороби надниркових залоз, пітуїтарної залози;
• грижа хребта;
• аномалії нирок при народженні;
• порушення гормонального тла;
• захворювання передміхурової залози.

У жінок

Діастолічний артеріальний тиск підвищений у жінок буває пов’язаний із зайвою вагою та низькою фізичною активністю (у порівнянні з чоловіками). Крім того, для представниць прекрасної статі більш характерні стреси та переживання, які теж є фактором ризику даної патології. Існують інші причини високого нижнього артеріального тиску у жінок, такі як:

• хвороби нирок та надниркових залоз;
• захворювання щитовидної залози;
• звуження каналів хребта;
• накопичення води в організмі;
• захворювання серця та судин;
• зміни гормонального фону під час вагітності

У чоловіків

Причини підвищеного діастолічного АТ у чоловіків ті самі, що й у жінок. До факторів ризику можна віднести захворювання передміхурової залози. Крім того, чоловіки частіше курять та зловживають алкоголем, що теж призводить до підвищення діастолічного тиску. До списку причин потрапляють і захворювання надниркових залоз та ендокринної системи. Нижній показник тиску збільшується першим при цукровому діабеті.

Чим небезпечний нижній артеріальний тиск

Ізольована діастолічна гіпертензія часто є симптомом іншого більш небезпечного захворювання. Поступово воно прогресує, викликаючи зниження кровопостачання серця та головного мозку. Це може призвести до інфаркту міокарда або інсульту. При підвищеному нижньому тиску серце не розслаблюється навіть у момент діастоли. Це підвищує ризик спонтанного розриву судинної стінки та порушення функції серця чи мозку. Список ускладнень діастолічної гіпертензії включає такі патології:

• гіпертонічний криз;
• набряк легенів;
• аневризму;
• освіта тромбів;
• зниження гостроти зору;
• загострення хронічних захворювань;
• атеросклероз.

Лікування

Якщо людина різко відчула себе погано, а тонометр показав підвищений нижній тиск, необхідно негайно вжити заходів. Хворий повинен лягти на диван чи ліжко обличчям униз. Подальші дії:

1. Попросити когось із родичів принести якісь холодні продукти.
2. Їх необхідно розкласти вздовж шиї з обох боків.
3. Через півгодини потрібно помасажувати область компресу м’якими рухами з використанням олії чи крему.

Для зменшення підвищеного нижнього АТ можна спрямувати струмінь води на область потилиці. Протягом 5 хвилин стан повинен прийти до норми. Ще один спосіб – прикласти до ступнів бавовняну тканину, змочену в 5% розчині оцту. Усі описані процедури займуть близько 40 хвилин. Якщо поліпшення не спостерігається, потрібно терміново викликати швидку, оскільки стан пацієнта в цей момент критично небезпечний.

В цілому, при діастолічній гіпертензії людина має переглянути свій раціон. Харчування має здійснюватися за такими принципами:

• мінімізація споживання цукру (можна замінити медом);
• виключення смаженої, солоної, консервованої їжі;
• вживання великої кількості овочів та фруктів;
• питво чаю з додаванням півонії, собачої кропиви або валеріани;
• щодня вживання хоча б одного кисломолочного продукту.

Немедикаментозне

Підвищений діастолічний тиск можна лікувати немедикаментозними способами. Перше, що необхідно зробити – відмовитися від куріння та розпивання спиртного. У режимі дня потрібно включити помірні фізичні навантаження: ранкову зарядку, піші прогулянки, плавання. Корисною процедурою є масаж, особливо акупунктура. Для зниження діастолічного тиску необхідно натиснути великим пальцем на улоговини під мочками вух і провести до ключиці. Таку дію повторюють до помітного вдосконалення.

Оскільки фактором ризику діастолічної гіпертензії є ожиріння, пацієнту рекомендується зменшити вагу. У багатьох випадках достатнім є схуднення на 4-6 кг. Після цього тиск приходить у норму. Крім прийому медикаментів, з діастолічною гіпертензією можна впоратися такими способами:

• Більше рухатись. Люди з сидячим способом життя мають більший ризик розвитку проблем із нижнім тиском.
• Вживати калій та магній. Їх містять банани, капуста, картопля, боби, горіхи, морепродукти. Калій та магній корисні для кров’яного тиску.
• Чи не солити їжу. Більшість людей з’їдають у 2,5 рази більше солі. Цей надлишок людина виходить із ковбас, хліба, консервованих та маринованих продуктів.

Застосування лікарських засобів

Медикаментами першої лінії вибору при нижньому високому тиску є діуретики – сечогінні препарати. Їхня дія полягає у збільшення об’єму рідини, що виводиться із сечею. Це допомагає знизити набряклість судинних стінок і збільшити просвіт судин. Внаслідок цього нижній АТ зменшується. Серед діуретиків часто використовуються:

Останній препарат заснований на однойменному компоненті – фуросеміді. Речовина має діуретичний, натрій- та хлоуретичний ефект. Дія Фуросеміду полягає у впливі на товстий сегмент висхідної петлі Генле. Перевага препарату – швидкий ефект (приблизно через 20-30 хвилин), але триває він відносно недовго. Дозування становить 0,5-1 таблетка на добу при середньому стані, 2-3 шт. – У тяжких випадках. Протипоказання та побічні ефекти Фуросеміду краще вивчити у докладній інструкції щодо нього, оскільки вони представлені великим переліком.

Друга група препаратів проти високого нижнього АТ – інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту. Їх частіше призначають пацієнтам із такими патологіями:

• стенокардією;
• нирковою недостатністю;
• цукровий діабет;
• у разі інфаркту міокарда в анамнезі.

Основна дія інгібіторів АПФ – блокування ферменту, який контролює процес перетворення ангіотензину на ренін, що викликає звуження судин. В результаті їх просвіт розширюється, а нижній артеріальний тиск знижується. Подібним ефектом мають такі препарати:

• Лізіноприл;
• Лозартан;
• Берліпріл;
• Ліпразид;
• Енап Н;
• Еналаприл;
• Раміпріл.

Зменшити нижній високий тиск допомагають і бета-блокатори. Ці препарати знижують кількість кальцію, що всмоктується. В результаті судини розслабляються, а нижній артеріальний тиск зменшується. Всі антагоністи кальцієвих каналів поділяються на 3 основні групи:

• фенілалкіламіни – Верапаміл, Ізоптін, Верогалід;
• дигідропіридин – Амлодипін, Норвакс, Ніфедипін, Корінфар;
• бензодіазепіни – Карділ, Діалтіазем, Діазем.

З блокаторів кальцієвих каналів часто використовується верапаміл, заснований на однойменному компоненті. Препарат має антиангінальні та антиаритмічні дії. Його короткі характеристики такі:

• Показання для застосування: гіпертонічний криз, синусова тахікардія, артеріальна гіпертензія.
• Дозування: 40-80 мг 3 рази на день. При підвищеному АТ приймають цю дозу за 2 прийоми.
• Побічні ефекти: нудота, запор, запаморочення, брадикардія, почервоніння обличчя.
• Протипоказання: виражена брадикардія, гіпотензія, вагітність, лактація.
• Переваги: зменшує потребу міокарда у кисні, зменшує силу скорочень серця.

Для лікування високого нижнього АТ при цукровому діабеті та під час вагітності допускається використовувати блокатори бета-адренорецепторів. Вони показані і за серцевої недостатності. Бета-блокатори пригнічують дію реніну та ангіотензину 2, які звужують просвіт судин. Ці препарати поділяються на 2 групи:

• селективні – Бісопролол, Атенолол, Бетаксолол, Метопролол, Пропранолол;
• неселективні – Анапрілін, Коргард 80, СотаГексал.

Серед бета-блокаторів часто застосовують Бісопролол. Перевага препарату – крім гіпотензивного ефекту, він допомагає у зниженні потреби міокарда у кисні. Це зменшує ризик розвитку інфаркту. Дозування Бісопрололу становить 0,005 г на добу. При незначному підвищенні нижнього артеріального тиску стартова доза дорівнює 0,0025 г щодня. Бісопролол протипоказаний при феохромоцитомі, що погано піддається лікуванню цукровому діабеті, набряку легень. Препарат має ще ряд протипоказань, які варто вивчити у докладній інструкції. З побічних ефектів зазначаються:

• болю в животі;
• діарея чи запори;
• відчуття припливів до обличчя;
• запаморочення;
• підвищена пітливість;
• брадикардія;
• розлади сну;
• головні болі;
• почуття втоми.

Народні рецепти

Разом із традиційним лікуванням допускається застосовувати народні методи. Які б не були причини підвищення нижнього тиску, спочатку варто проконсультуватися з приводу таких засобів з лікарем. Якщо спеціаліст дозволить, то можна застосовувати такі рецепти:

• На дно скляного посуду покласти 3 кедрові шишки, залити 0,5 л горілки. Додати 25 г цукру, 15 мл рідкої валеріани. Ємність щільно закрити, після чого відправити на 2 тижні у прохолодне місце. Через зазначений термін розчин процідити. Пити по 15 мл перед сном. Між прийомами зберігати у холодильнику.
• Розтерти 250 г чорноплідної горобини до пюре. Залити 500 мл окропу, поставити на невеликий вогонь, варити 5 хвилин. Потім процідити гущу за допомогою марлі. Додати 30 г меду, після чого закрити ємність і забрати на 5-7 днів у темне місце. Вживати двічі на добу по 100 мл настою.
• Суху траву собачої кропиви в кількості 2 ст. л. залити 2 склянками окропу. Наполягати близько 20 хвилин. Вживати весь настій протягом дня, випиваючи невеликими порціями.
• Змішати по 5 г валеріани та півонії. Влити до трав 400 мл води. Перелити настій у термос та залишити на всю ніч. Вранці відфільтрувати, перелити в ємність потемніше. Тримати 2 дні на полиці холодильника, після чого приймати по 1 ст. л. до 3 разів на добу. Лікування має тривати не більше 2 тижнів. Потім роблять 7-денну перерву, після чого повторюють лікувальний курс.

Профілактика

Якщо діастолічна гіпертензія виникла вперше і до 40 років, то за відсутності супутніх тяжких хвороб небезпечні наслідки не розвиваються. Головна умова – прийом у разі потреби медикаментів. До ускладнень призводить постійна гіпертонія за нижнім показником, що триває протягом 5-10 років. Таке відзначається у пацієнтів 45-50 років і у літніх людей. Коли підвищеними є обидва показники (систолічний та діастолічний), то у пацієнта високий ризик розвитку інфаркту, інсульту, ішемії та аневризми.

Щоб нижній тиск завжди був нормальним, важливо дотримуватися правильного способу життя. Обов’язковою є відмова від шкідливих звичок. Додатково лікарі рекомендують виконувати наступне:

• стежити за часом відпочинку;
• забезпечити собі повноцінний сон;
• збалансовано харчуватися;
• займатися спортом;
• виключити стреси та переживання;
• вчасно лікувати хронічні захворювання.