ПсихологіяЯк зрозуміти нарциса й чи можна побудувати стосунки з ним

Кілька останніх років про нарцисизм говорять як про епідемію: ви зробили селфі, похвалилися своїм досягненням у соцмережах, запостили грамоту про те, що виграли змагання, – диванні експерти вже можуть написати, що ви нарцис.

Але не поспішайте засмучуватися: є й хороші новини, нарцисизм – це нормальна функція особистості, яка присутня в кожному з нас. Тобто ця функція відповідає за цілісність нашого життя, прагнення до свободи, задоволення від життя, за досягнення.

Проте варто розрізняти нарцисичну функцію й нарцисичний розлад особистості. Саме останній і може заважати вам приймати себе та насолоджуватися життям у різних його проявах.

Отже, ми поговорили з психотерапевткою Ольгою Хайдуковою про те, як формуються, проявляються ознаки нарцисичного розладу особистості, чому вони заважають жити й будувати стосунки та як зрозуміти, що ви в стосунках із нарцисом.

Ольга Хайдукова

Нарцисичний розлад особистості – це стан, за якого люди мають завищену самооцінку, потребують захоплення й уваги та дуже часто позбавлені емпатії.

На розвиток нарцисичної особистості багато в чому впливає те, у якому емоційному середовищі росла людина. Наприклад, батьки, замість того, щоб любити й приймати в різних ситуаціях, хвалили лише за досягнення. Тобто підсвічували виключно успіхи, а коли дитина робила помилки або щось їй не вдавалося, проявляли нелюбов. Досить часто спостерігається формування нарцисичної особистості в людей, батьки яких намагалися втілити свої нездійснені мрії в дітях. Наприклад, мама все життя мріяла стати великою балериною, але не вдалося, і вона використовує власне нарцисичне розширення й з усіх сил намагається виростити з доньки другу Анну Павлову. Тобто мати в цьому випадку виконує роль прожектора: якщо в дитини все виходить, вона починає світити й дитина ловить цей стан, і це неймовірна радість. Але щойно дитина робить щось не так, прожектор зразу згасає.

Виходить, що підсвічуються фрагменти Я дитини, фрагментарна поведінка. Але аж ніяк не цілісне Я, що в подальшому позбавляє людину здатності сприймати себе як цілісну особистість, вона може лише радіти якимось успіхам.

Форми нарцисизму

У психології нарцисизм розглядають як нормальну функцію здорової особистості, яка забезпечує людині відчуття власної цілісності й задоволення життям.

Плутанина спостерігається тоді, коли йдеться про нарцисичні ситуації: будь-яка людина може здатися зверхньою й такою, яка знецінює інших, в умовах, які ставлять під сумнів її впевненість. Так проявляються захисні реакції, тому не варто приписувати нарцисизм людині тільки тому, що вона якось не так відреагувала на кризову ситуацію. Демонстрація нарцисичних проблем не робить людину нарцисичною особистістю.

Демонстрація нарцисичних проблем не робить людину нарцисичною особистістю

Эріх Фромм розрізняв злоякісну й доброякісну форми нарцисизму і описав, як проявляється це в структурах особистостей.

Доброякісний нарцисизм За доброякісної форми об’єктом нарцисизму є результат власних зусиль. Наприклад, хтось може бути сповнений нарцисичної гордості за свою роботу чи навчання. Тобто енергія, що спонукає до праці, здебільшого нарцисична за своєю суттю, але саме тому, що сама робота викликає необхідність підтримувати відносини з реальністю, нарцисизм тримається в певних межах.

Злоякісний нарцисизм Проявляється тоді, коли людина любить не те, що вона робить чи створює, а те, що має, наприклад власне тіло, зовнішній вигляд, красивий будинок. У такому разі нарцисичне Я особистості віддаляється від реальності, адже, якщо є відчуття власної величі, то немає необхідності підтримувати якісь зовнішні зв’язки. Той, хто сам чогось досяг, не може не визнавати, що й інші можуть досягти того ж, навіть якщо нарцисизм і переконує цю людину, що його власне досягнення краще, ніж досягнення інших. Нарцису, який нічого не досяг, буде важко визнати досягнення інших, і з цієї причини він буде змушений усе більше ізолювати себе у своєму нарцисичному блиску.

9 ознак нарцисичної особистості

Докторка психологічних наук Керіл Макбрайд придумала 50 питань, щоб перевірити, чи ви або ваш партнер / партнерка мають ознаки нарцисизму. Якщо ви на більшість запитань відповідаєте «так», тим це вірогідніше.

А ми розповімо про деякі прояви нарцисичної особистості:

Нарцисична особистість прагне до відчуття власної винятковості та грандіозності проти інших людей (я найкращий у класі, найталановитіша в нашій компанії, найуспішніша серед знайомих, тільки я підтримую справжню чистоту й порядок у нашій квартирі, моя фотографія набрала більше лайків, ніж фото моєї красивої подруги – очевидно, я найкрасивіша). Усі свої сили нарцис кидає на підтримку цього самовідчуття.

Необхідність у всьому бути чудовим дуже виснажує, оскільки такий стан речей підтримувати нереально, адже вимоги до себе несправедливо завищені. Це неминуче призводить людину до переживання іншого полюса – повної нікчемності. Якщо помічаєте за собою, що часто скаржитеся своїм друзям чи партнерам, що ви найнещасливіша людина у світі або ж повний невдаха, це тривожний дзвіночок і привід звернутися за допомогою до терапевта.

Нарцисичні особистості схильні до вираженої заздрості та знецінення іншої людини. Заздрість нарциса тривала й навіть постійна. Часто не свідома. Як правило, проявляється відчуттям ненависті до чогось хорошого, чого немає в нього. Нарцис ненавидить іншу людину тому, що в неї є щось цінне, що хочеться мати собі. І це не тільки матеріальні блага, це можуть бути риси характеру, які нарцисична особистість не може в собі розвинути. Тоді вона намагається знищити те, що є в іншого. І в результаті може навіть зруйнувати те, що ніби любить: цінні стосунки, позитивний образ іншого всередині себе.

Наприклад, чоловік зачаровується жінкою, хоче мати з нею стосунки й навіть розпочинає їх, але несвідомо заздрить привабливості цієї жінки. Від нестерпного напруження й відчуття сорому поруч із нею намагається її знецінити. То ноги в неї неголені, то «хіба можна це носити», то «твій улюблений колір тебе старить». Раптом вона стає вся не така й негідна його. У такій ситуації жінка й сама може себе так відчувати. Адже вона ось щойно була на п’єдесталі та її ідеалізували, а ж раптом відбувається повне знецінення. У такі моменти дуже важко зрозуміти, що відбувається, і, як правило, партнери, які зазнають аб’юзу, починають справді думати, що з ними щось не так.

Самі нарцисичні особистості насправді дуже страждають від того, що не можуть побудувати тривалі стосунки. Вони постійно відчувають самотність, сором, біль, жах, виснаження та спустошення. Збоку може здаватися, що людина щаслива й цілеспрямована. Але насправді це лише те, що на поверхні.

Нарцисична людина переконана в тому, що любов і добре ставлення до неї з’являється у відповідь на його заслуги, досягнення. Страх не відповідати очікуванню буквально паралізує її, адже за цим іде звичне для досвіду, який тягнеться з дитинства, відштовхування й переживання болю. Така людина, як правило, дуже залежить від захоплення й оцінки інших.

У нарцисів дуже добре розвинуті кар’єрні здібності. Навіть нещодавнє дослідження, опубліковане в The Leadership Quarterly, говорить про те, що люди з нарцисичними ознаками частіше досягають успіху. Адже для них процес не важливий, важливий результат.

Ситуація, де нарцис залежить від іншого або має потребу в іншій людині, переживається ним як особистий провал. Тому що для нього це означає визнати цінність іншої людини, а нарцис просто не може цього виносити.

Вони демонструють брак емпатії, відчувають труднощі вкладатися в близькі стосунки, у професію, якщо тільки вони не кращі в цьому. Їхні етичні системи ослаблені та здебільшого складаються з заборон, а не з ідеальних цінностей. Наприклад, якщо нарцису потрібно зробити якийсь вибір, він не буде замислюватися про етику чи турбуватися, як це вплине на оточення. Головним критерієм вибору поведінки буде сором і страх, що його можуть зловити на якомусь негідному вчинку або запідозрити в некомпетентності. І якщо це спричинить страждання інших, його це хвилювати не буде.

Ситуація, де нарцис залежить від іншого або має потребу в іншій людині, переживається ним як особистий провал. Тому що для нього це означає визнати цінність іншої людини, а нарцис просто не може цього виносити.

Сексуальний проміскуїтет

Часто в нарцисичних особистостей спостерігається сексуальний проміскуїтет (безладність статевих зв’язків), тобто нездатність прив’язатися до іншої людини.

Як правило, нарцис швидко починає нудьгувати в стосунках і відразу перемикається на когось іншого, уже тепер дійсно ідеального (як йому здається). І знову новий цикл: ідеалізація партнера – встановлення стосунків – несвідоме знецінення.

Нарцис часто змінює партнерів, не маючи ресурсу розвивати стосунки, близькість, довіру.

Він ніколи не знаходить задоволення в тривалих стосунках і стрибає від однієї людини до іншої, руйнуючи цінні зв’язки.

Нарцис часто змінює партнерів, не маючи ресурсу розвивати стосунки, близькість, довіру. Для нього це нестерпна ситуація, бо в глибині нарцисичної особистості сидить страх, що його відштовхнуть. І нарцис робить це першим. Далі якийсь час залишається на самоті, але надовго, як правило, його не вистачає, і через 3–4 місяці він шукає новий об’єкт. Часто йому просто потрібно в партнерові відбитися: він дивиться на себе вашими очима. Саме тому зустріч не відбувається: він не з вами контактує, а з собою.

Нарциси адаптуються в стосунках, експлуатуючи інших, щоб ті про про них дбали. Вони переконані, що заслуговують найвищої безперервної турботи й уваги, відчувають, що в них є привілеї й що їм не потрібно робити ніяких зусиль. Але водночас вони не щасливі: усередині в таких людей постійне відчуття порожнечі, того, що могло бути й краще.

Якщо в стосунках хоча б одна особистість нарцисична, то такі стосунки цілком вважаються нарцисичними. Тому що так організований контакт – неможливо проявляти слабкості, бути якимось буденним. Має бути лише кращий одяг, успішні друзі, успішний успіх. А все інше страшно й соромно. Тому що в нарцисів усередині багато сорому за себе. Це ось те неприйняття батьками тебе таким, який ти є насправді.

Що відчуває нарцис

Те, що ми описали вище, – зовнішні ознаки нарцисичної особистості. А що ж відбувається насправді всередині людини? А всередині в такої людини порожньо, її долає нудьга, біль й абсолютна розгубленість від того, що вона не знає, яка вона та хто вона. І з’являється потреба компенсувати цю нестачу іншими людьми.

І це феноменологія внутрішнього світу нарцисичної особистості: привласнюючи якості іншої людини, вона одночасно знецінює її й таким чином намагається заповнити власну порожнечу. І все це відбувається абсолютно несвідомо.

Такій людині справді дуже важливо бути кращою всюди. Але не тому, що вона така погана, а тому, що тільки так вона може хоч тимчасово відчути полегшення від внутрішньої напруги. Ситуація, у якій хтось є кращий або має щось краще, ніж нарцис, для нього абсолютно нестерпна. Інакше він себе взагалі перестає відчувати. Він гнівається й фактично руйнується. Адже насправді нарциси дуже себе не люблять. Завищена самооцінка не є справжньою любов’ю до себе. Навіть якщо ви сто разів повторите, який він класний, йому буде приємно, але він однаково знає, що це не так. Порожнечу, яка є всередині нарциса, майже неможливо заповнити.

Грандіозний Я?

Нарцисична особистість живе в режимі так званих «гойдалок»: грандіозний Я – нікчемний Я. Для того, щоб відчувати себе значимим, нарцис вимагає від себе грандіозних звершень. Але трапляється, що ці звершення неможливі. І тоді настає велике розчарування – і нарцис неминуче скочується в інший полюс. Там, де Я нікчемне, де він нічого з себе не представляє. І, звісно ж, усі навколо це бачать і знають. Часто на цьому ґрунті виникає синдром самозванця. Це нарцисична проблематика. Спочатку людина виставляє до себе нереалістичні вимоги. Наприклад, бути кращим співробітником компанії. Якщо це йому не вдається, він відчуває себе самозванцем.

“З нарцисизмом не народжуються”: хто такі нарциси та звідки вони беруться – розповідає психотерапевт

Спартак Суббота, психотeрапевт, кандидат психологічних наук, науковий директор Інституту когнітивного моделювання в ефірі Радіо Культура розповів, хто такі нарциси та як з ними співіснувати.

Хто такі нарцисичні особистості?

– У нарцисів є ряд ознак, які ми можемо побачити при детальному розгляді особистості.

Можна розглядати побутовий нарцисизм, а можна розглядати його з точки зору розладу особистості чи акцентуації – яскраво виражених рис характеру особистості. Є цілий перелік критеріїв, і якщо з цього переліку чотири або більше рис відповідають людині, ми вже маємо право заявити, що це нарцисичний розлад особистості. Ступінь вираження при цьому визначається психотерапевтом або психіатром, не психологом.

Ці риси мають відповідати ряду критеріїв. По-перше, вони мають бути тривалими в часі – не пів року, не тиждень, адже ми не знаємо, які обставини у цієї конкретної людини. Ставити такий діагноз ми можемо лише з 21 року, тому що у 21 рік людина вже вважається сталою особистістю зі сформованими моделями поведінки та світосприйняття. Лише тоді ми маємо право діагностувати, хоча іноді нарцисизм може проявлятися і в 16, і в 15 років, і навіть раніше.

Також нарцисичний розлад особистості має виявлятися в усіх сферах діяльності, він не може проявлятися на роботі, а вдома на проявлятися. Якщо ці риси виявляються лише в якихось конкретних обставинах, це може говорити про модель поведінки, завдяки якій людина досягає успіху. Їй так зручно.

Також ці моделі поведінки не мають бути наслідком вживання наркотичних речовин або травм.

В інших випадках ми говоримо про побутовий нарцисизм, нарцистичні риси характеру, які виявляються в умовах, де нарцису потрібно почуватися сильним.

При цьому люди з нарцисизмом не народжуються – це наслідок виховання.

З таким, мабуть, непросто жити.

– Якщо нарцис обирає якийсь об’єкт любові, він його ідеалізує. Щойно він досягає того ж рівня, він цей об’єкт любові знецінює і ідеалізує уже себе. Якщо ж у оточенні нарциса є людина, краща від нього, він знецінює себе, від чого почувається дуже погано. Є навіть таке поняття як “нарцисична депресія” – депресія, яка виникає у таких людей, коли вони не можуть подолати цей “бар’єр успіху” і почуватися комфортно поруч з успішними друзями та близькими.

Самому нарцису також некомфортно. Вони неохоче йдуть на психотерапію, рідко користуються допомогою психотерапевта, тому що для цього треба визнати себе або неповноцінним, або недостатньо хорошим. А це велика проблема.

Нарцис не завжди досягає успіху. Наприклад, нарцисові складно на роботі, якщо йому доводиться багато підкорятися. Тому нарциси схильні кидати задачі, йти з університетів, недопрацьовувати… При цьому не всі нарциси токсичні, є й екологічні, з якими можна вибудовувати непогані стосунки. Але вони дуже чутливі.

Якщо почитати зарубіжні дослідження, то можна виявити, що тамтешні науковці нерідко пишуть про нарцисичні риси у нинішнього президента США Дональда Трампа.

– Так, риси дійсно є. Але він – не патологічний нарцис. Є виразні риси, але у нього є і антисоціальні моделі, і виражені демонстративні моделі. Тобто у Трампа немає якоїсь конкретної риси, у нього “збірна” різних розладів, різних рис, які й привели його до успіху.

Насправді багатьом нарцисам досить важко втриматися на якійсь позиції, особливо якщо вона публічна. Тому що для нарцисів критика украй болісна.

Нарцисизм – це саме про самооцінку, про відчуття себе. Вони часто почуваються то недооціненими, то дуже сильними – в усіх планах.

Чому на виборах ми обираємо нарцисів?

– Вони дуже харизматичні, красиві, вони здатні вести за собою людей. Вони створюють почуття впевненості, і поруч з ними люди почуваються добре.

Поруч із нарцисом – і в політиці, і у побутовому житті ­ почуваєшся особливим. Тому що ця людина просто-таки створює якийсь ореол особливості, почуття того, що ви відрізняєтеся від інших, і він також відрізняється від інших. Він явно кращий за інших, тому до нього усі тягнуться. І це можна зрозуміти, з такими людьми цікаво спілкуватися.

Зазвичай люди з нарцисичними рисами мають певні переваги в інтелектуальному плані: вони легше навчаються, у них високий потенціал розвитку, вони здатні дізнаватися нову інформацію і вгризатися в неї. Вони здатні добиватися свого, якщо правильно вибудують комунікацію.

Чи справді частина таких людей вважає, що їм можна більше, ніж іншим?

– У випадку нарцисичного розладу особистості вони на 100% вважають, що їм можна більше аніж кому завгодно. Вони не просто вважають себе кращими – вони ще й принижують інших.

Використання інших та маніпулювання – це те, що у побуті досить часто приписується нарцисам.

– Так, вони користуються і успіхом інших людей, і знаннями про інших. Вони можуть і маніпулювати, і погрожувати. Але це не основна їх характеристика, вони нечасто це роблять.

Які є критерії для визначення нарциса?

– Перший критерій – чітке переконання у тому, що вони грандіозні. Вони переконані, що їхнє життя точно важливіше за життя інших. Вони використовують інших для досягнення особистої вигоди. У них підвищена чутливість до критики. Їм важко чути похвалу інших людей, і навіть коли інша людина розповідає про себе – це теж їм неприємно.

Відчуття важливості, унікальності та значимості, у різних сферах. Надмірна потрібність у захопленні, їм потрібно знати, що ними усі захоплюються. Їм складно, коли їх ігнорують.

Вони майже нездатні применшувати свої характеристики, навпаки, вони все будуть описувати у грандіозних тонах. Вони імітують близькість з іншими людьми, з якими корисно імітувати близькість. Нарциси виявляють нетерпеливість і презирство, коли інші взаємодіють з ними на вигідних для себе умовах.

Їм не дуже властива емпатія, і коли оточуючі на щось скаржаться, нарцис може сказати: “Це тому що ви слабкі”.

Як не виховати нарциса?

– Є два способи виховати або не виховати нарциса: навчена модель та компенсаторна.

Навчена модель – це типово, коли дитину перехвалюють, постійно розповідають, що вона краща за інших. “Навіть якщо тобі що не вдалося, це все тому, що інші тобі заздрять”. Нарцисам взагалі властиво вважати, що якщо хтось їх критикує, то це все тому, що їм заздрять. Дитина зростає з чітким уявленням про те, що вона точно краща за інших. Світ для нього – ніщо, а люди – це інструменти, якими можна користуватися.

Про компенсаторну модель говоримо, якщо дитина зростає у несприятливих умовах, коли є граничний момент між відчуттям себе суперкласним і станом, де в школі його принижують, булять або ігнорують. Це призводить до того, що дитина в якийсь момент розуміє, що не хоче такою бути, і починає стрімко розвиватися. І через цей стрімкий розвиток вона відчуває, що вона перевершує інших людей за багатьма параметрами. Людина настільки не хоче відчувати себе так, як відчувала, що починає вважати, що усе оточення – гірше за неї і негідне її.

Слухай ромову повністю в ефірі Радіо Культура!

Як захиститися від нарциса

Так багато нарцисів насправді, що таке нарцисичний баланс і для чого він потрібен – пояснює психотерапевтка, кандидатка психологічних наук Надія Терещенко.

Тема нарцисизму в психології неоднозначна. Найліпші уми психоаналізу, психодинамічної терапії пропонують різні теорії, які часто суперечать одна одній. Існує думка, що навіть у Фрейда були суперечливі ідеї щодо нарцисизму – коли він формується, що таке первинний нарцисизм та ін.

Сьогодні прийнято вважати найбільш адекватними теорії світових психоаналітиків Кохута і Кернберга, хоча вони різняться, і в них є розбіжні уявлення про природу нарцисизму, про його терапію та інші аспекти.

Також читайте

Як не виховати з дитини нарциса

Фахівці наполягають, що від 1 до 5% людей страждають на нарцисичний розлад. Не в останню чергу це обумовлено культурою нашого сучасного європейського суспільства, де дуже цінні такі якості, як “досягаторство”, успіх, багатство, грандіозність. Всі ці властиві нарцисизму якості настільки популярні, що в західноєвропейській цивілізації цей розлад зустрічається частіше, ніж у східних, в яких немає такого пріоритету успішного успіху, багатого багатства і так далі.

Нарциси бувають дуже соціально адаптовані і успішні – вони часто досягають високих постів, бувають начальниками, які можуть справити враження, можуть бути надчарівними і приємними. Дослідники теми нарцисизму пишуть про те, що нарциси досить рідко звертаються до психотерапевта, тому що у них і так все добре.

Насправді нарциси дуже залежні від захоплення оточення. Уявіть собі Дон Кіхота без Санчо Панси. Лицар сумного образу повис на млині і крутився б там до кінця роману. Для кожного нарциса потрібна свита. А якщо її немає або вона не дає підтвердження важливості, то це все може закінчуватися депресивними станами. Тому для нарцисів характерна залежність від зовнішніх показників успіху. Їхній внутрішній світ досить спустошений, хоча на поверхні вони успішні і все у них добре і чудово. Підступ – в соромі, який переповнює нарциса. Спустошений внутрішній світ через те, що все ззовні. Все те, що підтримує нарциса, – це реакція інших людей, і якщо він не отримає свою дозу у вигляді порції захоплення може скотитися в цей сором, страх і порожнечу. А будучи незадоволеним собою, він саме і проєктує своє роздратування на оточення.

Поради психолога

Як говорити з партнером так, щоб він почув

Як позбутися від негативних думок, які заважають жити

Цифрова залежність: як припинити жити в телефоні

Тому вся суть нарцисичного характеру – засуджувати, використовувати, критикувати. Для нарциса дуже складно приймати людей, не засуджуючи їх, не критикуючи і не використовуючи. У так званих патологічних, перверзних нарцисів, тобто з нарцисичним розладом особистості (що включена в Міжнародну класифікацію хвороб-10), знижена емпатія. Тобто, нарцису не шкода, коли вам боляче, він не дослухається до прохань і скарг на погане самопочуття, для нього це не зрозуміло. У цьому сенсі нарциси високого рівня можуть бути досить жорстокими, агресивними, тому що для них важливо, щоб їхнє оточення відповідало очікуванням.

Необов’язково перед вами патологічний нарцис. Можливо, просто нарцисизм цієї людини вас зачіпає, і ви весь час провалюєтесь в свій сором, відчуття безпорадності або заздрість.

Тобто, причина вашої чутливості – порушення вашого власного нарцисичного балансу. Якщо ви шукаєте спосіб боротьби з цим, але не знаходите, то легше обмежити спілкування, ніж боротися з вітряними млинами. У будь-якому разі дуже важливо тримати кордон. Тільки-но ви купуєтеся на похвалу нарциса, одразу отримуєте “в комплекті” і критику, тиск, осуд, контроль.

Що ж робити, коли ви зрозуміли, що перед вами – нарцис?

Як і в будь-якій ситуації, найголовніше – зрозуміти, що насправді відбувається. Ви почуваєтеся нікчемою, відчуваєте, що вас контролюють, вам весь час потрібно все робити ідеально і немає пробаченню помилок. Спочатку ви відчуваєте цю спокусу, а потім навпаки – знецінення. Тут перше запитання, яке потрібно поставити собі, – чому я така чутлива/чутливий до цієї ситуації? Що тут такого є і куди це все потрапляє?

Якщо у вас немає такої вразливості, то всі ці нападки легше пережити, відстоюючи себе. Ви вже не будете цікаві нарцису, тому що ви виходите з його нарцисичного розширення. Тому що якщо у вас немає цієї проблеми, то вас можна і вразити – якщо ви не вважаєте, що у вас товсті щиколотки, то скільки разів вам про це не кажи, вас це не зачепить. Потрібно бути дуже уважним до того, щоб не соромитися своїх власних помилок, не ховати власні провали.

Якщо ж ви відчуваєте, що не можете протистояти, у вас немає способів чинити цьому опір, то найліпшим варіантом буде скоротити спілкування, піти і розпрощатися. Ми з вами не супермени, життя у нас одне, і, якщо ви відчуваєте, що не працюють жодні спроби відстояти свої кордони, можливо, це вам не по зубах.

Читайте також: Долина нарцисів: чим небезпечно спілкування з людиною самозакоханим