Чому єнот-полоскун так називається

Єнот-полоскун поширений в Північній Америці, від Панамського перешийка до південних провінцій Канади. Його акліматизація проводилася в Німеччині і на території колишнього Радянського Союзу (найбільш вдало на півдні Білорусії і в Азербайджані); з пунктів випуску єнот перебрався до Франції та інші європейські країни.

Назва «полоскун» закріпилося за єнотами цього виду завдяки одній з особливостей їх поведінки – змочувати або полоскати їжу у воді перед поїданням.

Незважаючи на те, що єноти-полоскун надходять так не завжди, а лише коли знаходяться поблизу від водойми, ця незвичайна звичка не залишилася без уваги і була застосована в назві даного виду тварин.

Коли єнот-полоскун знаходиться далеко від води, він поїдають здобич прямо на місці. У неволі тварини опускають їжу в воду, тільки будучи ситими, в якості гри.

Раніше існувало припущення, що слина у єнотів-полоскунів виробляється в недостатній кількості, але пізніше ця теорія була науково спростована.

Фахівцям досі не вдалося встановити, для чого ж насправді єноти-полоскун здійснюють своє незвичайне «обмивання» видобутку.

Чому єнот «полоскун»?

За твердженнями зоологів, єноти потрап на територію Європи з Північної Америки. Саме ця частина світла є «батьківщиною». У Росії єнота можна зустріти в межах зоопарку. Як тільки ми бачимо самого звірка або його зображення, в голові швидкоплинно виникає визначення «полоскун». Чому ж дана тварина іменують не інакше як «єнот-полоскун»? Ми постараємося вам це пояснити!

Відповідь криється в поведінкових особливостях цього звіра і в її фізіології. Вчені довели, що єноти не мають слинних залоз в порожнині пащі. Відсутність залоз означає, що їжа, що вживається єнотами, вимагає додаткової зволоженості. Інакше її засвоєння буде вельми і вельми скрутним. Природа не обійшла увагою цей «недолік» і вклала в організм звірків вміння обполіскувати їжу.

Єноти всеїдні. У їх раціон входять різні види комах, молюсків, зрідка дрібні рибки, частіше горіхи, злаки, ягоди і їстівні коріння.

У містах Північної Америки єноти часто стають причиною розорення фермерств. Також ці милі звірята не гребують недоїдками людської їжі, знайденими в сміттєвих баках. Встановлено, що свою страву єнот полоще у воді і з метою вивчення знайденого делікатесу: маючи розвинену кисть і пальці, звір, таким чином, обмацує знайдений предмет.

Чому єнотів називають полоскунами: чи дійсно вони “стирають” їжу та інші предмети

Єноти – досить цікаві тварини зі своєю особливістю в поведінці. Те, що вони миють їжу перед її вживанням, стало відомо досить давно. Показана ця риса і в їх назві – єнот-полоскун або Procyon lotor, що в перекладі з латині означає “миючий ведмідь”. В Америці цього унікального звірка протягом двох століть вважали втіленням чистості серед інших представників тваринного світу.

Звірок лапками бере свою здобич і підносить до носа, після чого знову занурює у воду і повторює процес обнюхування. Подібні дії можна спостерігати і в разі життя єнота в природному середовищі проживання, і, якщо він живе в неволі, а поруч стоїть ємність з водою.

Звичайно, інформація про те, що єнот дійсно миє перед вживанням продукти харчування, навряд чи кимось сприймається серйозно. Тим більше, що вода у водоймі або тазу може бути набагато брудніше самого продукту. З цього приводу будувалося багато різних гіпотез. Однією з них є щось типу генної пам ‘яті. Передбачалося, що тварина чинить саме так у зв ‘язку з тим, що, можливо, її предки часто полювали за здобиччю на мілководді. Бюффон, біолог з Франції, який жив у період з 1707 по 1788 рр., висловив припущення, що подібна процедура відбувається через низький виробіток у єнота слини. Але і в першому, і в другому випадках вчені помилилися.

У Лондоні, в 1962 р., на тваринах, які утримувалися в неволі, провели одне дослідження. Під час його вченим вдалося з ‘ясувати, що м’ ясо звірячки мили набагато частіше, ніж їжу рослинного походження, а ось дощових хробаків, які на ньому були, вони не прибирали. Помітили дослідники і те, що відчупування видобутку здійснювалося не тільки у воді, а й за її відсутності. Таким чином, припущення про те, що так єноти очищають їжу від забруднень, не підтвердилося.

Факт, що ці тварини є володарями чутливих довгих пальців, досить відомий. За чутливістю вони дуже близькі до пальців приматів. Більш того, інші хижаки цією особливістю не володіють. А оскільки зір у єнотів не дуже хороший, то будь-який предмет вони відчупують, обнюхують і підносять якомога ближче до очей, щоб його розглянути.

Ще одне дослідження, проведене в 1986 р., дозволило вченим визначити, що нервові закінчення, розташовані на пальцях єнотів, на яких повністю відсутня вовна, схожі по будові з людськими. Всю необхідну інформацію про предмет, починаючи від його форми і закінчуючи структурою, вони отримують саме в процесі дотику. У результаті тварина розуміє, чи можна це їсти, чи видобуток неїстівний. А найцікавіше – у воді рівень чутливості пальців стає вищим. Шкіра на пальцях стає м ‘якшою, а збудливість нервових закінчень – сильнішою. У результаті звірок отримує більше важливої для нього інформації.

У природних умовах тварини не займаються спеціально пошуками води для занурення в неї їжі. А якщо полювання здійснюється на мілководді, тоді вони насправді відчупують видобуток. В умовах неволі за відсутності води в радіусі трьох метрів від них вони нею взагалі не користуються.

Сьогодні в інтернет-мережі можна побачити багато роликів, де єноти зайняті прання будь-яких предметів. Вся справа в тому, що природа наділила полоскунів не тільки кмітливістю, а й цікавістю. Їм цікаво все нове, невідомі відчуття. У воді ж ці самі відчуття дуже сильно загострюються. У продовження теми тварин подивіться позитивні фотографії, які доводять, що зоопарк – місце непередбачуване.