5 способов, как раскислить почву на огороде

Кислая почва на огороде – проблема, с которой сталкиваются многие хозяева частных домов и дач. Поскольку это любимое место для размножения исключительно сорняков, для культурных растений лучше всего нейтральные и слабокислые грунты. Но зря печалиться не стоит. Обычное известкование позволит раскислить земельный участок на несколько лет. А как это сделать народными средствами, мы поговорим далее в нашей статье.

• Необходимый уровень рН на огороде
• Что делать при повышенной кислотности
  • Известкование земельного участка
  • Применение гашеной извести на кислой почве
  • Использование доломитовой муки
  • Народное средство древесная зола
  • Мел как раскислитель на даче
  • Использование сидератов для раскисления

  Необходимый уровень рН на огороде

  Существует разделение на кислые, нейтральные и щелочные грунты. Степень кислотности определяется значком рН:

  • очень кислые – рН 3,8-4,0;
  • сильнокислые – рН 4,1-4,5;
  • среднекислые – рН 4,6-5,0;
  • слабокислые – рН 5,1-5,5;
  • нейтральные – рН 5,6-6,9.

  Производить известкование почвы рекомендуется после понижения границы рН отметки 5,5.

  Что делать при повышенной кислотности

  Раскисление грунта или известкование – это единственная возможность понизить кислотность почвы до нужной отметки. При этом важно вносить составы, которые содержат известь.

  Такая методика позволит снизить кислотный баланс земельного участка на несколько лет. Если почва более тяжелая, этого хватит дольше, если легкая – на меньше. Практика показывает, что на торфяных участках раскисление проводится один раз на три года, на песчаных – один раз на пять лет, а на суглинистых – один раз на семь лет. Причем с повышением содержания гумуса в почве можно увеличить и содержание извести.

  Правильный Ph почвы не должен превышать отметку 5,5

  Известкование земельного участка

  Специалисты советуют производить известкование земли в несколько заходов.

  При освоении огорода или в процессе глубокой перекопки раз на пару лет нужно вносить основную массу извести в виде пушонки, гашенной извести или мела. Потом ежегодно процедура повторяется, но уже концентрация составов будет значительно меньше.

  Когда же кислотность огорода отличается неравномерностью, известкование почвы можно делать зонально – только под те культуры, которые нуждаются в нормальной кислотности очень сильно. Чаще всего это пасленовые. Если же севооборот соблюдается, обрабатывать придется весь земельный участок.

  Известкование для посадки плодовых деревьев должно производиться за пару лет до этого. Если же речь идет об огороде и высадке культурных растений, то с осени.

  Любой состав для известкования разбрасывается максимально равномерно по участку, а потом вскапывается таким образом, чтобы вещество находилось на глубине 0,2 м от поверхности. Причем чем равномернее будет залегание средств для раскисления, тем лучше.

  Известкование кислой почвы

  Применение гашеной извести на кислой почве

  Гашеная известь считается отличным раскислителем. Негашеная в данной ситуации не подходит. Перед применением обработки известью предельно важно ее погасить водой. При этом количество извести будет зависеть от уровня кислотности почвы на огороде. Итак:

  • для очень кислой почвы потребуется 50-70 кг пушонки на одну сотку земли;
  • для среднекислого грунта – 40-45 кг;
  • слабокислый участок нуждается в 20-25 кг состава.

  Использование доломитовой муки

  Перед тем как покупать это средство нужно обратить внимание на степень измельченности муки. Практика показывает, что чем меньше фракция состава, тем скорее наступит желаемый эффект.

  Оптимальным вариантом будет известняковая мука, влажность которой не превышает 1,5%, а 2/3 состава крупинок варьируются в размере 0,25 мм.

  Если сравнивать эффективность доломитовой муки и гашеной извести, то первый вариант хоть и позже начнет действовать, но с экологической точки зрения он абсолютно безопасен. Плюс ко всему в данном случае будет происходить одновременное обогащение земельного участка магнием, кальцием и другими полезными микроэлементами.

  Концентрация препарата на 1 кв. м. огорода для сильно окисленной почвы составляет 0,5-0,6 кг, для среднекислой – 0,45-0,5 кг, а для слабокислой – 0,35-0,4 кг. Эта информация обязательно указывается на упаковке доломитовой муки производителем.

  Народное средство древесная зола

  Древесная зола – отличная возможность уменьшить кислотности почвы. Но в этом случае не происходит восполнения недостатка кальция в грунте, в котором сильно нуждаются определенные культуры. Особенно это касается семейства пасленовых.

  Недостаток кальция приводит к возникновению вершинной гнили, что скоро распространяясь, поражает томаты и перец. Именно поэтому специалисты советуют использовать золу исключительно в комплексе с другими составами или препаратами.

  Разбрасывание древесной золы на кислой почве

  Когда же в прошлом году велась уже борьба с лишней кислотностью, и этот показатель на участке неравномерен, зола отлично подойдет. Для повторного раскисления ее использовать можно. В этом случае на литр воды приходится 0,2 кг золы. Этого раствора должно хватить на обработку 1 кв. м земли.

  Когда используется не древесная, а торфяная зола, концентрацию состава стоит увеличить в 1,5 раза.

  Мел как раскислитель на даче

  Измельченный мел относится к кальциесодержащим составам, позволяющим убрать кислотность почвы. При этом важно обратить внимание, что крупинки в диаметре не должны быть более одного миллиметра. В противном случае эффекта от известкования придется долго ждать.

  Для особо кислых грунтов на 1 кв. м рекомендуется использовать около 0,3 кг мела, для среднекислых – 0,2 кг, для слабокислых – 0,1 кг.

  После равномерного распределения мела по участку, его вскапывают, так вещество распадаясь будет изменять состав почвы.

  Смешивание почвы с мелом – отличный способ уменьшить ее кислотность

  Использование сидератов для раскисления

  На прилавках магазинов можно встретить специализированные препараты, позволяющие раскислить почву и одновременно ее удобрить. Поскольку в их состав входят кальций, магний, фосфор, бор, цинк, медь, марганец и другие полезные микроэлементы.

  Главным достоинством таких средств является их экологическая безопасность и измельченность, в которых сомневаться нельзя.

  Использовать препараты рекомендуется поздней осенью или весной перед вскапыванием, поместив материалы на глубину 0,2 м. Реакция грунта станет нейтральной буквально через пару лет. При этом после распределения сидератов земельный участок лучше полить.

  Выращивание сидератов и последующая перекопка вместе с ними

  Всегда ли почве нужно снижать кислотность

  Производить раскисление почвы нужно не всегда. В первую очередь, это когда уровень рН находится в пределах нормы. А во-вторых, когда высаженные на участке культурные растения (к примеру, щавель) предпочитают повышенную кислотность. Из декоративных культур это касается рододендроны, гортензии, папоротники, лапчатки, верески, люпины, ревень и даже дикая мята. Что же касается большинства овощей, то они предпочитают слабокислый и нейтральный грунт, богатый на полезные микроэлементы.

  Препарат для определения кислотности почвы

  Однако все хорошее должно быть в меру и использование большого количества известковых удобрений может привести к избытку кальция в почве. В результате затрудняется рост корней, особенно когда корневая система у растения и так слабая. Плюс ко всему даже обильный полив и дожди кальций не смоют.

  И тогда желание улучшить почву только приведет к возникновению новых проблем. Значит, сильно раскислять грунт каждый год не стоит, нужно постоянно проверять уровень рН и только по необходимости производить известкование.

  В процессе раскисления почвы можно одновременно использовать несколько, выше перечисленных способов и средств, причем их можно даже группировать. Все зависит от вашего пожелания и наличия подручных средств и материалов. Сложностей в принципе не должно возникнуть. Главное, не переборщить с концентрацией извести на огороде. Поскольку их переизбыток пагубно скажется на культурных растениях, которые будут там расти.

  Розкислення ґрунту: для чого це робиться, доступні способи

  Розкисляти землю під грядки мене навчив дідусь. Він завжди говорив: «На такій ділянці ти збереш тільки великий урожай бур’янів, а ось з овочами не заладиться». Спочатку ми робили це на очок, а коли я освоїла інтернет і прочитала про тест-смужки, а потім і замовила їх, ми стали зменшувати кислотність до суворо визначеної норми.

  • Для чого потрібно розкисляти ґрунт?
  • А якщо висадити рослину в неправильний ґрунт?
  • Як визначити кислотність ґрунту в саду або на городі?
  • Наукові методи
  • Визначення бур “янів і культур
  • Топ-5 способів розкислення
  • Вапнування
  • Доломітове борошно (також відоме як відоме)
  • Деревна зола
  • Додавання креслення
  • Сидерати
  • Коли потрібно займатися розкисленням?
  • Дозування
  • Підсумуємо
  • Схема за пунктами: як розкислити ґрунт на городі
  • Для чого потрібно розкислення ґрунту
  • Чи завжди розкисляють ґрунт
  • Як визначити кислотність ґрунту
  • Як і чим розкислити ґрунт у городі
  • Вапнування
  • Доломітове борошно
  • Деревна зола
  • Розкислення крейдою

  Для чого потрібно розкисляти ґрунт?

  Щоб створити для ваших рослин ідеальні життєві умови. По-перше, у правильному ґрунті добре розмножуються необхідні для овочів мікроорганізми; по-друге, це покращує морозостійкість культур (що особливо важливо для багаторічників); по-третє, в землі з низькою або середньою кислотністю збільшується кількість рухомого азоту – речовини, необхідної будь-якій «зеленій суті», особливо навесні, під час активної вегетації.

  Хоча, звичайно, деякі корисні культури навпаки, люблять рости в кислому субстраті. Тому при розкисленні для них потрібно залишити незайману грядку, заздалегідь позначивши її.

  А якщо висадити рослину в неправильний ґрунт?

  • Наші «вихованці» будуть менше цвісти і/або плодоносити. Справа в тому, що в занадто кислій землі у них дуже повільно ростуть коріння, а поживні речовини погано розчиняються і засвоюються. Як правило, навіть при своєчасних підживленнях рослини можуть відчувати голодування.
  • Також ви можете помітити, що в спеку ваші рослини швидко в’януть, особливо якщо грунт легкий. Ще б пак: вода йде вниз, і недорозвинені корінці її просто не можуть дістати!
  • Ці садові або городні культури можуть частіше хворіти.

  Як визначити кислотність ґрунту в саду або на городі?

  Наукові методи

  Ось якими бувають городні ґрунти:

  Ідеалом для більшості домашніх культур вважається pH від 6,0 до 7,0. Розкисляти потрібно городній або садовий грунт, pH якого падає нижче позначки 5,5.

  Найпрогресивніший спосіб визначення – це лакмусовий папірець. Набір таких «тестерів» можна знайти не тільки в інтернеті – вони продаються навіть у сільськогосподарському магазинчику на ринку нашого райцентру. Виготовляють їх у нас або в Китаї (на фото саме останній варіант). Якщо немає інструкції, розібратися все одно нескладно.

  Працювати з папірцем потрібно так:

  1. Зробіть у дворі або на городі невелику ямку. На глибині візьміть близько 100 г землі.
  2. Складіть землю в миску, на неї покладіть папірець.
  3. Залийте їх чистою водою, притисніть чимось, щоб папірець і грунт тісно стикалися.
  4. Через пару хвилин папірець почне змінювати колір. Коли ця «трансформація» закінчиться, вийте її і оцініть.

  Грубо кажучи, синій або зелений колір – це норма для більшості культур, рожевий – привід задуматися, а червоний – пряме показання до розкислення ґрунту.

  Альтернативний спосіб – 9% столовий оцет. Візьміть темну тарілку, або ж просто покладіть на щось темне кущі скла. Насипайте на нього землі. Полейте землю оцтом, і тут же дивіться. Якщо немає ніякої реакції – грунт дуже кислий, якщо з’явилося трошки піни – нейтральний, а якщо він дуже сильно піниться – лужною.

  Визначення бур “янів і культур

  • Бур’яни. Якщо у вас у дворі (в саду, квітнику, на городі) росте багато дикої крапиви, грунт має низьку кислотність. Якщо «вродила» ромашка – середню. А велика кількість мха говорить про високу кислотність ділянки.
  • Овочі. У кислому ґрунті не проти рости гарбуз, щавель. Якщо ці культури у вас на городі незмінно дають хороші врожаї, а решта з року в рік не вдаються, купіть лакмусовий папірець.
  • Буряк. Якщо її листики зелені, а черешки червоні, буряк росте в нейтральному ґрунті. Слабокислий ґрунт показують червоні прожилки на листиках, а кислий – почервоніння всіх листових пластин.
  • Декоративні культури. Дуже добре ростуть у кислому ґрунті гортензія, вереск, рододендрон, люпин, ялівець, горобина, а також лапчатка або папороті.
  • Садові рослини. У «кислоті» люблять рости жимолість, брусника, чорниця, смородина, ревень.

  З цієї таблиці ви дізнаєтеся, яким городнім культурам не заважає легке підкислення грунту, а для яких город варто обов’язково розкислити, навіть якщо pH ділянки вище 5,5.

  Топ-5 способів розкислення

  Якщо удобрювати ґрунт варто щорічно (а в ідеалі – і кілька разів за сезон), то розкислити ділянку можна раз на три роки. Хоча звичайно, багато залежить від вихідних якостей ділянки і обраного вами методу.

  Перевіряти якість вашого ґрунту варто двічі на рік: в перші місяці весни і осені.

  Вапнування

  Найпопулярніший, старий-добрий спосіб.

  У ґрунт потрібно додати вапно дрібного помолу (можна навіть попередньо прокидати її через сито). Вапно потрібно обов’язково гасити (тобто, мається на увазі пушонка). Поглибити вапно потрібно приблизно на 20 см.

  • слабокисла ділянка – близько 20 кг на сотку;
  • середньокислий – 40 кг;
  • висока кислотність – від 50 до 70 кг.

  До речі! Вапнування – спосіб, який за раз поліпшить структуру вашого ґрунту на кілька років вперед. Тобто, вносити вапно щоосені або весну не треба, інакше ґрунт перенасититься вапняком, і, знову-таки, врожайність більшості культур постраждає (в перенасиченій кальцієм землі рослини будуть гірше нарощувати кореневу масу).

  Якщо ви дотримуєтеся сівозміни, потрібно обробити весь город відразу. Якщо ділянка невелика і вона вся розбита на грядки, виберіть тільки ті, рослини на яких люблять нейтральний грунт, і повідомляйте тільки їх.

  Вапнування саду (під плодові дерева) варто провести заздалегідь – за кілька років до їх висадки.

  Доломітове борошно (також відоме як відоме)

  Цей матеріал дорожче вапна, але вважається більш корисним для городу: він покращує мінеральну структуру ґрунту, насичуючи його магнієм і кальцієм – важливими «учасниками» процесу фотосинтезу. Також вважається, що вирощені на такій землі овочі менше страждають від шкідливих комах, краще зберігаються взимку.

  Речовина не токсична для тварин або людей, але під час роботи потрібно надягати захисні рукавички, а якщо борошно потрапить на шкіру, ретельно змити її.

  Вносити борошно потрібно раз на 3-5 років.

  Дуже важливо, щоб борошно було найдрібнішої фракції.

  • слабокислий грунт – близько 35 кг на сотку;
  • середньокислий – 45 кг;
  • висока кислотність – 55 кг.

  Ця речовина особливо корисна для пасленових.

  Деревна зола

  Таке розкислення збагачує ґрунт азотом, що особливо важливо для рослин, що цінуються завдяки листям або втечам. А ось кальцію тут немає, тому золу краще використовувати в якості не основного, а додаткового розкислювача, або ж змішуючи з іншими речовинами (крейдою, звісткою).

  На 1 квадрат землі візьміть літр води і 200 г золи. Якщо зола торф’яна, в той же літр води додайте 350 г такої золи.

  Додавання креслення

  Ще одна багата кальцієм речовина.

  Як і у випадку з доломітовим борошном, потрібно стежити, щоб крупинки крейди не перевищували 1 мм в діаметрі.

  • слабка кислотність – 10 кг на сотку;
  • середня – 20 кг;
  • висока – 30 кг.

  Цю речовину можна замінити: цементом, використаною штукатуркою, алебастром, а також тертою на порошок яєчною шкаралупою.

  Сидерати

  Ці рослини мають масу плюсів: вони збагачують ґрунт корисними мікроелементами (міддю, цинком, фосфором, магнієм, кальцієм та іншими), захищають город від засилля бур’янів, екологічно безпечні.

  Звичайно, кардинально стан на ділянці вони не змінять, але якщо кислотність ґрунту трохи вище, ніж потрібно, поправити ситуацію вони можуть. Правда – за пару років.

  Коли потрібно займатися розкисленням?

  Осінь. У цей час краще давати в ґрунт деревну золу. У цієї речовини дуже довга продуктивність, тому золе варто дати «відлежатися» в землі до весни.

  Весна. У цю пору року добре використовувати доломітове борошно, крейду або вапно. Особливо це стосується крейди: під зиму цю речовину в грунт не кидайте, інакше до весни весь крейди змиється дощами, талим снігом і ґрунтовими водами.

  Дозування

  Піщані або супесчані (легкі) грунти. Давайте від 3 до 6 кг розкислювача на сотку землі.

  Суглиністі і глинисті (важкі) грунти. Від 6 до 10 кг на сотку.

  «Танцювати» потрібно від конкретних цифр кислотності – чим вони вищі, тим більше розкислювача використовуйте.

  Якщо ґрунт легкий, розкислювачі потрібно вносити частіше: у ньому вони затримуються не так надовго, як у важкому ґрунті. Скажімо, в торф’яний грунт їх можна додати раз на 3 роки, в піщаний – раз на 5 років, в суглинок – навіть раз на 7 років (і чим вище гумуса в землі, тим більше потрібно вапнати або іншого матеріалу).

  Підсумуємо

  • Визначити кислотність ґрунту на городі, в саду або квітнику дуже важливо – в землі з дуже високою кислотністю і врожаї нижче, і квіти гірші.
  • Перевірити кислотність можна як сільським способом (помічаючи, які саме бур’яни приживаються на ділянці – найбільше кислотний ґрунт любить мох), або ж купивши набір лакмусових папірців.
  • Розкислити землю можна, додавши при перекопуванні або спалаху дрібну вапно, деревну золу, доломітове борошно, крейду. Також не кардинально, але все ж поліпшити кислотність ділянки допоможуть вчасно висіяні і перекопані сидерати.

  Іноді люди плутають кислий і лужний ґрунт, глинистий і піщаний. Це відео допоможе вам остаточно розібратися в типах ґрунтів.

  Схема за пунктами: як розкислити ґрунт на городі

  Підвищена кислотність ґрунту погано позначається на врожайності – адже в такому ґрунті не можуть жити корисні мікроорганізми і бактерії, так необхідні рослинам. Але для мене це не проблема, адже я знаю, як розкислити ґрунт на городі, і підкажу вам, як визначити кислотність ґрунту. Хочу також поділитися з вами найефективнішими способами, які я випробував не один раз. Приступимо!

  Для чого потрібно розкислення ґрунту

  Підвищена кислотність ґрунту – проблема, яку не варто залишати без уваги. Такий субстрат – відмінне середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів, вірусів. У ній відмінно почувається сірна трава, мхи.

  Але культурні посадки люблять слабокислий, нейтральний грунт. У ґрунті зі зниженим рН їх розвиток сповільнюється, а самі посадки слабшають, стають схильними до шкідників, інфекцій.

  Розкислення ґрунту – єдиний дієвий спосіб довести рН до допустимої позначки. Періодичність процедури залежить від характеристик субстрату:

  1. Суглинки: через 7 років.
  2. Піщані ґрунти: раз на 5 років.
  3. Торф’яні субтрати: через 3 роки.

  Обсяг коштів залежить від відсотка гумуса в ґрунті. Чим він вищий, тим більше коштів потрібно витратити.

  Чи завжди розкисляють ґрунт

  Якщо ви виявили, що рН субстрату на вашому городі знижений, не прагніть нейтралізувати всю його площу. Перевірте, чи є посадки, які люблять помірно закислений ґрунт:

  1. Ягоди: брусника, земляника, журавлина, голубика.
  2. Овочеві культури: ріпа, картопля, морква, щавель, рідкісний, гарбуз, томати.
  3. Декоративні рослини: азалія, папороті, гортензії, цикорій, хвойні.

  Але плодові чагарники, дерева в такому середовищі розвиваються, плодоносять дуже мізерно – їм потрібен нейтральний грунт.

  Як визначити кислотність ґрунту

  Коли ви тільки купили присадибну ділянку, раджу вам відразу визначити кислотність субстрату до висадки перших рослин. Якщо спочатку рН ґрунту був нейтральним, це не означає, що в майбутньому не буде негативних змін. Тому перевірки все ж проводите періодично. Представлю середні значення:

  1. Максимально закислений грунт: 3,8-4.
  2. Сильнокислий: 4,1-4,5.
  3. Середньокислий: 4,6-5.
  4. Слабокислий: 5,1-5,5.
  5. Нейтральний: 5,6-6,9.

  Проводити розкислення потрібно, коли рН виявиться менше 5,5.

  Поділюся нескладними способами перевірки закислення:

  1. Лакмусовий папірець, дистильована вода, кілька зразків субстрату з різних зон городу. Необхідне ви зможете купити в аптеці. Кожну жменю землі загорніть у матерію, опустіть у склянку з дистильованою водою. Для кожної порції ґрунту – своя ємність. Через 5 хвилин опустіть у склянки за відрізком лакмусового паперу на 1-2 сек. За її кольором можна судити про характеристику ґрунту: від червоного до помаранчевого – кисла, від жовтого до зеленого – нейтральна, від блакитного до темно-синього – лужна.
  2. Відвар смородинового і вишневого листя, зразки ґрунту з декількох ділянок городу. Знадобиться кілька листочків – залийте їх крутим окропом. Дочекайтеся, поки відвар охолоне, помістіть в нього жменьку ґрунту. Якщо рідина прийме червонуватий колір – ґрунт закислений. Якщо синюватий, фіолетовий – ґрунт нейтральний, лужний.
  3. Буряк. Рослина виступає «лакмусовим папером»: на закисленій землі – червоне листя, на слабокислій – червонуваті прожилки, на нейтральній – соковита зелена ботва, червоні черешки.
  4. Оцус (9%), зразки ґрунту з різних зон городу. Покладіть на темну матерію, папір, скло. На нього обережно насипте зразок ґрунту, капніть трохи оцту. Простежте за реакцією: рясна піна говорить про лужний субстрат, невелике шипіння – про нейтральне, відсутність реакції – про закислений грунт.
  5. рН-метр. Найчіткіші дані – щодо цього приладу. «Індикаторами» будуть і бур’яни на вашій ділянці. Кінський щавель, подорожник, хвеолог, одуванчики віддають перевагу саме закисленому грунту.

  pH-метр прилад визначення кислотності

  Як і чим розкислити ґрунт у городі

  У садових центрах ви без зусиль знайдете спеціальні препарат. З ними все просто – достатньо застосовувати засіб за інструкцією. Я ж поділюся з вами народними ефективними способами розкислення.

  Саму процедуру проводжу в кілька етапів:

  1. Перед початком обробки ділянки я вніс пікову норму засобів – гашеного вапна, доломітового борошна, гіпсу шляхом глибокого перекопування землі. Такі контрольні обробки всього городу я повторюю раз на 5-7 років.
  2. Щороку проводжу розкислення ділянок з підвищеною кислотністю, на яких рослинам складно розвиватися. Дозування коштів знижую, вношу препарати при неглибокому, легкому перекопуванні.
  3. Слабокислі грунти ґрунтовно обробляю раз на 5-8 років, сильно закислені – кожні 4 роки.

  Зверніть увагу на план вашої ділянки. Якщо ви дотримуєтеся сівозміни, щорічно змінюєте розташування гряд, розкисляти доведеться всю ділянку. Коли традиційно висаджуєте на одній і тій же ділянці однакові, родинні культури, обробку вимагають тільки окремі зони городу – де будуть посаджені рослини, що страждають від низького рН.

  Представлю рекомендації щодо правильного розкислення ґрунту:

  1. Ділянки під плодові дерева обробляють за 2 роки до передбачуваної посадки. Гряди для однорічних рослин розкисляють з осені.
  2. Препарат рівномірно розсіюють по поверхні землі. Можна використовувати сито, совок, решето.
  3. Оброблену ділянку скопують приблизно на багнет лопати.

  Чим рівномірніші речовини потрапляють углиб субстрату, тим ефективніше їх застосування.

  Вапнування

  Найвідоміший серед садівників засіб для розкислення – це вапно. Можна застосовувати наступне:

  • гашену вапно (пушонку);
  • ключову вапно (туф вапняний);
  • вуглекислий вапно (мелену);
  • цементний пил;
  • озерну вапно (гажу).

  Схема дії всіх перерахованих коштів схожа, але ось дозування, терміни внесення розрізняються. Попереджу, що будь-яка вапна – це агресивна речовина. Після його внесення посадки деякий час не зможуть вбирати з субстрату фосфор. Тому я проводжу таке розкислення городу завжди під осінню перекопку, коли врожай зібраний. До весни хімічний склад ґрунту приходить в норму.

  Негашену вапно перед обробкою обов’язково залийте водою. Для гашеної введені такі дозування:

  1. Слабокислі ґрунти: 200 г на 1 м2.
  2. Середньокислі: 300 г на 1 м2.
  3. Сильно закислені: 500 г на 1 м2.

  Вуглекиса вапно вноситься в інші пропорції для різних типів субстрату. Для важкого і середньотяжкого суглиністого:

  1. Слабокислий ґрунт: 300-400 г на 1 м2.
  2. Середньокисла: 450-500 г на 1 м2.
  3. Сильно закислена: 550-600 г на 1 м2.

  Для легких суглинків і супесчаних земель:

  1. Слабокислий ґрунт: 200 г на 1 м2.
  2. Середньокисла: 250-300 г на 1 м2.
  3. Сильно закислена: 350-400 г на 1 м2.

  Ці норми дозволять розкислити ґрунт на 15-20 см. Якщо потрібна глибша обробка, потрібно підвищити дозування. У разі, коли вапно вноситься більше 500 г на 1 м2 землі, наступне розкислення виробляйте тільки через 3 роки.

  Доломітове борошно

  Так називається подрібнений в крихту, порошок доломить – одна з гірських порід. борошно ви можете купити в садівничих центрах, господарських магазинах. Раджу вам звернути увагу на розмір фракцій (окремих крупинок) – чим вони менші, тим ефективніший препарат. Я купую борошно, вологість якого не перевищує 13%, а діаметр більшої частини піщинок (про це можна прочитати на пачці) – 0,25 мм.

  Засіб не настільки агресивний, як вапно, тому його можна вносити під перекопування і навесні, і восени. Вище його безпека і з екологічної точки зору. Крім розкислення субстрата «доломить» корисна наступним:

  • містить магній, кальцій, мікроелементи;
  • служить розпушувачем (допомога важким грунтам – поліпшується хімічний склад і структура субстрату).

  Середні пропорції тут наступні:

  1. Слабокислі ґрунти: 300-400 г на 1 м2.
  2. Середньокислі: 400 г на 1 м2.
  3. Сильно закислені: 500 г на 1 м2.

  Доломітове борошно використовують перед внесенням мінеральних добрив – воно сприяє їх кращому засвоєнню. Весняне розкислення виробляють за 15 днів до висаджування культур.

  «Доломіт» додатково знезаражує ґрунт від збудників грибкових захворювань. Я намагаюся її використовувати для картопляного поля, теплиць – це засіб від колорадського жука і ведмедки. При взаємодії борошно руйнує їх хітинові оболонки, чому шкідники гинуть.

  Доломітове борошно – відмінне добриво для плодових і ягідних культур. Норма внесення: 0,5-1 кг – для чагарнику, 2 кг – для дерева.

  Деревна зола

  Пічна зола – універсальний помічник: добриво, засіб від шкідників, розкислювач. Однак агрономи не радять зупинятися тільки на ній, особливо при підготовці місця під пасленові, які потребують підвищеного вмісту кальцію в ґрунті. Склад золи може варіюватися залежно від частини спаленого дерева, місця його зростання, віку рослини, породи деревини.

  Вміст солей кальцію в засобі може досягати і 60%, і 50%, і 30%. Виходячи з цього змінюються і норми внесення: від 1 до 1,5 кг на 1 м2. Найефективніша – зола від берези. Вона додатково збагатить ґрунт калієм, фосфором. Якщо ж зола отримана при спаленні сорної трави, ботви, відсоток кальцію в ній мінімальний. Норма внесення збільшується до 2-2,5 кг на м2.

  В основному, використовую золу як мінеральне добриво. Оскільки у мене не пічне опалення, складно зібрати потрібний обсяг препарату для повноцінного розкислення ґрунту. Але з цією метою золу все ж можна використовувати у двох випадках:

  1. Як додатковий компонент сильнодіючого засобу – вапна, гіпсу, доломітового борошна.
  2. На наступний рік після глибокого, ґрунтовного вапнування ґрунту.

  Для повторного розкислення 200 г золи розводять 1 л води. Рідини достатньо для обробки 1 м2 землі. Якщо зола не деревна, а торф’яна, то потрібно вже 250-300 г золи на 1 л води.

  Розкислення крейдою

  За графіком внесення мел схожий з звісткою – його вносять у ґрунт під осінню перекопку. Перед застосуванням обов’язково подрібніть його, а при обробленні ділянки ретельно перемішайте із землею. Зберігають крейду тільки в сухому місці – при підвищеній вологості він стежиться, збивається в тверді грудки. Найвища ефективність – при розмірі крупинок не більше 1 мм. Якщо вони об’ємніші, дія обробки сповільниться.

  Приблизні дозування за характеристиками субстрату:

  1. Слабокислі ґрунти: 200-300 г на 1 м2.
  2. Середньокислі: 400 г на 1 м2.
  3. Сильно закислені: 500-700 г на 1 м2.

  Раджу звернути увагу на близького «родича» крейду – гіпс. Його перевага очевидна: гіпс при внесенні до ґрунту може