Як відомо, дігтярне мило містить березовий дьоготь. Воно має бактерицидні та протизапальні властивості. Беремо брусок дігтярного мила, тремо його на терці та розчиняємо у 8 л теплої води. Виливаємо отриманий розчин у пульверизатор і обприскуємо ним уражені рослини.
Дьоготь березовий застосовують переважно зовнішньо у вигляді 10-30% мазі або лініменту для лікування шкірних захворювань: екземи, дерматомікозів (трихофітії, мікроспорії), корости, фурункульозу, піодермії, пролежнів, опіків, виразок, обморожень, ранових інфекцій, ран в області кінцівок, тріщин копит коней, рогового …
Березовий дьоготь або березовий пек — це речовина (рідка при нагріванні), що отримується в результаті сухої перегонки кори берези (берести). Берестяна смола, виготовлена в одному горщику: Кору берези нагрівають у герметичних умовах, кінцевий продукт складається з дьогтю та золи кори.
В'язка бура або чорна рідина; складна суміш органічних речовин. При сухій перегонці вугілля, торфу та ін. в умовах невисоких температур (500—600 °C) — напівкоксуванні — утворюється, так званий, первинний дьоготь.
За зовнішнім виглядом дьоготь березовий є густою маслянистою неклейкою на дотик рідиною чорного кольору, з блакитно-зеленим або зеленувато-синім відливом у відбитому світлі, зі специфічним нерізким запахом дьогтю і гострим смаком. Склад: Препарат, який отримується шляхом сухої перегонки зовнішньої частини кори берези.
Що можна лікувати березовим дьогтем. Дьоготь містить багато корисних речовин. Ним лікують ангіну і бронхіальну астму. Грибок на шкірі і гангрену також можна усунути березовим дьогтем.