Хвойні рослини мають усі органи, крім квіток і плодів. Їхнє насіння утворюється в шишках. Шишка — видозмінений пагін, що розвивається на кінцях гілок хвойних рослин у вигляді маленького утворення, укритого лусочками. Хвойні дерева замість листків мають зелені голки — хвоїнки.
У хвойних рослин є шишки. У листяних — квітки та плоди. У більшості дерев і кущів листочки-хвоїнки залишаються на гілках зеленими. Хвойні дерева і кущі називають вічнозеленими.
Деревина хвойних не має жорстких волокон, широких пор і просякнена смолою, чим відрізняється від деревини квіткових рослин.
Хвойні рослини мають велике значення в природі. Разом із іншими зеленими рослинами вони утворюють органічні речовини, поглинають вуглекислий газ із повітря і виділяють кисень.
Його називають екзотом серед хвойних. Маючи всі ознаки голчастих, дерево на зиму скидає хвою, а навесні вкривається молодою зеленню. Звідси російська назва – «лиственница», українською – модрина. Ботаніки називають її Larix.
Хво́я, іноді гли́ця — видозмінене листя багатьох голонасінних (хвойних) рослин — сосни, ялини, туї тощо.
Клас хвойні об’єднує 7 сучасних родин (соснові, араукарієві, головчатотисові, кипарисові, подокарпові, сціадопітисові, тисові) та більш як 600 видів сучасних рослин. Соснові (Pinales) Окрім того, відомо 3 викопні порядки хвойних: Cordaitales †Vojnovskyales †Voltziales †