Вітрянка у дітей

Важко пригадати більш поширене захворювання у дітей, ніж вітрянка. Ця назва знайома кожному з нас з самого дитинства, як і найперший і найвірніший візуальний її ознака: як тільки у дворах з’являються діти в зелену цятку, можете бути впевнені – у садки та школи прийшла вітрянка. Вітрянка або вітряна віспа збуджується вірусом простого герпесу, який вражає клітини шкіри та слизової. Всього, до речі, налічують шість видів вірусу герпесу, до яких належить і вірус вітряної віспи та оперізувального герпесу. Перехворівши на вітрянку в дитинстві, ми не виганяємо вірус герпесу з організму повністю, він залишається в нашому організмі, не в силах перебороти зміцнився за час хвороби імунітет. Вірус до пори до часу ховається в нервових клітинах, перейшовши в латентний стан, але через кілька десятиліть він може активуватися на тлі ослабленого імунітету, переохолодження та стресового стану у формі оперізуючого лишаю або оперізувального герпесу в певній ділянці тіла.

Вірус герпесу дуже летючий, але у зовнішньому середовищі не живе довше години. Це говорить про те, що заразитися вітрянкою можна лише при безпосередньому контакті, а не через предмети, наприклад, і не через третю особу.

Принадність вітрянки полягає в тому, що хворіють цим захворюванням всього лише раз в житті. Після того, як дитина перехворіє, до вірусу виробляється стійкий імунітет. Та й протікає захворювання досить легко, якщо, звичайно, нею хворіти в дитячому віці. У дорослої людини захворювання протікає важко і може супроводжуватися ускладненнями.

Заразитися вітрянкою можна повітряно-крапельним шляхом через дихальні шляхи і слизові оболонки очей, «за вітром», від чого, мабуть, така назва хвороба і отримала. Вітрянку діти «приносять» з садка або зі школи і, як правило, до десяти – дванадцяти років. Вітрянка дуже заразна, і рідко коли комусь в одному дитячому колективі вдається не заразитися, зазвичай хворіють всі. Саме тому лікування вітрянки починається з карантину, хоча на Заході існує стійка думка, що не варто ізолювати дитину – краще нехай перехворіє на вітрянку в ранньому віці.

Симптоми вітрянки

Після зараження може пройти кілька тижнів, перш ніж вітрянка дасть про себе знати у вигляді симптомів. Інкубаційний період може становити до трьох тижнів. Починається вітрянка з того, що у дитини різко підвищується температура майже до сорока градусів і висипає висип. Саме поєднання цих двох симптомів, що виявляються одночасно, і дозволяє відрізнити вітрянку від ГРЗ. Крім цього, вітрянку супроводжує відчуття загальної слабкості і головний біль різної інтенсивності.

Висипання на шкірі при вітрянці виглядають як рожеві маленькі цятки неінтенсивній забарвлення плоскі. Кількість таких висипань за кілька годин виростає в рази, причому цятки збільшуються в обсязі, стають опуклими, поступово перетворюючись на пухирці з рідиною всередині. Такі висипання можуть з’являтися скрізь – на шкірі, на слизових, на геніталіях, навіть в роті. До того ж бульбашки ці дуже сильно сверблять, але не можна допустити, щоб дитина розчісувала їх, оскільки в цьому випадку в ранку може потрапити інфекція. Пухирці з’являються і проходять, а потім протягом трьох-чотирьох днів з’являються нові – висипання проходять немов хвилями. Пухирі гояться, на їх місці утворюються скориночки, після відпадіння яких слідів не залишиться, якщо не відколупувати їх самостійно до загоєння.

Лікування вітрянки

Оскільки вітрянка має вірусне походження, лікування супроводжується прийомом антибіотиків тільки в тому випадку, якщо протягом хвороби приєднується ще і інфекція. У цьому випадку бульбашки починають гноїтися – це відбувається, якщо дитина розчісує висипання.

Під час хвороби дитині краще дотримуватися постільного режиму, тим більше, що початок захворювання пов’язано з високою температурою. Як такого лікування вітрянки не існує, але важливо провести ряд заходів, спрямованих на полегшення її протікання. По-перше, важливо дотримуватися санітарно-гігієнічні вимоги: міняти постільну білизну, щоб виключити нові висипання, не мочити висип, щоб не віддаляти момент одужання. Однак, можна короткочасно приймати ванни із слабким розчином марганцю. Європейські доктора, втім, прописують дитині регулярний душ під час вітрянки, щоб не допустити інфікування ранок.

При вітрянці необхідно дотримуватися дієти, що виключає з їжі можливі алергени. Краще, якщо харчування буде складатися з молочної та рослинної їжі. Також дитині необхідно постійне рясне пиття, особливо при високій температурі, щоб уникнути зневоднення організму. Нагодувати і напоїти дитини в період хвороби дуже важко, оскільки пропадає апетит.

Для зняття жару застосовують жарознижуючі засоби, але краще уникати аспірину і ліків на його основі. Найкраще давати дитині парацетамол і його похідні, оскільки він діє і як жарознижувальний, і як протизапальний. Проти свербіння можна використовувати невелику дозування антигістамінних препаратів типу діазоліну або ацикловіру.

Старій доброю традицією залишилося змазування висипань при вітрянці зеленкою. Звичайно, це не є лікуванням – змазування зеленкою бульбашок при вітрянці лише захищає їх від потрапляння в них інфекції, що теж дуже важливо, і змащені зеленкою бульбашки менше зудятся. Замість зеленки бульбашки можна змащувати розчином марганцівки. Ні в якому разі не можна змащувати бульбашки спиртом.

Наслідки вітрянки

Після того, як дитина перехворіла вітрянкою, у разі, якщо в результаті недотримання санітарно-гігієнічних норм все ж було допущено інфікування, на місці бульбашкових висипань можуть залишитися рубці. Більш важких наслідків після вітрянки майже не зустрічається. Одне з рідких – це енцефаломієліт або запалення головного мозку.

Більш небезпечна в плані наслідків вітрянка вроджена – коли мама хворіє вітрянкою під час вагітності. Профілактичним засобом від цього може стати щеплення, якщо людина вітрянку раніше не хворіла.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.

Вітряна віспа (вітрянка) – перші ознаки, питання щодо лікування

Вітряна віспа або вітрянка – гостре інфекційне захворювання, широко поширене, уражає дітей у віці від 6 місяців до 10 років. Є й винятки, коли хвороба уражає людей старшого віку. Знання симптомів початку вітрянки у дітей допоможе зробити швидкі лікувальні заходи, скоротити терміни одужання і запобігти можливим ускладненням.

Шляхи передачі інфекції

Хвороба викликається вірусом герпесу, є заразною і передається повітряно-крапельним шляхом або при контакті з хворим. При виявленні хворої дитини в дошкільному або шкільному закладі може бути оголошений карантин – по вітрянці в дитячому садку, наприклад, він триває 3 тижні. Проблема полягає в тому, що хворий становить небезпеку інфікування для оточення ще до появи явних ознак захворювання. Цей фактор провокує спалахи епідемії в установах, зупинити їх неможливо, як і попередити.

Скільки триває інкубаційний період вітряної віспи? Цей термін може становити 7-21 день, але її симптоми ніколи не з’являються раніше тижня і пізніше трьох тижнів від моменту інфікування. Небезпека для оточення від хворої людини зникає через 7-10 днів від появи перших ознак.

Симптоми вітрянки у дітей

Як швидко проявляються ознаки вітрянки у дитини після контакту з хворим? Це може статися протягом усього інкубаційного періоду захворювання: 1 – 3 тижні. Початок завжди гострий:

• підвищення температури тіла до критичних значень;
• сильна слабкість, постійна сонливість;
• головні болі, що з’являються з певною періодичністю і не зникають завдяки болезаспокійливим препаратам.

Початкова стадія вітрянки виглядає однаково у дітей і дорослих, але в останніх протікає гостро – агресивна гіпертермія, загальний стан напівнепритомності. Головною ознакою хвороби є характерний висип – дрібні прищі з рідким вмістом з локалізацією в основному на голові й тулубі. Найчастіше уражається обличчя і волосиста частина голови, груди і зона декольте, рідше – сідниці, кінцівки і промежина. Висип відрізняється найсильнішою сверблячкою, яка переноситься дуже важко – навіть якщо вдень хворий якось стримує свої пориви, то вночі безконтрольно починає розчісувати шкірні покриви.

Висип з’являється і поширюється дуже швидко – спочатку утворюється червона пляма з невеликим набряком, потім на цьому місці формуються пухирі, які трансформуються в ранки, покриваються скоринкою і зникають. Відзначається хвилеподібний перебіг інфекції, тому висипання можуть періодично з’являтися і зникати.

Лікування і профілактика вітрянки

З приводу методів лікування вітряної віспи задається багато питань:

1. Чим обробляти шкіру проти сверблячки і висипу при вітрянці? Слабким розчином «зеленки», фукорцином або рідиною Кастеллані. Робиться це крапково, змащуючи кожен пухирець, але якщо висипання занадто рясні і злиті, то можна мазати суцільно. Така тактика запобігає трансформації висипань у виразки з кірочками, робить свербіж менш сильним.
2. Чи потрібно давати дитині антигістамінні препарати? Це допускається – ½ таблетки Супрастину або Діазоліну зменшать інтенсивність свербіння і запалення бульбашок. З приводу конкретних призначень краще проконсультуватися з педіатром.
3. Чим мазати висипання в роті при вітрянці? Іноді, особливо у дітей молодшого віку, основна ознака вітряної віспи присутня на слизовій ротової порожнини. Висипання подібної локалізації дуже турбують хворого, він не може приймати їжу, пити рідину і навіть розмовляти важко. Лікарі рекомендують змащувати бульбашки маслом обліпихи, хлорофіліпту або гелем Калгель, що допоможе зняти біль і полегшить загальний стан.
4. Чи потрібно збивати температуру лікарськими препаратами? Це робиться тільки якщо гіпертермія дуже турбує і погіршує стан хворого. Стануть у нагоді стандартні жарознижувальні засоби – Парацетамол, Нурофен.
5. Чи можна митися і гуляти на вулиці при вітрянці? Приймати душ або ванну можна тільки після зникнення всіх бульбашок і кірочок, або коли вони підсохнуть. Вплив води на бульбашки призводить до їх лускання, а скоринки розм’якшуються і сходять, залишаючи після себе рубці. З приводу прогулянок на вулиці – можна тільки через 10 днів від початку висипань або ж варто обирати безлюдні місця.
6. Чи можна перехворіти вітрянкою вдруге? Таке трапляється вкрай рідко, тому що імунітет виробляє антитіла одразу після перенесення інфекції. Але винятки бувають – вторинна вітрянка протікає важко, можливі ускладнення.
7. Якщо на вітрянку захворіє вагітна, що робити? Така ситуація вимагає постійного контролю з боку лікарів – жінка поміщається в інфекційне відділення, проводиться моніторинг її стану, робиться УЗД плоду для виявлення відхилень у його розвитку. Ускладнення вітрянки небезпечні при вагітності, тому що збудником хвороби є герпетичний вірус, що провокує порушення внутрішньоутробного розвитку майбутнього малюка. У деяких випадках виконується штучне переривання вагітності за медичними показаннями.
8. Чи можна зробити щеплення від вітрянки в дитинстві? Така вакцина існує і її ставлять у віці старше року. Лікарі вважають, що цією інфекцією краще перехворіти в дитинстві – переноситься легко, а шрами на обличчі і інші наслідки вітрянки минають самі без додаткового медичного втручання.

Лікуванням і профілактикою вітрянки займаються педіатри і інфекціоністи. Саме ці лікарі володіють повною інформацією про захворювання, тому грамотно проконсультують кожного пацієнта.

Як лікувати повторну вітрянку в дорослої людини, позбутися від сверблячки і запобігти формуванню рубців на місці висипань – про це можна дізнатися на нашому сайті Добробут.ком.

Як лікувати вітрянку (вітряну віспу)?

Вітряна віспа, або вітрянка є дуже поширеним гострим вірусним захворюванням. Заразитися вітрянкою можна у будь-якому віці, однак у 9 випадках з 10 на неї хворіють діти – від малюків до підлітків 14 років. Якими є симптоми вітряної віспи у дорослих і дітей, чи ймовірні ускладнення, чи потрібно лікувати вітрянку, чим вона небезпечна для вагітних і як її діагностувати у складних випадках – читайте у нашій статті.

Переважно “дитячий” характер вітрянки пов’язаний з тим, що дитина здебільшого заражається нею при першому ж контакті з джерелом інфекції.

Цікаво, що до 1911 року вітрянка вважалася не окремим захворюванням, а одним з різновидів натуральної віспи. Однак після виявлення специфічного вірусу-збудника вітряну віспу стали класифікувати як самостійну інфекційну хворобу.

Етіологія та епідеміологія вітряної віспи

Збудник інфекції – вірус VZV, Varicella zoster virus (варіцелла зостер). Це людський герпесвірус третього типу, тобто по суті вітрянка є одним з різновидів герпесу.

VZV відрізняється високою контагіозністю (заразністю) і передається від людини, яка захворіла, здоровій двома шляхами:

• повітряно-краплинним – при кашлі, чханні, звичайній розмові;
• контактним – здоровій людині, яка контактує із зараженою слиною або рідиною з нашкірних пухирців, які утворюються при вітрянці.

Побутовий метод (через предмети побуту) вважається малоймовірним.

Сезонність захворювання – переважно осінньо-зимова. У людини, що перехворіла на вітрянку, виробляється стійкий довічний імунітет до неї.

Важливо ! У приблизно 20% людей, що перехворіли на вітрянку, Varicella zoster virus зберігається в нервових вузлах організму довічно. Під впливом різних факторів (у першу чергу за ослаблення клітинного імунітету) вірус може “прокинутися”, що призводить до розвитку вторинної інфекції – оперізуючого лишая (оперізуючого герпесу). Цікаво, що за такого рецидиву людина може заражати оточуючих людей вітрянкою – а саме тих з них, хто на неї ніколи не хворів і не вакцинувався від неї.

Що ж до епідеміології – встановлено, що вона відрізняється залежно від клімату (тропічний, помірний). Передбачається, що це пов’язано з особливостями самого вірусу Varicella zoster – його чутливістю до температур, щільності населення тих чи інших регіонів, кліматичних умов тощо.

Клінічні прояви (симптоми) та ускладнення вітрянки

Інкубаційний період вітрянки становить від 10 до 3 тижнів. За цей час вірус потрапляє в організм, закріплюється на клітинах слизових оболонок, де розмножується та отримує доступ до лімфатичної системи. Після закінчення інкубаційного періоду, якщо хвороба протікає у неускладненій формі, вірус надходить у кров і розвиваються “класичні” симптоми:

• сверблячі висипання на шкірі – така висипка вважається найбільш характерною першою ознакою вітрянки. Вона з’являється на шкірі голови, обличчя та тулуба (особливо його верхньої частини), іноді на слизових оболонках. Спочатку шкіра покривається рожевими плямами, які потім перетворюються на вузлики (папули), а після цього – на пухирці з рідким вмістом, найчастіше прозорим, але іноді й мутним (переважно за ускладненого перебігу);
• підвищення температури тіла – підвищена температура зазвичай тримається від 1 до 5 днів;
• погіршення апетиту ;
• загальне нездужання .

Висипання у вигляді сформованих пухирців підсихають і покриваються кірочками протягом 1-2 діб. Характерна особливість висипу при вітрянці – на тілі пацієнта одночасно спостерігаються висипання різних стадій (плями, папули, пухирці, кірочки).

У загальному випадку захворювання триває 5-7 днів і зазвичай у легкій формі. Тяжкий перебіг та розвиток ускладнень характерні, по-перше, для пацієнтів з імунодефіцитними станами:

• ВІЛ-інфекцією;
• онкологічними захворюваннями;
• під час лікування кортикостероїдами та/або імуносупресорами.

У таких випадках “нешкідлива” вітрянка стає вкрай небезпечною: можливі бактеріальні інфекції шкіри, енцефаліт, пневмонія, отит, гнійний паротит, вторинні бактеріальні інфекції шкіри, кісток і суглобів, ураження печінки, селезінки, нирок та надниркових залоз, шлунково-кишкового тракту, ендокринної системи і навіть сепсис.

По-друге, ускладнення та тяжкий перебіг корелюють з віком пацієнта. Основні “претенденти” на ускладнену вітрянку:

• новонароджені;
• дорослі (від 18-20 років);
• літні люди (50 років).

Крім того, первинне зараження вітряною віспою може бути вкрай небезпечним під час вагітності – про клінічні особливості такої ситуації ми розповімо нижче.

Який лікар лікує вітрянку?

У дітей – педіатр чи дитячий інфекціоніст. У дорослих – терапевт чи інфекціоніст.

Як вже було сказано вище, дорослі люди часто схильні до серйозних ускладнень вітрянки, тому їм необхідно звертатися до лікаря за перших же симптомів, а особливо якщо картина захворювання супроводжується такими ознаками:

• висипання на слизових оболонках очей (кон’юнктивіт);
• висипання мають яскраво-червоний колір, болючі та гарячі на дотик (можлива вторинна бактеріальна інфекція);
• крім звичайних симптомів є задишка, запаморочення (це може вказувати на розвиток пневмонії, енцефаліту та ін.).

У таких ситуаціях слід негайно викликати лікаря додому.

Особливості перебігу хвороби під час вагітності та у новонароджених

Якщо жінка вже перехворіла на вітрянку до вагітності (а це буває у 90% випадків) – жодних ризиків для плоду немає. При цьому новонароджений отримує від матері імунітет від вітряної віспи, який “працює” перші півроку життя малюка.

Якщо ж первинне інфікування вірусом Varicella zoster відбулося під час вагітності, багаторазово підвищується ризик:

• викидня;
• синдрому вродженої вітряної віспи у немовляти (якщо вагітна хворіла у перші 20 тижнів терміну). В результаті зростає ризик тяжких патологій – маленький розмір голови, розумова відсталість, захворювання очей, малий ріст, ураження шкіри, патологія розвитку кісток, гіпоплазія м’язів та ін.

При цьому, якщо вагітна заразилася за 6-12 тижнів до пологів – вітряна віспа у дитини зазвичай протікає у м’якій формі.

Важливо ! Якщо жінка захворіла за 5-7 днів до пологів або через 2-5 днів після пологів, то можливий ризик так званої вітряної віспи новонародженого. Вона проявляється в період 6-11-го дня життя немовляти та відрізняється важким перебігом. Можливі ураження органів дихання, шлунково-кишкового тракту та ін.

Тому ще на етапі планування вагітності жінці необхідно або згадати, чи вона хворіла на вітрянку, або здати спеціальні аналізи на імунні антитіла . Якщо імунітету до вітрянки не буде виявлено – проводиться вакцинація (щеплення) від вітрянки. Це гарантує безпечний перебіг вагітності та виключення ризику для плода.

Діагностика вітряної віспи

Вітрянка зазвичай діагностується за характерною клінічною картиною – сверблячими висипаннями, які розвиваються за схемою “плями → папули → бульбашки з рідким вмістом → кірочки”.

Якщо ж симптоматика “розмита” або вітряна віспа протікає у тяжкій формі, або вірус вражає жінку при вагітності / плануванні вагітності – лікар може призначити й додаткові дослідження. Усі необхідні у цих випадках аналізи виконуються у відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб:

• загальний аналіз крові – найчастіше в ньому не виявляють специфічних відхилень, проте може прискорюватися швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ) та з’являтися характерні ознаки запального процесу;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), антитіла IgG (імуноферментний аналіз – ІФА ). Антитіла IgG вказують на наявний імунітет до вітрянки. Аналіз може призначатися на етапі планування вагітності, і якщо імуноглобуліни IgG не будуть виявлені – жінці рекомендується щеплення від вірусу VZV. Це необхідно для профілактики зараження під час вагітності та супутніх ризиків для плода;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), антитіла IgM ( ІФА ). Антитіла класу М виробляються під час гострого інфекційного процесу, тобто за “свіжого” зараження. Даний аналіз може призначатися не тільки при безпосередньо вітрянці, але й при оперізуючому герпесі, спровокованому тим самим вірусом VZV;
• Герпес вірус 3 тип (Varicella Zoster), плазма крові, слина, сеча, вміст папул, методом ПЛР Real-Time, якісне визначення . Це дослідження з використанням полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), яке за вірусною ДНК виявляє сам вірус, а не антитіла до нього.

Крім того, ПЛР-дослідження крові на вірус Varicella zoster входить і до комплексного Пакету №36 «Нейроінфекції» . Цим пакетом визначаються: Цитомегаловірус (CMV), плазма, методом ПЛР – якісний; Герпес (Herpes simplex virus) 1,2 тип, плазма, методом ПЛР; Герпес (Varicella zoster) 3 тип , плазма, методом ПЛР; Епштейна-Барр вірус, плазма, методом ПЛР; Токсоплазма (Toxoplasma gondii), плазма методом ПЛР; Трепонемний антиген (антитіла методом TPHA), маркер сифілісу.

Перша допомога та лікування

Лікування вітрянки не спрямоване на усунення вірусу, що викликає її. Основна мета терапії – боротьба із симптомами та (за необхідності) з ускладненнями цього захворювання.

• рекомендується ретельно доглядати шкіру та нігті хворого . Дітям можна одягати на ніч м’які рукавички, щоб уникнути розчісування висипки та занесення вторинної інфекції;
• щоденний душ або прийняття ванни (можна із содою або вівсяним відваром). Після водних процедур слід ретельно, але обережно висушити шкіру рушником;
• небажано розчісувати висипання. Щоб зменшити свербіж, можна використовувати зовнішні засоби з каламіном та/або будь-які антисептики за призначенням лікаря. Допустимо нанесення на висипання розчину діамантового зеленого (“зеленка”), 1-2% розчину калію перманганату (“марганцівка”);
• у разі появи кірочок уражену шкіру необхідно зволожувати жирними кремами або вазеліном. В іншому випадку після відходження кірочок на шкірі можуть залишитися сліди на все життя;
• якщо підвищена температура переноситься важко – можна прийняти парацетамол;
• якщо є висипання на слизових оболонках ротової порожнини – їжа має бути прохолодною, м’якою або напіврідкою. Не варто вживати кислі та/або солоні продукти – вони лише додадуть дискомфорту. Після їди рекомендується прополоскати рот антисептичними розчинами за призначенням лікаря.

Якщо виникають ускладнення або захворювання протікає важко, за призначенням лікаря можуть використовуватись:

• антибіотики;
• дезінтоксикаційне лікування;
• введення імуноглобулінів.

Коли хворіє дитина, слід звернутися до педіатра, якщо:

• висока температура не спадає понад 4 дні;
• дихання утруднене та/або присутній сильний кашель;
• висип гнійний, шкіра червона, опухла, гаряча, болюча;
• присутні головний біль, сонливість, блювання, проблеми з ходьбою, труднощі з поворотами шиї, неможливість дивитися на яскраве світло.

Профілактика вітрянки

Щоб не заразитися від людини, яка захворіла, з нею не можна контактувати жодним чином. У шкільних класах та дитсадкових групах часто вводиться карантин.

Якщо первинне зараження відбулося на ранньому терміні вагітності, проводиться УЗД (22-23 тиждень терміну). Воно виявляє можливі вади розвитку плода. На 16-20-му тижні показано дослідження навколоплідних вод. У разі виявлення тяжких патологій плода жінці пропонують перервати вагітність.

На етапі планування вагітності, якщо жінка не хворіла раніше, рекомендується зробити щеплення від вітряної віспи (в ідеалі – не пізніше ніж за 1 місяць до зачаття) .

Загалом вакцинація від вітрянки проводиться у два етапи з інтервалом 4-6 тижнів. Вакцинувати можна дітей та дорослих, які ще не хворіли на вітряну віспу. Іноді щеплення роблять як екстрений профілактичний захід – якщо людина ще не хворіла на вітрянку, але тісно контактувала з хворим. У цьому випадку вакцину необхідно ввести не пізніше ніж через 72 години після контакту.