Скарлатина: симптоми, лікування, профілактика

Скарлатина належить до гострих інфекційних захворювань і вражає ротоглотку. Викликає її грампозитивна бактерія – бета-гемолітичний стрептокок А. У широкому сенсі ця хвороба вважається дитячою, проте захворіти може й доросла людина. Важливо розуміти, що небезпечною є не так сама скарлатина, як можливі ускладнення від неї, які виникають за неправильного лікування. Про основну небезпеку, симптоми, діагностику, лікування та профілактику скарлатини – читайте у нашому матеріалі.

Збудник скарлатини, як і всі гемолітичні стрептококи, – дуже “живуча” бактерія. У висохлих гнійних масах і крові він може залишатися активним кілька тижнів, витримує 15-хвилинне кип’ятіння та обробку багатьма дезінфікуючими засобами. Крім скарлатини, він може викликати й інші захворювання – бешихове запалення, гострий тонзиліт (ангіну) тощо.

Цей мікроорганізм впливає на людський організм трьома шляхами, з чим пов’язані можливі важкі ускладнення скарлатини:

• отруєння токсинами , які завдають шкоди наднирникам, нервовій системі, судинам та серцю, порушують метаболізм;
• розвиток алергічних реакцій – це вважається найнебезпечнішим розвитком подій;
• септичний вплив , унаслідок якого стрептокок розповсюджується з кровотоком по всьому організму, викликаючи гнійні запальні процеси в різних органах і системах.

Найчастіше скарлатина зустрічається у дітей та підлітків від 5 до 15 років . Діти молодше 2 років хворіють на неї рідше, оскільки отримують імунітет від матерів, які вже хворіли на скарлатину. До 10-го року життя антитіла до стрептококового токсину виявляються у 80% дітей. Спалахи захворювання зазвичай реєструються восени, взимку та навесні в дитячих колективах (школи, дитсадки, гуртки, секції).

Однак це не означає, що захворювання не може розвинутись у дорослої людини. Дорослі та літні люди теж хворіють на скарлатину, хоча в процесі життя чутливість до стрептококу знижується. Слід зазначити, що найважчі ускладнення скарлатини розвиваються саме у дорослих (ця закономірність є характерною для багатьох “дитячих” хвороб).

Важливо ! Скарлатина особливо небезпечна для людей похилого віку та людей будь-якого віку з серцево-судинною патологією. Річ тому, що токсини, які виділяються стрептококом, провокують підвищення тиску та тахікардію.

Причини та шляхи зараження

Причина скарлатини завжди одна – зараження певним бета-гемолітичним стрептококом групи А. На щастя, рецидиви (повторне захворювання) зустрічаються вкрай рідкісно – перехворівши один раз, організм виробляє імунітет до еритротоксину, що виділяється стрептококом.

Переносником стрептокока є лише людина. Заражаються скарлатиною найчастіше повітряно-краплинним шляхом , у рідкісних випадках – контактно-побутовим (при використанні рушників, посуду, одягу, меблів, іграшок, постільної білизни та інших предметів, якими користувалася людина зі скарлатиною). Вкрай зрідка можливий харчовий шлях зараження через продукти, на які потрапили бактерії (особливо небезпечні молочні продукти, що не пройшли теплову обробку, некип’ячене молоко).

Важливо ! Заразитися скарлатиною можна і від людини, яка прямо зараз хворіє на бешихове запалення або ангіну (один і той самий збудник). Однак найчастіше скарлатиною заражаються від людини саме з діагнозом “скарлатина”.

Патогенез

Зазвичай стрептокок потрапляє у глотку, прикріплюється до слизової оболонки і починає виробляти еритрогенний токсин (токсин Дика). Саме цей токсин і викликає характерні ознаки скарлатини, зокрема підвищення температури та шкірні висипання.

Потім імунна система “розпізнає” цей токсин і починає вироблення спеціальних антитоксичних антитіл. Якщо їх достатньо – скарлатина проходить без тяжких наслідків.

Симптоми та класифікація скарлатини

“Класична” картина захворювання – гострий початок з різким підйомом температури. Пацієнти скаржаться на головний, м’язовий та суглобовий біль, ломоту в усьому тілі, почастішання пульсу, загальну слабкість.

Весь зів, мигдалики, дужки й піднебіння набувають яскраво-червоного кольору. Іноді на них з’являється наліт, що нагадує симптом ангіни – білуватого, сірого або “гнійного” кольору.

Також розвивається запалення та збільшення лімфовузлів – щелепних та привушних. Хворому важко ковтати.

Язик при скарлатині на 4-5-й день хвороби набуває яскраво-малинового кольору . Але ще раніше, протягом перших двох днів від початку гострого процесу, на тілі хворої людини з’являється характерне висипання , що вражає:

• обличчя – лоб, віскі, щоки;
• верхню частину тулуба;
• пізніше – ліктьові згини, пахви, пахвинні складки.

Ці висипання є безліч темних точок, які переходять у смуги темно-червоного кольору. Іноді висипання при скарлатині може зливатися в еритему (почервоніння) великої площі. Проходить висипання зазвичай через 4-5 днів, при цьому можливе відшарування верхніх шарів шкіри – найчастіше на пальцях ніг і рук.

Ступінь тяжкості перебігу хвороби може бути легким, середнім і важким.

Існують і атипові форми захворювання, які класифікують таким чином:

1. Екстрабукальна скарлатина . У цьому разі стрептокок проникає в організм не повітряно-краплинним шляхом, а через пошкодження на шкірі. У місці проникнення з’являється гнійно-некротичний осередок, навколо якого сконцентровані характерні висипання. Ротоглотка при цій формі не запалюється.
2. Стерта скарлатина . Розвивається переважно у дорослих, за симптоматикою нагадує респіраторну інфекцію середньої тяжкості. Така скарлатина протікає або взагалі без висипки, або з незначними і малопомітними висипаннями.
3. Скарлатина з токсико-септичним шоком , теж переважно у дорослих. Вкрай небезпечна форма, що викликає серцево-судинні та ниркові ускладнення.

Наслідки та ускладнення скарлатини

Важливо ! Неправильне лікування скарлатини – найкоротший шлях до ураження внутрішніх органів. Крім того, накопичені токсини провокують збій імунної функції, внаслідок чого можуть розвиватися аутоімунні захворювання (коли власний імунітет “атакує” та руйнує здорові тканини організму).

Можливі ускладнення скарлатини прийнято ділити на ранні та пізні. Слід зазначити, що розвиваються вони частіше у дорослих, особливо пацієнтів похилого віку, ніж у дітей. До ранніх ускладнень відносять:

• некротичну ангіну, внаслідок якої відмирають слизові прошарки мигдаликів;
• параамігдалічний абсцес зі скупченням у носоглотці гнійних мас;
• лімфаденіт – запалення лімфовузлів;
• середній отит – запалення середнього відділу вуха;
• фарингіт – запалення глоткових стінок;
• синусит – запалення в приносових пазухах;
• абсцеси в печінці, нирках;
• сепсис – “зараження крові”.

Перелічені ранні ускладнення якщо й розвиваються, то швидко – буквально за 3-4 дні від початку захворювання. Але найнебезпечнішими все ж таки вважаються пізні ускладнення , що виявляються другого тижня хвороби чи пізніше, зокрема:

• ураження серцевих клапанів;
• синовіти – серозні (з накопиченням рідини) запалення у суглобах;
• ревматизм, який вражає великі суглоби;
• гломерулонефрит – запалення нирок.

Саме тому вкрай важливою є профілактика скарлатини, про яку ми розповімо наприкінці цього матеріалу.

Діагностика захворювання

Досвідчені лікарі безпомилково впізнають скарлатину при візуальному огляді завдяки її специфічним симптомам. Проте легка чи атипова форма захворювання може “маскуватися” під краснуху, кір чи інші хвороби, які зазвичай супроводжуються висипаннями на шкірі.

Для диференціальної діагностики може бути проведений бакпосів слизу з носа або ротоглотки. Цей метод дозволяє не лише виявити стрептокок А, але й визначити його чутливість до антибіотиків різних груп. У відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб проводиться спеціальний аналіз (код 5015) – Бак. дослідження на бета-гемолітичний стрептокок + антибіотикограма .

Крім того, практично в обов’язковому порядку показано загальний аналіз крові . Зазвичай при скарлатині в його результатах спостерігається різке підвищення кількості лейкоцитів. Крім того, ОАК дозволяє оцінити стан організму загалом.

Також можуть призначатися:

• біохімічний аналіз крові – пакетні лабораторні дослідження для оцінки функції печінки та нирок, наприклад: Пакет №961 «Біохімія загальна» : Білірубін загальний, прямий, непрямий; Аланінамінотрансфераза (АЛТ); Аспартатамінотрансфераза (АСТ); Лужна фосфатаза; Креатинін; Сечовина; Загальний білок; Глюкоза; Пакет №969 “Біохімічний №2” : Білірубін загальний; Аланінамінотрансфераза (АЛТ); Аспартатамінотрансфераза (АСТ); Креатинін; Сечовина; Загальний білок
• загальний аналіз сечі з мікроскопією осаду;
• аналіз на С-реактивний білок – індикатор судинних запалень, небезпечних для серцево-судинної системи;
• УЗД органів черевної порожнини, ЕКГ, ехокардіографія та ін.

Перша допомога та лікування скарлатини

Як було сказано вище, неправильно підібране лікування скарлатини може спричинити тяжкі ускладнення – від ураження внутрішніх органів до розвитку аутоімунних захворювань. Тому вкрай важливо пройти повний курс терапії, рекомендований лікарем – це стосується і дітей, і дорослих.

Насамперед лікування скарлатини передбачає застосування антибіотиків (зазвичай пеніцилінової групи). Їх починають приймати якомога раніше – антибактеріальні препарати пригнічують розмноження стрептокока. Завдяки цьому суттєво знижується ризик ускладнень через переход інфекції на інші органи та системи організму.

Як першу допомогу та додаткове лікування можуть застосовуватися:

• антитоксична сироватка;
• антигістамінні (протиалергічні) препарати;
• жарознижувальні засоби, НПЗЗ;
• полоскання горла розчином фурациліну, відварами ромашки, евкаліпту, календули або іншими засобами за призначенням лікаря;
• внутрішньовенне введення сольових препаратів (за наявності зневоднення);
• вітамінно-мінеральні комплекси (ВМК) та ін.

Зазвичай скарлатину лікують у домашніх умовах, але під лікарським наглядом. Показаний постільний режим та “легка” дієта, яка не перевантажує організм. Пацієнта можуть госпіталізувати лише якщо хвороба протікає у тяжкій формі або розвиваються серйозні ускладнення.

Після одужання пацієнт має пройти огляд лікаря та здати призначені ним аналізи.

Контроль вилікуваності

Під час лікування та після нього часто призначається аналіз на антистрептолізин-О (АСЛ-О). Це специфічні антитіла до стрептококу, які можна виявити у крові. Їх підвищення свідчить про поточну або нещодавно перенесену стрептококову інфекцію і дозволяє оцінити ефективність лікування:

Крім того, лікар може призначати й інші лабораторні аналізи як під час скарлатини, так і після неї – це дозволяє вчасно виявити небезпечні наслідки та вжити дієвих заходів проти них.

Профілактика скарлатини

Першорядні профілактичні заходи – ізоляція пацієнта зі скарлатиною, а також карантин тривалістю 1 тиждень у шкільному класі або дитсадковій групі, якщо захворіла дитина.

Вакцину від скарлатини поки що не винайшли, але як її заміну лікарі іноді призначають стрептококовий анатоксин.

• дотримуватися правил особистої гігієни та навчити їм дітей. Нехай малюк частіше миє руки (обов’язково – після спілкування з іншими дітьми та дорослими, ігор, повернення додому з вулиці, перед їдою тощо);
• регулярно провітрювати приміщення, проводити в них вологе прибирання;
• намагатися уникати масових скупчень людей, особливо в осінньо-зимовий і весняний періоди;
• звести до мінімуму контакт (власний та дитини) з інфекційними хворими;
• виділити для хворого члена сім’ї окрему постільну білизну, рушники, посуд.

У разі підозри на скарлатину негайно викликайте лікаря, а потім акуратно виконуйте його розпорядження. Всі аналізи, згадані у нашій статті, можна швидко та якісно провести у відділеннях всеукраїнської лабораторії МедЛаб .

Бажаємо вам міцного здоров’я!

Скарлатина у дитини — симптоми, лікування, профілактика

Виникнути скарлатина може у будь-кого, але найбільш часто вона вражає діток 2-10 років. Немовлята завдяки материнському імунітету нею хворіють дуже рідко. Викликає дану хворобу бактеріальна інфекція. Її збудником є особливий вид стрептокока, який після потрапляння в організм виробляє отруйну речовину, що носить назву ерітротоксин. Він викликає особливі зміни, які проявляються певними симптомами, притаманними саме скарлатині. До цієї токсичної речовини, а не до самого стрептокока, організм і виробляє стійкий імунітет. В результаті повторне виникнення скарлатини стає малоймовірним.

Взагалі скарлатина дуже давнє захворювання, через схожість деяких симптомів, раніше її нерідко плутали з кором та краснухою. За часів Гіппократа її вважали смертельно небезпечною. Сьогодні важких ускладнень, а тим більше летальних результатів, від скарлатини практично не буває, вони можливі лише при ігноруванні і повній відсутності лікування. Тим не менше, її продовжують вважати досить серйозною хворобою.

Де можна заразитися скарлатиною

Багатьох тат і мам хвилює, чи заразна скарлатина, на це питання можна однозначно відповісти — так і навіть дуже. Стрептокок в організм потрапляє головним чином повітряно-крапельним шляхом (статися це може під час розмови, при кашлі, чханні, поцілунку і т.п.). Рідше зараження може відбуватися через одяг, брудні іграшки, предмети побуту і навіть продукти харчування, іноді через ранки, поранення і т.п. Джерелом інфекції є хворий, причому не тільки на скарлатину, а й інші варіантами стрептококової інфекції (наприклад, ангіною), а також здоровий носій даної бактерії.

Хворий стає заразним з першого дня хвороби, однак найбільш висока ймовірність передачі інфекції під час гострого періоду. Також дитина може бути носієм бактерії ще місяць після хвороби, а іноді навіть довше, особливо якщо у неї спостерігається запалення зіву і носоглотки і ускладнення з гнійними виділеннями.

Імовірність виникнення скарлатини у дітей, які відвідують дитсадки, гуртки і школи набагато вище (приблизно в 3-4 рази), ніж у тих, хто виховується вдома. Основні причини скарлатини в дитячих установах — це, насамперед, халатність батьків, які не звертають уваги на перші ознаки хвороби чи відправляють дітей раніше покладеного часу в колектив. Щоб не допустити епідемій, при виникненні підозрілих симптомів, дитину необхідно негайно ізолювати і звернутися до лікаря. Щоб вчасно розпізнати хворобу, розглянемо детально ознаки скарлатини.

Симптоми скарлатини у дитини

Опинившись в організмі, бактерія осідає зазвичай на мигдалинах в горлі і починає розмножуватися, при цьому виділяючи великі порції ерітротоксина. Інкубаційний період скарлатини може тривати від одних до дванадцяти діб. Найчастіше він обмежується термінами від 2 до 7 днів. Його тривалість багато в чому залежить від загального стану дитини на момент зараження — наявності застуди, переохолодження, хвороб верхніх дихальних шляхів, стану імунітету і т.п. Крім цього на тривалість інкубаційного періоду може ще впливати прийом ліків, точніше антибактеріальних препаратів, які можуть продовжити його на два і більше тижнів.

Дана хвороба практично завжди починається гостро, з істотного підвищення температури і болю в горлі. Перші ознаки скарлатини дуже нагадують ознаки ангіни. Дана хвороба супроводжується загальним вираженим нездужанням, болем при ковтанні, головними болями, відчуттям печіння в горлі, утрудненим ковтанням, фарбуванням м’якого піднебіння в насичений яскраво-червоний колір, збільшенням мигдаликів, утворенням на них нальоту, іноді гнійників. Під нижньою щелепою можуть опухати залози, у зв’язку з чим хворому стає боляче відкривати рот.

Практично завжди при скарлатині виникає блювота, іноді можуть з’являтися болі в животі, судоми і жар.

Інші характерні симптоми скарлатини у дітей — це висипання. Висип з’являється приблизно через дванадцять годин після початку захворювання, вона є реакцією на ерітротоксин. При цьому загальний колір шкірних покривів стає червонуватим, а самі висипання являють собою маленькі червоні крапочки, що мають більш темний червоний відтінок, ніж загальний фон. Така висип швидко поширюється по тілу, особливо виражена вона в областях згину кінцівок і на боках тулуба. Примітно, що вона не зачіпає носогубний трикутник. Він залишається світлим і, звичайно, сильно виділяється на тлі всипаного висипом тіла і яскраво-червоних щік.

Під час скарлатини шкірні покриви стають дуже сухими і шорсткими. Язик стає яскраво-червоним, на його поверхні спостерігаються різко збільшені сосочки.

Висип може триматися до двох-п’яти діб, після цього він починає бліднути, паралельно відбувається зниження температури тіла. До кінця першої або ж початку другого тижня захворювання, звичайно шкіра починає лущитися, спочатку на обличчі, після на тулубі, стопах і кистях.

Якщо зараження інфекцією сталося через ранку на шкірі, будуть спостерігатися всі вищеперелічені симптоми скарлатини, крім симптомів схожих з ангіною (болю в горлі, збільшення мигдаликів, болі при ковтанні і т.п.).

Скарлатина може протікати в трьох формах — важкій, середній і легкій. Залежно від них можуть змінюватися і терміни одужання.

Сьогодні скарлатина найбільш часто проходить у легкій формі. При цьому всі основні симптоми виражені слабо і зазвичай зникають до п’ятого дня хвороби. Середня форма відрізняється більшою виразністю всіх проявів хвороби, в цьому випадку гарячковий період тривати до семи днів. В даний час важка форма скарлатини зустрічається вкрай рідко. Вона має яскраво виражені симптоми і часто призводить до ускладнень.

Ускладнення скарлатини можуть бути наступними:

Вони можуть з’являтися як на ранніх, так і на пізніх термінах захворювання, а також після нього. Сьогодні скарлатина вважається небезпечною хворобою ще й через розвиток ускладнень, здатних виникати при будь-якій формі захворювання. Вони бувають гнійними і алергічними. Перші частіше трапляються у маленьких дітей, з ослабленим попередніми хворобами здоров’ям. Алергічні (артрити, нефрити) зазвичай приєднуються до скарлатині на 2-3 тижні. Найчастіше вони розвиваються у старших дітей. Звести до мінімуму ймовірність ускладнень допоможе своєчасне лікування та режим.

Лікування скарлатини

Стрептококи вельми чутливі до антибіотиків, тому основне лікування скарлатини у дітей проходить за допомогою антибактеріальних препаратів. Найчастіше для цього використовуються засоби на основі пеніциліну або його аналогів, при непереносимості даної речовини можуть застосовуватися макроліди, у важких випадках — цефалоспорини.

Зазвичай вже через добу або навіть менше після початку прийому антибіотиків стан хворого помітно поліпшується. Дуже важливо навіть при нормалізації самопочуття не припиняти лікування антибактеріальними препаратами (зазвичай воно проходить 5-6 днів). Якщо ж прийом антибіотиків перервати до завершення рекомендованого курсу, ймовірність розвитку ускладнень дуже виростає.

Через те, що стрептококом виділяється багато токсинів, дітям часто призначають протиалергічні засоби. Для зниження температури рекомендується використовувати засоби на основі парацетамолу або ібупрофену. Маленьким діткам можна пропонувати сиропи або ставити свічки. Також може бути призначений вітамін С і препарати кальцію.

Для полегшення симптомів ангіни можна використовувати місцеве лікування — полоскання розчином фурациліну або лікарських трав.

Середні і легкі форми хвороби останнім часом лікуються в домашніх умовах, дітей з ними госпіталізують вкрай рідко. Хворою дитиною повинен дотримуватися постільного режиму не менше п’яти днів. У період загострень дітям рекомендується давати переважно потерту рідку і напіврідку їжу, що має комфортну температуру (їжа не повинна бути ні холодної, ні гарячої). Щоб швидше вивести з організму токсини дитині потрібно більше пити, норма рідини повинна визначатися індивідуально виходячи з ваги малюка. Після того, як симптоми вщухнуть можна починати поступовий перехід до звичного харчування.

Повністю ізолювати дитину необхідно не менше ніж на десять днів. Після, можна виводити на нетривалі прогулянки. Але при цьому необхідно звести до мінімуму спілкування з оточуючими, особливо іншими дітьми. Це пов’язано з тим, що для тих хто вже переніс скарлатину повторний контакт з бактерією стрептокока становить серйозну небезпеку — ускладнення і алергічні захворювання. З початку хвороби і до тісного контакту з іншими дітьми повинно пройти не менше трьох тижнів, тільки після цього часу дитина може піти в школу або дитсадок.

При своєчасному і правильному лікуванні, майже всі діти без проблем одужують, і у них не розвивається жодних ускладнень.

Дуже обережно слід ставитися до всіляких «бабусиних» способів лікування. Народні засоби від скарлатини малоефективні, а іноді можуть бути навіть шкідливі. Єдине, що з них можна використовувати без побоювання, це настої ромашки, шавлії, календули, а краще збір цих трав, для полоскання горла. Крім цього, можете запропонувати дитині липовий чай.

Профілактика скарлатини

На жаль, у повсякденному житті неможливо повністю захиститися від інфекцій, що викликають скарлатину. Шанси захворіти нею найбільш високі у діток, що мають знижений імунітет і анемію, які відчувають нестачу вітамінів, а також схильних надмірним навантаженням і стресів. У зв’язку з цим краща профілактика скарлатини у дітей — це збалансоване харчування, загартовування і повноцінний відпочинок. Крім цього, щоб звести до мінімуму ймовірність розвитку скарлатини, слід своєчасно і повністю лікувати ангіни.

Профілактика скарлатини при контакті з людину, що не хворіла даним захворюванням, полягає в частому миття рук і використанні хворим окремого посуду і предметів особистої гігієни. Для зниження до мінімуму ризику розповсюдження захворювання хворого рекомендується помістити в окрему кімнату і проводити в ній регулярні провітрювання і дезинфекцію. Для додаткового захисту від інфекції, здорові члени сім’ї можуть ходити в масках.