“Вчителю педагогічна освіта не потрібна!” Український експерт назвав причини

Головний експерт групи “Освіта” Реанімаційного пакету реформ Володимир Бахрушин заявив, що вчителю педагогічної освіти не потрібно, щоб працювати в школі.

Про йдеться також і в новому Законі України “Про загальну середню освіту”, який нещодавно ухвалили. Тобто передбачається, що вчителем може стати будь-яка людина з вищою освітою, пише Моя Школа OBOZREVATEL.

“Визначення педагогічної освіти в чинному законодавстві немає. Для викладання таких предметів, як математика, фізика, хімія тощо, знання відповідної предметної області є не менш важливим, ніж знання основ педагогіки, методики викладання. Немає жодних підстав сьогодні обмежувати можливість підготовки вчителів-предметників за науковими освітніми програмами у класичних університетах”, – наголосив Бахрушин на Facebook-сторінці.

За його словами, створення профільної старшої школи передбачає впровадження нових предметів, за якими підготовку вчителів жодний педагогічний заклад вищої освіти не здійснює. Проте вони можуть бути близькими до непедагогічних спеціальностей.

Також зазначається, що вимога щодо наявності у вчителів саме педагогічної освіти з’явилася у законодавсті у 1999 році. Проте якість середньої освіти від запровадження вимоги не покращилася.

“Норма про обов’язковість саме педагогічної вищої освіти була скасована ще Законом України “Про освіту” у 2017 році. Замість цього було передбачено наявність професійної кваліфікації педагогічного працівника, яка може бути отримана через здобуття іншої вищої освіти за освітніми програмами, які передбачають присвоєння професійної кваліфікації педагога, а також через досвід практичної роботи. Ці норми збережені і в новому Законі “Про загальну середню освіту”, – додав Бахрушин.

Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше розповідалося, чому закон про освіту в Україні загрожує мовним скандалом.

Чи можна працювати вчителем без педагогічної освіти: фахівець дав коментар

Новий закон «Про повну загальну середню освіту» викликав суперечки серед освітян щодо норми, яка дає змогу керівникам закладів освіти брати на вчительські посади людей без педагогічної освіти. На своїй сторінці у фейсбуці освітній омбудсмен Сергій Горбачов прокоментував цю норму.

Зокрема, фахівець пояснив, чому в новому законі відсутній детальний опис того, як саме можна залучити до викладання людину, яка не має педагогічної освіти. Це зроблено, аби уникати надлишковості нормативно-правових актів — тобто повторів однієї і тої самої норми у нормативно-правових актах різного рівня:

«У законах умовно «нижчого» рівня (спеціальних), як правило, не дублюються норми закону більш «високого» рівня (базових, загальних, рамкових). А Закон «Про повну загальну середню освіту» — це спеціальний закон, на відміну від Закону «Про освіту», який є рамковим (тобто містить в собі опис спеціальних законів, які треба додатково ухвалити на виконання рамкового)».

Сергій Горбачов зіставив тексти обох законів (зведемо це зіставлення в таблицю, аби унаочнити):

Стаття 22. Педагогічні працівники

1. На посади педагогічних працівників приймаються особи, які мають педагогічну освіту, вищу освіту та/або професійну кваліфікацію, вільно володіють державною мовою (для громадян України) або володіють державною мовою в обсязі, достатньому для спілкування (для іноземців та осіб без громадянства), моральні якості та фізичний і психічний стан здоров’я яких дозволяють виконувати професійні обов’язки

Стаття 58. Вимоги до освіти та професійної кваліфікації педагогічного працівника закладу освіти

5. Особи, які здобули вищу, фахову передвищу чи професійну (професійно-технічну) освіту за іншою спеціальністю та яким не було присвоєно професійну кваліфікацію педагогічного працівника, можуть бути призначені на посаду педагогічного працівника строком на один рік.

Особи можуть продовжити працювати на відповідних посадах педагогічних працівників системи дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої та післядипломної освіти після їх успішної атестації у порядку, визначеному законодавством.

Особам, які забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, професійна кваліфікація педагогічного працівника може бути присвоєна закладом вищої чи післядипломної освіти або відповідним кваліфікаційним центром після одного року роботи на посадах педагогічних працівників, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти, за умови успішного складення кваліфікаційного іспиту відповідно до кваліфікаційних вимог до педагогічного працівника чи відповідного професійного стандарту (за наявності)

Примітка. Текст ст.22 закону «Про повну загальну середню освіту» дано у редакції до ухвалення у другому читанні.

Логопед: хто такий і що входить в його компетенцію?

Професійне свято логопедів – «Міжнародний День логопеда» відзначається 14 листопада.

Не секрет, що мова людини розкриває багато про нього самому, будучи певним відображенням особистості. У сучасний століття комунікації необхідність красиво і правильно розмовляти стає буквально очевидною. Хороша чітка дикція може зробити людину успішною, а логопедичні дефекти – стати трагедією всього життя.

Раніше професії логопеда не існувало зовсім. Вважалося, що якщо людина має проблеми з мовленням, то це його індивідуальна особливість, яку не можна змінити.

Насправді ж заняття з гарним фахівцем можуть дати приголомшливий результат, повністю змінивши якість соціального життя.

Що робить логопед

Спеціаліст по дефектів мови працює переважно з дітьми: в дитячих садах, школах, а іноді і в спеціальних установах для учнів з вадами слуху та мови. Майже всі маленькі діти неправильно або нечітко вимовляють пару букв, однак це зазвичай проходить сама собою ще до першого походу в школу. У деяких же дефекти промови доводиться виправляти професійно.

На перший погляд здається, що в логопедії немає нічого складного, потрібно лише підбирати учням відповідні завдання і стежити за їх виконанням. Але це не так. Хороший логопед повинен відмінно володіти теорією свого предмета, знати анатомію і фізіологію мовних органів, патофізіологію. Крім того, йому потрібно багато спеціальних навичок: вміння робити логопедичний масаж для розслаблення м’язів гортані, здатність «на собі» показати необхідні пацієнту руху, володіння величезним терпінням.

Набагато рідше, ніж діти, що приходять до логопеда і дорослі. Підхід до дорослому пацієнту знайти набагато складніше, тому логопеда часто доводиться стикатися з замкнутістю і недовірливістю пацієнта. Кремезному чоловікові або молодій дівчині психологічно непросто заявити про свою проблему фахівця.

Можна з упевненістю сказати, що логопед – це свого роду вчитель, від якого вимагається необмежену терпіння і розуміння. Він повинен вміти знаходити підхід до кожного, подавати вправи дітям у цікавій ігровій формі і допомагати долати дорослі комплекси. Буває, що з моменту початку занять у логопеда до перших успіхів проходить кілька місяців або навіть років. Все залежить від складності ситуації і професіоналізму дефектолога. Інші обов’язкові якості професії — це комунікабельність і наполегливість.

Плюси і мінуси професії логопед

Переваги:

• соціально значима професія;
• можливість ведення приватної практики;
• при роботі в навчальному закладі відпустка становить 56 днів і завжди припадає на літо;
• найчастіше окремий кабінет;
• робочий день близько 4-5 годин.

Недоліки:

• емоційно важка робота, часто перетинається з нейропсихологією;
• оформлення документації включено в неробочий час;
• часом навіть тривала боротьба з проблемою може не увінчатися успіхом.

Отримати професію ЛОГОПЕД (чи логопед дефектолог) можна на різних умовах. Зазвичай за цієї спеціальності навчають у вищих навчальних закладах: це можуть бути університети або інститути з педагогічною або гуманітарним напрямком. Освіта логопеда обов’язково має бути спеціальною, тобто наявність диплома про вищу освіту за відповідною або суміжною професії – просто необхідно.