Сидерати – незамінні зелені помічники, які працюють цілий рік

Сидерати – рослини, без яких на ділянці не обійтися. Вони відновлюють родючість землі, пригнічують ріст бур`янів і виконують інші функції. Ось чому кожен садівник повинен знати про них все.

• Що таке сидерати і для чого вони потрібні?
• Які рослини є сидератами?
  • Люпин
  • Клевер
  • олійна редька
  • Фацелія
  • Гречка
  • Овес
  • жито
  • Гірчиця біла
  • Люцерна
  • ріпак

  Про сидеральних рослинах, або сидерати, було відомо вже древнім грекам. Грецькі садівники активно використовували їх для захисту посадок від переохолодження і перегріву, очищення грунту від шкідників і збагачення землі органікою. В період появи готових мінеральних добавок про них незаслужено забули, але сьогодні «зелені добрива» знову на піку популярності. А як же інакше, якщо від них стільки користі?

  Що таке сидерати і для чого вони потрібні?

  Сидерати – це група рослин, висаджується на земельній ділянці не для отримання врожаю. Навіщо садити те, що не приносить плодів? – запитають початківці городники. А потім, що саме завдяки конюшини, люцерни або фацелії ви отримуєте унікальну можливість збирати щороку багатий урожай і разом позбутися від безлічі проблем. Наприклад, вам не доведеться з сезону в сезон боротися з бур`янами і витрачати гроші на готові добрива. Отже, що ж «вміють» сидерати? Для чого вони потрібні?

  • захищають грунт від надмірного охолодження взимку і перегріву влітку;
  • очищають грунт від хвороботворних бактерій і шкідників;
  • привертають корисних комах;
  • добре рихлять землю;
  • пригнічують розмноження бур`янів;
  • покращує водний- і повітрообмін;
  • виносять корисні речовини з глибини у верхні шари, допомагаючи городнім посадкам швидше розвиватися;
  • оберігають від вимивання з грунту поживних компонентів і появи ерозії;
  • є живильним кормом для корисних мікроорганізмів і хробаків.

  Сидерати – це цінне джерело калію, фосфору, азоту та інших, необхідних для результативного зростання, речовин. Висновок: хочете багатих врожаїв? Сійте на своїй ділянці зелених помічників!

  Які рослини є сидератами?

  До класу сидеральних відносяться представники бобових, хрестоцвітних, гречаних, зернових і деяких інших культур. Познайомимося з найпоширенішими з них.

  Люпин

  Ця рослина збагачує землю фосфором і калієм. По живильній цінності дорівнює гною. За короткий проміжок часу утворює густу зелень, яка, розростаючись не по днях, а по годинах, насичує грунт цінними мікроелементами. Особливо корисний для піщаних ділянок із слабокислою або нейтральною реакцією. Легко переробляє важкорозчинні компоненти, перетворюючи їх в легкозасвоювані для городніх посадок речовини. Відмінний фітосанітар. Ефективний проти нематод, парші картоплі, кореневої гнилі. Хороший сусід для огірків, томатів, полуниці, суниці, малини, слив. Примітно, що «робота» цього сидерата помітна протягом декількох сезонів.

  Клевер

  Білий або червоний луговий конюшина – багаторічна рослина з гіллястими стеблами, фігурними листям і кулястими квітами. Коріння, що залягають глибоко в грунті, забезпечують волого і повітрообмін. Збагачує склад землі, насичує її калієм і азотом. Невибагливий у догляді, чудово розвивається в тіні. Хороший засіб для захисту грунту від ерозії. Фітосанітар. Поєднує в собі властивості сидерата і ефектного декоративного елемента. Гарний газон – не тільки прекрасне добриво, але і помітне прикраса дачі або саду.

  олійна редька

  Представник сімейства хрестоцвітних цінується за стійкість до низьких температур, посухи та швидку адаптацію до навколишніх умов. Кращий час для посіву – з початку червня до початку вересня. За сезон виходить 3 сівозміни. Олійна редька незамінна на глинистих ущільнених землях. Ефективно розпушує грунт, насичує її сірої і фосфором, нормалізує структуру і реакцію, знищує патогенні мікроорганізми. Відзначено, що висаджування цього сидерата допомагає відчутно знизити поширення пирію.

  Фацелія

  Може виступати в ролі попередника для будь-якої городньої культури. Активно пригнічує розмноження бур`янів, легко переносить тінь, посуху і зниження температури до -9 градусів. Прекрасний медонос, що прискорює запилення і поява плодів. Ароматний нектар приваблює комах, що поїдають шкідників, – листокруток і яблуневого квіткоїда. Сусідство з фацелією губить грунтових нематод і дротяників. Універсальний сидерат збагачує грунт фосфором, калієм, азотом і органікою. Впливаючи на кислотність і структуру ґрунту, бореться з живучими бур`янами, підвищує показники врожайності овочів і фруктів.

  Гречка

  Ця круп`яна культура – одна з кращих серед сидератів. Зростає блискавичними темпами не тільки вгору, але і вглиб. Розвинена коренева система прекрасно розпушує і структурує грунт. Кошти, виділені їй мурашина, щавлева і лимонна кислоти розчиняють важкі фосфорні сполуки і роблять їх легкозасвоюваними для городніх насаджень. Затінює грунт гіллястими пагонами, підвищує родючість і активно пригнічує розростання бур`янів. Гречка – кращий попередник для овочів і плодових дерев. Зростає на будь-яких грунтах, навіть на бідних, кислих і важких.

  Овес

  Заслужений улюбленець дачників і садівників. Невимогливий до грунту, але фахівці радять садити його на торф`яних і кислих землях. Містить речовини, що вбивають збудника кореневої гнилі. Овес цінується за відмінні здатності дренувати, рихлити, структурувати і полегшувати грунт. Саме з посіву цієї кормової культури починається освоєння болотної місцевості. За рахунок інтенсивного кущіння стримує зростання бур`янів. Багатий калієм, а значить, кращого попередника для томатів, баклажанів, перцю (овочів вимогливих до цього елементу) годі й шукати.

  жито

  Морозостійка культура, часто використовувана для подзимних посівів. Добре пригнічує не тільки ріст бур`янів, а й найближчих сусідів – не вирощують цей злак в спільних посадках. Зрізайте його за 3 тижні до висаджування гарбуза, кабачків, томатів, огірків. А ось якщо ви хочете «привести до тями» землі, де нічого крім осоту, пирію, в`юнка і мокриці не росте, то жито впорається з таким складним завданням на «відмінно». Чи стане швидким засобом оздоровлення заболочених, глинистих і важких грунтів. Наситить грунт корисними мікроелементами, спушити, знищить шкідників, збільшить влагоемкость і повітропроникність.

  Гірчиця біла

  Цінний сидерат і відмінний медонос. Відзначено, що подрібнена зелень гірчиці, забита в землю, по ефективності перевищує гній в 2 рази. Швидко звільняє грунт від злісного шкідника моркви і картоплі – дротяника. Ефірні масла, що містяться в рослині, допоможуть і від ризоктоніозу, парші, слимаків, горохової плодожерки. При висаджуванні між рядами ягідних кущів і плодових дерев зменшує швидкість поширення бур`янів. Гірчиця швидко зростає в будь-яких умовах. Проростання насіння відзначається навіть при мінусовій температурі. Молоді сходи легко переносять заморозки до -5 градусів. Перекладає важкодоступні поживні речовини в легкодоступні. Містить велику кількість протеїну. Надійно захищає ґрунт від ерозії, зневоднення і промерзання.

  Люцерна

  Холодостійка і посухостійка рослина, що має безліч незаперечних плюсів. Після розкладання зелена маса стає легкозасвоюваним добривом, що містить цілий набір поживних компонентів. Потужні коріння глибоко розпушують ґрунт, помітно покращують її якість, підвищують волого-і повітропроникність. Люцерна затримує атмосферний азот і знищує бур`яни. Знижує захворюваність рослин і підвищує врожайність. Медоносна і кормова культура швидко зростає в будь-яких умовах. Ідеальна для поліпшення сильно запущених, виснажених ділянок.

  ріпак

  Однорічна рослина, відоме своєю здатністю швидко нарощувати зелену масу і поповнювати землю органікою. Запобігає вимиванню з ґрунту корисних речовин. Глибокі корені розпушують ґрунт, підвищують його волого і воздухоемкость. Ріпак має високі фітосанітарними властивостями. Підходить для профілактики захворювань (парші, ризоктоніозу) і появи шкідників (дротяники). Покращує умови харчування хробаків, що в свою чергу збільшує врожайність. Не варто садити його на заболочених, перезволожених ділянках.

  Як сидератів виступають також деякі квіти. чорнобривці врятують від попелиці та колорадського жука. настурція – корисний мульчують матеріал і результативне «ліки» від гусениць і білокрилок. календула допоможе позбутися від кліщів і метеликів.

  Коли можна сіяти?

  Сидерати сіють навесні, влітку і восени. Навесні висадка зелених добрив покращить родючість грунту і забезпечить розсаді сприятливі умови для зростання. Тут важливо підгадати час так, щоб сидерати трохи підросли до перенесення розсади на грядки. Досвідчені садівники рекомендують садити розсаду прямо в зарості зелених санітарів. Так вони будуть надійно захищені від денної спеки і вечірніх похолодань.

  Коли на захисників утворюються бутони або вони будуть давати занадто багато тіні, то подрежьте їх культиватором. Отриману масу використовуйте в якості мульчі. Навесні зазвичай сіють фацелію, гірчицю, рапс, суріпицю. Перед висаджуванням розсади сидерати підрізають, а зелену масу залишають як мульчують матеріал. Якщо зелені добрива не надто високі, що не зрізайте їх, а розсаду підсів прямо до них в лунки.

  Сидерати садять практично цілий рік, крім зими. Зібрали врожай? сійте сидерати.

  Сидерати садять також влітку і восени. Існує таке правило: зібрали картоплю, цибулю, капусту, часник – відразу сійте сидерати. Через пару тижнів зріжте на глибину до 4-х см і полийте «Сходом» (ефективними мікроорганізмами). Це значно прискорить утворення родючого шару. Для поліпшення ефекту прикрийте плівкою.

  Садять так: злегка розпушують землю, формують борозни, засипають насіння і прикривають землею. Деякі дачники розкидають насіння на пухкий грунт і «зачісують» посадки граблями. Можна і так.

  Коли і як прибирати?

  Багато починаючі садівники перекопують сидерати. І роблять велику помилку. Робити цього не можна. Перекопування зводить зусилля по оздоровлення грунту до нуля. Адже саме перегнивання коренів покращує фізичні властивості землі.

  Чим і як прибирати зелені добрива? Сидерати слід зрізати культиватором або плоскорізом. Уривок проводиться під час бутонізації або після закінчення цвітіння. Переросли рослини довше перегниває, дають мало азоту і іноді закисають.

  Інструмент повинен бути добре заточеним. Підрізають на відстані 2-3 см від поверхні. Коріння повинні залишитися в грунті. Потім ділянку обробляють розчином «Сходу», «Байкалу» або «Сяйва». Перераховані ЕМ-препарати сприяє більш швидкому розкладанню рослинних залишків.

  Зрізані вершки можна застосувати для мульчування, а можна пустити на компост або додати в рідку кореневу підгодівлю.

  Запам`ятайте важливі правила

  Існує кілька важливих правил, яких слід дотримуватися при посадці зелених добрив.

  • саджайте насіння в рихлу вологу землю;
  • сидерати та основні посівні культури повинні бути з різних родин – родинні рослини споживають з грунту одні і ті ж поживні речовини і страждають від однакових захворювань;
  • сійте максимально густо;
  • між висаджуванням городніх рослин і підрізуванням сидератів має пройти не менше 14 днів;
  • Не саджайте одні і ті ж сидерати – чергуйте і комбінуйте їх;
  • подбайте про те, щоб насіння не скльовували птиці;
  • не залишайте ґрунт порожній: зібрали урожай – тут же сійте сидерати. Так ви не залишите шансу бур`янам і отримаєте від зелених помічників максимум користі.

  Як бачите, сидерати дійсно незамінні на дачній або садовій ділянці. Не нехтуйте можливостями натуральних добрив і тоді ваші землі будуть родючими, а врожаї – дійсно багатими.

  Сидерати — що і для чого?

  З давніх-давен людині відомо, що деякі культури мають чарівну властивість покращувати родючість ґрунту. Але зовсім недавно господарі почали використовувати рослини-сидерати в приватних та великих сільськогосподарських угіддях. І треба віддати “зеленому добриву” належне – навіть за один сезон бідненьку землю вони можуть перетворити на цілком придатний до вжитку ґрунт. Якщо ви в поті чола свого з року в рік обробляєте грядки, а «кукурудза все одно росте в два рази менша, як у сусіда», можливо, вашій ділянці для повного щастя не вистачає саме сидератів. Які посадити та коли прибирати, читайте в нашій статті.

  Сидерати — що і для чого?

  Спершу визначимося, що ж то таке – сидерати? Якщо по-простому, то так називають рослини, висівання яких є цілеспрямованим годуванням хробачків, що живуть в землі. Бо якщо вони не живуть на вашій ділянці, то як би ви там не трудилися, великих врожаїв навряд чи дочекаєтеся. Випорожнення цих, любих кожному дачнику чи сільському господарю, хробачків – найкраще мінерально-органічне добриво для овочів. Крім того, всім відомо: де їх багато, там пухка земля. Отже, кормите хробаків – вони «какають» шикарною органікою, яку не купиш ні за які гроші.

  Сидерати — що сіяти?

  З цим визначилися. Тепер – чим саме їх годувати. Тобто, що сіяти? Перш ніж я наведу короткий перелік, зауважу два головних «НЕ» використання рослин-сидератів.

  • НЕ можна садити культуру на місце рослини-сидерата, якщо вони належать до одного сімейства. Так, забігаючи наперед, скажу, що гірчиця – прекрасний сидерат, але якщо на її місці ви посадите капусту, будете всім розказувати, що гірчиця – фу)) Бо і гірчиця, і капуста належать до одного сімейства.
  • НЕ перекопувати. Щоб сидерат виконав свої функції, ні в якому разі не перекопуйте ґрунт, звільняючи місце, де він ріс, для культурної рослини. Для цього є культиватор або звичайна сапка. Вони не пошкодять структуру ґрунту і не вб’ють корисні мікроорганізми, які так старанно виробляли рослини-сидерати.

  Пишу про два «НЕ» одразу, бо, знаєте, як буває: прочитала тьотя список рослин, які жруть хробачки, а до кінця статтю ні – багато роботи. Бігом побігла сіяти конюшину (шо було в коморі). Та виросла, тьотя заставила дядю Петю її покосить, потім перекопать город, і посадили там квасолю. І така вона виросла ніяка, шо тьотя задовбала дядю: «То ти не так викосив і не так перекопав. » А всього-то не треба було перекопувати, ну і квасолю після конюшини садити не можна, бо вони одна сім’я.

  Від того, що не робити, переходимо до того, що робити. Найбільш затребуваними на наших грядках сидератами є рослини з трьох родин:

  • злакові (жито, пшениця, овес, сорго),
  • капустяні (гірчиця, редька олійна, озимий та ярий ріпак, суріпиця),
  • бобові (конюшина, кормові боби, люцерна, польовий і посівний горох, люпин).

  Кожна з цих груп має свої властивості. В залежності від того, які показники ґрунту треба покращити, і вибирають рослину на посів.

  Так, злакові сидерати стануть в нагоді, якщо треба:

  • збільшити кількість калію в ґрунті;
  • пригнітити бур’яни;
  • розпушити землю.

  Капустяні сидерати пригодяться для:

  Бобові служать для:

  • збагачення ґрунту азотом;
  • структуризації землі;
  • є природнім замінником селітри.

  Крім цих властивостей, абсолютно всі сидерати розпушують землю і оздоровлюють її, бо, як я вже казала, всі вони є чудовим кормом для хробаків. Також ці рослини є природньою профілактикою від багатьох хвороб і шкідників. Наприклад люпин і конюшина — дуже неприємні для личинок хруща, то ж їх радять висівати перед посадкою фундука, наприклад.

  Порада з власного досвіду: якщо ви ніколи не мали контакту з рослинами-сидератами, не треба ламати голову, шоб то посіяти – засійте землю фацелією. Це абсолютно універсальний сидерат. Ви тільки виграєте, якщо посієте її перед будь-якою культурою. Крім того, вона приваблює на грядки корисних комах, які допомагають боротися з шкідниками на городі.

  Читайте також нашу статтю про те, що таке сівозміна і як її застосовувати.

  Коли сіяти сидерати?

  Ці рослини можна сіяти будь-коли. Крім, зими, звичайно. Напрклад, ранньою весною посійте фацелію, ріпак або гірчицю. Період від посіву до зрізання — приблизно 40 днів. Вони не тільки поліпшать якість ґрунту. Ці рослини створюють ідеальні умови для розсади. Треба щоб розсада висаджувалася тоді, коли сидерати вже підросли на грядці. Вони захистять її від заморозків чи палючого сонця. А коли на сидератах почнуть з’являтися бутони – зріжте їх плоскорізом (не бутони, а рослини під корінь) і залиште на грядці. Вони стануть прекрасною мульчею.

  Влітку можна сіяти ті самі сидерати і так само, як і весною. А от восени вони вимагають трохи іншого підходу. Тільки зібрали врожай з грядок – одразу засівайте «зеленим добривом». Як варіант, жито, гірчиця, фацелія. Весною рослини, що пережили зиму, треба підрізати сапкою або культиватором, якщо треба, можна внести на поверхню органічний розчин ефективних мікроорганізмів (грибки, дріжджі, корисні бактерії).

  З цією метою раджу приготувати настій з бур’янів та кропиви. Настоюєте цю мішанину у затінку тиждень, розводите водою у пропорції 1:10 і поливаєте сидерати. Тоді ваша земля буде просто бомба! На ній (після настоянки) не можна висаджувати тільки часник і цибулю, бо перо швидко пожовкне.

  Зрізані сидерати треба залишити на поверхні землі в якості мульчі чи заробити в землю вилами чи сапкою

  Коли прибирати сидерати?

  Ось тут важливо не помилитися. По-перше, для чого б ви не посіяли ці рослини – сидерати під картоплю чи під капусту — ще раз згадайте друге «НЕ» використання сидератів: НЕ перекопувати! По-друге – косити сидерати треба до того, як вони зацвітуть. Ідеально – у фазі бутонізації. Допустимо – на початку цвітіння.

  Якщо передержите, стебла рослин стануть набагато грубіші. Відповідно, щоб перегнити, їм знадобляться корисні речовини з ґрунту, а ви ж їх садили, щоб вони їх генерували, а не використовували!

  А щодо того, як прибрати, я вже говорила – сапкою або культиватором. При цьому зрізані рослини треба залишити на поверхні землі в якості мульчі чи заробити в землю вилами чи сапкою. Якщо стоятиме дуже суха погода, поливайте час від часу їх сухі стебла настоєм мікроорганізмів (ЕМ-препарати). І сидерати вам віддячать – швидко перетворяться на бажаний гумус.

  ЗЕЛЕНА САДИБА.

  Що посіяти восени, щоб отримати втричі більший врожай

  Сидерати — рослини, які є універсальними помічниками у відновленні родючості землі. До речі, діють вони однаково ефективно для овочів, зелені, прянощів, квітів, кущів та дерев.

  Які переваги підзимного посіву

  Найбільш надійний, простий та універсальний спосіб, що дозволяє позбавити себе всіх цих клопотів — підзимовий посів,
  — зазначають фахівці.

  Посів сидератних рослин має цілу низку переваг. Зокрема:

  • період вегетації подовжується, рослини краще вкорінюються й розпушують ґрунт, до нього потрапляє більше мінеральних речовин;
  • сидерати не потрібно зрізати (виняток – якщо до морозів вони встигають зацвісти). Ці рослини просто культивують разом з ґрунтом під час перекопки чи розпушування під посіви й висадку навесні. Завдяки чому вдається суттєво заощадити час;
  • сприяють затриманню снігу й захищають землю від ерозії так само ефективно, як і мульча. Сидерати оберігають від перемерзання чи пересушування, утримують вологу і стабілізують всі характеристики землі;
  • замінюють ланку в сівозміні, дозволяючи висаджувати одну й ту ж рослину на тій же грядці без шкоди й негативних ефектів;
  • при посіві під зиму більше проявляється фітонцидна, оздоровлювальну та знезаражувальна функція сидератів (наприклад, більшість хрестоцвітих надає достатній захист від парші і гнилі);
  • підзимові сидерати краще допомагають придушити ріст бур’янів.

  Коли саме сіяти

  Ці рослини починають висівати на зиму, як тільки звільняються грядки й ділянки, у міру збору врожаю й відмирання однорічних квітів, після обробки ґрунту.

  Сидерати вважають одним з обов’язкових кроків для відновлення землі після вирощування картоплі та вимогливих, які надто сильно виснажують землю, кукурудзи, соняшника, сої.

  Традиційно починають сіяти з жовтня та продовжують аж до початку промерзання ґрунту. Зазвичай так, щоб до зими ці рослини відросли на 5 — 10 сантиметрів.

  Які сидерати найкраще обрати на зиму

  Фахівці зазначають, що єдиний критерій відбору сидератів для підзимового посіву — зимостійкість, здатність швидко набрати вегетативну масу й наростити потужні корені.

  Більшість класичних сидератів якраз такі. Щоб рослинки зуміли пережити морози, дружньо зійшлм й швидко росли, потрібні найнадійніші і найпростіші культури,
  — підкреслили городники.

  Серед фаворитів осіннього посіву — рослини сімейств зернові та хрестоцвітні, хоча й деякі види бобових є абсолютно незамінними.

  Гірчиця. Швидкій ріст дозволяє діяти на ґрунт у короткі терміни. Вона чудово збагачує землю фосфором, знезаражує, ефективно лікує від грибкових захворювань.