Де платити податки переселенцям з України?

Стаття написана за результатами вебінару ” Податкові наслідки для українських переселенців за кордоном: 19 запитань та відповідей”. Автори контенту — експерти групи міжнародного оподаткування та послуг приватним клієнтам Deloitte Private — Андрій Серветник, Наталя Руденко, Марія Сибирякова та Світлана Тутовська.

Через повномасштабну війну росії проти України багато українців були вимушені покинути свої домівки та виїхати за кордон. Зараз наші співгромадяни в Європі і не лише усвідомлюють, що країни, в яких вони нині перебувають, можуть мати повне право оподаткувати їхні доходи замість України, а в зовсім поганому випадку — паралельно з Україною.

Офіційні роз’яснення щодо особливостей податкового статусу таких переміщених осіб-українців наразі надали лише Ірландія та Латвія, а інші країни користуються власним податковим законодавством та загальними принципами Організації економічного співробітництва та розвитку ( ОЕСР). Тому зазначимо ключові податкові питання, в яких варто орієнтуватися українцям, які опинилися за кордоном.

Отже, під час оцінки статусу податкової резидентності враховуються, зокрема ( але не виключно), такі фактори: постійне житло, кількість днів перебування в певній країні протягом року, «центр життєвих інтересів» та громадянство ( якщо жоден із попередніх «тестів» не дає конкретної відповіді).

Що означає для особи статус « податковий резидент» у певній країні? Насамперед — декларування і сплату податків цій країні з усього свого загальносвітового доходу, незалежно від країн-джерел виплати доходу. Зі свого боку « податковий нерезидент» має обов’язки щодо декларування та сплати податку лише стосовно того доходу, який отримано з джерел у відповідній країні.

Подвійне оподаткування одного й того ж доходу в різних країнах на практиці є, на жаль, цілком можливим. Але для усунення цього ризику існують процедури, передбачені двосторонніми конвенціями між відповідними країнами. Саме вони передбачають спосіб, за допомогою якого податки або сума доходу, що має оподатковуватися, зменшуються в країні податкового резидентства особи — Україні чи іншій — відповідно або на суму податку, або на суму доходу, який вже було сплачено/оподатковано в іншій країні.

Наприклад, якщо ви визначились, що ви податковий резидент України та у 2022 році у вас були доходи, які ще не були оподатковані в Україні та з яких за кордоном вже був утриманий податок, ваш алгоритм дій для цілей декларування та сплати податків в Україні виглядає так:

— перевірити наявність конвенції про усунення подвійного оподаткування між Україною та країною-джерелом доходу;

— перевірити в конвенції метод усунення подвійного оподаткування ( зниження суми доходу чи суми податку);

— отримати в податкових органах країни-джерела доходу довідку про вид і суму доходу та суму сплаченого податку;

— легалізувати довідку ( зазвичай це проставлення апостиля на оригіналі документа), перекласти та завірити нотаріально переклад довідки українською мовою;

— при включенні доходу в декларацію в Україні врахувати можливу різницю у ставках податку в іншій країні та в Україні;

— не забувати про додаткову сплату військового збору в Україні.

Факт отримання будь-якого дозволу на перебування на території певної країни, зокрема наявність громадянства іншої країни, сам по собі не змінює автоматично статус вашої податкової резидентності. Наприклад, в Австрії ви маєте перебувати понад 183 дні, щоб стати податковим резидентом ( плюс інші фактори, про які згадувалося вище), а фактор громадянства є малозначним. Наявність сертифіката податкової резидентності певної країни, наприклад Кіпру, автоматично не означає відсутність претензій українських податкових органів, які можуть спробувати визнати особу резидентом України, якщо для цього є формальні підстави.

« Постійний дім» та «центр життєвих інтересів». Це одні з найважливіших понять у процесі визначення країни, де ви маєте сплачувати податки на всі ваші доходи ( країни податкової резидентності). Саме « центр життєвих інтересів» ( ЦЖІ) в умовах війни може значним чином змінюватися, а з ним і ваші податкові обов’язки.

Телеграм від розробників “ВКонтакте” може мати зв’язки з ФСБ і підсанкційними інвесторами: що приховує застосунок

Цим додатком користуються мільйони українців, а від початку війни він став цінним ресурсом для отримання новин і життєвоважливої інформації – це все про телеграм. Власники цього месенджера – росіяни за походженням, які колись володіли забороненим нині в Україні “ВКонтакте”. ТСН розшукала людей, які вважають, що є серйозні підстави вважати, що керівництво телеграму може співпрацювати з російськими спецслужбами, а заодно поговорила з керівництвом компанії про всі звинувачення, які лунають в їхній бік.

Від 24 лютого використання телеграму зросло увосьмеро, а кількість завантажень в Україні сягає вже 10 мільйонів. Зручний і швидкий – так описують телеграм більшість користувачів. Майже для половини українців він став головним джерелом інформації: від новин, офіційних звернень – до особистого листування. “Є велика кількість непрямих фактів, які вказують на зв’язки телеграму з Кремлем”, – каже український підприємець, президент компанії Petcube Ярослав Ажнюк.

Він вважає ТГ потенційною загрозою під час війни. “Воно виглядає як качка, ходить як качка і крякає як качка, то можливо, це качка. Я 6 років збирав факти, які мені вказували, що з Телеграмом щось не так, з Дуровим щось не так, їм не можна довіряти. Телеграм має доступ до наших мікрофонів, до наших фото, до нашої локації, до купи всього”, – каже чоловік.

Також читайте

Артилерійські дуелі інтенсивніші, ніж у Бахмуті: бійці на межі Луганщини нищать ворога закордонною технікою

Власник телеграму – росіянин за походженням Павло Дуров. Понад 10 років тому володів соцмережею “ВКонтакте”, на яку накинула око російська ФСБ. Спецлужби Кремля тоді цікавили дані російських опозиціонерів, а пізніше й особиста інформація українських євромайданівців. Про те, що Дуров у той період мав контакти із наближеними до російської влади особами, свідчить його особисте листування із заступником голови адміністрації Путіна та одним з головних ідеологів Кремля Владиславом Сурковим, доступ до якої отримало видання “Новая Газета”. “Дуров запевняв Суркова, що важливо, щоб ми не забороняли “ВКонтакте” в Росії, тому що тоді люди підуть на інші платформи, як-от американський вотсап, а щоб ми мали повний доступ до всього, що там відбувається”, – додає Ярослав.

Пізніше Дуров офіційно відмовиться від будь-якої співпраці з ФСБ і під тиском продасть свою частку “ВКонтакте”. В Україні цю соцмережу заборонять 2017 року через зв’язки з російськими спецслужбами. За виручені кошти Павло Дуров створив телеграм і згодом перевів офіс до Арабських Еміратів. Новий месенджер знов не даватиме спокою ФСБ, Роскомнагляд вставлятиме йому палки в колеса і намагатиметься заблокувати на території Росії. Все зміниться раптово. “2020 року телеграм нібито розблокували в Росії, хоча він не був до кінця заблокований, сказавши, що ми досягли домовленості щодо співпраці у протидії екстремізму й тероризму, ми знаємо, що таке тероризм у російському розумінні, у них терористи – це діти, яких вони бомблять в Маріуполі, це мешканці Бучі і це Навальний, якому вони мажуть труси Новічком”, – додає підприємець.

Окрім цієї секретної угоди, насторожість викликає фінансування телеграму. Кілька років тому компанія вирішила залучити інвесторів і продавати облігації. За інформацією низки ЗМІ, серед тих, хто вкладав туди свої кошти, опинилися підсанкційні нині через вторгнення до України Російський інвестиційний фонд та олігарх Давид Якобашвілі. “Якщо ми проаналізуємо джерела фінансування, ми побачимо сліди того ж там, тих же російських олігархів, а також ми побачимо, що офіційні дані про кошти, які були витрачені і профінансовані, вони дуже слабо збігаються із приблизними прикидками”, – переконує Ярослав.

Насторожитися змушують і два цілком реальні випадки з телеграмом, які сталися після початку повномасштабного вторгнення Росії до України. Один із них у лютому цього року опише американське видання The Wired, яке спеціалізується на комп’ютерних технологіях. У статті “Кремль зайшов у чат” віцепрезидентка Лібертаріанської партії Росії Марина Мацапуліна розкаже, як спецслужби після зламу дверей її квартири та затримання отримали доступ до її приватного листування в телеграмі. “Тобто вони просто читали мої повідомлення, поки стояли за дверима”, – переконувала Мацапуліна.

Другий випадок стався вже з українським журналістом з Херсона Ігорем Бондаренком. Після початку вторгнення Ігор потрапив під російську окупацію. Всередині літа вирішив ризикнути і спробував вирватися. Втечу готував заздалегідь. За місяць повидаляв усе листування в телеграмі та почистив контакти, які у росіян могли викликати підозру. “Я співпрацював по старій такій дружбі з Наталією Ватеєчкіною – це була як голова “Правого сектора” міста Херсон, вона переховувалася в місті. Тому я просто в цих месенджерах повидаляв усю переписку і всі контакти, які там мав із патріотично налаштованими людьми і залишив тільки побутове”, – розповідає Ігор.

Але згодом усю цю інформацію пред’явить на допитах російська ФСБ. “Він отак кидає на стіл і перше питання, хто така Наталя Ватеєчкіна, і от з того моменту, я зрозумів, що все. Не очікував, тому що всю переписку з нею, контакти я видалив ще за місяць, як я виїхав, просто взагалі. І там на цих листках просто все, що я понаписував, все, що я переписувався з нею за останні пів року, там були й інші переписки, він мені показував, ми десь так добре спілкувалися з першої дня до восьмої”, – каже журналіст.

Також читайте

Неконтрольовані алабаї на Львівщині загризли вже кількох собак, але, попри постанову, їх не забирають у власника

Після цього Ігоря візьмуть у полон і піддаватимуть тортурам. “Десь катались ми хвилин 40-45, мене вивели з цього автобуса, зірвали цю тряпку, і я побачив, що я стою перед такою ямою десь метра два-три, і там лежали трупи людей, це були чоловіки. Вони мене запитали – хочеш до них, я сказав “ні”. У цей момент у мене ззаду пролунав одиночний постріл і я не знаю, мені здається, що вони з кулака поміж лопаток, і я так бах, упав на коліна, вони посміялися, підняли мене, одягнули знов цю тряпку на голову, посадили в цей бус”, – пригадує херсонець.

Чи дійсно телеграм співпрацює з ворожими до нас російськими спецслужбами, чи передає їм дані українців під час війни і чи отримує кошти від підсанкційних нині установ та олігархів – із цими питаннями ТСН звернулася до керівництва компанії. Отримала письмову відповідь:

Чи зареєстровані у вас випадки спроб отримати особисту інформацію українців протягом останнього року? І як ви з цим боретеся?

– Дані українських користувачів ніколи не передавалися третім особам, включно з урядами. Ми зафіксували незначне збільшення спроб злому та переконалися, що вони були неефективними.

Кілька років тому Telegram уклав угоду з російською владою щодо боротьби з тероризмом та екстремізмом. Чи можна детальніше розповісти про особливості цієї угоди?

– Щоб уникнути сумнівів, ми можемо підтвердити, що жодної “таємної угоди” між будь-яким російським державним представником і Telegram або його співробітниками не укладалося. Модератори Telegram стали більш ефективними в боротьбі з загальнодоступним сумнівним контентом, як-от дитяче порно або пропаганда ІДІЛ. Цього було достатньо, щоб російський уряд офіційно “розблокував” Telegram, що, на нашу думку, могло бути жестом збереження обличчя, щоб припинити демонстрацію неефективності урядових інструментів цензури.

Чи отримує Telegram будь-які кошти від фізичних чи юридичних осіб, включених до санкційних списків західних країн?

– Telegram ніколи не приймав жодних коштів від організацій чи фізичних осіб, які потрапили під санкції. Схоже, ви маєте на увазі повідомлення про те, що російський фонд придбав незначну кількість облігацій Telegram на вторинному ринку. Операції з облігаціями на вторинному ринку перебувають поза контролем Telegram.

Оцінити ризики застосування телеграму взявся й Центр протидії дезінформації. “Від місця розташування до ключових пошуків – що ви шукали, чим ви цікавитеся, яка інформація вами запитувалася. В подальшому алгоритми можуть прораховувати, що вам може бути цікаво”, – кажуть у центрі.

Те, що дані користувачів у цьому месенджері ненадійно захищені, підтверджує виконувач обов’язків керівника відомства Андрій Шаповалов. “Ми можемо запідозрити все, що завгодно, бо насправді тієї угоди не читали ні ви, ні я, тобто що саме в ній викладено – дуже важко зрозуміти, тому як і в будь-якому іншому додатку, або в соціальній мережі, або в месенджері я раджу дуже обережно користуватися інформацією. Якщо ви переживаєте за власну безпеку, то подбати про це треба до того, як це вам знадобиться”, – каже він.

Водночас пан Андрій радить не перебільшувати можливості російських спецслужб, натомість відповідальніше ставитися до своїх дій в Інтернеті. “Є методи, якими людина може себе захистити, і подбати про це треба перед тим, як це вже все знадобиться, тому уважно вивчити угоду користувача, уважно вивчити налаштування в телефоні і подивитися, які стоять налаштування в тому чи іншому додатку. Бо скоріше за все – це все, в принципі, на поверхні. Не хочу казати страшну річ, але в більшості випадків людина сама винна в тому, що з нею відбувається”, – зазначає Шаповалов.

У кіберполіції України підтверджують, що колись теж переймалися надійністю телеграму, та прямих доказів співпраці з російськими спецслужбами наразі не знайшли. Але визнають – є лазівки, через які ваша інформація все ж може потрапити до рук зловмисників, і дають свої рекомендації, як захиститися. “Я радив би не переходити за посиланнями, які ви не знаєте, а тим більше не вводити ні в які групи-боти або інші діалоги з незнайомим людьми або ботами свої авторизаційні дані. Мається на увазі номер телефону, підтверджувальний код, який приходить від самого месенджера, та іншу інформацію, за якою вас можна ідентифікувати”, – радять у кіберполіції.

А ще радить завантажити альтернативні та більш захищені месенджери для спілкування, чиї розробники – не з країни-агресорки. “Досить непоганими залишаються додатки сигнал, вотсап, тріма”, – зазначають у відомстві.

Читайте також:

Чому ймовірний ФСБшник говорив з Навальним та інші питання до плівки з “отруйником”

Олексій Навальний виклав 45-хвилинний запис діалогу з людиною, яку він називає працівником російської ФСБ Костянтином Кудрявцевим. Він, імовірно, стежив за Навальним і був причетний до його отруєння. Сама ФСБ цей запис назвала підробкою.

Чому у розмові політик детально розпитував про свою білизну? Як він телефонував з “комутатора ФСБ”? Чи згодиться такий доказ у суді та чи очікувати кримінальної справи про отруєння? Чи готуватись Росії до нових санкцій і як відповість на новий виклик Кремль?

Російська служба ВВС відповідає на головні запитання про розслідування Навального і його наслідки.

Чому Навальний весь час розпитував про труси?

Однією з головних інтриг навколо замаху на політика 20 серпня залишалось запитання, куди отруйники нанесли отруту. Соратники Навального відразу винесли з готельного номера політика у Томську три порожні пляшки та інші речі, до яких він міг торкатися. Все це вони передали німецьким медикам, завдяки чому ті знайшли сліди “Новачка”.

У розмові з ймовірним учасником операції Навальний запитував, на який саме елемент одягу нанесли отруту. Співрозмовник відповідає, що їздив “замивати” одяг. Ці запитання допомогли зрозуміти механізм всього отруєння, пояснила ВВС прессекретарка політика Кіра Ярмиш.

Ще у вересні припущення про те, що отруту нанесли на білизну політика, висував один з розробників “Новачка” Володимир Углєв. Про це він розповів після новин про те, що фахівці лабораторії бундесверу виявили “Новачок” у крові, сечі та шкірі Навального, а також на пляшці, з якої він пив.

Углєв припустив, що, одягаючись, політик забруднив руки та заніс отруту на слизову оболонку очей і носа. Але оточення Навального не постраждало, бо кількість речовини під час контакту з опозиціонером була значно нижчою за граничні дози.

Чому взагалі ймовірний працівник ФСБ розповідає телефоном деталі секретної операції?

Решта ймовірних членів групи, що стежила за Навальним, відразу кидали слухавки та вочевидь радилися з керівництвом, коли їм дзвонив опозиціонер. Якщо з Навальним дійсно говорив Кудрявцев, його довірливість можна пов’язати з чотирма причинами.

• Навальний телефонував вранці 14 грудня. Тобто до публікації розслідування про групу працівників ФСБ, що стежать за ним, тому Кудрявцев і не знав, що його і колег вже розсекретили.
• За допомогою спеціальної програми дзвінок здійснили з номера, що імітував комутатор, з якого чекісти спілкувалися один з одним. Цей номер розслідувачі Bellingcat отримали під час аналізу телефонних переговорів ФСБ.
• Посилання на авторитет секретаря Радбезу, ексдиректора ФСБ Миколу Патрушева. Саме його помічником представився Навальний.
• Але всі ці пункти навряд чи спрацювали, якби Кудрявцев був оперативним працівником, що чітко дотримується внутрішніх інструкцій та розуміє, що можна, а що не можна говорити по звичайному каналу зв’язку.

З розслідування Bellingcat випливає, що Кудрявцев – саме технічний фахівець, якого залучили для проведення операції, прокоментував ВВС історик спецслужб і колишній радник голови ФАУЗІ (Федерального агентства урядового зв’язку та інформації при президенті Росії. – Ред.) Андрій Солдатов.

“Зрозуміло, чому він потрапив на гачок і почав все це розповідати. Тому що в таких операціях такі люди мають підпорядковану роль, а оперативники вирішують, як і що робити”, – пояснив Солдатов.

На його думку, Кудрявцева захопили зненацька.

“Такі люди [неоперативні працівники] варяться у внутрішній системі, ніколи не контактують з людьми за межами системи ФСБ. Він навіть подумати не міг, що йому може зателефонувати якийсь пранкер”, – підсумував експерт.

Залишається питання, чому після підозрілих дзвінків іншим членам групи керівництво додатково не попередило Кудрявцева, що не можна нічого розповідати телефоном.

Подив викликає й те, чому працівник ФСБ, що стежив за Олексієм Навальним, не впізнав голос відомого політика – адже той навіть не скористався програмою для зміни тембру.

Навального перевезли до Німеччини ще в серпні, невдовзі після замаху. Його одяг залишився в Росії

Прессекретарка Навального Ярмиш вказує, що Кудрявцев, судячи з розслідування, їздив за опозиціонером лише до міста Кірова, і потім двічі до Омська.

За словами Ярмиш, Кудрявцев був на периферії групи ФСБ, що стежила за Навальним, а не їздив за Олексієм три роки.

“Але чому не впізнав [голос політика], не розумію”, – каже вона.

Як Навальний зателефонував з “комутатора ФСБ”?

Навальний пише, що взяв “найпростішу програму” – такими користуються телефонні пранкери, щоб приховати номер, з якого телефонують, а натомість підставити потрібний номер.

Дійсно, щоб змінити номер не потрібні ні спеціальне обладнання, ні знання. Є безліч застосунків, зокрема на Android та iOS. Чим активно і користуються пранкери та телефонні шахраї (на кшталт дзвінків від “служб безпеки банку” з проханням надати код кредитки).

Ось як технічну підготовку описував пранкер Лексус (Олексій Столяров): “Головне, щоб був комп’ютер чи ноутбук. Все, чим ми користуємось, доступне кожному. Переважно ми користуємося скайпом, але можна встановити іншу програму IP-телефонії. Іноді потрібні мобільні телефони”.

Чому Навальний оприлюднив розмову лише за тиждень?

У Фонді боротьби з корупцією чекали реакції російської влади, пояснила ВВС Кіра Ярмиш.

Навальний дзвонив Кудрявцеву за три дні до пресконференції президента Володимира Путіна, яка відбулася 17 грудня.

Російський лідер тоді назвав розслідування щодо стеження за політиком “легалізацією матеріалів американських спецслужб”. Російські спецслужби знають, що американські колеги відстежують їхню геолокацію, і не вважають за потрібне ховатися, коли користуються телефонами, пояснив Путін.

Фактично президент і його прессекретар Дмитро Пєсков визнали стеження ФСБ за Навальним, але категорично заперечували причетність її працівників до отруєння.

“[Путін казав], що спецслужби наглядають за тими, хто контактує зі спецслужбами інших держав. І до цього ще можна додати, що спецслужби наглядають за тими, хто допускає висловлювання, які закликають до насильницької зміни влади”, – зазначав Пєсков.

ВВС надіслала прессекретарю президента запитання про реакцію Кремля на оприлюднену плівку.

Чи можуть нейромережі підробити голос? Як перевірити справжність плівки?

Навальний стверджує, що будь-яка фонографічна експертиза підтвердить, що голос на плівці належить Кудрявцеву.

На ринку є програми синтезу чужої мови, наприклад, компанія Тимура Бекмамбетова навчила нейромережі говорити голосами знаменитостей. Проєкт Vera Voice аналізує мовлення людини, наприклад, актора й озвучує його голосом будь-які тексти. Є й інші синтезатори мовлення.

Слідчий може оглянути смартфон зі справжнім записом, прослухати його, розшифрувати та, якщо визнає запис таким, що стосується справи, може верифікувати його. Про це ВВС сказав московський адвокат, що попросив про анонімність.

“Способи перевірки таких доказів добре відомі. Це може бути фонографічна або фоноскопічна експертиза, що містить монтаж або інші спотворення запису, допит співрозмовників, отримання зразків їхніх голосів”, – пояснив юрист.

Але, навіть якщо підробка фонограми в теорії можлива, то в разі телефонної розмови є достатньо способів перевірити вірогідність її запису.

У Росії за “законом Лугового-Ярової” впродовж пів року оператори зв’язку мають зберігати всі телефонні переговори.

Є інші опосередковані докази – наприклад, білінг телефонних переговорів: можна подивитися, чи було з’єднання в цей час, і прив’язати його до геолокації.

Тепер влада не зможе не порушити кримінальну справу? І чи такий “пранк” взагалі приймають в судах?

Кримінальну справу щодо замаху на Навального досі не порушено.

На всі запитання про відсутність кримінальної справи російська влада, зокрема Володимир Путін, посилалися на відсутність відповідей від влади Німеччини, куди перевезли опозиціонера, який був у комі.

Після публікації розмови прихильники Навального почали виходити з пікетами до будівлі ФСБ

На необхідність порушення кримінальної справи нові відомості з плівки не впливають – вони лише уточнюють важливі обставини, але на стадії порушення справи це і не потрібно. Про це розповів ВВС адвокат Санкт-Петербурзької колегії адвокатів Борис Грузд.

На думку Грузда, кримінальну справу не порушили через політичну волю, а не через відсутність законних підстав.

“Що ж до змісту розмови, то це, безумовно, серйозний доказ ймовірного злочину”, – переконаний він.

Грузд зазначив, що кримінальний процесуальний кодекс не має перешкод для залучення запису як доказу.

А для встановлення істини у кримінальній справі не має значення, як отримано доказ. Неприпустимими можуть бути лише докази, при збиранні яких силовики порушили закон, наприклад, провели незаконний обшук.

Приватні ж особи не зобов’язані збирати докази за правилами, хоча якщо вони під час збору фактів порушили закон, то мають нести окрему відповідальність за це порушення.

До того ж у Росії, на відміну від низки інших країн, немає заборони на запис власної телефонної розмови, зазначає Грузд.

“У рішеннях Верховного суду Росії неодноразово фігурували такі телефонні записи. І те, що Навальний дзвонив під вигаданим ім’ям, значення не має”, – додав юрист.

Однак адвокати та потерпілі не можуть самостійно надавати докази. Їхні матеріали визнає доказами дізнавач, слідчий або суддя, уточнив адвокат, який побажав зберегти анонімність.

“Інше питання, як оцінюватимуть зміст розмови. Можливо, опоненти скажуть, що слова про труси взагалі не стосуються персонажу, чиє отруєння розслідують, пояснення можуть бути різні. А далі необхідно встановлювати їхній зв’язок з тим, що хочуть довести”, – пояснив експерт.

Водночас у російських судах на практиці часто відхиляють клопотання про долучення записів як доказів, розповів ВВС адвокат, колишній слідчий Вадим Багатурія.

Чи призведе скандальна плівка до нових санкцій?

Росія давно виглядає “слабкою, але дуже верткою й здатною ухилитися від загроз” на міжнародній арені, сказав ВВС ексрадник керівника кремлівської адміністрації Гліб Павловський.

На його думку, коронавірус затьмарює будь-які отруєння. На тлі стрімкої ізоляції Британії та пандемії “більшості урядів абсолютно не до російського ФСБ”, і люди менше цікавляться політикою, вважає експерт.

Проте на Росію вже накладали санкції за попередні епізоди ймовірного використання “Новачка”.

Отруєння Сергія і Юлії Скрипаль “Новачком” у Великій Британії в 2018 році запустило хвилю санкцій в рамках закону про контроль за поширенням хімічної та біологічної зброї 1991 року.

Ці санкції реалізують у два етапи. Поки США запровадили лише перший з них, обмеживши експорт технологій для оборони та озброєнь, а також фінансову допомогу Росії – санкції дублюють обмеження, впроваджені після анексії Криму.

Другий етап санкцій передбачає майже повне замороження торговельних відносин, розрив дипломатичних зв’язків та заборону на авіаперевезення над територією США для урядових компаній. Під цей опис підпадає “Аерофлот”. Але цей етап санкцій так і не запровадили.

Головний економіст “Альфа-банку” Наталія Орлова каже, що поки санкційна риторика щодо Росії найбільше фокусувалася на будівництві газопроводу “Північний потік” та інших “більш відчутних” проєктах.

За словами Орлової, ситуація навколо Навального може бути використана і як нагода для нових санкцій, і як нагода для політичного діалогу. Але у будь-якому випадку чинитиме тиск на ринки та інвесторів.

Доцент департаменту міжнародного права Вищої школи економіки Гліб Богуш не пригадує на практиці, щоб санкції запроваджували після підтвердження важливих фактів “пранками”. Але з точки зору міжнародного публічного простору та публічного ефекту, для преси, для парламентарів, цей запис, звичайно, “доповнює сприйняття”, каже він ВВС.

На його думку, цей додатковий фактор навряд чи щось змінить у політиці інших країн: ті держави, від яких можна було чогось очікувати, свої висновки давно зробили, а від інших очікувати обурення навряд чи варто. Підстав для нових санкцій проти Росії експерт не бачить: персональні санкції проти низки високопосадовців вже запроваджені, реакція на плівку буде здебільшого у медійному полі, каже він.

На думку Марка Галеотті, дослідника російських збройних сил і спецслужб, в західних спецслужбах ситуація, в якій опинилася ФСБ, багатьом може здатися “кумедною”.

“Але я сподіваюся, що люди не зроблять хибного висновку про те, що Росія – це така некомпетентна країна з придуркуватими агентами-неуками”, – каже експерт. Він нагадав, що вихід розслідувань про отруєння Навального збігся з найбільшою хакерською атакою на американські держоргани, зокрема Мінфін США.

Про цю атаку в середині грудня повідомили Reuters та The Washington Post.

Як розповіли ці ЗМІ, протягом кількох місяців хакери відстежували внутрішній трафік електронної пошти мінфіну. Для обговорення атаки, в котрій запідозрили Служби зовнішньої розвідки Росії, навіть збиралася рада з нацбезпеки, дізналась WP.

Яка лінія захисту у російської влади, чи є переконливі контраргументи, що ФСБ не причетна до отруєння?

У понеділок ФСБ поширила коментар щодо плівки Навального. У ФСБ назвали відео підробкою та спланованою провокацією з метою дискредитації відомства та його працівників.

“Зробити” розслідування “було неможливо без організаційної та технічної підтримки іноземних спецслужб”, – запевнили у ФСБ.

А підміну номера абонента у відомстві назвали “прийомом іноземних спецслужб, неодноразово апробованим в антиросійських акціях”.

Силовики обіцяли перевірити публікацію і дати їй процесуальну оцінку. Це означає, що вони не відкидають можливості порушення справи.

Кремль не припинить заперечувати причетність до отруєння, вважає ексрадник кремлівської адміністрації Гліб Павловський.

“Вони будуть стверджувати, що це невідомо хто, можливо, навіть член команди Навального, що все це постановка”, – розповів він ВВС.

Річ не в силі доказів, а в тому, хто чий бік обирає, пояснює політолог. Адже багато росіян звикли автоматично обирати бік влади.

“Тому влада може просто промовчати, вона може говорити дурниці. Вірять [в цю розмову] лише ті, хто вірять Навальному – а вони й так йому вірять, навіть якби не було цього відео. А ті, хто не вірить, казатимуть – це театральна мізансцена, це ЦРУ. У цьому сенсі Путін може почуватися спокійно”, – зазначає Павловський.

Наслідки цього запису будуть радше не для Кремля, а для його опонентів, вважає голова аналітичної компанії R.Politik Тетяна Станова: “Влада перейматиметься самим фактом існування персональних даних на чорному ринку”.

Про проблеми через розслідування Bellingcat раніше повідомив Daily Storm.

Позиція влади буде значно жорсткішою стосовно всіх, хто має якесь відношення до Навального, додає Станова.

Вона переконана: ще донедавна Путін не сприймав Навального серйозно, а загроза отруєння походила від оточення президента. На думку політолога, голова держави й тепер не вважає опозиціонера супротивником, тому що Навальний в очах Путіна – не самостійний суб’єкт, “а інструмент в руках Заходу”.

“Навальний – це танк, який на тебе спрямований дулом. І як зброя він підлягає знищенню. Я вважаю, що тиснути [опозицію] будуть серйозно. Поки він у Берліні, напевно, йому нічого не загрожує. Якщо він повернеться до Росії, шанси, що він сяде – і надовго – дуже великі”, – прогнозує експертка.

Навального спробують не пустити до Росії, припускає Станова. Але законними методами неможливо заборонити громадянину країни повернутися на батьківщину.

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!