Вступ до коледжів у 2023 році: основні дати та порядок вступу

Міністерство освіти та науки визначає одним із пріоритетних завдань вступної кампанії 2023 року сприяння набору до закладів професійної та фахової передвищої освіти, іншими словами — до коледжів. Адже коледжі як заклади вищої освіти здатні швидше за університети готувати своїх студентів до професійної діяльності. Відповідно, ринок праці швидше поповнюватиметься кваліфікованими кадрами, здатними працювати на економічне зростання держави.

Втім, не лише держава отримує зиск від коледжів. Для студентів це можливість опанувати бажану спеціальність у коротші терміни, адже коледжі здійснюють підготовку фахових молодших бакалаврів за всіма галузями знань та спеціальностей . Далі — залежить від бажань випускників: можна розпочати кар’єрний шлях чи продовжити навчання на бакалавраті.

Навчання у коледжі має й інші переваги перед університетською освітою:

• можна вступати без НМТ;
• навчальна та виробнича практика, яка є перевагою при пошуку роботи;
• студенти, які отримали лише базову середню освіту, можуть отримати одночасно і повну загальну середню освіту, і спеціальність.

Як вступити у коледж

Основним інструментом вступника у 2023 році буде електронний кабінет, який можна зареєструвати з 23 червня на сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти . При реєстрації вступник обирає «Вступ для здобуття фахової передвищої освіти» та вносить необхідні дані.

При реєстрації вступник подає:

• копію паспорта або свідоцтва про народження (для вступників молодше 14 років);
• копію реєстраційної картки платника податків;
• свідоцтво про базову загальну середню освіту (вступники після 9 класу) або свідоцтво про повну загальну середню освіту (після 11 класу);
• копію військово-облікового документа (якщо є 17 років);
• чотири кольорові фотокартки 3х4 (в електронному форматі);
• мотиваційний лист.

Окрім реєстрації електронного кабінету потрібно:

1. Скласти вступні випробування.
2. Подати заяву на вступ через особистий кабінет.
3. Отримати рекомендацію на зарахування.
4. Підтвердити вибір коледжу в особистому кабінеті.
5. Укласти Договір про навчання з коледжем.

Основні дати та терміни вступної кампанії

Вступ після 9 класу (на основі базової середньої освіти або БСО):

• 23 червня — початок реєстрації електронних кабінетів;
• 30 червня — 13 липня — прийом заяв;
• 14-22 липня — вступні випробування;
• 31 липня — зарахування вступників на бюджет;
• 3 серпня — зарахування вступників на контракт.

Вступ після 11 класу (на основі повної загальної середньої освіти або ПЗСО)

• 3 липня — початок реєстрації електронних кабінетів;
• 10 липня — 9 серпня — прийом заяв;
• 1-9 серпня — вступні випробування;
• 19 серпня — зарахування вступників на бюджет;
• 31 серпня — зарахування вступників на контракт.

Умови конкурсного відбору на здобуття освітнього рівня фахового молодшого бакалавра

Для вступу на основі БСО та ПЗСО:

• творчі спеціальності — творчий конкурс;
• інші спеціальності на бюджет — співбесіда;
• інші спеціальності на контракт — мотиваційний лист.

Творчий конкурс — вступне випробування для творчих спеціальностей . Може проводитись очно чи дистанційно онлайн, в залежності від рішення коледжу або заяви вступника, якщо той перебуває на тимчасово окупованій території.

Співбесіда — вступне випробування з одного чи двох предметів. Так само проводиться очно чи онлайн. Співбесіду можна замінити результатами НМТ 2022/2023 або ЗНО 2021/2020.

Додатковий набір у коледжі та особливі умови вступу

У 2023 році заклади фахової передвищої освіти можуть відкривати додатковий набір на навчання за кошти фізичних та юридичних осіб (на контракт). Додаткове зарахування вступників триватиме до 30 листопада. Таким чином, вступники, які не мали успіху під час літньої вступної кампанії, мають шанс вступити до коледжів у 2023 році.

За вступниками, які мають пільги, зберігаються особливі умови вступу .

Виберіть свій коледж в розділі Коледжі .

А дізнатися всі новини вступної кампанії можна у нашому телеграм-каналі для вступників .

Магістратура: що це таке і навіщо отримувати ступінь магістра

У 2014 році в Україні був прийнятий закон, згідно з яким бакалаврат — закінчена вища освіта, а магістратура — академічний ступінь рівнем вище. Але і до цього дня виникають непорозуміння і суперечки, коли бакалаври не можуть вирішити, чи варто їм йти на магістратуру.

З одного боку — це ще півтора корисних року, протягом яких можна продовжувати формувати коло своїх професійних інтересів. Але з іншого боку — магістратура потребує півтора року молодості, коли максималізм і бажання домагатися висот просто зашкалюють.

Давайте розберемося разом, хто такий магістр, що передбачає навчання на магістратурі і чи варте воно витрачених зусиль в українських реаліях.

Що таке магістратура в університеті

Магістратуру прийнято визначати як певну академічну ступінь (в деяких країнах як вчений ступінь), яка слідує за бакалавратом та присвоюється магістрантам — студентам, що успішно закінчили навчання на даному рівні. Тривалість магістратури варіюється в залежності від університету та навчальної програми. В середньому — 1.5-2 року.

В європейських країнах магістратура вважається одним з трьох елементів Болонської системи вищої освіти, поряд з бакалавратом та аспірантурою. Ця система покликана полегшити інтеграцію студентів з різних країн в інші європейські університети за рахунок системи оцінювання і кредитування навчального процесу. Формат магістерського диплому, отриманого в рамках Болонської системи, дозволяє без проблем розширювати і поглиблювати свою кваліфікацію в будь-якій країні, яка бере участь в Болонському процесі.

Отримати ступінь магістра може не тільки бакалавр, а й людина, котра закінчила раніше першу магістерську освіту. До того ж вибір магістерської програми не прив’язаний до раніше отриманої спеціалізації. Тобто, якщо ви вивчали філологію, а на магістратуру вирішили піти в фізику — це цілком реально. Але від вас вимагається самостійно вивчити основи, щоб здати так звану «академічну різницю» і вступні випробування (іспити, конкурсні завдання та інше, що передбачено вступною кампанією).

Три особливості навчання на магістратурі

Якщо вам доводилося спілкуватися зі студентами європейських ВНЗ, ви напевно чули, що вже на бакалавраті успіх їх навчання на 90% залежить від самоосвіти. На лекціях і практичних заняттях студенти отримують лише каркас знань, детально вивчати який їм необхідно самим, часом досить довго чекаючи консультацій з викладачами.

З бакалавратом в Україні ситуація може виглядати по різному в залежності від конкретного університету та навчальних планів. Але на магістратурі зазвичай передбачається саме такий «розклад подій»: самостійне і поглиблене вивчення необхідного матеріалу. І це — перша особливість магістратури.

Друга особливість — наукова магістерська робота, яку необхідно написати за ці півтора-два роки. На бакалавраті студенти вже знайомляться з поняттям «дипломної роботи», але головним чином в форматі репетиції. Справжня і серйозна наукова діяльність починається саме на магістратурі, до якої висуваються серйозні вимоги і відповідні критерії оцінки якості.

Третя особливість дещо подібна до першої. Людина, яка отримує магістерську освіту, зазвичай знаходиться в дорослому віці і здатна адекватно оцінювати ситуацію. Тому від неї ніхто не вимагає строгого відвідування університету, доповідей на кожному семінарі, ведення конспектів. Викладачі на даному етапі покладаються на усвідомленість своїх студентів, а за контроль відповідає рейтингова система на основі оцінювання іспитів і заліків.

На основі всього цього ми можемо зробити логічний висновок: магістратура в Україні — це такий формат навчання, коли студент має можливість усвідомлено вибрати цікавий для нього напрямок і поглиблено займатися ним, паралельно отримуючи хорошу практику. Адже, до речі кажучи, «виробнича практика» — обов’язковий елемент магістерської освіти.

Що дає диплом магістра в Україні

Оскільки українська система вищої освіти будується на основі Болонської системи, диплом магістра дає масу можливостей і конкурентну перевагу. Ми можемо це описати наступним чином:

магістерські програми в більшості складаються відповідно до запитів потенційних роботодавців. Тобто, загальноосвітні дисципліни залишаються в програмі бакалаврів, а на магістрів чекають виключно корисні знання. Зазвичай це проявляється у великій кількості кредитів на вузькоспеціалізовані предмети, вивченні дослідних проектів і практиці;

Також магістратура — це ще один шанс стати студентом престижного ВНЗ, з яким в перший раз «не вийшло». Система вступних кампаній в Україні з кожним роком стає складніше, а відбір — жорсткіше. Тому ситуації, коли не вийшло з першого разу вступити в бажаний університет — явище досить поширене. Не кожен абітурієнт захоче чекати ще рік, а потім пробувати знову. Зазвичай молоді люди прагнуть якомога раніше почати навчання і, відповідно, будувати кар’єру. Тому вступ до магістратури — другий шанс взяти реванш для такого студента.

Природно, читаючи ці аргументи, у вашій голові може збунтуватися певний поширений стереотип, що освіта в наш час вже нічого не вирішує і HR-менеджери при прийомі на роботу рідко дивляться в ваш диплом, тільки на резюме. Можливо, з деякими сферами це так і працює. Але влаштовуючись, припустимо, на серйозне підприємство або великий концерн, в агрохолдинг або завод, ваш диплом — перше, що буде потрібно. І в очах HR-менеджера і керівника куди вище в професійному плані буде виглядати кандидат з магістерськими освітою. Адже це має на увазі, по-перше , що людина вивчила не тільки базис професії, а й більшість її реальних аспектів. Також це свідчить про те, що магістр займався вивченням актуальних професійних питань, відобразивши результати своєї праці, як мінімум, в магістерській дипломній роботі і публікаціях. По-друге , він пройшов «виробничу» практику, побачив, як це все виглядає і працює зсередини. По-третє , магістри — це досить відповідальні і цілеспрямовані люди, адже їм вистачило стійкості і мотивації провести ще 1.5-2 року в університетських колах, займаючись своєю освітою.

Що дає магістратура: головний висновок

Магістерський диплом — це не тільки ще один привід для батьківської гордості за вас, але і величезний вклад у власний розвиток. Цей освітній рівень без перебільшень відкриває нові можливості для людини, роблячи її більш конкурентоспроможною на профільному ринку праці. З магістерською освітою у вас відкривається більше професійних можливостей: хочете — працюйте за фахом і будуйте свою кар’єру, захочете взяти «тайм-аут» — можна піти в аспірантуру і займатися наукою. Також для вас завжди відкриті кордони інших країн, адже підтвердивши магістерський диплом в Європі, ви можете отримати закордонний досвід роботи або продовжити освіту за різними дослідницькими програмами.

Звісно, це далеко не запорука відмінної кар’єри. Магістратура — важливий крок, зважитися на який потрібно тільки тоді, коли ви відчуваєте, що це «ваше», коли ви готові вчитися далі і впевнено будувати каркас свого професіоналізму.

«АгрокебетиPRO: навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво» – це проєкт про навчання, менторство, працевлаштування та підприємництво в українському агро.
Ціль проєкту – підтримати розвиток аграрної галузі України та забезпечити потреби у фахівцях з відповідними практичними навичками та компетенціями.
Приєднуйтеся до Telegram каналу проєкту «АгрокебетиPRO»: анонси заходів, актуальні вакансії в агро, навчальні можливості та багато іншого. Не проґавте можливість, всього один клік: agrokebetypro

Проєкт реалізується освітнім проєктом «Агрокебети» та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» за сприяння Проєкту USAID «Економічна підтримка України»

Чи потрібним українським студентам вступ на магістратуру у 2024 році?

Дилема, перед якою стоять багато випускників бакалаврату: йти чи не йти до магістратури. Для більшості вступ до магістратури у 2024 році – питання дуже спірне. Тільки одиниці знають достеменно, що їм магістратура справді потрібна. Але такі студенти однозначно у меншості. Магістратура – це дуже специфічний, а не масовий тип освіти. Все-таки, чи потрібним українським студентам вступ на магістратуру 2024 року? Спробуємо внести ясність.

Що таке магістратура?

Давайте трохи зазирнемо в історію. Слово “магістр” – латинського походження, воно означає “вчитель”, “наставник”, “керівник”. Власне, етимології слова більш ніж достатньо розуміння його суті. Через сторіччя сенс магістратури мало змінився. У сучасних українських університетах магістратура та бакалаврат розглядаються як єдиний сегмент навчання та вважається, що магістратура закінчує цикл освіти. Тому, щоб освіта вважалася “закінченою”, потрібно отримати диплом магістра. Але це зовсім так. Повна освіта – це бакалаврат, а магістратура – не кінцева, а, навпаки, – початковий ступінь викладацької чи наукової діяльності.

У яких спеціалізаціях потрібен диплом магістра?

Диплом магістра зараз вимагають прийому працювати у державні структури, освітні установи; він однозначно потрібен під час вступу до аспірантури, без нього не обійтися, якщо ви плануєте отримати ступінь доктора наук. Але чи варто задуматися цікава вам така робота? Чи входять такі сфери до ваших професійних планів? Вступити до магістратури має сенс лише тоді, коли ви дійсно хочете пов’язати своє життя із цими галузями.

Хто і навіщо вибирає магістратуру?

До питання важливості диплома магістра слід підійти дуже усвідомлено! Не забувайте, що навчання триває 6 років. І в той час, поки ви витрачаєте 2 роки вашого життя на заняття, яке вам зовсім не потрібне, ваші одногрупники-бакалаври роблять кар’єру. За 2 роки у професійній практиці можна встигнути дуже багато!

Якщо все-таки вам цікаві будь-які з вищезгаданих сфер застосування магістерського диплома, у вас є 2 шляхи, які я вважаю найбільш ефективними. Перший: якщо ви вибираєте наукову діяльність та викладання – вам варто вибрати курс, що відповідає вашому диплому бакалавра. Так ви заглибитеся у спеціальність та отримаєте більш специфічні знання у секторі.

Якщо ваша мета – управління, краще вибрати суміжну з вашою спеціальністю науку – то ви зможете розширити свій кут свідомості. Безумовно, змінювати спеціальність можна у певних межах. Ви навряд чи зможете, навчаючись на факультеті психології, вступити на магістратуру з архітектури або цифрової інженерії. Але соціологія чи політологія для вас відкриті.

Чи важливий роботодавцю диплом магістра?

Дипломи магістра часто потрібні у більшості департаментів державної служби для начальників та їх заступників. Для рядових і початківців достатньо бакалавра. Щоб зрозуміти, чи будете ви працювати в цьому секторі, краще спробувати після бакалаврату. І якщо ви вважаєте, що це саме те місце, де ви хочете робити кар’єру – можна поєднувати роботу та навчання у магістратурі.

Диплом магістра обов’язковий для вчителів старших класів, викладачів та для вступу до аспірантури. Безперечно, в таких видах працевлаштування без нього ніяк! В іншій реальності ступінь магістра мало чим може допомогти при прийнятті на роботу. Дедалі більше зростає кількість робочих місць, у яких важливий диплом як такої. Все частіше абітурієнти замислюються над тим, куди вступити після 9-го класу? Дуже гостро це стосується гуманітарного сектору, сектору маркетингу та часто-густо менеджменту. Точні та інженерні спеціальності, медицина, викладання таки припускають, що ви навчалися у спеціалізованих навчальних закладах – коледж, інститут, університет. А не пройшли двомісячний курс.

Міфи про магістратуру:

1. З нею легше влаштуватися на високооплачувану роботу. Це не так, магістратура – часто ступінь для держслужби, викладання, наукової діяльності, а це низькооплачувані галузі.
2. Майстер дає унікальні знання. Це не так – майже всі, хто навчається чи навчався у магістратурі в Україні, можуть підтвердити – на бакалавріаті вчитися було складніше та інформативніше. Магістратура дає специфічні знання, які не завжди і не всім можуть стати в нагоді.
3. Без магістратури освіта не вважається повною. Це не так – повним вважається освіта коледжу чи технікуму. Фахівці з кваліфікацією коледжу та дипломом бакалавра частіше знаходять добре оплачувану роботу та будують успішну кар’єру, ніж володарі диплома магістра.
4. Майстер надає переваги при влаштуванні на роботу. Це не так. переважна кількість компаній враховує більше ваших знань, здатність до продуктивної комунікації, емоційний інтелект, вміння вчитися, ваші практичні навички.

Особливі випадки вступу на магістратуру у 2024 році

Звичайно, є ряд особливих випадків, коли магістратура може бути корисною та ефективною при працевлаштуванні, навіть якщо ви обрали спеціальність не пов’язану з наукою, викладанням та державним сектором. Йдеться про магістратуру за кордоном або про здобуття ступеня МВА. Така магістратура охоплює безліч позитивних та корисних для студента моментів. Більше того, формує величезне поле можливостей та перспектив.

Вступ до магістратури у 2024 році – Що робити?

Все зважити та підійти до питання раціонально. Знайти у собі сили йти проти громадського мейнстріму, якщо ви розумієте, що магістратура вам не потрібна. Справа в тому, що свідомість нашого суспільства колективна і більшість студентів йдуть у магістратуру лише тому, що всі йдуть. Якщо ви не готові пов’язувати своє життя з викладанням, наукою та дослідженнями, держслужбою, вам цілком достатньо диплома бакалавра. Краще замислитись які професії будуть затребувані в майбутньому? Досвід роботи та навички – набагато важливіші та ефективніші за дипломи в Україні.

Якщо ви задумуєтеся йти в магістратуру в 2024 році, слід робити це тоді, коли ви дійсно прийшли до тієї точки у своїй професії, яка передбачає збільшення оплати вашої праці. Або реальне кар’єрне зростання. І для цього вам потрібний диплом магістра. У такому разі магістратура – виправданий захід. Це буде усвідомлено, з певною метою і нестиме для вас очікувані професійні зміни.

У будь-якому освітньому шляху важлива ефективність – це дозволяє раціонально розподілити час та кошти, щоб отримати найбільш прогнозований та продуктивний результат. Дизайн освіти дозволяє грамотно спланувати освітній шлях, допомагає уникнути класичних помилок при плануванні навчання. Що цікавлять вас з питання щодо магістратури за кордоном або в Україні, ви можете поставити тут.

Категорії