Антракноз: лікування і профілактика, заходи боротьби

Автор: Правки: 24 листопада 2023 Опубліковано: 01 березня 2019 Перша редакція: 29 січня 2017 Редактор: Олена Н. https://floristics.info/en/?option=com_contact&view=contact&id=21 🕒 16 хвилин 👀 24516 разів 💬 7 коментарів

• Хвороба антракноз – опис
• Антракноз – лікування
  • Заходи боротьби з антракнозом
  • Захворювання антракноз – профілактика
  • Антракноз огірків
  • Антракноз томатів
  • Антракноз картоплі
  • Антракноз кабачків
  • Антракноз смородини
  • Антракноз аґрусу
  • Антракноз малини
  • Антракноз винограду
  • Антракноз полуниці (суниці)
  • Антракноз вишні
  • Антракноз кавуна і дині
  • Антракноз антуріума
  • Антракноз на орхідеї
  • Антракноз на кактусах

  Хвороба антракноз, або мідянка, викликається недосконалими грибами дейтероміцетів – Kabatiella, Colletotrichum, Gloeosporium, а потерпають від захворювання найчастіше такі рослини, як кавун, гарбуз, горох, квасоля, виноград, кабачки, огірки, дині, цитрусові культури, мигдаль і волоський горіх, а також ягідні чагарники смородина, аґрус і малина.

  Ми розповімо вам, як виявляється це захворювання на різних рослинах, як боротися з антракнозом і які профілактичні заходи допоможуть вам захистити свій сад від цієї хвороби.

  Хвороба антракноз – опис

  Найчастіше антракноз вражає рослини ослаблені або з механічними пошкодженнями. Передається захворювання через заражене насіння та рослинні залишки. Спори можуть поширюватися вітром, комахами чи краплями дощу. Прогресує хвороба при підвищеній вологості.

  Як виявляється захворювання? Починається антракноз з ураження листя: на ньому утворюються плями червонувато-бурого кольору з більш темною або жовтуватою облямівкою. Плями розростаються, зливаються одна з одною. На стеблах і гілках рослин з’являються вдавлені ділянки, які ускладнюють пересування поживних речовин. Ці світло-коричневі довгасті плями поступово збільшуються, поглиблюються, темніють, навколо них утворюється бурий або темно-фіолетовий обідок. У суху погоду уражені місця вкриваються тріщинами, а в період підвищеної вологості стебла та пагони в уражених місцях починають гнити й надломлюються. У запущених випадках листя буріє, засихає, гине вся поверхнева частина рослини. Сприяє розвитку антракнозу підвищена вологість – наприклад, коли при температурі повітря 22 ºC його вологість досягає 90 %, а також нестача в ґрунті калію чи фосфору та висока кислотність ґрунту.

  Антракноз – лікування

  Заходи боротьби з антракнозом

  Оскільки інфекція має грибкову природу, боротьба з антракнозом ведеться за допомогою фунгіцидних препаратів. Чим лікувати антракноз, коли ознаки захворювання не залишають жодних сумнівів? Найдієвішими проти антракнозу є такі препарати, як Купроксат, Оксихом, Акробат МЦ і хлорокис міді, Ридоміл Голд, Превікур, Скор або Фундазол, причому обробку рослин доведеться проводити два або три рази з інтервалом 10-20 днів. Застосовують для стримування розвитку хвороби й мікробіологічні препарати Гамаїр і Фітоспорін-М. Однак простіше не допустити розвитку хвороби, ніж довго й виснажливо боротися з нею, а для того, щоб ваші рослини не потерпали від антракнозу, слід проводити профілактичні заходи для їх захисту.

  Захворювання антракноз – профілактика

  Збудники захворювання можуть виявитися на посівному матеріалі, садовому інвентарі, в воді для поливу, їх можуть переносити комахи. У період підвищеної вологості шкідливі мікроорганізми стають активними, і хвороба прогресує. У профілактичних цілях слід дотримуватися сівозміни, проводити передпосівне знезараження насіння, прибирати восени з саду і городу рослинні залишки й перекопувати ґрунт. Тримайте садовий інвентар у чистоті, а обрізування, щеплення й поділ рослин проводьте тільки стерильними інструментами. Окрім того, напровесні, до початку сокоруху, і восени, після падолисту, проводьте обробку рослин розчином Топсину-М, додавши в нього стимулятор росту Циркон, Епін або Імуноцитофіт.

  Антракноз рослин (городніх)

  Антракноз огірків

  Антракноз вражає як листя і стебла, так і плоди огірків, причому проявитися захворювання може ще в розсадному періоді: на сіянцях у районі кореневої шийки утворюються вдавлені коричневі плями, що перетворюються на виразки, від яких розсада полягає. На дорослих рослинах насамперед уражається листя – по його краях утворюються коричневі або жовтуваті плями розміром від 3 мм до 3 см. В умовах теплиці листова тканина з середини плям випадає, залишаючи округлі діри, у відкритому ґрунті такі плями мають щілинну форму. Уразивши листя та стебла, грибок переходить на плоди, утворюючи світло-коричневі або рожеві вдавлені ділянки довгастої форми, що йдуть у глибину на 3-4 мм.

  Рослини, уражені антракнозом у прикореневій частині, лікують, підливаючи під корінь одновідсотковий розчин бордоської рідини або піввідсотковий розчин Абіга-Піка, попередньо добре просочивши ґрунт водою. Якщо необхідно, то таку обробку проводять 2-3 рази на тиждень, але оберігайте від цих препаратів листя огірків – уражені листки обробляють оксихлоридом міді або Полірамом відповідно до інструкції. Для боротьби з антракнозом можна застосовувати і такі препарати, як колоїдна сірка, Тіовіт Джет і Кумулус. Гарний результат показали обприскування огірків розчинами Квадріс і Стробі.

  Антракноз томатів

  Найчастіше антракноз помідорів уражає дорослі рослини: спочатку в’януть верхні листки – на них утворюються плями, на яких з’являються дрібні чорні склероції. На недозрілих плодах виникають темні вдавлені ділянки діаметром до 1 см, які з розвитком хвороби розм’якшуються і чорніють. У результаті плоди муміфікуються, а через мацерації коренів рослина легко висмикується з землі. Недуга проявляється зазвичай у кінці літа або на початку осені. При масовому ураженні можливі великі втрати врожаю.

  Серед сортів томатів є гібриди, більш стійкі до антракнозу, наприклад, Шелф, Лонгф і Лайф, але навіть якщо ви вирощуєте сорти, які легко уражуються цим захворюванням, вчасно вжиті профілактичні заходи допоможуть вам значно знизити ризик розвитку хвороби. У комплекс таких заходів входить дотримання сівозміни, передпосівна обробка насіння – протруювання в розчині Агата-25 або Імуноцитофіта, дотримання агротехнічних умов вирощування культури і превентивна обробка кущів розчином препаратів Стробі або Квадріс.

  Якщо ж профілактика не допомогла і хвороба все-таки виявилася, професіонали радять провести лікування антракнозу препаратами Полірам, Тіовіт Джет, Кумулус-ДФ, а також колоїдною сіркою, бордоською рідиною або хлорокисом міді відповідно до інструкції.

  Антракноз картоплі

  Уражає антракноз також бульби та стебла картоплі. На стеблах з’являються світло-коричневі плями, з часом стебла стають кутастими й укороченими. На нижніх листках розвивається хлороз. У суху погоду уражені рослини всихають, а в вологу стебла розмочалюються, стають слизові, гниють. На бульбах виникають розпливчасті плями темно-коричневого кольору, в яких під час зберігання розвивається мокра гниль.

  Щоб уникнути зараження картоплі антракнозом, слід дотримуватися сівозміни: на одному і тому ж місці картоплю вирощують з інтервалом 3-4 роки. Висаджувати слід тільки здорові бульби, оброблені перед посадкою фунгіцидом Максим. Упродовж усього сезону необхідно боротися з бур’янами, особливо з тими, які належать до пасльонових. Після збирання потрібно обов’язково видалити з ділянки всі рослинні залишки і переорати або глибоко перекопати землю. Щоби стримати розвиток хвороби на бульбах під час зберігання, їх потрібно утримувати при температурі 1-3 ºC.

  Антракноз кабачків

  У кабачків антракноз уражає всі наземні органи: на листках утворюються жовто-бурі плями, на стеблах і плодах з’являються вдавлені ділянки, вкриті рожевим нальотом, а уражена захворюванням прикоренева частина рослини найчастіше гине. Як завжди, сприяє розвитку антракнозу висока вологість ґрунту й повітря, а також поливання у спеку. При появі ознак захворювання проведіть обробку рослин розчином колоїдної сірки (50-60 г на 10 л води) або одновідсотковою бордоською рідиною.

  Як превентивні заходи рекомендуємо дотримання сівозміни, обробку насіння перед посівом, ретельний огляд розсади перед висадкою на грядку, своєчасне видалення з ділянки бур’яни, прибирання рослинних залишків після збору врожаю, глибоке перекопування восени землі і регулярне проведення дезінфекції теплиць.

  Лікування антракнозу на чагарниках і деревах

  Антракноз смородини

  Антракноз на смородині досить часте явище. Спочатку на нижніх листках з’являються дрібні бурі цятки діаметром близько міліметра, які поступово розростаються і зливаються. З розвитком захворювання листя сохне й опадає. На черешках і зелених пагонах утворюються вдавлені плями, що перетворюються на рани. На ягодах теж з’являються поодинокі білуваті виразки. У результаті в другій половині літа на кущах залишається тільки молоде листя в незначній кількості. Цікавим є той факт, що антракноз чорної смородини зустрічається рідше, ніж антракноз червоної. Імовірність розвитку хвороби сильніша в дощовий сезон.

  Боротьба з антракнозом на смородині ведеться тими ж способами, що й на інших культурах:

  • восени опале листя й рослинні залишки після обрізування збирають і спалюють, оскільки вони є основним джерелом інфекції, а кущі і ґрунт навколо них обробляють тривідсотковим розчином Нітрафену або одновідсотковим розчином препарату ДНОК і перекопують. Напровесні, до набубнявіння бруньок, обробку препаратами повторюють;
  • відразу після цвітіння смородини й через два тижні після першого збору ягід проводять профілактичні обробки кущів одновідсотковою бордоською рідиною або суспензіями Каптан, Цинеб, хлорокису міді, приготованими відповідно до інструкції. Лікування антракнозу смородини проводиться вже згадуваними фунгіцидами – Тіовітом Джет, Кумулусом-ДФ, колоїдною сіркою;
  • бажано поступово замінити зростаючу в саду смородину на стійкі до антракнозу сорти: порічок – Безсім’янка, Ринок Лондона, Чулковська, Голландська червона; чорної смородини – Голубка, Оксамитова, Аґрусова, Стахановка, Алтайська, Катунь.

  Антракноз аґрусу

  Оскільки аґрус і смородина близькі родичі, антракноз проявляється на аґрусі так само, як і на смородині, відповідно заходи боротьби із захворюванням ті ж.

  Антракноз малини

  Антракноз на малині можна діагностувати по дрібних округлих цятках сіро-бурого кольору з темно-червоним обідком, які з’являються на листках і, поступово розростаючись, зливаються одна з одною. На пагонах можна побачити маленькі, але глибокі виразки. Уражені захворюванням квітки, квіткові пагони й верхівки стебел засихають, а плоди муміфікуються.

  Думати про захист малинників від антракнозу потрібно вже на етапі купівлі саджанців, вибираючи стійкі до хвороби сорти. При посадці намагайтеся витримувати відстань, передбачену розробленою фахівцями схемою. Не розміщуйте малинник на низинних ділянках і дотримуйтеся режиму поливу. Лікування антракнозу малини здійснюється таким чином: уражені гілки слід видаляти якнайшвидше, а кущі при перших же ознаках антракнозу обприскати розчином фунгіциду. Але краще обробляти малину від антракнозу превентивно: вперше кущі малини бажано обприскати напровесні, до того, як відкриються бруньки, вдруге – через 10 днів після першої обробки, втретє – після першого збору врожаю, а востаннє – восени, після падолисту. Як фунгіцид можна використовувати одновідсоткову бордоську рідину або розчин 50 г хлорокису міді в 10 л води.

  Антракноз винограду

  Антракноз уражає виноград не так часто, як інші культури, проте шкоди може завдати великої. Меншою стійкістю до захворювання вирізняються ті сорти, які не пошкоджуються оїдіумом і мілдью, оскільки їх не обробляють фунгіцидами. Найбільш стійкі до антракнозу сорти Совіньйон, Ркацителі, Трамінер і Рислінг.

  Розвивається антракноз на всіх зелених органах винограду, вражаючи тільки молоді тканини: листя сприйнятливі до інфекції в віці до 25 днів, пагони – тільки поки не здеревіють, а ягоди до початку дозрівання. Спочатку на листках винограду з’являються сіруваті плями з темною або червоною облямівкою, які поступово збільшуються, а потім тканина всередині обідка випадає. На пагонах утворюються бурі плями, які перетворюються на глибокі виразки кавового кольору з темно-фіолетовою облямівкою. При сильному ураженні пагони чорніють, як обвуглені, і легко ламаються. Листя на них росте дрібне й хлоротичне. Виразками вкриваються і суцвіття, після чого засихають і відмирають повністю або частково.

  Лікування антракнозу винограду проводять одновідсотковою бордоською рідиною. Перше обприскування фунгіцидом слід зробити ще навесні, як тільки нові пагони виростуть до 10 см. Гарний результат у боротьбі із захворюванням показали також препарати Абіга-Пік, Превікур, Фундазол, Ордан, Скор і Акробат МЦ, а також мідний купорос. Обробки винограду проводять регулярно з двотижневим інтервалом. Якщо після обприскування пройшов дощ, обробку слід повторити. Намагайтеся чергувати препарати, щоб не виникла резистентність – звикання до ліків. Перед обробкою не забудьте обрізати і спалити уражені антракнозом ділянки.

  Антракноз полуниці (суниці)

  Антракноз суниці садової може погубити до 80 % урожаю ягід. Небезпека захворювання в тому, що воно, руйнуючи рослину, може довго не проявляти ознак зараження. Уражає антракноз усі наземні органи суниці садової, або полуниці, як зазвичай називають цю культуру. На вусах і верхній частині листя з’являються дрібні вдавлені плями червоно-бурого відтінку, поступово перетворюючись на виразки. Вони зливаються, охоплюючи значну ділянку, через що листя гине. З листя і вусів хвороба переходить на квітки і ягоди: квітки виглядають обпаленими і відмирають, а інфекція через тичинки проникає в зав’язь, внаслідок чого на плодах утворюються темні вдавлені плями діаметром від 1,5 до 3 см, які, висихаючи, стають буро-коричневими. У період підвищеної вологості уражені ділянки плодів вкриваються слизовою кіркою жовтого або рожевого кольору, а в суху погоду хворі плоди муміфікуються.

  Уникнути зараження полуниці антракнозом можна, використовуючи тільки здорову розсаду, занурюючи її перед посадкою на 30 хвилин у розчин фунгіциду. Надалі полуницю 3-4 рази в період цвітіння й початку формування зав’язі обприскують розчином фунгіциду. Чудовий результат у боротьбі із захворюванням показав італійський препарат Сигнум. Ну і, звичайно, намагайтеся вирощувати стійкі до антракнозу сорти полуниці – Давер, Світло Чарлі, Пелікан, Пеган або Ідею.

  Антракноз вишні

  Уражає антракноз і кісточкові садові дерева, наприклад, вишню. До середини літа на ягідках хворого дерева з’являються сухі тверді плями, які розростаються й охоплюють весь плід. Втрати врожаю в результаті розвитку антракнозу можуть скласти 50 %, тому боротьбу із захворюванням потрібно починати до того, як з’являться його перші ознаки. Напровесні проведіть санітарне обрізування дерев – проріджена крона швидше провітрюється та просихає після дощу, і грибки гинуть під променями сонця. Після обрізування обробіть дерево одновідсотковою бордоською рідиною по ще сплячих бруньках, а через тиждень – вапняним молоком (2 кг вапна на 10 л води). Внесіть у пристовбурні кола вишні деревну золу, а через час замульчуйте їх гноєм. Обов’язково проведіть за вегетаційний період бодай три підживлення: напровесні – азотним добривом для стимулювання росту пагонів, а після цвітіння, в кінці літа або на початку осені – калійно-фосфорними добривами. Після збору врожаю обприскайте дерево розчином 100 г мідного купоросу в 10 л води, після падолисту зберіть опале листя й проведіть обробку вишні та пристовбурного кола розчином 500 г сечовини в 10 л води.

  Антракноз кавуна і дині

  Оскільки антракноз поширюється повсюдно, де виникає підвищена вологість, небезпечний він також для гарбузових культур, наприклад, динь і кавунів. Як і у випадках з іншими рослинами, антракноз вражає всі наземні органи гарбузових, але найнебезпечніше захворювання для стебел, які стають ламкими. Хворі плоди перестають розвиватися, деформуються і втрачають смакові якості, оскільки в них знижується вміст цукрів. На плодах утворюються гниючі вдавлені плями, вкриті рожевими подушечками спор. Подушечки, зливаючись, вкривають плоди суцільним мідним нальотом, через який антракноз і називають мідянкою.

  У ролі профілактики необхідно після збирання врожаю збирати та спалювати бадилля, на якому можуть залишатися збудники захворювання, після чого бажано здійснити глибоку оранку ділянки. Дотримуйтесь сівозміни – саджайте гарбузові культури після гарбузових не раніше, ніж через 5-7 років. Найкращим попередником для баштанних культур є люцерна.

  Знезараження насіння перед посівом зводить ризик ураження антракнозом до мінімуму, але якщо хвороба все-таки з’явилася на баштані, тричі обробіть рослини розчином Купроксату: вперше в період утворення батогів, вдруге – при формуванні зав’язі, втретє – через 2 тижні після другого разу. Однак майте на увазі, що остання обробка має проводитися не пізніше, ніж за три тижні до збору врожаю.

  Антракноз на квітах

  Антракноз антуріума

  Уражає захворювання навіть кімнатні рослини. Антракноз антуріума виникає в умовах високої температури повітря (вище 20 ºC) на тлі підвищеної вологості. На краях листя з’являються дрібні бурі плями, поступово розростаються і зливаються одна з одною, поки омертвіння листової тканини не досягне центральної жилки, а охоплена грибком тканина не опаде. Реагувати слід негайно: ізолюйте антуріум від інших рослин, скоротіть його полив до мінімуму, видаліть із листя зовнішні ознаки хвороби, поміняйте ґрунт у горщику на стерильний субстрат і не забудьте продезінфікувати сам горщик. Коріння антуріума перед посадкою потримайте хвилин 10 у слабкому розчині марганцівки. Після пересадки обробіть рослину одним із фунгіцидів – Абіга-Піком, Превікуром або Акробатом МЦ, а в разі серйозного ураження краще вдатися до Скора, Фундазолу, Ридомілу Голд МЦ або інших препаратів подібної дії.

  Антракноз на орхідеї

  Листя хворої на антракноз орхідеї виглядає так, ніби в нього вдавлювали розпечені монети – у плям дуже чіткі краї. На листі фаленопсиса плями чорні, на інших видах орхідей вони можуть бути будь-якого кольору, аж до білого. Біля основи листя хворих орхідей виникають пухкі утворення.

  Якщо є можливість врятувати хоч частину ураженого листа, постарайтеся це зробити, а зрізи обробіть товченим вугіллям, зеленкою або порошком кориці. Субстрат, звичайно, бажано замінити, а горщик обробити міцним розчином марганцівки. З фунгіцидів орхідеям підходять препарати останнього покоління – Фітоспорін-М, Триходермін або Бактофіт. Можна також провести обробку хворої рослини органічними препаратами Манкозебом, Манебом або їхніми аналогами.

  Антракноз на кактусах

  Кактуси можуть захворіти на антракноз тільки в разі кричущого порушення умов утримання – підвищеної вологості, яка сукулентам зовсім не потрібна. На кактусах з’являються вдавлені плями, іноді обведені яскравою облямівкою. М’якоть кактуса стає легкою здобиччю грибка, тому зволікати не можна: виріжте стерильним інструментом уражені ділянки, захоплюючи здорову тканину, після чого обробіть рани товченим вугіллям. Фунгіцидами обробляти кактуси не можна – ці препарати для них токсичні. Просто потрібно максимально знизити вологість, щоб грибок припинив свою активність. І не переживайте, ваш кактус від посухи не постраждає.

  Препарати від антракнозу

  Для лікування рослин від грибкових захворювань використовують фунгіцидні препарати, тому ми пропонуємо вам опис тих із них, які застосовуються найчастіше. Отже, фунгіциди від антракнозу:

  • Абіга-Пік – контактний мідьвмісний фунгіцид широкого спектру дії. Помірно небезпечна речовина. При суворому дотриманні інструкції не фітотоксичний;
  • Акробат МЦ – препарат системно-локальної дії, який застосовується для лікування багатьох грибкових хвороб. Токсичний;
  • Бордоська рідина (суміш) – контактний фунгіцид широкого спектру дії, призначений для захисту ягідних, баштанних, квіткових, овочевих і плодових культур від цілого комплексу хвороб;
  • Превікур – препарат системної дії, що має захисні та ростостимулюючі властивості. Застосовується проти багатьох захворювань. Помірно небезпечна речовина, має слабку подразнюючу дію на шкіру і слизову оболонку очей;
  • Ридоміл голд – системно-контактний препарат для боротьби з цілим комплексом хвороб;
  • Скор – системний фунгіцид профілактичної та лікувальної дії від багатьох захворювань – пархів, борошнистої роси, фітофторозу, кучерявості листя, альтернаріозу та інших грибкових хвороб. Помірно небезпечний;
  • Тіовіт Джет – контактний фунгіцид і водночас акарицид. Використовується як захисний засіб для плодових, овочевих, квіткових культур і винограду від грибкових хвороб. Помірно небезпечна речовина;
  • Топсин-М – системний фунгіцид лікувальної та профілактичної дії, ефективний при обробці ґрунту. Не подразнює слизову і шкіру;
  • Триходермін – біологічний фунгіцид лікувальної та профілактичної дії, оздоровлювач ґрунту. Безпечний для людини, бджіл, риб і птахів. Не фітотоксичний. Не накопичується в рослинах і ґрунті;
  • Фітоспорін-М – біологічний фунгіцид контактної дії, мікробіологічний препарат для захисту садових, городніх, оранжерейних і кімнатних рослин від грибкових та бактеріальних інфекцій. Малотоксичний для людини, але небезпечний для рослин і бджіл;
  • Фундазол – препарат широкого спектру системної дії, протруйник для насіння. Має лікувальну і захисну властивості, але після 2-3 обробок у збудників захворювань розвивається резистентність;
  • Стробі – локально-системний фунгіцид широкого спектру дії, застосовується для боротьби з грибковими захворюваннями. Стійкий до атмосферних опадів;
  • Квадріс – фунгіцид широкого спектру дії, що має профілактичну, лікувальну та викорінюючу дію і застосовується для боротьби з грибковими хворобами;
  • Купроксат – контактний фунгіцид, гербіцид профілактичної дії для захисту рослин від грибкових хвороб. Найкращий препарат із мідьвмісних;
  • Оксихом – системно-контактний препарат широкого спектру дії, застосовується для боротьби з грибковими хворобами. Небезпечна речовина;
  • Ордан – фунгіцид контактно-системної дії, який використовується для боротьби з альтернаріозом, фітофторозом, антракнозом та іншими грибковими хворобами. Помірно небезпечна речовина.

  Народні засоби боротьби з антракнозом

  На жаль, народні засоби проти антракнозу неефективні.

  Вишня: хвороби і шкідники, чим обробити

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 09 серпня 2023 Опубліковано: 12 лютого 2019 Перша редакція: 12 липня 2015 🕒 17 хвилин 👀 56916 разів 💬 14 коментарів

  • Прослухати статтю
  • Дерево вишня – опис
  • Хвороби вишні та їхнє лікування
    • Вишня сохне
    • Моніліоз вишні
    • Вишня жовтіє
    • Вишня опадає
    • Вишня не плодоносить
    • Вишня обсипається
    • Вишня не цвіте
    • Вишня в’яне
    • Інші захворювання вишні
    • Плямистості вишні
    • Гриби на вишні
    • Плодова гниль і парша вишні
    • Антракноз вишні
    • Попелиця на вишні
    • Черв’яки у вишні
    • Кільчастий шовкопряд на вишні
    • Інші комахи шкідники вишні
    • Як захистити вишню від птахів
    • Коли і чим обприскати вишню
    • Обробка вишні від хвороб
    • Обробка вишні від шкідників
    • Чим підживити вишню
    • Як боротися з вишнею
    • Коментарі

    Вишня (Prunus subg. Cerasus) – підрід рослин роду Слива родини Розові. Назва «вишня» співзвучна німецькому Weichsel (черешня) і латинському viscum (пташиний клей), виходячи з чого сенс слова «вишня» можна сприймати як «пташина черешня з клейким соком». Стародавні римляни називали ці плоди «cerasi» за назвою міста Керасунда, яке прославилося смачними черешнями, або «пташиними вишнями». Від латинського слова cerasi походить італійська, французька, німецька та англійська назва вишень. Від нього походить і назва «черешня», яким названо найдавніший із видів – та сама пташина вишня, або черешня, культивування якої почалося як мінімум п’ять тисяч років тому. Поширена вишня в Азії, Європі та на півночі США. У промислових масштабах найбільше вишні вирощують в Ірані та Туреччині.

    У нашій країні вишня поширена з незапам’ятних часів. Культурних видів вишні існує безліч: вишня повстяна, вишня піщана, або карликова, вишня залозиста, вишня чагарникова, або степова, а також культивований у нашому регіоні повсюдно вид вишня звичайна. Різні сорти вишні звичайної ростуть і в кожному приватному саду, і навіть у посадках уздовж доріг. Найбільш відомі серед них у всіх на слуху – вишня Шпанка, Шоколадниця, Чорнокірка та інші.

    Вишню їдять у свіжому вигляді, використовують для виготовлення вин, лікерів і наливок, варення і джемів, сушать і консервують як заготовку для пирогів, пиріжків і вареників. Незважаючи на те, що вишня в нашій місцевості росте на кожному кроці, її популярність серед садівників, як і раніше, висока, до того ж правильна посадка і догляд за вишнею можуть забезпечити вас рясним врожаєм смачних якісних ягід на довгі роки.

    Прослухати статтю

    Дерево вишня – опис

    Вишня – листопадне дерево або чагарник заввишки 3-4 метри з довгастим, овальним, загостреним, зубчастим або пильчастим по краю листям темно-зеленого кольору згори і більш світлим зі споду пластини. Довжина листя 5-7 см, ширина – до 5 см, розташовується листя на гілках у черговому порядку. Білі або рожеві квітки вишні мають приємний запах і утворюють парасолеподібні суцвіття. Плоди – соковиті кістянки червоного або чорного кольору з однією насіниною, що мають цінні харчові якості. Вишня звичайна є родичкою таких кісточкових дерев, як сакура, слива, абрикоса, черемха і черешня. Власне, є припущення, що саме від схрещування черешні, або пташиної вишні, зі степовою вишнею і походить вид вишня звичайна. Сьогодні вид налічує близько 150 сортів. Вишня звичайна морозостійка, посухостійка і невибаглива. Плодоносити починає у віці 3-4 років.

    Хвороби вишні та їхнє лікування

    Вишня сохне

    На запитання «чому сохне вишня» однозначної відповіді немає. У цього явища є кілька причин. Одна з них – підпрівання кореневої шийки вишневого дерева через те, що вона виявилася занадто глибоко під землею. Річ у тім, що при поливанні дерева вода потрапляє саме на заглиблену в ґрунт шийку, від чого та гниє, і одного разу ви раптом виявляєте, що вишня засохла. Врятувати засихаюче дерево вже не вийде, але запобігти такому розвитку подій можна, якщо поливати дерево не під стовбур, а по борознах, прокладених по периферії пристовбурного кола. Іншою причиною того, що поступово сохне листя та гілки у вишні, є ураження дерева короїдом. Придивіться, і якщо ви виявите на вкритих камеддю гілках маленькі круглі дірочки, негайно спиляйте і спаліть ті гілки та пагони, які особливо сильно вкриті камеддю. А потім наберіть у шприц розчин препарату Бі-58 і введіть його в кожен виявлений вами отвір на гілках та стовбурі. Молода вишенька може оговтатися, її рани швидко затягнуться, але старе, ослаблене дерево краще з ділянки прибрати. Третьою і, на жаль, найчастішою причиною того, що вишня засихає, є захворювання моніліоз, і про нього ми розповімо в наступному розділі.

    Моніліоз вишні

    Іноді раптом посеред нормально розпочатого вегетаційного періоду виявляється, що вишня засохла після цвітіння. Чому засихає вишня, адже ще вчора ніщо не віщувало такої неприємності? Виною цьому небезпечне грибкове захворювання вишні моніліоз, або моніліальний опік, від якого у вишні сохнуть гілки, а може загинути і все дерево цілком. Засихає молоде листя, квітки, зав’язі, верхівки пагонів, а гілки виглядають, як після пожежі – такі перші симптоми хвороби, що нагадують результат дії вогню або морозу. Потім на корі з’являються дрібні нарости сірого кольору, гниють і опадають плоди вишні, вкриваючись хаотично розташованими сірими наростами – сірою гниллю. Гілки вкриваються тріщинами, на них виступає камедь, утворюючи напливи, і вони гинуть. Зріжте засихаючі ділянки гілок, захоплюючи здорову тканину, зберіть і знищте всі уражені плоди та обробіть дерево олеокупрітом, каптаном, купрозаном або іншим фунгіцидом. Обприскування вишні бордоською рідиною або хлорокисом міді в той період, коли на вишні вже розпустилося листя, може призвести до його опіку. Щоб перемогти моніліоз, знадобиться не одна обробка вишні фунгіцидами, але якщо ви не станете чекати, коли вишня захворіє, а проводитимете профілактичні обробки садових дерев від хвороб і шкідників, то і хвилюватися за здоров’я дерев та якість врожаю вам не доведеться.

    Вишня жовтіє

    Чому жовтіє вишня? Цей симптом можна спостерігати при нестачі в ґрунті азоту або бору з тією різницею, що при нестачі бору листя вишні не тільки жовтіє, починаючи з верхніх молодих пагонів, воно деформується, а жилки на листовій пластині червоніють. Дерева, які потерпають від дефіциту азоту, починають жовтіти з нижніх пагонів, їхнє листя дрібніє й іноді опадає. Про те, як, коли і чим підживити вишню, щоб вона не відчувала «голоду», читайте у відповідному розділі статті. Жовтіє листя вишні і від моніліозу, одночасно із всиханням гілок. Таким само чином проявляється грибкове захворювання коккомікоз, позбутися якого слід тими ж методами, що й моніліозу. Іноді причиною жовтого листя стають мурахи, і якщо у вашому саду є мурашник, то готуйтеся до великих неприємностей. Листя жовтіє і від неправильного поливу, і від того, що вишня перемерзла взимку. Іноді на нижній частині стовбура вишні виростають опеньки або гриби трутовики, які напевно призведуть до загибелі дерева, якщо з ними не боротися.

    Вишня опадає

    Чому опадає вишня, якщо на дворі літо? Зазвичай це відбувається слідом за пожовтінням листя і є розвитком хворобливого процесу, який не було виявлено вчасно. Аналізуйте і визначайте, що послужило причиною – моніліоз, коккомікоз або якесь інше захворювання, нестача харчування, вологи, напад шкідників або пошкодження коренів вишні.

    Вишня не плодоносить

    Чому не плодоносить вишня, і що потрібно для її нормального плодоношення? Більша частина сортів вишні утворює зав’язь тільки тоді, коли на їхні квіти переноситься пилок інших сортів цього ж виду. Такі сорти називаються перехресно-запилюваними. Але наявність вишневого дерева іншого сорту на відстані не далі, ніж 25 метрів, не єдина умова для гарного плодоносіння. Важливо, щоб обидва дерева цвіли в один і той самий час, тому що пилок вишні здатен до запилення лише п’ять днів. Дуже багато чого в процесі запилення залежить від погоди, а в цей час року в середній смузі якраз часті заморозки, від яких, якщо температура опуститься до 1 ºC, гине зав’язь вишні, а для загибелі квітів і бутонів достатньо зниження температури до 4 ºC. Негативно впливають на процес запилення такі фактори, як сильний вітер, тумани, пошкодження квіток комахами-шкідниками. У наш час, коли через використання отрутохімікатів разом зі шкідливими комахами масово гинуть і комахи-запилювачі, дуже важливо під час цвітіння вишні залучити в сад бджіл. Зробити це можна, обприскавши вишню розчином 15-10 г цукру або столової ложки меду в літрі води.

    Вишня погано росте і плодоносить на кислих ґрунтах, тому потрібні регулярні добавки у ґрунт лужних компонентів – вапняного і доломітового борошна.

    Вишня обсипається

    Чому обсипається вишня? Буває так, що вишні цвітуть, але не плодоносять, скидаючи зав’язі. Навіть якщо утворилося багато зав’язі, дерево її скидає, залишаючи лише 5-7 % – стільки, скільки в змозі виростити, і це вважається нормальним урожаєм. Але іноді дерево скидає всю зав’язь через те, що йому самому не вистачає живлення. У такому випадку проведіть позакореневе підживлення, додавши до добрив епін, і не забувайте поливати вишню, якщо давно не було дощу. Удобрюйте ґрунт навколо вишні, стежте за здоров’ям дерева, і тоді ви зможете розраховувати на врожай наступного літа.

    Вишня не цвіте

    Чому не цвіте вишня? Вишня є швидкоплідною культурою, однак вишня, що плодоносить на другий і навіть третій рік – нечасте явище, тому будьте терплячі й дайте дереву набратися сил і подорослішати. Не цвіте вишня і в тому випадку, якщо коренева шийка дерева заглиблена в ґрунт або, навпаки, оголена. Запам’ятайте: коренева шийка вишневого дерева повинна перебувати на рівні поверхні. Якщо ж вишня вже плодоносила і раптом у належний час не зацвіла, причина може бути у вимерзанні квіткових бруньок у нехолодостойкіх сортів вишні в морозну зиму. Або, можливо, ви перегодували дерево нітратами. Що робити, якщо вишня не цвіте? Рясно поливайте вишню у спеку, але не холодною водою, замульчуйте пристовбурні кола перегноєм, скошеною травою або компостом, підживіть вишню фосфатами, обробіть дерево кілька разів препаратами «Зав’язь» або «Бутон». Можливо, є сенс «налякати» дерево, завдавши його стовбуру кілька мікротравм. Тільки не забудьте обробити їх потім садовим варом. Наступною ранньою весною приберіть прикореневу парость вишні і спиляйте кілька великих гілок, обробивши зрізи мідним купоросом, а потім замазавши садовим варом. Дуже можливо, що після таких маніпуляцій вишня зацвіте.

    Вишня в’яне

    Причини: моніліоз, напад щитівок, сусідство з абрикосом. Як боротися із грибковим захворюванням, ми вам розповіли, щитівки знищуються актеліком, банколом, моспіланом відповідно до інструкції, а як розсадити вишню з абрикосою, вирішуйте самі.

    Інші захворювання вишні

    Крім моніліозу і коккомікозу, є й інші хвороби вишні, які можуть призвести до загибелі не тільки врожаю, а й самого дерева. Наприклад, так звана відьмина мітла – грибок, від якого листя вишні блідне або набуває червонуватого відтінку, дрібнішає, стає крихким, зморщеним, а по краях хвилястим. До осені на споді листя з’являється сірий наліт – спори грибка. Уражені грибком гілки вирізують, а дерево обробляють розчином мідного купоросу з розрахунку 75 г на 10 л води або залізним купоросом, розчинивши півкілограма хімікату в такій же кількості води. Якщо знадобиться, повторіть обробку за два тижні.

    Плямистості вишні

    Уражають вишню бура і дірчаста плямистості. Останню також називають клястероспоріозом. Обидві плямистості проявляються бурими, світло-коричневими або жовтуватими плямами з темною або червонуватою облямівкою на листі, з часом на цих плямах з’являються чорні цятки спор грибка, потім тканина листка в центрі плям кришиться, утворюються діри, і вражене листя сохне й опадає. На плодах зараженого клястероспоріозом дерева з’являються дрібні, вдавлені пурпурові плями, що збільшуються до 3 мм у діаметрі та перетворюються на коричневі бородавки. У місці враження м’якоть всихає і приростає до кісточки. Із плям на гілках, що розтріскуються, випливає камедь, квітки обсипаються, а вражені дірчастою плямистістю бруньки гинуть, чорніють і виглядають, ніби вкриті лаком. Видаляйте уражені гілки, вичищайте рани до здорової тканини й обробляйте їх для дезінфекції однопроцентним розчином мідного купоросу, тричі з інтервалом у 10 хвилин натріть зрізи свіжозірваним листям щавлю і замажте садовим варом. Дерево і землю пристовбурного кола чотири рази за сезон обробляють бордоською рідиною: вперше – до розпускання бруньок, вдруге – відразу після цвітіння, втретє – через два-три тижні після другої обробки і востаннє не пізніше, ніж за три тижні до збору врожаю.

    Гриби на вишні

    Іноді гриби – опеньки або трутовик – проростають у тіло стовбура в нижній частині дерева і викликають білу гниль деревини. Гриб слід видалити, рану вичистити, обробивши трипроцентним мідним купоросом, і замазати садовим варом. Спробуйте зрізати гриб не пізніше липня, коли в нього вже сформувалося плодове тіло, але ще не встигли дозріти спори. Оберегти вишню від проростання грибів можна, покриваючи після зимівлі вапном її стовбур та скелетні гілки і підживлюючи дерево добривами.

    Плодова гниль і парша вишні

    Бурі плями на поверхні плодів, що гниють і швидко розповзаються – це плодова гниль. З перебігом хвороби на ягодах з’являються білі нарости, що розходяться концентричними колами. Видаліть уражені ягоди й обробіть дерево препаратом Циркон. Надалі проводьте обробку проти плодової гнилі, як і проти парші (парху, шолуді), яка теж іноді вражає вишню. Проявляється вона оксамитуватими оливково-бурими плямами на листі і тріщинами на зрілих плодах. Профілактика проти парші – обприскування вишні і пристовбурного кола нітрафеном до розпускання бруньок. Лікування – три-чотириразова обробка дерева одновідсотковою бордоською рідиною або іншим фунгіцидом. Перша – в момент розкриття листя, друга – через три тижні після першої, третя – після збору врожаю й остання, якщо в ній буде необхідність, ще через два тижні.

    Антракноз вишні

    Дедалі частіше став вражати вишневі дерева антракноз – теж грибкова хвороба, симптоми якої – поява на ягодах тьмяних плям, які перетворюються на темні горбки, котрі утворюють на плодах рожевий наліт. В результаті розвитку хвороби ягоди вишні муміфікуються. Особливо небезпечний антракноз у вологе літо – від нього може загинути до 80 % врожаю ягід. Найкращий засіб від антракнозу – потрійна обробка дерева розчином поліраму (20 г препарату на 10 л води). Перше обприскування проводять перед цвітінням, друге – відразу після цвітіння, третє – через два тижні після другої обробки.

    Шкідники вишні і боротьба з ними

    Попелиця на вишні

    Іноді вишневі дерева вражає попелиця, і особливо потерпають від неї саджанці вишні. Дрібні личинки попелиці, що з’являються на листі і пагонах ранньою весною, утворюють цілі колонії, а їхні літаючі самиці-рознощиці розносять попелиць по всьому саду. Як боротися із тлею на вишні? У момент появи личинок, до розпускання бруньок і при температурі повітря не нижче 5 ºC, вишню обприскують нітрафеном або олеокупрітом, а трохи пізніше, але до початку цвітіння, проводять обробку карбофосом, метафосом або фосфамідом. Протягом літа за необхідності обробку інсектицидами можна повторити.

    Черв’яки у вишні

    Як прикро буває садівникові, коли довгоочікуваний врожай безнадійно зіпсований – червива вишня далеко не на все годиться. Звідки ж беруться черв’яки у вишні? Виною всьому вишнева муха – крихітний шкідник, який проводить зиму в коконі у верхньому шарі ґрунту, а як тільки стає тепло, муха вилітає і харчується паддю попелиць і соком плодів вишні, відкладаючи в них яйця. Личинки мухи, що розвиваються протягом двох-трьох тижнів, їдять м’якоть плодів, прокладаючи ходи навколо кісточки, потім виповзають із вишень, падають на землю й утворюють навколо себе кокон в очікуванні зимівлі, а вражені ними плоди гниють і обсипаються. Ранні сорти вишень вишнева муха вражає набагато рідше, ніж середньостиглі і пізні. Обробку інсектицидами (Іскрою, Актарою, Блискавкою) проти вишневої мухи проводять двічі: першу – коли прогріється земля і температура повітря стане вище 18 ºC, а мухи масово почнуть вилітати з-під землі. Орієнтуйтеся на цвітіння акації. Повторну обробку проведіть через 10-15 днів після першої, але не пізніше, ніж за два тижні до дозрівання плодів.

    Кільчастий шовкопряд на вишні

    Якщо ви помітите на гілках вишні павутину, значить, ви маєте справу з кільчастим шовкопрядом – нічним метеликом бежевого кольору з темною смугою на верхніх крильцях, темно-сіра волохата гусінь якої завдовжки до 6 см харчується бруньками і листям вишні, плетучи павутинні гнізда в розвилці гілок – ось звідки павутина на вишні. Живуть гусені колоніями, лялькуючись у згорнутих листках. Видаляйте виявлені яйцекладки в похмуру погоду вручну і спалюйте їх, навесні перед цвітінням обробіть вишню карбофосом, метафосом, хлорофосом, золоном або подібним інсектицидом. Обробка дерева до розпускання бруньок нітрафеном або олеокупрітом теж дає гарний результат.

    Інші комахи шкідники вишні

    На превеликий жаль, у вишні багато ворогів у світі комах. Шкідники вишні майже ті самі, що у сливи і черешні, і це полегшує садівникам боротьбу з комахами. Отже, крім тих шкідників, про яких ми вже вам розповіли, вишню вражають: бурий плодовий кліщ, вишнева пагонова, фруктова смугаста і плодова молі, вишневий, жовтий сливовий і слизовий трачі, вишневий і грушевий трубковерти, заболонник, західний непарний короїд, зимовий п’ядун, пуховий і непарний шовкопряди, червоний яблуневий кліщ, мінуюча міль, п’ядун-обдирало, підкорова листовійка і яблунева скляниця. Однак якщо ви підтримуєте у своєму саду високий рівень агротехніки, стежите за здоров’ям дерев і не нехтуєте профілактичними роботами, то можете ніколи не дізнатися, як виглядають ці комахи.

    Як захистити вишню від птахів

    Як буває прикро, якщо довгоочікуваний, вирощений з любов’ю врожай вишні дістається не вам, а птахам, які нещадно псують плоди вишень! Щоб цього не сталося, розвісьте на деревах блискучі шелесткі предмети – фольгу, новорічний «дощик» і т.д. Це повинно відлякати птахів. Якщо ж вони, як і раніше, будуть скльовувати вишні, накрийте дерева покривним матеріалом, бажано прозорим, і закріпіть його прищіпками або іншими затисками. Після збору врожаю плівку можна прибрати. І залиште трохи ягід птахам.

    Чим обробити вишню – профілактика

    Коли і чим обприскати вишню

    Першу весняну профілактичну обробку вишні слід провести до початку сокоруху. Попередньо здійснюється обрізування вишні, обробка зрізів однопроцентним розчином мідного купоросу з подальшим покриттям великих ран садовим варом. Не забудьте побілити стовбури та скелетні гілки вапном. Потім розчиніть у десяти літрах води 700 г сечовини та обприскайте вишні і пристовбурні кола навколо стовбурів. Сечовина захистить дерева від шкідників, що зимували в їхній корі і у ґрунті пристовбурного кола, знищить збудників грибкових та інфекційних хвороб, а також забезпечить вишні необхідним для розвитку зеленої маси азотом. Якщо ви запізнилися, і бруньки на вишні вже почали бубнявіти, сечовина може викликати опік, тому замість неї обробіть дерева нітрафеном, фітавермом, акаріном, агравертіном або іншим препаратом подібної дії. В цей же час проведіть обробку вишні цирконом або екоберіном, щоб підвищити її опірність хворобам і погодним катаклізмам.

    Восени, після опадання листя, проведіть санітарне обрізування гілок із подальшою обробкою зрізів, ран і тріщин мідним купоросом, а потім садовим варом. Усі рослинні залишки разом з опалим листям зберіть і спаліть. Після перших заморозків проведіть обробку вишні і ґрунту під кроною п’ятипроцентним розчином сечовини.

    Обробка вишні від хвороб

    На початку бутонізації вишню обробляють від моніліозу, коккомікозу і клястероспоріозу суспензією хлорокису міді з розрахунку 35 г на 10 л води або однопроцентним розчином бордоської рідини. Відразу після цвітіння проведіть повторну обробку вишні фунгіцидами (бордоською сумішшю або хлорокисом міді) від грибкових хвороб. Якщо встигнете, і листя вже почне розкриватися, замість цих хімікатів, що викликають опік листя, скористайтеся іншими препаратами – купрозаном, фталаном, каптаном. Третю обробку вишні бордоською рідиною або хлорокисом міді проводять за три тижні до збору врожаю, а четверту – після нього.

    Обробка вишні від шкідників

    Після першої весняної обробки вишні сечовиною від комах, що зимували у корі і у ґрунті, яку проводять до розпускання бруньок, слідує друга, здійснювана у період бутонізації. Її можна поєднати з обприскуванням вишні від хвороб, додавши у розчин хлорокису міді 80 г карбофосу або 60 г бензофосфату. Відразу після цвітіння дерева обприскують проти трачів розчином бензофосфату (60 г на 10 л води) або карбофосу (80 г на 10 л води). За три тижні до дозрівання плодів обробіть вишню розчином карбофосу або іншого схожого препарату проти плодожерки. Після збору врожаю ще раз обприскайте вишню карбофосом, бензофосфатом, переметріном або іншим хімікатом схожої дії.

    Підживлення вишні

    Чим підживити вишню

    Перша весняна обробка вишні і пристовбурного кола сечовиною – комплексна. Вона є і захистом від шкідників та хвороб, і підживленням нітратами водночас. Під час цвітіння можна удобрити вишню рідким курячим послідом, проте це не обов’язково. Після цвітіння у пристовбурні кола вноситься гній під перекопування або у вигляді розчину. Можна використовувати і сухі поживні органічні суміші відповідно до інструкції виробника. Якщо в цей період немає дощів, то краще проводити рідкі підживлення.

    Влітку два-три рази здійснюють позакореневе обприскування вишні азотовмісними препаратами: перше – у середині липня, а потім не раніше, ніж через три тижні. Якщо ви виявите, що вишня відчуває нестачу якого-небудь елемента, проведіть позакореневе підживлення препаратом, що містить його. Після плодоношення удобрюйте пристовбурні кола компостом, перепрілим гноєм або іншою органікою.

    Осіннє підживлення має включати мінеральні сполуки кальцію, калію і фосфору. У цей же період проводять вапнування недостатньо кислотного ґрунту. Після перших заморозків внесіть у пристовбурні кола під перекопування на глибину 8 см калієво-фосфорні добрива.

    Як позбутися вишні

    Як боротися з вишнею

    Нові сучасні сорти вишні парості не дають, і якщо ви вирішили купити саджанці у магазині, вам варто знати, що культурні сорти вишень поділяються на три групи:

    • кореневласні: до них належать сорти Володимирська, Шубинка, Апухтінська та інші. Дерева цих сортів утворюють прикореневі парості, але паростки зберігають усі сортові відмінності і прекрасно підходять для заміни старого дерева;
    • сортові вишні: Малинівка, Молодіжна, Расторгуєвська – утворюють парость із дичок, яку найкраще видаляти;
    • сортові вишні на насіннєвих підщепах: від сіянців Володимирської та Шубінки, наприклад, – вони парості не дають.

    Якщо ви не хочете боротися з паростю, віддайте при купівлі саджанців перевагу третій групі – тим, що на насіннєвих підщепах. Але якщо у вас уже росте дерево, яке дає непотрібну парость, виникає запитання, як вивести вишню, яка розростається і забирає живлення в материнського дерева. Замість розпушування використовуйте мульчування пристовбурного кола, поливайте вишню рідко, але рясно, регулярно проводьте санітарне обрізування дерева, прибирайте з-під вишні опалі плоди, щоб з їхніх кісточок не росли дички – ці заходи сприяють зменшенню утворення кореневих паростків. Пагони, що з’являються, потрібно видаляти негайно в міру їхньої появи, але обрізування секатором надземної частини недостатньо, оскільки в землі залишаться бруньки, що пізніше утворюють більш потужні пагони. Краще пізньої осені або ранньою весною відкопати паростеві пагони від горизонтального кореня вишні і відрубати їх сокирою, не залишаючи пеньків, а місце зрубу замазати садовим варом, щоб із нього більше нічого не росло. Можна обмежити площу проростання кореневої парості, вкопавши навколо вишні на глибину півметра шматки шиферу.

    Однак навіть якщо вишня в саду розрослася занадто сильно, намагайтеся не використовувати для знищення парості гербіциди – навіть вони не гарантують потрібного результату, і на місці одного пагона виростуть три нових, а крім того, ви можете заподіяти шкоду материнському дереву.