Історія назв сузір'їв. Джерелами походження назв сузір'їв служили міфи про богів, легенди про давніх героїв, тварини, а також знаряддя праці, які щоденно використовувалися людьми. Особливо багато прийнятих назв сузір'їв збереглося від народів Месопотамії і навколишніх територій — мисливців і скотарів.
Змієносець (знак зодіаку) Змієно́сець (лат. Ophiuchus) — дев'ятий знак, який західна та ведична астрологічні традиції традиційно не включають до зодіакальних знаків, хоча Сонце проходить і через 9-те сузір'я Змієносця (яке теж традиційно не включають до зодіакальних сузір'їв).
Греки бачили в цьому сузір'ї найрізноманітніших богинь і героїнь. Однак, найрозповсюдженіша версія, що це Деметра, дочка Кроноса і Реї, богиня плодючості і землеробства, мати Персефони. На зображеннях Діва тримає колос, який за розташуванням відповідає зірці Спіка.
Ще дуже давно спостерігачі неба об'єднали найбільш яскраві й помітні групи зірок у сузір'я і дали їм особисті найменування. Це були імена різних міфічних героїв або тварин, персонажів легенд і сказань – Геркулес, Центавр, Телець, Цефей, Кассіопея, Андромеда, Пегас і ін.
Вели́ка Ведме́диця (лат. Ursa Major, українська історична назва — Вели́кий Ві́з) — сузір'я північної небесної півкулі.
11 березня – 18 квітня. Зодіакальні сузір’я та екліптика: Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Змієносець, Стрілець, Козерог, Водолій, Риби.