Журавлина де і як ростеЖуравлина де і як росте

0 Comment

Зміст:

Близьке знайомство з журавлиною – де росте і як її збирати

Серед безлічі видів ягід, які подарувала людям природа, однією з найбільш корисних є журавлина. Але, незважаючи на це, не всі знають, де росте журавлина, і які вітаміни вона в собі таїть. Це дивовижна дика ягода, яку використовують не тільки в якості їжі, а й для лікування багатьох хвороб. Знаючи інформацію про рослині, можна значно поправити своє здоров`я і мати привабливий зовнішній вигляд.

Ягода, яка дарує людям красу і здоров`я

Журавлина є дикої ягодою. Вона вважає за краще рости тільки на вологому грунті, на якій не проводилися земляні роботи. Ця рослина дуже чутливе до навколишнього середовища, тому основними місцями, де росте журавлина в Росії, є болотисті місцевості і підніжжя гір.

На території РФ росте тільки перший і другий вид. Звичайна журавлина водиться по всій країні. Винятком є ​​Поволжя, Кубань, Кавказ.

Мілководну можна спостерігати в Тундрі і північних болотах.

Що стосується великоплідний, то її батьківщиною є землі біля гір Аппалачі.

У складі ягід є близько 15% аскорбінової кислоти.

Популярна ягода не тільки своїм набором вітамінів, але і калорійністю. Насправді свіжа журавлина є частиною харчування при дотриманні дієт. Що стосується сушеної, то з нею треба бути гранично акуратним, так як в 100 грамах присутні близько 300 Ккал.

Вітаміни, які є в журавлині:

Головним вітаміном, найбільший відсоток якого знаходиться в журавлині, є аскорбінова кислота. За її кількості ягоди обійшли навіть цитрусові. Також дзьоба багата на вітамін Е і В. Відповідно до проведених досліджень, було виявлено в м`якоті велику кількість фосфору і кальцію, які є незамінними для правильного розвитку організму.

Які хвороби лікує журавлина?

Сорти, які вважають за краще рости на болотах, славляться своїм мінеральним складом. У них присутня практично весь набір таблиці Менделєєва.

Свіжовичавлений сік допомагає зміцнити імунну систему.

Часте вживання журавлинних ягід сприяє:

  1. Поліпшенню апетиту. Свіжі плоди допомагають збільшити вироблення шлункового соку і запустити роботу травної системи. Найчастіше болотну журавлину призначають при патологіях підшлункової залози.
  2. Відновленню роботи сечостатевої системи. Вона має сечогінну дію, а також допомагає позбутися від хвороботворних бактерій.
  3. Уповільнення запального процесу. Також було доведено, що свіжий сік ягід допомагає запобігти розвитку злоякісних пухлин. Дана дія особливо направлено на область кишечника, простати і молодих залоз.
  4. Відновленню рівня холестерину в крові. Ягоди позитивно діють на судини. Вони покращують роботу серцево-судинної системи, а також допомагають позбутися від головних болів. Часте вживання журавлини є хорошою профілактикою атеросклерозу та інсульту.
  5. Видалення шкідливої ​​флори. Ягоди мають антигельмінтними властивостями.

Також свіжа журавлина способу освіжати і бадьорить. Вона володіє хорошими жарознижувальними здібностями. Завдяки цьому, плоди часто призначають лікарі при респіраторних захворюваннях і грипі.

Особливість журавлини болотної

Виростає даний вид в формі кущиків. Унікальність їх у тому, що рослини залишаються зеленими протягом усього року. Вони не змінюють свій колір навіть з настанням зими.

кущики журавлини болотної мають невелику висоту. Стебло тонке, що нагадує ниточку. У молодих рослин гілочки рясно вкриті маленькими ворсинками. Найчастіше пагони застеляють собою землю, але іноді можуть злегка бути піднятими вгору.

Листування пластини дрібні. Вони кріпляться на таких же невеликих черешках зеленого відтінку. Їх форма нагадує яйце зі злегка загостреним кінчиком і загнутими краями. Верхня частина листочків глянцева, насичене-зеленого відтінку, а нижня – сіра.

Квіточки у цього кущика невеликі. Найчастіше бутони в розкрився вигляді мають пурпурний відтінок, але бувають і білосніжними. квіточки пониклі.

На їх місці з`являються ягоди, які мають кулясту форму. Їх діаметр досягає від 1 до 1,5 см. Зелені плоди білого відтінку, але через деякий час стають насичено-червоними.

Щоб ягоди були максимально корисними і смачними, слід знати не тільки, коли збирати журавлину, але і як її зберігати.

Перші цвітіння цього дивовижного рослини можна спостерігати з весни і до початку літа. Але незважаючи на таку рань, плоди формуються з початку вересня і до листопада. Саме в цей час і проходить основний збір врожаю.

Що стосується заморозків, то вони нестрашні плодам рослини. Навіть при великих морозах ягоди зберігають свою користь і зовнішній вигляд. Так коли журавлина перезимувала під снігом, її часто називають підсніжних.

«Полювання» на ягоди проводиться з давніх часів. Ті, хто щорічно займаються збором плодів, знають всі нюанси і особливості даного процесу. Новачкам буде, звичайно, складніше, так як треба мати пильність і не потрапити в «пастку» болотної рідини.

Садова журавлина: вирощування і користь

Існує кілька сортів даного виду рослини. Всі вони відрізняються між собою. Основна їх частина виростає тільки на сильно кислих землях. Серед безлічі видів існують і такі, що можна вирощувати на своїй ділянці.

Багато хто не знає, як виглядає така журавлина і як за нею правильно доглядати. Ця рослина має форму куща. Максимальна висота, якої він може досягати, знаходиться в межах 80 см. Стебла у такий журавлини можуть бути піднятими, прямостоячими і повзучими. Пагони, які розташовані на поверхні землі, виростають до 1 метра завдовжки, а прямостоячі до 15 см.

Зростає журавлина садові, як і дика. Її коренева система слаборозвинена, поверхнева. Це дозволяє рослині краще вбирати корисні компоненти з грунту. Квіточки рожевого оттека. Вони формують суцвіття. Бутони з`являються в травні. Цвітіння може тривати до кінця червня. Плоди яскраво-червоного відтінку. Всі вони мають соковиту і неймовірно корисну м`якоть.

Зрілі ягоди журавлини садової трохи відрізняються за розмірами. Якщо за рослиною правильно доглядати, то плоди здатні виростати до 2 см в діаметрі. Вони мають кисле післясмак, в середині яких знаходиться від 6 до 30 зерен. насіння маленькі.

Ягоди садових видів багаті на:

  • фруктозу і глюкозу;
  • вітамін С;
  • лимонну кислоту;
  • досить рідкісний вітамін Р;
  • дубильні компоненти;
  • йод;
  • срібло;
  • мідь.

Через те, що ягоди мають кислий смак, їх часто називають «північними лимонами». Завдяки тому, що в складі є багато органічних кислот, вони не піддаються розвитку грибків і бактерій, які здатні зіпсувати структуру плодів.

Збір журавлини садової відбувається з вересня і до жовтня. Через те, що ягоди містять в собі значну кількість бензойної кислоти, вони прекрасно себе почувають в морози і під великим шаром снігу. Ростуть такі кущі до 60 років. Іноді цей показник може навіть збільшуватися. Перший урожай садової журавлини можна спостерігати на третій або четвертий рік після посадки.

Тому наскільки буде правильно підготовлений ділянку, залежить укорінення саджанця.

Розмножувати рослина можна:

Насінням. Даний спосіб розмноження використовується вкрай рідко. Найчастіше його застосовують для селекційних експериментів. Це обумовлено тим, що рослини, які виходять таким способом практично не мають ознак своїх батьків.

Живцями. Відокремлювати частини пагонів треба тільки тоді, коли відбувається їх активне зростання. Оптимальна довжина держака повинна складати не менше 10 сантиметрів. Висаджуються вони в ємності з торф`яної сумішшю або ж відразу на основне місце.

Поглиблювати їх слід на глибину близько двох сантиметрів. Після посадки грунт навколо кожного саджанця ущільнити і уволо. Щоб рослина швидко почало, необхідно уважно стежити за станом грунту. Земля повинна бути постійно вологою. Якщо посадку провести правильно, то через кілька років кущики порадують своїми першими неймовірно корисними ягодами.

Всім, хто бажає збагатити свій організм набором корисних мікроелементів, журавлина – кращий варіант. Знання, де її можна зібрати в Росії, дозволять запастися цими дивовижними ягодами на цілу зиму.

Журавлина

Найціннішою ягодою вже довгий час залишається журавлина. Її хімічний склад унікальний і може використовуватися при лікуванні великої кількості захворювань. Головною особливістю рослини є те, що виростити в домашніх умовах дуже складно, тому в основному людина збирає її в лісах і болотах. Дикоросла ягода дуже смачна і довго зберігається в свіжому вигляді.

Загальні відомості і різновиди

Свою назву журавлина отримала через зовнішнього вигляду в період цвітіння. Плодоніжка в момент розпускання візуально дуже нагадує голову журавля (дзьоб і шию).

Родом журавлина з арктичних вічно зелених чагарників. Відноситься до сімейства брусничних і роду Oxycoccus ( «кислий кулька»), який, в свою чергу, складається з 5 видів журавлини. Точний вік рослини ніхто не знає. Інтервал її появи на земній кулі відноситься до періоду від 12 тис. До 400 млн. Років тому.

Рослина являє собою багаторічний чагарник, який постійно залишається зеленим. Відрізняється низьким ростом, дерев`янисті і великою розгалуженістю.

Коренева система має мочкувате коріння, які представлені цілою мережею. У деяких рослин коренева система має сім порядків. Для журавлини характерна мікориза, а не окремі кореневі волоски. Насіння у журавлини дрібні і також вживаються в їжу.

Ягоди журавлини – це великий набір корисних рідкісних компонентів, що несуть величезну користь для організму людини. Найбільшу цінність ягода журавлина представляє через великий вміст антоціанів і вітаміну С.

важливо! Як і у всіх фруктів і ягідок, у журавлини є певні протипоказання, які обмежують обсяги вживання. Варто завжди радитися з лікарем перед використанням ягоди в лікувальних цілях, щоб не нашкодити своєму здоров`ю.

Опис складу журавлини для 100 г. продукту

речовина%
вода88.25
суху речовину11.75
Лимонна кислота2.45
цукор2.84
клітковина2.01
пектин0.73
зола0.22
азотисті речовини0.32

Важливо! Склад може відрізнятися. Це залежить від умов проростання рослини, а також періоду збору ягоди.

Плоди вважаються сильним засобом при лікуванні запальних процесів, особливо сечовивідних шляхів. Багато вчених вважають, що журавлину варто в обов`язковому порядку включити в число продуктів, які необхідно вживати в їжу в якості профілактики ракових захворювань.

Цікавий факт. Лікувальні властивості ягоди цінують не тільки люди, але і тварини. Ведмеді, вовки та лисиці з великим задоволенням їдять взимку і навесні журавлину, щоб підтримати і відновити свої сили.

звичайна

Як виглядає журавлина цього сорту, знає багато хто. Журавлина звичайна поширена в північних і помірних частинах Євразійського континенту. Являє собою трав`янистий напівчагарник, вічно зеленого кольору. Пагони мають велику довжину (до 0,8 м) і стеляться по поверхні. Вони бурого кольору і відрізняються дерев`яніють структурою. Листя яйцевидної форми зеленого кольору зверху і сизого – знизу, в довжину досягають 1 см. На пагонах чергове розташування черешкового типу. Цвітіння журавлини починається в кінці травня – початку червня. Квіти мають червонувато-рожевого забарвлення і здатний проникати тип. Збирати ягоди можна починати на початку або в середині вересня, в залежності від погодних умов. Ягоди в діаметрі досягають 1,6 см.

дрібноплідна

Це ще один сорт, який зустрічається на Євразійському континенті, він більш ранній, ніж журавлина звичайна. Втеча мають ниткоподібний, стелеться характер, з приблизною довжиною 0,3 м. Листя, як і ягоди, дрібні (3-6 мм), з шкірястою поверхнею. Зверху темно-зеленого кольору, а знизу мають воскову сизу поверхню. Ягоди дозрівають в кінці липня – початку серпня, але в діаметрі невеликі – 6-8 мм. У багатьох областях Росії цей сорт занесений до Червоної книги:

  • Рязанська-
  • Воронежская-
  • Липецька і інші.

Крупноплодная

Цей сорт журавлини в основному поширений в Канаді і США, з північною межею зростання вздовж 51-ій паралелі. Напівчагарник крупноплідної журавлини має довгасті листя, які, в залежності від сезону, змінюють свій колір: до осені листя червоніють, а навесні – знову повертають свій зелений колір. Збір врожаю можна починати в середині вересня, приблизно до цього моменту ягода дозріває. Саме на основі цього сорту виводилися різновиди садової журавлини, які адаптовані для вирощування журавлини в розплідниках з насіння. Плоди досить великі, діаметр досягає 2,5 см.

Вакцініум красноплодний

Цей різновид журавлини відноситься до листопадним чагарниках, які віддають перевагу гірські ліси і півтінь. Ягоди дозрівають в серпні (ближче до кінця) – вересні. Сорт цієї журавлини має два підвиди. Один з них поширений у Східній Азії (Японії, Кореї, Китаї), а другий – Північній Америці (район Південних Аппалачів).

Як і де росте журавлина

Під час росту журавлина утворює своєрідні килимки, які в народі отримали назву «палестинки». Пагони під час росту сплітаються між собою. Від одного такого ділянки до іншого може бути дуже велику відстань. Збирати ягоди досить складно, так як іноді по болоту від однієї галявини журавлини до іншої доведеться йти кілька кілометрів. Журавлина як дерево ховає свої плоди серед листя, і з першого погляду ягоди побачити складно.

Для нормального росту і розвитку журавлині необхідні світлі місця з високою вологістю, причому вода повинна бути чистою. Особливих вимог до грунту немає. Найкраще журавлина себе почуває на кислуватих ділянках з рівнем pH, що досягає позначки 2,5. Також немає вимог і до мінеральному складу. Особливість рослини в тому, що воно вступає корінням у симбіоз з грибковими спорами, що допомагає здобувати їй живильні речовини.

Цікавий факт. Ягода любить такі місця, які людина не торкнувся своєю господарською діяльністю і не зіпсував екологію. Найчастіше її зустрінеш в тайгових лісах або вологих низинах. Для росту ягоди необхідні спільні особливості лісового мікроклімату, без якого в домашніх умовах рослина гине. Також не зустрінеш розташування журавлинних «палестинок» поблизу міст.

У Росії журавлина росте там, де розташовуються старі торфовища, болотисті низини і хвойні ліси. З географічної точки зору, ареал проростання журавлини обмежений з північного боку Полярним колом, а з південного боку – 62-й паралеллю. Це по розміщенню збігається з розташуванням боліт. Найбільше журавлинних ділянок в європейській частині континенту, в Сибіру, ​​на Камчатці та Сахаліні.

Терміни збору ягід в Росії

Найчастіше в нашій країні збором журавлини займаються відразу після її дозрівання: вересень-жовтень, а й журавлину веснянку люблять не менше. Особливістю цієї рослини є те, що плоди добре переносять зимові морози і залишаються на пагонах, тому виділяється три періоди, коли можна займатися збором журавлини:

  1. Літо. Ягода, яка збирається в літній період, ще не повністю дозріла. Вона має білий колір або червонуваті боки. Звичайно, з часом плоди дозріють, лежачи, але будуть не дуже смачними. У таких ягід дуже мало цукру, багато кислотності, і присутній злегка гіркуватий присмак. Ягода не така соковита, і в ній набагато менше корисних речовин-
  2. Осінь. Досвідчені збирачі вважають за краще вирушати на збір журавлини, коли вона стає бурого кольору (що свідчить про зрілість). У таких ягодах міститься максимальну кількість біологічно корисних компонентів, особливо пектину. Він важливий для консервування і зберігання. Також на шкірці осінньої ягоди зберігаються особливі мікроорганізми, які необхідні у виноробстві для процесів бродіння-
  3. Весна. До весни ягода накопичує максимально можливу кількість цукру, але, на жаль, в ній залишається дуже мало вітаміну С. Весняна солодка журавлина дуже погано зберігається і має показники транспортування набагато гірше, ніж плоди осіннього збору.

важливо пам`ятати! У болотистих місцях навесні дуже складно дістатися до посадок журавлини. Через велику кількість вологи після танення снігів висока ймовірність загрузнути або провалитися.

Як збирають журавлину

Так як рослина росте на великій відстані від людського житла, процес збору вимагає відповідальності і уважності. Відвідування боліт і лісів дуже небезпечно, особливо при незнанні місцевості. Збирати ягоди журавлини набагато складніше, ніж чорниці, лохини або брусниці.

Як будь-яка росте на болоті трава, журавлина переплітається пагонами і стелиться по землі. З першого погляду, розглянути червоні намистинки ягід дуже складно, так як вони ховаються в моху і листі. Збір журавлини – процес дуже складний, оскільки потрібні не тільки час і сили на пошуки по болотах ягідних галявин, а й на сам процес відправлення ягода в козуб. Складальник годинами може сидіти на корточках, розсовувати мох і сплетені пагони, збираючи ягоди по одній. Тому, хто не знає, що таке рослина журавлина, краще на пошуки ягід не вирушати. Перш, ніж йти в болото або ліс, потрібно знати практично все про корисної журавлині, особливо, як і де росте журавлина.

важливо! Щоб збір був більш зручним, люди давно придумали спеціальні гребінці, які піднімають пагони. У такому піднесеному стані ягоди набагато простіше відправляти в кошики. Також є в продажу спеціальні комбайни для збирання саме журавлини, але їх використання завдає шкоди кущах рослини, тому в багатьох регіонах Росії використання подібних пристосувань заборонено законодавством.

Особливо строго з такими заборонами на територіях заповідних зон.

Сьогодні журавлина вирощується для виробничих цілей. Рослині забезпечується належний догляд, людина навчилася не сподіватися на природу, а самостійно отримувати урожай корисного скарби. Для збору журавлини в промислових цілях використовуються спеціальна технологія і техніка.

Великі плантації з журавлиною розташовуються в заболочених котлованах з торф`яної грунтом. Перед збором ягід плантації навмисно затоплюються водою, легкі ягоди спливають на поверхню. Потім запускається спеціальний трактор, який відриває стиглі ягоди від пагонів, і вони залишаються плавати на поверхні. Їх вже виловлюють спеціальними мережами.

важливо! Дикоросла рослина, на якому зріє така смачна ягода, дуже корисно і цінується з давніх часів. Але збір такої корисної смакоти не під силу кожному бажаючому, так як процес цей дуже трудомісткий і тривалий.

На сьогоднішній день вдалося вивести велику кількість сортів дзьоби, які можуть проростати в домашніх умовах. Тут важливо дотримуватися безліч вимог і особливостей. Якщо є бажання, то спробувати можна.

Журавлина: вирощування в саду, види та сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 01 серпня 2023 Опубліковано: 23 лютого 2019 Перша редакція: 23 травня 2016 🕒 16 хвилин 👀 62640 разів 💬 2 коментарі

  • Посадка й догляд за журавлиною
  • Кущі журавлини – опис
  • Посадка журавлини
    • Коли садити журавлину
    • Посадка журавлини навесні
    • Посадка журавлини восени
    • Догляд за журавлиною навесні
    • Догляд за журавлиною влітку
    • Догляд за журавлиною восени
    • Обробка журавлини
    • Полив журавлини
    • Підживлення журавлини
    • Коли обрізати журавлину
    • Обрізування журавлини навесні
    • Обрізування журавлини восени
    • Як розмножувати журавлину
    • Розмноження журавлини живцями
    • Насіннєве розмноження журавлини
    • Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)
    • Великоплідна журавлина
    • Корисні властивості журавлини
    • Небезпечні властивості журавлини
    • Коментарі

    Журавлина (лат. Oxycoccus) – підрід квіткових рослин родини Вересові, який об’єднує в собі сланкі вічнозелені чагарники, природний ареал яких розташований у північній півкулі. Плоди всіх видів журавлини їстівні й затребувані і в кулінарії, і в харчовій промисловості. Наукова назва журавлини перекладається з давньогрецької мови як «кисла ягода». Піонери Америки називали її журавлиною ягодою (cranberry), а в Новій Англії в XVII столітті журавлина була відома як ведмежа ягода, оскільки люди неодноразово бачили, як нею харчувалися грізлі.

    Походження української назви зазвичай пояснюють тим, що журавлина, схилена під вагою ягоди, нагадує шию журавля.

    У природі кущі журавлини ростуть переважно у вологих місцях – у сфагнових хвойних лісах, на болотах, по заболочених берегах водойм. У культурі вирощується вид журавлина садова.

    Посадка й догляд за журавлиною

    • Посадка: напровесні, коли ґрунт відтане на глибину 8-10 см.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: дуже вологий до болотистого, на ділянці з високим заляганням ґрунтових вод, кислий (pH 3,5-4,5), торф’яний або моховатий лісовий.
    • Полив: перші два тижні після посадки – щоденний, потім ґрунт підтримують у трохи вологому стані. У травні та червні полив має стати помірним, а в спеку – щоденним. Із серпня по жовтень журавлину поливають регулярно, намагаючись промочити ґрунт на глибину залягання коренів.
    • Підживлення: регулярні: у перший рік – із весни до кінця липня один раз на два тижні комплексними мінеральними добривами. Перше підживлення вносять через три тижні після посадки. У середині серпня і в середині жовтня вносять калійно-фосфорне добриво. На другий і третій рік журавлину удобрюють за такою ж схемою, а починаючи з четвертого року концентрацію добрив у розчинах послаблюють і проводять 6 підживлень за сезон.
    • Обрізування: в травні, кущ формують упродовж трьох років, а потім роблять тільки щорічне санітарне прочищення.
    • Розмноження: насінням або зеленими живцями.
    • Шкідники: чорноголова бруснична листовійка, яблунева комоподібна щитівка, непарний шовкопряд, капустяна совка, вересовий п’ядун і ще понад 30 шкідників.
    • Хвороби: махровість (карликовість), ботритис, аскохітоз, песталоція, гіберова плямистість, цитоспороз, фомопсис, моніліоз, снігова пліснява, червона плямистість.

    Кущі журавлини – опис

    Журавлина рослина сланка. Її вічнозелені кущі досягають у висоту від 15 до 60 см. Коренева система у рослини стрижнева. Чергове листя журавлини, розташоване на коротких черешках, має яйцеподібну або довгасту форму. У довжину воно досягає 15 мм, а в ширину – 6 мм. Верхня сторона листової пластини темно-зелена, нижня – біляста за рахунок воскового нальоту, що захищає листя від води. Цвітіння журавлини починається в травні або червні: на довгих квітконіжках розкриваються рожеві чи світло-пурпурові квіти, кожна з яких живе 18 днів. Плід журавлини – яйцеподібна або куляста кисла ягода червоного кольору діаметром до 16 мм. Незважаючи на те, що завдяки своїм цілющим властивостям журавлина дуже популярна, в культурі вона не така поширена, як аґрус, малина, полуниця, чорна смородина або порічки. Однак останнім часом вона поряд із такими культурами, як суниця, ожина, чорниця і лохина, стала завойовувати дедалі більше місця в наших садах. Тим садівникам, які ще не вирощують цю чудову ягоду, пропонуємо прочитати нашу статтю, в якій викладена інформація про те, як здійснюються посадка і догляд за журавлиною на садовій ділянці, які хвороби і шкідники журавлини можуть ускладнити її вирощування, як розмножити журавлину, чим підживити журавлину, щоб збільшити її врожайність, а також якого догляду потребує журавлина після збору врожаю.

    Посадка журавлини

    Коли садити журавлину

    Посадити журавлину найкраще напровесні, як тільки земля на ділянці відтане на глибину 8-10 см. Виберіть для журавлини відкрите сонячне місце з високим ступенем вологості. Бажано, щоб ґрунтові води залягали близько до поверхні. Якщо у вашому саду є струмок, ставок або озерце, посадіть журавлину на його березі, і не так уже й страшно, якщо вона частково опиниться в затінку дерев, що зростають поруч. Журавлина любить кислий (pH 3,5-4,5) торф’яний ґрунт або лісовий субстрат зі сфагнумом, і якщо у вас на ділянці такого немає, зріжте верхній шар ґрунту завтовшки 20-25 см і замініть його сумішшю приблизно такого складу: лісовий гумус, пісок, лісова земля і торф у співвідношенні 1:1:1:2 із додаванням перепрілої хвої.

    Посадка журавлини навесні

    Перед тим, як посадити журавлину, викопайте ямки завглибшки 10 см на відстані 20 см одна від одної і пролийте їх теплою водою. У кожну ямку помістіть по 2 саджанці заввишки 15-20 см, після чого заповніть ямку ґрунтом, але не ущільнюйте його. Перші ягоди ви отримаєте тільки на третій рік після посадки, а повноцінний урожай журавлина дасть лише на четвертий рік – у середньому по півкілограма з кожного м² ділянки. Перші ж два роки журавлина просто прикрашатиме ваш сад своїми мальовничими заростями, які дизайнери часто використовують для оздоблення ландшафту.

    Посадка журавлини восени

    Восени журавлину не саджають, але підготувати ділянку для весняної посадки бажано у вересні. І передусім слід обгородити майбутню грядку для журавлини, вкопавши в ґрунт по її периметру на глибину 20 см негниючий матеріал – шифер, пластик, шматки руберойду. Над землею ця огорожа повинна вивищуватися на 20-30 см.

    Догляд за журавлиною

    Догляд за журавлиною навесні

    Вирощування журавлини – справа нескладна. На початку весни, коли ягідник стає зеленим, проведіть проріджуюче обрізування журавлини і підживіть її повним мінеральним добривом, враховуючи, що його концентрація не повинна бути сильною – журавлина легше зносить нестачу, ніж надлишок добрив. Увесь час підтримуйте ґрунт у злегка вологому стані, розпушуйте його і регулярно видаляйте з ділянки бур’ян. Оскільки журавлина запилюється бджолами, посадіть поруч із журавлинною грядкою медоносні рослини – чабер, орегано тощо.

    Догляд за журавлиною влітку

    Влітку, особливо в його другій половині, стежте за тим, аби ґрунт на грядці не пересихав. Оскільки журавлина добре росте тільки на кислому ґрунті, при поливанні трьох-чотирирічних кущів додавайте в воду оцет або лимонну кислоту. Якщо вам здається, що журавлина погано росте, підживлюйте її, додаючи добрива в воду для поливання. В якості профілактики або в разі потреби обробляйте журавлину фунгіцидами. Розпушуйте на ділянці ґрунт і боріться з бур’янами – перші три роки прополювання грядки має бути регулярною процедурою. Ділянки з журавлиною старше трьох років кожні 3-4 роки мульчують шаром торф’яної крихти або ріні завтовшки 1,5-2 см.

    Догляд за журавлиною восени

    Восени настає час збору врожаю – у вересні-жовтні плоди журавлини збирають недозрілими. Дозрівають ягоди вже в процесі зберігання.

    Як доглядати за журавлиною після збору врожаю? Щоб захистити журавлину від шкідників і хвороб, безсніжної зими і весняних заморозків, журавлинник при температурі -5 ºC кілька разів заливають водою шаром 2 см, даючи промерзати кожному шару наскрізь, поки рослини повністю не зникнуть під кригою. Якщо ж зими у вашій місцевості не дуже суворі, можна просто вкрити журавлину ялиновим гіллям або спанбондом.

    Обробка журавлини

    Щоб захистити зростаючу в постійно вологому ґрунті журавлину від грибкових захворювань, необхідно кілька разів за вегетаційний період проводити профілактичні обробки культури фунгіцидами. Навесні, в період набубнявіння і розпускання бруньок, журавлину обприскують одновідсотковою бордоською рідиною або Азофосом. У період бутонізації проводять триразову обробку журавлини з тижневим інтервалом від сірої цвілі і плямистостей розчином 4 г препаратів Скор або Хорус у 10 л води. За потреби після цвітіння обробку журавлини від сірої цвілі можна провести ще раз. У листопаді ділянку обробляють одновідсотковою бордоською рідиною.

    Полив журавлини

    Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

    Підживлення журавлини

    Догляд за журавлиною передбачає регулярні підживлення рослини. У перший рік зростання журавлину вперше підживлюють через 3 тижні після посадки комплексним добривом Універсал із такого розрахунку: половина столової ложки добрива на один м² ділянки. Продовжують такі підживлення кожні 2 тижні до кінця липня. У середині серпня, а потім у середині жовтня журавлину підживлюють добривом Осіннє з розрахунку третина ложки на м². Журавлину другого і третього року удобрюють за цією самою схемою, а з четвертого року кількість добрив скорочують – за вегетаційний період проводять 6 підживлень із розрахунку одна третина столової ложки добрива на м².

    Обрізування журавлини

    Коли обрізати журавлину

    Журавлину обрізують навесні, в травні. Перші три роки, поки росте кущ, закладають основу його форми – компактну або розлогу.

    Обрізування журавлини навесні

    Як обрізати журавлину? Якщо ви вирішили сформувати компактний високий кущ, зрізайте навесні всі тонкі, малозимостійкі сланкі пагони, стимулюючи зростання вертикальних гілок, а якщо вам більше подобається «розлога журавлина», стимулюйте обрізуванням утворення горизонтальних пагонів. Але врахуйте, що з високого куща ягоди знімати легше.

    Обрізування журавлини восени

    Восени журавлину обрізують тільки в разі крайньої потреби.

    Розмноження журавлини

    Як розмножувати журавлину

    Розмножують журавлину генеративно і вегетативно. Насіннєве розмноження здійснюється переважно для селекційного експерименту, оскільки дочірня рослина не наслідуватиме ознак материнської. Якщо ви хочете відразу отримати сортові сіянці, проведіть зелене живцювання журавлини.

    Розмноження журавлини живцями

    Заготовляють зелені живці журавлини в період інтенсивного росту пагонів. Довжина живців має бути не менше 10 см. Їх висаджують у шкілки, горщики з субстратом із верхового торфу з піском та перепрілою хвоєю або відразу на постійне місце – за схемою 7х7 см, щоб гілки журавлини швидше зімкнулися. Заглиблюють живці на 2-3 см, після посадки ґрунт злегка ущільнюють і рясно поливають. Поки живці не укореняться, стежте за тим, щоб ґрунт був весь час вологим – іноді доводиться поливати грядку двічі на день. У дні безжального сонця організуйте саджанцям захист із тканини. Живці журавлини зазвичай приживаються швидко і легко.

    Насіннєве розмноження журавлини

    Щоб добути посівний матеріал, добре визрілі на кущі ягоди журавлини розминають і промивають у великій кількості води, дають насінню осісти на сито і відразу сіють. Якщо насіння журавлини до посадки зберігається якийсь час, його необхідно стратифікувати. Перешаруйте насіння в ящику вологою сумішшю торфу з піском у співвідношенні 4:1 і тримайте 2,5-3 місяці при температурі від 3 до 7 ºC в умовах вільного доступу повітря. Сіють насіння навесні (після стратифікації) або в кінці літа (свіжозібране) в посуд із верховим торфом – по поверхні субстрату, без заглиблення в нього. Зверху через сито його засипають шаром піску завтовшки 2-3 мм або вкривають шаром подрібненого торфу завтовшки до 5 мм, після чого поливають, накривають склом і поміщають у світле тепле місце. Посіви потрібно регулярно зволожувати і провітрювати, а при появі на поверхні субстрату цвілі обробити його фунгіцидом. Сходи з’являться за 2-4 тижні, після чого скло знімають, але поливання не припиняють. На стадії розвитку у сіянців 4-5 листків їх пікірують по одному в горщики або на грядку в парнику на відстані 10 см один від одного. Дорощують сіянці протягом року, поливаючи і підживлюючи їх регулярно розчином 1 столової ложки Кеміри-універсал у 10 л води з розрахунку 1 л на м², намагаючись не потрапляти розчином на листя, щоб не обпекти його. З середини квітня до середини липня кожні два тижні вносять підживлення. У серпні покриття з теплиці знімають, а в кінці жовтня грядку мульчують шаром торфу завтовшки 5-7 см і накривають на зиму двома шарами спанбонду. Навесні спанбонд прибирають, а сіянці пересаджують у шкілки, де підрощують ще рік-два, після чого вже пересаджують на постійне місце. Отримати урожай ягід із кущів, вирощених насіннєвим способом, ви зможете через 2-3 роки після висадки на постійне місце.

    Хвороби журавлини

    Дотримання прийомів агротехніки дозволить вам підтримувати здоров’я журавлини на належному рівні, проте іноді таки трапляються прикрі неприємності, і здорову журавлину може вразити будь-яка недуга. У такій ситуації важливо не розгубитися і негайно почати боротьбу з хворобою, поки вона не вразила всі рослини, а для цього потрібно точно визначити природу захворювання. Отже, чим хворіє журавлина?

    Снігова пліснява – найбільш шкідливе захворювання, розвиток якого відбувається з березня до квітня. Симптоми хвороби – червоно-буре забарвлення бруньок і листя журавлини, на яких можна побачити жовтуватий міцелій. До кінця весни уражене листя набуває попелястого кольору й опадає. Якщо з хворобою не боротися, вогнища ураження збільшуються в розмірах, зливаються, і може загинути вся рослина.

    Заходи боротьби. Восени ділянку обприскують розчином Фундазолу відповідно до інструкції, а на зиму проводять поетапну заливку ділянки водою з пошаровим її проморожуванням.

    Червона плямистість – теж грибкове захворювання, що деформує пагони і викликає їхнє відмирання. Крім пагонів, червона плямистість уражає квітки, бруньки і квітконіжки журавлини, які набувають рожевого відтінку. Листя, що розвивається з уражених бруньок, виглядає, як маленькі трояндочки.

    Заходи боротьби. Для знищення збудників хвороби застосовують обробку журавлини розчином 2 г Фундазолу або Топсину М в 1 л води.

    Моніліальний опік – грибкова хвороба, від якої в’януть, буріють і засихають верхівки пагонів. У вологу погоду уражене місце жовтіє, журавлина вкривається нальотом конідіального спороношення. На стадії бутоноутворення інфекція переходить із хворих пагонів на бутони, квітки і зав’язі, чому квітки і бутони засихають, а хворі зав’язі продовжують розвиватися, готуючи для вас сюрприз у вигляді гниючих плодів.

    Заходи боротьби. У боротьбі з моніліозом добре зарекомендували себе фунгіциди Топсин М, Ронілан, Дітан, Байлетон і хлорокис міді.

    Фомопсис – хвороба, що викликає всихання решти пагонів журавлини без ознак в’янення. Листя спочатку жовтіє, потім стає помаранчевим або бронзовим, але не опадає. Стебла вкриваються брудно-сірими плямами, які перетворюються на виразки. Квіти і плоди буріють. Прогресує хвороба в посушливу і спекотну погоду.

    Заходи боротьби. Для знищення первинної інфекції навесні журавлину обробляють Топсином М або іншим системним фунгіцидом. До початку активного росту ефективне обприскування журавлини бордоською рідиною.

    Цитоспороз – це чорна гниль ягід журавлини, збудники якої у кінці літа проникають через дрібні ранки на рослині.

    Заходи боротьби. Лікування журавлини від чорної гнилі – профілактичні обробки на початку і в кінці сезону бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

    Гіберова плямистість небезпечна тим, що викликає масове передчасне опадання листя, чим сильно послаблює рослину. На початку серпня на листках виникають дрібні червоно-коричневі цятки, потім безформні хлоротичні плями з темним обідком і плодовими тілами в центрі.

    Заходи боротьби. Знищують гіберу обробками журавлини розчином 2 г фунгіциду (Топсин М, Фундазол, хлорокис міді) в 1 л воли.

    Песталоція вражає плоди, стебла і листя журавлини. На зелені спочатку виникають темно-коричневі плями, потім сірі, окреслені темною облямівкою, що зливаються одна з одною. Молоді пагони зигзагоподібно викривлюються і всихають, листя опадає.

    Заходи боротьби. Допоможе впоратись із захворюванням обробка журавлини хлорокисом міді.

    Аскохітоз можна впізнати по круглих темно-коричневих плямах на листі та стеблах журавлини. З розвитком хвороби поверхня під цими плямами розтріскується.

    Заходи боротьби. Ефективним засобом від аскохітозу є обробка журавлини навесні і восени фунгіцидами – Фундазолом, Топсином М, хлорокисом міді.

    Ботритіс вкриває у вологу погоду стебла, листя і квітки журавлини сірим пухнастим нальотом грибка, не вражаючи молоді пагони. Інша назва захворювання – сіра гниль.

    Заходи боротьби. Поведіть обробку журавлини бордоською рідиною, Топсином М або хлорокисом міді.

    Махровість журавлини, або переростання – вірусне захворювання, викликане мікоплазмовими організмами. Уражені частини стають схожими на «відьомські мітли» – пагони піднімаються, листя стає меншим і щільно прилягає до пагонів. Уражена переростанням журавлина не плодоносить, а з тих зав’язей, що вже встигли утворитися до початку хвороби, виходять дрібні потворні плоди.

    Заходи боротьби. Чим обприскувати журавлину, щоб знищити збудників переростання? Таких препаратів ще не винайшли, тому потрібно просто видалити хвору рослину з грядки і спалити, щоб хвороба не розповзлася по всьому саду.

    Шкідники журавлини

    Журавлину може вразити понад 40 шкідників, що харчуються її наземними органами. Частіше за інших на журавлині зустрічаються:

    • чорноголова журавлинна листовійка;
    • яблунева комоподібна щитівка;
    • непарний шовкопряд;
    • капустяна совка;
    • вересовий п’ядун.

    Шкідники не в змозі завдати значної шкоди журавлині, тому в якості захисних заходів можна обмежитися дотриманням агротехнічних правил обробітку культури, і насамперед необхідно приділити увагу регулярній боротьбі з бур’янами, що пригнічують журавлину і створюють сприятливі умови для шкідливих комах. Інсектициди (Актара, Актеллік, Карбофос, Метафос та інші) слід застосовувати тільки в разі крайньої потреби і не пізніше, ніж за місяць до збору врожаю, а також після зняття ягід.

    Види і сорти журавлини

    Підрід журавлини представлений чотирма видами:

    • журавлина великоплідна;
    • журавлина чотирипелюсткова, або болотна;
    • журавлина дрібноплідна;
    • журавлина гігантська.

    У культурі найчастіше вирощують сорти і гібриди журавлини великоплідної і чотирипелюсткової, або болотної.

    Журавлина болотна (Oxycoccus palustris)

    європейського походження, введена в культуру в кінці XX століття в країнах Балтії і в Росії. З багатьох сортів журавлини болотної сьогодні добре відомі:

    • Дар Костроми – високоврожайний великоплідний середньоранній сорт, дозріває в кінці третьої декади серпня, з дуже великими, соковитими і кислими ребристими ягодами темно-червоного або вишневого кольору, плоско-округлої форми, з глибокою виїмкою біля плодоніжки;
    • Соминська – теж середньоранній великоплідний сорт високої врожайності з кислими і соковитими горбистими асиметричними червоними або вишневими ягодами серцеподібної форми;
    • Сазоновська – сорт середнього терміну дозрівання (початок першої декади вересня) з соковитими серцеподібними ребристо-горбистими асиметричними ягодами середнього розміру, фіолетово-червоного кольору, солодкувато-кислими на смак;
    • Краса Півночі – урожайний пізній сорт, дозріває до другої декади вересня, з дуже великими округло-овальними ягодами різних відтінків кармінного кольору – від світлого до темного зі світло-червоним боком;
    • Червона заповідна – пізній високоврожайний сорт із кулястими соковитими і кислими ягодами червоного кольору, середнього і великого розміру.

    Добре ростуть у культурі також сорти журавлини болотної Хотавецька і Північанка.

    Великоплідна журавлина

    сортів якої сьогодні відомо понад 200, родом із Північної Америки. Наукова назва її Oxycoccus macrocarpus. Популярними сортами крупноплідної американської журавлини є:

    • Бен Лір – високоврожайний ранньостиглий сорт з округлими ягодами діаметром до 20 мм, які погано зберігаються, тому після зняття вимагають негайної переробки або заморожування;
    • Франклін – середньостиглий стійкий до хвороб сорт із ягодами середньої величини (до 15 мм у діаметрі), темно-червоного кольору;
    • Сірлз – врожайний сорт, що добре зберігається, з темно-червоними в цяточку матовими ягодами діаметром до 23 мм із щільною м’якоттю;
    • Стівенс – один із найкращих сортів, що вирізняється здатністю давати високі врожаї, з округло-овальними великими і щільними ягодами темно-червоного кольору діаметром до 25 мм;
    • Пілігрим – дуже пізній сорт з овальними великими ягодами пурпурово-червоного кольору з жовтим восковим нальотом і нерівномірним забарвленням.

    Крім перерахованих, популярністю користуються такі американські сорти великоплідної журавлини, як Мак-Фарлін, Вілкокс, Блек Уейл, Ерлі Блек, Кроулі, Ерлі Ріарден, Бергман, Вашингтон, Вульман, Беквіт і Хоус.

    Властивості журавлини

    Корисні властивості журавлини

    Ягоди журавлини містять весь перелік корисних речовин, властивих плодам усіх ягідних культур, зокрема цукор, органічні кислоти (лимонну, урсолову, хінну, бензойну, яблучну, хлорогенову, бурштинову, олеандрову й щавлеву), вітаміни (B1, B2, B5, B6 , PP, K1 і C) і пектини. До складу журавлини входять також антоціани, лейкоантоціани, катехіни, бетаїн, макро- і мікроелементи – залізо, марганець, молібден, мідь, калій, кальцій, фосфор, бор, кобальт, нікель, титан, цинк, йод, олово, хром і срібло.

    Журавлина поліпшує апетит і роботу шлунково-кишкового тракту, захищає сечостатеву систему і кишечник від інфекцій, є профілактичним протираковим засобом, знижує потенційний ризик захворювання на атеросклероз, нормалізує артеріальний тиск. Призначають журавлину тим, хто потерпає від авітамінозу, гарячки, респіраторних захворювань і ревматизму.

    Сік журавлини має бактерицидну і жарознижуючу дію, тамує спрагу, очищає рани, лікує опіки і кашель, стимулює роботу підшлункової залози, підвищує фізичну і розумову активність.

    Небезпечні властивості журавлини

    Категорично не рекомендується вживати в їжу журавлину хворим на виразку шлунка і дванадцятипалої кишки, а також тим, хто страждає гастритами з підвищеною кислотністю. Людям із нездоровою печінкою перед вживанням журавлини краще порадитися з лікарем, оскільки цілком імовірно, що вона може викликати загострення захворювання. Обережності також слід дотримуватися тим, у кого ослаблена або стоншена зубна емаль.