Декабрист: описание, уход и причины слабого цветения

В книгах по комнатному цветоводству иногда бывает сложно найти информацию о декабристе, популярном комнатном растении, цветущем в зимнее время. Дело в том, что в разных изданиях в оглавление выносятся различные названия: шлюмбергера (Schlumbergera), рождественский кактус, эпифиллюм (Epiphyllum) и зигокактус (Zygocactus). Можно встретить редкое народное название — рождественник.

Декабрист (это всем известное народное название) относится к семейству Кактусовые. Как правило, мы выращиваем гибридные формы этого многолетнего лесного кактуса, которые, на первый взгляд, отличаются окраской цветков, сроками цветения и формой отростков-члеников. Другие различия для цветовода-любителя менее значимы.

Описание декабриста

Декабрист — обобщенное название трех видов лесных кактусов. Это шлюмбергера усеченная (Schlumbergera truncata), шлюмбергера Гертнера (Schlumbergera gaertneri) и шлюмбергера буклеи (Schlumbergera bucklei). Название рода (шлюмбергера) было дано в честь имени известного селекционера кактусов. Ряд авторов книг по комнатному цветоводству используют название эпифиллюм. (Epiphyllum).

Шлюмбергера усеченная (Schlumbergera truncates, Zygocactus truncatus). Этот вид можно встретить в литературе как «зигокактус обрубленный, или притупленный». Членики побегов имеют по краям острые зубчики. Цветки двусторонне-симметричные. Их лепестки отогнуты назад. Окраска цветков белая, розовая, светло-сиреневая или фиолетовая.

Шлюмбергера Гертнера (Schlumbergera gaertneri). Это достаточно крупное растение, у которого членики длиной 6 — 7 см. Цветки-колокольчики красно-оранжевые с заостренными лепестками.

Шлюмбергера Буклеи, или Бакли (Schlumbergera bucklei). Растение имеет светло-зеленые членики с небольшими выступами по краям. Есть много сортов с цветками симметричной формы разных, чаще лилово-розовых, окрасок.

Родиной этого растения является Южная Америка, где оно растет во влажных лесах океанического побережья. Описание территорий есть у М. Гесдёрфера в книге «Комнатное Садоводство», изданной в 1904 году.

Отечество эпифиллюмов — Бразилия; там они растут в виде ложных паразитов или, иначе, эпифитов, на стволах деревьев, под покровом густой древесной листвы, наподобие орхидей, а иногда и в непосредственном соседстве с ними, и роскошно разрастаются среди разлагающихся растительных остатков; в виде исключения их иногда находят также растущими на влажных обломках скал.

Цветение шлюмбергеры, растущей в развилках стволов и возле корней деревьев, в южных тропиках происходит в летний сезон. У нас (в Северном полушарии) в это время зима.

Ветвистые стебли декабриста сплюснуто-членистые. Цветки распускаются на концах члеников. Самая распространенная окраска цветков — малиновая, бывают цветки белой, кремовой, лавандовой, лососевой, оранжево-красной, темно-красной и лиловой окрасок. Есть многоцветные цветки. Ежегодно в продаже появляются новые гибриды. По мере взросления у декабриста происходит изменение ткани ствола. Он деревенеет.

Зигокактус цветет поздней осенью или в зимнее время. У многих цветоводов-любителей это растение зацветает вторично ближе к весне.

Уход за декабристом

Место. Декабрист лучше всего себя чувствует в светлом, но притененном от яркого солнца месте. Жгучие солнечные лучи — одна из основных причин пожелтения, покраснения и подсыхания побегов-члеников. Шлюмбергеру успешно выращивают на подоконниках окон, ориентированных на север и восток. На южной и западной стороне в летний период желательно притенять растение от прямых солнечных лучей. Взрослый кустик время от времени (не в период бутонизации и цветения) поворачивают в более светлую сторону, иначе он потеряет форму и станет однобоким. Летом можно вынести горшочек с декабристом на свежий воздух.

У нас декабрист живет на утепленной застекленной лоджии. Световой и тепловой режим способствуют обильному цветению. Температура морозной зимой — около плюс 12 — 14°С. В солнечные дни там теплее.

Несколько раз мне приходилось реанимировать кустик декабриста, обгоревший летом на солнце . Я переставляла горшок с шлюмбергерой в комнату, где было меньше солнечного света и прохладнее, чем на лоджии. Поливала и опрыскивала только теплой водой. Растение быстро восстанавливалось, снова становилось зеленым и сочным. Мне оставалось срезать окончательно засохшие членики.

Полив и влажность. Полив умеренный, только мягкой теплой водой. Излишек воды приводит к загниванию корневой системы, что часто становится причиной гибели растения. В период цветения (с момента массового появления бутонов) полив увеличивают. С середины апреля по сентябрь поливают лишь по мере подсыхания почвы. Полезен теплый душ, который вполне может заменить опрыскивание теплой водой. Бутоны и цветы стараются не увлажнять.

Почва. Почвосмесь составляют из листовой и дерновой земли, торфа и песка, с добавлением кирпичной крошки (мельчайшего керамзита). Хвойная почва заметно тормозит рост и угнетает растение. Покупной субстрат, предназначенный для кактусов, требуется улучшить, так как обычно в нем слишком много торфа. Слой дренажа — до одной трети высоты.

Подкормка. Есть разные жидкие удобрения, предназначенные для кактусов и других суккулентов. Их можно смело использовать для подкормки декабристов. Если брать комплексные удобрения для комнатных удобрений, то только в слабой концентрации. Избыток удобрений хуже, чем их недостаток. В период цветения декабриста лучше не подкармливать.

Болезни и вредители. Декабрист может пострадать от красного плоского клеща. При этом листья становятся вялыми и отмирают. На них появляются пятна желто-ржавого цвета. Кроме того, опасны грибковая и бактериальная инфекция. При бактериальном заражении (скользких пятнах) лучше всего заново черенковать декабрист, взяв здоровые членики. Больное растение уничтожают. Есть шанс сохранить куст, удалив пораженную часть и пролечив растение любыми антибактериальными препаратами. Случается, что появляется щитовка, которая оставляет сладковатые липкие выделения. Неплохой профилактической мерой является опрыскивание теплой водой.

Размножение. Декабрист легко размножается черенкованием. Лучшее время — после цветения и в мае. Для этого берут черенки (достаточно всего двух — четырех члеников), после чего их сажают в легкую почву. Перед этим нужно подсушить черенок в течение нескольких дней, чтобы он не загнил. Процесс укоренения идет активнее под колпаком из стеклянной банки или из пластиковой бутылки. Конечно, необходимо проветривание.

Можно укоренить черенок в баночке с водой. Для этого нужно поставить в воду веточку и не вынимать ее до того, как появятся корешки. Воду лучше не менять, а подливать свежую. Для того, чтобы не началось гниение, в воду опускают уголек или таблетку активированного угля.

Укорененный черенок от цветущего растения часто зацветает уже на второй год.

Пересадка. Декабрист пересаживают только после цветения. Это значит, что к концу февраля нужно подготовить подходящую почвосмесь, нужного размера горшок и керамзит. Горшок берут небольшой, в природе корневая система этого эпифита развита относительно слабо. Слишком глубокий и широкий горшок провоцирует наращивание массы корневой системы, при этом сил на цветение остается мало.

Молодые декабристы пересаживают ежегодно или через день. Взрослые декабристы можно пересаживать реже и не тревожить их несколько лет.

Как стимулировать цветение?

С самого начала октября по конец ноября декабрист держат в прохладном месте. В это время интенсивно закладываются бутоны. Полив сдержанный. Мы выращиваем несколько кустиков декабриста на лоджии (утепленной и застекленной). Там происходит постепенное естественное снижение температуры воздуха, поэтому проблем с цветением не возникает.

Часто советуют ни в коем случае не передвигать зацветающий или цветущий декабрист с места на место. По моим наблюдениям, а у нас эти растения живут и обильно цветут уже много лет, это никак не влияет на качество цветения. Посудите сами: мы покупаем цветущее растение и приносим его домой, после чего боимся сдвинуть с места. Но ведь перед тем, как попасть к нам, декабрист проделал огромный путь и не один раз менял свое положение. И это никак не отразилось на цветении, не помешало растению привлечь наше внимание обилием красивых цветов. Да и кто бы стал покупать кустик с осыпавшимися бутонами? Я смело переставляю горшки с декабристом, чтобы цветущему кустику не мешали другие растения. Иногда в морозные дни (точнее, ночи) приходится передвигать декабрист подальше от стекла.

Цветки чаще всего распускаются на молодых побегах. Увеличить их количество помогает их укорачивание. Для этого нужно отщипнуть пару члеников на концах свисающих удлиненных побегов. Растение само неплохо регулирует свои возможности, время от времени освобождаясь от балласта, нижних частей слишком длинных побегов.

Я замечала, что если декабрист приспособился к определенным условиям жизни, то может прекрасно расти и цвести вопреки всем правилам. Так, у одной моей знакомой огромный куст рос и обильно цвел буквально в «болоте», которое заботливая хозяйка развела в большом цветочном горшке, поливая растение исключительно слитым чаем.

Штамбовая форма

Я несколько раз видела штамбовую форму шлюмбергеры. Это красивое решение, которое можно воплотить в жизнь покупкой готового привитого экземпляра или придется освоить приемы прививки кактусов. Подвоем обычно служит Pereskia aculeate, Hylocereus или Selenicereus. Такие прививки осуществляли еще в дореволюционной России.

Находящиеся в торговле эпифиллюмы представляют собой обыкновенно кронистые деревца, получаемые посредством прививки их на небольшие гибкие стволики других видов кактусов, — преимущественно на стволики Peireskia. Кроны таких деревцев состоят из множества листовидных члеников, принимающих в общем пониклое положение. Когда конечные членики покрываются бутонами и цветами, то привитые эпифиллюмы представляют замечательно красивое зрелище. (М. Гесдёрфер «Комнатное Садоводство»)

Статьи по теме:

• Замиокулькас — ароид, который боится влаги
• Осторожно, эти комнатные растения ядовиты!
• Араукария — комнатная ель
• Рождественская звезда (пуансеттия, молочай красивейший) до и после зимних праздников
• Прекрасные камелии, к которым нужно приспособиться: виды и уход
• Азалия индийская в доме: выгонка и особенности ухода
• Лавр благородный (Laurus nobilis) в доме
• Растения и суеверия
• Кливия: виды и уход
• Комнатные растения, цветущие осенью и зимой, как средство от депрессии

© Сайт «Подмосковье», 2012-2021. Копирование текстов и фотографий с сайта pоdmoskоvje.cоm запрещено. Все права защищены.

Як розмножити квітку декабрист

Безліч досвідчених квітникарів стверджують, що в зимовий період кімнатні рослини знаходяться в стані спокою, але це не завжди так, а особливо якщо говорити про таку квітку, як декабрист.

• Походження квітки та її особливості
• Правила догляду за рослиною
• Розмноження декабриста
• Пророщування черенків у воді
• Розмноження черенків у субстраті
• Пересадка на ґрунт
• Захворювання декабриста
• Декабрист – тонкощі догляду
• Основні вимоги:
• Температура
• Освітлення
• Вологість навколишнього середовища і правильний полив
• Пересадка зігокактуса
• Підготовка до кольору
• Догляд за декабристом після цвітіння
• Як розмножити декабрист у домашніх умовах
• Хвороби і шкідники декабриста
• Загальна характеристика декабриста
• Які види існують?
• У чому полягають особливості декабриста?
• Як виростити шлюмбергера?
• Розмноження кімнатного декабриста
• Посадка рослини в горщик
• Правильний догляд за декабристом в домашніх умовах
• Походження
• Опис і особливості

Ця квітка має безліч назв – зігокактус, Різдвяник, ракова шийка, Варваріна коса. Всі свої імена декабрист отримав не дарма, адже перші його квіти розпускаються 17 грудня. Рослина не потребує особливого догляду, і до того ж дуже просто розмножується черенками.

Походження квітки та її особливості

Батьківщиною декабриста є Бразилія, вірніше, її вологі ліси, де рослина розмножувалася і розповзалася від центрального куща.

Рослина дуже схожа на кактус, але при цьому значно відрізняється своїми біологічними особливостями від рослини, що росте в пустелі.

Якщо за декабристом правильно доглядати, він буде радувати своїми яскравими квітами в зимовий період року.

Зігокактус має сплюснуті гілки, які з часом селеніють. На гілці виростають квіти, які розташовуються ярусами. Суцвіття декабриста можуть мати різний окрас – лавандовий, кремовий, темно-червоний, рожевий, помаранчевий, малиновий.

Про кореневу систему рослини необхідно сказати, що вона слабка, але навіть незважаючи на це корінки мають здатність дуже швидко відновлюватися і формуватися в повноцінне коріння. Отримати нову рослину дуже просто – необхідно відірвати невеликий стебелок і помістити його в грунт, який потрібно поливати кожен день. Через 5-6 днів зігокактус пустить коріння і почне активно рости.

З кожним роком селекціонери представляють все нові види декабриста, які захоплюють своїм незвичайними кольорами і формами.

Правила догляду за рослиною

Щоб декабрист комфортно відчував себе в будинку, йому необхідно створити умови, які дуже близькі до природних:

• вологу і теплу атмосферу;
• багато сонячного світла.

У теплу пору року рослина не цвіте. У цей період його можна розташувати в північній або східній частині кімнати. А ось взимку вазон з декабристом найкраще поставити на вікні з південного боку.

Якщо рослина не рухатиме, куст зігокактуса буде несиметричним. Саме тому квітникарі рекомендують щомісяця повертати вазон. Вся справа в тому, що гілки завжди тягнуться до сонця.

Насиченість поливу багато в чому залежить від пори року. З середини весни до початку осені декабрист потребує постійного і рясного поливу, оскільки в цей час рослина цвіте. Поливати ґрунт необхідно тільки теплою відстійною водою. Холодна рідина може пошкодити вазон і запобігти розвитку бутонів.

Без добрив не обійтися, якщо необхідно, щоб рослина цвіла. Підживлення слід вносити в ґрунт раз на місяць. У літній період ці маніпуляції слід проводити 2 рази на місяць.

Як вже говорилося раніше, декабрист потребує високої вологості. Щоб забезпечити комфортні умови для рослини його необхідно постійно обприскувати. Також можна поливати стебельки під душем, тільки перед цим ґрунт необхідно накрити поліетиленовою плівкою, щоб не відбулося загнивання кореневої системи. У холодну пору року Різдвяник потрібно обприскувати один раз на 2-3 дні.

Як пошту краще використовувати суміш листової землі, піску і торфу. Також не варто забувати і про дренаж, який повинен займати третю частину горщика.

Розмноження декабриста

Щоб розмножити рослину в домашніх умовах, необхідно використовувати крайні черинки на довгій втечі, які складаються з довгих листків. Зрізати їх ножицями або ножиком не можна. Найкраще відламати гілочку біля основи стебля. Іноді зробити це не дуже легко, оскільки стебельки дуже щільно з’єднані один з одним.

Починати розмноження рослини в домашніх умовах необхідно після цвітіння. У цьому випадку пересадка ніяк не позначиться на розвитку квітки.

Пророщування черенків у воді

Черенки необхідно помістити в ємність з теплою водою. Занурювати потрібно не повністю, а наполовину. При випаровуванні води, її доливають. Часто можна спостерігати, що рідина набуває жовтого відтінку і густої структури. Це говорить про те, що вода зіпсувалася. У цих випадках чорняво необхідно промити і помістити в чисту ємність. Через 5-14 днів можна спостерігати кореневу систему на стебельці і це означає, що рослина готова до посадки в грунт. Тепер вже можна посадити відросток.

Розмноження черенків у субстраті

Для початку черенки декабриста необхідно залишити на 2-3 дні на підвіконні, а потім висадити в субстрат. Рослину необхідно вкоренити. Для цього його поміщають у грунт на половину сегмента, і зверху поставити баночки. Також можна використовувати поліетиленовий пакет або мішечок. Раз на день пакетик або банку необхідно знімати для провітрювання на кілька годин.

Коли зігокактус пустить корінці, парник можна зняти. Що це сталося можна зрозуміти за наявністю нових стебельків. Коли рослина підросла потрібно її пересадити в ємність побільше.

Пересадка на ґрунт

Щоб приготувати сприятливий для зростання декабриста грунт, необхідно взяти такі компоненти:

• пісок;
• торф;
• родючу садову землю;
• перегнило листя.

Все це в рівних пропорціях потрібно змішати. Горщик не повинен бути високим, а широким. На дно необхідно покласти дренаж. У цих цілях можна використовувати керамзит або камінці різних розмірів. Після цього насипається приготовлений ґрунт і робиться невелике поглиблення посередині горщика. Саме в нього поміщають кілька втечі і рясно заливають водою. Після цього вазон можна ставити на підвіконня або інше відведене для нього місце.

Ось так легко в домашніх умовах можна розмножити зігокактус.

Захворювання декабриста

Незважаючи на простоту у догляді, рослина дуже часто піддається різним захворюванням. Найчастіше це щитівка. Перша ознака цієї проблеми – коричневі плями різних розмірів, які дуже швидко поширюються за листочками і знищують рослину. У цьому випадку необхідно застосувати інсектицид, яким протирають уражені ділянки. Якщо проблема занадто запущена, заражені стебельки потрібно відірвати.

Також дуже схожі симптоми має зараження білими червецями. У цьому випадку допоможе звичайний мильний розчин, яким потрібно протирати листочки.

Дуже часто відбувається, що як би жінка не старалася, рослина просто не хоче цвісти і навіть випускати бутони. Щоб вирішити цю проблему, необхідно на місяць помістити горщик з декабристом в холодне місце, а в грудні виставити його на сонечко і збільшити полив.

Декабрист – дуже гарна рослина, яка радує своїми квітками в зимовий період. При правильному розмноженні і догляді, квітка буде радувати своїм зовнішнім виглядом багато років поспіль.

Декабрист – тонкощі догляду

Батьківщиною цієї рослини є Південна Америка. Справжня назва його шлюмбергера або зігокактус. Він являє собою лісовий напівепіфітний кактус, що живе на коріннях або стовбурах тропічних дерев. Коріння у рослин такого роду дуже слабкі, це слід враховувати при розведенні його в умовах квартири.

Цвіте незвичайний кактус декабрист ніжними квітами з довгими вигнутими тичинками з листопада по лютий, завдяки цьому він і отримав російське ім’я декабрист.

Через те, що зігокактус кардинально відрізняється від своїх побратимів, відходу він вимагає також особливого:

1. Декабрист не виносить активних променів сонця. З цієї причини горщики з рослиною не треба розміщувати на південних і західних вікнах, подібна помилка загрожує відмиранням листя. Ідеальним варіантом стануть підвіконня східних вікон.
2. Душні приміщення не для шлюмбергера. Найкраще він буде відчувати себе на терасі або балконі.
3. Влітку цій кімнатній рослині ніяк не обійтися без регулярного душу або як мінімум обприскування.
4. У період бутонізації горщик з декабристом повинен перебувати в повному спокої – його заборонено повертати, тим більше переставляти в інше місце. Бутони можуть просто-напросто відвалитися.

Основні вимоги:

Температура

Тропічне походження рослини дає про себе знати – воно надзвичайно живуче і здатне пристосуватися до будь-яких температурних умов – йому нипочем 40 градусів спеки і зниження температури до позначки + 2 градуси. Інша справа, що квітів ви від нього не побачите.

Сприятливим вважається температурний режим в межах + 18-25 градусів, тоді ваш улюбленець буде радувати вас своїм рясним цвітінням щороку.

Найкраще, якщо до цвітіння, це приблизно до вересня, ви будете містити зігокактус в прохолоді (15-16 градусів), а під час розпускання бутонів – при температурі 20-25 градусів. Влітку, коли декабрист інтенсивно нарощує листову масу, добре винести його на відкрите повітря в злегка затінене місце.

Освітлення

Декабрист віддає перевагу яскравому, але розсіяному світлу, ідеально підійдуть східні або північно-східні вікна. Якщо у вас вікна виходять на протилежні сторони, обов’язково притіняйте рослину від інтенсивних сонячних променів. Вірно підібраний світловий режим – це запорука пишного цвітіння.

Під час спокою намагайтеся періодично повертати горщик із зігокактусом, щоб кущик не був однобоким, а втечі росли рівномірно.

Вологість навколишнього середовища і правильний полив

На відміну від колючих своїх побратимів, зігокактусу потрібні регулярні поливи. Поливати його потрібно тоді, коли шар ґрунту зверху – підсохне.

Зайву воду, яка вилилася в піддон, через 20-30 хвилин необхідно вилити. Особливе значення це має, якщо рослина міститься в прохолоді. Надлишки вологи при низькій температурі вмісту можуть спровокувати загнивання коріння.

Категорично заборонено поливати декабрист прохолодною, тим більше холодною водою або водою з вмістом вапна. Ідеальною для поливу вважається кип’ячену воду кімнатної температури. Добре поставити піддон у площину ємності з вологою галькою.

Зігокактус дуже любить обприскування. У теплу пору року регулярно обприскуйте рослину, а в спекотну пору року особливо рясно.

Пересадка зігокактуса

Молода квітка вимагає щорічної пересадки, доросла здорова рослина цього не потребує – достатньо однієї пересадки в п’ять років. Робити це бажано після цвітіння, в березні-квітні, в момент цвітіння турбувати рослину не можна.

Для посадки краще підібрати широку і не надто глибоку ємність, діаметр її повинен бути більше попередньої на пару сантиметрів. Ця умова особливо важлива, якщо шлюмбергера буде вирощуватися як ампельна рослина.

Обов’язково виконайте в ємності дренажні отвори.

Подібно до всіх напівепіфітів, декабрист віддає перевагу родючому, легеню, з хорошими повітрово і водопроникними властивостями ґрунт. Оптимальною буде суміш з торфу, лісового грунту і великого піску в пропорції 2/1/1. У крайньому випадку, можна придбати спеціальний ґрунт для суккулентів.

Для дезінфекції в ґрунт добре додати звичайну золу або активоване вугілля. На дні горщика не обійтися без товстого шару дренажу (наприклад, керамзиту), його має бути приблизно третина від усього ґрунту. Для більшої пишності ґрунту до неї можна додати невеликі шматочки деревної кори.

При пересадці акуратно витягніть рослину з горщика разом із земляним комом, очистіть його від зайвої землі і підгнилих коренів. Потім помістіть у новий ґрунт і добре полийте.

Підготовка до кольору

Цей пункт можна з упевненість перемістити на перше місце, тому що це ключовий момент у процесі домашнього догляду за декабристом. Якщо ви, звичайно, хочете дочекатися пишного цвітіння.

1. Перш за все, уважно стежте за температурою утримання. Якщо ваша рослина провела літній період у кімнаті, то з приходом осінніх холодів (це приблизно середина або кінець вересня) її потрібно перенести на повітря. Забезпечте при цьому укриття від дощу і сонця, рослині необхідна легка полутень.
2. Не варто поливати рослину весь цей час. Нічого страшного, якщо листя трохи підвягнуть. Подібні умови утримання потрібно витримати місяць.
3. Коли температура за вікном почне опускатися нижче + 10 градусів, поверніть декабрист додому і зрідка почніть його поливати.
4. Приблизно наприкінці жовтня зігокактус потрібно перенести в те місце, де він буде висвітлюватися не більше 10 годин на добу. Саме з цього моменту можна почати відлік часу – рівно через 50 днів рослина зацвіте. При цьому врахуйте, що після десяти годин на світлі, квітці потрібна повна темрява. Цей прийом допоможе вам «спланувати» цвітіння кактуса до певної дати. До кінця листопада квітку можна визначати на її постійне місце. Далі переставляти або пересувати горщик до закінчення цвітіння заборонено.

Всі ці заходи спрямовані на припинення нарощування втечі і початок процесу закладки майбутніх квіткових бутонів.

Важливо врахувати, що якщо вам хочеться, щоб цвітіння було тривалим і рясним, доведеться стежити за температурою. У процесі закладки бутонів оптимальною вважається + 17-19 градусів.

Догляд за декабристом після цвітіння

Відцвілу рослину треба знову перенести в більш прохолодне місце на спокій. Поливати тепер потрібно помірно. Дуже добре прищипнути втечі, це послужить стимулом для розгалуження зігокактуса і додасть кущику більш привабливий вигляд. Також потрібно видалити неправильно зростаючі, пожовклі та хворі втечі.

Важливо робити це саме руками, а не ножицями або ножем. Просто як би відкручуйте останню частинку стебля. Якщо ви плануєте розмножити рослину, то прищипування можна провести в червні.

Період спокою зігокактуса триває до кінця березня, потім рослина при необхідності перевалюється в новий горщик і догляд стає звичайним. Відновлюються підживлення.

Як розмножити декабрист у домашніх умовах

Розмножувати декабрист краще у весняно-літній період, тоді посадковий матеріал швидше вкорінюється. Для розмноження беруться сегменти стебля, що складаються з двох-трьох ланок. Череньки витримують кілька днів, щоб вони злегка підвяли. Потім безпосередньо перед посадкою обробіть їх кінчики Корневином.

Ємності для посадки на 1/3 засипте дренажем, далі суміш з однакових частин торфу і перліту. Посадіть підготовлене чорняво і рясно пролийте. Створювати ефект парника, прикриваючи рослину ковпаком, не обов’язково. За сприятливої температури і гарної вологості декабристи легко вкорінюються.

Найкраща температура для вкорінення – 20-25 градусів. Періодично обприскуйте рослину, не піддайте впливу прямого сонця.

Хвороби і шкідники декабриста

Зігокактус досить стійкий до захворювань і нападу шкідників. Але трапляються спалахи грибкових і бактеріальних захворювань, з цієї причини періодично оглядайте свого улюбленця. З найбільш небезпечних шкідників можна назвати:

• Мучнистого хробака;
• Щитівку;
• Павутинного кліща.

Позбутися від шкідників можна спеціально призначеними для цього препаратами, які продають у квітковому магазині. Регулярно оглядайте та обприскуйте рослину як профілактику.

• Бактеріальна інфекція проявляється появою слизьких мокрих плям на листях. У першу чергу видаліть уражені стеблі, якщо захворювання прогресує, на жаль, легше знищити хвору рослину і виростити нове зі здорових черенків.
• Грибкова інфекція робить рослину блідою і слабкою. Побіги вянуть. Це пов’язано з ураженням кореневої шийки. Для лікування добре підходять препарати Максим і Топаз.

Загальна характеристика декабриста

Належить рослина шлюмбергера або декабрист до сімейству кактусових. Завдяки здатності зміцнюватися корінням за розщілини кори, воно в дикій природі росте на стовбурах дерев. Вид цієї культури досить цікавий.

Характеризується кактус декабрист так:

1. Невеликий розмір.
2. Побіги плоскі членисті з зазубринами по краях.
3. Колючки відсутні.
4. Кольори формуються на кінчиках втечі. Вони мають трубчасту форму. У серединці є довгий пучок тичинок. Окрас суцвіть буває різним. І все завдяки наполегливій праці селекціонерів. Наприклад, зустрічається декабрист білий, червоний, жовтий, помаранчевий, рожевий, світло-фіолетовий.
5. Опилювачем в умовах дикої природи є пташка колібрі.
6. Припадає цвітіння декабриста на зиму. При хорошому відході рослина здатна зацвітати двічі на рік.
7. Дану культуру треба зарахувати до розряду довгожителів. Радувати красивим цвітінням вона може протягом 20 років.

Які види існують?

Перед тим, як почати вирощування декабриста, потрібно визначитися з його типом. На даний момент відомо багато сортів, що часом ускладнює вибір. Розгляньмо найбільш затребувані серед квітникарів варіанти.

Наведені нижче види декабриста користуються високою популярністю:

• Баклі. Характеризується багатоярусними квітками ніжно лілово-рожевого тону. Побіги світло-зелені, членисті. На кінцях є маленькі виступи.
• Гертнера. Суцвіття пофарбовані в яскраво червоно-помаранчевий тон. За своїм виглядом вони нагадують багатоярусні дзвіночки. Побіги досить великі.
• Усічена. Квіточки багатоярусні. Пелюстки відігнуті назад. Краї стеблів зубчасті, гострі. Зустрічаються такі забарвлення: фіолетовий, рожевий, світло-бузковий і білий.
• Русселіана. Квіти яскраві. Розташовані на трубчатом зеленуватому кольороносі. Пелюсток дуже багато і вони довгі. Можуть бути рожевого, червоного або фіолетового тону. Стеблі членисті. Здатні виростати до метра в довжину.

У чому полягають особливості декабриста?

Вирощуючи зігокактус декабрист: відхід в домашніх умовах повинен бути грамотним. Інакше рослина не буде радувати красивим цвітінням. Щоб культура добре росла і розвивалася, важливо знати, які особливості їй притаманні.

Ключові особливості кактуса наведені нижче:

1. Цвіте в той час, коли інші рослини знаходяться в стані спокою.
2. На південних і західних підвіконнях декабрист почувається не комфортно. Через інтенсивне освітлення кінцеві сегменти втечі відмирають.
3. Влітку важливо забезпечити культурі постійний доступ свіжого повітря. Ідеально підійде лоджія, балкон або тераса.
4. У спекотну погоду важливо обприскувати або купати кактус.
5. Якщо догляд за кімнатним декабристом в домашніх умовах буде грамотним, рослина буде добре розвиватися, радувати своїм цвітінням довгі роки.
6. Особливістю цього типу кактуса є ще й те, що рослину можна виростити як звичайну, так і ампельну.
7. Культура дуже примхлива. У момент бутонізації кактус тривожити не слід (повертати горщик, переставляти його на інше місце). Тим більше не рекомендована пересадка квітки декабрист в домашніх умовах в цей період.

Як виростити шлюмбергера?

Щоб отримати хорошу культуру, важливо щоб посадка декабриста і догляд за ним були проведені зі знанням всіх нюансів.

Початківці часто мають проблеми з цією квіткою. Тому варто зупинитися на особливостях вирощування кактуса більш детально. Про те, як виростити орхідею в домашніх умовах, можна почитати тут.

Розмноження кімнатного декабриста

Розмножують кактус даного типу за допомогою черенків. Ними виступають крайні сегменти на довгій втечі. Зрізати гілочку не варто. Краще її акуратно відламати. Процедуру виконують після завершення фази цвітіння. У цей період укорачивание втечі не принесе шкоди культурі. Навпаки – на відростці зав’язування бутонів буде відбуватися з більшою інтенсивністю.

Відламане череня поміщають у воду. Через тижні 2 на місці зламу з’являться корінці. А вже через місяць рослина готова до висадки в ґрунт. Черенок заглиблюють у субстрат на половину одного сегмента. Гілку зверху накривають поліетиленовим пакетом. Підійде і звичайна скляна банка. Раз на день такий парник провітрюють. Проводячи догляд за декабристом в домашніх умовах, важливо підтримувати температуру повітря на рівні + 20 градусів.

Посадка рослини в горщик

Через місяць кактус пересаджують у більш просторий горщик. Використовують тільки родючий якісний ґрунт. Ідеальною стане суміш з садової землі, торфу і піску. Всі беруть в рівних частинах. У підсумку виходить досить легкий грунт. Горщик необхідно вибирати широкий і не сильно високий. Висадивши в нього кілька черенків, можна сформувати незвичайний, красивий кущик. На дно тари кладуть керамзит. Далі насипають ґрунтом. Викопують лунку і поміщають у неї чорняво. Після посадки проводять рясний полив.

Правильний догляд за декабристом в домашніх умовах

Після посадки потрібно забезпечити рослині відповідні умови для виростання. Особливо важливий догляд за декабристом взимку, в період цвітіння. Кактус треба оберігати від впливу ультрафіолетових променів. Тому бажано горщик ставити не на підвіконня, а в затінене місце. Слід підтримувати температуру в приміщенні на певному рівні: мінімум + 2 градуси, максимум – + 37 градусів. Оптимально – від + 12 до + 16 градусів.

Зрошення – невід’ємний елемент догляду. Навесні і влітку поливають у міру підсиху субстрату. А ось восени регулярність проведення даної процедури становить не частіше рази на тиждень. З появою бутонів зрошення роблять більш рясним, щодня обприскують кактус. Головне, не заливати рослину, інакше почне загнивати коренева система.

Проводиться підживлення декабриста у весняно-літній сезон. Для цього застосовують спеціальні комплексні добрива. Для активного зростання і гарного цвітіння потрібно віддавати перевагу складам, в яких міститься калій, фосфор і азот. З березня місяця удобрюють щомісяця невеликими дозами корисних речовин. Влітку спостерігається інтенсивне зростання стеблів. Рослина в цей період потребує частіших підживлень. Поживні елементи вносять двічі на місяць. А ось починаючи з вересня місяця, удобрювати припиняють.

Не зайвим буде і обробка фунгіцидами. Адже хвороби декабриста в домашніх умовах не рідкість. Особливо досаджують грибкові недуги. Фітофтора, фітиум, фузаріоз – всі ці грибкові інфекції проникають в культуру з зараженого ґрунту. Квітка виглядає сірою, блідою, в’яне. Для боротьби з даними захворюваннями використовують препарати Вітарос, Топаз, Мікол, Байлетон і Максим. Часом для повного відновлення різдвяника доводиться видаляти уражені частини втечі.

Також кактус часто атакують шкідливі комахи. Наприклад, павутинний кліщ. Без обприскування спеціальними речовинами тут не обійтися. Позбутися кліща допомагають кошти Неорон, Актеллік і Фітоверм.

Зігокактус регулярно потрібно піддавати обрізці. Зайві втечі видаляють навесні. Подібна процедура стимулює рясне цвітіння в зимовий сезон. Крім цього своєчасна обрізка потрібна для підтримки хорошого зовнішнього вигляду рослини. Ножиці для такої операції не використовують. Видаляють втечі руками, акуратно здійснюючи кругові рухи.

Треба зазначити, що різдвяник – це той різновид кактусів, який слід пересаджувати. Роблять це в кінці лютого місяця, відразу після завершення фази цвітіння. За весну культура встигає прижитися і набратися сил. Регулярність пересадки залежить від віку кактуса. Наприклад, молоді рослини пересаджують щороку. А ось що стосується дорослих представників, даний захід з ними проробляють раз на 5 років.

Вирощують подібну культуру багато квітникарів. Адже в догляді кактус простий. Цвіте незвичайними, яскравими кольорами. Причому цей період припадає на зиму, коли інші кімнатні рослини вже знаходяться у фазі спокою. Якщо правильно посадити і створити відповідні умови для виголошення різдвяника, він буде радувати своєю красою близько 20 років. Адже декабрист є довгожителем. Багато корисної інформації у статті:Як виростити троянду з букета в домашніх умовах?

Походження

Декабрист є узагальненою назвою від трьох видів кактусів – Шлюмбергера Гертнера, Шлюмбергера усічена і Шлюмбергера Буклеї. Назву даного роду дано на честь французького селекціонера кактусів Фредеріка Шлюмбергера. Багато авторів книжок з квітникарства вживають іншу назву епіфілюм.

Батьківщиною рослини є вологі ліси Південної Америки, а саме, Бразилії, де розмноження відбувається розповзанням в сторони від центрального куща.

За своїми біологічними особливостями квітка значно відрізняється від кактусів, що ростуть у пустелі.

Правильний догляд в кімнатних умовах дозволить насолоджуватися яскравими кольорами в зимову стужу.

Опис і особливості

Декабрист має сплюснуто-членисті гілкові стеблі, які, по мірі дорослішання, змінюють свій стебель, він селить. Квіти у рослини багатоярусні, довготрубчасті з безліччю звисаючих тичинок розташовуються на кінцях гілочок. Вони мають багатий окрас – білий, темно-червоний, лососевий, лавандовий, кремовий, помаранчево-червоний, але найпоширенішим можна назвати малиновий.

Коренева система має свої особливості, його коріння слабкі, і при недостатньо сприятливих умовах швидко гинуть, але, завдяки «пошуковим» корінцям, вони здатні швидко відновитися і розвинути повноцінну кореневу систему – догляд при відламуванні стеблів від коренів полягає в регуляр