2. Як розрізнити сполучники й сполучні слова в складнопідрядному реченні?

У складнопідрядному реченні (СПР) підрядна частина обов’язково приєднується до головної сполучником або сполучним словом.

• займенники ХТО, ЯКИЙ, КОТРИЙ, ЧИЙ, СКІЛЬКИ, НАСКІЛЬКИ;
• прислівники ДЕ, КУДИ, ЗВІДКИ, ПОКИ (АЖ ПОКИ), ДОКИ (АЖ ДОКИ), ВІДКОЛИ, НАВІЩО (НАЩО, ЗАДЛЯ ЧОГО, ЗАРАДИ ЧОГО), ЧОМУ (причина).

• аби, щоб, для того щоб, задля того щоб
• мов, немов, немовби, немовбито, наче, неначе, неначеб, неначебто, ніби, нібито, буцім, буцімто
• перед тим як, після того як, з того часу як, тим часом як, тоді як, як тільки, тільки-но, тільки що, ледве, щойно, перш ніж
• якщо, якби, коли б, аби, раз
• хоч (хоча), хай, нехай, дарма що, незважаючи на те що, попри те що
• так що
• бо, тому що, через те що, тим що, затим що, оскільки, позаяк
• аж, що аж, що й

Я сьогодні прокинувся рано, щоб першим привітати матусю. — «щоб» сполучник .

Щойно пароплав почав підходити до пристані, Ерік кинувся на верхню палубу. — «щойно» можна замінити тільки сполучником (як тільки, тільки-но, ледве), значить це сполучник .

Джерела живуть доти, доки (прислівник, обставина) над ними нахиляються попечені жагою губи (І.Драч). — «доки» сполучне слово , у головній частині СПР є вказівне слово «доти».

Ці слова в одних випадках виступають сполучниками, в інших — сполучними словами. Про те, як їх розрізняти, читай у наступній теорії.

Конспект уроку української мови 4 клас Тема. Дієслово як частина мови. Повторення вивченого

Конспект уроку з української мови. Мета уроку повторити з учнями вивчений матеріал про дієслово, вчити дітей розуміти фразеологізми, давати їм пояснення, розвивати інтерес до вивчення рідної мови, збагачувати свій словниковий запас

В читель початкових класiв

ЗНЗ №243 м. Києва

Власюк Оксана I ванівна

Якщо ви хочете бути улюбленим учителем, дбайте

про те, щоб вихованцеві було що в вас відкривати

В. Сухомлинський

Урок української мови

4 клас

Тема. Дієслово як частина мови. Повторення вивченого

Мета . Повторити з учнями вивчені відомості про дієслово як частину мови; вчити визначати дію дієслова (завершена й незавершена); удосконалювати вміння розпізнавати дієслова в реченнях, тексті; розвивати вміння добирати відповідні до змісту дієслова в реченні; виховувати почуття замилування красою музики та природи

Обладнання. Проектор, малюнки, комп’ютер, картки

Х i д уроку

I . Орган i зац i йний момент.

Лунає дзвiночок, до працi мерщiй!

Ти вс i перешкоди здолати зум i й!

Працюй наполегливо, швидко, старанно,

Щоб кожна хвилина не втратилась марно!

ІІ. Актуалізаціія опорних знань учнів

Калiграфiчна хвилинка

Скласти речення по варіантах листя листочки листопад

• Як утворилося слово листопад ? Назвіть спосіб словотворення. (Поєднання двох основ – листя падає).
• В яку пору року опадає листя?

II І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Ми перегортаємо ще одну сторінку підручника, на якій не лише зазначена нова тема, а й чудові рядки художніх творів, за допомогою яких автори змальовують красу природи восени – ще раз замилуємося золотими шатами дерев восени.

Пов’яли пишні квіти, Зима ось-ось прилине,

Затих осінній сад. В снігах засне земля,

Туманом ліг на віти І пісня хуртовини

Холодний листопад. Над нею загуля.

– Назвіть іменники, які використані в цій поезії ( квіти, сад, туманом, віти, листопад, зима, снігах, земля, пісня, хуртовина ), прикметники ( пишні, осінній, холодний ).

– Назвіть слова, які називають дію предметів, зазначених у поезії. ( Пов’яли, затих, ліг, прилине, засне, загуля ). Як називаються ці слова? (Дієєлова).

III . Пов i домлення теми та мети уроку

– Сьогоднi на уроцi ми пригадаємо що знаємо про дієслово та дізнаємось більше про нього.

IV . Сприймання й усвiдомлення нового матерiалу

1. Хвилини рефлексії

Слухання звукозапису музичного твору П.Чайковського «Пори року. Листопад».

2. Інтерактивна гра «Асоціативний кущ» ( слово музика)

3 . Колективне виконання вправи 302 , с. 134

4 . Самостійна робота (впр. 303 )

ФIЗКУЛЬТХВИЛИНКА

V . Узагальнення й систематизацiя отриманих знань

1. В икон а ння вправ и 304 з коментуванням

2. Робота в парах за малюнками на проектор i (фразеологізми)

3. Р обота в парах за картками одночасно

КАРТКА 1 КАРТКА 2

1. Назвати до якої частини 1. Назвати до якої частини

мови належать слова . мови належать слова .

Синь, синій, синіє . Зелень, зелений , зеленіє

2. Скласти речення зі словом синіє . 2. Скласти речення зі словом зеленіє .

КАРТКА 1 КАРТКА 2

1. Назвати до якої частини 1. Назвати до якої частини

мови належать слова . мови належать слова .

Білизна, білий, біліє. Жовтизна, жовтий, жовтіє.

2. Скласти речення зі словом біліє . 2. Скласти речення зі словом жовтіє .

4. Робота з фразеолог і змами на проекторі.

VI . П i дсумок уроку

1. Робота за таблицею на проекторі

2. Гра « Упіймай дієслово »

– Спіймайте оплесками тільки дієслова.

Сонце заходить, гори чорніють,

Пташечка тихне, поле німіє.

Радіють люди, що одпочинуть,

V . Домашнє завдання

Ст . 135, в пр. 305 , c т . 134, 135 вивч. прав.

Яку можна скласти речення зі словом мавпа

IV. Актуалізація мотиваційних резервів

Творче спостереження з елементами аналізу

► Прочитати текст. Визначити його стильову належність. Дібрати заголовок. Виписати слова або сполучення слів, що становлять граматичну основу речення.

Україна. Багато вчених по-різному пояснюють цю назву, але більшість із них заперечують, що вона походить від слова «окраїна».

Слово «Україна» в літописі згадується ще в XII ст., але, імовірно, існувало воно набагато раніше. Найпереконливіше, на нашу думку, пояснює назву нашого краю О. Братко-Кутинський. Він доводить, що слово-назва «україна» утворилося зі слова «украяти», тобто «виділити», «відірвати», «відокремити» (вкраяти хліба). І досі вживається слово «кравець», «краяти»,— «краяти сукню», «викроїти годинку» і т. д.

Вкраяний хліб зветься окрайкою. Украяна — тобто відокремлена від решти, виділена з-поміж інших земля буде зватися Україною (Вкраїною) (М. Адаменко).

► Пригадати з уроків української мови в 5 класі, що вам відомо про головні члени речення.

► Звернути увагу на способи вираження підмета в тексті.

► Які ще теорії походження назви нашої країни вам відомі?

V. Сприймання й усвідомлення нового матеріалу

Робота з опорною схемою

► Розглянути схему. Запам’ятати, що означає підмет, на які запитання відповідає, з яким членом речення пов’язується та чим виражається.

► Яка інформація про підмет є для вас новою?

► Сформулювати повне визначення підмета.

Дослідження-характеристика

► Прочитати вислови вголос. Визначити їх тематику. Які з них можна вважати повчальними? Довести це.

1. Душу й тіло ми положим за нашу свободу і покажем, що ми, браття, козацького роду! (П. Чубинський).

2. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине (Т. Шевченко).

3. Держава не твориться в будучині, держава будується нині (О. Стефанович).

4. Жити — вітчизні служити (Нар. творчість).

5. Кожний має свій звичай (Нар. творчість).

6. Учений іде, а неук слідом спотикається (Нар. творчість).

7. Грамотний — видющий і на все тямущий (Нар. творчість).

8. Вітальне «Доброго ранку!» первинно пов’язане з побажальною формою (С. Богдан).

9. Вітати означає звертатися до кого-небудь під час зустрічі з привітом, виявляючи доброзичливість (С. Богдан).

10. Для кожної стандартної етикетної ситуації існує впорядкована сукупність знаків (Я. Радевич-Винницький).

► Списати, виділяючи головні члени речення. З’ясувати, чим виражені підмети. Зробити висновок про способи їх вираження, використовуючи матеріал схеми.

Способи вираження підмета

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи з теми

Дослідження-трансформація на основі тексту

► Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок. Усно визначити синтаксичну роль виділених слів. Трансформувати подані речення за зразком так, щоб ці слова виступали в ролі підмета. Визначити спосіб вираження підметів.

Зразок. Дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей називається комунікативним етикетом. — Комунікативний етикет — це дотримання узвичаєних норм поведінки у спілкуванні людей.

Для сприйняття людини, оцінки її внутрішнього стану важливого значення надають її манері говоріння.

Терміном артикуляція називають творення звуків органами мовленнєвого апарату. На відміну від звуків тварин, людське мовлення можна розчленувати, тобто виокремити кожен звук. Першорядна вимога до артикуляції — її чіткість, виразність. Якнайвиразніше треба артикулювати звуки, виступаючи перед аудиторією.

Для виразності використовують окремий термін — дикція. Цим словом називають також манеру вимовляння звуків. Це як почерк, що у двох людей може бути однаково чітким, розбірливим, але відрізнятися манерою написання літер (За Я. Радевичем-Винницьким).

► Пояснити лексичне значення і походження слів артикуляція і дикція (артикуляція — «розчленування»; дикція — «вимова»).

Відтворення деформованого висловлювання

► Визначити межі речень. Списати, розставляючи пропущені розділові знаки. З’ясувати, яким членом речення виступають виділені слова. Дати характеристику підмета, скориставшись схемою. Вітаючись чи знайомлячись, старший подає руку молодшому, жінка — чоловікові, начальник — підлеглому, викладач — студентові не потиснути руку у відповідь уважається образливим рукостискання має бути не міцним, але й не в’ялим, щирим і дружнім привітання у формі рукостискання є надзвичайно промовистим проте слід володіти навичками тлумачення мови рукостискання бо від рукостискання і знання його тонкощів залежить результат бесіди відомо, що люди владні, агресивні звичайно практикують домінувальне рукостискання — руку подають долонею вниз пасивні пристосуванці, що часто змінюють свою думку в ході розмови, застосовують підлегле рукостискання — руку простягають долонею вгору друзі, як правило, застосовують рівнозначний потиск руки, коли долоні чітко спрямовані в сторони (За С. Богдан).

► Зробити висновок, чи завжди підмет виражається іменником.

► Виписати приклади словосполучень з різними видами підрядного зв’язку (узгодженням, керуванням, приляганням). Виділити головне і залежне слова.

АЛГОРИТМ
характеристики підмета

Творче конструювання (робота в парах)

► Увести подані словосполучення в речення так, щоб виділені слова виступали в ролі підмета. З’ясувати, чи можна вважати побудовані речення граматичними синонімами.

Відчувати співрозмовника — відчуття співрозмовника; сприймати виступ — сприйняття виступу.

► Визначити спосіб вираження підметів у побудованих реченнях. Зробити синтаксичний розбір одного з речень.

Дослідження-відновлення

► Відновити уривок із вірша В. Самійленка «Патріоти», уставляючи необхідні за змістом підмети. За потреби скористатися підручником «Українська література». З’ясувати, чим виражені підмети.

ПАТРІОТИ

… укупі стояли,
А … дививсь оддалі,
Як … гаряче розмовляли
Про долю своєї землі.
… у широкій промові
Народні права боронив;
… докази всі наукові
По пунктах як слід розложив.
А … про теє доводив,
Як дійде … своїх прав,
І в поступі інших народів
Він місце йому показав.
Так … вели язиками
Роботу для краю свого,
Гукали й махали руками,
Де річ вимагала того.

► Скласти речення зі словами один, другий, третій так, щоб вони виконували роль означення.

► Що виражає заголовок вірша? Яку людину, на вашу думку, можна назвати патріотом? Чи вважаєте ви себе патріотом своєї країни?

VII. Домашнє завдання

1. Дібрати з текстів художньої літератури 3—4 приклади речень, у яких підмети були б виражені сполученням кількох повнозначних слів (числівника та іменника, займенника та іменника, фразеологізмом).

2. Як ви розумієте твердження Антуана де Сент-Екзюпері, що «спілкування — це розкіш»? Скласти й записати діалог дискусійного характеру (10—12 реплік) з однокласником на тему «У чому полягає цінність спілкування?» У репліках діалогу виділити граматичні основи. Пояснити, чим виражені головні члени речення.

Підмет, способи його вираження, українська мова

Повернутися на сторінку Українська мова