Чехи не забули 1968 рік: минає 54 роки від дня вторгнення СРСР до Чехословаччини

21 серпня 1968 року розпочалась окупація Чехословаччини військами так званого Варшавського договору (військами СРСР та країн-сателітів). Того дня ранніми годинами на терени дружньої Чехословаччини увірвалось 6300 танків, також тисячі радянських вояків, багато з яких не знали, до якої країни і з якою метою вони прибули. За окремими даними, до пів мільйона радянського війська було розміщено по всій країні, а в місті Міловіце розгорнув свою роботу штаб Центральної групи військ.

Окупанти діяли цілком вільно, без заборон чи обмежень, як вдома, адже їх до Чехословаччини «запросили». Радянському генсекетареві ЦК КПРС Леонідові Брежнєву був надісланий «лист-запрошення», під яким серед п’яти підписів стояв і підпис Василя Біляка – тоді секретаря компартій Чехословаччини. Один з найвідданіших чехословацьких комуністів у листі просив товариша з СРСР: «Надати дієву допомогу всіма засобами. Тільки з вашою допомогою можливо витягнути ЧРСР із загрозливої небезпеки контрреволюції».

Автори листа також уклінно просили «максимально приховати» зміст листа, та й місцезнаходження цього важливого документа довго було таємницею. Сам Костянтин Черненко – тоді генсек ЦК КПРС – наказав лист сховати до архіву політбюро і без дозволу його не відкривати.

Як повідомляють чеські ЗМІ, з часом достовірність листа була підтверджена і чеськими фахівцями, сам лист зберігається в Москві, передати чи позичити оригінал листа до Праги Росія відмовилась. І хоча лист-запрошення окупувати Чехословаччину й нині залишається документом, який підтверджує порушення тодішнього чинного законодавства, ніхто з тих, хто його підписав, не був засуджений.

Радянське вторгнення до Чехословаччини у фото

21 серпня 1968 року, війська Радянського союзу та кількох його союзників – Польщі, НДР, Болгарії та Угорщини – почали вторгнення до Чехословаччини, аби зупинити перетворення у країні, відомі як Празька весна.

Країна була окупована за кілька годин. В Празі та інших містах почалися протести, які переросли в заворушення.

Подекуди радянські солдати застосували зброю проти демонстрантів, але більшість з 108 жертв вторгнення загинули під колесами радянських танків та вантажівок, які вони намагалися зупинити.

Радянський Союз змусив керівництво Чехословаччини піти на поступки, і за договором, підписаним у жовтні 1968 року, окупаційний контингент залишився в країні. Лише 1991 року, вже після перемоги Оксамитової революції, радянські війська залишили країну.

На початку 1968 року Компартію Чехословаччини очолив Олександр Дубчек, який за підтримки президента Людвіка Свободи запропонував лібералізацію режиму під гаслом побудови “соціалізму з людським обличчям”

Автор фото, Huw Evans picture agency

Першотравнева демонстрація у Празі за кілька місяців до радянського вторгнення. На акції з’явилися такі незвичні гасла як “Хочемо опозиційну партію” та “Вищих зарплат інтелектуалам”

В Радянському Союзі вкрай негативно сприйняли реформи Дубчека

В ніч з 20 на 21 серпня почалася інтервенція до Чехословаччини військ СРСР, Східної Німеччини, Польщі, Угорщини та Болгарії

21 серпня вулиці Праги також були переповнені радянською військовою технікою

Вулицями Праги йшли військові країн-інтервентів

Мешканці Праги зустріли інтервентів вороже

Розпочалися протести. Чеські студенти пройшлися вулицями Праги з банером “Ніколи знову з СРСР”, перефразовуючи гасло комуністів “Завжди з СРСР”

На один з радянських танків молоді чехи залізли з табличкою “Стороннім особам вхід заборонено”

Намагання переконати радянських вояків їхати додому було марним

Мешканці Праги назвали радянських військових фашистами

Чеські студенти захоплювали вантажівки чехословацької армії, яку радянські військові фактично взяли в облогу в казармах

В містечку Подебради демонстранти вивесили банери з написами “Ми не хочемо вас. Повертайтеся додому. Ми з Дубчеком”

Після розмов деякі чехи перейшли до радикальних дій і застосували коктейлі Молотова

Попри заворушення оккупаційний контингент не пішов з країни. Пізніше Чехословаччину змусили погодитися з його збереженням

Після поразки Празької весни тисячі чехів вирушили в еміграцію – вони перейшли кордон з ФРН 25 серпня 1968 року

Втеча з країни продовжувалася до 1969 року, коли кордон з Західною Німеччиною закрили

У січні 1969 року 20-річний студент Ян Палах здійснив самоспалення на знак протесту проти окупації країни

Похорони Яна Палаха перетворилися на акцію протесту

У серпні 1969 року в Празі провели акцію протесту проти окупації, яку силовики розігнали сльозогінним газом та водометами. На багато років в країні запанував репресивний режим

Радянський режим впав лише у листопаді 1989 року внаслідок Оксамитової революції