Скільки податків насправді платять українці

Існує декілька версій розміру загальної ставки оподаткування доходів найманих працівників: 34%, 37% або 42,5%. Чому виникають розбіжності і як насправді вирахувати податки, розбирався телеграм-канал Монополіст. «Мінфін» публікує ключові тези.

В Україні діють три податкових збори на доходи:

• Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) — 18%,
• Військовий збір (ВЗ) — 1,5%,
• Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — 22%.

Якщо все сплюсувати, виходить 41,5%. Але це неправильна цифра. Для прикладу, ставка Податку на додану вартість (ПДВ) складає 20%. Але в сумі чеку (вартість + ПДВ) ПДВ складає 16,67%.

На початку року голова Податкового комітету Ради Данило Гетманцев в одному інтерв’ю озвучив, що ефективна податкова ставка для доходів — 37%. Така цифра виходить, якщо всі три податки включати в тіло бази оподаткування. Цей принцип хибний.

Бухгалтерію розрахунків податку гарно описав експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Теорія така: базою оподаткування для всіх податків є дохід співробітника до оподаткування. Але ЄСВ додається до цієї бази (сплачується окремо). А ПДФО та ВЗ враховуються в базі оподаткування.

Приклад розписаний у таблиці.

Для загальної суми витрат у 20 тис. грн база оподаткування буде 16 393 грн. Це дохід разом із ПДФО та ВЗ, але без ЄСВ. Саме на цю базу нараховуються ставки, зазначені в законодавстві.

Таким чином, ефективна податкова ставка на витрати роботодавця, або Tax Wedge (податковий клин), складає 34,02%. Якщо говорити про відношення обсягу податків до суми на руки «чистими», то виходить 51,55%. Але для порівняння частіше використовується саме Tax Wedge.

Чому ця цифра є важливою? Її зручно використовувати для порівняння податкового навантаження на доходи фізосіб у різних країнах. А також для розуміння доцільності податкових реформ.

Коментарі – 57

А еще у нас непрямые налоги — акцизы, НДС, грабежь на ровном месте! Поэто народ и старается работать нелегально!

Ну если отчетность дом марта не подать то можно и счета все потерять, силой опустошат баланс ровно на столько сколько должен + штраф (обычно 100% от всего налогового долга) и потом lawyer fees (юр оплаты). После счёт не разморозят, там ты уже сам через суд или IRS в письменном обращение

Не думаю що ви достатньо знаєте про податки в США і законні сбособи їх оптимізації. І повірте, при правльному підході їх там можна дуже суттєво зменьшити.

Когда удалённые счета и нет доступа к налу- ты там хоть чечётку танцуй, хоть макарену, а при вале в пару лямов годовых- ничего не сделаешь: именно этот вал является самым вкусным для проверок.

Керівництво Країни проти людей) Всіми путями душити людей, а самі грабувати Країну. Це вибір тіх же людей 2019 73%, що привели до війни, заслуговуємо. з 2019 року ні одного держ військового замовлення. А в Сербіі затримали зам голову Баканова рішалу — Наумова на машинах з грошами та золотом, страшно й подумати що останні за 3 роки накрали на великому Крадівництві, тому і Курс 50−60−90 бо одні ворюги та зрадники у руля. Кассир Слуг втікач по лісах отримав штраф о 850 грн що бігав по лісах і хотів дати хабар (150 кусків зелені касси Слуг) поліції, війна допомогла замяти тему як і багато іншім Хероям великого крадівництва, Ордени героям роздали 95 кварталу та каналу 1+1, можна продовжувати безкінечно. Насмішка над дійсними Героями України. До Київа Z дійшли без бою, Херсон Z взяли без бою — може тут вже чекали, а 83 Слуги парламета 24 числа втікли без перешкод за кордон, зара знов у парламенті, також туда втік весь 95 квартал — зара Герої України уже вдома.
Все добре може і 100 курс буде бо в країні у руля нема патріотів, а одні заслужені Херої які зробила нас всіх ще раз!

2014 рік вистояли бо патріоти були голобосіч воювали боронили неньку. А з 2019 злив йде Ермаки та інші покильки когорти Бандюковичів та ображене Коломійске кодло що грабувало Україну, та в гру з РоZZмордором грало. І дограло до війни.

Бот? То что на украинском — маскировке не помогает. Копи-пейст из методички не в тему. Как появился здесь в феврале 2020-го, так что ни сообщение, то зрада.

«Якщо говорити про відношення обсягу податків до суми на руки „чистими“, то виходить 51,55%.»

20 тис — це витрати які роботодавець віддів зі своєї кишені.
13196 — це те що мені кишеню потрапило. Для мене ці 6800 які пішли на податки — це 51% від тієї суми яку я отримав на руки…

Интересно считаешь… Т. е. если бы налог был 12000 грн, а на руки тебе было бы 8000 грн, то ставка налога была бы 150%? Мда…

Як і ціни наприклад в АТБ великими буквами на цінниках пишуть без ПДВ і дрібним шрифтом з ПДВ. Як приклад.

Я в АТБ буваю по кілька разів на тиждень, ніколи такого не бачив. Єдине місце, де таке було — це Метро (може й в Ашані, не пам’ятаю). Але основні(Сільпо, АТБ) таким не грішать.

Це ж навпаки правильно! щоб люди хоч трошки задумались скільки податків вони платять, можливо тоді буде більше бажання контролювати, як їх витрачають держ-службовці.

P. S. В АТБ такого ні разу не зустрічав, тому це не правдиваінформація, а хотілось би щоб була правда

Це ж навпаки правильно! щоб люди хоч трошки задумались скільки податків вони платять, можливо тоді буде більше бажання контролювати, як їх витрачають держ-службовці.

Это не правильно — магазин занимается розничной торговлей и подавляющее большинство его покупателей не являются плательщиками НДС потому им цена без НДС не нужна. А если выделенная именно она то это вводит их в заблуждение.

А когда будут статьи про реальные затраты на госслужащих и весь аппарат этих тупых бюджетников? Пора начинать их оптимизацию 50% для начала.

Якщо все сплюсувати, виходить 41,5%. Але це неправильна цифра. Для прикладу, ставка Податку на додану вартість (ПДВ) складає 20%. Але в сумі чеку (вартість + ПДВ) ПДВ складає 16,67%.

Это налог магазина, а не покупателя. С тем же успехом суда можно приплюсовать налог на прибыль магазина и подоходный налог кассира выбивавшего чек.

2022 год, а финансовый сайт продолжает форсить этот маразм

С каких пор это налог магазина, когда мат ответственность ложат кладут на покупателя — повышая конечную цену на товар?

Без акциза та же водяра дешевая бы стоила сейчас по 70грн за пол литра, а те +30грн — это все налоги магазина?

А без НДС та же водяра бы стоила на 20% дешевле, т. е. 56грн.

И ты до сих пор бредешь — «это налог магазина, а не покупателя?»

В Украине мало того, что налоги платят с зарплаты, так еще платят с товаров, причем в конкретных случаев почти 100% от цены товара!

Ты или Оно — тут заявляешь «это налог магазина» — больное рабское сознание!

Я бы понял если бы эти налоги на вредные товары бы шли на медицину и лечение вреда от этих товаров — только Украина забила на лечение зависимостей — переложила ответственность на частный сектор медицины!

Наркоманы и алкоголики Украине не нужны — причины болезни не важны — сабжы мусор.
Я вот состоятельный алкоголик, но мне было бы комфортнее лечится в гос клинике — но таких не существует в Украине!

С каких пор это налог магазина, когда мат ответственность ложат кладут на покупателя — повышая конечную цену на товар?

С тех пор как платит его магазин. Точно так же как твой подоходный налог является твоим налогом потому что платишь его ты.

При чем тут материальная ответственность — я сильно озадачен. До момента продажи материальная ответственность у продавца, после уже у покупателя. Но это ответственность за сам объект купли-продажи и никаким боком к НДС и другим налогам (акциз, на прибыль и т. д.) отношения не имеет.

Без акциза та же водяра дешевая бы стоила сейчас по 70грн за пол литра, а те +30грн — это все налоги магазина?

Без подоходного налога любая работа или продажа чего-либо физическим лицом тоже стоила бы дешевле. К слову сумма акциза никогда не показывается в чеке, а именно это является главным аргументом у тех кто топит за то что НДС платит покупатель.

В Украине мало того, что налоги платят с зарплаты, так еще платят с товаров, причем в конкретных случаев почти 100% от цены товара!

Похоже ты наконец-то хоть немного прочитал про налоги. Но пока что не понял что:
* налоги есть во всех странах, а не только в Украине
* налоги бывают разные — с дохода, с прибыли, фиксированные без привязки к сумме

Я бы понял если бы эти налоги на вредные товары бы шли на медицину и лечение вреда от этих товаров

Где ты у меня вычитал рассуждения о пользе НДС? Дебилушка, напоминаю тебе что я всегда говорю одно и тоже: НДС в наших условиях вредный налог — во-первых он мешает развиваться экономике, во-вторых он порождает коррупцию и хищение денег из бюджета.

Магазин включає цей податок в ціну, і фактично ПДВ платить кінцевий споживач, а чи платить цей податок магазин чи ні ми точно не можемо знати (

як приклад теж скажу що мій «подоходный налог» платить компанія в якій я працюю. В моїй угоді прописана цифра яку я отримую на руки, а всі інші податки платить роботодавець. Це зручно!

Я розумію вашу точку зору але не можу з нею погодитись тому що це все такоднозначно

Магазин все свои расходы включает в цену, в том числе подоходные налоги работников, налог на прибыль или единый налог

Как по мне то ефективннее было бы ввести налог с транзакций в 1.7%-1.5% банки в состоянии его администрировать.

Тогда налоговою и остальные инспекции можно ликвидировать в них не будет необходимости.

Но идеологи Гетманцева сейчас начнут рассказы про каскадные эффекты и остальной бред и доказывать собственную значимость, какую пользу они приносят государству.

Как по мне то ефективннее было бы ввести налог с транзакций в 1.7%-1.5% банки в состоянии его администрировать.

Затем, что государство может собрать теже налоги даже может и больше, при этом сократить существенно расходы и уничтожить корупционные схемы в налоговой и остальных инспекциях ликвидировав их, тем самым освободив бизнес который в налоговой инспекции и проверяющих не нуждается так всё время находится в жесткой конкуренции между собой.

Затем, что государство может собрать теже налоги даже может и больше

Ты точно хочешь именно этого? Так тогда надо просто отменить зарплату и выдавать от имени государства расчитанный учёными паёк — а весь доход от всех бизнесов забирать в пользу государства — вот тогда налогов соберём огого,

тем самым освободив бизнес

Ты забываешь что ты собираешься обложить каждую операцию бизнеса, включая перекидывание денег с одного счёта на другой. И в добавок обложить так же перекидывание денег физ.лиц. Знаешь что будет в итоге? Абсолютно все уйдёт в работу в чёрную через нал который останется единственным способом расчётов не подпадающим под твой чудесный налог.

Из-за 1.5% налога с транзакции всё уйдет в черный нал, ты серьезно?

Вполне. Сейчас куча операций не облагается никаким налогом, ты предлагаешь каждое движение денег облагать. Не доход, а перемещение денег из условно одного кармана в другой.

Если есть возможность отбеливать деньги, условно, за 7.5% и выводить их за бугор, то непонятно что плохого. Если же у тебя бабоса нет, или бизнеса- непонятно чо рыпаешься.

Ты деньги своей жене или ребёнку будешь переводить с налогом.
Ты деньги со своего счёта в Монобанке на свой счёт в ПУМБ будешь переводить с налогом.
Ты покупая билет на поезд или в кино будешь платить налог.
Неужели так сложно прикинуть во что выливается твоя идея?

во-первых переводы денег это не только п2п — это как раз в нашей стране из-за совкового наследия п2п заменило нормальные безопасные банковские переводы

во-вторых ты же предлашаешь добавить к интерченжу который иногда банки берут на себя абсолютную величину которую банки не будут и не могут брать на себя
даже перевод с одного твое счёта на другой твой счёт внутри банка должен облагаться налогом, тоесть ты будешь платить налог дважды при такой тривиальной операции как депозит — при открытии и потом при закрытии

Как ты считаешь, было на счету 20000гр*1.5%=300гр налога ты заплатишь в независимости сколько транзакций ты проводишь 10−20или 1 транзакцию уплата происходит с потраченных или переведенных денег это теже 300 гр налога в конце, не потратил или не перевёл налог не платишь.

Вывод, чем больше будет оборот товаров, денег и услуг тем больше заработают все и государство в том числе.

Які податки мають платити українці з 2022 року

Податки – це паливо країни. Вони допомогають фінансувати соціальні виплати, утримання доріг, освіту, армію та інші сфери, важливі в житті кожного громадянина.

І хоча українці щорічно віддають державі сотні мільярдів гривень, багато напрямків не отримують належного фінансування від держави, бізнес скаржиться на підвищення податків, життя не стає комфортнішим.

Отже, які податки та в якому розмірі ми сплачуємо? Умовно, ці податки можна поділити на дві категорії: прямі та непрямі.

Про всі законодавчі зміни, які можуть вплинути на гаманець, ми пишемо в нашому телеграм-каналі. Підпишіться, щоб не пропустити нічого важливого.

Прямі податки

Практично всі вони сплачуються із зарплатні, тому ці податки йдуть у нерозривному зв’язку – єдиний соціальний внесок (ЄСВ) + податок на доходи (ПДФО) + військовий збір.

Єдиний соціальний внесок (ЄСВ)

Кошти йдуть напряму до державного фонду соціального страхування. З нього виплачуються пенсії, виплати по непрацездатності чи безробіттю.

Його ставка – 22% від мінімальної зарплатні, яка з 1 січня 2022 складає 6500 грн. Відповідно, з зарплатні стягується 1430 грн ЄСВ.

З 1 жовтня 2022 року через зростання мінімальної зарплатні до 6700 грн відрахування ЄСВ також зросте – до 1474 грн.

За даними Міністерства фінансів України, у 2020 році українці сплатили 349 млрд грн соціального внеску (Держказначейство ще не підготувало звіт за 2021 рік, тому для розуміння розміру податків вказані цифри за 2020-й. – Авт.).

Не платять цей податок ФОПи чи незалежні підприємці, які отримують пенсію або мають інвалідність.

Податок на доходи фізичних осіб (ПДФО)

Податок, який сплачується з будь-яких доходів громадян по ставці у 18% від отриманої суми. Він застосовується до широкого переліку доходів, найважливіші з яких:

• зарплатня, заохочення, премія, компенсація;
• стипендія;
• кошти, які отримав підприємець-фізична особа як результат своєї роботи;
• кошти, отримані від оренди майна;
• інвестиційний прибуток від цінних паперів;
• виграш у лотерею чи азартні ігри;
• відсотки з депозитного рахунку.

ПДФО не стягують з пенсій, страхових виплат, державних грантів і ковідних виплат. Держказначейство інформує, за 2020 рік в Україні сплатили 295,1 млрд грн цього податку.

Військовий збір

Стягується з доходів українців у розмірі 1,5% і повністю спрямовується на потреби Збройних сил України. Його не застосовують до забезпечень розвідників, прикордонників, працівників МВС і правоохоронців.

На початок 2022 року державна скарбниця отримала 28,6 млрд грн для фінансування військових.

Непрямі податки

Цей вид стягнень можна і не помітити, оскільки він включений в чек за товари чи послуги, фактичного його збирає продавець у ролі податкового агента.

Податок на додану вартість (ПДВ)

Покупець сплачує цей податок, його видно в чеку й він одразу включений до ціни. Розмір податку прив’язаний до доданої вартості, яка залежить від сфери діяльності виробника чи постачальника послуг.

• 0%, якщо сфера – це експорт товарів і сухопутний експорт послуг, подорожі за кордон;
• 7% для квитків на театральні та циркові вистави, концерти, екскурсії, кіно, вартість проживання в готелі;
• 14% для постачання і ввезення деяких видів сільськогосподарської продукції;
• 20% для продажу товарів, надання послуг чи ввозу товарів в Україну.

У 2020 році Україна отримала 400,6 млрд гривень ПДВ.

Акцизи

Ще один вид податку, який не пов’язаний з отриманням доходу чи прибутку. Це збори за реалізацію певних продуктів таких як тютюн, алкоголь, автомобілі та пальне.

Спочатку підприємець оплачує акцизні марки, які розміщуються згодом на самих виробах, а частина акцизу потім виводиться в чек покупцю.

Податкові ставки для кожного виду товару свої та вони зростають, що відображається у подорожчанні алкоголю, тютюну чи бензину. Так, у цьому році заплановано подорожчання на 5%.

Цікаво, що акциз на паливо українець сплатить, навіть не маючи власного автомобіля, оскільки цей податок входить у вартість проїзду на громадському транспорті.

За минулий рік цей вид стягнення поповнив бюджет на 153,9 млрд гривень.

Чого чекати у 2022 році?

Закон №5600

Останнім часом Верховна Рада ухвалила кілька нових законопроєктів, які можуть збільшити кількість податків, які сплачує українець. Перший з них – №5600, який ввів нові податкові правила гри для власників землі та нерухомості.

Раніше власники земельних ділянок рахували або на основі грошової оцінки ділянки, або, за її відсутності, на основі площі. Ставки податку при наявності оцінки були не більше 3% і поділялись за призначенням:

• не більше 1% від оцінки для загальних земель;
• не менше 0,3% і не більше 1% від оцінки для сільгоспу земель;
• не більше 0,1% від оцінки лісових земель.

Якщо оцінка відсутня, податок складає 5% від грошової оцінки за одиницю землі по області.

У законі ж, який набув чинності з початку січня 2022 року, ввели мінімальну суму податку, яку має платити кожен власник сільгоспземлі – 5% від вартості ділянки. Якщо сума всіх виплат, які виплачує власник ділянки (на дохід, землю, єдиний податок тощо), менша ніж 5%, то потрібно буде доплатити цю різницю.

Серед чиновників і бізнесу думки щодо цієї норми розділилися. З одного боку прогнозують підвищення вартості ділянки вп’ятеро, а з іншого – детінізацію сільгоспдіяльності.

Крім того, це зобов’язання не пошириться на городи, ділянки під дачі чи будинки, сільгоспземлі в межах населених пунктів.

Тобто якщо ви – просто власник землі у селі чи місті, ви не платите 5%, а – до 3%, як і раніше.

Водночас, незалежно від розміщення вашої ділянки, якщо ви заробляєте на продажі продуктів, що виростите в себе на городі/дачі, і отримуєте на цьому прибуток не менш ніж 78 тис. грн (тобто 12 мінімалок), то ви маєте заплатити 18% ПДФО.

Ще одне нововведення – запровадження гнучкої системи оподаткування на дохід при систематичному продажі нерухомості.

Під систематичністю закон розуміє від трьох і більше продажів за рік.

Тобто, якщо ви хочете просто купити чи продати квартиру, то цей податок вам не загрожує.

Якщо ж ви маєте бізнес з перепродажу нерухомості, то 18% ПДФО потрібно платити за дохід (різницю між ціною купівлі та продажу) з кожної продажі, починаючи з третьої.

Вважається, що найбільше це вдарить по інвесторах, які купують квартири на початку будівництва, щоб потім заробити на перепродажі.

Однак це може вплинути й на невеликих забудовників, яким буде набагато тяжче залучити інвесторів, але аж ніяк на пересічних українцях.