Свята та вихідні в Україні 2021: календар на весь рік

Багаті на святкові дні цього року, зокрема, січень і травень.

У 2021 році в Україні традиційно відзначатиметься чимало державних і релігійних свят, які додадуть вихідних днів.

Читайте також Коли Великдень у 2021 році: дата великого християнського свята в Україні Частина свят мають сталу дату, а деякі з них є перехідними й кожного року святкуються в різні дні. Загалом у 2021 році на українців очікує понад десяток офіційних святкових днів.

Як і зазвичай, рік розпочнеться довгими новорічно-різдвяними святами, завдяки яким українці матимуть також декілька вихідних днів. Традиційно багатим на свята й, відповідно, вихідні буде травень. Звісно ж, у прийдешньому році відзначатимуться важливі для держави свята – День Конституції та День незалежності України.

Свята у 2021 році: календар на рік

• 1 січня (п’ятниця) – Новий рік
• 7 січня (четвер) – Різдво Христове, православне
• 8 березня (понеділок) – Міжнародний жіночий день
• 1 травня (субота) – День міжнародної солідарності трудящих
• 2 травня (неділя) – Великдень
• 9 травня (неділя) – День Перемоги
• 20 червня (неділя) – Трійця
• 28 червня (понеділок) – День Конституції України
• 24 серпня (вівторок) – День незалежності України
• 14 жовтня (четвер) – День захисника України
• 25 грудня (субота) – Різдво Христове, католицьке

Святкові вихідні 2021 року

У перший місяць нового року українці мали 2 додаткові офіційні вихідні дні – 1 січня та 7 січня. Крім того, згідно з розпорядженням уряду, вихідною також була п’ятниця, 8 січня. Таким чином, на Різдво в Україні було 4 вихідних поспіль – з 7 по 10 січня. Таке перенесення довелося відпрацювати у суботу, 16 січня.

Наступного року Міжнародний жіночий день (8 березня) припадає на понеділок. Тому цього дня українці матимуть вихідний.

1 травня, коли святкується День праці, у новому році буде в суботу, а вже наступного дня, 2 травня, в Україні святкуватимуть православний Великдень. За кілька днів, а саме – в неділю, 9 травня, традиційно відзначатиметься День Перемоги. Оскільки всі три свята припадають на вихідні, то українці отримають додаткові дні для відпочинку.

У перший місяць літа прийдешнього року в Україні відзначатимуть два державні свята – Трійцю та День Конституції. Завдяки їм мають бути додаткові вихідні у червні.

Цього місяця Україна відзначатиме головне своє свято – День незалежності. 24 серпня у 2021 році припадає на вівторок, тож цей день стане вихідним. Цей місяць потішить українців тривалими вихідними – з 21 по 24 серпня, адже понеділок, 23 серпня, також буде неробочим днем. Замість нього робочою буде субота, 28 серпня.

День захисника України, який щорічно відзначають 14 жовтня, припадає на четвер, відповідно, він буде вихідним. Наступного дня українці також відпочиватимуть, але доведеться відпрацювати в суботу, 23 жовтня. Відповідно, у другий місяць осені в Україні буде чотириденний святковий вікенд – з 14 по 17 жовтня.

Останній місяць року в Україні примітний одним офіційним святом – це католицьке Різдво, яке святкується 25 грудня. Прийдешнього року воно припадає на суботу, тож наступний понеділок, 27 грудня, має бути неробочим днем.

Вас також можуть зацікавити інші новини:

Календарні свята

Календарні свята – це найдавніша обрядовість, яка корінням сягає первісних, язичницьких вірувань, та поєднує у собі раціональний досвід і релігійно-магічні вірування наших предків. Лиш значно пізніше церква визнала існуючу систему землеробських свят та надала їй християнського забарвлення: календарні звичаї формально узгоджувалися з річним літургічним циклом православної церкви, проте дійсною основою мали трудовий сільськогосподарський календар. До складу річного аграрного кола входили зимові, весняні, літні та осінні свята, обряди і звичаї. У аграрному календарі українців не було різкого розмежування між сезонами: зимова обрядовість поступово переходила у весняну, весняна – у літню тощо. Кожен цикл свят ніс своє смислове навантаження та був насичений безліччю ритуалів і прикмет, які зв’язували між собою пори року.

Обов’язковими компонентами календарних свят українців були обрядовий стіл, господарська і сімейна магія, вшанування предків, передбачення майбутнього, ритуальні обходи і поздоровлення, рядження і маскування. Свята і обряди календарного циклу регламентували всі сфери життя українського селянина — виробничу, суспільну, сімейну. Їхня головна мета та завдання відповідали корінним прагненням хлібороба: забезпечити добробут і щастя родини, щасливий шлюб для молоді, високий урожай та плодючість худоби, відвести всіляке зло, передбачити майбутнє і вплинути на нього.

У 1917 р., коли вся народна календарна звичаєвість була віднесена до розряду пережиткових, ворожих соціалізму явищ, було втрачено чимало позитивних народних традицій. Найбільш стійкими виявилися ті форми календарної обрядовості, що втратили тісний зв’язок із релігією і трансформувалися в явище народного мистецтва, святкової розваги. Сьогодні все більше традиційних народних свят відроджуються та чимдалі активніше входять у систему сучасної культури українського народу. А Різдво, Великдень та Зелені свята рішенням Верховної Ради України від 1990 року проголошені офіційними державними святами.

В народі говорять: “Зима прийшла і празничків привела”. І дійсно: взимку майже щодня – свято. Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов’язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту. У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч – проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят – Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат, за сучасним церковним календарем, день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.

Разом із пробудженням природи від зимового сну починається цикл весняних свят, що супроводжується піснями, іграми, хороводами. До весняного календаря наші прадіди зараховували й свято Стрітення (15 лютого), яке вважалось перехідним містком від зимового до весняного обрядового циклу: це був день першої зустрічі зими з літом. Але справжній прихід весни пов’язувався з появою перших птахів: прилітаючи з вирію, вони на крилах несуть весну-літо, а в образі птахів прилітають душі новонароджених та прабатьків, які охороняють врожай. Приблизним початком весни вважався день преподобної мучениці Євдокії, або Явдохи (14 березня). За старим стилем Євдокії святкували 1 березня, а цей день вважали початком нового року, який приходить із пробудженням природи. У цей день прокидається байбак, але тільки вийде з нори, «тричі свисне й знову лягає на другий бік»; далі прокидається ховрашок; ще далі – риба хвостом лід розбиває. Весняний цикл календарних свят мав особливе значення, бо пов’язувався з закладанням майбутнього врожаю. Тому люди за допомогою обрядів та ритуальних дій намагалися всіляко прискорити прихід весни, тепла, дощу. Вони вірили, що весна принесе щедрі дари, коли її шанувати, співати їй хвалу, закликати її. Так як цей період пов’язувався ще й із пробудженням людських почуттів, то весняна обрядовість багата розмаїтими молодіжними розвагами та поетичними народними співами – веснянками, що пронизували не одне свято та обрядове дійство. Головним святом весняного циклу є Великдень (Воскресіння Господнє) – найбільше християнське свято, яке органічно поєднує язичницькі ритуали та церковні обряди, а завершується весняний обрядовий цикл Вознесінням Господнім на сороковий день після Великодня, щорічно у четвер.

Літній цикл свят, як і весняний, був заповнений хліборобськими турботами, доглядом за посівами, але не мав чітко окреслених меж. За народними прикметами, його початок визначали останніми днями квітня. За іншими спостереженнями, початок літа пов’язували з періодом, коли на дубах з’являлося листя. Якщо до дня Теодора (29 травня) дуби добре зазеленіли, то й літо мало бути врожайним. В основі літнього обрядового циклу лежить культ рослинності та магія заклинання майбутнього врожаю, культ сонця та культ померлих. Він включає такі основні свята: Зелені свята (Трійцю), Купайла (Івана Купала), Петрів день (святих Петра та Павла) та призабуті нині свята Лади, Ярила, Громові свята. З-поміж урочистостей літнього обрядового циклу найважливішими були Зелені свята, які не мають точно визначеної дати, а випадають через сім тижнів після Великодня. Закінчувався літній цикл днем святої Мокрини, у народі ще кажуть: “Свята Мокрина осінь приносить”. У рештках обрядових дійств, розпорошених по «громових святах», годі дійти первісної суті давніх святкувань наших предків, і лише в Зелених святах і купальському торжестві збережено ядро прадавньої обрядовості літнього циклу.

Осінній цикл свят замикає річне календарно-обрядове коло. Він не становить цілісної системи, а ввібрав окремі звичаї та обряди, характер яких визначався станом засинання природи та приготуваннями до зими і зимових свят. В сучасній інтерпретації рамки осіннього циклу охоплюють період від перших серпневих днів (день пророка Іллі) до дня святого Пилипа (27 листопада), після якого настає зимовий піст — Пилипівка, що триває аж до Різдва. Він включає такі основні свята та обряди: Спаса, Семена, Успіння та Різдва Пресвятої Богородиці, Покрови, св. Дмитра, Кузьми та Дем’яна, Михайла Архистратига. Головними моментами осіннього циклу були звичаї, приурочені до завершення збору врожаю чи повернення худоби з літніх пасовищ. У них, як і в попередніх циклах, відображена головна селянська турбота – забезпечення родючості полів, плодючості худоби, продовження людського роду. Це – основна ідея осіннього обрядового циклу. Більшість обрядів осіннього циклу в тому вигляді, в якому вони збереглися, пов’язані не із конкретною датою чи святковим днем, а із виконанням певного виду землеробських робіт в окремого господаря – початок збору врожаю, час завершення жнив та період косовиці. Кожен із них мав свої звичаї, які супроводжували процес праці. Обряди осіннього циклу також були спрямовані на родинне життя: з Покрови починалися весілля, а на Введення, Катерини та Андрія ворожили на обранців. Обрядові дії переважно переносилися у приміщення, набуваючи форми вечорниць. В осінньому циклі знову повторюються всі мотиви, властиві для інших циклів – так формувалося безперервне циклічне обрядове коло святкових дат із різними атрибутами і символами, але одними і тими ж мотивами.

До нас повертається чудове свято – іменини або день ангела. Як і багато інших культурних традицій, іменини останні кілька десятиліть не святкувалися, більше того, у 20-30 роки офіційно були заборонені. Але іменини – свято особливе, його можна назвати днем духовного народження, оскільки воно пов’язане перш за все з таїнством Хрещення і з іменами, які носять наші одноіменні небесні покровителі. Традиція святкування іменин відома у нас з XVII століття. Зазвичай перед святом сім’я варила пиво і пекла іменинні пироги і короваї. В день самого свята іменинник зі своїми рідними ходив до церкви на службу, замовляв молебень за здоров’я, ставив свічки і молився біля ікони свого небесного покровителя. Вдень друзям і родичам роздавались іменинні пироги, причому нерідко начинка і розмір пирога мали особливий зміст, що визначався характером стосунків іменинника і його близьких. Ввечері влаштовували святкову вечерю. Нині ми вітаємо наших рідних і знайомих із Днем Ангела (ця назва іменин нагадує про те, що в давнину небесних покровителів іноді називали Ангелами їх земних тезок; проте не можна змішувати святих покровителів з Ангелами-Охоронцями, що покликані опікати і оберігати людей). Традиційно День Ангела відносять на той день пам’яті одноіменного (тезоіменитого) святого, який слідує безпосередньо за днем народження. Хрещені імена вибиралися за церковним календарем. Зазвичай вибір імені обмежувався іменами святих, пам’ять яких святкувалася в день хрещення. Пізніше, особливо в містах, стали називати іменами, які подобаються, або іменами родичів. Ще й досі зберігся звичай називати хлопчиків в честь дідусів зі сторони батька, а дівчаток – на честь бабусь зі сторони матері.

Коли закінчуються зимові святки в Україні: що не можна робити у цей період

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Святки – особливий період, з яким пов’язують безліч традицій та народних прикмет. Це час колядок, щедрівок, привітань, зустрічей із рідними та затишних сімейних вечорів.

Основні свята – Різдво та Хрещення Господнє. Дні святок здавна намагалися проводити у доброму настрої та злагоді, не влаштовували сварок та не бралися до важкої роботи. Що не можна робити на зимові святки, розбирався OBOZREVATEL.

Коли закінчуються святки

Ввечері, 6 січня, разом із першою зіркою на стіл подавали кутю. Зі Святвечором наставав період зимових святок. 7 січня оселями ходили колядники, прославляючи народження Ісуса Христа та бажаючи господарям доброго та щедрого року.

13 січня, у день Меланії, дівчата ходили щедрувати, а 14 січня, на Василя, хлопці йшли посівати. 14 січня також відзначають Обрізання Господнє, яке колись було праобразом сучасного обряду хрещення.

Закінчувалися святки ввечері, 18 січня, щойно на небі з’являлася перша зірка.

Традиції та прикмети

Святки – період добра та світла. Здавна люди ходили на богослужіння, здійснювали таїнство причастя, подавали бідним милостиню та займалися благодійністю.

Як і у всі церковні свята, заборонялося займатися важкою фізичною працею. Святки – час для спокою, очищення, служіння та переосмислення.

На Різдво та Хрещення, за повір’ями, не слід шити та в’язати. Мисливцям на святки здавна було заборонено полювати у лісі та вбивати звірів.

За прикметою, не можна підмітати у хаті, щоб не “вимести” удачу.

Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Важливе

Які причини є законними для неявки до ТЦК, якщо особа підлягає мобілізації: пояснення адвоката

Бєдняков пояснив, чому Регіна Тодоренко залишилася в Росії і мовчить про війну

“Обов’язок кожного з нас”: у Латвії будуть карати вчителів, які не говорять державною мовою

TOP NEWS

Що стоїть за зверненням Придністров’я до Росії “за захистом” і чи є загроза для України. Інтерв’ю з ексміністром оборони Молдови

В Азовському морі горіло судно окупантів: росіяни зазнали втрат. Аудіоперехоплення

“Не виключаємо”: прем’єрка Естонії підтримала ідею Макрона щодо розміщення іноземних військ в Україні

Життя

Як позбутися неприємного запаху у спортивній сумці: потрібен всього один інгредієнт

Хто розбагатіє до кінця 2024 року: фінансовий гороскоп

Чому в СРСР дітей часто били і відправляли у трудові табори на літо: суворі методи виховання, які були “нормою”

Думки

Вільний демократичний світ чекає рішення Палати Представників

З мемуарів Патрушева: як Зеленського вмовляли стати прем’єром Союзної держави РФ, України й Білорусі

Європа боїться війни: світ недооцінив погрози Путіна

Як Росія готувала “православний майдан” в Україні

У Росії зароджується партизанський рух: про що мовчить ФСБ

Чи варто панікувати через новини з Придністров’я

Україна та МВФ досягли згоди на рівні персоналу щодо перегляду програми EFF: що це означає і які подальші кроки

News in English

“This is inspiring”: Putin makes a cynical statement about Ukraine in his address to the Federal Assembly and speaks of a “fair fight”

“We do not rule it out”: Estonian Prime Minister supports Macron’s idea to deploy foreign troops in Ukraine

Under certain conditions: Prystaiko explains what functions NATO troops could perform in Ukraine

Life

Вправи з еластичними стрічками для фітнесу: надайте тонус рукам

Які речі не варто викидати: важливі поради

Пози йоги, які допоможуть позбутися болю в куприку: 5 простих вправ

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на ресурсі OBOZREVATEL дозволяється лише за умови обов’язкового посилання на OBOZREVATEL, а для інтернет-видань – розміщення прямого, відкритого для пошукових систем, гіперпосилання на сторінку OBOZREVATEL, на якій розміщено оригінальний матеріал. Будь-яке копiювання, публiкацiя, передрук і подальше поширення інформації, яка містить посилання на “Інтерфакс-Україна” www.interfax.com.ua, суворо заборонено. Всі опубліковані фотоматеріали Getty Images та УНІАН не підлягають подальшому відтворенню та/або розповсюдженню в будь-якій формі без письмового дозволу компаній. Редакція OBOZREVATEL може не поділяти точки зору, викладену в авторському матеріалі. Відповідальність за достовірність інформації, опублікованої в рекламних матеріалах, несе рекламодавець.

© 2024 Всі права захищені, ТОВ “Золота середина”.