Зміст:

§ 31. Рослинний покрив України

Пригадайте: 1. Які виділяють основні відділи рослин (з уроків біології)? 2. У які геологічні ери з’явилися перші представники різних відділів рослин? 3. Що таке ярусність лісу? Яке її біологічне значення? 4. Що таке Червона книга?

• Різноманітність рослин України: цифри і факти. Рослинність України дуже різноманітна. Нині вона займає у видозміненому стані дві третини площі нашої держави. В Україні спеціалісти виділяють від 10 до 15 тис. видів рослин. Серед них переважають представники відділу квіткових (покритонасінних). Їх налічується майже 4,5 тис. видів, тобто третина усіх видів рослин. Також в Україні описано близько 4 тис. водоростей, 800 видів мохів, 53 види папоротей, 22 види голонасінних, 10 видів хвощів і 9 видів плаунів (див. мал. 122). Існує невелика кількість видів рослин, що трапляються лише на території України.

Ендеміки (з грец. – місцевий) – види живих організмів, які зустрічаються лише на певній території, тобто мають обмежений ареал існування.

На території нашої держави близько 600 видів рослин є ендеміками. Найбільше рослин-ендеміків відомо в Криму – майже 300 видів, а також у Карпатах – приблизно 100. Найменше – на Поліссі: не більше 10.

У складі природної рослинності України представлені всі життєві форми рослин: трав’янисті рослини (понад 4 тис. видів), чагарники (майже 280 видів) та дерева (76 видів).

Крім рослин, в Україні вивчено близько 15 тис. видів грибів і понад 1 тис. видів лишайників.

Мал. 122. Видовий склад рослинності України

Завдання: Наведіть приклади рослин вашої місцевості, що належать до різних відділів рослин і різних життєвих форм.

• Чи завжди рослинність України була такою, як нині. Сучасний рослинний покрив України формувався протягом тривалого періоду. Як свідчать дані палеонтологічних досліджень, ще на початку кайнозойської ери (67 млн років тому) рослинність у межах території нашої держави значно відрізнялася від сучасної. Суходоли були вкриті вічнозеленими лісами з пальм, лаврів, миртів, тропічних видів дуба. У четвертинному періоді наступи льодовиків знищили теплолюбну флору. Вічнозелені ліси змінилися листопадними. Їхній видовий склад збіднів. Ліси відступили на північ, а на півдні країни в умовах посушливого клімату сформувалася степова рослинність. Від давньої теплолюбної флори збереглося лише кілька видів, наприклад рододендрон жовтий (мал. 123) на Словечансько-Овруцькому кряжі. Цей високий чагарник з великими жовтими квітами є сучасником мамонтів. Теперішнього вигляду природна рослинність України набула близько 10 тис. років тому.

Мал. 123. Рододендрон жовтий

• Закономірності поширення рослинності. На території нашої країни виділяють зональні та азональні типи рослинності. Зональні – поступово змінюються з півночі на південь унаслідок зміни кліматичних умов за законом широтної зональності. Основними зональними типами рослинності в Україні є ліси і степи. Азональні типи рослинності зустрічаються в різних природних зонах залежно від особливостей зволоження та рівня ґрунтових вод. До азональних типів рослинності в Україні належать луки і болота.

• Лісова рослинність. Надмірне зволоження півночі нашої країни, а також її гірських областей зумовило поширення там лісової рослинності. Лісові ділянки також трапляються у центральній частині України, особливо у правобережній. Нині природними лісами вкрито близько 14 % території України, штучними лісонасадженнями – 2,6 % (середньоєвропейський показник – 27 %). За площею лісів наша держава посідає одне з останніх місць у Європі.

Лісистість є відношенням площі під лісом до загальної площі території.

Найбільший показник лісистості – в Українських Карпатах (40 %) і Кримських горах (32 %). На Поліссі цей показник становить 25 %, а в степовій зоні – лише 3 %. У лісах України зустрічається близько 200 видів дерев і чагарників.

Найпоширенішими є хвойні пороби (мал. 124), на які припадає 54 % запасів деревини. Серед них найчастіше зустрічається сосна звичайна. Вона доволі вибаглива до світла, але не потребує хороших ґрунтів. Крім неї, у гірських лісах Карпат ростуть тіневитривалі ялина європейська та ялиця біла (смерека). Унікальне дерево – модрина європейська, яка єдина з хвойних рослин повністю скидає на зиму хвою. Вона є найвищим деревом в Україні. У Передкарпатті окремі модрини досягають 54 м висоти. Це дерево здатне витримувати морози до -50 °С. Зрідка у карпатських лісах України зустрічається тис ягідний – залишок дольодовикової епохи. Його насіння вкрите червоною м’якоттю. Дерево досягає віку 4000 років і висоти 30 м. Через цінну витривалу деревину тис винищували. Закон про охорону тиса було видано ще у 1423 р.

З листяних порід в Україні поширені широколисті дерева, наприклад, бук, дуб, граб, а також дрібнолисті, зокрема береза (див. мал. 125).

Мал. 124. Хвойні дерева Полісся: 1 – ялина європейська; 2 – ялиця біла (смерека); 3 – сосна звичайна; 4 – модрина європейська

Мал. 125. Листяні дерева Полісся: 1 – в’яз; 2 – бук лісовий; 3 – клен звичайний; 4 – граб звичайний; 5 – осика; 6 – береза

Мал. 126. Сон-трава

Бук лісовий має великі листові пластинки, тому потребує багато вологи. Через це утворює ліси здебільшого в Карпатах і на Подільській височині, які одержують достатню кількість опадів. При просуванні на схід України бук замінюється дубом. У дуба черешчатого цупке з округлими вирізами листя, тож він потребує менше вологи, але вибагливий до ґрунтів. Часто поряд з дубом зустрічається граб – високе дерево з твердою деревиною. Живе 100-150 років. Досягає висоти 30 м. Інколи буває чагарником. Береза найчастіше росте на Поліссі невеликими гаями. Часто трапляється на місці вирубування первинних лісів.

Дерева, які формують переважну основу деревостою лісу, називають лісотвірними породами. Залежно від видового складу деревних порід у межах України виділяють різні види лісів: бір (із сосни), субір (із сосни і дуба), бучина (з бука), діброва (з дуба), грабняк (із граба), груда (з граба й дуба), ялинник, березняк.

Завдання: Знаючи біологічні особливості названих дерев, поміркуйте, у яких частинах України найпоширеніші різні за видовим складом дерев ліси.

Рослини в лісі ростуть ярусами, пристосовуючись до потреби у світлі. У наших лісах зазвичай формуються 3-4 яруси. Перший ярус – дерева, другий (підлісок) – невисокі дерева і чагарники, третій – напівчагарники, четвертий – трави, гриби, лишайники. У першому ярусі ростуть лісотвірні породи дерев, а також липа, клен, осика, тополя, верба, в’яз. У підліску переважають горобина, ліщина, калина, жасмин, жимолость, бересклет, бузина, вовче лико, глід. Часто трапляються ягідні чагарники: малина, ожина, шипшина.

Мал. 127. Ряст

Серед трав першими навесні з’являються тендітні проліски, первоцвіт, сон-трава (мал. 126). Через нещадне винищення заради продажу вони стали рідкісними. Весняною окрасою наших лісів також є родич орхідей ряст (мал. 127).

Достатнє зволоження середньої частини України зумовлює чергування лісових ділянок зі степовими.

• Степова рослинність. У південній частині України в умовах недостатнього зволоження сформувалася степова рослинність. У минулі століття до суцільного розорювання земель степова рослинність займала близько 2/3 сучасної території нашої держави. Нині вона збереглася лише фрагментарно на схилах балок і в заповідниках.

Головною рослиною степів є ковила – висока трава з родини злакових. Залежно від рівня зволоження в Україні з півночі на південь виокремлюють кілька різновидів степової рослинності. У лісостеповій зоні, де опадів більше, на типових чорноземах були поширені лучні степи. Окрім ковили, тут зустрічалися вологолюбні лучні трави: конюшина, шавлія, незабудка тощо.

Мал. 128. Ковила

Мал. 129. Типчак

Мал. 130. Тонконіг

На півночі степової зони та на Причорноморській низовині в умовах недостатнього зволоження на звичайних і південних чорноземах існували типчаково-ковилові степи. Їхню основу становили посухостійкі злаки: ковила українська (мал. 128), типчак (мал. 129), тонконіг (мал. 130). Навесні після танення снігу степ одержував живильну вологу і з-під землі виринали яскраві квіти диких тюльпанів, крокусів, ірисів. Наприкінці літа від поривів сильного вітру відривалося перекотиполе (мал. 131) і з гуркотом розкидало своє насіння степом. Типчаково-ковилові степи збереглися у заповіднику Асканія-Нова. На крайньому півдні уздовж узбережжя морів, де атмосферних опадів мало, на каштанових ґрунтах і солончаках існували опустелені полинно-злакові степи. Поряд із ковилою та типчаком тут росли посухостійкі трави: полин, ліщиця, кермек.

Мал. 131. Перекотиполе

Чагарникові степи були поширені на сході України, зокрема на Донецькому кряжі. Тут в умовах дещо більшої кількості опадів на звичайних чорноземах серед злаків росли чагарники з жовтої акації карагани.

• Лучна рослинність. Серед лісової та степової рослинності трапляються ділянки луків. Лучна рослинність – це буяння різноманітних трав, які суцільним килимом укривають землю. Розрізняють рівнинні й гірські луки. На рівнинних луках залежно від рівня залягання підземних вод зустрічаються різні рослини. У заплавах річок поширені очерет, осока, щавель, конюшина лучна, злакові трави (тимофіївка, грястиця), деякі чагарники. На вододілах ростуть дрібні злаки, волошка, кульбаба, бика гвоздика, цикорій, жовтець, мальва, отруйні дурман і блекота. У зниженнях рельєфу, де ґрунтові води підходять близько до поверхні, поширені осоки, різні види конюшини, хвощ.

На вершинах Карпатських гір сформувалися високогірні луки – полонини. Тут ростуть чорниця, брусниця, арніка, костриця, зрідка трапляється рододендрон. Полонини є місцем заготівлі трав і випасання овець.

• Болотна рослинність. У місцях близького залягання підземних вод розвивається болотна рослинність. Розрізняють мохові, трав’яні та деревні болота. Мохові болота переважають на Поліссі. Тут із суцільного мохового килима проглядають ягоди журавлини, голубики, чорниці. Духмяніє вереск, приваблюючи комах. Зрідка трапляється хижа рослина росичка. Її листя вкрите чутливими волосками, до яких прилипають дрібні комахи. Потім рослина їх перетравлює.

На трав’янистих болотах ростуть аїр, рогіз, ситник, очерет, калюжниця. Деревні болота густо заростають вологолюбними деревами. Серед них переважає вільха висотою до 35 м із клейким листям. Подекуди вона утворює суцільні зарості – вільшаники. На заболочених заплавах річок росте верба.

• Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення. Під впливом господарської діяльності людини рослинність України зазнала докорінної зміни й потребує охорони.

Тільки за останні 150 років площа лісів скоротилася вдвічі. Особливо постраждали ліси лісостепової зони. З XVI ст. деревину вивозили за кордон. У XVII-XVIII ст. її використовували як паливо для скляної, миловарної, цукрової, металургійної промисловості. До XIX ст. існувала підсічно-вогняна система землеробства, яка нещадно знищувала ліси. Значні площі лісу були вирубані у зоні аварії на Чорнобильській АЕС. Часто в літню спеку спалахують лісові пожежі. При цьому винищуються чималі ділянки лісу.

Колись степи займали понад 2/3 площі України. Нині про них не лишилося й згадки. Типову степову рослинність можна побачити тільки в природних заповідниках. Смертельний вирок степам підписали родючі чорноземи. Там, де раніше колихалися ковила і типчак, тепер простягліїся поля пшениці, соняшнику, кукурудзи, баштанів. Істотної шкоди степам завдає кар’єрний спосіб видобутку корисних копалин: залізних і марганцевих руд, бурого вугілля, будівельних матеріалів. Після цього залишаються великі площі «місяцевих ландшафтів», позбавлених не тільки рослинності, а й ґрунтів.

Основним документом, у якому узагальнено матеріали про сучасний стан рідкісних і таких, що зникають, живих організмів, є Червона книга України.

Червона книга України – анотований та ілюстрований перелік рідкісних видів і підвидів, що перебувають під загрозою зникнення на території України й підлягають охороні. На підставі цього переліку розробляють наукові та практичні заходи, спрямовані на охорону, відтворення і раціональне використання таких живих організмів. Червона книга України мала три перевидання: 1980 р., 1994-1996 рр. та 2009 р. За цей період перелік рідкісних видів, на жаль, значно зріс. Зокрема, нині до Червоної книги занесено 502 види рослин, 57 видів грибів, 52 види лишайників. Серед них є тис ягідний, береза дніпровська, півонія кримська, фіалка біла, вовчі ягоди, росичка, водяний горіх, сон-трава, журавлина дрібноплідна, деякі види крокусів, 13 видів волошок, 26 видів ковили.

Інформація про типові та рідкісні рослинні угруповання, які потребують збереження й охорони, міститься у Зеленій книзі України.

Зелена книга України – список, до якого занесені рідкісні й типові для певної місцевості рослинні угруповання, що потребують особливого режиму їхнього використання. Зелену книгу вперше у світі розробили фахівці України у 1987 р. Відтоді вона витримала ще два перевидання у 2002 та 2009 рр. На відміну від Червоної книги, Зелена книга звертає увагу на охорону не окремих видів, а цілісних рослинних угруповань. У ній представлено 127 рідкісних і типових рослинних угруповань, а саме: 51 лісову екосистему, 5 чагарникових, 26 степових, 17 лучних, 12 болотних, 16 водних. У Зеленій книзі є рослинні угруповання з різних природних зон і гірських областей нашої країни.

Для охорони й відновлення рослинності в Україні створено мережу природоохоронних територій.

Перевір себе

1. Які закономірності спостерігаються у зміні рослин на території України? Поясніть, із чим вони пов’язані.
2. Назвіть основні зональні та азональні типи рослинності в Україні. Наведіть приклади характерних видів рослин кожного з них.
3. Як змінилася рослинність України під впливом господарської діяльності людини? Наведіть конкретні приклади.
4. Розкажіть, для чого створені Червона та Зелена книги України.

Проект для краєзнавця

З’ясуйте, які дикорослі рослини вашої місцевості занесені до Червоної книги України і потребують охорони. Складіть їхні візитні картки за таким зразком: біологічна назва виду; належність до відділу та родини; ареал поширення; місце існування; час цвітіння; чинники, що загрожують зникненню.

Що подивитися в Анапі

Анапа – чудове курортне місто. Тут є все, що потрібно для комфортного, різноманітного відпочинку. Дорослі та діти отримають масу задоволення не лише від цілющого клімату та ласкавого моря, а й від безлічі розваг у парках атракціонів, дельфінарії, океанаріумі, побачать тематичні шоу та унікальні природні пам’ятки.

Співаючі фонтани
Набережна Анапи
Парк відпочинку «Горіховий гай»
Парк 30-річчя Перемоги
Морський порт Анапи
Воднолижний парк «Море задоволення»
Дельфінарій Немо
Аквапарки «Золотий пляж» та «Тікі-Так»
Сходи «800 сходів до моря»
Лиса гора
Бугазька коса
Замок «Левова голова»
Заповідник «Великий Утріш»
Водоспад Перлинний
Кіпарисове озеро в Сукко
Черкеський аул у Фадєєві
Долина лотосів

Співаючі фонтани

Одна з головних визначних пам’яток курорту – фонтани, що співають. Вони розташовані у центрі міста, перед будівлею адміністрації. Їх конструкція є комплексом з п’яти фонтанів — один великий і чотири маленькі. З настанням темряви тут починається справжнє шоу — швидкі струмені води танцюють під музичний та світловий супровід. Це напрочуд гарне видовище нікого не залишить байдужим. Обов’язково внесіть фонтани, що співають, у свій план куди варто сходити в Анапі ввечері.

Набережна Анапи

Центральна набережна Анапи – улюблене місце для прогулянок городян та відпочиваючих. Її доглянута територія простяглася від морського порту до гирла Анапки. Тут розташувалися кафе та ресторани, атракціони та інсталяції, танцювальні майданчики та дискотеки. Серед найвідоміших пам’яток набережної — кораблик «Червоні вітрила», фонтан «Перлина Анапи», пам’ятник відпочивальнику, прозваний Гулівером та археологічний музей-заповідник «Горгіппія».

Корабель «Яскраво-червоні вітрила» на набережній © Madhourse / Shutterstock

Парк відпочинку «Горіховий гай»

Одне з найприємніших місць для прогулянок у Анапі. Доглянута територія парку потопає в достатку зелені та квітучих троянд, а пухнасті кримські сосни наповнюють повітря цілющим ароматом. Тут часто відбуваються концерти, виставки, майстер-класи та урочисті заходи. Відвідувачі можуть відпочити в тіні дерев на лавах, помилуватися фонтаном, позайматися на тренажерах чи покататися велосипедом. У парку є багато дитячих майданчиків із драбинками, гірками та каруселями. Також тут працюють прокат електромобілів, надувні батути та інші атракціони.

Парк 30-річчя Перемоги

Парк знаходиться в центрі курорту, поблизу Лікувального пляжу і є одним з найпопулярніших місць для сімейного відпочинку. На його території розміщено безліч веселих атракціонів, є зоопарк, океанаріум та кафе. Тут дуже багато розваг для малюків, тому парк – гарне місце, куди можна піти з дітьми в Анапі. Серед його відомих пам’яток необхідно згадати скульптуру Білий капелюх – атрибут усіх відпочиваючих, будинок вгору дном – забавний атракціон, Російські ворота – пам’ять про нелегку перемогу та маяк, який став символом міста.

Парк 30-річчя Перемоги © solnechniy-ostrov.ru

Морський порт Анапи

Він знаходиться у мальовничій місцевості центральної частини курорту. Звідси курсують 5 теплоходів маршрутами акваторії Анапи та катамарани Сочі-1 та Сочі-2, які прямують через Феодосію до Ялти. Крім того, в порту надають стоянку для яхт і є морський вокзал. У його касах можна придбати квитки на екскурсійні морські прогулянки, а також у Витязево, Джеметі та дельфінарій, розташований у Великому Утріші. Під час подорожі акваторією відпочиваючі можуть зустрітися з доброзичливими дельфінами, насолодитися найкрасивішим узбережжям і бухтами, побачити початок Малих Кавказьких гір біля Семисамського хребта.

Воднолижний парк «Море задоволення»

Унікальний комплекс добре відомий далеко за межами Анапи, адже тут знаходиться єдиний у країні водний стадіон. У 2008 році на його території проходив чемпіонат світу з вейкбордингу. У ньому відпочиваючим пропонують освоїти морську гладь на трюкових та водних лижах, надувних плюшках, дисках, вейкборді та кніборді, а також отримати незабутні враження від польоту на флайборді. З відвідувачами, які не мають досвіду у цьому виді спорту, працюють інструктори — основні прийоми вони відпрацьовують у спеціальній навчальній зоні на мілководді.

Дельфінарій Немо

Це одна з найпопулярніших пам’яток Анапи. Тут проходять захоплюючі шоу зі справжніми артистами — дельфінами (афалінами), білим полярним китом, моржихою, морськими котиками та левами. Після вистави з тваринами можна сфотографуватися, а з дельфінами — поплавати в басейні. Розважальний комплекс включає океанаріум, в якому мешкають акули, скати, тропічні риби та інші жителі морських глибин.

Аквапарки «Золотий пляж» та «Тікі-Так»

Кожен сучасний курорт пропонує безліч розваг. Якщо вам набрид пляж і не ви знаєте куди сходити в Анапі – вирушайте в аквапарк. У місті їх два: «Золотий пляж» та «Тікі-Так». Перший – більший за кількістю атракціонів і розташовується в центрі, а другий – трохи менше і знаходиться на Піонерському проспекті Джемете. Слід зазначити, що обидва парки хороші, мають багато водних розваг для дітей та дорослих, а їхня головна відмінність — у місцях розташування.

Сходи «800 сходів до моря»

Неподалік Анапи, в селищі Су-Псех є незвичайна пам’ятка — сходи з 800 сходинок, які ведуть до вузької берегової лінії. Її протяжність — близько 300 м, а перепад висот — 130 м. Цей спуск до моря неймовірно мальовничий — можна побачити Кавказький гірський хребет. Деякі ділянки сходів обладнані лавами для відпочинку та оглядовими майданчиками. Слід зазначити, що пляж узбережжя — дикий, тут немає кабін для перевдягання та туалетів, а його покриття складається з великих і дрібних каменів. Вхід у воду – пологий, придатний для купання. Дорога назад дається непросто, на деяких щаблях написані навіть номери, щоб мандрівники розуміли скільки їм ще залишилося їх подолати.

Лиса гора

Одне з найцікавіших місць у найближчих околицях Анапи — Лиса гора. Вона знаходиться в 3 км від східного кордону курорту і являє собою стрімку височину, яка отримала свою назву за відсутність рослинності. Її схили складаються із світлого вапняку, а ближче до води їх покривають різнокольорові чагарники. Відпочиваючі приходять сюди заради чудових видів на нескінченну морську гладь, скелю Великого Утриша, Благовіщенську косу та інші околиці.

Бугазька коса

Вузька смуга суші, завдовжки близько 12 км, простяглася між Чорним морем та Бугазьким лиманом. Це відома пам’ятка серед любителів відокремлених пляжів та кайтсерфінгу. Для занять водними видами спорту природа створила тут ідеальні умови — найчистіше мілководдя і вітер, що постійно дме. На піщаному березі він “будує” химерні дюни, і якщо піднятися на деякі з них, то погляду відкривається мальовнича картина: з одного боку бірюзові води моря, а з іншого – синя гладь лиману. На Бугазькій косі організовані школи, щоб навчити новачків ловити хвилю — під керівництвом досвідчених інструкторів це не важко.

Замок «Левова голова»

Це атмосферне місце обов’язково варто включити до свого списку, що подивитися в Анапі. Розважальний комплекс розташований на березі озера, в оточенні заростей ялівцю, поблизу селища Сукко. Він є будовою, стилізоване під епоху Середньовіччя. Його стіни височіють на 8 м, а сторожові вежі — на 12 м. Тут відбуваються справжні лицарські турніри за правилами минулих століть, у яких задіяні каскадери, акробати, актори та фокусники. Вечірні вистави доповнені фаєр-шоу, красу яких можна оцінити лише з настанням темряви. На території комплексу також розміщуються тир Робін Гуда, Музей тортур, стайня, кузня, гончарна майстерня, таверна та сувенірна крамниця.

Заповідник «Великий Утріш»

Ландшафтно-флористичний та морський заказник займає територію більш ніж 5 га та розташовується між селищами Сукко та Великий Утріш. Тут можна відпочити на чудових диких пляжах з чистою водою і скелями, що нависають над ними, в озерах спостерігати за численними водоплавними птахами і зустріти дивовижних середземноморських метеликів. А найбільшою цінністю заказника вважаються фісташкові та ялівцеві гаї. У цих лісах було виявлено дерева віком понад 1000 років.

Водоспад Перлинний

Серед цікавих місць на околицях Анапи слід виділити Жемчужний водоспад. Він бере свій початок на вершині гори і падає з 5-метрової висоти на каміння пляжу, розбиваючись при цьому на мільйон крапель, що блищать на сонці, як перли. Далі води гірського струмка продовжують свій шлях, стрімко прямуючи до моря. Навіть у спекотне літо його цілюща волога залишається прохолодною і напрочуд чистою. Прогулянка до водоспаду лежить туристичними стежками в мальовничій місцевості Утришського заповідника.

Кіпарисове озеро в Сукко

Біля підніжжя Широкої гори розташовується невелике прісноводне озеро, яке звуть Кіпарисовим. Поблизу одного з його берегів, прямо у воді, ростуть 32 болотяні кипариси. Колись вони були привезені з Північної Америки та добре прижилися тут. Це незвичайне явище ніде на російських просторах ви не побачите. Вода в озері має гарний бірюзовий відтінок, а на його узбережжі ростуть ялівці, дуби та граби. Купатися та ловити рибу у водоймищі – заборонено, але можна орендувати катамаран або альтанку з мангалом. Незважаючи на обмеження, тут завжди багато туристів, які бажають побачити незвичайне явище та відпочити у тіні дерев.

Черкеський аул у Фадєєві

Екскурсія в цей етнічний комплекс обов’язково залишить незабутні враження. Він розташований серед гір, що височіють, у білокам’яному замку з високими дерев’яними воротами. Тут можна побачити театралізовану виставу за участю кінних каскадерів, познайомитись із національними традиціями та історією народів Кавказу. Артисти показують танець кинджалів та обряд сватання, а наїзники демонструють джигитування та інші трюки на великій швидкості. Під час вистави гостей пригощають невеликою вечерею, а потім проводять конкурс з глядачами, переможець якого питиме вино з рогу.

Долина лотосів

У місці, де річка Козачий Ерік впадає в лиман Ахтанизовського знаходиться унікальна природна пам’ятка – долина лотосів. Вона з’явилася тут у середині 80-х років минулого сторіччя. Східна водяна квітка не приживалася в солоній воді і тільки після опріснення водоймища вкорінилася. Його широке листя не плаває на поверхні води, як це буває в Азії, на їхній батьківщині, а піднімається над нею. Пік їхнього цвітіння припадає на липень і серпень, а найкращий час для відвідування долини — на світанку, коли рожеві бутони починають відкриватися і на пелюстках блищить роса. Потрапити сюди можна з екскурсією на катері — він прокладає собі шлях водною стежкою серед густих чагарників прекрасних рослин.

Які трави ростуть в анапіЯкі трави ростуть в анапі