Що потрібно знати про батьківські комітети в Україні ЕКСКЛЮЗИВ

«Шкільні побори», «Податок на навчання», «Ординський вихід». Саме так називають сучасні батьківські збори батьки школярів. Нагадаємо, в кінці 2017 року в мережі швидко поширився фейк про те, що батьківські комітети ліквідують, але чи так це? Кореспондент медіа-платформи «Діалог» дізнавався, чи заборонені батьківські комітети, яка їхня функція і чим вони займаються взагалі.

Заборонили чи ні?

Повернемося в кінець 2017 року. Міністрка освіти України Лілія Гриневич підписала наказ №1649, який, нібито, скасовує в школах діяльність батьківських комітетів. Даний наказ було підписано 21 грудня 2017 року. Всі центральні ЗМІ буквально підірвало від цієї новини. Кожен перший інформаційний сайт сурмив, що «Міносвіти заборонило батьківські комітети в школах». Але чи так це насправді?

Відомство спростувало слух про скасування діяльності батьківських комітетів. Міністр освіти Лілія Гриневич пояснила, що накази застаріли і скоро будуть випущені нові:

«Міністерство не може скасувати батьківські збори, але ми плануємо розширити і деталізувати повноваження батьківського самоврядування».

Наказ відміняв положення, в якому батьківський комітет підкорявся і був підзвітним загальношкільним батьківським зборам. Крім того, тепер до складу комітету не може входити заступник керівника загальноосвітнього закладу з виховної роботи, а рішення організації не можуть мати рекомендаційний характер.

«Цим Наказом ліквідується консервативність батьківських комітетів і забороняється контроль з боку адміністрації установи освіти. На даний момент шкільна адміністрація ніяк не контролює комітети і не має на це права. Це суперечить законодавству України»,– говорить методистка міського методичного кабінету Рубіжанської міської ради Людмила Левицька.

Згідно зі статтею 28 Закону України «Про освіту», батьківські комітети стали виключно органом батьківського самоврядування. Тепер адміністрація школи або самі батьки вирішують – створювати їм таку організацію чи ні.

«Дійсно, батьківські комітети залишилися, але отримали інший статус. Зараз батьки є повноправними учасниками освітнього процесу, як партнери. Більшість з них мають активну життєву позицію щодо освіти дитини», – розповідає начальниця управління освіти Рубіжанської міської ради Олена Обаполенко.

Громадське самоврядування

Відповідно до закону, громадське самоврядування в навчальному закладі – це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в навчальному закладі, питання захисту їх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, а також брати участь в громадському нагляді та в управлінні навчальним закладом в межах повноважень, визначених законом та установчими документами установи.

У навчальному закладі можуть діяти такі органи самоврядування:

• органи самоврядування працівників навчального закладу;
• органи самоврядування учнів школи;
• органи батьківського самоврядування;
• інші органи громадського самоврядування учасників освітнього процесу.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування навчального закладу є загальні збори (конференція) колективу навчального закладу.

«Батьки залишилися активними учасниками освітнього процесу. У кожного по-різному це називається. Не обов’язково батьківський комітет. Тобто, є батьки, які входять до ради школи, є піклувальна рада школи тощо. Це вже на розсуд навчального закладу, яку назву обере собі батьківська громадська організація. Батьки є учасниками освітнього процесу, і вони самі обирають входити в цю організацію, чи ні. Принаймні, кожен з батьків має право знати, як вчать і виховують його дитину», – говорить методистка управління освіти м. Рубіжне Людмила Левицька.

Збір коштів

Також батькам варто пам’ятати, що всі «обов’язкові» збори коштів на потреби школи є незаконними. Виходячи із законодавства України, всі грошові збори в школах і дитсадках є добровільними. На жаль, відстежити, як і куди витрачаються кошти, можна тільки всередині самої громадської організації.

«Гроші контролюються виключно органом батьківського самоврядування. Це добровільний внесок. Якщо батьки приймають рішення збирати кошти, то вони самі ж протоколюють це і самі ж відстежують. Тобто, це тільки опікунська допомога. І все. Ніяких грошей, ніякі чиновники не контролюють, не збирають і збирати не можуть. Це протизаконно», – говорить методистка міського методичного кабінету Рубіжанської міської ради Людмила Левицька.

Ми вирішили відвідати кілька шкіл міста Рубіжне. Нам вдалося поспілкуватися з батьками, діти яких навчаються в молодшій ланці.

З 20 відгуків тільки 6 виявилися позитивними, 13 – негативними і тільки один – нейтральним.

«До батьківських комітетів завжди ставилася нейтрально. Я думаю, раз в півроку здати на елементарні речі по 150-250 грн – не складно. До того ж, в основному, наш батьківський комітет збирає кошти на реальні потреби класу. Головне, щоб дітям було добре і комфортно в класі», – говорить Олена, мати третьокласника.

«Батьківський комітет – це хвора тема для нашого класу. Скидаємося постійно, не зрозуміло на що. Навіть збиралися місячний внесок по 50 грн робити. Мало того, це вже не перший рік. Зараз моя донька в 4 класі, виходить, все почалося з 2 класу. Здаємо величезні суми на непотрібні речі. Наприклад, на минулий Новий рік ми скинулися, щоб не збрехати, ну трохи більше сотні. Дітям подарували піну для ванни і коробку, вибачте, «бомжацьких» цукерок. Мало того, що у нас вдома душова кабінка і ця піна нам абсолютно не потрібна, так вона ще була з запахом ванілі, який дочка просто не переносить. Про цукерки взагалі мовчу. Ось чекаємо кінця року. Може, в наступному році пощастить з батьківським комітетом», – розповіла Ольга, мати четвертокласниці.

«Добре ставлюся до батьківських комітетів. У нас дуже багато задумок. Принаймні, плануємо зробити якусь екскурсію для дітей на весняних канікулах. Дітей треба гуртувати. А то старший син закінчив школу з класом сварливих дітей, які не могли навіть домовитися про щось. Та й в цілому, гроші таки не на вітер йдуть, а на створення комфортного простору для дітей», – каже Віталій, батько другокласника.

«Негативно ставлюся до батьківськихкомітетів. І не тому що потрібно здавати гроші кудись. Це постійні нервування. Як не прийду – всі сваряться. При чому, я навіть знаю, чому. Тому що зараз в батьківському комітеті люди абсолютно некомпетентні. Мало того, що до комітету увійшли матусі, які ніде не працюють, а значить мають величезний запас вільного часу, так ще і приймають рішення за інших батьків. Я припускаю, що так вони намагаються вирішити якісь власні проблеми, ну або просто «випнути» свою дитину», – розповідає мама другокласника.

«Абсолютно негативно. Я, як мама, не проти здавати по 40 грн на клас щомісяця. Мене цілком влаштовує, що мені не дзвонить батьківський комітет і в терміновому порядку не збирає гроші, коли щось зламалося в класі, але, я вважаю, що каса класу повинна витрачатися розумно. Коли навесні цього року батьківський комітет запропонував постелити лінолеум в клас, а він дійсно бажає бути кращим, я, як і всі батьки, була не проти, але, як виявилося, в касі немає грошей і я повинна здати на нього додатково. Я сіла, провела невеликі розрахунки і, чесно зізнатися, була в шоці. Тобто, виходить кожен батько здає по 360 грн в навчальному році, а в цілому виходить більше 10 тисяч. Як виявилося, батьківський комітет, навіть не збираючись звітувати про витрати, заявив, що наш клас, нібито, переміг в якійсь супер-пупер акції і ми за ці гроші відправили скриньки радості з якоюсь нісенітницею в Європу. Підсумок один – на лінолеум треба додатково здати. Ніхто нікого не питав – хочемо ми дивувати Європу чи не хочемо. Все було зроблено самовільно», – прокоментував батько, який побажав залишитися інкогніто.

«Завжди ставилася позитивно до батьківських комітетів і батьківських зборів. Тим більше, що наші матусі не збирають гроші на щось особливе чи непотрібне. В основному, скидаємося на враження для дітей. У школярів, навіть у найменших, часто складається негативне враження про навчальні заклади. Я вважаю, що потрібно привносити фарби в навчальний процес»,– говорить Наталя, мати третьокласника.

Куди діваються придбані речі після випуску класу?

Часто перші батьківські збори закінчуються придбанням нових меблів, оргтехніки або інших речей, які формують комфортний і затишний простір як для дітей, так і для викладачів. Деяких батьків турбує той факт, що куплені за їхні кошти товари будуть присвоєні викладачем або адміністрацією школи.

«У першому класі купили плазму в клас. До сих пір не знаю, на балансі школи вона або, все ж таки, вчителька позиціонує її як свою. Знаю, що, за законом, вона повинна перейти у власність навчального закладу як подарунок, але я ж не піду, чи не залізу на стілець, і не буду шукати інвентарний номер на ній. Між іншим, як виявилося, це була найбезглуздіша покупка. Ні діти, ні вчитель практично не користувалися нею. Зате часто використовувала група продовженого дня іншого класу. На ній постійно мультики вмикали»,– розповідає Анна, мати четвертокласниці.

«Все, що купують батьки, ставиться на баланс школи. Всі навчальні заклади міста обслуговуються централізованою бухгалтерією. Меблі, оргтехніка та інші товари ставляться на прихід шкіл і дитсадків. Тобто, прикріплюється інвентарний номер і оформляється як подарунок. Він [подарунок- ред.] залишається в навчальному закладі на постійній основі, поки не вийде термін експлуатації. Щомісяця приходять відомості, в яких вказується марка, наприклад, проектора, його ціна, прикладаються до нього всі документи і щорічно інвентаризується. Ніхто не привласнює все, що купують батьки. Ні адміністрація школи, ні директора, ні викладачі не мають права це робити. Все, що набувають органи батьківського самоврядування, вважається меценатською допомогою», – говорить начальниця управління освіти Рубіжанської міської ради Олена Обаполенко.

Залишається тільки сподіватися, що створення органів батьківського самоврядування з розумними лідерами зможе охопити інтереси всіх батьків, які безсумнівно хочуть поліпшити умови, в яких навчаються їхні діти, а школи отримають довгоочікувану підтримку.

Публікація підготовлена проєктом «Створення інтерактивної медіа платформи «Діалог» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки урядів Данії, Швеції та Швейцарії.

Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю автора та Громадської організації «Громадський Дім» і жодним чином не відображає точку зору Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії. Думки та погляди Програми та урядів Данії, Швеції та Швейцарії можуть не співпадати з позицією автора.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.

Створення та легалізація батьківського комітету загальноосвітнього навчального закладу

Батьківські комітети — це добровільні громадські формування, створені на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі. Батьківські комітети варто створювати відповідно до норм законодавства

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13.05.1999 № 651-XIV батьки або особи, які їх замінюють, мають право, зокрема:

• обирати і бути обраними до органів громадського самоврядування загальноосвітніх навчальних закладів
• звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей
• захищати законні інтереси дітей.

Основними нормативно-правовими актами, якими врегульовано сферу діяльності батьківських комітетів (рад) загальноосвітніх навчальних закладів, є:

• Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 778 (далі — Положення № 778)
• Примірне положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України від 02.06.2004 № 440 (далі — Примірне положення).

З огляду на різну юридичну силу цих нормативно-правових актів Примірне положення застосовують лише в тій частині, що не суперечить Положенню № 778. Зокрема, Положенням № 778 чітко не виокремлено питання офіційного визнання батьківських комітетів класів, яке, у свою чергу, доволі детально регламентоване Примірним положенням.

Створення батьківських комітетів

Загальні збори (конференція) є органом громадського самоврядування навчального закладу. Їх скликають не менш як один раз на рік.

На загальних зборах розглядають різні питання, зокрема щодо створення ради навчального закладу, піклувальної ради, учнівських і батьківських комітетів, а також обирають членів цих органів, установлюють строк повноважень.

Рішення про створення батьківського комітету закладу оформлюють протоколом загальних зборів.

Протоколи засідань батьківських комітетів зберігають у справах навчального закладу та передають за актом новому складу батьківських комітетів.

Строк зберігання протоколів засідань батьківських комітетів — три роки.

На батьківських зборах обирають голову батьківського комітету, його заступника та секретаря. Також обирають представника до батьківського комітету закладу — зазвичай голову батьківського комітету класу.

Кількісний склад і строк повноважень батьківського комітету визначають на батьківських зборах класу на початку нового навчального року.

Протягом періоду функціонування класу склад батьківського комітету може й не змінюватися. Це є ознакою результативної діяльності батьківського комітету та довіри до нього батьків учнів класу.

Порядок легалізації батьківських комітетів

Про створення батьківського комітету керівник загальноосвітнього навчального закладу видає відповідний наказ. Цього загалом достатньо для легалізації.

Однак якщо батьки прийняли рішення про створення батьківського комітету як громадського об’єднання, то в такому разі необхідно керуватися нормами Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 № 4572-VI.

Громадське об’​єднання — це добровільне об’єднання фізичних осіб та (або) юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадське об’єднання за організаційно-правовою формою може бути утворене як:

• громадська організація — її засновниками та членами (учасниками) є фізичні особи
• громадська спілка — її засновниками є юридичні особи приватного права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи приватного права та фізичні особи.

Оскільки батьківські комітети засновують батьки дітей, тобто фізичні особи, тож їх можна вважати громадськими організаціями.

Громадські об’єднання утворюють, проводячи установчі збори, які оформлюють протоколом. Цей документ має містити, зокрема, такі відомості:

• дата й місце проведення установчих зборів
• перелік осіб, які брали участь в установчих зборах
• рішення про утворення громадського об’єднання із зазначенням мети (цілей) його діяльності
• рішення про визначення найменування та за наявності — скороченого найменування громадського об’єднання
• рішення про затвердження статуту громадського об’єднання
• рішення про утворення (обрання) керівника, органів управління громадського об’єднання відповідно до затвердженого статуту.

Протокол установчих зборів підписують їх голова та секретар.

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу, підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 № 755-IV протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів утворення.

У разі неподання (не надсилання) документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним.