Антидепресанти: призначення, особливості застосування, побічні ефекти

Антидепресанти – це специфічна група лікарських препаратів, які використовуються для лікування депресії та деяких інших психічних захворювань, таких як тривожність, посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) і обсесивно-компульсивний розлад (ОКР).

У сучасному світі антидепресанти призначаються дуже і дуже часто. Антидепресанти створені для зміни хімічних речовин (нейротрансмітерів) у мозку, які впливають на настрій та емоції. Коли людина страждає від душевного болю та мук депресії, медикаментозне лікування може здатися простим і зручним методом полегшення стану пацієнта. Якщо ж депресія важка, антидепресанти можуть бути особливо корисними і навіть іноді рятувати життя.

Антидепресанти від депресії потребують часу, щоб накопичитися в організмі та почати діяти; важливо також зазначити, що вони можуть мати неприємні або навіть серйозні побічні ефекти. Іноді потрібен час і декілька спроб, щоб знайти препарат і дозування, які найкраще підходять конкретному пацієнту.

З цих причин антидепресанти часто є найефективнішими у поєднанні з іншими методами лікування депресії (фізичні вправи, стратегії самодопомоги) та змінами способу життя.

Класифікація антидепресантів

Наразі існує декілька підгруп препаратів з групи антидепресантів, які відрізняються за принципом дії та хімічним складом, а саме:

• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС);
• інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (СІЗЗСН);
• трициклічні антидепресанти (TЦA);
• інгібітори моноаміноксидази (іМАО);
• атипові антидепресанти (АТ).

Існують і рослинні антидепресанти, наприклад, звіробій, шафран, але сучасна доказова медицина вважає такі препарати недостатньо ефективними в порівнянні з синтетичними сполуками антидепресантів і рекомендує тільки на легкі та помірної тяжкості стани депресії.

Як працюють антидепресанти

Показово, що й зараз до кінця не відомо, як саме діють антидепресанти, механізм дії цих препаратів.

Вважається, що вони працюють, збільшуючи рівень особливих хімічних речовин у мозку, які називаються нейромедіаторами, або нейротрансмітерами. Встановлено, що деякі нейротрансмітери, такі як серотонін і норадреналін, пов’язані з настроєм та емоціями.

Нейромедіатори також можуть впливати на сигнали болю, які посилають нерви, і це може пояснити, чому деякі антидепресанти полегшують тривалий біль.

Хоча антидепресанти можуть лікувати симптоми депресії, вони не завжди здатні усувати її причини. Ось чому вони зазвичай використовуються в поєднанні з психотерапією для лікування тяжкої депресії або інших психічних розладів.

Дослідження підтверджують, що антидепресанти можуть бути корисними для людей із помірною або тяжкою депресією. Як правило, їх не рекомендують при легкій депресії.

Дози та тривалість лікування

Антидепресанти приймають у формі таблеток або капсул. Коли їх призначають, людина починає лікування з найменшої можливої дози, яка вважатиметься необхідною для покращення симптомів.

Найчастіше антидепресанти потрібно приймати протягом 1 або 2 тижнів (не пропускаючи дози), перш ніж людина почне відчувати полегшення. Важливо не припиняти прийом, навіть якщо на ранній стадії виникли легкі побічні ефекти, оскільки такі ефекти, у більшості випадків, швидко зникають.

Якщо пацієнт приймає антидепресант протягом 4 тижнів і не відчуває полегшення, йому варто обговорити цю проблему зі своїм лікарем загальної практики або спеціалістом із психічного здоров’я. Фахівці можуть порекомендувати збільшити дозу або спробувати інший препарат.

Курс лікування зазвичай триває щонайменше 6 місяців після того, як людина відчуває покращення. Деяким людям із рецидивною депресією доводиться приймати антидепресанти протягом необмеженого часу, тобто іноді це означає приймати антидепресанти пожиттєво.

Побічна дія антидепресантів

Антидепресанти здатні спричинити низку побічних ефектів, про що обов’язково попередить лікар, який призначає такі препарати. Прояви побічної дії антидепресантів залежать також від того, до якої з підгруп належить препарат (СІЗЗС, СІЗЗСН тощо).

Побічні ефекти антидепресантів можуть спочатку зумовити проблеми, але з часом вони, як правило, зменшуються.

Важливо продовжувати лікування, навіть якщо є побічні ефекти, оскільки повинно пройти кілька тижнів, перш ніж людина почне відчувати користь від лікування. З часом переваги лікування переважують будь-які проблеми, пов’язані з побічними ефектами.

Протягом перших кількох місяців лікування людині зазвичай доводиться відвідувати свого лікаря принаймні раз на 2-4 тижні, щоб перевірити, наскільки добре діє лікування антидепресантами і чи мають призначені антидепресанти побічний ефект.

Побічні ефекти антидепресантів підгруп СІЗЗС і СІЗЗСН

Поширені побічні ефекти селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) та інгібіторів зворотного захоплення серотоніну й норадреналіну (СІЗЗСН) наступні:

• відчуття збудження, тремтіння або тривоги;
• загальне погіршення самопочуття і нездужання;
• розлад травлення та біль у животі;
• діарея або закреп;
• втрата апетиту;
• запаморочення;
• поганий сон (безсоння) або відчуття сильної сонливості;
• головний біль;
• погіршення лібідо (зниження статевого потягу);
• труднощі з досягненням оргазму;
• труднощі з отриманням або підтриманням ерекції (еректильна дисфункція у чоловіків).

Погіршення стану у разі прийому антидепресантів може бути минучим і має зменшитися протягом кількох тижнів, хоча іноді воно може зберігатися.

Побічні ефекти препаратів підгрупи трициклічних антидепресантів (ТЦА)

Поширені побічні ефекти ТЦА можуть включати наступне:

• сухість у роті;
• легке затуманення зору;
• запор;
• проблеми з сечовипусканням;
• сонливість;
• запаморочення;
• збільшення ваги;
• надмірне потовиділення (особливо вночі);
• порушення серцевого ритму (аритмія), помітне серцебиття або прискорене серцебиття (тахікардія).

Зазвичай спостерігається таке погіршення на початку прийому антидепресантів.

Про ризик розвитку цукрового діабету

Тривале застосування препаратів із підгруп СІЗЗС і ТЦА пов’язують із підвищеним ризиком розвитку діабету 2 типу, хоча наразі не зрозуміло, чи безпосередньо спричиняє застосування цих антидепресантів розвиток діабету. Існує думка вчених про те, що, можливо, збільшення ваги деяких людей, які вживають антидепресанти, і є причиною підвищення ризику розвитку діабету 2 типу.

Суїцидальні думки

У рідкісних випадках деякі люди, коли вони вперше починають приймати антидепресанти, відчувають суїцидальні думки та бажання завдати собі шкоди. Молоді люди у віці до 25 років є особливо схильними до такої небезпеки.

Людині з депресією, яка почала приймати антидепресанти, треба звернутися до свого лікаря загальної практики або негайно звернутися до лікарні швидкої допомоги, якщо під час прийому антидепресантів у неї стали виникати думки про самогубство чи самопошкодження.

Якщо людина почала приймати антидепресанти, було б корисно повідомити про це її родичу або близькій людині та попросити їх прочитати інструкцію, яка додається до ліків. Потім треба попросити їх відверто сказати, чи вважають вони, що симптоми хворого погіршуються, чи їх турбують зміни у його поведінці.

Взаємодія антидепресантів з іншими лікарськими препаратами та особливості застосування цих ліків у деяких вікових групах

Антидепресанти можуть непередбачувано взаємодіяти з іншими ліками, включаючи деякі безрецептурні ліки, зокрема ібупрофен. Дуже важливо завжди читати інструкцію до антидепресантів, щоб дізнатися, чи є якісь ліки, яких слід уникати під час курсу лікування ними.

Якщо є якісь сумніви, треба негайно звернутися за порадою до лікаря, який призначив антидепресанти. Лікар підкаже, як зрозуміти, що антидепресанти не підходять. Придбати антидепресант за рецептом можна практично у будь-якій аптеці.

Діти та юні пацієнти

Застосування антидепресантів зазвичай не рекомендується дітям і молодим людям віком до 18 років. Це пояснюється тим, що є деякі докази того, що в рідкісних випадках вони можуть спричиняти думки про самогубство та акти самоушкодження в цій віковій групі.

Антидепресанти не рекомендуються для початкового лікування легкої депресії у дітей та молодих людей.

Заспокійливі антидепресанти можуть використовуватися у цих вікових групах для лікування помірної та важкої депресії, якщо виконуються дві наступні умови:

• застосовується розмовна терапія в поєднанні з антидепресантами;
• лікування проводиться під наглядом дитячого чи підліткового психіатра (лікарі, які спеціалізуються на лікуванні психічних розладів у дітей, це ті фахівці, хто виписує антидепресанти для підлітків і дітей).

Керування транспортними засобами, робота з механізмами

Деякі антидепресанти можуть спричиняти запаморочення, сонливість і затуманення зору, особливо на початку курсу лікування.

Якщо виникають такі проблеми, не варто керувати автомобілем або користуватися складними інструментами та механізмами.

Групи додаткового ризику виникнення побічних ефектів

Відчувати побічні ефекти може будь-яка людина, яка приймає антидепресанти, проте деякі люди піддаються більшому ризику, зокрема:

Люди старше 65 років. Дослідження підтверджують, що деякі антидепресанти можуть підвищити ризик падінь, переломів і втрати кісткової маси в осіб похилого віку.

Вагітні жінки. Застосування деяких антидепресантів на пізніх термінах вагітності може призвести до виникнення короткочасних симптомів відміни у новонароджених після пологів. Типові симптоми включають тремор, неспокій, легкі проблеми з диханням і слабкий плач.

Люди, які мають біполярний розлад. Антидепресанти насправді можуть погіршити біполярний розлад або спричинити маніакальний епізод; існують інші методи лікування для пацієнтів з біполярним розладом.

Про припинення лікування антидепресантами

Завжди, перш ніж припинити прийом антидепресантів, треба обговорити це питання з лікарем. Дуже важливо не припиняти прийом антидепресантів раптово.

Коли людина буде готова припинити прийом антидепресантів, лікар, ймовірно, порекомендує поступово зменшувати дозу протягом кількох тижнів або навіть довше.

Це допоможе запобігти будь-яким симптомам відміни, які можуть виникнути як реакція на раптове припинення прийому ліків.

Висновки

Антидепресанти можуть допомогти полегшити симптоми таких серйозних захворювань як депресія та тривожні розлади. Дані препарати забезпечують терапевтичний ефект, коригуючи баланс нейромедіаторів у мозку.

Варто завжди пам’ятати про те, що може минути кілька тижнів, перш ніж антидепресанти почнуть діяти. Також ніколи не слід забувати про побічні ефекти. Як довго можна приймати антидепресанти, визначає лише лікар.

Альтернативи лікуванню антидепресантами включають терапію, дієту та фізичні вправи. Водночас не слід забувати про те, що депресія є серйозним захворюванням, яке може потребувати тривалого і досить складного медичного лікування. Кожен, хто відчуває симптоми депресії, повинен поговорити про це з лікарем.

Електронні джерела:

Еліквіс

Всі судини нашого тіла заповнені кров’ю, від кінчиків пальців до головного мозку. Порушене згортання крові – серйозний недолік, який може стати причиною тромбоутворення. Для недопущення такого результату доцільно використовувати антикоагулятивні препарати. До таких зараховують таблетки Еліквіс. Їх пряма дія обумовлена активністю основної речовини – апіксабан. Механізм роботи препарату, як і спосіб його застосування, ми опишемо в даному матеріалі, а також розповімо, чим можна замінити Еліквіс при необхідності.

Інструкція з використання таблеток Еліквіс

Еліквіс випускається Американскою фармацевтичною компанією в таблетованій формі з вмістом апіксабану по 2,5 та 5 мг на 1 шт. В упаковки вкладають ПВХ блистерні пластини по 10, 20 або 60 таблеток.

Таблетки з меншим дозуванням мають жовте забарвлення та цифрові гравірування по обидва боки «893» та «2½» відповідно.

Другий вид забарвлений в рожевий колір, боки таблетки позначені гравіруванням «5» та «894».

Показання. Профілактичні та терапевтичні заходи з використанням Еліквісу застосовуються:

• Проти рецидивних випадків тромбоемболії у пацієнтів, які перенесли суглубове ендопротезування (зокрема кульшового та колінного суглобів).
• Проти легенево-артеріальних тромбоемболій / тромбозів глибоких вен.
• Як профілактично-терапервтична міра проти закупорки кров’яними сгустками судин у пацієнтів з порушеним зверненням крові в мозку, при миготливій аритмічній фібриляції передсердних м’язових волокон.
• Для тромболітичної терапії та профілактики відриву тромбів у пацієнтів з острофазними захворюваннями серцево-судинної системи, цукровим діабетом та гіпертонію, особливо, якщо пацієнт старше 75 років.

Дія Еліквісу заснована на придушенні апіксабану фактора згортання крові «Х». Під впливом активного елементу сповільнюється ферментування, яке стимулює згортання крові, через що відбувається запобігання утворення згустків.

Чи так нешкідливий Еліквіс?

Безумовно, Еліквіс – дієвий та потрібний препарат, проте і він здатний на побічні дії, які проявляються у вигляді:

• Виявлення крові в сечі (ознака гематурії) та калових випорожненнях (ознака гематохезії).
• Нестабільність АТ (підскакування та падіння тиску до граничних показників).
• Зниження імунного захисту.
• Виникає анемія або тромбоцитопенія, внаслідок чого раптові кровотечі важко зупинити.
• Рівень білірубіну злітає.
• Шкіра реагує висипом, свербінням.
• Відбувається мозковий крововилив.
• Виникають вагінальні / гемороїдальні / епідермальні / уретральні крововиливи.
• На тілі з’являються синці та гематоми.
• Можливий анафілактичний шок, алергічна набряклість та почервоніння шкіри.
• Не виключений інсульт.
• Починається харкання кров’ю.
• Відкриваються множинні різно локалізовані кровотечі (очні / носові / ясен / легеневі / з прямої кишки).
• У рідкісних випадках помічають контузію.

Через таку кількість небезпечних ефектів Еліквіс занесли в стоп-лист препаратів, що продаються без рецепту. Тому його продаж за вимогами Міністерства охорони здоров’я здійснюється за пред’явленням рецептурного бланка.

Якщо ваш лікар виписує антикоагулянт Еліквіс, він повинен бути ознайомлений з вашою карткою пацієнта. І зробити заміну, якщо в ній є записи про такі стани:

• наявність глюкозо-галактозної мальабсорбції, лактозна непереносимість, вроджений лактозний дифіцит;
• аневризми судин;
• варикоз;
• внутрішньочерепна аномалія судин;
• загострення шлункової виразки;
• новоутворення злоякісного характеру;
• активні кровотечі або ризики їх розвитку;
• серйозні хірургічні операції на спинномозковому відділі або на головному мозку в недавньому минулому;
• перенесені не так давно оперативні маніпуляції по частині офтальмології;
• гіперчутливість / непереносимість складових елементів препарату.
• діагностована коагулопатія;
• відхилення в роботі печінки;
• вік до 18 років.

При вагітності та лактації Eliquis застосовувати не варто. Ця сторона клінічних випробувань була відсунута на другорядний план, тому вивченість допологових та післяпологових наслідків для виношування або вигодовування дитини залишається на низькому рівні. Не можна бути непохитно впевненим у відсутності небезпеки для немовлят, тим більше з урахуванням можливих побічних реакцій у матері.

В ложці ліки, а в чашці – отрута: особливості прийому та наслідки передозування

Пероральний прийом Еліквісу може проходити без прив’язки до вживання їжі, оскільки кінетичні властивості від цього не залежать.

Ліки п’ються двічі на добу в дозуванні, зазначеному лікарем, спираючись на індивідуальні показання:

• При передсердній фібриляції – по 5 мг за прийом.
• Установка ендопротезів – по 2,5 мг за раз. Перша таблетка випивається на 13-ій годині після операції, курсотерапію продовжують після імплантації articulatio genus від 10 до 14 днів, після установки імпланта articulatio coxae – 38 днів.
• Для попередження тромбоемболії легеневої артерії – по 2,5 мг після шестимісячного цільового лікування.
• При ТГ – почати з 10 мг за прийом, через тиждень знизити до разової норми в 5 мг.

Пацієнти можуть забути та не прийняти таблетку. При першій нагоді, як тільки пам’ять підказала про конфуз, слід випити забуту таблетку та продовжити курс в звичному режимі.

Передозування. Крайня допустима доза – 50 мг в день, але не довше 7 днів. Зазвичай при стандартних заходах прийому не виникає ускладнень передозування.

Однак все індивідуально. І якщо пацієнт відхилився від суворої схеми, призначеної лікарем, це може привести:

Не варто вдаватися до гемодіалізу – він не допоможе. Потрібно негайно дати хворому сорбенти та викликати швидку. Медичний працівник повинен ввести пацієнту концентрати факторів протромбінового комплексу, щоб купірувати кровотечі.

З багатьма ліками апіксабан сильно «не дружить», тому якщо ви проходите ще будь-яке лікування, приймаючи будь-які, навіть нешкідливі на ваш погляд засоби, повідомте про це лікаря.

Важливо! При епідуральних або спінальних пункціях / анестезії лікування Еліквісом породжує ризики гематом, що призводять до паралічу.

Ціна на таблетки Еліквіс

Еліквіс – найпотужніший антикоагулянтний засіб. Купити таблетки Еліквіс – завдання просте, адже аптеки не мають проблем з нестачею даного препарату. Але покупка здається простою тільки тоді, коли в гаманці є потрібна кількість купюр.

Еліквіс лякає своєю дорожнечею. Тому, якщо фінансове становище скрутне, і дозволити покупку Еліквісу ви не в змозі, скажіть про це лікареві. Безглузде прохання виписати дешевший аналог може зіграти злий жарт. Не бійтеся просити – такі аналоги існують, і застосовуються дуже широко.

Еліквіс або аналог? Вибір пацієнтів

Дешевші замінники Еліквісу, як і аналогічні засоби з тією ж ціновою категорією, мають свої особливості, які потрібно врахувати при покупці.

Розглянемо деякі альтернативні ліки:

• Варфарин. Це один з найбільш купованих аналогів Еліквісу, є непрямим антикоагулятивним засобом з однойменної основою. Можна застосовувати на II триместрі вагітності. Вартість практично в тридцятикратному розмірі нижча. При цьому протипоказань та побічних ефектів більше.
• Ксарелто. Це таблетований антитромботичний засіб на основі ривароксабана по 10/15/20 мг на 1 пігулку. Вартість даних ліків на 30% перевищує ціну Еліквісу.
• Прадакса. Це капсульний медикамент антикоагулянт з активною речовиною в складі – етексилат дабігатрану. Має більш доступну вартість, ніж оригінал, але відрізняється різними небажаними реакціями.

Ми перерахували найбільш затребувані альтернативи Еліквісу, однак, це не повний перелік. За детальною інформацією варто звернутися в медичний заклад.

Увага!

Використання Еліквіс без призначення лікаря або без дотримання його точних рекомендацій може призвести до різкого погіршення Вашого здоров’я. Прагніть вживати той чи інший препарат тільки після консультації з фахівцем. У разі виявлення побічних ефектів негайно припиніть прийом ліків і зверніться по кваліфіковану допомогу.

Еліквіс фото

Категорії

• Акушерство та гінекологія
  • Контрацептиви
  • Ліки від молочниці
    • Нормалізація мікрофлори
    • Протитуберкульозні
    • Здорове харчування
      • Замінник цукру
      • Вітаміни для вагітних і годуючих
      • Вітаміни для дітей
      • Вітаміни для шкіри, волосся, нігтів
      • Вітамінно-мінеральні комплекси
      • Загальнозміцнюючі вітаміни
      • Залізовмісні препарати
      • Кальцій Д3 (D3)
      • Полівітаміни
      • Риб’ячий жир
      • Тонізуючі засоби
      • Догляд за зубами і порожниною рота
        • Стоматологічні
        • Гормональні препарати
        • Захворювання щитоподібної залози (лікування)
        • Від болю в горлі
        • Вушні краплі
        • Жарознижуючі
        • Засоби від нежитю
        • Ліки від кашлю
          • Відхаркувальний засоби (препарати)
          • Дерматит, сухість шкіри, псоріаз, екзема
          • Ранозагоювальні засоби
          • Гіполіпідемічні препарати
          • Лікування ожиріння
          • Антианемічні засоби (препарати)
          • Гемостатичні засоби (препарати)
          • Препарати для розрідження крові
          • Анальгетики (Болезаспокійливі)
          • Анестезія та м’язові релаксанти
          • Вакцини (щеплення)
            • Пневмокок
            • Від нудоти і захитування
            • Плазмозамінники (розчини)
            • Протипаразитарні препарати
            • Очні краплі, мазі, гелі
            • Антидоти і ентеросорбенти
            • Лікування підшлункової залози
            • Препарати для шлунково-кишкового тракту
            • Пробіотики і пребіотики
            • Проносні засоби
            • Ферменти
            • Антидепресанти
            • Антиоксиданти
            • Заспокійливі засоби
            • Ліки для нервової системи
            • Нейролептики і нейропротектори
            • Ноотропи
            • Препарати для поліпшення мозкового кровообігу
            • Протиепілептичні препарати
            • Снодійні
            • Кісткова і хрящова тканина (відновлення)
            • Препарати для зовнішнього застосування
            • Протизапальні засоби
            • Гепатопротектори
            • Ангіопротектори і мікроциркуляція
            • Діуретики
            • Зниження холестерину
            • Серцево-судинні препарати
            • Лікування передміхурової залози
            • Препарати для сечостатевої системи і нирок
            • Гіпоглікемічні засоби
            • Препарати (засіб) для потенції
            • Лікування алкоголізму
            • Нікотинова залежність і тютюнопаління

            Інформація, зібрана на ресурсі, дозволяє максимально скоротити час на пошук інформації про конкретний лікарський засіб.

            Еліквіс

            Еліквіс — антитромботичні лікарські засоби компанії «Брістол-Майєрс СКВІББ С.Р.Л.», виробництва Італія. Діючою речовиною медикаменту є апіксабан.

            Апіксабан — рецептурний лікарський засіб, антикоагулянт, прямий інгібітор фактора згортання крові Ха, вводиться перорально.

            Фармакокінетика

            У разі прийому всередину до 10 мг апіксабану, виходячи із клінічних досліджень, біодоступність його досягає 50%. Ця речовина всмоктується у ШКТ швидко, максимальна концентрація спостерігається протягом 3–4 годин.

            Доклінічні дослідження апіксабану на тваринах показали ефективність антитромботичної дії препарату для профілактики артеріального та венозного тромбозу при прийомі в дозах, які не порушували процесів гемостазу.

            Хоча лікування апіксабаном не потребує регулярного контролю рівнів експозиції, у виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомогти прийняти клінічне рішення (наприклад у разі передозування та невідкладного оперативного втручання), можна використовувати калібрувальний метод кількісного визначення активності пригнічення фактора Ха. У осіб з легким (кліренс креатиніну 51-80 мл/хв), помірним (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та тяжким (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) порушенням функції нирок концентрація апіксабану в плазмі порівняно з особами кліренсом креатиніну зростала на 16%, 29% та 44% відповідно.

            При порівнянні АСК з плацебо комбінована кінцева точка смерть або повторна госпіталізація відмічалась у 604 (26,2%) та 569 (24,7%) пацієнтів відповідно у групах АСК та плацебо. Комбінована кінцева точка – смерть або ішемічне ускладнення (інсульт, інфаркт міокарда, тромбоз стента або невідкладна реваскуляризація) – відмічалась у 163 (7,1%) та 189 (8,2%) пацієнтів відповідно у групах АСК та плацебо.

            Сумарна частота припинення лікування через небажані реакції у дослідженні AVERROES становила 1,5% при застосуванні апіксабану та 1,3% при застосуванні ацетилсаліцилової кислоти. У цьому дослідженні лікування апіксабаном забезпечувало статистично достовірну перевагу за первинною кінцевою точкою профілактики інсульту (геморагічний, ішемічний або неуточнений) чи системної емболії порівняно із застосуванням ацетилсаліцилової кислоти.