Країни Азії

В Азії на початку XXI ст. проживало понад 60 % населення Землі. Це надає особливої значущості не лише демографічним, а й суспільно-економічним і політичним процесам, які відбуваються на цьому континенті.

Протягом кількох тисячоліть неозорі простори Азії були колискою багатьох стародавніх цивілізацій. Зокрема, народи, які населяли Китай, Індію, Центральну Азію, Месопотамію, задовго до нашої ери мали розвинуту на той час економіку, науку й культуру. Виникали, набирали сили й зникали могутні континентальні імперії (Маньчжурська в Китаї, Монгольська в Центральній Азії, Арабський халіфат на Середньому Сході, імперія Моголів в Індії тощо). Проте вже в XVI-XVII ст. більшість країн Азії поступово опинилася в колоніальній залежності від європейських держав. Для багатьох з них часи залежності скінчилися лише в другій половині XX ст.

Саме в Азії зародилися основні світові релігії, вчення яких стало духовною основою найвідоміших сучасних цивілізацій. У східному Середземномор’ї виникло християнство, що пізніше поширилося на всі континенти світу. З пустель Аравійського півострова прийшов іслам (мусульманство), особливо поширений на Середньому Сході, у Центральній та Південній Азії, Північній Африці. Буддизм — найстаріша світова релігія — виник в Індії, а згодом поширився на всю Південну, Східну та частину Центральної Азії.

На межі другого й третього тисячоліть потужний інтелектуальний, людський і ресурсний потенціал Азії знову відроджується. Основні можливості розвитку — використання величезних трудових ресурсів, елітна частина яких володіє високим рівнем освіти й наукової підготовки. Чисельність населення Азії — 4,2 млрд осіб, з яких понад 2,5 млрд проживає в Китаї та Індії. Азія є одним з найменш урбанізованих регіонів світу.

Зайнятість населення в країнах регіону коливається в залежності від рівня їх розвитку. У менш розвинених країнах зростає частка зайнятих у сільському господарстві. В цих країнах у промисловості зайнято 20-25 % населення. У найрозвинутішій країні регіону — Японії, близько 70 % робочої сили залучено до сфери послуг.

Країни регіону мають багатий набір можливостей розвитку. Насамперед це величезні природні ресурси, що становлять понад 1/2 світових. У регіоні видобувають 2/5 нафти, 1/2 вугілля світу, багато руд кольорових металів, особливо олова, свинцю, цинку, хрому, сурми, вольфраму, рідкісноземельних і радіоактивних матеріалів. Наявні великі запаси залізних руд та гірничо-хімічної сировини. За гідроенергетичним потенціалом регіону належить перше місце в світі. Існують значні природні можливості для розвитку сільського господарства: багато тепла (у південній частині континенту переважно субтропічний, тропічний та субекваторіальний клімат), великі площі рівнин та оазисів, де тисячоліттями ведеться землеробство.

Багаті джерела води дають змогу збирати тут майже 1/2 зернових світу (зокрема 9/10 — рису), 2/3 — овочів, 3/5 — бавовни, 9/10 — чаю та натурального каучуку, майже весь джут, давати 2/5 світового виробництва м’яса. Як видно, ресурсні можливості Азії співмірні з кількістю її населення. Але, за винятком окремих країн, регіон все ще відстає в індустріальному розвитку.

У сучасній географічній науці прийнято наступний поділ території Азії: Південна, Південно-Західна Азія, Східна Азія, Центральна Азія та Південно-Східна Азія.

Південна та Південно-Східна Азія охоплює півострови Індостан, Індокитай і Малайський архіпелаг. Нині тут налічують 17 незалежних держав. Досі не розв’язані проблеми кордонів між Індією і Пакистаном, Індією і Китаєм. Релігійно-общинна ворожнеча має місце в Індії та Шрі-Ланці, Індонезії та на Філіппінах.

Через Південну Азію проходять морські та повітряні шляхи з Європи і Середнього Сходу на Далекий Схід і в Австралію. Найбільше значення на авіатрасах мають аеропорти Сінгапура й Бангкока, а на морських шляхах — Малаккська протока.

Регіон розташований в тропічному, субекваторіальному й екваторіальному поясах. Природні умови дають можливість, по-перше, займатися землеробством протягом усього року і, по-друге, вирощувати культури, що вегетують цілий рік. Ця територія багата на гідроресурси і тверду деревину.

Південна та Південно-Східна Азія має сприятливі для землеробства умови і є давнім районом проживання людей. Нині тут зосереджено 3/10 жителів Землі. Особливо густо заселений півострів Індостан. На півострові Індокитай і Малайському архіпелазі населення концентрується в дельтах і долинах річок Іраваді, Менам, Меконг, Хонгха, островах Ява та Лусон. Більшість людей проживає в сільській місцевості. На Яві на 1 км 2 у середньому припадає 930 осіб, у Бангладеш — 790. Гірські райони вкриті вологими лісами, майже безлюдні. Їх називають «зеленою пустелею».

Расовий, етнічний і релігійний склад населення дуже строкатий: проживають європеоїди та негроїди, монголоїди й австралоїди. В Індії зародились релігії індуїзм і буддизм, з арабських країн прийшов іслам, європейці принесли сюди християнство. Як культурний регіон Південна й Південно-Східна Азія є частиною мусонної Азії з рисом, що заливають водою, та величезним скупченням людей. Серед пам’яток культурної спадщини найвідоміші мавзолей Тадж-Махал і печерні храми Аджанти в Індії, фрески Сігірії в Шрі-Ланці, храми Ангкорват у Камбоджі й Борободур в Індонезії.

Головне заняття населення — землеробство, а в ньому — культура поливного рису, який вирощують переважно на алювіальних низовинах. Специфічною формою місцевого ландшафту є гірські схили, які терасовані під рисові чеки. Поширені бобові й олійні культури, цукрова тростина, різноманітні овочі і фрукти, а також маніок (касава) — «хліб» екваторіального поясу. Важливою рисою екваторіального поясу є плантаційне господарство. На світовий ринок надходять каучук, продукти кокосової й олійної пальм, банани, ананаси, чай, прянощі. Все це культури, що потребують постійного зволоження і високих температур. Плантації вигідні не лише економічно, а й екологічно. Вони імітують умови екваторіального лісу, як і залиті водою рисові поля та запобігають ерозії ґрунтів.

Східна Азія. У регіоні шість незалежних країн. Серед них Тайвань — де-факто самостійна держава, хоча Китай вважає його своєю провінцією.

У цій частині Азії різко відрізняються її західна (внутрішньоконтинентальна) й східна (відкрита в бік Тихого океану) частини. Величезні простори на заході належать до природного регіону Центральної Азії. Вони зайняті степами, пустелями та гірськими масивами. Клімат тут континентальний і посушливий. Схід — частина мусонної Азії.

Захід заселений доволі рідко, приблизно 1 особа/км 2 . Східна Азія відома в світі найбільшою концентрацією людей (1/4 населення Землі). Весь регіон заселяє монголоїдна раса. Серед етносів виділяють китайців (хань), японців і корейців. Найбільшу роль відіграла Китайська цивілізація, яка зародилась у середній течії Хуанхе одночасно з цивілізаціями Близького Сходу та долини річки Інд. У Китаї виникли даосизм (китайське філософське вчення з елементами релігії) і конфуціанство (етично-філософська школа), в Японії — релігія синтоїзм. З Індії сюди потрапив буддизм. Серед культурних пам’яток регіону — численні храми, зокрема печерні, пагоди, монастирі, священні гори, імператорські палаци й мавзолеї, замки.

До країн Південно-Західної Азії належать: Ізраїль, Йорданія, Сирія, Ліван, Іран, Афганістан, Об’єднані Арабські Емірати (ОАЕ), Оман, Саудівська Аравія, Йемен, Кувейт, Катар, Бахрейн, Кіпр, Туреччина. Сучасне значення країн Середнього Сходу в світі визначають не лише за їх стратегічним положенням, а й за величезними покладами нафти в цьому регіоні.

Населення. Темпи зростання населення в країнах регіону одні з найвищих у світі. Густота його прямо пропорційна водним ресурсам і ніде не перевищує 100 осіб/км 2 , а в Аравійській та Сирійській пустелях, пустелях Ірану та Афганістану вона менша як 1 особа/км 2 . Тут переважає оазисний тип розселення.

Для Середнього Сходу характерні значні міграції людей. На Аравійському півострові, в Сирійській пустелі, в Туреччині, Ірані та Афганістані налічують 3 – 4 млн кочівників. Населення Ізраїлю значною мірою формується за рахунок євреїв-іммігрантів, зокрема і з України. Більша частина палестинських арабів змушена була залишити батьківщину. У нафтовій промисловості арабських країн працює понад 5 млн іноземних робітників-мусульман.

Більшість країн регіону має середній або навіть низький рівень економічного й культурного розвитку. Відповідна і якість життя місцевого населення, особливо сільського.

Господарство. Сільське господарство — головне заняття населення країн Південно-Західної Азії. Продуктивність його низька через малоземелля та кабальну оренду землі й води.

Для потреб землеробства використовують до 7 % земельного фонду. З-поміж зернових культур головне місце посідає пшениця. Нагір’я Передньої Азії є батьківщиною пшениці, звідси вона поширилась в інші краї. Вирощують також ячмінь, кукурудзу, олійні, бавовник, тютюн, різноманітні фрукти та овочі. За виробництвом та експортом ізюму, сухофруктів, горіхів, фініків, бавовни країни субрегіону посідають провідне місце в світі. Фініки є важливою частиною харчування місцевих жителів. Найбільше фінікових пальм вирощують на півдні Месопотамії. Внутрішні гірські райони Ірану й Афганістану (так званий Золотий півмісяць) — місце легального і нелегального вирощування опіумного маку.

У тваринництві головним є розведення овець і кіз, віслюків і верблюдів (майже чверть їх світового поголів’я). Продуктивність худоби низька. Основним способом її утримання є відгінний або кочовий випас.

Останнім часом за рахунок доходів від експорту нафти тут створено кілька сучасних іригаційних систем, що дало змогу збільшити посіви зернових та інших культур. Месопотамія — один з найдавніших і найбільших районів зрошуваного землеробства, що використовує води Тигру та Євфрату. Для нагір’їв Передньої Азії характерні богарне землеробство і «вертикальне» кочове скотарство. Середземномор’я спеціалізується на вирощуванні Цінних субтропічних культур.

На фоні загальної відсталості господарства регіону світове значення має нафтова промисловість країн Південно-Західної Азії. Виникла вона в другій половині XX ст. в умовах зростання попиту на нафту в розвинутому світі. Природною базою її став найбільший у світі нафтогазоносний басейн Перської затоки. Родовища нафти розкидані вздовж берегів Перської затоки, включаючи шельф, і на Месопотамській низовині. Найбільше нафти має Саудівська Аравія — більш як 1/4 світових запасів. Іран, Ірак, Кувейт і Об’єднані Арабські Емірати володіють такими ж запасами. Приклад для порівняння: надра маленького Кувейту (площа 18 тис. км 2 ) мають нафти в п’ять разів більше, ніж надра США, площа яких 9,3 млн км 2 .

Місцева природна база поєднується з сучасною технікою, технологією та організацією виробництва, запозиченими з індустріально розвинутих країн Заходу. Головним у структурі виробництва є видобуток та експорт нафти. Це експортна галузь. Місцевий ринок вузький, він споживає менш як 1/10 видобутку.

Нафтопереробних, нафтохімічних, енергомістких виробництв мало, а ті що діють, відповідають сучасним вимогам. Серед них величезні портові й нафтопромислові комплекси Янбу та Джубейль у Саудівській Аравії, а також заводи з виробництва алюмінію на девізних бокситах у країнах Аравійського півострова. Не дістав розвитку видобуток природного газу, а супутній газ спалюють у факелах. Причина — відсутність місцевих споживачів і труднощі транспортування газу суходолом чи морем у розвинуті країни, де на нього є попит.

Нафту експортують у сирому вигляді й лише 10 % — у вигляді нафтопродуктів. Вивіз у Європу здійснюють морем через Суецький канал або навколо Африки, а також трубопроводами до портів Червоного і Середземного морів. Величезні масштаби вивозу нафти привели до появи сучасної спеціалізованої транспортної інфраструктури. На берегах Перської затоки є півтора десятки нафтових портів-терміналів які належать до найбільших у світі й здатні обслуговувати танкери будь-яких розмірів. Дуже розгалужена мережа нафтопроводів, якими транспортують нафту у порти Червоного і Середземного морів. Частина з них постійно закрита внаслідок конфліктних ситуацій. Найбільшим з діючих є нафтопровід Абкайк — Янбу (дві нитки по 1 200 км завдовжки). Для збільшення експорту нафти з Перської затоки реконструйовано (поглиблено) Суецький канал, побудовано нафтопроводи від Суеца до Олександрії в Єгипті, з Ірану та Іраку до портів середземноморського узбережжя Туреччини.

Величезні, особливо в перерахунку на душу населення, доходи від продажу нафти перетворили Кувейт, Саудівську Аравію, Бахрейн. Катар, ОАЕ та Оман на багаті країни. Нині вони мають реальну можливість наймати висококваліфікованих спеціалістів у західних країнах і дешеву робочу силу в слаборозвинутих, оплачувати найновітнішу техніку й технологію. Торгують ці країни переважно з партнерами в Західній Європі, Англо-Америці та Японії.

Транспорт. Район є важливим перехрестям міжнародних повітряних і морських маршрутів. Найбільші аеропорти знаходяться в Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати), Тель-Авіві (Ізраїль), Бахрейні, Кувейті, Багдаді, Джідді (Саудівська Аравія). Останній спеціалізується на обслуговуванні паломників до Мекки.

Через Баб-ель-Мандебську протоки й Суецький канал проходять найголовніші морські шляхи Середнього Сходу. Більша частина вантажів, що йдуть у північному напрямі через Суецький канал, — нафта і нафтопродукти. Важливого значення набуває будівництво шляхів та трубопроводів у широтному напрямі з Центральної Азії в Європу через Іран — Туреччину, а також від Каспійського моря через Закавказзя до портів Чорного моря.

Країни Азії

Стародавні ассиірійці (жили на півночі Месопотамської низовини) називали землі, що тягнулися на схід від Месопотамії, Азією, що в перекладі означає «схід».

Площа Азії – 44 млн. Км.кв. Якщо не брати до уваги азіатську частину Росії, 31 млн. Км.кв, то населення – 4,175 млрд. Чоловік.

На території Азії розташовано 49 незалежних держав. Більшість з них відноситься до числа великих держав світу, за чисельністю населення і займаної території.

Азія є колискою цивілізації. З чотирьох вогнищ світової цивілізації, яка зародилася на берегах чотирьох «великих річок», три (Китай, Індія і Месопотамія) розташовані на Азіатському континенті.

Азія і сьогодні відіграє важливу роль в політичному, економічному та культурному розвитку світу. Економіка Азіатського континенту знаходиться на підйомі і, згідно з прогнозами експертів, багато азіатські країни незабаром увійдуть в число розвинених держав світу.

За сукупністю географічних ознак в межах Азіатського континенту виділяють: Центральний, Південно-Західний, Південний та Південно-Східний регіони.

За економіко-географічному положенню азіатські країни розділені на дві групи.

До першої групи входять азіатські держави, які мають прямий доступ до Світового океану, що, природно, робить позитивний вплив на розвиток економіки згаданих країн.

Більш того, такі країни, як Туреччина, Малайзія, Сінгапур, Південна Корея та ін., Розташовані на перехресті найважливіших і жвавих морських і наземних транспортних артерій.

До другої групи входять 12 країн Азії, які не мають безпосереднього виходу до морських торгових шляхах.

Природні ресурси Азії різноманітні і значні. Наприклад, 70% світових запасів нафти, 80% природного газу і 54% світових запасів вугілля знаходяться в Азії.

Основні родовища нафти і природного газу зосереджені в країнах Перської затоки, в Сибіру, ​​на заході рівнинних територій Центральної Азії і в Південно-Східній Азії. Китай, Індія і Казахстан мають у своєму розпорядженні значні запаси вугілля, марганцю, залізної руди, поліметали та ін. Найбільші родовища олова знаходяться в Китаї і Південно-Східної Азії.

Поновлювані природні ресурси (води, ґрунту, лісу та ін.), Як і родовища корисних копалин, розміщені нерівномірно. Наприклад, Південно-Східна Азія і Сибір забезпечені водними ресурсами, в той час як внутрішні райони азіатського материка зайняті обширними пустелями і напівпустелями. Дефіцит вологи спонукав наших предків до дії. Не випадково Азію називають колискою поливного землеробства. Перші штучні зрошувальні системи з’явилися 4-5 тис. Років тому в Ірані, Іраку та Центральної Азії, зокрема в Узбекистані.

Лісові масиви поширені в Сибіру і Південно-Східної Азії тоді як центральні внутрішньоконтинентальні райони Азіатського континенту наділені бідним рослинним покривом.

Регіональні особливості розміщення природних ресурсів Азії позначаються на особливостях господарської діяльності людини. На особливу увагу заслуговують два моменти.

Перший. Як відомо, велика частина Азії зайнята горами і пустелями. В силу цього відчувається гострий дефіцит земель сільськогосподарського призначення.

Другий. Значна частина Азії забезпечена сонячним теплом, достатнім для обробітку сільськогосподарських культур протягом більшої частини року. Однак скористатися цим не вдається через брак вологи. Саме дефіцитом води пояснюється той факт, що в Азії широко поширене зрошуване землеробство. На Азію припадає 75% зрошуваних земель світу. Китай і Індія по площі зрошуваних земель займають перше і друге місце відповідно.

§ 46. Природні умови та ресурси Азії

1. Пригадайте головні риси рельєфу та клімату Азії. 2. На які природні ресурси багатий регіон?

1. ПРИРОДНІ УМОВИ.

Серед інших регіонів Азія вирізняється найбільш контрастним рельєфом. Близько 3/4 її площі зайнято горами, нагір’ями та плоскогір’ями. На півдні й сході на тисячі кілометрів простягаються гірські системи — молоді сейсмічно активні гори Альпійсько-Гімалайського і Тихоокеанського поясів складчастості. Між ними розташовані значні за площею Велика Китайська рівнина, плоскогір’я Декан та Аравійське плоскогір’я, Туринська та Індо-Гангська низовини.

Клімат Азії також неоднорідний. Північні райони Китаю й Монголії зайняті тайгою, на окремих ділянках навіть поширена багаторічна мерзлота. На крайньому півдні в Індонезії та Малайзії ростуть вологі екваторіальні ліси, а температура повітря рідко опускається нижче +25 °С. При просуванні в глиб материка клімат стає більш континентальним. В Азії є декілька великих пустель — Рубель-Халі в Саудівській Аравії, Гобі в Монголії та Китаї. Водночас у регіоні розташовано найвологіше місце на планеті — у передгір’ях Гімалаїв випадає понад 11 тис. мм (11 м!) опадів за рік.

Клімат визначає спеціалізацію сільського господарства різних частин регіону.

2. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ.

Азія не позбавлена природних багатств, але вони розміщені дуже нерівномірно.

Знайдіть на карті атласу найбільші нафтогазоносні та вугільні басейни Азії, родовища руд чорних і кольорових металів.

Із мінеральних ресурсів найбільше значення мають запаси паливних корисних копалин. Найбільшим нафтовим районом світу є басейн Перської затоки, де розміщено 15 унікальних родовищ, кожне з яких має запаси понад 1 млрд т. Значні запаси нафти й природного газу зосереджені в Центральноазіатському та Зондському басейнах. Велике значення мають поклади вугілля, найбільші родовища якого розташовані на території двох азіатських гігантів — Китаю та Індії.

Рудні ресурси Азії дуже різноманітні. Поклади залізних руд приурочені здебільшого до щитів платформ. До першої десятки країн за їхніми запасами входять Китай (Північно-Східний та Східний басейни), Індія (Східний та Південний басейни), Казахстан (Північний басейн). Родовища марганцевих руд виявлені в Китаї, Індії та Казахстані поблизу залізорудних басейнів. В Альпійсько-Гімалайському поясі знайдені поклади хромових, поліметалевих, мідних, молібденових, сурм’яних, ртутних руд. Проте запаси цього регіону поки що вивчені недостатньо. У Тихоокеанському поясі переважають родовища олов’яних (Малайзія, Індонезія, Таїланд) та вольфрамових (Китай) руд. До давнього Урало-Монгольського поясу приурочені запаси поліметалевих та мідних руд (Казахстан), а також унікальні поклади мідно-молібденових руд (Монголія). Із нерудних ресурсів найбільш відомі поклади калійних солей Мертвого моря (Ізраїль), фосфоритів (Ізраїль, Йорданія, Сирія, Казахстан), слюди (Індія), графіту (Шри-Ланка), самородної сірки (Туркменистан, Туреччина), алмазів (Індонезія), коштовного каміння (Індія, М’янма, Камбоджа).

Великими є ресурси прісних вод, однак розміщені вони також нерівномірно. У Південній та особливо Південно-Східній Азії річкова мережа густа, а річки повноводні, у той час як у Західній Азії переважають посушливі райони. Найважливішими джерелами водопостачання є річки Китаю (Янцзи, Хуанхе), Індії (Ганг), Пакистану (Інд), Бангладеш (Іраваді), Іраку (Тигр), Туркменистану та Узбекистану (Амудар’я). Багаті на гідроенергоресурси річки плоскогір’я Декан (Індія), Тибету (Китай).

Для низки країн проблемою є забезпеченість земельними ресурсами, насамперед оброблюваними землями. Так, забезпеченість землею в Китаї становить 0,7 га на одного жителя, а ріллею — у 10 разів менше (0,07 га на одного жителя). У деяких країнах, наприклад у Японії та Південній Кореї, цей показник ще нижчий. Земля тут настільки цінна, що освоюють навіть стрімкі гірські схили.

Лісовими ресурсами краще за інші субрегіони забезпечена Південно-Східна Азія, де збереглися великі площі мусонних і вологих екваторіальних лісів. Тут поширені цінні породи дерев: залізне, чорне, червоне, камфорне, сандалове тощо.

Багато країн мають значні рекреаційні ресурси. За кількістю об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО (близько 300) Азія поступається лише Європі. Привабливими для туристів є Туреччина, Непал, Китай, Ірак, Індія, Саудівська Аравія, Ізраїль, Таїланд, Індонезія, Японія.

За політичною й фізичною картами Ази визначте забезпеченість її субрегіонів певними видами природних ресурсів. Результати занесіть у таблицю. Визначте, які субрегіони мають найкращі передумови для економічного розвитку.

Дослідження. Складання тематичного туристичного маршруту для ознайомлення з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО в межах однієї з країн Азії

1. Виберіть одну з країн Азії, у якій розташовані об’єкти Світової спадщини ЮНЕСКО.

2. За допомогою карт атласу та додаткових джерел складіть тематичний маршрут для ознайомлення з об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО в обраній країні.

3. Оформте результати роботи у вигляді мультимедійної презентації або повідомлення.

Джерела Інтернету

1. https://travel-tours.com.ua/15-chudovix-pamyatok-azii/ (огляд 15 пам’яток Азії).

ВИСНОВКИ

• Значну площу Азії займають території, які мають складні умови для життя та господарської діяльності людей.

• Основне природне багатство Азії — мінеральні ресурси. Із них найбільше значення мають паливні корисні копалини, зокрема нафта, природний газ, вугілля.

• Лісові, водні, агрокліматичні ресурси розміщені в регіоні дуже нерівномірно.

ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ

1. Охарактеризуйте природні умови Азії. Наведіть приклади країн, які мають найбільш та найменш сприятливі природні умови.

2. На які природні ресурси багатий регіон? Чим пояснюється їхнє різноманіття?

3. Оцініть природні ресурси Азії з точки зору їх використання в різних сферах господарської діяльності.