✅Мінеральні ресурси країн Європи: запаси і родовища

Природноресурсний потенціал входить до числа факторів, що визначають рівень економічного розвитку держави. У це поняття входить сумарна база наявних на території країни земельних, водних, лісових і мінеральних ресурсів. Європа в цьому сенсі являє собою хоча і сприятливий для життя, але досить неоднорідний за кліматичними умовами, рельєфом і запасами корисних копалин Регіон.

Загальна характеристика регіону

Сьогодні в Світовому економічному рейтингу Західна Європа спільно з США і Японією утворює «трикутник світових економічних центрів», а сукупна частка європейських країн становить близько 18% за обсягом ВВП. Особливостями цього регіону є відносно невелика за площею територія (близько 7% земної поверхні), високий рівень щільності населення, пропорційні площі невисокі запаси природних ресурсів та їх активне використання. Нерівномірність і неоднорідність розміщення природносировинних ресурсів на карті Європи визначається різноманітністю її рельєфу.

Смуга східних рівнин переходить на південь в смугу височин (Мінська, Волинська) і невисоких Карпатських гір. У напрямку з півночі на південь рельєф Європи — чергування гірських масивів з рівнинами і низовинами. Скандинавські гори і шотландське нагір’я переходять у височини Норланда і Смоланда, які змінюються смугою Північнонімецької, середньоєвропейської і Великопольської рівнин, далі на південь слідують гірські Шумавські і Вогезські смуги, що чергуються з Малопольської і Чесько-Моравської рівнинами.

На півдні регіону розташовані найвищі гірські масиви Європи-Карпати, Альпи, Піренеї, замикає Європейський рельєф ще один Південний гірський пояс з Родоських, Апеннінських і Андалузьких гір.

Характером рельєфу визначається і нерівномірність розподілу корисних копалин. Запаси металевих, поліметалічних руд і бокситів зосереджені переважно в передгірних і гірських районах, поклади вугілля, калійних солей і фосфатів розташовані в основному на низовинах і височинах. Родовища нафти і газу розташовуються на Атлантичному і північному узбережжі Європи, в тому числі на шельфі Північного Льодовитого океану.

Освоєні запаси

Ключове значення у розвитку європейської економіки, формуванні базових галузей і центрів промислового зростання природноресурсний потенціал мав у період початкової індустріалізації XVI—XVII ст.еків. Більшість промислових агломерацій було сформовано в районах концентрації і поєднання залізорудних і вугільних родовищ. Наприклад, в число найстаріших і як і раніше найбільш розвинених європейських центрів промисловості входять Лотаринзький залізорудний і Рурський вугільний басейни.

Світова номенклатура корисних копалин містить сотні найменувань, об’єднаних у 28 видів. Значна частина цієї номенклатури представлена в базі мінеральних ресурсів Європи. У таблиці представлені дані по частці європейських запасів основних мінералів від загальносвітових в порядку убування:

Дані таблиці дозволяють зробити висновок, що тільки за деякими з сировинних ресурсів їх запаси можна оцінити як значущі в загальносвітовому масштабі.

Основні магматичні породи

Короткий огляд сучасного стану запасів, освоєння і видобутку корисних копалин в зарубіжній Європі варто почати з мінералів, що становлять основу стратегічних галузей економіки — металургійної, машинобудівної, хімічної, електро – і радіотехнічної. Ще в XIX столітті одним з героїв Жуля Верна було сформульовано дуже вірне і актуальне визначення-багаті країни не золота, але заліза. В одному ряду з цим металом стоять мідь і алюміній.

За запасами залізної руди лідером серед країн зарубіжної Європи є Україна. З 160 млрд тонн розвіданих світових запасів на неї припадає 30 млрд тонн, або 18%, в перерахунку на чисте залізо — 11%. Значно меншими запасами володіють Німеччина, Франція і Швеція (3, 2,2 і 4 млрд тонн відповідно).

Основною сировиною для виробництва алюмінію служать бокситні руди. При загальносвітових запасах бокситів в 234 млн тонн Європейські запаси (крім Росії) складають близько 5 млн тонн, великі родовища знаходяться в Греції (2,1 млн тонн), Боснії і Герцеговині (0,8 млн тонн), Чорногорії та Угорщині (по 0,6 і 0,5 млн тонн).

Мідь за обсягом світового виробництва і споживання займає третє місце після заліза і алюмінію. Підтверджені запаси мідних руд у світі становлять близько 467 млн тонн, з них запаси зарубіжної Європи — близько 7%. За обсягами ресурсу і видобутку тут лідирують Польща, Франція і Фінляндія.

Одним з основних компонентів сталей, мідних і алюмінієвих сплавів служить Марганець, значними запасами якого — близько 40% від загальносвітових — володіє Україна.

Паливо та енергоносії

Наявність енергетичних і паливних ресурсів визначає розвиток не тільки виробничої, а й соціальної сфери життя суспільства. Останнім часом пріоритет в цьому напрямку переходить від традиційного джерела енергії — вугілля до інших органічних копалин — нафти і газу.

Світові запаси вугілля становлять понад 890 млрд тонн, з них на частку зарубіжної Європи припадає близько 87 і на частку країн Євросоюзу близько 56 млрд тонн. За запасами і обсягами видобутку кам’яного і бурого вугілля першість належить Німеччині, яка має в своєму розпорядженні близько 4,5% світових запасів і такими найбільшими басейнами, як Рурський, Саарський і Ахенський. Багатими запасами володіють Україна, Польща і Великобританія, власні ресурси є і в інших європейських країнах — Болгарії, Греції, Чехії, Угорщини, Іспанії, Румунії.

Частка зарубіжної Європи в запасах нафти становить приблизно 1,5% від світових, природного газу — приблизно 2,0%. Основні родовища відносяться до північного регіону Європи — Норвегії, Великобританії, Данії, Нідерландів, акваторії Північного і Норвезького морів. На їх території розташовано понад 850 нафтовидобувних і більше 800 газодобувних установок.

У список основних кам’яновугільних і нафтогазоносних басейнів зарубіжної Європи входять наступні:

• Шотландський.
• Йоркширський.
• Південно-Уельський.
• Рурський.
• Нор-Па-де-Кале
• Саарско-Лотаринзький.
• Нижнерейнский.
• Астурійський.
• Верхньосілезький.
• Дніпровський.
• Комэнешти.
• Креканский.
• Північноморський.

Інші корисні копалини

Європейські країни в різній мірі володіють будь-якими запасами з групи кольорових і дорогоцінних металів-свинцю, цинку, олова, нікелю, вольфраму, золота, срібла, платини. Часто ці мінерали є супутніми в заляганнях залізної та мідної руди. Ці запаси розподілені по родовищах Німеччини, Франції, Великобританії, Норвегії, Польщі, Австрії, Греції, Іспанії. Італія займає друге місце в світі за запасами одного з найрідкісніших копалин в природі — ртутної руди.

До числа мінеральних ресурсів, що забезпечують потреби хімічної промисловості і сільського господарства, відносяться калійні солі. На території Європи найбільшими запасами цієї сировини мають Німеччина і Білорусія (близько 720 і 300 млн тонн відповідно).

Загальна частка європейських запасів калійних мінералів становить близько 16% світових. Частка запасів іншої сировини для виробництва мінеральних добрив — фосфатів і фосфоритів — становить всього 3% від світових запасів. Базовим елементом для хімічної промисловості служить і сірка, запасами якої володіють Фінляндія, Німеччина, Італія, Нідерланди і Польща.

За запасами уранових руд першість в зарубіжній Європі належить Україні, що володіє 2% світових ресурсів. Також уранові родовища розташовані на території Франції та Іспанії.

Набагато краще виглядає картина ресурсів мінеральної сировини для будівельної індустрії. Матеріалом основних гірських масивів Європи служать вапняк, граніт, мармур, туф, не бракує в піску, глині і гіпсі.

Ризики ресурсоорієнтованої економіки

В кінці минулого століття в економіці з’явилося поняття»ресурсного прокляття”. Його суть полягає в тому, що багато країн з великими запасами природних ресурсів виявилися менш економічно розвиненими в порівнянні з іншими країнами, бідними мінеральними ресурсами. Прикладом явища стали багато нафтовидобувних країн, темпи економічного зростання яких виявилися нижче середніх світових показників.

Ще одне визначення явищу “голландська хвороба” -в кінці 60-х років дала Голландія. Після відкриття гронінгенського газового родовища основна економічна ставка держави була зроблена на отримання газового експортного прибутку, що призвело, в результаті, до рецесії і кризи.

У числі причин і факторів “ресурсного прокляття” називаються кілька:

• Ставка на ресурсні доходи призводить до різкого зниження конкурентоспроможності інших секторів економіки. Щоб заповнити цю прогалину, можуть знадобитися тривалі терміни і значні фінансові вкладення;
• Залежність і нестабільність доходів у зв’язку з високою конкурентністю і кон’юнктурністю на ринку сировини та енергоресурсів;
• Забезпечений за рахунок сировинних доходів стабільний рівень політичного і соціального устрою і рівня життя призводить до зниження мотивації розвитку реальної економіки, деградації внутрішнього виробництва і в підсумку до застою і стагнації економіки.

Супутніми елементами припливу до бюджету “легких” ресурсних грошей стають зниження державного регулювання, процеси перерозподілу і витіснення людських ресурсів, такі політичні ефекти, як лобізм, протекціонізм і корупція.

Економічна стратегія Європи

Істотні зрушення в політиці користування мінеральними ресурсами в Західній Європі відбулися в останні десятиліття, сучасною тенденцією використання природно-ресурсного потенціалу стає імпорт мінеральних ресурсів. При цьому деякі залишаються в числі експортних товарів-це мідь, магнезит, титан, графіт, граніт, мармур. Економісти наводять кілька причин Європейського переходу від ролі експортера до ролі імпортера:

1. По-перше, навіть при володінні значними природними запасами добувати їх стає все дорожче і нерентабельніше, а собівартість ввезеної сировини нижче навіть з урахуванням транспортних витрат.
2. По-друге, істотну роль у скороченні видобутку корисних копалин відіграє постійне посилення екологічних вимог.

Одночасно з цим Європа з урахуванням пережитого в 70-х роках минулого століття енергетичної кризи намагається забезпечити свою паливну забезпеченість і незалежність.

Важливим зрушенням у цьому напрямку стала активна розробка нафтогазових родовищ на північному Європейському шельфі.

§ 19. Видобування металічних ресурсів

До металічних руд належать мінеральні речовини із вмістом металів, достатнім для їх промислового використання. З металічних руд отримують чорні та кольорові метали й різноманітні сплави. Руди бувають одно- і багатокомпонентними (комплексними). Їх видобуток здійснюють різними способами: відкритим (кар’єрним), підземним (шахтним), комбінованим, дражним (поєднує видобуток і збагачення сировини).

ВИДОБУВАННЯ РУД ЧОРНИХ МЕТАЛІВ. До руд чорних металів належать залізні, марганцеві, хромітові руди, які використовують для виплавки чавуну і сталі.

Підтверджені світові запаси залізних руд оцінюють у майже 200 млрд тонн. Ці запаси розподілені на земній кулі доволі рівномірно. П’ятірка країн з найбільшими покладами залізних руд володіє майже 70 % світових запасів. Серед лідерів є й Україна (табл. 3). Саме в цих країнах, а також у США, Канаді, Індії, Болівії розташовані найбільші залізорудні родовища і басейни світу. Перевагу віддають видобутку високоякісних руд (із вмістом металу понад 60 %) і багатих руд (не менше 47 %). Водночас розробляють руди середньої (47-20 %), а подекуди й низької якості (бідні із вмістом заліза менше 20 %).

Світ у просторі й часі

У природі залізо рідко трапляється в чистому вигляді. Поширеність заліза в земній корі — 4,65 %. Це 4-те місце після кисню, кремнію та алюмінію. Вважається, що залізо формує більшу частину земного ядра.

Частка і місце* країн за запасами залізної руди у світі (2016 р.)

Країни

За загальними запасами, %

За вмістом корисного заліза, %

Світовий річний видобуток заліз них руд становить понад 2,5 млрд тонн (2019). Серед провідних країн світу за видобутком лідирує Китай (мал. 78), який водночас є найбільшим споживачем і покупцем залізної руди. Серед найбільших імпортерів також Японія, Республіка Корея, Німеччина, Франція, Індія. Натомість Австралія, Бразилія, Південна Африка, Україна і Канада — найбільші постачальники на міжнародні ринки залізної руди, зокрема збагаченої (концентрату).

Марганець використовують для поліпшення якості чавуну і сталі. Він надає залізу твердості, стійкості до стирання. Світові ресурси марганцевих руд 23,8 млрд. т. Виробництво марганцю у світі становить 16-25 млн тонн. Їх розподіл дуже нерівномірний — понад 2/3 припадає на три країни — Південну Африку (67%), Україну (близько 11 % світових запасів) й Австралію. Південна Африка й Австралія разом з Китаєм, Габоном, Бразилією, Індією є також найбільшими у світі виробниками марганцю (мал. 79) та його експортерами (Китай здійснює видобуток для власних потреб). Річний видобуток марганцевої руди у світі становить 18 млн тонн.

Мал. 78. Лідери з видобутку залізних руд, млн тонн (2019 р.)

Мал. 79.. Лідери з видобутку марганцевої руди, % від світу (2019 р.)

Тугоплавкий метал хром — один із головних компонентів нержавіючої жаростійкої, кислотостійкої сталі та сплавів. Понад 3/4 загальносвітових запасів хромітових руд припадає на Південну Африку, великі запаси мають Казахстан, Зімбабве, Індія, Фінляндія, які є найбільшими виробниками і постачальниками хрому на світові ринки.

ВИДОБУВАННЯ РУД КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛІВ. Кольорові метали за сукупністю характеристик, особливостей видобутку і виробництва поділяють на легкі (алюміній, титан, магній), важкі (мідь, свинець, цинк, олово, нікель), благородні (платина, золото, срібло), рідкісні тощо.

Серед легких кольорових металів сьогодні першочергове значення має алюміній. Унікальне поєднання легкості, міцності й електропровідності зробили цей метал незамінним у багатьох виробництвах. До того ж алюміній — найбільш поширений метал у земній корі. Він міститься в різних гірських породах, проте найвищий його вміст — у бокситах. Найбільші родовища бокситів розташовані у вологих тропіках та субтропіках. Світові запаси цієї сировини оцінюють у 25 млрд тонн, видобуток у 2020 р. становить 359 млн тонн. Дві країни — Гвінея й Австралія — володіють понад 50 % світових запасів бокситів. Великі поклади зосереджені в надрах Бразилії, В’єтнаму, Ямайки. Світовий видобуток бокситів становить понад 230 млн тонн на рік, а лідерами серед країн за видобутком є Австралія, Китай, Бразилія (мал. 80).

Мал. 80. Лідери з видобутку бокситів, млн тонн (2020 р.)

Титан — незамінний в авіаційному виробництві метал. Добувають його з ільменіту та рутилу. Половина світових запасів ільменіту знаходиться в надрах Китаю й Австралії, майже половина світових запасів рутилу — у надрах Австралії. До країн зі значними запасами і видобутком титаномістких ресурсів належать також Індія, Південна Африка, Бразилія, Україна.

Сучасний світ неможливо уявити без міді: машинобудування, будівництво, ювелірна справа, медицина — це далеко не повний перелік сфер її застосування. Світові запаси міді становлять 830 млн тонн, а видобуток 21 млн т (2019), найбільша їх частина зосереджена в країнах Америки — у Тихоокеанському рудному поясі (Чилі, Перу, Мексика, США, Канада), в Австралії та країнах «мідного поясу» Африки (ДР Конго, Замбія, Південна Африка). Лідером з видобутку є Чилі (30 % світового виробництва міді) (мал. 81).

Мал. 81. Лідери з видобутку міді, млн тонн (2019 р.)

Поліметалічні руди — комплексна сировина для отримання багатьох кольорових металів, насамперед свинцю та цинку. До числа провідних країн світу за їх запасами і видобутком входять Австралія, Китай, США, Канада, Казахстан.

Олово використовують у сплавах, найбільш відомим серед яких є бронза (сплав з міддю), а також як антикорозійне покриття. Більше половини світових запасів олова припадає на Азію. Головні родовища олов’яної руди розміщені в межах Східноазійського олов’яного поясу, що простягається східними територіями Росії та Китаю через Таїланд, Малайзію, Індонезію, та Тихоокеанського рудного поясу (Перу, Болівія, Бразилія).

Велику кількість металів, які мало поширені або дуже розсіяні в земній корі, об’єднують у групу рідкісних металів (цирконій, германій, вольфрам, кадмій, молібден, берилій, літій тощо). Зазвичай вони в невеликих кількостях входять до складу різних мінералів і гірських порід, тому отримання їх у чистому вигляді пов’язане з чималими труднощами. До рідкісних металів належить майже два десятки рідкісноземельних металів (скандій, ітрій, лантан, церій тощо), без яких важко уявити сучасну високотехнологічну продукцію електроніки, приладобудування, автомобілебудування. Вони є необхідними компонентами смартфонів, планшетних комп’ютерів, сучасних телевізорів. Найбільша частина світових запасів рідкісноземельних металів міститься в родовищах Китаю (40 %), Австралії, Бразилії, Росії, США, Індії. Водночас понад 95 % світового видобутку цих металів зосереджено в Китаї, від якого, власне, й залежить розвиток усієї сучасної світової електроніки.

Унікальним металом із групи благородних є золото — найважливіший елемент світової фінансової системи. Воно практично не піддається корозії і може зберігатися доволі тривалий час. До наших днів у злитках і ювелірних виробах дійшло не менш як 90 % цього металу, видобутого людиною за увесь історичний період. Золото має широке застосування в промисловості, ювелірній справі, фармакології. Його світові запаси становлять близько 50 тис. тонн (а теперішні світові банківські резерви золота оцінюють у майже 40 тис. тонн). Найбільше золота є в надрах Південної Африки (26 % світових запасів), Росії, США, Австралії та Індонезії. Сьогодні лідером з видобутку цього металу є Китай.

Світові запаси срібла значно більші, ніж золота. Великі його поклади мають Перу, Польща, Чилі, Австралія, Росія.

Уран належить до радіоактивних металів. Переробка 1 кг урану дає змогу отримати таку ж кількість енергії, яка виділяється у разі спалювання 5,4 тис. тонн кам’яного вугілля. Перероблений уран використовують як паливо в атомній енергетиці. Найбільшими запасами уранових руд володіють Австралія (понад 25 % світових), Казахстан, Росія, Канада і Південна Африка.

ВИДОБУВАННЯ МЕТАЛІЧНИХ РУД В УКРАЇНІ. У надрах України залягають металічні руди, що містять різні метали, — від найбільш поширених у земній корі алюмінію і заліза до рідкісних елементів. За запасами залізної й марганцевої руд Україна посідає перше-друге місця у світі, титанової та уранової — у Європі. У 2016 році в країні було видобуто 175 млн тонн залізної руди у 2020 — 72 млн. т. Наша держава забезпечує власні потреби та продає ці рудні мінеральні ресурси іншим країнам. Більшість родовищ руд розміщено в межах Українського щита, а також давньої (Донецької) і молодої (Карпатської) складчастих областей.

Найбільші родовища чорних металів розташовані в Дніпропетровській та сусідніх з нею областях. Загальні запаси залізних руд становлять понад 25 млрд тонн. Головним залізовидобувним районом України є Криворізький басейн (Кривбас), у якому багаті та високоякісні руди видобувають шахтним способом, а бідні — у кар’єрах. Залізні руди з високим вмістом металу розробляють також у Кременчуцькому (Полтавська область) і Білозерському (Запорізька область) залізорудних районах.

Запаси марганцевих руд (140 млн тонн) зосереджені в Придніпровському марганцеворудному басейні. Видобуток ведуть на Нікопольському родовищі відкритим і шахтним способами. Водночас більше за запасами Великотокмацьке родовище (Запорізька область) ще не розробляють.

Серед руд кольорових металів в Україні найбільше видобувають титанових руд — на Іршанському (Житомирська область) і Самотканському (Дніпропетровська область) родовищах. У Побузькому нікелеворудному районі (Кіровоградська область) розробляють нікелеві руди. Тут також розвідано поклади кобальтових руд.

В Україні є родовища руд кольорових металів, які ще не освоюють, але вони вже готові до експлуатації — поліметалічних (Берегівське у Закарпатській області), алюмінієвих (на Закарпатті, Придніпров’ї та Приазов’ї), золота, рідкісних металів. Золото знайдено в Карпатському і Донецькому регіонах, на південних схилах Українського щита. Великі запаси самородної міді виявлено на Волині.

Світ у просторі й часі

Родовища золота в Україні

Згадки про видобуток золота на Закарпатті датуються XII ст. Там збереглися золотовидобувні шахти (штольні). У період панування Австро-Угорщини, Чехословаччини, Угорщини місцеве населення отримувало золото способом промивання донних відкладів річки Тиси. З 1944 р. на Закарпатті почала працювати Закарпатська геологічна експедиція, яка відкрила Мужіївське родовище золота.

В Україні є родовища руд рідкісних металів — цирконію, гафнію, ніобію, літію, берилію, скандію, танталу, ітрію, молібдену, стронцію. За розвіданими запасами деякі з них вважають великими і навіть гігантськими. Наразі видобувають у значних обсягах цирконій та германій, у менших — скандій і гафній.

В Україні експлуатують три родовища уранових руд (найбільше — Новокостянтинівське в Кіровоградській області), проте розвідано їх значно більше.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Назвіть країни з найбільшими обсягами видобутку залізних руд. Покажіть їх на карті.
• 2. Які країни є світовими лідерами з видобутку марганцевих руд?
• 3. У чому полягають особливості розміщення родовищ руд кольорових металів? Які країни входять до «кольоровометалічних» поясів світу?
• 4. Назвіть і покажіть на карті країни, що мають найбільші запаси й обсяги видобутку алюмінієвих і мідних руд.
• 5. Назвіть басейни та райони видобудку залізних і марганцевих руд в Україні.
• 6. Де розташовані основні родовища руд кольорових металів, що їх розробляють в Україні?

За даними табл. 3 з’ясуйте, у запасах залізних руд яких країн найбільше багатих і високоякісних руд, а в яких — переважають руди середньої і низької якості.

Оцініть можливості розвитку в Україні видобування руд кольорових металів. Розроблення родовищ яких кольорових руд є перспективними?

ПОПРАЦЮЙТЕ В ГРУПІ

Оцініть місце України на світових ринках руд чорних і кольорових металів. Назвіть і покажіть на карті басейни та райони їх залягання у нашій країні, порівняйте обсяги видобування руд з показниками провідних їх виробників у світі та спрогнозуйте перспективи розвитку в Україні цих видобувних виробництв:

• група 1 — залізних руд;
• група 2 — марганцевих руд;
• група 3 — титанових руд.