Опіка, піклування та постійний догляд за людьми похилого віку

У зв’язку із військовою агресією російської федерації проти України, воєнний стан в країні був продовжений на підставі Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб ( https://www.president.gov.ua/documents/1332022-41737 ).

Війна стала тяжким випробуванням, яке доводиться переживати українському народу. На сьогодні, постає багато викликів та запитань, одним з яких є питання забезпечення та дотримання прав і свобод людей похилого віку в умовах війни, адже вони в силу різних життєвих обставин можуть потребувати допомоги. Тож, розглянемо процедуру та які потрібні документи для встановлення опіки, піклування або постійного догляду за літніми людьми.

• Перш за все зазначимо, що особливого порядку для встановлення опіки або піклування під час воєнного стану не запроваджено, процедура здійснюється відповідно до загальних правил.
• Окрім цього, варто пам’ятати про відмінність понять “опіка” та “піклування”.
• Відтак, у ч. 1 ст. 58 Цивільного кодексу України (далі – “ЦК України”) закріплено, що опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, які визнані недієздатними.
• Ч. 1 ст. 59 ЦК України передбачено, що піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
• Опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника (ч. 1 ст. 62 ЦК України).

Органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад (п. 1.3 наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства праці та соціальної політики України № 387/3680 від 26.05.1999 (далі – “Наказ № 387/3680 від 26.05.1999“) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text)).

На роль опікунів і піклувальників можуть претендувати повнолітні громадяни, які є дієздатними. Також відповідно до п. 3.2 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 не можуть бути опікунами / піклувальниками особи, які:

• перебувають на обліку або лікуються в психоневрологічних та наркологічних закладах;
• раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування було припинено;
• інтереси яких суперечать інтересам осіб, що підлягають опіці чи піклуванню;
• засуджені за скоєння тяжкого злочину.

Окрім цього, бажаючим встановити опіку над літньою людиною необхідно пройти медичний огляд і спеціальні підготовчі курси.

Документи, які необхідні для призначення опікуна (передбачені п. 3.3 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999), серед них:

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• копія свідоцтва про народження особи, що потребує опіки, або іншого документа, який підтверджує її вік (копія паспорту);
• рішення суду про визнання даної особи недієздатною;
• акт обстеження умов життя особи, що потребує опіки, і опис її майна;
• довідки про стан здоров’я особи, що потребує опіки (якщо вона раніше проживала окремо), та майбутнього опікуна (піклувальника);
• довідка про місце проживання майбутнього опікуна і його заява про прийняття на себе обов’язків про опіку;
• акт перевірки умов життя майбутнього опікуна та висновок від органів опіки та піклування за місцем проживання опікуна про можливість виконувати опікунські обов’язки;
• довідка лікувальної установи про відсутність в сім’ї майбутнього опікуна (піклувальника) захворювань, що перешкоджають влаштуванню до нього особи, що потребує опіки.

Як бачимо, для оформлення опікунства над людиною похилого віку необхідно, зокрема, рішення суду про визнання такої особи недієздатною.

Статтею 39 ЦК України передбачено, що фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України (далі – “ЦПК України“).

Заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи (ч. 1 ст. 295 ЦПК України). Заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім’ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом (ч. 3 ст. 296 ЦПК України). Окрім цього, варто пам’ятати, що до заяви мають бути додані докази на підтвердження психічного стану: довідка про стан здоров’я та виписка з історії хвороби.

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи недієздатною регулюється главою 2 ЦПК України.

Що стосується документів, за наявності яких органи опіки і піклування призначають піклувальника, то мають бути відповідно до п. 3.4 Наказу № 387/3680 від 26.05.1999:

• повідомлення державних, громадських організацій або заява громадянина (громадян);
• рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною;
• медичний висновок про стан здоров’я особи, що потребує піклування;
• довідка про місце проживання особи, що потребує піклування;
• заява майбутнього піклувальника про прийняття на себе обов’язків щодо піклування.

Тобто, для оформлення піклування над людиною похилого віку необхідно, зокрема, рішення суду про визнання особи обмежено дієздатною. Суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами, азартними іграми тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище (стаття 36 ЦК України).

Заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у наркологічному або психіатричному закладі – за місцезнаходженням цього закладу (ч. 1 ст. 295 ЦПК України).

Порядок розгляду справ про визнання фізичної особи обмежено дієздатною також регулюється главою 2 ЦПК України.

3. Оформлення постійного догляду за людиною похилого віку. Послуги з догляду під час воєнного стану за спрощеною процедурою.

Оформлення постійного догляду за літніми людьми, які за станом здоров’я самостійно не можуть захищати свої права і виконувати свої обов’язки, може відбуватися тільки на прохання цих осіб.

Якщо особа похилого віку дієздатна і не страждає психічними розладами, цілком може себе забезпечити, над нею встановлюється постійний догляд (або як часто кажуть піклування у формі патронажу). Варто зазначити, що визначення поняття “патронаж” в законодавстві не закріплено, а відтак воно є лише доктринальною категорією.

Процедура щодо встановлення постійного догляду оформляється досить просто, адже немає необхідності визнавати людину обмежено дієздатною або недієздатною у судовому порядку. Для цього необхідна, зокрема, заява від пенсіонера, в якій є прохання про призначення йому піклувальника (особи, яка буде здійснювати догляд).

За загальним порядком відповідно до Наказу № 387/3680 від 26.05.1999 до такої заяви потрібно додавати:

• копії паспортів;
• довідки про реєстрацію місця проживання, також документи, що підтверджують право власності на майно або право користування майном;
• довідки лікарської комісії, яка підтверджує необхідність догляду за літньою людиною, а також потрібно надати довідку про стан здоров’я особи, яка бажає здійснювати догляд;
• додатково можна надати характеристику з навчального закладу або з місця роботи.

Співробітники органів соціального захисту (органів опіки та піклування) перевіряють достовірність поданих документів. З цією метою вони можуть виїжджати за місцем проживання, оглядати житлові умови.

Заяви розглядаються приблизно у місячний термін. Після прийняття рішення може складатись опис майна, що належить особі похилого віку.
У визначених законодавством випадках, також може оформлюватись договір про встановлення постійного догляду (договір про надання соціальних послуг з догляду). Працівники органів соціального захисту мають право відвідувати пенсіонера і перевіряти, як здійснюється турбота про нього.
Також зауважимо, що питання про встановлення постійного догляду за особою похилого віку вирішується з урахуванням конкретних фактичних обставин та відповідно, беручи до уваги індивідуальну ситуацію людини.

Окрім цього, слід зазначити, що наразі під час воєнного стану послуги з догляду можуть надаватись літнім людям за спрощеною процедурою.

Відтак, прийнято постанову Кабінету Міністрів України № 294 від 16.03.2022 “Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 26.06.2019 № 576 і від 01.06.2020 № 587” (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/294-2022-%D0%BF#Text).

Зміни стосуються порядку надання наступних соціальних послуг для осіб з інвалідністю та осіб похилого віку:

• стаціонарного догляду;
• паліативного догляду;
• догляду вдома;
• підтриманого проживання.

Під час воєнного стану для їх отримання достатньо лише одного документа: заяви від людини (для дієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена); заяви від законного представника (для недієздатних осіб, яким призначено опікунів); повідомлення уповноваженої особи органу опіки та піклування (для недієздатних осіб, які не мають законного представника).

• уповноваженого органу соціального захисту;
• відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації;
• безпосередньо до надавача соціальних послуг.

Уповноважені органи соцзахисту та надавачі соціальних послуг протягом одного робочого дня передають заяви до відповідної військової адміністрації / обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації, які, в свою чергу, протягом одного робочого дня оформляють путівку та передають її надавачу соціальних послуг.

Тому, як зазначено на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів України (https://www.kmu.gov.ua/news/lyudi-pohilogo-viku-ta-lyudi-z-invalidnistyu-otrimayut-poslugi-z-doglyadu-pid-chas-voyennogo-stanu-za-sproshchenoyu-proceduroyu) основною метою запроваджених змін є необхідність “забезпечити для всіх людей з інвалідністю та людей похилого віку, які цього потребують, можливість якнайшвидше влаштуватись до інтернатного закладу для догляду в стаціонарних умовах. В умовах воєнних дій швидкість прийняття таких рішень – часто питання життя та смерті в буквальному сенсі”. Тому відтепер достатньо заяви, а від моменту її подання до влаштування до закладу має проходити максимум два робочих дні, а не десять.

4. Чи звільняються від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) особи, які є опікунами та піклувальниками людей похилого віку, а також здійснюють постійний догляд за останніми?

15.03.2022 Верховна Рада України прийняла Закон України № 7140-1 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо звільнення від військової служби осіб з інвалідністю та осіб, які доглядають за такими особами з інвалідністю і тяжкохворими дітьми” (https://ips.ligazakon.net/document/t222122?an=1).

Цей Закон вносить зміни до ст. ст. 17, 18 та 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу” та статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, якими звільняються від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) окремі категорії військовозобов’язаних із числа осіб з, а також тих, які доглядають за особами з інвалідністю та недієздатними, чи утримують дітей з інвалідністю, дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітей, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, при перетині ними державного кордону України за умов правового режиму надзвичайного або воєнного стану, а також посилення контролю за виїздом за межі України дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, які не досягли 18-річного віку та проживають або зараховані до закладів різних типів, дітей, які не мають такого статусу, дітей, які виховуються в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою, піклуванням в умовах введення на території України надзвичайного або військового стану.

Відтак, від військової служби (строкової, під час особливого періоду та мобілізації) будуть звільнені окремі категорії військовозобов’язаних, зокрема:

• опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи;
• особи, зайняті постійним доглядом за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.

Тобто, наразі, питання звільнення від мобілізації військовозобов’язаних, які зайняті постійним доглядом за особами з інвалідністю чи іншими особами, які його потребують, є вирішеним. Окрім цього, категорія таких осіб може виїжджати за кордон, супроводжуючи осіб з інвалідністю чи осіб, які потребують постійного догляду.

Підсумовуючи викладене вище, зауважимо, що порядок оформлення опіки та піклування над людьми похилого віку залишається загальним, і дана процедура є досить довготривалою та потребує окрім рішення суду ще повний пакет документів та ретельну підготовку. Однак, у сучасних умовах, коли кожна хвилина є безмежно цінною, запроваджуються зміни, які покликані сприяти захисту прав літніх людей та надають їм вкрай необхідну допомогу.

Наш експерт: юрист Олена Сінько

Пройде час, загояться криваві рани
І потроху вщухатиме нестерпний біль
Ми відбудуємо все, що нелюди зруйнували
Красиві міста, райони і будинки сіл
Зацвітуть в садах рясно-пишно дерева
І весняними квітами вкриється земля
У Дніпрі вируватиме вода кришталева
Одного дня і до нас прийде щаслива весна…

Які документи треба подати для оформлення догляду за людьми похилого віку і особами з інвалідністю

Уряд визначив механізм надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку, які страждають на психічні розлади.

Відповідну постанову № 576 було прийнято на урядовому засіданні 26 червня 2019 року.

Установлено, що особи з інвалідністю, особи похилого віку відповідно до індивідуальних потреб можуть отримувати соціальні послуги (перелік яких затвердить Мінсоцполітики), у тому числі догляд вдома, стаціонарний, денний, паліативний/хоспісний догляд і підтримане проживання.

Соціальні послуги особам з інвалідністю, особам похилого віку можуть надаватися як за плату, так і безоплатно. Безоплатно такі послуги надаватимуть особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і не мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу, або рідні є громадянами похилого віку чи визнані особами з інвалідністю. За плату такі послуги нададуть особам з інвалідністю, особам похилого віку, які не здатні до самообслуговування і мають рідних, що повинні забезпечити їм догляд і допомогу.

Особам з інвалідністю, особам похилого віку соціальні послуги в обсягах, визначених державними стандартами, можуть надаватися із встановленням диференційованої плати залежно від доходу таких осіб. Понад обсяги, визначені державними стандартами, такі послуги надаватимуть на платній основі.

Для отримання соцпослуг особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування (для недієздатних осіб – у разі відсутності законного представника) має подати письмову заяву про надання соціальної послуги. Для отримання соцпослуг, що надаються недержавними суб’єктами без залучення бюджетних коштів, особа з інвалідністю, особа похилого віку, її законний представник, орган опіки та піклування звертається до відповідного суб’єкта, що їх надає.

До заяви особи з інвалідністю, особи похилого віку, її законного представника, органу опіки та піклування додаються такі документи:

паспорт особи або інший документ, що посвідчує особу, яка потребує надання соціальних послуг;

копія документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, у якому зазначається РНОКПП, або копія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття РНОКПП та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органові і мають відмітку в паспорті);

довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);

копія рішення суду про обмеження цивільної дієздатності або визнання недієздатною особи, яка потребує надання соціальних послуг (для недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена);

копія рішення суду або органу опіки та піклування про призначення опікуна або піклувальника особі, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);

документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування;

копія паспорта опікуна або піклувальника особи, яка потребує надання соціальних послуг (за наявності опікуна або піклувальника);

довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (за наявності).

Для осіб, які потребують надання соціальної послуги стаціонарного чи паліативного догляду в умовах стаціонару, також подається:

довідка для направлення особи з інвалідністю до інтернатного закладу за формою, затвердженою МОЗ;

індивідуальна програма реабілітації інваліда за формою, затвердженою МОЗ (за наявності інвалідності);

копія пенсійного посвідчення або посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу (за наявності);

копії договору про відкриття та обслуговування поточного рахунка (за наявності);

три фотокартки розміром 3 х 4 сантиметри.

Форму заяви затвердить Мінсоцполітики. Уповноважений орган протягом 5 робочих днів з дня отримання заяви оцінить потреби особи з інвалідністю, особи похилого віку в соціальних послугах у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Рішення про надання соціальних послуг відповідно до державних стандартів надсилається протягом 1 робочого дня надавачеві соціальних послуг. Форми повідомлення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні та рішення про надання соціальних послуг чи відмову в їх наданні затвердить Мінсоцполітики.

Постановою також урегульовано питання надання соціальної послуги стаціонарного догляду в інтернатному закладі системи соціального захисту населення, а також випадки, коли надання соціальних послуг особам з інвалідністю та особам похилого віку припинять.

Рішення про відмову в наданні соціальних послуг або припиненні надання соціальних послуг може бути оскаржене в судовому порядку.

Знайти всі форми заяв про надання соціальної допомоги можна легко знайти в модулі «Форми та бланки» ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Переконайтесь у зручності подання інформації, замовивши тестовий доступ.

Головна / Новини / Які документи треба подати для оформлення догляду за людьми похилого віку і особами з інвалідністю /