По виду обробки токарські різці діляться на прохідні, підрізні, розточувальні, відрізні, прорізні, канавочние, галтельпие, різьбові і фасонні (рис. 11.10).
Класифікація токарних різців Токарні різці класифікують: за матеріалом різальної частини, характером операцій, напрямом руху, формою різця, конструкцією.
Стабільну версію було перевірено 22 жовтня 2020. Різе́ць (лат. Caelum) — бліде сузір'я південної півкулі неба, відкрите у 1750-х роках Ніколя-Луїсом де Лакайлем і зараховане до 88 сучасних сузір'їв. Його назва латиною означає "долото", а раніше воно було відоме як Caelum Sculptorium ("долото гравера").
До елементів робочої частини належать передня поверхня 1, якою сходить стружка, головна 4 і допоміжна 5 задні поверхні, головне 2 і допоміжне 3 різальні ребра та вершина різця 6.
Для цієї мети застосовують широкі різці. Нахил ріжучої кромки під кутом λ = 8÷10° забезпечує плавне врізання і виходу різця, що оберігає пластинку твердого сплаву від викришування.
Різці (стамески) токарні в наборах для роботи на токарних верстатах по дереву.
По виду обробки токарські різці діляться на прохідні, підрізні, розточувальні, відрізні, прорізні, канавочние, галтельпие, різьбові і фасонні (рис. 11.10).