Про кінні пробіги

Пробіги отримали статус офіційних спортивних змагань в 1950-і, а вже в 1960-і роки були визнані Європейськими кінними асоціаціями. У 1982 ця дисципліна була офіційно визнана в FEI, і відтоді кількість пробігів поступово збільшилась з 4 до 18. У 1998 році в Об`єднаних Арабських Еміратах відбувся Чемпіонат світу. Завдяки фінансової підтримці Національної федерації ОАЕ, 47 Національних федерацій з усіх кінців світу прийняли участь у змаганнях з пробігів, і дана подія стала каталізатором стрімкого зростання кількості учасників в подальших заходах .

Що таке Пробіги?

Кожен учасник перед початком змагань повинен отримати карту або план з позначеним маршрутом та усіма обов`язковими зупинками і перешкодами. Розмітка маршруту повинна бути виконана таким чином, щоб у вершника не виникало ніяких сумнівів щодо напрямку руху. Для розмітки можуть використовуватися прапорці, стрічки, покажчики, вапно, фарба і т.д. Учасник повинен завершити весь маршрут в тому напрямку, який зазначено на карті. Будь-яка помилка в проходженні маршруту повинна бути виправлена з того місця, де вона була здійснена, у іншому випадку, спортсмен може бути знятий з дистанції рішенням суддівської колегії.

Кінні пробіги — це змагання на час, оскільки контроль часу грає важливу роль. Організатори змагання повинні контролювати час старту кожного учасника і завершення ним кожної встановленої фази, все це повинно фіксуватися кваліфікованими фахівцями, які використовують синхронізовані хронометри. Кожен учасник повинен бути забезпечений карткою часу. Хронометрист, на старті і фініші кожної встановленої фази, зобов`язан реєструвати час кожного учасника і заносити його в персональну картку часу та картку учасника.

Невід`ємною частиною кінних пробігів є суровий ветеринарний контроль , оскільки пробіги − це не лише перевірка швидкості коня, а і його витривалості. Тут потрібна постійна підготовка і глибоке взаєморозуміння і взаємодовіра між вершником і конем. Навіть у тому випадку, якщо вершник вклався у відведений час, акцент робиться на хороший стан коня, а не на те, що він прийшов першим. Сучасні змагання складаються з декількох етапів. У кінці кожного етапу довжиною максимум 40 км, обов`язкова зупинка на ветеринарний огляд, так звані ветеринарні ворота (vetgate). Після кожного етапу на відновлення коні дається 30 хв., пульс не повинен перевищувати 60 − 64 удари на хвилину, крім цього перевіряється робота кишечника. Після того, як кінь пройшов ветеринарну інспекцію, додатково дається 30-50 хв. для відпочинку до старту на наступний етап.

Команда допомоги

На дистанції, під час змагання, учасник може використовувати допомогу представників своєї команди. Декілька разів під час змагання представники команди зустрічають вершника з водою щоб полити нею коня давши таким чином йому охолонути, та, звичайно, дати втамувати спрагу самому вершнику. Також вершник може попросити у своєї команди допомоги в підгонці спорядження, посадці в сідло тощо. Всі інші види допомоги є забороненими і тягнуть за собою виключення зі змагань

• Всесвітні кінні ігри FEI
• Чемпіонат світу
• Континентальні чемпіонати

Дистанційні кінні пробіги (ДКП)

У сьогоднішній статті , ми розповімо про неолімпійський вид кінного спорту (випробовування). Ще за часів Київської Русі проводились видовищні кінні перегони, але сучасний варіант ДКП з суворим ветеринарним контролем з’явився у 1955 році у США.

Суть змагання полягала у подоланні 160 км за одну добу. Траса змагань була дуже тяжка (схили, водні переправи), тому вершник та кінь мали бути фундаментально підготовлені.

До Європи цей вид попав у 60-х роках і був визнаний FEI у 1978 році. Цей вид стрімко завоював весь світ, адже не був схожий не на одну класичну олимпійську дисципліну.

Наразі у нашій країні теж проходять змагання з ДКП. Правила змагання такі: вершник та кінь проходять кваліфікацію , і потім отримують дозвіл на такі дистанції: 100*км, 120**км, 160***км. Кожні 10 км є команда підтримки, щоб напоїти та охолодити коня. Іноді доводиться бігти поруч з конем, економлячи його силу. Також ви самі вирішуєте яким алюром і з якою швидкістю їхати. А на фініши відбувається найголовніше дійство, хто швидше відновить пульс та подасть ПВК(пункт вет контролю), той і виграв.

Пробіги називають ще «шахами кінного спорту», адже результат залежить від вибраної тактики проходження дистанції, та злагодженої роботи усієї команди.

Плюси ДКП- це доступність. На невеликих дистанціях (до 80 км), приймати участь може навіть новачок на коні хобі-класу. У середньому кінь для ДКП коштує від 1500€, утримувати його можливо не тільки у конюшнях, але і у своєму подвір’ї, для тренінгу не потрібний манеж. Але професійне сідло обійдеться у 1000€. Для тих, хто хоче спробувати, то можливо взяти коня в арену , це обійдеться у 350-500$. Для пробіжного коня потрібен системний тренінг з обов’язковим наглядом ветеринарного доктора (треба відслідковувати пульс коня , для цього є спеціальні пристрої, які кріпляться до подпруги). У ДКП заборонені: хлист, шпори, та цілу низьку амуніції, що обмежує рухи коня.

В Україні кваліфікаційні змагання проводять за правилами FEI у Київський області с.Бобриця, та поблизу Вінниці , Одеси та Полтави. Якщо ваш кінь є малоперспективним для міжнародних дистанцій, ви можете обрати для себе національні змагання CEN20 та CEN 40, за це отримаєте масу позитивного досвіду та емоцій.

Підготувала Кароліна Штєйнберг