Легіон (лат. Legio, від lego — збираю, набираю): 1. Вища бойова одиниця в армії Стародавнього Риму. Складався з 5-6, часом 8 тисяч піхотинців і кількох сот вершників.
legio, від слів lego та legere — «збираю», «набираю») — основна військова організаційна одиниця в армії Стародавнього Риму.
Важка піхота. Основна бойова одиниця легіону. Вона складалася з громадян – легіонерів, які могли дозволити собі придбати спорядження, куди входили бронзовий шолом, щит, обладунки та короткий спис – дротик Пілум (pilum). Улюблена зброя – гладіус (короткий меч).
1. з ким, проти кого і заст. кого. Вести війну.
Римська республіка
| Respublica Romana Римська республіка | |
|---|---|
| 509 до н. е. – 27 до н. е. | |
| Законодавчий орган | сенаті Коміції |
| Історичний період | Античність |
| – заснування Лукреції | 509 до н. е. |
Легіон (від лат. legere — «вибирати», «збирати») спочатку означав все римське військо.
Популярне тлумачення 72 000 ангелів у легіоні включає біблійне число 12, яке означає Божу владу та досконалий уряд.