Зміст:
Румунська мова
Румунська мова (Limba româna, limba moldoveneasca, волоська мова — устаріла назва в українській мові) — мова романсько-балтійської групи, зазвичай мова романської групи, але входить до балтійського мовного союзу.
Абетка і фонетика [ ред. ]
Абетка [ ред. ]
| Aa | Ăă | Ââ | Bb | Cc | Dd | Ee | Ff | Gg |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Hh | Ii | Îî | Jj | Kk | Ll | Mm | Nn | Oo |
| Pp | Rr | Ss | Șș | Tt | Țț | Uu | Vv | |
| Ww | Xx | Yy | Zz |
Випадки і звучання літер [ ред. ]
- î-â-î – Î пишемо на початку слова і в кінці слова, а â пишемо в середині слова.
- E -на початку читається як [йе] тобто як[є], але краще читати E як [є] завжди щоб не плутатись з буквою ă.
- J – [ж]
- H – німа буква і може звучати як г і х
- R – Завжди тверда [р]
- G – gi-[джі] ge-[дже] ghi-[ґі] ghe-[ґе], в загальному випадку може звучати як ґ
- C – ci-[чі] ce-[че] chi-[кі] che-[ке], в загальному випадку може звучати як к
- I – Зазвичай читається як [і] перед приголосними, і може читатися як й перед голосною і після неї це за зазвичай дифтонги і трифтонги, Якщо літера в кінці, то вона пом’якшує попередню приголосну і функціонує як м’який знак в кінці, Якщо в слові є ii то читаємо як [ій], а якщо iii читаємо як [іій].
- ă-буква відповідає звуку [ə] або просто [е] українська.
- î,â-букви відповідають звуку [и]
- Ș-буква відповідає звуку- [ш]
- Ț-буква відповідає звуку- [ц]
- Q W Y – Використовується в словах іншомовного походження.
Дифтонги і трифтонги [ ред. ]
В таблиці показано дифтонги і трифтонги.
| дифтонги | ai, ăi, ea, ei, eu, eo, ia, ie, io, iu, îi, îu, oa, oi, ou, uă, ui, uu. |
| звучання | ай,ей, я, єй, єу, єо, я, є, йо, ю, ий, иу, оа, ой, оу, уе, уй, уу. |
| трифтонги | eai,eau, eoa, iai, iau, ioa, oai |
| звучання | яй, яу, єоа, йай, яу, йоа, оай |
Чергування приголосних [ ред. ]
в румунській мові є також чергування приголосних
Граматика [ ред. ]
Іменники-Substantiv [ ред. ]
Іменники міняються по-родах, по-числу, по не означеність і означеність, і по-відмінках, а відмінків 5, враховуючи вокатив (кличний відмінок).
Роди і числа [ ред. ]
В іменнику є три роди це є чоловічий, жіночий і середній рід.
Розглянемо таблицю для всіх родів і чисел в таблиці-змінюється закінчення
| рід і число | однина | множина |
|---|---|---|
| чоловічий рід | Приголосний | -i |
| жіночий рід | -ă | -e |
| середній рід | приголосна або ă | -e |
Середній рід формується в іменниках та прикметниках.
Неозначений артикль [ ред. ]
Неозначений артикль в таблиці пишемо перед словом.
Означений артикль [ ред. ]
Означений артикль для всіх родів і чисел в таблиці змінюється закінчення
Середній рід в румунській мові в однині означеного артиклю може реагувати як чоловіча стать, а множині означеного артиклю може реагувати як жіноча стать.
Про -uri, як середній рід, множини. [ ред. ]
Воно з’являється коли є суфікс (ou), а може й бути і без нього.
Приклади: tablou-картина в таблиці для середнього роду і всіх чисел.
Є одна хитрість з латинськими словами, тобто з суфіксом -ція в українській мові, в румунській мові трансформується на -ție, тобто замінюємо суфікс -ція на -ție
Відмінки [ ред. ]
В румунській мові є 5 відмінків
Називний, Родовий, Давальний, Знахідний, Кличний.
Розглянемо відмінки не означеного артикля в таблиці.
| відмінки/число.рід | чол.рід. од | чол.рід.мн | жін.рід.одн | жін.рід.мн. |
|---|---|---|---|---|
| Називний | un | niște | o | niște |
| родовий | al unui | ai unor | a unei | ale unor |
| давальний | unui | unor | unei | unor |
| знахідний | pe un | pe niște | pe o | pe niște |
Розглянемо родового і давального відмінку в таблиці в означеного артикля.
| відмінки/число.рід | чол.рід. одн. | жін.рід.одн. | чол/жін.рід мн. |
|---|---|---|---|
| родовий/давальний | іменник в одн. озн.арт.-lui | то -a, то -ei, | іменник множини -lor |
Domnului Denâs – Пан динис.
Жіночі ім’я на закінчені на А -Називний відмінок-Oxsana Родовий і давальний-Oxsanei.
Займенники- в усіх відмінках [ ред. ]
Займенники називного відмінку
| особи/число | однина | множина |
|---|---|---|
| від першої особи | eu | noi |
| від другої особи | tu | voi |
| від третьої особи | el/ea | ei/ele |
Займенники родового відмінку
| особи/число | однина | множина | Наголошена форма | Скорочена форма |
|---|---|---|---|---|
| від першої особи | mă | ne | ||
| від другої особи | te | vă | ||
| від третьої особи | îl/o | îi/le |
Займенники давального відмінку
| особи/число | однина | множина | Наголошена форма | Скорочена форма |
|---|---|---|---|---|
| від першої особи | îmi | ne | mie nouă | -mi |
| від другої особи | îți | vă | ție vouă | -ți |
| від третьої особи | îl | le | -l |
Дієслово-Verb [ ред. ]
В румунській мові є 4 груп дієслів
Prezent [ ред. ]
| Звичайні дієслова | Дієслова з суфіксом EZ | |||
|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | |
| від першої особи | null | ăm | ez | ăm |
| від другої особи | i | ați | ezi | ați |
| від третьої особи | ă | vedeți la III ос. одн. | ează | vedeți la III ос. одн. |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | null | em |
| від другої особи | i | eți |
| від третьої особи | e | vedeți la I ос. одн. |
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | null | em |
| від другої особи | i | eți |
| від третьої особи | e | vedeți la I ос. одн. |
| i | î | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| однина | множина | однина | множина | однина | множина | |
| від першої особи | esc | im | null | âm | ăsc | âm |
| від другої особи | ești | iți | i | âți | ăști | âți |
| від третьої особи | ește | vedeți la I ос. одн. | ă | vedeți la III ос. одн. | ăște | vedeți la I ос. одн. |
Прикметники [ ред. ]
В румунській мові прикметники змінюються по родами і по числу.
Щоб зробити порівняльний прикметник додаємо перед прикметником частку mai
А щоб зробити найвищий ступінь порівняння, додаємо частку mai і вибираємо що наведено у таблиці.
Fata este cea mai frumoasă-ця дівчина є найкрасивішою.
Băieții sunt cei mai frumoși-ці хлопці є найкрасивішими.
Tablourile sunt cele mai frumoase-ці картини є найкрасивішими.
Cărții sunt cei mai comozi pentru lectura-книги є найбільш зручними для читання.
Щоб зробити таке як по- і іменник
românească muzica- музика по-румунськи
Словник [ ред. ]
Виключення в іменниках при множині. [ ред. ]
Словник середнього роду з -uri в множині. [ ред. ]
Словник іменників і групи слів. [ ред. ]
Неправильні дієслова. [ ред. ]
A fi– бути важливе дієслово/неправильне дієслово.
| однина | множина | |
|---|---|---|
| від першої особи | sunt | suntem |
| від другої особи | ești | sunteți |
| від третьої особи | este | sunt |
A avea-мати важливе дієслово/неправильне дієслово.
Румунська чи молдавська? Керівництво Республіки Молдова відстоює власну мову
Сергій Драчук Прага, 21 лютого 2008 (RadіoSvoboda.ua) – Мовознавці не мають сумнівів: мова, якою говорять у Молдові, – румунська. Мешканці країни теж сумніваються в існуванні окремої молдавської мови. Зате таких сумнівів не має Президент Молдови Владімір Воронін – і хоче домогтися, щоб усі пристали на його позицію.
Молдова завжди була частиною румунськомовного світу. Саме Молдова разом із Валахією дала початок новоствореній близько півтора століття тому Румунії.
По Другій світовій значну частину історичної Молдови забрав собі Радянський Союз. Там створили Молдавську РСР, і мову її назвали молдавською.
У незалежній Молдові вже ніби визнали було, що говорять лише трохи не так, як у сусідній Румунії, а мова таки та сама – румунська. Та нинішній молдовський керівник, комуніст Владімір Воронін хоче, щоб мова знову була молдавською.
Суперечка навколо мови доходить до того, що офіційне спілкування з румунами доводиться вести чужими мовами. Міністр закордонних справ Румунії Адріян Чорояну закликає визнати спільність мови французькою: «Сподіваюся, та деталь, що Республіка Молдова має ту саму мову, що й Румунія, стане перевагою, принаймні з технічного погляду». Владімір Воронін відповідає російською: «Я вам уже вмільйонне відповідаю, і буду відповідати ще мільярд разів: як називати мову країни – це справа самого народу. 1 жовтня 2004 року ми провели референдум, на якому 87 відсотків назвали мову молдавською».
Молдавської мови не побачили в Брюсселі і в Кишиневі
Технічні питання, про які говорив румунський міністр, уже випливли: минулого місяця для виступу Вороніна в Єврокомісії там не змогли знайти перекладача з молдавської – була лише перекладачка з румунської. На перекладацькій будці на вимогу Президента Молдови на початку виступу таки повісили табличку: «Англійська – молдавська»; десь на середині прес-конференції табличка зникла – як вважають, на вимогу Румунії.
Та й референдум, на який посилається Воронін, хоч і офіційно найменував мову молдавською, та не змінив думок багатьох мешканців країни. На вулицях Кишинева кореспондентові Радіо Свобода не трапився ніхто, хто говорив би «молдавською»: «Румунська мова – це священна мова! Румунська завжди буде нашою мовою. Румунська мова завжди залишиться румунською. Це єдина мова, якою я говорю. Не думаю, що молдавська існує – її просто придумали». «Немає жодних сумнівів – звичайно, румунською… Пан Воронін плутає дві речі: його політичну ідеологію з корінням цього народу, з історією цього народу».
Та Владімір Воронін не відступає від свого – навіть якщо йому доводиться для цього вдатися до чужої мови, російської: «Конституція Республіки Молдови говорить, що державною мовою Республіки Молдова є молдавська, а не румунська. Так, ці мови ідентичні. Але ми її хочемо називати молдавською. Історично вона називалася молдавською – так вона й буде називатися».