Мешканка Умані розповіла, як у 27 років змінила віру і стала юдейкою (відео)

Я жодної секунди не пошкодувала, що пройшла ґіюр і прийняла юдаїзм, стверджує уманчанка

Анна Проценко з Умані у 27 років вирішила змінити віру і прийняла юдаїзм. Зараз жінка стежить за кошерністю страв на кухні одного із хасидських готелів-ресторанів, а це довіряють тільки найвірнішим хасидам.

Про це йдеться в сюжеті «Радіо Свободи».

«Я жодної секунди не пошкодувала, що пройшла ґіюр і прийняла юдаїзм. Коли я вперше прийшла до рабина, а такого ще не було за всю історію, що дівчата проходили ґіюр, він у той же день покликав мене на шабат до себе додому», – розповідає Анна.

Представник хасидської громади Хайм Хазін зауважив, що Анна сама потягнулась до цієї релігії, а не заради кохання та заміжжя.

Сама жінка родом із Умані. Її батько – корінний уманчанин, а мати переїхала сюди з Луганщини. На Рош га-Шана їхня сім’я часто приймала у себе хасидів.

«У нашому місті, на жаль, дуже багато антисемітів, і це проблема. Вони не знають, як усе відбувається всередині нашої громади. Траплялося, коли говорили: «Ці хасиди, жиди-жиди». Але коли вони сюди потрапляли, міняли свою думку. Кажуть: «Ви ж не такі, ви хороші, чуйні, ви допомагаєте один одному, ви допомагаєте людям, які потребують цього», – каже Анна.

Основна її робота – психолог у міській лікарні та у «клініці, дружній до молоді». А ще вона працює машгіхою – наглядачкою за кашрутом. Її завдання – стежити за кошерністю страв та контролювати роботу кухарів.

«Коли я приходжу на своє робоче місце, запалюю вогонь, щоб дівчата могли вже працювати з плитою та продуктами. Адже дівчата знають, що запалювати вогонь може тільки єврей», – зауважує Анна.

Черкащанка контролює розділення молочних і м’ясних продуктів. Якщо хоча б в одному яйці є кров, його без роздумів викидають у смітник. Крупи та зелень перевіряють на спеціальній лампі, перебираючи кожен листочок та зернинку.

Майже щодня Анна відвідує могилу Рабі Нахмана – саме до неї і з’їжджаються хасиди-прочани кожен рік в Умань.

«Ідея нашої віри в тому, що треба радіти кожному дню. Треба дякувати Всевишньому за кожен прожитий тобою день. Людина ніколи не повинна зневірюватись. Вона має бути духовно наповнена і, звичайно, дотримуватись усіх правил, які обіцяла не порушувати», – каже жінка.

Іудаїзм (Юдаїзм) – релігія евреїв

Іудаїзм — одна з найдавніших релігій, яка зародилася серед єврейського народу близько чотирьох тисяч років тому. Однак ця дата говорить тільки про виникнення організованого культу, в той час як, згідно з Біблією, ще перші люди — Адам і Єва — спілкувалися з Богом. Таким чином, можна сказати, що з точки зору іудеїв, іудаїзм існує з дня Створення людини.

У центрі релігійного вчення, якого дотримуються юдеї, лежить «Єврейська біблія», або, як її називають іудеї, «Танах». Слово «Танах» складається з трьох слів, що відповідають основним трьом частинам, які на російську мову переводяться як «Закон», «Пророки» і «Писання».

Перша частина Танаха — це Тора, яка, в свою чергу, складається з п’яти книг, які, згідно з іудейською традицією, були написані пророком Мойсеєм під керівництвом самого Бога. У Торі містяться знамениті десять заповідей, які Бог передав Мойсею на горі Синай у вигляді кам’яних скрижалей. Десять заповідей складають основу моральної іудейської етики і представляють опис Божественних законів, які не можна переступати.

Священні книги іудеїв лягли в основу християнства та ісламу. Всі ці три релігії називають ще «авраамічними», тому, що згідно Тори, першим іудейський Патріархом, якому Бог відкрив істинне вчення, був Авраам. Крім того, стосовно до іудаїзму, християнства та ісламу можна ще зустріти такий термін як «монотеїстична релігія». Слово «монотеїзм» означає віру в одного істинного Бога. Дві перші іудейські заповіді, дані Богом єврейському народу, свідчать, що потрібно служити тільки одному Богу і не приймати віру язичників, які шанують безліч різних богів. Саме тому багато юдеї не визнають християнського вчення про Бога-Трійцю і вважають його різновидом язичництва.

На відміну від християнства та ісламу, іудаїзм не рахується світовою релігією, оскільки сповідується в основному тільки єврейським народом. Крім того, в іудаїзмі не поширене таке явище як «прозелітизм», тобто звернення інших народів в свою віру. Проте, людина будь-якої національності при бажанні може долучитися до іудаїзму, здавши попередньо спеціальні іспити, які називаються «гіюр». Однак, з точки зору іудеїв, така людина тільки приєднається до іудеїв і візьме на себе їхні релігійні правила, проте сам іудеєм стати не зможе.

Найголовнішим іудейським релігійним святом вважається Шабат, або, в перекладі на українську мову, Субота. Таким чином, кожен субботній день вважається священним. У субботу юдею строго заборонено здійснювати повсякденні буденні справи, оскільки, згідно Торі, Бог створив світ протягом шести днів, а сьомий день визначив днем ​​спокою. Щоб не виникало плутанини, варто відзначити, що суббота вважається сьомим днем ​​в єврейській традиції.

Справи, які не можна здійснювати в суботу, строго визначені — всього їх налічується 39. У їх число входить розпалювання і гасіння вогню, тому напередодні в п’ятницю, за кілька хвилин до заходу сонця, господиня будинку повинна запалити дві святкові свічки, прочитавши перед цим спеціальне благословення . Під час Шабату відбувається святкова трапеза, при цьому їжа повинна бути приготовлена ​​заздалегідь, до настання свята.

У релігійному житті юдея велику роль відіграють пости, які бувають обов’язковими і необов’язковими. Одним з найбільш суворих днів посту в єврейській традиції вважається «Йом-Кіпур» — «День спокутування» або «Судний день». Цей день є останнім з Десяти днів покаяння, протягом яких іудеї каються перед Богом за вчинені в своєму житті гріхи. Протягом «Судного дня» необхідне повне утримання від багатьох повсякденних звичок, в тому числі їжі, пиття, подружньої близькості і натирання маслом.

Іван Гудзенко