Як жовчний міхур впливає на кишечникЯк жовчний міхур впливає на кишечник

0 Comment

Які симптоми при захворюваннях жовчного міхура?

Жовчний міхур – зовсім невеликий орган, який дуже важливий для процесу перетравлювання їжі. Що робить жовчний міхур? В ньому зберігається жовч, яка пізніше надходить у кишечник. Також жовчний міхур відповідає за зворотне всмоктування білків, корисних солей і амінокислот у кров, крім того, він виділять слиз і гормон антихолецистокин.

Спочатку жовч виробляє печінка, після чого вона з особливим протоках йде в жовчний міхур, де і зберігається до моменту, поки не буде необхідності в перетравленні їжі. Після надходження їжі в дванадцятипалу кишку, міхур скорочується і жовч разом з шлунковим соком починає рухатися по кишечнику.

В організмі здорової людини за добу може виробитися до 1000 мл жовчі. До складу цієї рідини входять різноманітні вітаміни, вода, неорганічні речовини, жовчні кислоти, фосфоліпіди, вітаміни, амінокислоти, слиз і залишки ліків. Функції жовчного міхура і зберігається в ньому жовчі включають:

  • Виведення токсинів і медикаментів;
  • Нейтралізація шлункового соку;
  • Поліпшення роботи кишечника;
  • Активізація ферментів кишечника і підшлункової залози;
  • Ліквідація зростання патогенної мікрофлори.

Патологічні процеси у жовчному міхурі

Як і будь-який інший орган, функціонування жовчного міхура може бути порушено захворюваннями, кожне з яких проявляється певними симптомами і потребує специфічного лікування.

Хронічний безкам’яний холецистит

Являє собою запалення на внутрішній оболонці органу, при якому не відбувається процес утворення каменів. Спровокувати хворобу може безліч факторів:

  • Застій жовчі;
  • Наявність бактеріальної інфекції: кишкової палички, коків, паличок черевного тифу, анаеробні мікроорганізми;
  • Запалення інших органів ШКТ (панкреатит і гепатит);
  • Гельмінтоз (аскариди, лямблії, котячий сосальщик);
  • Алергічні реакції;
  • Зворотний закид жовчі з кишечника може порушити роботу жовчного міхура, оскільки в такий жовчі містяться ферменти підшлункової залози, які починають перетравлювати сам жовчний міхур (цей процес називають хімічним холецистит).

Симптоми хронічного холециститу, в першу чергу, включають сильну біль, але для хвороби характерні й інші ознаки:

  • Відчуття тяжкості і ниючі болі після їжі, які посилюються після вживання алкоголю, жирної або гострої їжі, газованих напоїв;
  • Хворобливі відчуття виникають під правим ребром або під ложечкою, можуть віддавати в лопатку, ключицю і плече;
  • У деяких пацієнтів буває нудота, блювота з жовчю, відрижка з гірким присмаком, печія (див. таблетки від печії), підвищене газоутворення, пронос і зниження апетиту;
  • Приблизно в сорока відсотків хворих на холецистит супроводжується жаром;
  • У деяких пацієнтів напружуються м’язи з правого боку живота.
Жовчнокам’яна хвороба

Характеризується порушенням обміну холестерину і білірубіну, який призводить до утворення каменів у жовчному міхурі, його протоках і печінки. Існує кілька груп ризику, які більше за інших схильні до каменеутворення в жовчному. До них відносять народжували жінки, пацієнти після сорока років, світловолосі люди і люди з надмірною вагою.

Існує три види каменів, які поділяють за типом їх утворення: пігментні білірубінові коричневі або чорні, а також холестеринові. Камені в жовчному міхурі можуть перебувати в ньому тривало без симптомів, і проявляються лише після того, як камінь потрапляє в протоку і викликає гострий біль, яку називають печінковою колькою.

Камені в жовчному міхурі викликають наступні симптоми:

  • Гострий біль під правим ребром, що виникає при порушенні дієтичного харчування, хворому зручніше лежати на правому боці з підібганими ногами, так як будь-яка зміна положення тіла лише посилює біль.
  • Біль може віддавати в ключицю, праву лопатку або всю ліву частину тулуба.
  • Спостерігається нудота і блювота, яка не приносить полегшення.
  • Починає свербіти шкіра.
  • У хворого підвищується температура до 40 градусів, він страждає від ознобу і підвищеної пітливості.
  • бравою частині живота відчуваються різко виражені ознаки подразнення.
Гострий холангіт

Являє собою гостре запалення жовчовивідних протоків. Частіше всього виступає ускладненням хронічного холециститу, жовчнокам’яної хвороби або у вигляді ускладнення після операції видалення жовчного міхура. Запальний процес може активізуватися при наявності пухлин, каменів або застої жовчі. Холангіт буває бактеріальним, гострим, рецидивуючим і вторинним склерозирующим.

Симптоми хвороби включають:

  • Напади сильного гострого болю у правому боці, що призводить до різкого падіння артеріального тиску. Біль може віддавати в праву верхню кінцівку або всю ліву половину тіла.
  • Нудота, сильна і часта блювота, що не приносить полегшення.
  • Характерна ознака – шкірний свербіж.
  • У правому підребер’ї сильно напружуються м’язи живота.
  • Хвороба супроводжується підвищенням температури до сорока градусів, хворий сильно потіє, його морозить.
Дискінезія жовчовивідних шляхів

При порушенні тонусу жовчного міхура і проток виникає дискінезія жовчовивідних шляхів. Хвороба супроводжується диспепсичними розладами і болем під правим ребром. Найчастіше захворювання провокують постійні стреси, неврози і психоемоційні навантаження. Щодо змін тонусу дискінезію підрозділяють на больову гіперкінетичним та диспесическую (гипокинетическую). Залежно від типу захворювання відрізняються і його симптоми:

  • Для гіперкінетичного типу характерні напади гострого болю, тривалість яких складає приблизно 20 хвилин. Хворі гіпокінетичним типом хвороби відчувають тупі ниючі болі в жовчному міхурі і постійно скаржаться на відчуття тяжкості в правому боці. Іноді біль може локалізуватися в подложечной області або віддавати в ліву частину тіла, праве плече, ключицю або лопатку.
  • Хвороба не супроводжується сверблячкою шкіри.
  • При гіперкінетичному типі дискінезії пацієнта мучить сильна нудота і блювання, а при гипокинетическом, до цих симптомів приєднується пронос.
  • Може бути незначне підвищення температури.
  • М’язи з правій частині живота напружені.
Раж жовчного міхура

Найчастіше виникає при наявності хронічного запалення даного органу. Рак жовчного міхура швидко розростається і випускає метастази в сусідні органи, а доброякісні пухлини дуже часто переростають у злоякісні. Симптоми раку жовчного міхура можуть тривалий час не проявлятися, але запідозрити захворювання можна за такими ознаками:

  • Тупий біль з правого боку, яку не можна зняти знеболюючими препаратами. Іноді біль може віддавати в лопатку або ключицю праворуч;
  • Пацієнт швидко втрачає вагу, його постійно нудить, періодично з’являється блювота і відраза до їжі;
  • Шкірний свербіж не проявляється, але може бути незначне підвищення температури;
  • Напруга м’язів з правого боку живота.

Помітити прояв хвороби можна і за деякими відхиленнями від норм лабораторних показників:

  • Рівень загального білірубіну за рахунок незв’язаної в нормі становить: загальний 8,5 – 20,8 мкмоль/л, непрямий – 1,7-17,1 мкмоль/л. Якщо цей показник перевищено, то у пацієнта порушений відтік жовчі, який виникає при жовчнокам’яній хворобі, раку або хронічному холециститі.
  • Порушення нормального вмісту загального білірубіну за рахунок пов’язаного говорить про погане його зв’язування. Це характерна ознака синдрому Жильбера, Криглера-Найяра, хвороби Мінковського-Шоффара і гемолітичної анемії. У здорової людини рівень загального білірубіну повинен коливатися в межах 8,5-20,8, а прямого – 0,85-5,1 мкмоль/літр.
  • Перевищення рівня АСТ та АЛТ (трансаміназ) дає всі підстави запідозрити запалення, яке руйнує клітини печінки. Нормальний рівень АСТ становить від 0,1 до 0,45, а АЛТ – 0,1-0,68 мкмоль/літр. Такий показник свідчить про гепатиті, утворення каменів у жовчному, раку міхура або хронічній формі холециститу.
  • Якщо в крові перевищено кількість холестерину (норма становить 3,3-5,5), в організмі підвищений обмін жирів, що свідчить ЖКБ, хронічному холециститі і атеросклерозі судин.
  • Наявність С-реактивного білка, який у нормі повинен бути відсутнім, показує наявність гострого запалення. Його може спричинити холецистит в гострій формі, холангіт або ЖКБ.
  • Низький рівень холестерину показує, що будівельна функція печінки пригнічена. Такий процес спостерігається при гострому гепатиті та холангіті, хронічному холециститі і каменях в жовчному міхурі.
  • Перевищення показника активності лужної фосфатази (норма не повинна виходити за межі 0,5-1,3) говорить про те, жовчному і печінки застоялася жовч, що характерно для ЖКБ і хронічного холециститу.

Основні діагностичні методи

Хвороби жовчного міхура часто супроводжуються болями, для локалізації яких характерні наступні симптоми:

  • Ортнера-Грекова. Біль з’являється при поколачиваючих рухах по правому краю реберної дуги.
  • Симптом точки Кера. Ця точка знаходиться на передній частині очеревини і відображає локалізацію жовчного міхура.
  • Для симптом Георгієвського-Мюссі характерна біль при стисканні грудинно-ключично-соскоподібного м’яза з правого боку.

Поліпи в жовчному міхурі, перегин або будь-які інші патологічні процеси дозволяють виявити інструментальні діагностичні методи, описані в таблиці нижче.

МетодЖКБХронічний холециститДискінезія жовчовивідних шляхівГострий холангітРак
УЗДТак званий «фарфоровий» жовчний міхур, виразно видно пісок і каменіСтінки жовчного міхура стають товщі, видно ознаки запаленняГіпокінетична: бульбашка стає товщі і опускається;

Основні методи лікування

Основна вимога – суворе дотримання дієти при хворобах жовчного міхура. Її називають дієтою №5. Ось її основні принципи:

  • Вживати тільки рослинні жири;
  • приймати Їжу маленькими порціями по 4-6 разів на день;
  • Їсти молочні продукти: вершкове масло, сир, ряжанку і сметану;
  • Пити теплий чай, неконцентровані фруктові та ягідні напої або відвар шипшини;
  • Вживати тільки нежирне м’ясо і рибу;
  • Включати в раціон рисову, вівсяну і манну каші;
  • Їсти овочеві супи і бульйони.

Лікування також залежить від типу хвороби. Наприклад, при жовчнокам’яної хвороби хворому необхідно дотримуватися дієти і постільний режим, прибрати надмірну вагу і почати прийом антибактеріальних препаратів (цефалоспоринів, фторхінолонів або аминоглизидов), міотропних спазмолітиків (Дуспаталін, Мебевердин), гепатопротекторів для профілактики гепатиту (Гепрал, Есенціале), наркотичні та ненаркотичні знеболювальні (Промедол, Кетанов), а також засоби урсодезоксихолевої кислоти (Урсосан, Холудексан, Урсофальк), які покращують відтік жовчі. Якщо напади хвороби виникають занадто часто, рекомендовано видалення жовчного міхура.

Хронічний холецистит

При даному захворюванні хворому також рекомендують дотримуватися дієти (див. дієта при холециститі) і постільної режиму (до 10 днів), а також лікуватися наступними медикаментами:

  • Антисекреторні засоби (Альмагель, Маалокс);
  • Антибіотики широкого спектру (Фортум, Цефазолін), або замінити їх аміноглікозидами (Амікацин) або фторхінолонами (Ципрофлоксацин, Левофлоксацин);
  • Ферментні препарати (Фестал, Панкреатин);
  • Міотропні спазмолітики.
Гострий холангіт

Для його лікування хворому прописують знеболюючі препарати (наприклад, Кетанов), жарознижуючі засоби (Парацетамол, Ацелизин), ферментні препарати, міотропні спазмолітики та антибіотики широкого спектру.

Дискінезія жовчовивідних шляхів

Для лікування даного захворювання застосовують наступний комплекс препаратів:

  • Антидепресанти, седативні і заспокійливі препарати;
  • Дієтичне харчування;
  • Засоби для зняття спазмів (Но-шпа, Папаверин);
  • Жовчогінні засоби (Сорбіт, Дигестал, Аллохол);
  • Рослинні препарати (з материнкою, оманом, лепехою, безсмертником або арнікою);
  • Фізіотерапію (УВЧ, діадинамічні струми, індуктотермію).
Рак жовчного міхура

Успіх при лікуванні раку залежить від ступеня поширення процесу. Найчастіше пацієнту повністю видаляють уражений орган, частину печінки і розташовані поруч лімфовузли. Після операції призначають комплексне лікування із застосуванням променевої та хіміотерапії.

Cтаттю про симптоми при захворюваннях жовчного міхура також можна прочитати російською мовою: «Какие симптомы при заболеваниях желчного пузыря?».

Як жовчний міхур впливає на кишечник

Цей невеликий грушоподібний орган, розташований у верхній правій частині живота, безпосередньо під печінкою. Він депонує та виділяє жовч, яку виробляє печінка. Жовч – є незамінним травним секретом, який допомагає перетравлювати харчові жири та виконує багато інших функцій.

Важко знайти в нашому організмі інший орган, якому б приписували так багато неіснуючих розладів, намагаючись пояснити ними прояви, які мають зовсім інше походження. Поширені твердження щодо аномалій жовчного міхура та численні діагнози часто є суб’єктивними і потребують другої думки.

На моєму досвіді сотні випадків, коли дітям і дорослим встановлювали неіснуючі діагнози та надавали абсолютно безпідставні рекомендації від суворих обмежень у дієті до варварських дуоденальних зондувань.

Спробуємо розібратися у тому, що є нормою і реальною патологією жовчного міхура.

ОСНОВНІ ФУНКЦІЇ

Не зважаючи на невеликі розміри, жовчний міхур є важливою частиною травної системи. Основна його функція — накопичувати жовч. Остання є секретом печінки, найбільшої залози нашого організму і представляє собою насичену суміш холестерину, білірубіну та солей жовчних кислот.

Жовчний міхур з’єднаний з іншими частинами травної системи через жовчні протоки. Жовчовивідні шляхи (іноді їх називають жовчовивідною системою або жовчовивідним деревом) являють собою трубоподібну систему, що транспортує жовч із печінки в тонкий кишечник.

Спрощено регуляція роботи жовчного міхура виглядає наступним чином: коли ми відкушуємо перший шматочок їжі головний мозок надсилає сигнали системі травлення, вивільняється гормон холецистокінін, жовчний міхур скорочується і накопичена жовч вичавлюється у протоки. Далі вона потрапляє до загальної жовчної протоки. Через неї проходить у дванадцятипалу кишку, першу частину тонкої кишки, де змішується з їжею, яка очікує на перетравлення. Після того, як ви поїли, жовчний міхур порожніє і нагадує спущену повітряну кульку, яка з часом знову наповнюється жовчу.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ, ЯКІ НЕ ЯВЛЯЮТЬСЯ ПАТОЛОГІЄЮ

Анатомія жовчного міхура може мати особливості, які часто хибно трактуються в якості причини скарг з боку органів травлення. Вигини, перетинки, особлива форма жовчного міхура не можуть бути причиною нудоти, блювання, відрижки, абдомінального болю, здуття живота, діареї або запору. Вони не повинні бути причиною обмежень у дієті, прийому жовчогінних або інших ліків, сліпого зондування та решти подібних необґрунтованих втручань.

ПАТОЛОГІЧНІ СТАНИ ТА РОЗЛАДИ

До захворювань жовчного міхура відносяться:

  • Камені в жовчному міхурі — найбільш поширене захворювання. Вони формуються з компонентів, які входять до складу жовчі. Можуть бути крихітними, як піщинки, і великими, як м’ячі для гольфу. Більшість людей дізнаються про наявність каменів випадково, проходячи ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
  • Близько 3% людей із конкрементами жовчного міхура щорічно звертаються за допомогою внаслідок появи симптомів – болю у правому верхньому квадранті живота, нудоти та проявів гострого запалення.
  • Гострий холецистит — це запалення жовчного міхура. Може виникнути, коли жовчний камінь блокує вихід жовчі з жовчного міхура. Холецистит викликає лихоманку та біль і зазвичай вимагає хірургічного втручання.
  • Хронічний холецистит є дуже поширеним діагнозом під час ультразвукового дослідження. Менше з тим, такий діагноз не є об’єктивним, оскільки за допомогою ультразвуку неможливо виявити запалення органу.
  • Жовчнокам’яний панкреатит — запалення підшлункової залози. Відбувається, коли жовчний камінь рухається вниз по загальній жовчній протоці та блокує протоку підшлункової залози безпосередньо перед дренуванням у тонку кишку.
  • Функціональні розлади жовчного міхура – це наявність симптомів за відсутності каменів, запалення або новоутворень в органі. Є досить поширеними і можуть мати схожі прояви із іншою патологією жовчного міхура, їх досить важко відрізнити від симптомів захворювань шлунку, кишечнику та підшлункової залози.
  • Рак жовчного міхура зустрічається досить рідко. Один із його симптомів — біль у правому верхньому квадранті живота. Але такі самі відчуття можуть виникати й при інших захворюваннях.

СИМПТОМИ ЗАХВОРЮВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ

Прояви захворювань жовчного міхура мають індивідуальні особливості. Гострі ситуації, включаючи запалення, блокування відтоку жовчі, можуть мати важкі прояви ураження жовчного міхура та підшлункової залози та потребують невідкладної допомоги.

Серед основних симптомів, що вказують на захворювання жовчного міхура:

– Біль у верхній правій частині живота.

– Біль у верхній частині живота.

– Біль у верхній правій частині живота, що іррадіює в праве плече або спину.

– Біль після прийому жирної їжі.

– Жовтяниця (пожовтіння шкіри та білків очей).

– Світло-коричнева сеча або світлий кал.

Лікування захворювань жовчного міхура має бути призначене лікарем. Гострі стани можуть потребувати антибіотикотерапії, невідкладних ендоскопічних та хірургічних втручань. Жовчнокам’яна хвороба, під якою розуміють наявність каменів, що зумовлюють появу симптомів, є показанням для планового видалення жовчного міхура – холецистектомії.

Хірурги можуть виконувати холецистектомію трьома способами:

  • Відкрита холецистектомія: хірург оперує через один великий розріз. Застосовується, якщо жовчний міхур сильно запалений або має рубці.
  • Лапароскопічна холецистектомія: хірург оперує через кілька невеликих розрізів. Як правило, призводить до швидшого одужання, меншого болю та менших рубців. У більшості випадків холецистектомія виконується лапароскопічно.
  • Роботизована холецистектомія: новіший метод, який доступний у невеликій кількості центрів.

ВПЛИВ ВАГИ НА УТВОРЕННЯ КАМЕНІВ

У людей із зайвою вагою, особливо у жінок, частіше розвиваються жовчні камені. Це пов’язане з тим, що люди з надмірною вагою можуть мати більше холестерину в жовчі, що здатне спричинити утворення жовчних каменів. Люди з надмірною вагою також можуть мати більші жовчні міхури, які не працюють належним чином. Занадто швидка втрата ваги здатна збільшити ризик утворення жовчних каменів. Напроти, повільне схуднення допомагає запобігти їх утворенню.

ЗМІНИ У ДІЄТІ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ ЖОВЧНОГО МІХУРА

Жовчний міхур допомагає перетравлювати жирну їжу. Тому відразу після його видалення слід суттєво обмежити смажену та жирну їжу. Після операції жирові калорії, отримувані з жирів мають складати менше 30% добової калорійності.

Зміни транспорту жовчі після хірургічного втручання впливає на стан мікробіому кишечника. Це може проявлятися здуттям живота, порушенням моторики, діареєю або її чергуванням із запорами.

Слід поступово розширювати присутність у дієти продуктів, які містять велику кількість харчових волокон (клітковини) – овочів, фруктів, ягід, цільнозернових продуктів, бобових, горіхів та насіння. Варто аналізувати, які з них краще переносяться і уникати тих, що провокують кишечні симптоми. Водночас, відмова від споживання рослинної їжі є абсолютно неприйнятною, не полегшуючи симптомів та погіршуючи композицію мікробіому кишечника з подальшими негативними наслідками.

Жовчний міхур – один з важливих учасників складного комплексу процесів перетравлення їжі. Здорові харчові звички, споживання корисних харчових продуктів та контроль ваги дозволяє значно знизити ризики його захворювань.

к.м.н., професор кафедри технології м’ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії

Жовчний міхур: де знаходиться, як болить у людини, анатомія, функції в організмі

Біль з правого боку тулуба може виникнути, якщо не в порядку жовчний міхур, печінка, шлунок, підшлункова залоза або кишечник. Найбільш інтенсивний біль виникає при жовчній коліці і він важко усувається. Щоб не запускати патологічний процес у жовчному міхурі, важливо звертатися до гастроентеролога при перших хворобливих відчуттях.

Саме тому необхідно знати, де знаходиться жовчний міхур у людини. А оскільки біль при патологіях може іррадіювати і відчуватися не тільки в області проекції, то потрібно знати функції жовчного міхура в організмі, щоб розпізнати хворобу за іншими симптомами.

Анатомія та місцезнаходження органу

Жовчний міхур за формою подібний до груші і знаходиться він на вісцеральній поверхні печінки в спеціальному поглибленні, яке розділяє дві частки печінки. В анатомії жовчного міхура виділяють три відділи: дно, тіло, шийку. Дно органу розташовується біля нижнього краю печінки, а шийка звернена у бік воріт залози і перебуває разом із протоками в дуплікатурі печінково-дуоденальної зв’язки.

В області, де тіло переходить у шийку, формується вигин, тому шийка лежить під кутом до тіла. Між переходом у протоки міхура є поглиблення, яке називається кишеня Гартмана. Норма розмірів жовчного міхура у дорослих: довжина 8-14 см, ширина 3-5 см. Вміщує орган 60-100 мл печінкового секрету. У дітей нормальні розміри органу перебувають у ще більшому діапазоні.

Так, у дитини 2-5 років довжина жовчного міхура 3-5,2 см, ширина 1,4-2,3 см, а у підлітка 3,8-8 см завдовжки і 1,3-2,8 завширшки. Якщо орган більше, це вказує на обтурацію жовчних проток або на гострий холецистит. Зменшення розміру буває при вірусному гепатиті (запалення печінки) або хронічному холециститі. Стінка органу включає слизову оболонку, м’язовий, субсерозний та серозний шар. Слизова тканина чутлива до несприятливих явищ, що протікають в організмі, через що вона виглядає набряклою і лущиться.

Пучки м’язових волокон розташовуються в поздовжньому та циркулярному напрямку. Бувають між ними щілини, і тоді в цих місцях слизова оболонка тканина з’єднується з серозною. Ця будова жовчного міхура підвищує ризик просочування жовчі в черевну порожнину (перитоніту) без порушення цілісності органу. М’язової тканини менше області дна, а області шийки її більше.

На фото видно розташування органу щодо печінки.

Кровопостачання органу відбувається через міхурову артерію, яка йде від правої гілки печінкової артерії і у шийки міхура розділяється на дві гілки, одна з них відходить до верхньої поверхні міхура, а інша до нижньої. Лімфатичні вузли знаходяться ліворуч від шийки міхура та біля дванадцятипалої кишки. При запаленні міхура вузли збільшуються і перекривають загальну жовчну протоку.

Іннервація біліарної системи походить з черевного, нижніх діафрагмальних сплетень та переднього стовбура блукаючого нерва. А це означає, що хвороби шлунка, тонкого кишечника або подразнення блукаючого нерва (що буває при діафрагмальній грижі) здатні провокувати збій роботи сфінктера Одді та запальні порушення у самому міхурі, і навпаки.

Часто пацієнти запитують, з якого боку жовчний міхур. Знаходиться жовчний міхур з правого боку тулуба, під ребрами. Спереду зверху жовчного міхура розташовується печінка, ліворуч знаходиться воротар, а праворуч – петлі тонкого кишечника.

Дно міхура, як правило, виходить з-під нижнього найближчого до очеревини краю печінки на 2-3 см і торкається передньої черевної стінки. Таке розташування жовчного міхура та його проток дає проекцію болю у праву підреберну та надчеревну область.

Функція органу

Функція жовчного міхура в організмі людини – накопичувати жовч, яка надходить безперервно з печінки. Тут печінковий секрет відстоюється, стає концентрованішим, а потім, при надходженні їжі в травний тракт, рефлекторно викидається в дванадцятипалу кишку.

Людина може повноцінно жити і без міхура, тоді виникає питання, навіщо потрібний жовчний міхур. Справа в тому, що печінка продукує жовч постійно, секрет по протоках надходить у міхур, де затримується на кілька годин (до надходження їжі). Печінкова жовч золотисто-жовтого кольору, її рН не більше 7,3–8, а відносна щільність 1,008–1,015.

У жовчному міхурі гідрокарбонати всмоктуються, через що знижується рівень рН до 6-7, а щільність підвищується до 1,026-1,048, а отже, такий секрет краще виконуватиме свої завдання: стимулювати роботу кишечника, підшлункової залози, бактеріостатичну дію, розщеплювати жири. сприяти всмоктуванню водонерозчинних жирних кислот, холестерину, вітамінів, нейтралізувати пепсин і створювати умови для активізації ферментів панкреатичного соку

Якщо погано працює жовчний міхур, то проводиться холецистектомія (видалення). У цьому випадку печінковий секрет надходить постійно в дванадцятипалу кишку і за відсутності там їжі починає впливати на тканини кишечника. Оскільки жовч стимулює відділення соку підшлункової залози та шлункового слизу, то порушуються і їхнє вироблення.

За відсутності жовчного міхура уповільнюється процес травлення, а звідси й метеоризм, дисбактеріоз, коліт, ентерит, рефлюкс.

Особливості больового синдрому

Болить жовчний міхур, якщо у ньому протікають запальні чи дистрофічні процеси. Найчастіше патологічні процеси розвиваються внаслідок закупорки жовчовивідних шляхів конкрементом або через дискінезію. Бо болить жовчний міхур можна припустити патологію. На тлі патологічних станів виникає жовчна (печінкова) колька, яка характеризується вираженою хворобливістю.

При жовчній коліці часто больовий синдром з’являється і натомість повного спокою. Він відчувається праворуч під ребрами у сфері проекції жовчного міхура, рідше зверху живота.

Характерно поширення больового синдрому на область правої лопатки, ключиці, шиї, плече. У деяких ситуаціях біль відчувається в серці і людина думає, що це напад стенокардії. Біль описується як ріжучий, колючий, що роздирає.

Приступ печінкової коліки зазвичай супроводжується нудотою, блювотою жовчю (вона нерясна і не приносить полегшення), метеоризмом. При пальпації виявляється напруга м’язів передньої черевної стінки. Якщо блювота безперервна, це вказує на залучення в патологічний процес підшлункової залози.

Болючість при ураженні біліарного тракту триває від чверті години до 60 хвилин

Якщо болі зберігаються довше, це ознака ускладнення. Також це вказує підвищення температури вище 38 0С. Як правило, колька виникає після вживання гострої, жирної, важкої їжі. Коліка не з’являється з нізвідки, хворі вказують на те, що раніше були болі в правому підребер’ї різної тривалості та інтенсивності. У міру розвитку патології епізоди жовчної кольки частішають і інтенсивність їх збільшується.

Холецистит

При хронічному або гострому холецистит відчуваються постійні ниючі або гострі болі в області жовчного міхура. Біль може іррадіювати у праву лопатку, плече, шию, рідше поширюється больовий синдром у ліву половину тіла. Жовчна колька, як правило, з’являється після прийому алкоголю, жирної чи гострої їжі, сильного стресу.

Іноді хворі скаржаться на металевий присмак або гіркоту в роті, відрижку, метеоризм, нудоту, порушення випорожнень, безсоння або дратівливість, субфебрильну температуру. Гострий холецистит при легкій течії може протікати швидко (5-10 днів) і завершитись одужанням. Якщо організм проник інфекційний агент, то захворювання може перейти в гнійний холецистит. Це небезпечно і може мати неспецифічні прояви.

Больовий синдром при гнійному холецистит сильно виражений, визначається в правій половині живота, але може поширюватися в праву лопатку, плече.

Під час епізоду хворий приймає вимушене положення тіла (поза ембріона), блідне, сильно потіє. Крім того, підвищується температура тіла, виникає озноб, тахікардія. Зазвичай при захворюванні з’являються інші симптоми, що вказують на поразку черевної порожнини (метеоризм, нудота, блювота жовчю, тяжкість у животі).

Так як органи травної системи людини взаємопов’язані, запалення від одних часто переходить на інші. Наприклад, холецистит може викликати розвиток панкреатиту та гастриту, і навпаки. Справа в тому, що протоки від підшлункової залози та біліарної системи відкриваються у 12-палу кишку і при порушеннях панкреатичний сік може проникати у міхур, що викликає сильну запальну реакцію.

При запаленні жовчного міхура порушується жовчовидільна функція

Жовчнокам’яна хвороба

Камені можуть бути холестеринові, кальцієві або білірубінові. Холестерин знаходиться у зв’язаному стані, але якщо зв’язуючих жовчних кислот недостатньо, він випадає в осад. Спочатку утворюються невеликі камені, але поступово вони збільшуються, і за певних умов здатні закупорити жовчні протоки.

У цьому випадку жовч не проникає в дванадцятипалу кишку, тиск у міхурі починає рости, каміння травмують слизову, тому і болить жовчний міхур. У розвинених країнах жовчнокам’яна хвороба діагностується у третини жінок та у чверті чоловіків. Симптоматика жовчнокам’яної хвороби залежить від локалізації конкрементів та їхнього розміру.

Так, якщо камінь знаходиться на дні або в тілі органу і немає запалення, то біль відсутній. Якщо камінь розташований близько до шийки, виникає помірний біль. Якщо конкремент досягнув проток, то з’являється сильний напад, оскільки порушується відтік жовчі, виникає спазм та ішемія стінки. Відділи проток, які знаходяться вище, при русі каменю сильно розтягуються, що викликає підвищення перистальтики, тому біль не припиняється, доки камінь не досягає кишечника.

При ЖКБ виникає жовчна колька, яка характеризується вираженим гострим раптовим болем під правим ребром. За характером біль ріжучий або колючий. Через кілька годин біль концентрується у сфері проекції жовчного міхура. Причина болю – спазм мускулатури жовчного міхура.

При повній закупорці жовчної протоки розширюються протоки печінки, відбувається збільшення органу, що викликає больову реакцію в капсулі. Подібний біль має постійний тупий характер і часто супроводжується відчуттям тяжкості у правому підребер’ї.

Дискінезія жовчних шляхів

При патології порушується моторика органу, через що застоюється печінковий секрет. У деяких випадках дискінезія відбувається через спазму гладкої мускулатури міхура. Захворювання може бути первинним, тобто самостійним (в результаті порушення гормонального фону, стресу) або вторинним, що формується на тлі хронічних хвороб шлунково-кишкового тракту.

При гіпертонічній дискінезії основний симптом – гострий колікоподібний біль під ребрами праворуч, який віддає праву лопатку чи плече. Біль виникає після порушення дієти, фізичного навантаження, стресової ситуації. Додатковими симптомами є нудота, блювання, порушення випорожнення, поліурія.

Біль може проходити самостійно або швидко усувається препаратами, що знімають спазм. За відсутності нападу самопочуття хворого задовільний, періодично з’являються спастичні болі у правому підребер’ї, вгорі живота чи близько пупка, але вони швидко минають.

При гіпокінетичній дискінезії з’являється постійний, не сильний, тупий або ниючий біль у правому підребер’ї, також відзначається почуття тяжкості та розтягнення у цій галузі. Після сильних переживань чи їжі з’являються диспепсичні порушення: гіркота у роті, відрижка, нудота, метеоризм, порушення випорожнень, зниження апетиту.

При пальпації в ділянці, де знаходиться жовчний міхур, біль помірний

При виникненні патології в жовчному міхурі або жовчовивідних шляхах обов’язково з’являється розлад травлення, оскільки те, за що відповідає жовчний міхур, а саме за швидке та якісне перетравлення їжі, неможливо. Тому порушення випорожнення, здуття живота, нудоту, блювання можна віднести до клінічних проявів холециститу.

Якщо з’явилися біль у правому підребер’ї, то потрібна комплексна діагностика. Розміри жовчного міхура в нормі можуть змінюватись у різних людей, тому при пальпації більше значення мають больові відчуття, напруга черевної стінки. При ультразвуковому обстеженні помітно, що стінка жовчного міхура потовщена (більше 4 мм) з подвійним контуром.

На рентгенівських знімках добре видно конкременти, а з допомогою контрасту можна побачити, як скорочується орган. Показники крові дозволяють оцінити рівень запалення, визначити чи є порушення у роботі підшлункової залози. Якщо в органі протікають патологічні процеси, і він не виконує те, для чого потрібен жовчний міхур, то лікарі рекомендують холецистектомію.

Тільки видаливши орган можна уникнути поширення запалення по всій гепатобіліарній та травній системі. Роль жовчного міхура в організмі людини істотна, але після операції травний тракт адаптується і може нормально функціонувати.