Детальна характеристика протизаплідних пігулок

Сучасні жінки, з усіх видів гормональної контрацепції, вибирають простий спосіб запобігання – протизаплідні пігулки. Це найзручніший метод, що захищає від небажаної вагітності, і він може використовуватись жінками різного віку.
Дія протизаплідних таблеток, як і інші гормональні контацептиви, має направлення на придушення овуляції (вихід готової яйцеклітини в черевну порожнину для запліднення). Сенс протизаплідних таблеток полягає у створенні гормонального фону в організмі жінки, як при вагітності. У результаті яйцеклітина не може вийти з яєчника і, по суті, виключена можливість вагітності. Існують інші варіанти запобігання вагітності: бар’єрний або хімічний, наприклад, спіраль або ковпачок для контрацепції.
Застосування протизаплідних пігулок під час вагітності
Тільки порадившись із гінекологом можна досягти високого рівня запобігання небажаній вагітності. Протизаплідні препарати індивідуально підбираються пацієнтці. Настання вагітності складе 1% якщо дотримуватися точного режиму застосування оральних контрацептивів.
Яку роль грає вік жінки у прийомі протизаплідних пігулок
Найчастіше користуються, таким способом контрацепції, молоді дівчата. Нестійкий гормональний фон, з виразом вугрової висипки та нерегулярних хворобливих менструаціях має молодий вік жінок. Цій проблемі можуть допомогти оральні контрацептиви. Існує вікова група для прийому таких таблеток, це жінки до 40 років і молоді дівчата, які не народжували.
Для молодих дівчат є правильний спосіб застосування протизаплідних пігулок
Для початку потрібна консультація із гінекологом, якому ви довіряєте. Він допоможе зробити правильний вибір у сучасній контрацепції. ПРОТИПОКАЗАННЯ для застосування таких таблеток:
куріння;
цукровий діабет;
порушення зору;
підвищений артеріальний тиск;
запалення вен та тромбоз;
група факторів ризику (діабет, вік після 40 років, куріння);
лактація;
пухлинні захворювання;
вагітність.
Сучасний гінеколог проведе оцінку та зробить максимальне опитування за вашим здоров’ям. Пояснить у чому існують відмінності у властивостях протизаплідних пігулок. Які підходять молодим дівчатам, які не народжували, а які жінкам з віком за 40.
Застосування та важливі особливості протизаплідних таблеток
Для початку, звичайно ж, потрібно визначити вид, що підходить саме вам, препарату. Також необхідно з’ясувати всі плюси та мінуси протизаплідних таблеток
Розроблена в гінекології схема прийому КОК містить деякі серйозні правила:
В обов’язковому порядку слід застосовувати оральні контрацептиви щодня і в однаковий час протягом 21 дня.
Прийом таких таблеток слід розпочинати у перші п’ять днів після початку менструації. Зрештою, контрацептивний ефект настане з першого місяця.
Після використання таблеток протягом 21 дня потрібно зробити перерву на один тиждень. У цей час відбувається менструація.
Прийом таблеток не потрібно розпочинати самостійно. Потрібна докладна консультація із гінекологом.
Різні наслідки протизаплідних таблеток
Усі жінки, які обирають такий спосіб запобігання небажаній вагітності, хочуть знати і побічні ефекти та наслідки від застосування таблеток. Зараз ми розглянемо можливу шкоду, завдану організму, та плюси від застосування. Найважливіша перевага від цього способу є запобігання небажаній вагітності на 99%. А гормони, які входять до складу створюють сприятливу атмосферу на менструальний цикл жінки, забезпечуючи його точністю та безболісністю, борються з висипом вугрів.
Кожну жінку, яка зважилася на користування такою контрацепцією, цікавлять і недоліки протизаплідних пігулок. Крім добрих якостей є і неприємні наслідки такої контрацепції. Наприклад:
збільшення маси тіла;
зниження лібідо;
Стомлюваність;
головний біль;
болючість молочних залоз.
Слід зазначити, що перераховані вище явища – більше нагадують побічні ефекти. Вони йдуть або відразу після відміни таблеток, або після закінчення двох – трьох місяців.
Протизаплідні пігулки – шкідливі чи ні?
Усі дуже індивідуально. Кожна жінка має свій гормональний фон та реакцію на препарат. Можливо, таблетки просто не підійшли жіночому організму, у цьому випадку можуть спричинити збільшення маси тіла або знизити статевий потяг. Але порівнявши плюси такого методу контрацепції, а також мінуси, то шкода від прийому мінімальна. Уберегти себе від негативних наслідків зможе МІКРОДОЗОВАНІ протизаплідні пігулки.
Щоб переконатися в тому, що індивідуальних протипоказань немає, потрібно пройти консультацію та повне обстеження у гінеколога. Де ви дізнаєтеся і про інші способи контрацепції: вагінальні пігулки, гормональне кільце та ін.
Коли не можна використовувати такі види контрацепції:

хвороби печінки;
цукровий діабет;
порушення зору;
тривале куріння;
вагітність;
хронічний головний біль;
тромбоз вен;
пухлинні захворювання.
Зверніться до консультації до досвідченого лікаря, який підбере вам необхідний вид контрацепції, який не принесе вам негативних наслідків і убереже від небажаної вагітності. А навпаки, зробить ваш менструальний цикл точним та безболісним.

Стаття відноситься до рубрики: медикаментозний аборт

Жінки відмовляються від протизаплідних пігулок. Що вони обирають натомість?

Зараз більше жінок, ніж будь-коли, відмовляються від таблеток та презервативів на користь довготривалих протизаплідних засобів, таких як імплантати або спіралі. І найбільше серед них – молодих жінок, свідчать дані британської системи охорони здоров’я NHS.

У 2007 році 21% жінок в Англії, які отримували контрацепцію через спеціальні клініки сексуального здоров’я NHS, обрали якийсь із методів довготривалої зворотної контрацепції (LARC). До 2017 року цей показник зріс майже вдвічі – до 39%.

Довготривала зворотна контрацепція включає:

• мідні спіралі або внутрішньоматкові засоби (ВМЗ)
• гормональні спіралі або внутрішньоматкові системи (ВМС)
• імплантати
• ін’єкційні контрацептиви

Хоча оральні контрацептиви, такі як таблетки, залишаються на сьогодні найбільш поширеним типом контрацепції (їх обирають 44% жінок, що отримують контрацепцію через британські служби сексуальної медицини), їх використання протягом останніх 10 років зменшується.

Тож чому все більше жінок шукають альтернативні форми контрацепції?

Починаючи з 2010 року, NHS в Англії докладає зусиль, щоб покращити обізнаність про контрацептиви з довгостроковою дією та підготувати більше кваліфікованих працівників у цій сфері.

По мірі того, як жінки дізнаються про більш широкий спектр варіантів, все більше із них прагнуть обрати довгострокові та негормональні засоби, вважає д-р Анатоль Менон-Йоханссон з лікарні Гая та Сент-Томаса та благодійної організації Brook, що опікується сексуальним здоров’ям молодих людей.

“Найефективнішою формою реклами контрацепції є особисті поради. Існує ефект “каскаду”, коли люди чують про щось від друзів, які мали хороший досвід, тоді більше людей хочуть саме це”, – каже він.

25-річна Роза, яка зараз живе в Іспанії і поставаила собі спіраль, каже: “Я хотла більш постійну форму контрацепції, про яку мені б не доводилось постійно думати”.

Водночас 27-річна Сара обрала новий спосіб конрацепції, щоб уникати зайвих проблем: “Таблетки – це драма. Потрібно постійно отримувати новий рецепт, ти забуваєш, і вони закінчуються”.

І саме те, що таблетки невчасно закінчуються – найпоширеніша причина, через яку жінки вагітніють, коли покладаються на пігулки як контрацепцію, каже д-р Менон-Йоханссон.

Внутрішньоматкові контрацептиви перешкоджають вагітності або завдяки міді, або завдяки гормонам

Він хоче, щоб довготривала зворотна контрацепція ставала все більш поширеною, оскільки, на його думку, вона набагато ефективніша за альтернативи, що залежать від людського фактору, такі як презервативи та таблетки – особливо якщо подивитись на їхнє типове використання.

Хоча теоретично при чіткому дотриманні інструкції таблетки ефективні більш ніж на 99%, при типовому використанні цей показник, за даними NHS, зменшується до 91%.

Це стосується лише запобігання вагітності – єдиним варіантом захисту від більшості інфекцій, що передаються статевим шляхом, залишаються презервативи.

Індекс Перля – це показник ефективності контрацепції при типовому – зокрема неправильному – використанні.

• з використанням імплантату вагітніє одна з 2000 жінок
• з використанням ВМС – одна з 500
• з ВМЗ – одна зі 100
• приблизно одна з 10 жінок вагітніє, покладаючись на таблетки

Але Сара розповідає про ще одну поширену проблему контрацепції. “Я турбувалась про своє психічне здоров’я”, – каже вона.

Останніми роками зростає занепокоєння щодо зв’язку між оральною контрацепцією та депресією.

Серед жінок, що брали участь у дослідженні 2016 року, тим, які приймали таблетки, частіше вперше діагностували депресію за 13-річний період, ніж тим, які не приймали.

Проте дослідники не змогли довести причинно-наслідкові зв’язки між вживанням таблеток та депресією, хоча NHS перераховує “перепади настрою” як побічну дію комбінованої гормональної пігулки, яка містить як естроген, так і прогестерон.

Д-р Менон-Йоханссон каже, що пропонує ВМЗ багатьом жінкам, які хочуть використовувати негормональну контрацепцію, саме через побоювання щодо психічного здоров’я, хоча й наголошує, що чітких даних про такий зв’язок немає.

Для багатьох жінок після 20 років гормональна контрацепція стала частиною їхнього життя відтоді, як вони були підлітками. І деякі з них вважають, що протягом всього свого дорослого життя вони вживали те, що потенційно може впливати на настрій – і тому не знають, яким би це життя було без таблеток.

Наприклад, Габріель почала усвідомлювати, що вона не знає, яким був би її психічний стан без вживання гормонів, яке вона розпочала з 18 років.

“Мені було просто цікаво, що вони роблять зі мною, і як мені буде без них”, – говорить вона.

Зараз жінка хоче спробувати діафрагму, але каже, що її лікар “навіть і не чув про таке”.

Натіка Хейліл, виконавчий директор Асоціації планування сім’ї, попереджає, що щодо контрацепції існує багато дезінформації.

Деякі жінки стурбовані тим, що приймають гормони довгостроково, або приймають таблетки, через які у них немає менструації. Пані Хейліл щодо цього каже: “Люди не повинні боятися. За останні 20-30 років методи контрацепції значно покращились”.

Лікарі мають обговорювати з пацієнтами різні варіанти контрацепції

Вона вважає, що таблетки можуть мати позитивний вплив на жінок – починаючи від стану шкіри і закінчуючи настроєм – але водночас довготривала контрацепція дійсно підходить не всім.

Наприклад, 26-річна Аліссія мала переважно позитивний досвід вживання таблеток, але через 10 років захотіла спробувати щось, що містить менше гормонів. Однак гормональна спіраль їй не підійшла, і тепер вона хоче її видалити.

Дезінформація

27-річна Шарлотта має синдром полікістозних яєчників і почала вживати комбіновані оральні контрацептиви у віці 15 років.

За її словами, з комбінованими таблетками вона відчувала себе психічно нестабільно, а коли почала вживати лише прогестерон, то в неї були постійні кровотечі.

“Мені сказали, що (гормональна. – Ред.) спіраль буде ідеальною, але, на жаль, із нею у мене були постійні кровотечі”, – розповіла вона ВВС.

Д-р Есті Ача, провідний фахівець з контрацепції та сексуального здоров’я в лікарні Сент-Хеленс і Ноуслі, зазначає, що керівництво NHS має на меті забезпечити, щоб лікарі обговорювати зі своїми пацієнтами всі варіанти. І коли вони це роблять, багато жінок, які прийшли за таблетками, вирішують обрати щось інше.

Тепер пацієнти запитують її також і про довготривалу зворотну контрацепцію – великі зміни у порівнянні з тим, що було 20 років тому, коли жінки питали лише про таблетки.

Коли майже 60 років тому з’явились протизаплідні пігулки, вони ознаменували справжню соціальну революцію. Проте нове покоління жінок потребує більшого вибору.

І незважаючи на різний досвід, майже всі жінки, з якими ми говорили, сказали, що одна зміна, яку вони помітили – розширення варіантів того, що їм пропонують: від дуже сильного акценту на таблетках до значно більшої схильності до обговорення альтернатив.

“Протизаплідні пігулки перетворили моє життя на жахіття”

Вікі Спратт, заступниця редактора інтернет-видання The Debrief, розповідає, як вона роками боролася з депресією, тривожністю та панікою, намагаючись підібрати собі пігулки.

Як усе почалося

Я прийшла до свого дільничного лікаря разом з мамою, щоб поскаржитись, що в мене вже три тижні не припиняються місячні. Вона порекомендувала мені протизаплідні пігулки – звісно, з деякими застереженнями. Пігулки не захищають від венеричних захворювань, наголосила вона, і якщо я матиму незахищений секс, то можу захворіти на рак шийки матки. Вона мусила все це сказати, хоча мені було лише 14 років і про секс я думала в останню чергу.

Медсестра оформила рецепт, і так я стала власницею тримісячного запасу комбінованих оральних контрацептивів. Похід в аптеку за зеленими блістерами з щільними рядами крихітних жовтих пігулок я сприйняла як своєрідну ініціацію – я стала жінкою. Це були не просто пігулки, а підсолоджений концентрат фемінізму, боротьби за права жінок, прогресу медицини.

Так усе почалося. Це було 14 років тому, і відтоді я понад десять років “грала в пігулкову рулетку”, випробовуючи різні препарати з перемінним успіхом. Разом з тим я почала відчувати тривожність, депресію та різкі зміни настрою, які з незначними перервами переслідували мене все доросле життя.

У мене було кілька невдалих стосунків, і я мусила пропустити рік навчання в університеті. Все це я пояснювала недоліками власної особистості. Мовляв, така я людина, непристосована до життя, невпевнена у собі, нещасна. Лише після 20 років, коли я вже закінчила університет і мої психічні та поведінкові проблеми більше не можна було списувати на “складний підлітковий період”, я вперше серйозно замислилась над побічними ефектами пігулок.

Види протизаплідних пігулок

· Є два основні види пігулок: комбіновані – вони містять естроген і прогестин (синтетичну форму прогестерону) – та виключно прогестинові, або “мініпігулки”.

· Комбіновані пігулки випускають під багатьма різними назвами – вони відрізняються дозами та співвідношенням естрогену і прогестину.

· Прогестинові пігулки теж бувають різними, залежно від речовин у складі, таких як норетистерон або дезогестрел.

· Жінкам може не підходити один контрацептивний препарат, але підійти інший.

Одного разу рано-вранці я сіла за комп’ютер – невиспана, бо вночі мене мучив напад паніки – і почала шукати інформацію у Google. Перед тим я перейшла на нові виключно прогестинові пігулки, які мені прописали через мігрень. Як виявилось, комбіновані пігулки протипоказані тим, хто страждає на мігрень з аурою.

Я ввела у пошук назву свого препарату і слова “депресія” та “тривожність”. Інтернет одразу показав мені теми на форумах і дописи блогерів, які потерпали від таких самих симптомів, що і я.

На той час я вже кілька разів зверталась до свого дільничного лікаря зі скаргами на несподівані й потужні панічні атаки – раніше такого ніколи не було. У розмові жодного разу не сплила тема контрацептивів, попри те, що атаки відбувались одночасно з переходом на нові пігулки. Натомість мені прописали значну дозу бета-блокаторів – препаратів, якими лікують тривожність – і порадили пройти когнітивно-поведінкову психотерапію.

Так я прожила десь шість-вісім місяців. Не можу сказати точніше, бо цей період у моїй пам’яті дуже розмитий і пришвидшений, адже відчуття тривоги й небезпеки постійно пульсувало в моїх венах.

Дізнайтесь більше

Вебсайт The Debrief провів опитування, в якому брали участь 1022 читачки віком 18-30 років:

· 93% з них приймали протизаплідні пігулки на час опитування чи колись раніше;

· З них 45% потерпали від тривожності та 45% – від депресії;

· 46% стверджують, що пігулки зменшували їхній статевий потяг;

· 58% вважають, що пігулки негативно позначились на їхньому психічному здоров’ї;

· 4% говорять про позитивний вплив пігулок.

Мені хотілося би посміятися, згадуючи про це. Адже так мають закінчуватися усі хороші історії, правда? Але в тому, що я пройшла, не було і немає нічого смішного. Це було жахіття. Я весь час боялася. Я себе не впізнавала, не любила і не могла спокійно жити. Я не знала, що робити, до кого звертатись, чи прийде цьому кінець. Крім тривоги, мене охопила апатія. Я почувалася повною нездарою і звинувачувала лише себе.

Думаючи, що я з’їхала з глузду і вже майже залишила оболонку власного тіла, я розповіла своїй лікарці, що “почуваюся не собою, а кимось іншим”, так нібито мій мозок запліснявів і всох.

“А ви не вважаєте, що це якось пов’язано з моїми пігулками?” – спитала я. Пам’ятаю вираз її обличчя: вона намагалася зберегти нейтральний вигляд, але ледь стримувала сарказм. Я пояснила, що шість з семи видів пігулок, які я перепробувала до того часу, жахливо впливали на моє самопочуття. Єдиним винятком були пігулки з високим вмістом естрогену – завдяки ним я цілий рік почувалася як супержінка, аж поки їх у мене не забрали (частково через мігрені, а частково через те, що тривалий прийом цього препарату підвищує ризик тромбозу).

Опанувавши себе, лікарка вимовила категоричне “ні”: мої проблеми не пов’язані з пігулками.

Проте я не послухала ані її, ані мого психотерапевта й припинила приймати прогестинові пігулки.

Те, що сталося далі, я можу назвати лише поступовим і обережним поверненням мого “я” до моєї зовнішньої оболонки. Через три-чотири тижні я перестала приймати бета-блокатори. До цього дня я постійно ношу їх з собою у сумочці як страховку – на випадок, якщо я знову зірвуся з височенної скелі моєї свідомості. Втім, за три з половиною роки в них жодного разу не виникло потреби.

Звісно, мої проблеми не щезли за один день, але панічні атаки припинились. За ці роки не сталося жодної. Час від часу я відчуваю пригніченість, тривогу та стрес, але навіть близько не тих масштабів, як раніше, коли приймала прогестинові пігулки. Я згадала, що таке радість. До мене повернувся статевий потяг. Я перестала боятися всіх і кожного.

Через рік після припинення панічних атак я вирушила в одиночну подорож на інший кінець світу. На рік раніше це було би немислимо. Сидячи на далекому тропічному пляжі під теплою зливою з грозою, я раптом заплакала від радості. Яке ж це було полегшення, що я знову стала собою, що я можу керувати своїми думками, що я не помилилася – я справді знаю себе краще, ніж запевняли мене лікарі.

Нині мені 28 років, і я більше не приймаю гормональні контрацептиви. За винятком помірних перепадів настрою протягом двох діб перед місячними, я – постукаємо по дереву! – повністю вільна від тривожності, депресії та панічних атак.

Відколи я загубила себе на прогестинових пігулках і знову знайшла на пляжі Південної Азії, моя проблема поступово почала привертати більше уваги. У 2013 році вийшла друком книжка Голлі Ґріґґ Сполл “Підсолоджуємо пігулку” (Sweetening The Pill), яка авторитетно заявила про вплив гормональної контрацепції на жіноче психічне здоров’я.

Далі було проведене важливе дослідження: професор Ойвінд Лідеґаард з Університету Копенгагена виявив, що жінкам, які приймають протизаплідні пігулки (як комбіновані, так і прогестинові), частіше прописують антидепресанти. Ця різниця була особливо помітна серед молодих жінок 15-19 років, які приймали комбіновані пігулки.

Панові Лідеґаарду вдалося провести це дослідження, бо йому надали доступ до медичних карток більш ніж мільйона данських жінок від 15 до 34 років.

Прочитавши про це дослідження, я надіслала інформаційний запит у Національну службу охорони здоров’я. Як журналістка видання The Debrief, я знала, що величезна кількість британських жінок теж потерпає від подібного впливу пігулок – наші читачки мало не щодня скаржилися нам на це. Я спитала, скільки жінок приймають протизаплідні пігулки одночасно з антидепресантами чи бета-блокаторами. Мені відповіли, що їхня система наразі не дозволяє зробити вибірку цих даних.

Пігулки та депресія

Ось що каже професор Гелен Стоукс-Лампард, голова Королівського коледжу лікарів загальної практики:

“Доведено, що гормони впливають на настрій – як позитивно, так і негативно. Для більшості жінок надійна контрацепція та регулювання менструального циклу – беззаперечні плюси, які переважують побічні ефекти, якщо такі й проявляються. До того ж, багато жінок стверджують, що гормональні препарати покращують їхній настрій.

Якщо жінка вважає, що контрацептивні засоби негативно позначаються на її настрої, їй слід обговорити це з медпрацівником на наступній поточній консультації”.

Наразі депресія вважається можливим, але рідкісним побічним ефектом гормональних контрацептивів. Так сказано в компактній інструкції, що додається до пігулок. Вебсайт Національної служби охорони здоров’я згадує про “перепади настрою”, але не називає прямо депресію, тривожність чи панічні атаки.

Не обов’язково викидати пігулки у смітник, але не треба й покірно приймати негативні побічні ефекти, які заважають нам жити. Для вибору нам необхідна інформація. Потрібні ретельніші дослідження впливу гормональних контрацептивів на жіночу психіку, кращі спостереження за реакцією пацієнток, більше підтримки на адресу тих, хто страждає від серйозних побічних ефектів. Жінки не повинні відчувати, що їх ігнорують або не сприймають всерйоз.

Вікі Спратт – заступниця редактора The Debrief, вебсайту для жінок від 20 до 30 років. Наразі цей сайт публікує цикл матеріалів “Без тями від пігулок” (Mad About The Pill).