Інструкція по догляду за самшитом. Як садити й наскільки швидко зростає?

Самшит – дуже добре знайома всім вічнозелена рослина, яка в природі має приблизно 100 видів. Самі основні три види це: Самшит вічнозелений – має популярні сорти як Елеганс і Суфрутікоза; Мілколистовий – такі сорти як Фолкнер і Вінтер Джем; Балеарський, цей вид є одним з найбільших, листя якого можуть досягати до 4 – 5 см. Самшит вважається одним з найдавніших декоративних рослин. Він добре підійде як для саду, так і для квартирних умов (ідеальний варіант для бонсай), адже він дуже комфортно себе почуває в горщику.

Це витончена рослина не примхлива у догляді, йому не страшна невелика посуха або навпаки перезволоження, він буде радувати вас навіть в затемнених місцях, при цьому прекрасно кущиться.

Як посадити самшит?

Через те, що більша кількість людей вважає за краще бачити самшит у дворі або в саду виникає питання “Як посадити самшит?”.

Садити краще навесні. Тоді рослини встигають добре вкорениться і підготуватися до зимових холодів. Дорослі рослини пересаджують із грудкою землі й влітку. При ретельному догляді, регулярних поливах і обприскуваннях роботах вони не припиняють свого росту. Осінні ж посадки можливі за місяць до настання морозів – з середини вересня до першої декади жовтня.

Пересадка у відкритий ґрунт проста і не складна. Підготовлений для пересадки кущ самшиту виймаємо з горщика дуже акуратно не пошкодивши його, поміщаємо в нашу яму, поправляючи корінці та не поспішаючи підсипає суміш ґрунту і перліту заповнюючи яму до поверхні потроху утрамбовуючи ґрунт. Потім ми поливаємо саджанець (на висоту рослини 15 -20 см) 3 л буде досить, після чого там де ґрунт просяде, підсипає його, але в цей раз не утрамбовуючи.

Також якщо ви маєте намір зробити живопліт саджанці саджайте на відстані 20 – 25 см.

Догляд за самшиту: поради від розплідника

Виростити розкішний самшит не так і складно, якщо правильно доглядати. Розглянемо основні правила.

Перше, це полив, самшит має дуже хорошу сухостійні поливайте рослину при відсутності опадів. У посушливий період частоту поливів збільшувати не потрібно, а ось восени перед тим як настануть морози, самшит бажано рясно поливати насичуючи рослину вологою на всю зиму.

Оскільки тема пішла про холод, самшит переносить до – 20 ° C. Зимостійкість самшиту залежить від розташування чагарнику на ділянці. На бідному та сухому ґрунті самшит зимує легше, ніж на важкій. Самшит може постраждати від холодного вітру, пізнього заморозку, небезпечні для рослини морозні безсніжні зими. Рекомендується укривати пагони сухим листом, ялиновим гіллям.

Також велику роль відіграє обрізка, при м’якому кліматі обрізку можна робити вже у квітні, але якщо у вас більше суворі умови тоді на початку травня. Роблять це під час його активного росту, з квітня по вересень, ідеальним інструментом послужить акумуляторний кущоріз, спеціалізовані ножиці для стрижки самшиту, також підійдуть і ножиці для стрижки овець.

Якщо ж ви бажаєте підгодувати свій самшит тоді ідеальний час з середини квітня до початку серпня. Ось і всі основні правила, дотримуючись їх у вас виросте чудовий вічнозелений самшит.

Як швидко росте самшит в Україні?

Самшит дуже сильно люблять використовувати для забарвлень свого будинку і саду. Його дуже легко використовувати в створенні ландшафтного дизайну, а що немало важливо це дуже красиво. Самшит зростає дуже повільно, в дикій природі висота може досягти 15 метрів, але в домашніх умовах не більше 3 метрів. Річний приріст цієї вічнозеленої рослини становить 5 – 6 см. У розпліднику Garden – KR є прекрасні вічнозелені самшити різної висоти, які ви зможете подивитися в нашому каталозі.

Популярні види самшиту та їх характеристики

Живі бордюри й зелені скульптури рідко кого можуть здивувати, однак, нам здається, що для отримання такого результату, потрібно докласти багато зусиль та праці. Знаючи, які рослини використовують для цього, як за ними доглядати й чого можна від них очікувати, кожен садівник зможе виростити у себе топіарій, зелений бордюр або просто красивий чагарник у горщику.

Самшит можна побачити у багатьох парках та садах. З нього роблять живоплоти, бордюри й різні фігури. Ця вічнозелена рослина швидко росте й добре переносить регулярні обрізки. У нашій статті ми познайомимо вас з найпопулярнішими у наших широтах видами й сортами самшиту, а також з деякими нюансами його вирощування та догляду.

Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)

Його можна зустріти на Кавказі, у Криму, у дубових гаях та підлісках із кам’янистим суглинистим ґрунтом. Це вічнозелена чагарникова рослина, яка відрізняється хорошою морозостійкістю й з успіхом культивується у наших краях. Buxus sempervirens має висоту до чотирьох метрів, еліпсоподібне зелене глянцеве листя, подовженої до 1,5-3 см форми. Цвітіння починається у травні, цвіте маленькими непоказними одностатевими квітами жовто-зеленого кольору, зібраними у кисті. У кінці літа формуються плоди, які являють собою трикамерні коробочки довжиною 8 мм. Добре росте у тінистих місцях з дренованим нейтральним ґрунтом.

На одному місці може жити понад сто років, легко переносить посуху й високу температуру. Добре адаптується у міських умовах. Використовується для вирощування живих бордюрів або зеленої огорожі. При цьому рослини висаджуються на 20 см одна від одної й підстригаються до висоти 35-40 см. При належному догляді, який включає регулярні поливи, підгодівлі, обрізку, розпушування та укриття на зиму, самшит не боїться ні сильних морозів, ні вітрів, ні посухи.

Самшит вічнозелений деревоподібний

У природі росте на Україні, на Кавказі, у Середній Європі та на Півдні Азії. Любить дубові ліси, сухі теплі схили й кам’янисті суглинки. Чагарник дуже густий, невисокого зросту – до 4-8 метрів. Цвіте з квітня по травень маленькими непоказними квітками, зібраними у суцвіття. Вологолюбна і світлолюбна рослина, однак, також добре росте у тінистих місцях й легко переносить спекотне посушливе літо.

Самшит вічнозелений «Blauer Heinz»

Відрізняється дуже повільним зростанням пагонів. Являє собою чагарник з прямими жорсткими гілками. Листя густо покриває стебла й має зелений колір з блакитним відтінком. Добре росте практично на будь-якому ґрунті, не страждає від забруднень у промислових зонах. Молоді рослини потребують укриття на зиму, тому, що погано переносять морози. Однак, рослини, яким п’ять та більше років, цією проблемою не страждають.

Висаджуються у сонячних або напівтінистих місцях для формування живоплотів, бордюрів або одиничних прикрас. Добре переносять стрижку й повільно відрощують нові пагони. Це досить новий сорт, який має ряд переваг у вирощуванні килимових орнаментів й низькорослих візерунків.

Самшит вічнозелений ‘Elegans’

У природних умовах росте в Європі, на Кавказі, на Україні на південних схилах дубових лісах. Стебла прямі, густо вкриті листям. Цей чагарник у природі має сферичну форму й висоту близько метра. Листя блискуче, строкате, подовжене, темно-зелене посередині й з білою облямівкою по краях. Добре росте на будь-якому місці й на будь-якому ґрунті. Часто використовується для вирощування в окремих горщиках як прикраса терас, балконів або альтанок. Самшит Елегант зацвітає у травні дрібними зеленими квіточками, зібраними у суцвіття. Ближче до осені формується невелика темно-коричнева трьох ріжкова сферична коробочка з дрібними відростками. Коли насіння повністю дозріває, стулки розкриваються й воно висипається у ґрунт.

Самшит вічнозелений «Marginata»

Даний вид самшиту виростає до 4 метрів. Кора у нього щільна, а листя подовжене, до 3 см у довжину. Цвітіння починається ранньою весною, у березні-квітні. Квіточки маленькі жовто-зеленого кольору, зібрані пучками у суцвіття. Плоди – коробочки довжиною до 0,8 см. Росте дуже повільно, всього на 10-15 см у рік. Часто уражається щитівкою, від чого може загинути. У природі самшит вічнозелений маргината живе понад 500 років.

Віддає перевагу нейтральному ґрунту з гарною вологопоглинальністю. Може рости у тінистих місцях, на протягах, легко переносить літню спеку й посуху. Також може вирощуватися на території міст й промислових зон. Від пилу, диму або гасу не страждає. Колір листя залежить від інтенсивності освітлення. Чим воно яскравіше, тим яскравіше листя.

Кущі використовуються для топіарі, кулястих прикрас, живоплотів й бордюрів, а також живих скульптур та рельєфної огорожі.

Самшит вічнозелений «Suffruticosa»

Цей вид чагарників визнаний одним з найщільніших на землі. Його застосовують для елітних стрижок у топіарі до пів метра висотою. Рослина росте дуже повільно, стебла спрямовані вгору, висота самшиту не перевищує одного метра. Листя овальне, до 2 см у довжину, насиченого зеленого кольору. На Україні зустрічається поки що рідко.

Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)

Це карликовий вічнозелений кущ висотою до півтора метра, покритий дрібними глянцевими листочками круглої форми. Краї у листя цільні, довжина до 2,5 см. Цвіте дрібними одностатевими квітками, зібраними у пазушні суцвіття, які мають приємний аромат. Наприкінці літа утворюються чорні коробочки з насінням, яке після дозрівання випадає на поверхню через розкриту насіннєву коробочку.

Самшит дрібнолистий «Winter Gem»

Один з найбільш морозостійких кущів самшиту, який має дуже щільну кору й добре переносить стрижки. Часто використовується для топіарі. Листя має овальну форму, насичений зелений колір, який зберігається навіть у зимовий час. Розмір листя не великий, максимум 2,3 см завдовжки й 1,5 см завширшки. Кріпиться на коротких ніжках. З цієї причини цей вид самшиту застосовується для цілорічної прикраси ландшафтів, міських клумб або низькорослих бордюрів.

Висаджується на світлі або тінисті місця у добре дренований дрібнолистий ґрунт. Рослина погано переносить перезволоження й застій води. Коріння починає гнити, і рослина може загинути. Чагарник швидко нарощує гілки, тому стригти його потрібно кілька разів на рік: ранньою весною, в середині літа й перед зимівлею. Обрізки переносить добре, за рік дає приріст в 5 см. Сам чагарник не росте вище півтора метра. Сорт морозостійкий й не потребує укриття на зиму.

Самшит дрібнолистий «Faulkner»

Цей сорт самшиту часто використовується у ландшафтах, де потрібні зелені кулі. Вічнозелений чагарник відрізняється повільним темпом росту, за рік виростає всього на 5 см. Має висоту 1,5 метра й добре піддається обрізці. Після обрізки гілки ростуть рівномірно у тій формі куща, якої йому надали. Сорт є одним з найуспішніших.

Листя зелене, дрібне, еліпсоподібне, довжиною до 2 см й шириною до 1,5 см, має глянцеву поверхню. Висаджують самшит дрібнолистий Фолкнер на сонячні або напівтінисті місця у підготовлений родючий ґрунт. Обрізку проводять навесні й в середині літа, створюючи кущі потрібної форми. Добре переносить сильні морози й практично не хворіє. Використовується у живих бордюрах, різних квіткових композиціях та як обрамлення квітників.

Самшит

Самшит (Buxus) – представник однойменної родини, досить невибагливий у догляді, дуже тіньовитривалий та теплолюбний. В природі він зростає на кам’янистих грунтах, узліссях і темних листяних лісах. У цей рід включають близько сотні різних видів дерев, що повільно ростуть, і чагарників. Вони мешкають у кількох частинах світу, включаючи тропіки та субтропіки Центральної Америки, Африку та теплі регіони Євразії.

Самшит відомий людству з давніх часів. Вирощувати його можна як у саду (якщо дозволяє клімат), так і вдома. Садові чагарники використовують для створення зелених огорож або формують з них акуратні бордюри, а також застосовують у сольних або групових посадках. Домашнім самшитам нерідко надають форму бонсай – такі деревця здатні рости в невеликих контейнерах, формують численні дрібні листки і легко переносять обрізку.

Хоча самшит вважається отруйною рослиною, він має чимало корисних властивостей і застосовується у різних сферах. Його деревина примітна своєю щільністю та твердістю. З неї роблять дрібні різьблені предмети: музичні інструменти, шахові фігури та ін., а також дорогий пиляний шпон, що застосовується для інкрустацій.

1. Опис самшиту
2. Як садити самшит
3. Де та коли садити
4. На якій відстані садити
5. Догляд за самшитом
6. Як правильно поливати
7. Підживлення
8. Коли потрібно обрізати
9. Як пересадити
10. Догляд восени
11. Підготовка до зими
12. Розмноження самшиту
13. Як посадити самшит з гілочки
14. Розмноження відведеннями
15. Вирощування з насіння
16. Види та сорти самшиту з фото
17. Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)
18. Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)
19. Самшит колхідський (Buxus colchica)
20. Самшит балеарський (Buxus balearica)
21. Шкідники та хвороби самшиту

Опис самшиту

Кущ має дрібне шкірясте листя округлої або еліптичної форми. Блискучі листочки розташовуються на гілках супротивно. У період цвітіння на кущах з’являються дрібні суцвіття, що виділяють приємний аромат. Самшит медоносний, але мед з таких посадок вважається не їстівним – у нього переходять отруйні речовини, що містяться в будь-яких частинах рослини. Після відцвітання на місці суцвіть формуються плоди у вигляді коробочок, які, дозрівши, розтріскуються, розкидаючи дрібне і блискуче чорне насіння.

Такі рослини можуть послужити чудовою окрасою саду. Численні гілочки самшиту, що утворюють пишну крону, покриті дрібними листками, перетворюючи чагарник на незвичайної форми зеленої подушки. Крім того, рослина легко переносить стрижку і може бути сформована буквально будь-яким чином.

Іноді самшит плутають із миртом. Обидві рослини вічнозелені і мають чимало спільних рис. Проте, мирт розвивається швидшими темпами. Самшит має більше листя (близько 3,5 см проти 2,5 см у мирту), а його форма більш округла, без загострення. Якщо потерти листок пальцями, мирт пахне приємно і нагадуватиме хвою, а запах самшиту часом буває специфічним.

Як садити самшит

Де та коли садити

Найкращим часом для посадки вважається період із другої половини вересня до жовтня. На вкорінення кущів йде близько місяця, тому у них має бути час, щоб прижитися до морозів. Але здорові саджанці самшиту в контейнерах можна висаджувати навесні чи навіть влітку, обираючи для цього неспекотний день.

На сонці листя і пагони самшиту можуть пошкоджуватися від яскравих променів. Кращим місцем для вирощування подібних чагарників вважається напівтінь з вологим і глинистим, але слабкокислим або нейтральним грунтом, що не затримує зайву вологу. У землі в невеликих кількостях може бути вапно. Піщаний ґрунт рекомендується доповнити компостом. Родючість ґрунту впливає на темпи зростання, але не надто позначається на зовнішньому вигляді. За бажання можна вирощувати самшит на ділянці, тримаючи його у контейнері чи горщику.

На якій відстані садити

Якщо саджанець ріс у контейнері, за добу до пересадки його рясно поливають. Так коренева система легше витягнеться з ємності разом із ґрунтовою грудкою. Крім цього способу існує й інший – за день до висадки рослину обережно витягують із контейнера, очищають його коріння від залишків землі та на добу ставлять у воду.

При висаджуванні відразу кількох кущів між рослинами витримують дистанцію, розраховуючи її за розмірами дорослих посадок. В середньому для формування живоплоту або групової висадки між кущами має залишатися не менше 25 см (для мініатюрних кущиків до 15 см заввишки буде достатньо 10 см), а при звичайній висадці – близько 3-4 м.

Для посадки самшиту заздалегідь готують ямку, що в 3 рази перевищує обсяг контейнера, в якому він ріс. На її дно закладають дренажний шар із перліту товщиною близько 2,5 см. Викопану з ямки землю також перемішують із перлітом (1:1). У вилученого з ємності саджанця розправляють коріння і переносять його в яму так, щоб його стовбур розташовувався чітко по вертикалі, після чого порожнечі в ній поступово заповнюють сумішшю землі та перліту.

Закінчивши засипку, ґрунт злегка утрамбовують і поливають. На саджанець заввишки близько 15-20 см використовують близько 3 л води. Бажано, щоб вона була дощовою чи відстояною. Після поливу, грунту дають осісти, а потім підсипають у ямку ще трохи субстрату, вже не утрамбовуючи його. Щоб вода не розтікалася під час поливу, область посадки оточують земляним валом на відстані 20-30 см від стовбура.

Догляд за самшитом

Поряд зі своєю декоративністю самшити непримхливі у догляді. Вони погано переносять морози, але витримують періоди посухи та опадів, невибагливі до складу ґрунту, а також добре ростуть у затінених куточках саду.

Як правильно поливати

Якщо за тиждень після висадження не було дощів, саджанець поливають. Об’єм води, необхідний рослинам близько метра заввишки, становить приблизно 10 л. Її обережно заливають під корінь. У посушливий або дуже вітряний і спекотний час замість збільшення кількості поливів рекомендується збільшувати обсяг вологи, що витрачається.

Після кожного поливу прикореневу область злегка розпушують і проводять прополювання. На початку травня, після того, як земля остаточно прогріється, це місце мульчують шаром торфу товщиною близько 5-8 см. Але самого стовбура та молодої порослі цей торф торкатися не повинен.

Підживлення

Крім торф’яного мульчування, посадки періодично підгодовують. Перший раз самшит удобрюють за місяць після висадки, якщо її проводили навесні. За цей час рослина встигне повністю укоренитися, і підживлення зможе засвоїтись. Під час активного розвитку можна підгодовувати самшити органікою чи комплексними мінеральними складами. Восени, перекопуючи землю біля кущиків, до неї вносять фосфорні або калійні добавки, що покращують зимостійкість – азот наприкінці сезону рослинам не потрібний.

Якщо самшит вирощують не у відкритому ґрунті, а в контейнерах, він вимагатиме особливого догляду. Такі рослини доведеться поливати частіше – земля в їх ємностях швидше пересихатиме і вичерпуватиме поживні ресурси. Починаючи з середини весни кущики регулярно підживлюють, поєднуючи підживлення з поливами. Наприклад, про нестачу азоту в таких посадок можна виявити з почервоніння листя.

Коли потрібно обрізати

Першу обрізку самшиту проводять у квітні – на початку травня, а останню – у вересні. Ці рослини добре піддаються формуванню крони, тому з них зазвичай формують кулясті, кубічні чи конусоподібні зелені фігури. Іноді самшит перетворюють на штамбове дерево. Щоб його сформувати, слід залишити на рослині лише один, найсильніший пагін. Молоду поросль, що розвивається на його верхівці, підстригають, надаючи їм кулясту або іншу форму.

Одна з переваг самшиту – його повільні темпи зростання, що дозволяють витрачати менше часу на підтримку форми крони. Для цього достатньо лише зрідка підстригати молоді гілки, що вибиваються із створених обрисів. Старі чіпають лише у разі крайньої необхідності, якщо кущ виявився надто давно не стриженим. Чим частіше проводити подібні обрізки, тим густіше ставатиме крона, тому зазвичай такі процедури проводять приблизно раз на місяць. Але подібна регулярна обрізка, що позбавляє куща частини пагонів і стимулює зростання дрібних гілочок, вимагатиме частіших поливів і підживлень.

Як пересадити

Пересадку самшиту можна проводити весь теплий сезон, але все ж таки рекомендується здійснювати її навесні. Посаджені в цей час кущі зможуть добре прижитися на новому місці за теплий сезон, що дозволить їм успішно перезимувати. Пересадка проводиться за тим самим принципом, що й початкова посадка. За дотримання всіх умов самшит швидко вкорениться. Найлегше пересадку сприймають досить дорослі рослини віком близько 3-8 років.

Догляд восени

Самшит не належить до зимостійких рослин, тому морози для нього вважаються справжнім випробуванням. Крім холодів, проблеми з посадками можуть початися і навесні, по мірі сходу снігу. Під сонячними променями гілки та листя починають прокидатися раніше кореневої системи, тому від нестачі поживних речовин самшити можуть засохнути. Щоб уникнути ризику втрати посадок за зиму та ранню весну, кущики слід висаджувати в затінку, а також заздалегідь готувати до зими.

У листопаді, до сильних холодів, самшити рясно поливають, насичуючи грунт вологою. Цих запасів рослинам має вистачити до весни. Після такого поливу пристовбурні кола посадок мульчують перепрілою хвоєю або торфом. Опале листя в цій якості використовувати не слід – за зиму воно може намокнути і почати випрівати, призводячи до появи грибкових захворювань.

Підготовка до зими

Посадки необхідно вкрити до того, як температура на вулиці опуститься нижче за -10 градусів, але до цього слід здійснити ще кілька важливих попередніх процедур. Стовбури штамбових форм самшиту не відрізняються особливою міцністю, тому можуть пошкодитися під тиском мокрого снігу. Уникнути цього допоможе закріплення штамба на опорі. Після цього його повністю огортають нетканим покривним матеріалом або обв’язують лапником.

Куші, що утворюють зелені огорожі або бордюри, теж укривають, використовуючи для цього мішковину або згорнутий у кілька разів нетканий матеріал. Щоб уникнути пошкоджень гілки кожного куща, до цього зв’язують. Повністю накриті кущі фіксують, присипаючи краї укриття землею.

Живці та молоді рослини обв’язують лапником, а їх пристовбурні кола мульчують. Щоб кущі не запріли, навесні укриття прибирають якомога раніше, вибираючи для цього похмурий день. Насамперед слід звільнити нижню частину посадок. Щоб за зиму рослини, що відвикли від світла, не отримали опіки, після зняття основного укриття на них залишають 1 шар нетканого матеріалу або мішковини для притінення. На яскраве сонце такі рослини повертають поступово.

Розмноження самшиту

Зазвичай для розмноження використовують пагони або відведення, але іноді нові кущики одержують і з насіння. Основний недолік останнього методу – довге визрівання насіннєвого матеріалу.

Як посадити самшит з гілочки

Найчастіше для отримання нових екземплярів використовують живці. В середині весни, наприкінці червня або на початку вересня з кущів зрізають міцні молоді пагони, які не встигли остаточно здерев’яніти. Довжина відрізка має становити близько 10-15 см. Можна вибирати і торішні пагони з п’ятою. Зріз проводять під кутом, а з нижньої третини кожного живця видаляють листя.

Після цього їх на добу занурюють у розчин стимулятора коренеутворення, потім обмивають та висаджують у парник чи відкритий ґрунт. Субстрат для посадки має бути легким та поживним. Добре підійде суміш листового ґрунту з компостом або перегноєм та піском у рівних пропорціях. Живці занурюють у землю по листі, що залишилося, а потім накривають прозорими ковпаками. Укриття періодично знімають для провітрювання та поливу.

Приблизно за 4 тижні живці почнуть утворювати коріння, а ще через 4 вони повністю викоріняться. Після цього ковпаки із саджанців прибирають. Першої зими такі рослини слід вкривати. Якщо живцювання здійснюють надто пізно, і до морозів саджанці прижитися не встигнуть, їх можна висадити не в сад, а в горщики. Але зберігати ємності з живцями потрібно у прохолодному місці, де температура тримається близько +10 градусів. Весною, з приходом стійкого тепла, їх пересаджують у сад.

Розмноження відведеннями

Навесні в нижній частині самшиту вибирають необхідну кількість стебел, пригинають їх до землі і прикопують у тій частині, де має сформуватися коріння. Влітку відведення поливають і удобрюють разом із батьківською рослиною. Коли гілки сформують власне коріння і підуть у зріст, їх можна відокремити від основного куща і пересадити на остаточне місце.

Вирощування з насіння

Щоб напевно виростити самшит з насіння, необхідно використовувати тільки свіжозібране насіння, що визріло. Його на добу занурюють у теплий розчин стимулятора росту. Після такої обробки насіння переміщують у вологу тканину або серветки для пророщування. На появу світлих паростків йде близько 4-х тижнів. Весь цей час необхідно підтримувати вологість тканини, а також періодично перевіряти насіння. Якщо паростки не з’явилися за 2-3 тижні, тканину з ними можна на кілька днів перекласти на полицю в холодильник, а після цього знову повернути в тепло.

Після утворення паростків насіння висівають. Їх поміщають у ємність із торф’яно – піщаним субстратом, заглиблюючи разом із паростками, а зверху накривають плівкою або склом. До появи сходів ємність із сіянцями слід тримати в напівтіні. Перші паростки утворюються приблизно за 2-3 тижні. Після цього укриття знімають, але на світло посадки все ж таки не переміщають. Сіянці потребуватимуть регулярного поливу та підживлення добривами у слабкому дозуванні. Коли самшити досить зміцніють, а на вулиці встановиться стабільно тепла погода, їх можна буде пересадити у відкритий ґрунт.

Види та сорти самшиту з фото

Хоча у самшиту існує більше сотні видів, у садівництві використовують лише деякі з них. Крім видових рослин, у продажу зустрічаються і їх декоративні форми.

Самшит вічнозелений (Buxus sempervirens)

Цей вид мешкає середземноморських країнах в підлісках змішаних і листяних лісів, часом зустрічаючись у дуже затінених куточках. Цей самшит є деревом висотою до 15 м, хоча буває і чагарником. Він має 4-гранні пагони зеленого кольору, на яких розташовується безліч листків. Блискучі листочки не мають опушення, а їх розмір досягає 3 см завдовжки. Із зовнішнього боку вони забарвлені в темно-зелений, а зі зворотного — у блідий жовто-зелений колір.

Дрібні квіти також мають зелене забарвлення, вони утворюють суцвіття-головки невеликого розміру. Плоди такого самшиту – кулясті стулчасті коробочки, що розкриваються лише після повного визрівання насіння. Усі частини цієї рослини отруйні. Його основні форми:

• Blauer Heinz – невеликий, помірно морозостійкий чагарник, що розвивається повільними темпами. Досить жорсткі стебла вкриті шкірястими листочками зеленувато-блакитного забарвлення. Через невеликі розміри цю форму використовують для формування суцільних килимових композицій висотою близько 20 см.
• Suffruticosa – кущ, що повільно росте, до метра у висоту. Пагони розташовуються вертикально, вони покриті яйцеподібними листочками, що супротивно ростуть, довжиною до 2 см. У період цвітіння на кущах з’являються дрібні суцвіття. Зазвичай цю форму застосовують для формування бордюрів або зелених огорож.
• Elegance – кулястий кущик з густою кроною. Прямі густолисті пагони досягають метрової довжини. Довге листя має зелений колір та світле облямування. Ще одна перевага такого самшиту – посухостійкість.

Самшит дрібнолистий (Buxus microphylla)

Більш морозостійкий вигляд. Buxus microphylla зустрічається в Японії та Кореї і здатний без укриття переносити морози до -30 градусів. Але навесні такі посадки все ж таки доведеться захищати від палючого сонця.

• Winter Gem – морозостійкий самшит, що досить швидко росте, до 1,5 м заввишки, що має густу крону. Така рослина легко переносить стрижку, тому зазвичай її застосовують для створення кущів різної форми.
• Faulkner – темпи зростання цього самшиту повільніші. Висота його доходить до 1,5 м. Сорт має округлу крону, тому при стрижці таким рослинам найпростіше надати саме форму кулі.

Самшит колхідський (Buxus colchica)

Реліктовий вид третинного періоду. Buxus colchica розвивається повільно, але може прожити близько 600 років. За цей час він перетворюється на велике 20-метрове дерево. Цей самшит вважається найморозостійкішим із усіх, що мешкають у країнах Європи. Він має дрібне листя, а діаметр його стовбура може досягати 30 см в основі. Іноді цю рослину вважають підвидом вічнозеленого самшиту.

Самшит балеарський (Buxus balearica)

Західноєвропейський вид Buxus balearica мешкає в Іспанії, Португалії, а також у Марокко. Він примітний найбільшим листям з числа самшитів, що мешкають в Європі. У ширину листові пластинки доходять до 3 см при довжині до 4 см. Це швидкорослі і красиві, але теплолюбні рослини, не здатні переносити сильних морозів.

Шкідники та хвороби самшиту

Отруйність самшиту захищає його від деяких комах, але часом кущі все ж таки страждають від їхньої навали. Одним із небезпечних шкідників такої рослини вважається самшитова галиця. На початку літа ця комаха відкладає яйця в молоду листову поросль на верхівках пагонів, призводячи до появи здуття і цяток. Личинки, що розвиваються з них, харчуються листям і зимують на кущах.

Якщо на самшиті дуже багато галиць, він починає сохнути і в результаті ризикує загинути. Щоб позбавитися таких комах, використовують інсектициди. Зазвичай потрібно кілька обробок. Через 10 днів після першого обприскування кущі перевіряють на наявність шкідників та за необхідності обробляють ще раз.

Цими ж засобами можна впоратися з б орошнистим червцем. Він вражає листя, через що на ньому утворюються здуття, а гілки посадок починають поникати. Кущам також можуть шкодити черв’яки, щитівки.

• Іржа, що виявляється в буро-іржавих подушечках на поверхні листя. Хворе листя слід обірвати, а кущі обробити фунгіцидами.
• Некроз пагонів, що призводить до відмирання верхівок гілок та появи плям на листі посадок. Листя поступово починає змінювати колір, а уражені гілочки висихають. У дощову погоду на кущах може утворюватися рожевий наліт. Проти збудників цього захворювання використовують фунгіцидні препарати, проводячи кілька обробок за інструкцією. Хворі гілочки та листя необхідно видалити, а самим рослинам забезпечити достатню вентиляцію.
• Найнебезпечнішою хворобою таких рослин вважається рак. Уражені кущі слід очистити від ділянок, що захворіли, до здорової тканини, а всі місця зрізів обов’язково обробити фунгіцидом для знезараження.

Позбавити частини проблем допоможуть сорти самшиту, більш стійкі до шкідників і захворювань. Попередити появу багатьох шкідливих комах та розвиток хвороб допоможе дотримання догляду за посадками. Шкідники можуть зимувати в опалому листі, тому восени його слід прибирати і спалювати. Між кущами при посадці залишають невелику дистанцію для забезпечення провітрювання, навіть якщо із самшиту формують зелену огорожу. Поливати самшит слід лише під корінь.