Як відрізнити їстівні гриби від неїстівних: отруйні гриби, перша допомога при отруєнні грибами

Восени в Україні традиційно починається пік третього сезону збору грибів. І вересень – ідеальна пора, щоб відправитися в ліс за грибами і зробити заготовки на зиму. Главред розібрався, як відрізнити їстівні гриби від неїстівних, і що робити при отруєнні грибами.

Про те, чим корисні гриби і якої шкоди вони можуть завдати організму, читайте в нашому матеріалі: Гриби і їх користь для здоров’я: чого більше – шкоди або користі.

Як розпізнати отруйні гриби

Одним з правил, яким керуються грибники – класти в кошик тільки ті гриби, які добре відомі. Багато їстівних і отруйних грибів практично не відрізняються, проте мають відмінності.

• Зовнішній вигляд рослини – практично всі отруйні гриби мають яскраве забарвлення. Це потрібно для того, щоб відлякувати тварин. Також у більшості токсичних грибів на ніжці відсутня спідничка. У поганок і мухоморів – є кільце біля капелюшка.
• Зміна кольору на зрізі або зламі – отруйні гриби мають більш яскраве забарвлення – помаранчеве, синє, червоне. Їстівні гриби на зрізі бежеві або бурі.
• Якщо під капелюшком не трубчастий, а пластинчастий шар в більшості випадків це отруйний гриб.
• Запах. Неїстівні рослини мають різкий медикаментозний або хлорний аромат. Однак отруйні можуть не мати вираженого запаху. Якщо гриб не має яскраво-вираженого запаху або пахне приємно, але присутні інші ознаки отруйності – не варто ризикувати.
• Основа ніжки у отруйних грибів оточена спеціальним мішечком. Перед тим як зрізати гриб, потрібно розгребти листя і переконатися, що ніжка гриба не розміщена в “стаканчику”. Крім того, ніжка таких грибів біля основи розширена.

Види грибів:

Їстівні гриби – придатні для вживання в їжу. Їстівні гриби України: маслюки, лисички, білий гриб( боровик), глива, лугові опеньки, підберезники, вовнянки, підосичники, польські гриби, сироїжки, рижики.

Умовно-їстівні гриби – при термічній обробці втрачають токсичні речовини. До них відносяться: груздь, вовнушка, дубовик.

Отруйні гриби – при вживанні в їжу несуть небезпеку для життя. Серед найбільш небезпечних: бліда поганка, весняна поганка, мухомор пантерний, мухомор смердючий, говорушка білувата, помилкові опеньки, сатанинський гриб, помилкові маслюки, жовчний гриб, помилкові лисички.

Як визначити їстівні гриби при варінні

Існує два найбільш поширених способа, якими в народі перевіряють отруйний чи гриб чи ні. Існує думка, що якщо покласти в каструлю срібний виріб при варінні грибів, то воно потемніє при наявності небезпечного рослини. Однак воно помилкове, так як “затемнити” срібло можуть і речовини, що виділяються придатними в їжу грибами.

Деякі перевіряють отруйність грибів, додаючи до них головку цибулі або часнику. При наявності небезпечних екземплярів цибуля або часник стають бурими. І знову ж таки, зафарбувати їх можуть і їстівні гриби.

Отруєння грибами: перша допомога

Симптомами отруєння грибами можуть бути нудота, блювота, головний біль, галюцинації, біль у животі . При перших ознаках необхідно:

• Викликати ” швидку”;
• Промити шлунок чистою водою;
• Прийняти сорбенти;
• Пити багато рідини – чисту або підсолену воду.

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакції.

Їстівні гриби: назви, опис та як відрізнити від неїстівних

Збираючи гриби, які ще іноді називають “лісовим м’ясом”, важливо правильно їх обирати.

У розпал сезону грибів чимало людей охоче збирають ці дарунки лісу. Важливо знати, які гриби можна їсти, а які – ні. Із близько 2 тисяч видів грибів в Україні, їстівними є щонайбільше 500.

Користь грибів

Читайте також Отруєння грибами: як уникнути, симптоми та перша допомога Гриби мають мало калорій, жирів і холестерину, але багато поживних речовин. Вони містять, зокрема, білок, клітковину, калій, вітамін D, кальцій. Також до їхнього складу входять вітаміни групи B, мідь та селен.

Іноді гриби називають “лісовим” або “рослинним м’ясом”, яке є доречним і на пікніку, і на святковому столі. Завдяки низькій калорійності вони часто стають частиною раціону людей, які прагнуть знизити вагу.

Їстівні гриби: найпопулярніші види

Слід чітко знати характерні ознаки найбільш поширених їстівних грибів, щоб не сплутати їх із неїстівними. Є певні найвідоміші їстівні грибами, що становлять особливу цінність для грибників.

Колір шапки білого гриба може бути різноманітним – від червонувато-коричневого до майже молочно-білого. Зовні вона переважно приємна на дотик, має злегка бархатисту фактуру, верхня шкірка щільно пов’язана з м’якоттю, тому складно від неї відділяється.

Ніжка у цього гриба бочкоподібна, а у старих – вона циліндрична і товста, може бути білого або насичено коричневого кольору.

М’якоть щільна й соковита, здебільшого м’ясиста. Зріз не змінює колір і залишається білим.

Часто ці гриби розташовуються на пеньках у вигляді кільця.

У опенька гнучка, тонка, часом досить довга ніжка (може досягати 12-15 см), колір якої варіюється від світло-медового до темно-коричневого тону. Ніжка у багатьох опеньків «вбрана» у кільце-спідничку.

Шапочка у опенька витончена пластинчаста, зазвичай закруглена донизу. Її відтінок різний – від кремового або жовтуватого кольору до червонуватих тонів.

Шапка у молодих грибів має напівкулясту, іноді конічну форму. Її покриває блискуча липку шкірка, що покриває капелюшок, через яку здається, ніби гриб зверху змазаний олією. Вона може бути слизькою постійно або тільки під час сирої погоди.

Ніжка у маслюків циліндричної форми. Колір білуватий з темним низом або збігається з кольором капелюшка.

Шапка і ніжка лисичок є одним цілим, без видимих меж, навіть колір приблизно один: від блідо-жовтого до помаранчевого.

Їхня шапка неправильної форми, плоска, з загорнутими, розпростертими хвилястими краями, увігнута або вдавлена всередину, у деяких зрілих особин буває лійкоподібною.

М’якоть лисичок м’ясиста і щільна, волокниста в ділянці ніжки, білого або жовтуватого кольору, має кислуватий смак і слабовиражений запах сухофруктів. Під час натискання поверхню гриба стає червоною.

Рід сироїжок включає в себе не один десяток видів різноманітного забарвлення – від червоного, коричневого, зеленого до жовтого і білого. У них ламка біла м’якоть і світлі пластинки. Завдяки зовнішній різноманітності у них є дуже небезпечні неїстівні двійники.

Шапка широка, спочатку округла, потім розпростерта, діаметром до 18 см. Шкірка зеленувата, бліда, в центі буро-зелена, легко знімається.

Ніжка щільна, світло-кремова, гладенька, без потовщень. М’якоть біла, ламка, з прирослими до ніжки кремовими частими пластинками.

Шапка напівшаровидна до 6-10 см діаметром, у старих грибів розпростерта, при цьому краї залишаються загнутими і незначно хвилястими. Помітна здалеку завдяки червоним тонам – червоно-бордовим у центрі і трохи світлішим по краях.

Ніжка правильної циліндричної форми, кремово-білого кольору, в посушливу погоду набуває рожевого відтінку.

Діаметр капелюшка цього гриба може варіювати від 5 до 9 см, має округлу напівсферичну форму. Зазвичай він пофарбований в рожевий або рожево-коричневий колір, на дотик трішки клейкий, м’ясистий.

Ніжки невисокі, мають циліндричну форму, рівні, донизу дещо витончені, білі.

Вас також можуть зацікавити інші новини: