За повідомленнями венеційського посла Бернардо Наваджеро за 1533 рік, боротьба між жінками вилилася в бійку, в якій Хюррем виявилася постраждалою стороною; результатом бійки стало віддалення Махідевран від султана.
Таку ж необережність проявив і престолонаступник Мустафа. У боротьбі за трон при живому батькові він намагався заручитися підтримкою ворогів османів – шаха Тахмаспа й венеційців. Тож султан стратив його за зраду.
Конкурентка Роксолани, Махідевран прожила довге (80 років) і нелегке життя. Спершу вона втратила кохання султана Сулеймана, а потім і сина Мустафу, якого стратив батько.
За 13 років шлюбу (за відсутністю іншого терміна) з османським султаном Ахмедом I (1590-1617) вона народила йому одиннадцять дітей – шість синів та п'ять дочок. Тобто, починаючи десь з 14-ти та до 26 років майбутня валіде-султан була практично постійно вагітна. Два її сини померла в ранньому дитинстві.
У гаремі служили 4 німих ката, яким велено було виконувати таємні страти. Вони заздалегідь сховалися в кімнаті і, коли прийшов час, вийшли і, накинувшись на Ібрагіма, кинули йому на шию петлю.
Махідевран була матір’ю декількох шехзаде, включаючи Мустафу (1515—1553), Абдуллу (помер у дитинстві, його матір’ю також вважається Хюррем-султан ) і, ймовірно, Ахмеда. Можливо, також донькою Махідевран була Разіє-султан .