Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження 30-денного строку, без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку.
Відтепер згідно з вимогами ст. 26 Закону України «Про відпустки» за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на строк, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 30 календарних днів на рік.
Працівник має невикористану щорічну відпустку тривалістю 31 день. Тоді він повинен на 24 дні взяти відпустку. Компенсація невикористаної відпустки може бути проведена лише за решту 7 днів. Наголошуємо, що 24 дні — мінімальна кількість календарних днів для розрахунку відпускних, яка «нараховується» за кожен робочий рік.
Розрахунок відпускних під час воєнного стану «Воєнні» особливості такі: під час розрахунку відпускних віднімати святкові і неробочі дні, які потрапляють на період по закінчення воєнного стану, не потрібно. Святкові і неробочі дні зі статті 73 КЗпП до закінчення воєнного стану у розрахунку вважаються звичайними днями.
Разом з тим, під час дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження зарплати без 15-денного обмеження строку, встановленого ч. 1 ст. 26 Закону № 504/96-ВР (Відповідно до ч. 3 ст.
Порядок розрахунку суми лікарняних (як для оплати перших п’яти днів за рахунок роботодавця, так і з шостого дня за рахунок ПФУ) регламентує …