Як розпочати спадщину РБЯк розпочати спадщину РБ

0 Comment

Вступ у спадщину: поради юриста

Частини спадщини за загальним правилом у кожного спадкоємця за законом однакові! Лише за відсутності спадкоємців попередньої черги спадкоємці наступної отримують право на спадкування.

Також треба відмітити, що вступ у спадщину згідно із законом має місце лише у разі, коли відсутній заповіт спадкодавця.

Заповіт може охоплювати як все майно, так і його частину, а спадкоємцями за заповітом можуть бути будь-які фізичні і юридичні особи, незалежно від сімейних або споріднених зв’язків із спадкодавцем. В деяких випадках вступ у спадщину може відбуватися одночасно і згідно із законом і за заповітом (наприклад, якщо заповіт стосується тільки частини майна спадкодавця).

Але і в першому, і в другому випадку вступ у спадщину повинен відбутися протягом шести місяців після смерті спадкодавця – відкриття спадщини.

Вступ у спадщину може відбуватися автоматично (без подання яких-небудь документів), а також за письмовою заявою спадкоємця.

1. Автоматичний вступ у спадщину

“Вступ у спадщину може відбуватися автоматично (без подання яких-небудь документів), а також за письмовою заявою спадкоємця”

В цьому випадку спадкоємцем стає автоматично та особа, яка постійно проживала із спадкодавцем на момент його смерті.

Факт сумісного проживання спадкоємця і спадкодавця може бути підтверджений довідкою житлово-експлуатаційної організації, ОСББ, реєстраційним записом в паспорті або у будинковій книзі.

Малолітні, неповнолітні, недієздатні особи, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, також стають автоматично спадкоємцями.

2. Вступ у спадщину за письмовою заявою

В цьому випадку всі особи, які не належать до “автоматичних” спадкоємців, щоб отримати спадок, повинні за місцем постійного проживання спадкодавця особисто подати до нотаріуса письмову заяву на вступ у спадщину. У разі, якщо спадкодавець має не одне місце проживання, то заява подається за ОСТАННІМ місцем, де жив спадкодавець.

Щодо адреси та телефонів нотаріусів, то їх можна дізнатися на сайті Міністерства юстиції України. (Або звернутися до місцевих центрів з надання БВПД в Закарпатській області.)

Заява на вступ у спадщину подається двома способами: або безпосередньо нотаріусові, або надсилається поштою. Якщо другий варіант, то обов’язково врахуйте те, що підпис спадкоємця на такій заяві повинен бути обов’язково нотаріально засвідчений.

“Якщо заява на вступ у спадщину спрямовується поштою, то підпис спадкоємця має бути обов’язково засвідчений нотаріально”

Перед візитом до нотаріуса не забудьте взяти свій паспорт та ідентифікаційний номер. Щодо листа, який відправляється разом із заявою, то він має бути цінним з описом вкладення та повідомленням про вручення. Для цього потрібно незапечатаний лист, опис до нього в 2 екземплярах та повідомлення про вручення із заповненими адресами (адреса на повідомленні, який ми звикли заповнювати, пишеться ваша — тобто та, куди сповіщення повернеться). На конверті має вказуватися цінність. Такі заходи допоможуть уникнути численних спірних та неприємних ситуацій.

Варто також знати, що у разі, коли заява приходить до нотаріуса без завіреного нотаріально підпису спадкоємця, то нотаріус ОБОВ’ЯЗКОВО приймає таку заяву, заводить спадкову справу, а також пропонує завірити такі документи або з’явитися особисто в нотаріальну контору для здійснення необхідних дій.

Подання інших документів не обов’язково! Адже на цьому етапі для нотаріуса головне пересвідчитись у смерті спадкодавця, часі і місці відкриття спадщини, а вже на другій стадії видачі посвідчення про право на спадщину такий нотаріус може зажадати і інші документи.

Отже, коли за певних причин у спадкоємців обмаль часу, то інші документи, крім заяви на вступ у спадщину, вони мають право надати і після спливу 6 місяців.

Нещодавно сталися позитивні зміни в спадковому законодавстві. З 2016 року буде діяти спрощена процедура отримання спадщини. Про це більш детально дивіться у цьому відео.

Нагадуємо, що отримати безкоштовну юридичну консультацію, а також, якщо ви належите до суб’єктів права на БВПД , і адвоката за рахунок держави, ви можете в одному із місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги на Закарпатті:

  • Ужгородський місцевий центр: 88017, м.Ужгород, вул.Загорська, 51

(для мешканців Ужгорода та Чопа, а також жителів Ужгородського, Перечинського та Великоберезнянського районів)

  • Мукачівський місцевий центр: 89600, м.Мукачево, вул.Горького, 25

(для мешканців Мукачівського, Берегівського, Іршавського, Свалявського та Воловецького районів)

  • Хустський місцевий центр: 90400, м.Хуст, вул.Карпатської Січі, 53а

(для жителів Хустського, Виноградівського, Тячівського, Рахівського та Міжгірського районів)

Також отримати відповіді на запитання, які стосуються безоплатної правової допомоги – змін в законодавстві, уточнити категорії осіб, що мають право на безоплатну правову допомогу та інші – можна, зателефонувавши на єдиний телефонний номер системи безоплатної правової допомоги 0 800 213 103 (цілодобово та безкоштовно у межах України зі стаціонарних та мобільних телефонів).

На допомогу спадкоємцю: як прийняти спадщину

Рекомендації для спадкоємців. Вступаємо в спадщину Спадщина відкривається в день смерті спадкодавця або визнання його померлим згідно рішення суду. Коли людина помирає, видається спочатку довідка про смерть медичною установою, і на її підставі орган РАЦС видає свідоцтво про смерть. Цей документ підтверджує факт смерті людини. Трапляється інша ситуація, коли ніхто не бачив смерті людини. В такому разі факт смерті підтверджується рішенням суду. Після відкриття спадщини і протягом шести місяців спадкоємець повинен заявити про себе як про спадкоємця. За цей час нотаріус визначає число спадкоємців. З цього часу йде відлік на прийняття спадщини або відмову від нього. Якщо право на спадщину залежить від відмови або відсторонення від спадщини спадкоємця попередньої черги, тоді закон дає додаткові три місяці для вступу в спадщину з дня виникнення у нього такого права. Деякі роблять помилку, не роблячи ніяких дій після смерті спадкодавця. Плутають строки, вважаючи, що заявляти про себе як спадкоємця потрібно через шість місяців з дня смерті спадкодавця. Або не діють як єдині спадкоємці, не роблячи ніяких дій. Результат – пропущений термін прийняття спадщини. Після чого прийняти спадщину можна тільки з письмової згоди на це спадкоємців, що вступили в спадщину, або звернутися до суду. Як заявити про свої права на спадщину ✔ Спадкоємець пише заяву нотаріусу про вступ у спадок. Загальне для всіх правило – спадкоємець особисто йде до державної нотаріальної контори або до приватного нотаріуса за останнім місцем проживання (прописки) спадкодавця. Нотаріус оформляє заяву на нотаріальному бланку про вступ у спадщину і ви його підписуєте. Буває, що людина з тієї чи іншої причини не може особисто подати заяву за місцем смерті спадкодавця. Наприклад, живе в іншому місті. Який тоді вихід? В цьому випадку потрібно йти до будь-якого нотаріуса в місті, де ви знаходитеся і оформляти у нього заяву про прийняття спадщини та відправити її поштою (бажано цінним листом з описом вкладення) в державну нотаріальну контору за місцем проживання спадкодавця. ✔ Якщо спадкоємець прописаний разом із спадкодавцем, ви автоматично вважаєтеся такими, що прийняли спадщину, якщо були прописані зі спадкодавцем на день його смерті. Доказом цього будуть: довідка із ЖЕКу, будинкова книга, прописка в паспорті. Заяву про вступ в спадок писати не обов’язково, але бажано. ✔ Діти спадкодавця, яким не виповнилося 18 років, вважаються такими, що прийняли спадщину. Їм не потрібно подавати заяву про вступ у спадок. Дитина, яка досягла чотирнадцятирічного віку, може прийти до нотаріуса і самостійно подати заяву. Від імені малолітнього (до 14 років) заяву подають батьки, опікуни або піклувальники. Після закінчення шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця (якщо вони не стали повнолітніми) спадщину на їх ім’я оформляють батьки або їхні законні представники – опікуни або піклувальники. ✔ Недієздатні, обмежено дієздатні спадкоємці також вважаються такими, що прийняли спадщину. Але закон дозволяє подавати спадок від імені цих спадкоємців їхніми батьками (усиновлювачами), опікунами та піклувальниками. Де оформляти спадок Заявити про свої права спадкоємця і оформити спадщину можна у будь-якого нотаріуса, як державного, так і приватного за останнім місцем проживання спадкодавця. Слід пам’ятати, коли людина померла до 1 червня 2009 року, спадщина оформляється лише у державній нотаріальній конторі. Для того, щоб вступити у спадок, вам треба пред’явити нотаріусу документи для прийняття спадщини:  Паспорт, довідка про присвоєння ідентифікаційного номера (ІН).  Свідоцтво про смерть або рішення суду про визнання померлим.  Заповіт (якщо є).  Документи, що підтверджують родинні стосунки: – свідоцтво про народження; – свідоцтво про шлюб для вдови / вдівця (для підтвердження шлюбу зі спадкодавцем); – свідоцтво про шлюб для інших спадкоємців, які при реєстрації шлюбу змінювали прізвище. – рішення суду про встановлення факту спорідненості або спільного проживання без шлюбу.  Документи, що підтверджують місце відкриття спадщини: – Довідка з ЖЕКу або житлового кооперативу про останнє місце проживання спадкодавця. – Запис у будинковій книзі про постійне проживання спадкодавця. Після отримання цих документів нотаріус приймає рішення про відкриття спадщини за місцем знаходження майна. Якщо у Вас таких документів немає, нотаріус буде вимагати рішення суду про встановлення місця відкриття спадщини. Важливо правильно визначити місце відкриття спадщини. По ньому нотаріуси застосовують заходи щодо охорони спадкового майна, видають свідоцтва про право на спадщину та здійснюють інші дії. В будь-який момент поки спадщину відкрито ви можете: Відмовитися від спадщини Заяву про відмову від спадщини спадкоємець подає особисто в нотаріуса. Але відмовлятися потрібно з ясним розумінням, які наслідки це несе для вас і знати декілька правил. ➢ «Правило шести місяців». Протягом шести місяців з моменту смерті спадкодавця, спадкоємці мають право змінювати своє рішення: заявляти про відмову від спадщини і відкликати заяви про відмову в прийнятті спадщини. ➢ «Правило турботи про дітей». Відмова від спадщини від імені малолітніх або неповнолітніх дітей та недієздатних громадян можлива тільки за згодою органу опіки та піклування. ➢ «Правило для всіх». Відмовитися від спадщини можуть всі спадкоємці без винятку, і за законом і за заповітом. ➢ «Правило передачі». Відмовитися від спадщини можна двома способами: просто відмовитися від спадщини. Нікому не передавати свою частку. Тоді частка розподіляється пропорційно між спадкоємцями за заповітом або спадкоємцями за законом.
відмовитися на чиюсь користь і передати свою частину спадщини конкретному спадкоємцю. Спадкоємець за заповітом може відмовитися тільки на користь спадкоємця за заповітом або призначеного спадкоємця, зазначеного спадкодавцем у заповіті. Спадкоємець за законом може відмовитися на користь спадкоємця за законом будь-якої черги.
Спадкоємець, на користь якого відмовилися, може не брати долю, від якої відмовився в його користь інший спадкоємець. ➢ «Правило недійсності відмови». Відмова від спадщини може бути визнана судом недійсною. Підстави такі ж, як і для визнання недійсності угод, наприклад: особою, не здатною на момент вчинення відмови розуміти значення своїх дій або керувати ними;
під впливом обману, насильства, погрози, тяжкої обставини;
шляхом введення в оману. ЗРАЗКИ ЗАЯВ Зразок заяви про відмову від прийняття спадщини В__________ковельську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Ковель, вул. ________, буд. ___, кв.__ _______________________________________ (реєстраційний номер облікової картки платника податку) ЗАЯВА 29 квітня 2016 року помер мій чоловік – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)_________________, що постійно проживав за адресою: м. Ковель, вул.____________ , буд.____, кв.______ Після його смерті відкрилася спадщина. Повідомляю нотаріуса, що від прийняття спадщини я відмовляюсь. Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено. місто Ковель, 03 липня 2016 року Підпис ____________________________/ __________________________/ Зразок заяви про прийняття спадщини за законом В__________ковельську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Ковель, вул. ________, буд. ___, кв.__ _______________________________________ (реєстраційний номер облікової картки платника податку) ЗАЯВА 29 квітня 2016 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Ковель, вул.____________ , буд.____, кв.______ Після його смерті відкрилася спадщина. Повідомляю нотаріуса, що цю спадщину я приймаю. Зміст статей 1269, 1273, 1274 Цивільного кодексу України нотаріусом мені роз’яснено. місто Ковель 03 липня 2016 року Підпис ____________________________/ __________________________/ Зразок заяви про прийняття спадщини за заповітом В__________ковельську державну нотаріальну контору
гр. _______________________,
що проживає в м. Ковель, вул. ________, буд. ___, кв.__ _______________________________________ (реєстраційний номер облікової картки платника податку) ЗАЯВА 29 квітня 2016 року помер мій батько – (ПІБ, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податку)___________________, що постійно проживав за адресою: м. Ковель, вул.____________ , буд.____, кв.______ На день його смерті залишилось спадкове майно, на яке померлий залишив заповіт на моє ім’я, посвідчений 18 вересня 1998 року _______________, приватним нотаріусом Ковельського міського нотаріального округу за реєстровим № ________. Спадкове майно складається з : – квартири за № ____(прописом) у будинку № ____ (прописом), що знаходиться по вул. _______________, 1/2 якої належала померлому особисто та 1/2 частини якої належала померлій 08 квітня 2001 року __________________, спадкоємцем якої був її чоловік __________________, який фактично прийняв спадщину, але юридично не оформив своїх спадкових прав. Спадщину я приймаю. Спадкоємцем, передбаченим ст. 1241 ЦК України є дружина померлого – ________________________________________________. До зазначеної заяви додаю : ✔ копію свідоцтва про смерть громадянина; ✔ оригінал заповіту; ✔ довідку про останнє місце проживання спадкодавця. Інші документи будуть подані додатково. місто Ковель 03 липня 2016 року Підпис ____________________________/ __________________________/ Підготовлено працівниками Ковельського місцевого центру з надання БВПД

В Олександрії працівники системи БВПД обговорили актуальні соціальні питання 07.06.16

У Житомирській області працює 37 мобільних пунктів консультування 07.06.16

Оформлення спадщини під час війни: що потрібно знати?

Загибель рідних людей це найбільша втрата в житті людини. На жаль, з початку повномасштабного вторгнення не одну українську родину спіткало таке горе.

Але навіть у разі смерті найближчих людей потрібно зберігати холодний розум та потурбуватися про документальне оформлення того, що залишилося після померлого.

Процедура прийняття спадщини має безліч проблемних нюансів, які додатково ускладнені воєнним станом. Пояснюємо, як нині правильно зареєструвати права на спадок.

Оформлення приватної власності

На перший погляд, нічого складного процедура не передбачає: потрібно отримати документи про смерть людини, мати документи про право власності на майно та звернутися до нотаріуса. Неухильне виконання правил оформлення спадщини дозволить максимально швидко та успішно все завершити.

Однак на практиці, коли є непрості сімейні відносини з іншими спадкоємцями, ситуації можуть бути непередбачуваними. Існує безліч судових спорів, де родичі роками не можуть поділити спадщину, залучають кількох адвокатів, підробляють документи та створюють штучні перешкоди, щоб не було винесено остаточного вирішення спору та оформлення прав власності.

Зокрема, у нас є клієнти, які вже тривалий час намагаються зареєструвати свої законні права на спадщину. Наразі паралельно здійснюється розгляд чотирьох судових справ та кримінального провадження. Їх родичі всіляко намагаються якнайдовше продовжити судові процеси, бо розуміють — врешті вони програють.

Наша мета у спадкових справах — зареєструвати все правильно та швидко із самого початку, щоб уникнути подібних ситуацій в майбутньому.

Спадкування

Спадкування — це перехід прав від людини, яка померла, до найближчих родичів померлого. У розумінні закону — це майнові та деякі немайнові активи людини, наприклад, будинок, автомобіль або корпоративні права. Окрім прав, у спадщину також передають обов’язки. Наприклад, це може бути кредит.

Право на спадкування виникає з дня смерті.

Раніше для спадкування відігравало роль місце проживання померлого, тому що це визначало нотаріальний округ, де можна було оформити спадкове майно.

Через воєнний стан останнє місце проживання померлого не має значення — можна звернутися до будь-якого нотаріуса, що працює на підконтрольній Україні території.

Спадкування може відбуватися за заповітом (письмовий документ, в якому людина вказує кому дістанеться набуте нею майно після її смерті) і за законом (якщо заповіту не було).

Не можна отримати в спадок: особисті немайнові права (наприклад, авторство на книгу або комп’ютерну програму), право на відшкодування шкоди, що була завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші схожі виплати, і, за загальним правилом, право на участь в юридичних особах та право членства в громадських організаціях, політичних партіях.

На час війни строк на прийняття спадщини було збільшено. Якщо раніше це було 6 місяців, то до закінчення воєнного стану, якщо людина померла після 05:30 ранку 24 лютого 2022 року — цей строк становить 10 місяців з дня смерті.

Спадкування за заповітом

Спадщину передають тим людям, які були вписані у заповіт. Також заповідач може встановити певні умови на отримання спадщини. Це може бути наявність інших спадкоємців, проживання у певному місці, народження дитини, здобуття освіти тощо.

Є окремий вид заповіту для подружньої пари. Чоловік та дружина мають право скласти один заповіт щодо спільного майна.

Загалом заповіт має бути посвідчений у нотаріуса, проте є винятки. Зважаючи на обставини, замість нотаріуса це може зробити представник органу місцевого самоврядування, головний або черговий лікар закладу охорони здоров’я або командир військового формування, де людина проходить військову службу. Такий заповіт буде рівнозначним заповіту, який посвідчений нотаріусами.

Якщо заповіт був складений з порушеннями (наприклад, заповіт був складений людиною, що є недієздатною), він є нікчемним, тобто таким, що не має жодних юридичних наслідків.

Спадкування за законом

Якщо людина за життя не підготувала заповіт, тоді майно спадкується за законом — тобто за визначеними законом чергами, які вказують на послідовність членів родини, що можуть отримати майно.

Таких черг існує п’ять: кожна з них визначає спадкоємців, які першочергово мають права на майно. Важливо те, що кожна наступна черга має право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Наприклад, до першої черги відносять дітей спадкодавця, того з подружжя, який його пережив, та батьків.

Попри те, як буде отримуватися спадщина — за заповітом чи згідно з чергами — кожен спадкоємець має право прийняти або відмовитися від неї.

Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент смерті, автоматично приймає спадщину, тому згідно із законодавством окремо писати заяву не вимагають. Однак рекомендуємо заяву про прийняття спадщини подати нотаріусу в будь-якому разі для уникнення проблем в майбутньому.

Свідоцтво про право на спадщину

Незалежно від часу прийняття спадщини, вона належить спадкоємцеві з часу відкриття. Проте для підтвердження прав на спадщину та набуття можливості повноцінно розпоряджатися майном, потрібно отримати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємці отримують свідоцтво про право на спадщину після закінчення десяти місяців з часу відкриття спадщини (якщо людина померла після 05:30 ранку 24 лютого 2022 року). Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на неї.

Під час воєнного стану заборонено видавати свідоцтво, якщо спадкова справа не була зареєстрована у Спадковому реєстрі, що було зроблено для уникнення зловживань. Наразі доступ до Спадкового реєстру припинений у Луганській, Херсонській областях, Автономній Республіці Крим, а також частково у Донецькій, Запорізькій, Миколаївській та Харківській областях. Але важливо, що нотаріус може завести спадкову справу навіть якщо немає доступу до цього реєстру. Після відновлення доступу до Спадкового реєстру нотаріус зобов’язаний внести дані про відкриті спадкові справи.

Спадкування майна військового

Процедура спадкування не відрізняється, проте основна проблема часто полягає в тому, що родина не отримала тіло загиблого або військовослужбовець загинув на тимчасово окупованій території. У такому разі є проблеми з отриманням свідоцтва про смерть.

У подібній ситуації потрібно звертатися до суду для встановлення факту смерті. Як доказ потрібно додавати документи, які підтверджують смерть, наприклад, довідка з військової частини, фотографії, показання свідків тощо.

Уже після отримання рішення суду можна отримати свідоцтво про смерть на основі якого буде зареєстровано спадкову справу та здійснювати процедуру спадкування в загальному порядку.

Спадкування за кордоном

Якщо сім’я померлого перебуває за кордоном, а спадщина розташована в нашій державі, тоді заяву про прийняття можна написати та засвідчити вірність у консульстві або посольстві України. Інший спосіб — засвідчити свій підпис у приватного нотаріуса, проте надалі здійснити консульську легалізацію або проставити апостиль.

Цю заяву можна надалі надіслати в Україну нотаріусу, який і відкриє спадкову справу.

Також можна видати довіреність на уповноважену особу (наприклад, адвоката), який в Україні зможе швидко оформити права на спадщину. Проте важливо взяти до уваги те, що заяву про прийняття спадщини потрібно подавати все-таки особисто (або поштою), а не за довіреністю.

Що робити, якщо людина померла на тимчасово окупованих територіях, або майно перебуває в окупації?

Якщо власник спадщини загинув на тимчасово окупованій території, потрібно отримати свідоцтво про смерть згідно з українським законодавством. Для цього потрібно звертатися з позовом до суду. В якості доказів, наприклад, можна надати документи, що підтверджують факт смерті, видані окупаційною владою.

Якщо майно або більша його частина розташована на тимчасово окупованій території, то місцем відкриття спадщини є місце подачі заяви про прийняття спадщини в будь-якого українського нотаріуса, який і видасть свідоцтво про право на спадщину.

У разі коли нотаріальні дії щодо спадщини були розпочаті нотаріусом, який зараз перебуває у тимчасовій окупації, тоді можна звернутися до будь-якого нотаріуса на території підконтрольній Україні для завершення нотаріальних дій.

Спадкування, якщо було втрачено документи на майно або його було знищено

Якщо документи, що підтверджують право власності померлого на спадкове майно, було втрачено або відсутні, потрібно звернутися до нотаріуса, який надасть відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину. Після цієї відмови потрібно подати позов до суду про визнання права власності на спадкове майно.

У разі якщо нерухоме майно фактично знищене і відновлювати його немає сенсу, то можна написати заяву про відмову від прийняття спадщини. І навпаки, якщо є документи на таке майно (хоча й знищене), і є інше вціліле майно, потрібно приймати в спадщину усе, адже часткове спадкування не допускається.

Іноді спадкоємці тимчасово не мають оригіналів документів про право власності померлого. Оскільки строк на прийняття спадщини в період воєнного стану був збільшений до 10 місяців, є більше часу для того, щоб їх отримати.

Спадкування дитиною

Заяву про прийняття спадщини від імені дитини, яка не досягла 14 років, подають її батьки. Якщо дитина має 14 років, вона може написати заяву про прийняття спадщини самостійно та без згоди батьків.

У разі подання такої заяви у консульстві або посольстві України за кордоном посвідчену заяву з додатками потрібно направити будь-якому нотаріусу, що працює в Україні, для відкриття спадкової справи.

Як діяти, якщо виникають проблеми зі спадкуванням?

З огляду на розглянуті ситуації, труднощі під час спадкування, на жаль, не є рідкісними. У разі непередбачуваних обставин, краще звертатися до фахівців, адже чим довше чекати — тим важче потім захистити свою спадщину.

І ціна такого зволікання — витрачені роки та зіпсовані стосунки з рідними, чого можна уникнути якщо вчасно отримати професійну юридичну допомогу з самого початку.

Олександра Вергелес,

молодша юристка практики судових спорів юридичної компанії Міллер

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.