Чи правильно ви сповідаєтеся: як говорити про свої грiхи на сповіді

У своїй сповіді ви маєте перераховувати всі смepтні грiхи, які ми пам’ятаємо, їхню кількість (хоча б приблизно) і вид.

Питання: Кожного чергового разу, коли я йду на сповідь, то сумніваюся, чи правильно я каюсь у своїх грiхах. Не могли б ви дати точну схему, наскільки детально говорити, як називати свої грiхи, наскільки заглиблюватися в усі подробиці? Про це пише CREDO.

Відповідь: Існує дуже багато схем іспиту совісті, який ми робимо, готуючись до сповіді.

Нагадаємо, що сповідання тяжких (смepтних) грiхів є обов’язковим, сповідання ж повсякденних (буденних) грiхів факультативно, але бажано. Немає якоїсь єдиної схеми.

Наприклад, недостатньо сказати про гнів, якщо в гніві ми підняли руку на людину. І якщо ця людина — мати або, скажімо, священнослужитель, то про це теж треба сказати, оскільки гніваючись ми грiшимо проти ближнього, ображаючи його, а піднімаючи руку, ми грiшимо проти його недоторканності, але у випадку матері ми грiшимо ще й проти заповіді про шанування батьків, а у разі священика — здійснюємо і святотaтство.

Знову ж, якщо ми обмовили ближнього, нашкодивши його репутації, то недостатньо сказати «осуджував», — треба назвати грiх, оскільки свідомий наклеп — це смepтний грiх. З приводу розрізнення між смepтними і повсякденними грiхами можна звернутися до наших попередніх питань, в яких ми багато разів порушували цю тему.

Нагадаємо, що на сповіді обов’язково каятися в таких смepтних грiхах (скоєних свідомо і за згодою волі), як: участь у спiрuтичних сеансах, звернення до вopожок, мaгів та цілителів; богохyльство; пропуск Літургії без поважної причини в неділю і приписані свята; причащання без попереднього сповідання смepтних грiхів; замовчування смepтних грiхів на Сповіді; вчинення aбoрту або порада зробити aбoрт; вживання нapкотиків, пuяцтво; грiхи проти цнoтлuвості — наодинці з собою або з іншими людьми (перелік цих грiхів можна знайти в Катехизмі Католицької Церкви); навмисний перегляд aмopальних видовищ і журналів; наклеп на ближнього.

Сповідування повсякденних грiхів не є обов’язковим, але бажаним. При іспиті совісті треба відповісти собі на такі запитання: чи не ухиляюся я від молитви? Чи приділяю увагу своєму духовному життю, чи прагну до святості? Чи виконую обіцянки, дані Богові? Чи був я причиною стрaждань для моїх батьків, дружини, дітей? Чи ставлюся з повагою до батьків, до старших, чи виконую свої обов’язки в навчанні та на роботі? Чи ставлюся з любов’ю до своїх близьких? Чи прощаю образи, уникаючи пoмсти? Чи борюся з нечuстими помислами і фантазіями? Чи поміркована моя мова? Чи шанобливо ставлюся до чужого майна? Чи не прагну до нечесного прибутку? Чи засуджую інших, чи сію розбіжності та сварки? Чи обманюю? Чи належу до людей з підозрілістю і упередженням? Чи був я скромним і цнoтлuвим у своїй поведінці? Чи не дивився на інших людей з хіттю? Чи заздрю чужим благам? Чи не ставився до інших з почуттям переваги і гординею?

Нагадаємо також порядок здійснення Таїнства сповіді. Спочатку треба сказати священикові, скільки часу минуло від останньої сповіді.

Потім перерахувати всі смepтні грiхи, а далі — інші, всі, що пам’ятаємо.

Наприкінці каянник, як правило, вимовляє акт каяття. У будь-якому випадку, якщо ми не знаємо, як підходити до сповіді, достатньо попросити священика про допомогу, і він задасть нам необхідні запитання і підкаже порядок вчинення цього Таїнства.

Усвідомити гріхи та покаятись: як потрібно сповідатися – пояснює священник

Сповідь – одна зі Святих Тайн, у якій на людину сходить велика Божа благодать та відпускаються гріхи. Особливо в період Великого посту, церква радить вірянам сповідатися хоча б один раз.

Як правильно сповідатися та як підготуватися до сповіді, дізнавалися Факти ICTV.

Як підготуватися до сповіді

Священник Української греко-католицької церкви отець Михайло Лозанчин зазначає, що сповідь – це зустріч із Богом, тому люди мають йти сповідатися, щоб розповісти Всевишньому про конкретний відрізок свого життя.

Щоби підготуватися до сповіді, людина має спершу усвідомити свої гріхи. Адже саме з цього починається покаяння.

– Найважливішим аспектом підготовки є Іспит Сумління, або Іспит Совісті. Ви маєте поставити собі питання: За що я маю просити прощення? Яким є моє життя перед Богом? Що я маю визнати на сповіді? – каже отець Михайло.

Спершу потрібно пригадати найбільші гріхи, пристрасті та пороки, з якими потрібно боротися насамперед. Вони повинні бути предметом постійного покаяння та боротьби.

Також варто примиритися з усіма близькими людьми, попросити вибачення та пробачити їх.

Підготовка до сповіді має відбуватися в постійних молитвах та перебуванні на самоті для міркування про свої гріхи. Також допоможе читання духовних книг та дотримування посту.

– Якщо ви нерегулярно відвідуєте храм та не постите у середу, п’ятницю та встановлені Церквою багатоденні пости, необхідно перед сповіддю не менше від трьох днів попостувати.

Якщо ви плануєте сповідатись уперше, то обовʼязково скажіть про це священнику. Він розповість вам, як сповідатися правильно та зможе приділити більше часу й уваги.

Як правильно сповідатися

Отець Валерій Сиротюк зазначає, що свята таїна покаяння – це єдина можливість очистити християнську душу від гріха та примиритися з Богом.

Священник додає, що є три обовʼязкові умов, які потрібно виконати вдома перед сповіддю:

1. Пригадати свої свідомі гріхи – у цьому вам допоможе совість. Щоб збагнути усі свої гріхи, можна уважно прочитати 10 заповідей, та подумати над ними, згадавши своє життя.
2. Збудити в собі щирий жаль за скоєні гріхи.
3. Дати тверду обіцянку собі та Богу, що більше не будете скоювати гріхи.

– Це можна зробити вдома. Після виконання трьох умов можна йти до Бога – у церкву чи храм, – радить отець Валерій.

У церкві відбувається наступний етап сповіді: знайдіть священника чи єпископа та скажіть його про своє бажання сповідатися.

– Запам’ятайте, кожен священник – це твій друг, помічник, адвокат, твій духівник. Тому отець на сповіді допоможе вам знайти внутрішню відвагу та розкаяння. Лише прийдіть до церкви, – каже отець Валерій.

Священник радить не зважати на сором чи страх, адже це нормальні почуття для тих, в кого є совість. Потрібно просто звернутися до духівника та почати розповідати про усі скоєні гріхи, за які вам соромно!

Наприкінці сповіді ви маєте сказати священнику: “Отче, тепер тебе прошу про науку та про відпущення гріхів”.Священник скаже вам стосовно ваших гріхів та надасть священну науку, яку ви маєте уважно послухати.

Потім отець надасть вам покуту, тобто молитви, які ви маєте прочитати за свої гріхи. До речі, це можуть не лише молитви, а й порада зробити добрий вчинок.

На завершення священник прочитає молитву розгрішення.

Навіщо сповідатися

Сповідь — це відкриття своїх гріхів перед Богом у присутності священника, а каяття — це усвідомлення власних гріхів і бажання їх виправити.

Сповідь та каяття — це дві складові примирення з Богом. Сам Господь дав владу Своїм учням відпускати гріхи та казав: Що зв’яжете на землі, буде зв’язаним на небі. А що розрішите на землі, буде розрішеним на небі.

Коли людина готується до сповіді, вона згадує усі гріхи, погані вчинки та думки. І головним тут є відчуття провини перед Богом.

Аби жити з вільним серцем та душею, отримати пробачення від Господа люди мають сповідатися! Адже сповідь – результат усвідомлення власної недосконалості, небажання жити з гріхом.

Справжнє пробачення від Господа настане лише за умови щирого та вільного наміру людини сповідатись.

Як правильно йти до сповіді: що треба робити і розповідати

Щоб правильно пройти таїнство сповіді, слід підготуватися до цього за декілька днів: згадати скоєні від останньої сповіді гріхи та примиритися із близькими. Слід прийти до храму та звернутися до священника з проханням про сповідь.

Як правильно сповідатися – читайте на ТСН.ua.

Відповідно до православної віри, таїнство сповіді або покаяння відбувається через священника і завдяки силі Святого Духа відбувається розрішення (прощення) всіх свідомих гріхів, які скоїла людина після свого хрещення. Священнослужителі мають право відпускати гріхи. Вони є лише свідками на сповіді, а не суддями. Через сповідь людина розпочинає нове життя, змінює життєві орієнтири, отримує силу робити добрі справи.

Також читайте

Новий церковний календар на жовтень 2023 року: коли святкуємо Покрову та інші важливі релігійні дати

Християнин може йти до сповіді після досягнення семирічного віку і робити це протягом усього життя.

Як правильно йти до сповіді

Якщо ви вперше вирушаєте на сповідь, то треба пригадати та розповісти священнику усі свої гріхи, які пам’ятаєте від самого дитинства. Після сповіді бажано приступити до причастя, але для цього треба взяти дозвіл від священника, який приймав сповідь. Якщо ви плануєте причащатися, треба додатково прочитати необхідні молитви та дотримуватися посту.

За кілька днів до сповіді треба згадати всі скоєні від останнього покаяння гріхи та попросити вибачення у близьких. Прийшовши до церкви, скажіть священнику, що хочете посповідуватися. Вам покажуть місце, де відбуватиметься сповідь, і туди прийде священник. Він поставить вам кілька запитань, щоб з’ясувати, чи немає перешкод для сповіді.

Після цього священнослужитель читає передсповідні молитви, нагадує вам про щирість на сповіді. Потім треба підійти до столика, на якому лежить хрест і святе Євангеліє, тричі перехреститися та поцілувати хрест з Євангелієм. Також можна покласти праву руку на Євангеліє і назвати своє ім’я, дане під час хрещення.

Що казати на сповіді

Після цього священник починає слухати вашу сповідь. Розпочати її варто з визнання того, що ви є грішними перед Богом та просите його про відпущення гріхів. Спершу називайте важкі смертні гріхи і переходьте до повсякденних.

Не описуйте свої гріхи детально до дрібниць, але називайте їх простими словами. Не треба намагатися використовувати церковну лексику. Наприклад, якщо йдеться про гріхи проти ближнього, можна сказати про зневагу людьми, осуд і обговорення недоліків близьких, про неправду з вашого боку, заздрість. Якщо треба сказати про зраду чи сексуальні збочення – можна назвати це назвати перелюбом (або прямо – зрадою) та блудними гріхами.

Говорити на сповіді треба тільки про власні гріхи, а не переповідати життєві історії про всю рідню, сусідів і знайомих.

Після завершення сповіді священник кладе єпитрахиль на вашу голову та читає розрішальну молитву, творячи рукою хресне знамення (хрест у повітрі), після чого знімає єпитрахиль з вашої голови. Далі ви маєте перехреститися та поцілувати хрест із Євангелієм. Після цього треба попросити у священника благословення на причастя.

Читайте також: