Їжа – не основне: ПЦУ та УГКЦ розповіли, як правильно постити і в чому мета Великого посту

Великий піст для православної та греко-католицької церкви триває з 27 лютого по 15 квітня. У цей час віряни дотримуються певних обмежень у їжі та стараються не вживати м’ясо, сир, яйця та молочні продукти.

Однак під час посту необхідно дбати й про духовне очищення. У коментарі 24 Каналу священники ПЦУ та УГКЦ розповіли про основне значення посту для вірян та пояснили, як правильно постити.

Як правильно дотримуватися посту

У Великий піст християни наслідують Ісуса Христа, який, перебуваючи в пустелі, постив та молився протягом 40 днів. Тому для посту є важливим як тілесний, так і духовний аспекти.

Важливо розуміти, що піст полягає не лише в їжі. Оскільки якби піст означав лише обмеження в їжі, тоді, як каже святий Йоганн Дамаскин, були б святими корови, бо вони їдять тільки траву,
– пояснив Михайло Омелян.

Священник зазначив, що їжа під час посту – це не основна мета. Оскільки піст – це не дієта, а добровільне самообмеження людини на певний період від усього зайвого, що відвертає її та негативно впливає на неї. Задля духовного посту ми постимо і тілесно. Таким чином віряни вдосконалюються і душею і тілом. За словами священника, піст – це подорож, під час якої ми позбуваємося того, що нас віддаляє від Бога. У цей час ми очищаємо свої душі від гріхів.

Великий піст 2023 / Фото Pinterest

За словами отця УГКЦ Василя Руденка, піст – це не про відмови, а про те, щоб зробити якийсь якісний поступ у своєму житті: “У пості кожній людині потрібно робити якийсь поступ та якісно змінитися. Бо піст – це не про відмову, а про навернення. Про те, що людина повинна стати кращою. Вона має зрозуміти свої помилки та спробувати їх якимось чином виправити”.

Крім того, отець зазначив, що від посту звільняються люди пенсійного віку, діти, а також хворі люди, які не можуть дозволити собі відмовлятися від якихось продуктів. Тому, як дотримуватися посту – вибір кожного особисто.

У Великий піст церква закликає дотримуватися посту всім. Звичайно, що кожен це повинен робити відповідно до своїх можливостей. Хтось відмовляється від певної їжі, а хтось – від поганих звичок: куріння чи алкоголю. Чітких приписів немає від чого людині треба відмовитися, адже кожен має визначитися сам,
– пояснив священник.

Як правильно постити: пояснення священника / Фото Pinterest

Нагадаємо, що не всім людям варто дотримуватися суворого посту. Адже вірянам, в яких є проблеми зі здоров’ям, небезпечно забороняти собі вживати м’ясо, рибу, яйця та молочні продукти.

Тому постити не обов’язково особам, які мають серйозні захворювання, вагітним та породіллям, дітям до 14 років, літнім людям, безхатькам, людям, які перебувають в далекій дорозі (понад 8 годин) та тим, хто важко та багато працює.

Що треба знати про правила посту в УГКЦ?

27 лютого 2023 року в УГКЦ в Україні розпочався Великий піст. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, у яких ідеться про те, коли і як треба постити.

Правила посту в УГКЦ регулює, зокрема, кан. 115 партикулярного права.

Метою покутної практики посту, покаяння і стримання, йдеться в документі, є надолуження за вчинені гріхи та осягнення більшої досконалості задля особистого освячення. Така практика — найдавніша традиція Української Греко-Католицької Церкви.

Під час Великого посту постити зобов’язані всі вірні, за винятком кількох категорій людей, про які розповімо нижче.

Коли і як треба постити?

• у перший день Великого посту і Страсну п’ятницю — суворий піст, тобто треба утримуватися від вживання м’ясних і молочних продуктів та яєць, а також страв, які містять ці продукти;
• у перший тиждень Великого посту і впродовж усіх днів Страсного тижня потрібно утримуватися від споживання м’ясних продуктів і страв;
• у понеділок, середу та п’ятницю інших тижнів Великого посту треба утриматися від споживання м’ясних продуктів і страв; у вівторок та четвер дозволено всі види їжі.

Протягом усього часу Великого посту вірні зобов’язані утриматися від організації та участі в гучних забавах, весіллях, танцях, розвагах та інших подібних заходах.

Хто звільнений від обов’язку посту?

Є певні категорії людей, які звільнені від обов’язку посту. Це:

• діти до 14 років;
• особи, яким виповнилося 60 років;
• важкохворі;
• вагітні;
• матері після пологів і ті, що годують груддю;
• ті, що подорожують (якщо час подорожі перевищує вісім годин);
• ті, що важко працюють;
• ті, що харчуються зі столу інших;
• убогі, котрі живуть із милостині.

В окремих випадках звільняти від обов’язку постити може місцевий ієрарх, заохочуючи в цьому разі вірних до здійснення діл побожності та милосердя.

Департамент інформації УГКЦ

Великодній піст: як правильно постити

З понеділка у православних і греко-католиків розпочинається Великий піст – Чотиридесятниця, який триватиме 7 тижнів – аж до Великодня. Великодній піст для християн – це час смиренності, покаяння та різних обмежень, у тому числі й у їжі. Зокрема, Церква рекомендує утриматися від м’ясних продуктів, послідовники ж суворого посту подекуди відмовляються не тільки від м’яса, а й риби, молочних продуктів та яєць, про це пише Вголос.

Для вірян Великодній піст – це, звичайно, час духовного очищення й утримання від мирських задоволень. Отець Олесь Август Чумаков, селезіянин, наголошує, для віруючих постування до Великодня – це не просто 40-денне обмеження споживання м’яса та алкогольних напоїв, а передовсім духовне оновлення через молитву й милосердя.

«Деякі люди спроваджують піст лише до обмежень у їжі. Це не є головним у пості. У цьому питанні ми зобов’язані дотримуватися канонів, прийнятих нашою Церквою, яка окреслює особливо строгий піст лише в першому тижні посту й у Велику п’ятницю. Людина дасть собі раду подолати пісні обов’язки, якщо своєчасно відкине негативний погляд на піст. Уміння бачити перед собою на кожну мить зближення свята Воскресіння дасть нам наснаги. Мусимо твердо триматися основи: піст є часом просвітлення, кроком до занурення в Боже світло! Благаю вас увійти в піст і стати ревними в молитві! Нехай ніхто з нас не омине молитовне багатство Великого посту. Закликаю вас усіх до особливо глибокого пережиття Літургії Напередосвячених Дарів у кожну середу і п’ятницю. Закликаю вас усіх бути милосердними до наших померлих, що митарствують у дорозі до Неба: нехай наша участь у заупокійних службах-сорокоустах принесе їм полегшення і відкриє браму Царствія Божого. Нехай ніхто не відкидає необхідність перечитати у Великому посту біблійні книги: Буття, Вихід, Пророка Ісаю і Премудрості. Найголовніше: кожний має роздивитися там, де живе, знайти тих, хто мовчазно потрібує і очікує милосердя. Осягненням Великого посту є входження у велич свята Пасхи і пережиття Воскресіння».

І якщо з релігійного погляду віряни дотримуються посту в пам’ять про Ісуса Христа, який 40 днів постився в пустелі, то заборона на споживання м’яса в Чотиридесятницю, за словами отця Олеся Августа Чумакова, пов’язана з початковим періодом встановлення християнства на тлі відмови від язичницьких тваринних жертвоприношень. «Не їмо м’ясних страв, бо саме вони в першохристиянські часи найчастіше були з того м’яса, яке приносили в жертву язичницьким богам. Тим самим ті, хто їв це м’ясо, причащались ідольськими жертвами. Але в нинішньому християнському пості духовний аспект переважає», – зазначає панотець.

З погляду сучасної науки вже доведено благотворний вплив постів на здоров’я людини. Дослідники медичного центру Інституту серця підтверджують, що регулярні періодичні пости є корисними для серця, оскільки знижують ризик хвороб коронарних артерій, діабету та рівень «поганого» холестерину в крові.

Біолог, докторант Поморського університету в Польщі Галина Ткаченко стверджує, що такий позитивний вплив відсутності в раціоні власне м’ясних продуктів на організм людини може бути пов’язаний з певними канцерогенними властивостями червоного м’яса та ковбасних виробів.

«Міжнародне агентство з вивчення раку разом із Всесвітньою організацією охорони здоров’я оприлюднили результати досліджень, згідно з якими встановлено, що вживання в їжу в’яленого м’яса й ковбасних виробів збільшує ризик виникнення раку товстої кишки, підшлункової і передміхурової залози та раку простати. Зокрема, часте і необмежене споживання червоного м’яса (яловичина, свинина, телятина, баранина) вважають фактором ризику розвитку раку товстої кишки і яєчників, що пов’язано з наявністю в цих продуктах утворених під час обробки канцерогенних сполук, таких як поліциклічні ароматичні вуглеводні, гетероциклічні аміни або акриламід. Утім зовсім відмовлятися від м’ясних продуктів, я вважаю, не варто, оскільки м’ясо є важливим джерелом заліза, цинку, вітаміну В12 та незамінних амінокислот, що не синтезуються в нашому організмі, але входять до складу білків нашого тіла», – наголошує Галина Ткаченко.

Отже, обмежуючи себе в м’ясних стравах під час постування, ми не тільки дотримуємося церковних канонів, а й здійснюємо профілактику онкозахворювань. Те що постування поліпшує самопочуття і добре впливає на здоров’я, підтверджують і дієтологи.

Зоряна Завада, головний дієтолог Львівської області, зазначає: під час посту наш організм позбувається токсинів та шлаків, у такий спосіб нормалізується обмін речовин. Зменшувати навантаження на організм через споживання жирної та важкої білкової їжі (свинина, баранина) варто і гіпертонікам, і людям з надмірною вагою.

Утім вагітним жінкам, мамам, що годують малят грудним молоком, дітям, літнім людям та особам з певними захворюваннями серцево-судинної системи й порушенням обміну речовин медики таки не радять строго дотримуватися посту.

«Дотримуватися строго посту 40 днів – це все ж таки стрес для нашого організму. Найкраще поститися у дні, які рекомендує Церква, – це середа і п’ятниця. Оскільки за недостатнього харчування під час постування та незбалансованого раціону в людей знижується працездатність, розвивається розумова й фізична слабкість. Тим паче зараз весна, недостатня кількість вітамінів та авітаміноз у поєднанні з 40-денним постуванням трохи важкувато відображаються на нашому організмі. До того ж недостатність тваринного білка в організмі (в м’ясних і молочних продуктах) призводить до зниження опірності організму до різних інфекцій, знижується імунна реакція, зростає ризик різноманітних інфекційних захворювань, зокрема гострих респіраторних недуг», – зауважує Зоряна Завада.

Тому медики рекомендують поступово входити в піст, різко не обмежуючи себе у споживанні білкової їжі, уважно і помірковано ставитися до свого харчування. Оскільки існує певна заборона на м’ясо, а подекуди й рибу та птицю (за строгим каноном, їх дозволено вживати лише на Благовіщення та у Вербну неділю), молочні продукти і яйця, то для профілактики дефіциту білка в раціон варто включати «альтернативний» рослинний білок – різноманітні продукти із сої та бобові.

Хоч нині фінансове становище простих вірян не вельми дозволяє замінити м’ясопродукти пісною рибою чи морепродуктами, втім Андрій Вакулюк, дієтолог Львівської залізничної лікарні, переконує, що й дешевші продукти містять чимало поживних і корисних для нашого організму речовин. «З фруктів найкраще їсти яблука, в них багато поживних речовин і мікроелементів. Джерелом енергії можуть слугувати сухофрукти: чорнослив, курага. Квашена капуста також дуже корисна для нашого організму, бо містить багато вітамінів, особливо С. Під час посту треба вживати якнайбільше овочів і фруктів, у такий спосіб насичуючи організм поживними речовинами».

Дієтологи також рекомендують поступово й акуратно виходити з посту у Великдень, оскільки надмірне споживання м’ясних страв у свято може спричинити розлади травлення, а банальне переїдання після постування виведе з ладу й здорову людину, що вже казати про хворих зі шлунково-кишковими недугами. Саме тому великодній сніданок дієтологи рекомендують почати з відварного яйця – збалансованого білкового продукту, який стимулює активність травної системи.

Таким чином, стримання і поміркованість під час Великого посту в думках, словах, учинках і в харчуванні сприятиме зціленню не тільки душі, а й тіла. Тож постуйте на здоров’я!

Бажаєте дізнаватися головні новини Луцька та Волині першими? Приєднуйтеся до нашого каналу в Telegram!