Що таке буддизм?

Буддизм – це сукупність методів, які допомагають розкрити весь наш людський потенціал завдяки розумінню істинної природи реальності.

Буддизм був заснований в Індії 2500 років тому Сіддгартхою Ґаутамою, більш відомим як Будда. Його вчення поширилось усією Азією і зараз є четвертою за величиною релігією у світі. Більшу частину життя Будда навчав своїм власним методам просвітлення, допомагаючи іншим також стати просвітленими буддами. Він зрозумів, що, хоча всі люди однаково мають здатність досягти стану будди, всі вони також сильно відрізняються за своїми уподобаннями, інтересами й талантами. З огляду на це, він навчав найрізноманітнішим методам, які допомагають подолати обмеження та розкрити людський потенціал.

У кожній культурі, яка прийняла буддизм, робився акцент на різних його аспектах. Однак, хоча й існує багато форм буддизму, всі вони мають спільну основу.

Основна буддійського вчення – Чотири благородні істини

Основне вчення Будди відоме під назвою Чотири благородні істини. Це чотири факти, істинність яких бачать високореалізовані істоти.

Перша благородна істина: істинні проблеми

Хоча в житті є багато радощів, кожна істота – найменша комаха, безхатченко та мільярдер – стикається з проблемами. Між народженням і смертю ми старіємо, хворіємо, помирають наші близькі. Ми переживаємо розчарування і невдоволення, коли не отримуємо бажаного або стикаючись із тим, чого не хочемо.

Друга благородна істина: істинна причина проблем

Наші проблеми виникають через цілу низку причин і умов, але Будда казав, що основною причиною є наше власне нерозуміння реальності. Воно полягає в тому, що наш ум проєктує неможливі способи існування на себе, на всіх і на все навколо.

Третя благородна істина: істинне припинення проблем

Будда побачив, що можна позбутися всіх наших проблем, усунувши їхню причину – наше власне невігластво, і більше ніколи стикатися з ними знову.

Четверта благородна істина: істинний шлях ума

Проблеми припиняються, коли ми усуваємо невігластво з допомогою правильного розуміння реальності. Для цього потрібно усвідомити, що всі ми взаємопов’язані та взаємозалежні. На цій основі ми розвиваємо любов і співчуття однаковою мірою до всіх живих істот. Коли ми позбудемося хибних уявлень про те, як ми та інші існуємо, ми зможемо приносити користь як собі, так і іншим.

Три рівні буддійського вчення

Далай-лама говорить про три рівні буддизму:

• Буддійська наука про ум: як із точки зору суб’єктивного досвіду працюють емоції, наше сприйняття та мислення.

• Буддійська філософія: етика й логіка, а також буддійське розуміння реальності.

• Буддійська релігія: карма, ритуали й молитви, віра в минулі й майбутні життя.

Буддійська наука доповнює сучасну нейронауку, надаючи розгорнуту мапу різних когнітивних функцій ума: від чуттєвого сприйняття, концентрації, уваги, усвідомлення і пам’яті до наших позитивних та негативних емоцій. Зміцнюючи позитивні нейронні мережі, ми можемо посилити конструктивні якості нашого ума.

У буддизмі ми більше спираємося на дослідження, ніж на віру. Тому наукові відкриття є дуже корисними для буддизму. – Далай-лама XIV

На фізичному рівні буддійська наука також включає в себе розвинуту медичну систему, яка пропонує методи лікування багатьох хвороб. Що стосується зовнішнього світу, в буддизмі проводиться детальний аналіз матерії та енергії, що має багато спільного з квантовою фізикою. Буддійська наука також висвітлює теми походження, існування та кінця всесвіту, стверджуючи, що нашому всесвіту передував нескінченний ряд всесвітів, який не має початку.

Буддійська філософія розглядає такі питання, як взаємозалежність, відносність і причинно-наслідкові звʼязки. Вона представляє собою добре деталізовану логічну систему, засновану на дебатах та теорії множин, яка допомагає нам зрозуміти хибні проєкції нашого ума.

Буддійська етика ґрунтується на розпізнаванні того, що є корисним та шкідливим, як для нас, так і для інших.

Незалежно від того, віруючі ми чи агностики, віримо в Бога чи карму, кожен може дотримуватися принципів етики. – Далай-лама XIV

Буддійська етика передбачає визнання та культивування основних людських цінностей, таких як доброта, чесність, щедрість і терпіння в поєднанні з рішучим наміром не завдавати шкоди іншим.

Буддійська релігія розглядає такі теми, як карма, минулі та майбутні життя, механізм переродження, звільнення від переродження та досягнення просвітлення. Вона включає такі практики, як начитування мантр, медитації та молитви. У буддизмі немає єдиної священної книги, на кшталт “Біблії буддизму”, однак кожна традиція має свої власні тексти, що ґрунтуються на основному вченні.

Люди можуть молитися будь-де й будь-коли, хоча багато хто воліє робити це в храмах або перед святинями у себе вдома. Метою буддійської молитви є не здійснення бажань, а пробудження власної внутрішньої сили, мудрості та співчуття.

У буддизмі немає правил щодо харчування, але більшість майстрів заохочують учнів дотримуватися вегетаріанства, наскільки це можливо. Будда також наставляв своїх послідовників не вживати алкоголь і наркотики. Буддійська практика спрямована на розвиток усвідомленості та самодисципліни, які ми зазвичай втрачаємо, коли напиваємося або ловимо кайф.

У буддизмі є давня монаша традиція: монахи та монахині дотримуються сотень обітниць, включаючи повну цнотливість. Вони голять голови, носять ряси й живуть у монаших спільнотах, де присвячують своє життя навчанню, медитації, молитвам і проведенню церемоній для мирян. Сьогодні багато мирян вивчають буддизм і практикують медитацію в буддійських центрах.

Буддизм відкритий для всіх

Будда був такою ж людиною, як ми. Він побачив реальність того, як ми насправді існуємо, подолав усі свої недоліки й реалізував весь свій потенціал; у буддизмі ми називаємо це “просвітленням”. Будда не міг просто змахнути рукою і зробити так, щоб усі наші проблеми зникли. Замість того він показав нам шлях, яким ми можемо йти, щоб звільнитися від життєвих проблем і розвинути найкращі якості нашого ума – любов, співчуття, щедрість, мудрість і багато інших.

Вчення про те, як розвинути ці якості, є відкритим для всіх – незалежно від культурного походження чи релігії. Буддизм не передбачає віри в Бога чи богів, а просто закликає нас перевіряти вчення так, ніби ми купуємо справді коштовну річ. У такий спосіб ми підходимо до суті вчення Будди – етики, співчуття та мудрості. Ми свідомо утримуємося від шкідливих дій і активно здійснюємо позитивні: корисні для нас та інших. Це може призвести лише до того, що однаково бажає кожен із нас: щастя і благополуччя.

Буддизм і філософія

Серед неортодоксальних навчань VI-IV ст. до н. е. особливу увагу слід приділити буддизму. Буддизм включав багато різноманітних концепцій, проте існував певний загальний комплекс ідей, які приймалися усіма напрямками буддизму.
Засновник буддизму, якого визнають всі напрямки цього вчення, – Сиддартха Гаутама (563-483 рр. До н. Е.). Народився в царською сім’єю у м Капілавасту (у передгір’їв Гімалаїв). В юності відмовився від світського життя. За переказами, одного разу виїхавши за ворота палацу, побачив каліку, старця, похоронну процесію і ченця-аскета. Ці чотири зустрічі потрясли Гаутаму, доти не знав, що в світі існує не тільки радість, а й горе. Він залишив палац і, ставши аскетом, шукав відповідь на питання про дійсний джерелі всіх страждань і про шляхи до повного позбавлення від них. Після шести років сумнівів і пошуків настало осяяння – Гаутама став «просвітленим», Буддою. Він зрозумів, що життя є страждання, що страждання має причини й існує шлях до позбавлення від страждань. Він знайшов спогад про колишні народженнях. Незабаром після цього Будда звернувся з проповіддю до п’яти мандрівним ченцям – брахманам. Перша проповідь Будди була згодом названа «першим поворотом колеса дхарми». Саме з неї почалася довга історія буддизму.
І для раннього, і для сучасного буддизму характерна ідея «серединного шляху». Буддизм виступав проти крайнощів (у тому числі проти аскетизму, проповедуемого джайністи).
Кожен прихильник буддизму повинен осягнути чотири «благородні істини»:
– Життя у світі повне страждань;
– Існує причина цих страждань;
– Можна припинити страждання на землі;
– Існує шлях, що веде до припинення страждань взагалі, це шлях в нірвану, до неба.
Перша «благородна істина» стверджує, що життя у світі повне страждань. Народження, старість, хвороба, смерть, горе, печаль, бажання, відчай – все, що породжене прихильністю до земного, є страждання. Страждання не просто є чимось випадковим, воно існує закономірно і повсюдно; навіть те, що здається задоволенням, насправді є джерелом страждання.
Друга «благородна істина» стверджує, що існує причина цих страждань. Страждання є результат народження в цьому світі, оскільки народження викликано пристрастю до всього земного. А наші бажання, в кінцевому рахунку, походять від незнання. Якби ми розуміли устрій світу і, отже, розуміли б причини страждань, то у нас не було б пристрасті до земного; тоді припинилося б народження, а разом з ним і страждання.
Третя «благородна істина” говорить про те, що якщо усунути умови, які породжують страждання, то припиняться і страждання. Звільнення від страждань досяжно, але при виконанні певних умов. Якщо необхідні умови будуть виконані, настане стан звільнення – нірвана (в буквальному перекладі: «загасання», «знищення») – угашение пристрастей, а разом з ними і страждань. Нірвана – стан безтурботності, незворушності і безпристрасного самовладання – гарантія від переродження. Але нірвана – це
НЕ бездіяльність. Сам Будда, досягнувши нірвани, якийсь час сумнівався. Чи слід поширювати своє вчення далі, чи повинен він трудитися для звільнення ближніх? І він вирішив, що споруджений з таким трудом пліт, на якому він переплив потік страждань, не повинен зникнути, повинен бути переданий іншим. Звідси висновок – потрібно працювати заради морального підйому ближніх.
«Вісімковий шлях». Четверта «благородна істина» – опис шляху до звільнення від страждань. Вчення Будди являє собою відповідь на питання: як досягти нірвани? Для цього необхідно пройти «вісімковій шлях», що включає наступні етапи:
1. Правильні погляди – правильне розуміння чотирьох благородних істин.
2. Правильну рішучість – твердий намір перетворити життя. На цьому етапі потрібно відмова від прихильності до світу, відмова від поганих намірів і ворожнечі по відношенню до інших людей.
3. Правильну мова – контроль над промовою, утримання від ліні, наклепу, фривольних розмов.
4. Правильна поведінка – відмова від знищення живого, від злодійства, від невірного задоволення почуттів.
5. Правильний спосіб життя – отримання коштів для існування чесним шляхом.
6. Правильне зусилля – постійне прагнення до виключення старих поганих думок і закріпленню в розумі хороших ідей (в іншому випадку можна зійти з шляху).
7. Правильний напрямок – думки – знання про те, що всі речі по своїй природі минущі, тому не повинно бути прихильності до речей і печалі з приводу їх втрати.
8. Правильне зосередження, що включає 4 стадії:
1) насолоду радістю відчуженості і чистого мислення;
2) радість, спокій і внутрішній спокій, що породжує роздуми, усвідомлення радості і спокою;
3) спробу перейти до стану байдужості, перехід до досконалої незворушності і звільнення від відчуття тілесності;
4) спробу звільнитися навіть від свідомості звільнення і незворушності і від усіх почуттів радості і наснаги, які раніше відчував чоловік.
Буддисти запевняли, що проходження восьмеричного шляху забезпечує людині повне душевне заспокоєння, яке не може бути порушене вже нічим. Той, хто досяг цього стану, більш вже не втілитися в світі і не буде схильний перерождениям і страждань. Буддисти були впевнені в необмежених можливостях людини для зміни своєї природи і «звільнення».
Важливим моментом буддизму є ідея про невіддільності один від одного знання і моральності. У нірвані людина досягає досконалої мудрості, досконалої чесноти, досконалої незворушності.
Буддизм підкреслює важливість таких моральних якостей, як доброзичливість, співчуття, радість і безпристрасність. Будда вважав, що без цих якостей знання неможливо, а якщо й можливо, то марно.
Цікаво, що буддизм закликав не до боротьби з несправедливістю в світі, а до усунення реакцій людини на навколишній світ, до ослаблення «вогню внутрішніх бажань». У стані нірвани вільний дух усвідомлює байдужість всіх якостей, нікчемність всіх відмінностей у зовнішньому світі, він звільняється від залежності від зовнішнього світу.
Буддизм вважає, що вища ступінь досконалості полягає не тільки в тому, щоб самому прийти до нірвани, але й інших підвести до неї, т. Е. Врятувати не лише себе, а й інших.
Буддизм формувався як етичне вчення. Коли Будді задавали питання про те, чи відрізняється душа від тіла, безсмертна вона, він відмовлявся відповідати. Будда вважав, що існує 10 даремних питань:
1. Вічний світ?
2. Чи він невечен?
3. кінцевий чи світ?
4. Або він нескінченний?
5. Тотожна чи душа тілу?
6. Отлична чи душа від тіла?
7. Безсмертний чи пізнав істину?
8. Чи він смертний?
9. Чи пізнав істину одночасно і безсмертним і смертним?
10. Чи буде він ні безсмертним, ні смертним?
Замість цього слід задавати питання про страждання. Завдання людства – покласти край стражданням.
Буддизм не обмежується етичною проблематикою. Необхідно звернути увагу на наступні філософські концепції буддизму. Це, насамперед, загальний закон причинності (концепція залежного походження речей). Все існуюче залежить від чогось і сама не може загинути безслідно. Будда назвав цю концепцію Дхамма.
Друга важлива концепція – вчення про загальне зміні і сталості. Будда говорив: «Що здається вічним – зникне; високе – знизиться; де є зустріч – буде і розлука; все, що народжене, помре ». Дхарми – потік минущих елементів буття.
Третя концепція – вчення про людину. Людина, з точки зору буддистів, – сукупність матеріального тіла і нематеріального розуму і свідомості. Поєднання декількох фізичних елементів (земля, вода, вогонь, повітря) створює тіло. Душа – не якась самостійна субстанція, а лише ряд змінюють один одного психічних станів. Існує внутрішня сила (практи), яка забезпечує цілісність особистості, утримує в рівновазі її фізичні і психічні властивості.
Оскільки душа – це не якась особлива субстанція, то переродження ілюструється образним порівнянням: коли рухається куля стикається з іншою кулею, він передає йому свій рух, а сам зупиняється. При переродженні згасання одного психічного стану як би запалює інше психічний стан.
Буддизм визнає богів, але виходить з того, що вони мають владу в обмеженій сфері мирського буття. Буддисти різко виступали проти ідеї виникнення Всесвіту в результаті діяльності Бога – творця. Проте в подальшому відбувається обожнювання Будди, він зображується істотою, наділеним надприродними якостями, здатністю творити чудеса, головувати над богами, бути правителем Всесвіту. Але це відбувається пізніше. Біля витоків ж буддизму стояла думка про те, що рядові прихильники буддизму потребують богів, а монахи – ні.
Одне з важливих положень буддизму – рівність за народженням. У «мирської» життя жерці і воїни визнавалися привілейованими станами, але для духовного життя подібні відмінності не вважалися істотними. На перше місце ставилися «моральні заслуги» людини. Це було викликом давніми уявленнями про «достоїнствах, переданих у спадок». Ця ідея відповідала нових умов життя, коли становище людини стало співвідноситися з його особистими успіхами, зокрема, його майновим станом. Розвиток торгівлі і ремесла призвело до того, що заможні вайшьи суперничали за багатством з брахманами і кшатрії; високого матеріального становища досягали і деякі ремісники-шудри.
Змінилося і ставлення до жінки. Жінки поряд з чоловіками слухали проповіді Будди; крім громад ченців виникали спільноти монахинь. Жінкам-мирянки у разі смерті чоловіка дозволялося одружуватися вдруге. У цьому полягала радикальна розбіжність буддизму з брахманізмом, що відмовили жінці у праві на яку-небудь самостійну духовне життя.
Буддизм припускав терпимість по відношенню до інших філософських течій. Вважалося, що їх прихильники також володіють часткою «істинного знання»; задача буддиста-проповідника – дати їм можливість отримати повне знання. Відзначимо, що брахманізм визнавав в якості мови релігійних і вчених текстів тільки санскрит; буддисти ж вважали, що їх погляди можуть пропагуватися і фіксуватися на будь-якій мові. Цей момент теж сприяв зростанню популярності буддизму.
У ході еволюції буддизму виникло близько 30 шкіл. Головні з них хинаяна і махаяна.

✅Буддизм – коротко і зрозуміло

Буддизм – це не стільки релігія в знайомому вигляді, а більше вчення, яке можна назвати релігійно-філософським.

З’явившись в Індії в VI столітті до н.е., воно широко поширилося по багатьох, в основному по східних, країнах світу.

Коротко про релігію буддизм

В основі філософського вчення лежить напрямок віруючого на пошук істини. Воно допомагає людині усвідомити і побачити речі такими, які вони в реальності.

Символ буддизму – Дхармачакра, або Колесо Закону (колесо сансари)

Buddhism не містить поняття про богів. На відміну від інших релігій, у вченні немає зв’язку між людиною і Абсолютом. Є мета виростити бога всередині себе.

Популярна в буддизмі тема перевтілення душі. Відповідно до теорії реінкранації, проживання нових життів – це придбання нових випробувань і страждань, потреб і бажань.

Перевтілення в буддизмі називають “колесом сансари”, при русі якого душі народжуються в інших нових тілах.

Вчення Будди і його філософія

Буддизм спрямований не на поклоніння богу, а на пізнання людиною свого внутрішнього «я». Відрікаючись від бажання володіння матеріальними речами, буддист досягає Нірвани.

Шлях до так званого Вселенського спокою лежить через позбавлення від хвилювань і тривог. Суть вчення можна назвати «оглушливою тишею», яку прагнуть отримати сповідують буддизм люди. Досягли просвітлення, вони можуть стати успішними в житті.

Простота навчання пізнається через правильну медитацію. Велич і особливості буддизму у відсутності спроб переконати в чому-небудь або довести будь-які істини. Людина сама отримує знання незвичайним для всіх методом медитації, відмінним від інших шляхів нав’язування інформації.

Буддійська філософія вважає кожного частинкою бога, звільняє від почуттів, які затуманюють розум.

Особистість людини пригнічується:

• страх;
• невігластво;
• лінь;
• жадібність;
• егоїзм;
• злості;
• роздратування.

Очищаючись від цих почуттів, релігія сприяє розвитку наступних якостей:

• щедрість;
• доброта;
• мудрість;
• працьовитість;
• співчуття;
• подяка.

Розвиток доброчинних якостей свідомості через саморозвиток призводить до просвітління, до створення яскравого і сильного розуму.

Буддисти та їх спосіб життя

Буддійська культура просувається наступними соціальними групами:

• Класом ченців, що займаються виконанням ритуалів і живуть в безшлюбності в монастирях. Відрізняються зовні від оточуючих червоними шатами.
• Класом мирян, які допомагають матеріально ченцям. Піклуючись про сім’ї, неосвічені, вони намагаються застосовувати заповіді вчення в своєму повсякденному житті.
• Класом йогіноів, які здійснюють живу передачу, що впливають на всі сторони буття і перетворюють їх. Живучи далеко від усіх, іноді в печерах, стають просвітленими вчителями. Вони помітні за нечесаним волоссям, довгими нігтями, дивною поведінкою та дешевим одягом з вовни та бавовни.

• Міларепа – автор відомих на Тибеті пісень мудрості.
• Житель гімалайського Королівства Бутан Другпа Кюнлег, якого шанують на своїй батьківщині за силові поля, що допомагають здійснювати бажання.

Засновник релігії

Основоположником релігії, на думку вчених, був Будда Шак’ямуні. Його справжнє ім’я – Сіддхартха Гаутама, принц племені, який народився в 563 році до нашої ери на території, прилеглій до Гімалаїв.

Батько дав хлопчикові ім’я, що означало «виконуючий бажання». Мудрець передрікав дитині стати в майбутньому великим філософом або правителем, який об’єднав землі. У юнацькому віці майбутній Будда вивчав ремесло воїна і класичну індійську літературу.

Проживши до 29 років в розкоші, який не знав розчарувань і потреби, царевич стає одним з пустельників, мандрівних по світу.

Виникнення у нього бажання перевтілитися засноване на зустрічі з похоронною процесією, спілкуванні з людиною, хворим на проказу і старцем. Ці доленосні зустрічі підштовхнули Гаутаму зайнятися пошуком істин буття, знайти способи усунення людських бід.

Він вивчав науки самопізнання, вів аскетичний спосіб життя, катуючи своє тіло. Істина відкрилася царевичу після 49 днів безперервної медитації в позі лотоса. Просвітленням було для юнака поняття про те, що розум змінюється, він не вічний.

Ставши Буддою – “просвітленим, пробудженим”, пророк проповідував вчення, своє пояснення сенсу життя. Його життєвий шлях тривав близько 80 років.

Після його смерті знаннями ділилися учні Будди. Вони проповідували незначність матеріальних цінностей і любов, на якій базується все життя.

Священна книга

Вчення Будди довгий час передавалося з вуст в уста. Святе Письмо виникло через страх втрати основних заповідей.

Перші записи були зроблені на листках пальм, вони складали збірку «Тіпітака». “Палійський канон” – це друга назва “трьох кошиків”.

Про збірку не можна говорити як про»Головну книгу буддизму”. Різні тематики висвітлені за допомогою легенд, оповідань і проповідей, які з часом перетерпіли безліч інтерпретацій – видозмін.

• “Віная-пітака”, що містить “кошик статуту”, присвячений правилам і порядкам для буддійських ченців;
• “Суттанта-пітака” – “кошик повчань”, що складається з проповідей у вигляді 1000 трактатів;
• “Абхідхамма-пітака» – “кошики чистої свідомості”, аналізу принципів вчення, найскладнішої для сприйняття.

Писання належать до жанрів вчення, наукової праці та художньої літератури. Вони вчать пізнавати Вселенський спокій і істину.

Про основні ідеї віровчення

Будда відкрив істини, на яких базується його вчення.

Якщо говорити про них коротко і зрозуміло, то:

• Страждання людини і є його життя. Все в світі непостійно і переходяще. І що б не з’явилося, воно завжди знищується.
• Поява страждань пов’язано з появою бажань. Чим більше людина жадає матеріального, тим більше його страждання.
• Позбувшись від бажань, можна позбутися від страждання. Позбавлення від пристрастей і бажання матеріального сприяє досягненню стану нірвани, при якому настає блаженство.
• До придушення бажань можна прийти за допомогою шляху порятунку, що рятує від страждань і названого вісімковим.

Цікавим фактом є те, що в буддизмі, так само як і в релігіях християнства та ісламу, існують свої цінності, до яких відносяться:

• сам Будда, яким може бути і засновник, і просвітлений послідовник;
• Дхарма, яку складають основи, принципи і саме вчення;
• Сангха, громада тих, хто дотримується буддизму.

Напрямки найдавнішої зі світових релігій

Філософські напрямки буддизму зародилися з давніх часів:

1. Хінаяна заснована на визнанні появи того, що відбувається як результату дій, способу життя і думок самої людини. Ідеалом служить монах, який має можливість позбавлення від перевтілень. Не визнаються ні святі, ні обряди, ні рай чи пекло, ні ікони чи культові скульптури.
2. Махаяна, що визнає благочестя і порятунок навіть для мирян, що закликає до поклоніння культовим зображенням і святим, що припускає наявність раю.
3. Ваджраяна, що спирається на медитацію і принципи контролю за самосвідомістю.

Поширення

Подивимося, серед яких народів широко поширений буддизм:

• Індія – є батьківщиною вчення, але тільки близько 1% населення складають буддисти.
• У Таїланді буддизм є державною релігією, навіть глава держави повинен проповідувати вчення. У головному місті країни – Бангкоку вивчають релігію в спеціальних буддійських університетах. По всій країні безліч різної релігійної атрибутики і чудових буддійських храмів.
• У Шрі-Ланці побудовано близько 6 тисяч буддійських храмів, 60% громадян країни сповідують вчення, що складається з трьох течій.
• У соціалістичному В’єтнамі третя частина населення сповідує вчення.
• У Тайвані буддизм підтримує майже 90% жителів.
• Камбоджа визнала релігію державною з 1989 р., але за часів «культурної революції» при владі Пол Пота, щодо ченців проводилися масові репресії.
• Китайські державні структури з 90-х років минулого століття жорстко контролюють буддійські та інші релігійні організації.

Історія виникнення і розвитку буддизму включає в себе східні країни, але в сучасному світі їм цікавляться в Європі і в Америці.

Як прийняти буддизм

Що потрібно зробити, якщо виникло таке бажання:

1. Зайнятися вивченням спеціальної літератури. Наприклад, простудіювати Тексти “Ламріна”, автор яких Чже Цонкапа.
2. Засвоїти основні істини вчення.
3. Освоїти восьмеричний шлях, що складається з етапів, які допомагають пізнати істину. Освоює потрібно навчитися: розуміння; рішучості; осягнення мови, що виключає брехню і лихослів’я; здійснення корисних справ; розуміння життя; докладання зусиль, усвідомлення думки; зосередження і просвітлення.
4. Усвідомити мету шляху: народження у вигляді людини (а не у вигляді таргана, мурашки або корови) – велике благо.
5. Побувати на аудієнції у лами, який вирішить, чи може кандидат стати «просвітленим».
6. З чого почати знайомство з вченням великого Будди? З усвідомлення свого “я”.

Таблиця з поясненнями на тему “Буддизм”

• Медитація: Буддисти віддавалися медитації як засіб досягнення пізнання та знищення страждань. В різних школах буддизму існують різні форми медитаційних практик.
• Поклоніння: Деякі школи буддизму використовують різні форми поклоніння та обрядів.

• Монашество: В буддизмі існує традиція монашества, де віряни можуть вступати у монастирі для вивчення вчень та виконання практик.
• Відділення від матеріальних речей: Буддисти сприяють відсутності атачменту до матеріального.

Висновок: Буддизм – це велика світова релігія з унікальними вченнями, які ставлять акцент на освіченість, знищення страждань і виходу із кола перероджень. Різні школи та практики вносять різноманіття в релігійний ландшафт буддизму.