Бронхіт (гострий і хронічний)

Бронхіт — це одне з найпоширеніших захворювань органів дихання. Хвороба пов’язана із запальним процесом у стінках бронхів або бронхіального дерева, який супроводжується кашлем, утрудненням дихання, відходженням мокротиння. Через пошкодження епітелію слизової оболонки бронхів їхні функціональні можливості знижуються. Розрізняють гостру і хронічну форму захворювання, також бронхіт може бути обструктивним, проте етіологія, патогенез і методи лікування різних форм можуть кардинально відрізнятися.

Причини виникнення бронхіту

Найчастішою причиною виникнення бронхіту є віруси, що викликають застуду або ГРЗ. Проникаючи всередину організму, вони потрапляють по низхідній лінії в бронхи, викликаючи ураження епітелію. Такий же механізм дії мають і бактерії. Іноді бронхіт може виникати внаслідок механічного подразнення слизової оболонки бронхів через вдихання тютюнового диму, запиленого повітря, токсичних речовин. Викликати бронхіт може і соляна кислота, яка при гастроезофагеальному рефлюксі здатна потрапляти із стравоходу в гортань.

Спадкова схильність може бути одним із факторів, що викликають бронхіт. Важливу роль відіграє клімат, причому як дуже сухий, так і занадто вологий. Куріння, поряд з вірусами, є причиною бронхіту № 1, оскільки статистика свідчить, що курці незалежно від статі страждають на хронічний бронхіт у 3-4 рази частіше, ніж вільні від цієї шкідливої звички. Схильність до алергії є частою причиною обструктивних бронхітів.

Симптоми бронхіту

Невід’ємним елементом будь-якого бронхіту є кашель. Найчастіше він сухий, поступово переростає у вологий у міру лікування або прогресування хвороби. Кашель може бути як продуктивним (з мокротою), так і непродуктивним. Не можна забувати і про супутні симптоми, особливо якщо мова йде про вірусний бронхіт. Це може бути озноб, лихоманка, нежить, підвищена стомлюваність, головний біль, підвищене потовиділення.

При значному тонусі (обструкції) бронхів вони не можуть повноцінно виконувати свою функцію, через що виникає задишка і напад задухи, які особливо проявляються в нічний час. Своєчасне звернення до лікаря дозволяє провести необхідну діагностику та призначити лікування.

Гострий бронхіт

Гострий бронхіт відноситься до найпоширеніших захворювань респіраторної системи і є частим симптомом ГРЗ і ГРВІ. Причинами гострого бронхіту є грип-віруси, аденовіруси, віруси кору, хламідіоз. Також бронхіт може бути викликаний бактеріальними агентами, такими як стрептокок, пневмокок, стафілокок і гемофільна паличка. Процес ураження починається з носоглотки, потім поширюється на мигдалини і трахею, після чого повільно опускається в нижні дихальні шляхи, викликаючи гіперемію, набряк слизової і відторгнення клітин епітелію.

При належному лікуванні гострий бронхіт проходить за 3-4 тижні. Найчастіше бронхітами хворіють діти раннього віку, оскільки саме у них підвищений ризик інфікування бактеріями й вірусами через несформованість імунітету. Запущений або неправильно лікований гострий бронхіт може придбати хронічну форму.

Обструктивний бронхіт

Гострий обструктивний бронхіт на сьогоднішній день є одним з найбільш поширених захворювань, особливо у дітей. У цьому віці він представляє особливу небезпеку, оскільки здатний перерости в хронічний бронхіт або бронхіальну астму. При найменшій підозрі на обструкцію необхідно терміново викликати невідкладну допомогу, особливо якщо хворий схильний до алергічних реакцій.

Обструктивний бронхіт — запальний процес у бронхах, локалізований в обох легенях, який викликає звуження просвіту бронхів, набряклість з одночасним збільшенням секреції мокротиння. Внаслідок такого поєднання чинників виникає бронхоспазм, який дуже важко лікувати в домашніх умовах, особливо якщо захворювання виявило себе вперше.

Хронічний бронхіт

Хронічний бронхіт — це запальне захворювання бронхів з тривалим перебігом, яке супроводжується періодичними загостреннями у вигляді затяжних нападів кашлю різного характеру (продуктивний і непродуктивний, з обструкцією або без). Хронічним може стати як гострий, так і обструктивний бронхіт при неправильному лікуванні або самолікуванні. Часто він має прихований перебіг і протягом багатьох місяців або навіть років людина не підозрює, що у неї бронхіт.

Сьогодні значно зріс відсоток людей, у яких діагностується дане захворювання. Причини такого зростання — в поганій екології, шкідливих звичках, незбалансованому харчуванні, великій кількості алергенів. Внаслідок запущеного хронічного бронхіту розвивається гіпертрофія залоз бронхів, підвищення щільності слизової оболонки, бронхоектази і значне погіршення вентиляції легенів.

Діагностика бронхіту

Бронхіт є досить специфічним захворюванням, проте неправильне визначення виду захворювання і його перебігу може призвести до невірного лікування, що не тільки не дасть результатів, а й значно посилить хворобу. Тому грамотна діагностика є запорукою успішної терапії. Перш за все вона заснована на вивченні клінічної картини й результатів аналізів, зокрема:

• аналізу крові на біохімію й імунологію;
• аналізу сечі (загального);
• аналізу мокротиння на інфекційне зараження;
• рентгенографії легень;
• бронхографії та бронхоскопії;
• спірометрії;
• електрокардіограмі.

Профілактика бронхіту

Виконання необхідних профілактичних заходів дозволить уникнути або мінімізувати ризики виникнення та прогресування бронхіту. Основні заходи включають у себе:

• ізоляція або послаблення дії шкідливих факторів навколишнього середовища (куріння, забруднене або запилене повітря);
• повноцінне й своєчасне лікування інфекційних хвороб гострого та хронічного характеру;
• профілактика алергічних захворювань та їх своєчасне купірування;
• зміцнення імунітету;
• ведення здорового способу життя.

Лікування бронхіту

Лікування бронхіту здійснюється в умовах стаціонару через складність перебігу. При легкому перебігу допустимо лікування амбулаторно, проте виключно за рекомендаціями лікаря. Терапія будь-якого виду бронхіту повинна бути комплексною:

• боротьба з інфекцією, вірусом або алергічним агентом (призначення противірусних, антибактеріальних і антигістамінних препаратів);
• відновлення прохідності бронхів (спазмолітики, бронходилататори різних фармакологічних груп, муколітики, відхаркувальні засоби та інші таблетки від бронхіту);
• допоміжна терапія (імуностимулятори, вітамінні комплекси);
• усунення шкідливих провокуючих чинників.

Головне в терапії бронхітів — не займатися самолікуванням. Дотримання рекомендацій лікаря не тільки не дасть хворобі викликати ускладнення, а й оперативно поверне хворого до повноцінного життя.

Увага! Дана інформація носить виключно інформаційний характер! При появі перших симптомів, необхідно негайно звернутися за консультацією до фахівця. Не варто займатися самолікуванням, тому що це небезпечно для вашого здоров’я. Наш сайт zdravica.ua не несе відповідальності за ті наслідки, які можуть виникнути внаслідок використання інформації, наданої на сторінці. НЕ ЗАЙМАЙТЕСЯ САМОЛІКУВАННЯМ! ЦЕ МОЖЕ БУТИ НЕБЕЗПЕЧНИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ’Я!

Обструктивний бронхіт: як виявити, як лікувати і чим загрожує?

Холодний сезон року небезпечний різними респіраторними захворюваннями. Однак потоки холодного повітря, неакуратно вдихувані нами, можуть спровокувати і більш серйозні захворювання – наприклад, бронхіт. А він вже небезпечний ускладненнями і перетіканням в хронічну форму. Для того, щоб зберегти своє здоров’я, важливо якомога швидше діагностувати хворобу і почати лікування. Так що вивчаємо головні симптоми бронхіту і порівнюємо їх з особливостями своєї застуди: раптом це не просто застуда.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Бронхіт: діагностика https://lormaneva.ru/angina-bez-temperatury-simptomy-i-lechenie-foto

Обструктивний бронхіт (бронхообструктивний синдром) – це запалення, як логічно можна припустити, бронхів. Полягає воно в звуженні просвіту між ними через вірусну або бактеріальну інфекцію. У бронхах може бути присутня мокрота, у людини найчастіше з’являється задишка і сухий кашель.

Бронхіт може зустрітися в будь-якому куточку нашої планети. Але найбільш сприятливі зони для виникнення цього захворювання у людей – це зони, де панує холодний і вологий клімат.

Хвороба протікає по-різному у дітей і дорослих. Однак в цілому в позитивному варіанті на її лікування знадобиться ся не менше 2-х тижнів. Причому мова йде саме про серйозного лікування під керівництвом лікаря. До того ж слід врахувати, що бронхіт – це не жарти: навіть після повноцінного курсу лікування він може залишити за собою серйозні залишкові ефекти і ускладнення. Наприклад, це може бути дихальна недостатність, яка за певних умов здатна розвинутися в астму. Також при бронхіті вам загрожує пневмонія, алергічний і астматичний синдроми, набряк бронхіальної трахеї, легенева гіпертензія і розвиток інших хвороб, пов’язаних з дихальною системою.

Один з головних чинників виникнення обструктивного бронхіту – це патогенні організми, що потрапили в ваше тіло:

• риновіруси;
• респіраторно-синцитуальні віруси;
• аденовіруси;
• віруси парагрипу 3-го типу;
• віруси грипу;
• вірусно-бактеріальна асоціація.

Також бронхіальний синдром розвивається під впливом ДНК персістіруючих збудників інфекцій:

До того ж причинами розвитку запалення бронхів може бути вроджена схильність людини. Це обумовлюється будовою бронхів.

Обструктивний бронхіт загрожує хронічним перебігом хвороби. Цьому сприяють такі чинники:

• повітря, забруднене хімікатами, особливо з двоокисом сірки,
• погані умови праці, а особливо безпосередня робота з шкідливими речовинами – кадмієм, кремнієм (в народі бронхіт ще називають професійним захворюванням шахтарів),
• пасивне і тим більше активне куріння,
• надмірне вживання алкоголю,
• вживання наркотиків,
• спазми м’язів стінок бронхів,
• слабкий імунітет,
• генетична схильність.

Класифікація обструктивного бронхіту

• Гострий обструктивний бронхіт. Найбільш характерний для дітей, переважно – до 3-х років. Особливо важке протікання хвороби спостерігається у немовляти.
• Хронічна форма обструктивного бронхіту. Більше характерна для дорослих людей і схильна перетікати в бронхіальну астму. Також можлива емфізема легенів і ризик трахеобронхіта .

До груп ризику розвитку запалення бронхів належать люди, які:

• часто хворіють вірусними та простудними хворобами,
• мають алергії і диспепсичні розлади,
• палять, причому регулярне пасивне куріння теж стає сприятливим фактором (у курця істотно страждає вся дихальна система – це може стати передумовою запалення легенів і бронхів) ,
• живуть в середовищі із забрудненим повітрям,
• працюють в поганих умовах – в шахтах, у сільському господарстві, на залізниці, у важкій промисловості, на будівництві.

У гострій формі симптоми проявляються наступним чином:

• підвищення температури – від 37,5 до 39 градусів;
• загальна слабкість;
• головний біль;
• сильний частий кашель;
• задишка при кашлі;
• різні проблеми, пов’язані з диханням;
• сльозотеча;
• нежить;
• сухі хрипи.

Після вилікування бронхіт може повернутися протягом місяця – це рецидив. Але якщо він регулярно повертається протягом 2-х років і його симптоми повністю не проходять – таке свідчить про хронічну форму.

Симптоми хронічного обструктивного бронхіту:

• задишка,
• нав’язливий кашель з можливим виділенням мокротиння, який переслідує пацієнта цілодобово, частота буває дуже підвищеною,
• в період загострення хворий відкашлює гнійні і/або слизисто -гнойні виділення,
• дихання зі свистом,
• можливе відхаркування кров’ю, якщо у хворого підвищений артеріальний тиск,
• утруднення вдихання повітря, що може призводити до почуття нестачі повітря і/або дихальної недостатності,
• мігрені і головні болі,
• швидка стомлюваність,
• підвищена пітливість.

В цілому тяжкість перебігу обструктивного бронхіту залежить від того, які ще додаткові хвороби спостерігаються у хворих. А також від загального рівня їх імунітету.

Поставити діагноз «обструктивний бронхіт» належить лікарю-пульмонологу. Первинна діагностіка хвороби полягає в тому, що доктор вивчає скарги пацієнта, робить аускультацію та аналізує анамнез перебігу його хвороби.

Вторинна діагностика. Так як головні симптоми бронхіту – це задишка і кашель, щоб виключити інші серйозні причини їх виникнення (легенева гіпертензія, дифузний бронхіт та інші запалення дихальних органів), проводяться такі аналізи:

• лабораторні (ПЛР, клінічний аналіз крові, мікробіологічний аналіз харкотиння, дослідження кислотно-лужного стану, складу крові);
• ендоскопічні;
• функціональні;
• рентгенологічні;
• фізикальні (виявлення коробкового перкуторного звуку і свистячих хрипів; аналіз голосу і характеру дихання, нагляд за рухливістю легеневих країв) ,
• рентгенографія,
• спірометрія,
• піклоуметрія,
• пневмотахометрія,
• бронхоскопія.

Бронхоскопія, будучи методом діагностування хвороби, одночасно виконує і лікувальну функцію. В першу чергу, вона служить для ретельного огляду слизових оболонок бронхів. Але також з її допомогою звідти забирають мокроту і проводять бронхоальвеолярний лаваж. Лаваж – це санація через введення антисептика бронхіального дерева з наступним видаленням в’язких секретів з дрібних бронхів і альвеолярних структур.

При цьому, звичайно, чим швидше ви діагностуєте у себе захворювання і приступите до лікування, тим легше воно буде протікати і меншими наслідками загрожує.

• Якщо діагностувати обструктивний бронхіт на 1-й стадії, то бронхи отримають несуттєве відхилення від норми в своїй роботі – в цілому запалення незначно вплине на ваш спосіб життя.
• На 2-й стадії – норма досить сильно порушена, і бронхіт дає вже значний вплив на якість вашого життя. Рекомендовано диспансерне спостереження лікаря.
• На 3-й стадії рекомендується стаціонарне лікування в пульмонології.

Бронхіт у дітей http://pac.com.ua/health/yak-ne-treba-likuvaty-kashel.html

Медики стверджують, що первинний обструктивний бронхіт гострої форми легко виліковний. Однак якщо у дитини, яка захворів обструктивним бронхітом, є схильність до алергії – можливі рецидиви з поступовим переходом в астму.

А ось хронічний бронхіт вже важче піддається лікуванню. У цьому випадку надзвичайно важлива коректна терапія для призупинення обструкції і відновлення дихальної функції.

Що може негативно вплинути на лікування обструктивного бронхіту?

• Якщо хворий знаходиться в похилому віці.
• Якщо хворий, незважаючи на діагноз, продовжує захоплюватися тютюнопалінням.
• Якщо у хворого є супутні патології.
• Якщо у хворого формується легеневе серце.
• Якщо хворий погано дотримується приписів лікаря.
• Якщо хвороба рецидує і повертається в гостру форму. Тому дуже важливо усунути всі чинники загострення запалення бронхів і ставитися до терапії якомога серйозніше – що називається, поберегти себе. Таким чином ви не допустите рецидивів, і обструкція не перейде в небезпечну хронічну форму.

Ліки, рекомендовані при лікуванні обструктивного бронхіту:

• Противірусні препарати.
• Муколітичні ліки.
• Мазі для розтирання.
• Спазмолітичні засоби.
• Відхаркувальні таблетки.
• Бронхолитичні інгаляції.
• В окремих випадках можуть бути призначені антибіотики. Такі заходи потрібні якщо до бронхіту додалися вторинні інфекційні мікроби; бронхіт був викликаний бактеріями; призначені в першу чергу препарати не дали відчутного позитивного результату.
• У винятковому порядку – гормональні засоби, які можуть вводиться внутрішньовенно або внутрішньом’язово, а також за допомогою інгаляцій.

Процедури, які позитивно впливають на динаміку хвороби, знижуючи ступінь запалення:

• Спеціальний масаж. Шкіру грудної клітини і між ребрами ретельно розтирають, застосовуючи спеціальну мазь, кладуть хворого на живіт, вистукують грудину зі спини.
• Пібраційний масаж грудної клітини.
• Розтирання і массаж м’язів спини.
• Використання спеціальних вібромасажерів в районі грудної клітини.
• Лікувальна гімнастика для дихальних шляхів.
• Якщо в складі крові та тканин хворого відмічено підвищення рівня вуглекислого газу – призначається киснева терапія.

Крім лікарських процедур і ліків, хворому, зрозуміло, потрібен хороший домашній догляд. Але в разі обструктивного бронхіту ніякі народні засоби не можуть замінити лікування під наглядом лікаря.

Головні аспекти домашнього режиму дня для позитивної динаміки лікування обструктивного бронхіту:

• Їжа повинна бути легкою і частою – оптимально приймати їжу 5 разів на день.
• Знижений рівень вживання солі – оптимально не більше 5-и грам за добу.
• Бажане виключення з раціону спецій і гострого.
• Спокійна атмосфера в будинку.
• Пити теплу рідину потрібно багато і часто.
• Повітря в квартирі бажано додатково зволожувати.
• Регулярне проведення лужних і/або лікарських інгаляцій.