Чим годувати кота — поради з правильного харчування

Одна з найважливіших складових, від яких залежить здоров’я кішки — правильне, збалансоване харчування. Вихованця можна годувати або приготованими спеціально для нього стравами, але не їжею зі свого столу, або готовими кормами. Змішувати натуральні продукти з готовим кормом ветеринари не рекомендують, оскільки з сухим кормом вони погано поєднуються, а додаючи до натурального раціону консерви, можна легко перегодувати тварину.

Збалансоване харчування

Чим годувати кота, в значній мірі залежить від його віку, комплекції, стану здоров’я, а також індивідуальних уподобань. Калорійність їжі для кішок дрібної, середньої комплекції повинна складати 350 кДж або 84 ккал на кг ваги. Тварини великих порід повинні отримувати менше калорій. Кастрація часто призводить до набору ваги, в цьому випадку звичні порції потрібно зменшити на 15-25%. Крім того, з раціону стерилізованих тварин краще виключити рибу, оскільки надлишок фосфору та магнію підвищує ризик розвитку сечокам’яної хвороби. У вагітних кішок потреба в калоріях на 40-50% вище, а вітамінів і мінералів їм потрібно вдвічі більше. Харчування кішки, яка годує кошенят, має бути більш частим, кількість годувань в день збільшується до 4-6, а розмір порції визначають в індивідуальному порядку, залежно від чисельності потомства. На дрібне харчування зі збільшенням кількості годувань та зменшенням обсягу разової порції переводять літніх тварин.

При натуральному харчуванні для забезпечення потреби в білках, вуглеводах і жирах раціон здорової дорослої тварини повинен складатися:

• на 60-70% з м’яса, риби, субпродуктів — джерел тваринного білка;
• на 30% з каш, овочів, ягід, зелені — джерел вуглеводів і клітковини;
• яйця, нежирні кисломолочні продукти містять і тваринний протеїн, і вуглеводи, так що їх теж вводять в раціон, але в обмежених кількостях.

Кішкам не можна давати макаронні вироби, вироби з борошна, випічку та солодощі, ковбаси та копченості, а також жирні сорти м’яса, риби, молочних продуктів, смажену їжу. Порушення правильних пропорцій поживних речовин може призвести до розвитку сечокам’яної хвороби, ожиріння, проблем зі шкірою і хутром, захворювань суглобів.

Натуральне харчування кота має свої переваги: господар точно знає, чим він годує тварину, в той час як склад готових кормів часто вказують без конкретизації, в розпливчастих виразах типу «м’ясо і м’ясні продукти». З іншого боку, збалансувати натуральний раціон досить складно, і щоденне приготування свіжої їжі для кішки — клопітка справа. Така їжа не містить в повному обсязі всі необхідні вітаміни та мікроелементи, так що натуральний раціон потрібно обов’язково доповнювати вітамінно-мінеральними добавками. Тому багато хто надає перевагу готовим кормам. Вони поділяються на сухі та вологі. Деякі з вологих кормів можна використовувати тільки у якості ласощів, а ось сухі відносять до повнораціонних.

Годування кішок сухим кормом

У такого рішення є ряд плюсів:

• простота та зручність — корм повністю готовий до вживання, на упаковці вказаний рекомендований обсяг порції;
• відкриту упаковку можна зберігати тривалий час;
• розгризаючи гранули, тварина точить зуби і очищує їх від нальоту;
• якісні корми мають збалансований склад і збагачені всіма необхідними вітамінами, мікроелементами;
• ветеринари та дієтологи розробляють спеціальні формули їжі для кішок з особливими потребами, різного віку, різних порід.

Основні правила організації харчування кота із застосуванням сухого корму.

1. Не змішувати в одній порції сухий корм і натуральні продукти — для їх перетравлення потрібні різні ферменти, таке харчування спричиняє надмірне навантаження на травну систему.
2. Обов’язково треба давати досить свіжої води, денний обсяг випитого повинен втричі перевищувати обсяг порцій.
3. Комбінувати сухі і вологі корми, бажано одного виробника. У лінійці продуктів Optimeal представлені корми обох категорій. Вологий корм є основним джерелом рідини для тварин, які не люблять пити воду. Оптимальне співвідношення для котів середньої комплекції — 1 пакетик (пауч) консервованого корму на 50 г сухого.
4. Не перегодовувати кота, бажано давати порції трохи меншого обсягу, ніж рекомендується в інструкції.
5. Краще використовувати корми одного бренду, а урізноманітнити харчування можна за рахунок різних раціонів, представлених в асортименті одного виробника. Якщо виникає необхідність перевести тварину на новий корм іншого бренду або іншої лінійки, такий перехід повинен бути поступовим, здійснюватися протягом 7 днів.
6. Намагайтеся купувати корм не нижче преміум класу, корми економ-категорії недостатньо збалансовані.

Корми в яскравих упаковках, з помітними слоганами, занадто розрекламовані не є повнораціонними, збалансованими, хоча виробники і переконують споживачів у зворотному. Такі корми ще називають комерційними, основні кошти витрачаються не на створення якісного продукту, а на рекламу. Для зниження собівартості використовується найдешевша сировина, м’ясні відходи, соя, злаки. А смакові добавки та ароматизатори роблять корми економ-категорії привабливою їжею для кішок.

На протилежному полюсі корми холістік. Вони виготовляються з добірних, екологічно чистих інгредієнтів і не містять ніяких хімічних добавок. Тому кішки, які звикли до більш дешевих кормів або натурального харчування на холістік переходять неохоче. Золота середина — корми для котів супер-преміум, такі як Optimeal. Їх склад добре збалансований, використовується якісна сировина, а за ціною вони доступніші, ніж холістік.

Це здається парадоксальним, але дорогі корми купувати вигідніше. І тому, що лікування вихованця обійдеться дорожче, і тому, що поживна цінність якісних, збалансованих кормів вища, вони ситніші. Проблема в тому, що на упаковці не вказується, до якої категорії — економ, преміум або супер-преміум — належить корм. Можна зорієнтуватися за ціною, вивчити рейтинги, відгуки. Найнадійніший спосіб вибрати, чим годувати кота, — уважно прочитати, що написано на упаковці.

Вивчайте склад корму

Далеко не всі виробники вказують процентний вміст тих чи інших інгредієнтів. Відсутність такої деталізації — перша ознака не дуже якісного корму. В цьому випадку можна керуватися правилом: чим ближче компонент до початку переліку, тим вище його вміст. Якщо корм якісний, склад повинен розшифровуватися. Так, білки бувають тваринні та рослинні, їх джерелом може бути м’ясо, субпродукти, соя.

1. Чим детальніша і конкретніша інформація, тим краще. У якісних кормах вказують процентний вміст компонентів і їх походження (вид м’яса, злаків, овочів), речовини, які використовуються в якості барвників, консервантів, антиоксидантів.
2. Абревіатура FEDIAF — підтвердження перевірки якості асоціацією виробників кормів ЄС, яка оцінює і збалансованість складу. Вимогам цієї асоціації в повній мірі відповідають корми Optimeal.
3. Наявність в складі кісткового борошна, сої, особливо в великих кількостях, характерна для дешевих кормів.
4. Чим менший рекомендований обсяг порції, тим краще збалансований корм. У кормах економ-категорії переважають рослинні білки, для харчування кішок вони погано підходять, потрібна велика порція, щоб насититися.

Порівняльні характеристики кормів різних класів

Оптимальний раціон для котів

Якщо зроблено вибір на користь готових сухих кормів, то найкраще купувати продукцію суперпреміального сегменту (корми холістік дуже дорогі та привчити до них складно). Широка лінійка дозволяє підібрати корм з урахуванням віку, породи, способу життя, стану здоров’я. Так, під брендом Optimeal випускаються:

• базові раціони для здорових котів без особливих потреб;
• спеціальні для кастрованих і стерилізованих тварин, сечовидільна система яких більш вразлива, котів з чутливим травленням;
• беззернові раціони для котів і кішок, схильних до алергії;
• корми для кошенят на основі інгредієнтів, які найкраще засвоюються.

Всі ці корми не тільки виробляються з добірних продуктів — м’яса, птиці, зернових, овочів і трав, а й збагачені добавками. Це натуральні пребіотики, антиоксиданти, комплекс для стимуляції імунітету, необхідні для здоров’я кішок вітаміни та мінерали.

Саме використання якісних готових кормів є оптимальним способом організації харчування кішок, оскільки кожен раціон розроблений професіоналами та відмінно збалансований. При розробці формул враховані фізіологічні особливості організму котячих. Організація натурального харчування — більш клопітка і відповідальна справа, що вимагає витрат часу, праці та грошей, а також спеціальних знань. Якщо господарі все ж вирішили годувати кота натуральними продуктами, потрібно їх правильно готувати і давати з певною періодичністю.

Кішкам можна давати нежирну яловичину, телятину, м’ясо кролика, ягняти, курки, індички. Їх необхідно відварювати або виморожувати. Субпродукти (серце, нирки, шлунок, печінку) підходять яловичі або курячі. Всі субпродукти необхідно варити, сирим можна давати тільки серце, але його попередньо потрібно виморозити. Під забороною свинина, особливо жирна, свинячі субпродукти.

Рибу необхідно відварювати, витягувати великі кістки. Якщо м’ясо, птиця, субпродукти повинні бути присутніми в раціоні кішки щодня, то рибу, бажано морську, при натуральному харчуванні досить давати 1-2 рази в тиждень. А ось готовий корм, до складу якого входить риба, можна використовувати і щодня.

Незбиране молоко більшість дорослих тварин погано перетравлює, воно може викликати розлад шлунку. А ось кисломолочні продукти низької жирності — ряжанка, кефір, кисле молоко, сир — корисні, як і маленькі порції твердого сиру. Кожен день годувати молочним не варто, досить 2-3 разів на тиждень. Яєчний жовток можна давати в сирому і відвареному вигляді, білок — тільки вареним, також можна приготувати омлет з цільного яйця на воді або молоці. Яйця давати не частіше 2 разів на тиждень.

Крупи та овочі для кішок — джерело не стільки вуглеводів, скільки клітковини. У раціоні хижаків її зміст не повинен перевищувати 5%. Каші з круп готують на бульйоні, розбавленому водою молоці, добре розварюють, додають в них трохи вершкового або рослинного масла. З овочів корисні гарбуз, морква, буряк, горошок і зелена квасоля, цвітна капуста, сирі або відварені, у вигляді пюре, натерті. Їх можна підмішувати потроху до каш, м’ясних страв, оскільки смак овочів котам зазвичай не подобається. Баклажани, сира картопля категорично заборонені, а варена картопля для кішок безпечна, вона багата на вуглеводи і може служити джерелом енергії. Важливе джерело вітамінів — свіжа зелень, петрушка, кріп, салат і шпинат.

Дорослого здорового кота або кішку, якщо вона не вагітна і не годує кошенят, досить годувати двічі на день, вранці і ввечері. Рекомендується щоранку давати відварне м’ясо (яловичину, курятину, нарізані шматочками або пропущені через м’ясорубку), іноді замінювати субпродуктами, і через день додавати до них то кашу, то овочі. А вечорами можна давати:

• 1 раз на тиждень м’ясо;
• 1 раз рибу;
• двічі субпродукти;
• тричі — кисломолочні продукти.

До м’яса, субпродуктів на вечерю додавати по кілька крапель олії, субпродукти та рибу бажано приправити свіжою зеленню, з кисломолочними продуктами добре поєднується яйце.

Чи легко забезпечити кішці збалансоване харчування?

Як натуральне харчування кішки, так і годування готовим сухим кормом може та повинно бути збалансованим. У першому випадку важливо використовувати тільки дозволену для кішок їжу, виключити все шкідливе, не балувати вихованця людськими ласощами. І пам’ятати, що основа харчування котів — м’ясо, а каші, овочі, молочні продукти і яйця, разом узяті, повинні складати не більше 40% раціону. Збалансувати натуральне харчування досить складно. Правильно розрахувати норми і розробити меню не кожному під силу, може знадобитися консультація ветеринара.

Значно простіше, зручніше та надійніше використовувати готові сухі корми, комбінуючи їх з вологими. Потрібно тільки не економити на здоров’ї вихованця, купувати більш дорогі корми, уважно вивчати склад. При використанні сухих кормів високого класу, таких як Optimeal, необхідності в вітамінно-мінеральних добавках немає, оскільки вони входять до складу корму. А ось при натуральному харчуванні вітаміни і мінерали зазвичай доводиться давати додатково. Збалансувати раціон тварини, що має проблеми зі здоров’ям, значно складніше, краще звернутися до спеціалізованої лінійки готових кормів.

Наскільки корисним був цей пост?

Абіссинські кошенята: опис породи, забарвлення, характер, як вибрати кошеня, ніж годувати, як виховувати і доглядати

Граціозні та активні абіссинські кошенята своїм величним виглядом дуже нагадують диких представників великих котячих. Однак, на відміну від останніх, вони дуже люблять людське суспільство і просто безмірно віддані господареві. Натомість тварини вимагають достатню кількість уваги і турботи, тому породу краще купувати людям, які проводять багато часу в домашніх умовах.

• Опис породи абіссинських кошенят
• Параметри
• Європейська
• Американський
• Історія походження
• Стандарт, колір і вибір кошеняти
• Утримання та годування вихованця
• Виховання і догляд
• Тривалість життя
• Переваги і недоліки породи

Опис породи абіссинських кошенят

Кошенята абіссинської породи – осанисті і гнучкі тварини середнього розміру з оригінальним забарвленням і підведеними чорним очима. Неповторні зовнішні характеристики дають можливість практично безпомилково визначити породну приналежність, проте в процесі селекції фелінологи стали розрізняти 2 типи абіссинців: європейський та американський.

Параметри

Європейська

Американський

Легкий і витончений, вужчий

Великі, широко посаджені

На думку фахівців, американський тип кішок в нинішній час є більш поширеним.

Незалежно від різновиду, абіссинці за своїми повадками нагадують собак. Представники породи мають високий інтелект, дуже віддані господареві і прекрасно піддаються дресируванню. Часто тварини по п’ятах йдуть за власником і навіть можуть приносити покинутий м’ячик або виконувати інші нескладні «собачі» команди.

За характером абіссинські кішки енергійні, допитливі, грайливі, але при цьому дуже спокійні і делікатні. Непосідам цікаво все навколо. З’явившись у будинку, тварина напевно обстежує всі незвідані поверхні (шафи, верхні полиці або поверхівки), а закінчивши з «оглядом», вляжеться десь на височині і буде спостерігати за рухами господаря. При будь-якій можливості кішка «допоможе» нарізати власнику продукти, надрукувати статтю, полагодити кран або перелиснути сторінку книги. Їх не можна залишати самих надовго: представники породи дуже гостро потребують тісного спілкування з людиною і не виносять самотності.

З дітьми і домашніми вихованцями (собаками, кішками, великими папугами) чудово ладнають і ніколи не стануть їх ображати. Завдяки врівноваженості у відповідь на дитячу пустощі ніколи не випустять кігті і швидше відступлять, ніж почнуть атакувати. У деяких сім’ях абіссинки навіть чудово справляються з роллю няньки для грудничків. Вони «охороняють» сон немовляти, а як тільки дитина прокидається, сповіщають про це власників м’яуканьєм.

Голос у кішок м’який і мелодійний. Душероздираючих криків від них почути не вийде. Тварини частіше мурличуть, ніж подають голос.

Watch this video on YouTube

Абіссинці обов’язково допоможуть навести в будинку ідеальний порядок. Виявивши розкидані речі, вони швидко «приберуть» їх під диван або ліжко. Кішки люблять все нове, тому із задоволенням подорожують разом з власниками.

Історія походження

Походження породи абіссинських кішок оповите таємницею. Згідно з однією з версій, тварини мають пряме відношення до Стародавньої Ефіопії (Абіссінії), звідки вперше були вивезені після закінчення Англо-абіссинської війни капітаном Баррет-Ленардом.

За іншою теорією коріння породи сягає стародавнього Єгипту. Там абіссинець вважався втіленням самої богині Баст. Утримувати кошенят дозволялося тільки фараону і членам його сім’ї. Доказом такої версії, на думку вчених, була велика кількість статуеток і зображень абіссинок, знайдених у гробницях.

Третя версія свідчить, що батьківщиною кішок можна назвати країни Південно-Східної Азії або Афганістану, з якими свого часу Англія вела війни. Підтвердженням гіпотези служило опудало абіссинської кішки, яке виставлялося в Голландії в Лейденському музеї зоології.

Як би там не було, в Європі офіційно порода з’явилася наприкінці XIX століття і навіть зайняла третє місце на виставці кішок. А через 18 років офіційно був опублікований її стандарт. На початку ХХ століття абіссинки потрапили до Америки, де по даний момент дуже популярні.

Стандарт, колір і вибір кошеняти

Стандарт CFA передбачає такі породні характеристики:

1. Лапи. Стрункі, з тонкими кістками. На передніх кінцівках – 5 пальців, а на задніх – 4.
2. Хвіст. Довгий, поступово звужується від основи до кінчика.
3. Голова! Клиновидна, трохи округла, з широким, слабовипуклим лобом. У дорослих особин можуть бути чітко виражені щоки.
4. Вуха. Великі, загострені на кінцях і широкі у основи.
5. Очі. Мигдалевидної форми, великі, жовті, зелені або горіхові.
6. Шерсть. Коротка, тонка, приємна на дотик, гіпоалергенна.

У висоту абіссинські кішки досягають в середньому 28 см, а коти – 32 см. Важать представники породи (залежно від підлоги) від 3,5 до 7 кг, але краще, якщо маса тіла дорослої тварини не перевищить 5 кг.

Однією з основних особливостей абіссинців є тикована шерсть, коли на волосині чергуються світлі і темні смуги. Згідно зі стандартом, тікінг повинен добре бути помітний навіть при насиченому забарвленні вовни.

Офіційно CFA визнає 4 забарвлення вовняного покриву тварин:

1. Блакитний. Основна частина тіла покрита сірою, сіро-блакитною або бежевою вовною теплих відтінків, а мордочка і хвіст кішки характеризуються більш темними кольорами.
2. Бежевий (фавн). Світло-коричневий окрас гармоніює з ділянками кольору какао.
3. Соррель (червоний). Червонувато-руде забарвлення поєднується з шоколадними позначинами.
4. Дикий. Хвіст і мордочка чорного кольору доповнюють шерсть чорного, темного-коричневого відтінків або кольору охри.

Перед тим, як вибрати абіссинського кошеня, варто звернути увагу на слідуюче:

• наявність необхідних документів (наприклад, родоводів і медкарт батьків);
• репутацію розплідника;
• загальний стан тварини, її зовнішній вигляд та активність;
• здоров’я вихованця;
• умови утримання та інше.

Забирати кошеня в сім’ю краще в 3-місячному віці. До цього моменту тварина вже переживе першу ліньку, і на вовні проступить характерний для породи тікінг.

Утримання та годування вихованця

Особливих умов утримання абіссинці не потребує.

Однак, щоб тварина відчувала себе комфортно в новому будинку, заводчики рекомендують:

• відрегулювати температуру в приміщенні (не менше 23 ºС);
• облаштувати кошенятам будиночки на висоті, стінки-лазалки та кігтеточки;
• прибрати з квартири шкідливі для котячих кімнатні рослини (азалію, гортензію, плеолог та інші);
• закрити вікна і кватирки сітками;
• заховати дроти, побутову хімію, ліки, дрібні та крихкі предмети;
• прикрити проміжки між стінками і меблями.

Через свою цікавість представники породи люблять досліджувати навколишні предмети і територію, тому бажано також закрити доступ вихованцям до пральних машинок, холодильника і духовки.

Годувати абіссинського кошеня можна:

• куркою або яловичиною (у відвареному вигляді);
• кефіром або сиром;
• морською відвареною рибою без кісток;
• фруктами та овочами;
• злаками.

Категорично заборонено давати тварині:

• річкову рибу;
• жирні сорти м’яса;
• м’ясо в сирому вигляді (можна тільки проморожене);
• спеції;
• солодощі;
• смажене і копчене.

Деякі заводчики воліють давати вихованцям сухі корми. Найбільш популярними є марки «Natural kitten food», «Royal Canin», «Farmina».

Виховання і догляд

Догляд за абіссинськими кошенятами нескладний. Достатньо раз на 7 днів вичісувати їх спеціальною щіткою. У період ліньки можна проводити процедуру частіше, використовуючи при цьому гумову рукавичку.

Один раз на місяць вихованців бажано купати. Представникам породи дуже подобається вода, але частіше це робити не рекомендується. Сушити кішок можна і без фена.

Абіссинці схильні до утворення зубного нальоту. З дитинства їх необхідно привчати до чищення зубів. Проводити маніпуляцію варто раз на 2 тижні. Обрізати кігті і оглядати вуха потрібно раз на 7 днів.

На замітку! Своєчасні щеплення кошенятам і регулярний профілактичний огляд у ветлікаря позбавлять від інших проблем.

З виховання абіссинських кішок немає універсальних рекомендацій: все залежить від індивідуальності та характеру тварини. Однак заводчики стверджують, що вихованці легко привчаються до лотка і навіть унітазу, виконують команди «До мене», «Апорт», «Не можна» та інші.

До машини кошеня краще привчати з дитинства. Тварини підозріло ставляться до різких звуків і можуть злякатися. Щоб уникнути аварійної ситуації в перші поїздки краще взяти з собою когось, хто буде контролювати улюбленця.

Якщо планується вигулювати кішку, до шлейка також варто привчати її з дитинства. Досить на кілька хвилин одягати аксесуар у приміщенні, поступово збільшуючи час. Тварина скоро звикне до нових відчуттів. Закривати представників породи у вольєрі або клітці не можна: самотності кішки не виносять.

Тривалість життя

Тривалість життя абіссинців багато в чому залежить від таких факторів:

• якісного догляду;
• хвороб;
• своєчасної медичної допомоги;
• наявності потомства або кастрації;
• раціону;
• кількості фізичних навантажень;
• емоційного фону та іншого.

У середньому, при правильному догляді, тварина може прожити близько 15-20 років.

Переваги і недоліки породи

До позитивних характеристик абіссинських кішок заводчики відносять:

• високий інтелект;
• відданість;
• можливість дресирування;
• чистоплотність;
• нескладний відхід.

Недоліками породи вважають:

• потреба в підвищеній увазі;
• схильність до вандалізму;
• необхідність обладнання приміщення.

Абіссинські кошенята по праву займають одні з лідируючих позицій у рейтингу котячих порід. Розум, кмітливість, краса, вірність і любов до господаря роблять абіссинців не просто вихованцями, але друзями людини. А правильний догляд і раціональне харчування тварини зроблять ці «відносини» максимально тривалими.