Журавель: птах-символ удачі та довголіття

Журавель – високий граціозний птах з довгими ногами, зовнішньо дуже схожий на чаплю. Перші його представники з’явилися ще 12 мільйонів років тому. У світі існує чимало видів журавлів, проте більшість з них зараз належить до зникаючих птахів.

Журавель – класифікація та походження назви

Журавель належить до родини Журавлеві (Gruidae), ряду Журавлеподібні (Gruiformes), надряду Кілегруді (Neognathae). Родина Журавлеві налічує 4 роди, які об’єднують 15 сучасних видів.

До роду Вінценос (Balearica) належать 2 види – північний та південний журавель-вінценос. Рід Антігона (Antigone) об’єднує 4 види, до яких належать індійський, австралійський, канадський та даурський журавлі. Рід Білий журавель (Leucogeranus) нараховує лише одного представника з таким самим найменуванням.

Найбільшим є рід Журавель (Grus). До нього належать 8 видів цих птахів:

• американський;
• японський;
• степовий;
• сірий;
• блакитний;
• чорний;
• білошиїй;
• чорношиїй.

У багатьох країнах Європи журавель має схожу назву: kran – німецькою, kraan – голландською, crane – англійською. Англомовна назва стала поширеною ще з 16-го ст.

Вона означає «хрипко плакати/кричати/співати», що пов’язано з журливими окликами журавлів, коли вони летять зграями. Згодом це слово також почали використовувати для опису того, хто витягує шию або кінцівки, як ці птахи. Наприклад, в Україні назва «журавель» означає пристрій для підйому відер з водою з криниці, який здалеку нагадує довгоногого та довгошийого птаха.

Цікавий факт! В українській мові досить поширеною є назва «веселик», що пов’язано з поверненням журавлів з теплих країв навесні.

Як виглядає журавель?

Журавлі – найвищі в світі літаючі птахи. Розмір тіла у них варіюється від 88 см до 1,75 м, а розмах крил – у межах 1,8-2,4 м. Найменшим серед цих птахів є журавель степовий. Довжина тіла у нього становить 90-100 см, розмах крил – 1,65-1,85 м, а вага – 2-3 кг.

Найбільшим серед існуючих видів журавлів є індійський. Довжина тіла у нього становить 1,75 м, розмах крил – 2,4 м, а вага – 6,3 кг. Проте найбільшим за вагою є японський журавель, який може важити до 10-11 кг.

Незалежно від виду усі журавлі мають довгий дзьоб, довгі ноги, довгу шию, великі крила та обтічну форму тіла. Розмах крил у цих птахів може значно відрізнятися, проте у всіх вони мають округлу форму. Самці та самиці журавлів виглядають однаково, але перші є трохи більшими.

Забарвлення оперення відрізняється залежно від виду та місця існування цих птахів. Здебільшого вони мають коричневе, сіре або біле оперення.

Журавлі, які мешкають поблизу відкритих водно-болотних угідь зазвичай мають більш світле забарвлення, ніж лісові види. Птахи, що живуть у лісі або на невеликих заболочених місцевостях, мають більш сірий колір. Інколи вони навіть змащують пір’я брудом, щоб ставати ще більш непомітними у своєму середовищі існування.

Поведінка журавля

Ці птахи – надзвичайно соціальні. Вони живуть у зграях та створюють пари на все життя. У період розмноження журавлі стають дуже територіальними і весь час залишаються на власній території. Поза періодом розмноження більшість видів цих птахів утворюють великі зграї, спілкуються один з одним та харчуються разом.

Журавлі – денні птахи. Вночі вони сплять, стоячи на землі. Більшість видів журавлів робить це на мілководді, стоячи з піднятою ногою, як у фламінго. Зазвичай вони засовують голову та шию під одне з крил. Поза сезоном розмноження ці птахи ночують зграями, щоб бути більш захищеними від нападу хижаків.

Журавель літає, витягнувши шию та ноги. Саме за цим його легко відрізнити від чапель та чепури у польоті, які літають із зігнутою шиєю. Максимальна висота польоту журавля становить приблизно 8000 метрів над землею. При цьому швидкість переміщення у повітрі може сягати 40 км/год.

Цікавий факт! У багатьох народів журавель вважається символом удачі та довголіття. Цей птах також уособлює власну внутрішню та зовнішню красу, музичну та танцювальну творчість. У деяких азіатських культурах журавель вважається посланцем з небес, здатним повертатися в потойбічний світ.

Голос журавля

Для спілкування один з одним ці птахи використовують досить широкий діапазон звуків. Малі пташенята завдяки горловим крикам випрошують їжу та намагаються привернути увагу батьків. Інші голосові звуки ці птахи використовують при польоті, у разі тривоги та при виконанні шлюбних ритуалів.

Гортанні звуки, які характерні для журавлів, виникають завдяки особливостям їхнього горла. Деякі види мають коротшу трахею, яка лише м’яко тисне на кістку в грудях. Інші мають довшу трахею, яка глибоко втискається в кістку грудей.

Деякі види цих птахів мають зрощені кістки трахеї та грудної клітки, що надає більшої сили їх крику. Саме тому їхній голос може поширюватися на декілька кілометрів.

Цікавий факт! Деякі види журавлів можуть ворушити пір’ям на голові, щоб подати сигнали своїй зграї. Інші для спілкування із родичами використовують зміну забарвлення голої шкіри на обличчі, яка є у більшості різновидів цих птахів.

Де живе журавель?

Ці птахи зустрічаються на всіх континентах, крім Південної Америки та Антарктиди. Найбільше різноманіття журавлів мешкає в Африці та Східній Азії. На теренах африканського континенту зустрічаються вісім видів цих птахів, тоді як у Східній Азії в пік сезону – шість.

Також журавель є досить поширеним птахом в Європі, Північній Америці та Австралії. Типовими північноамериканськими видами є журавель американський та канадський. Другий є найбільш поширеним на теренах Північної Америки, де мешкає від тундри до найбільш південних районів. Американський журавель раніше був поширений по всьому континенту, але зараз є зникаючим видом, який зустрічається лише в лісах Канади, а на зимівлю відлітає до Техасу.

Журавель японський та даурський є ендеміками фауни Далекого Сходу, а австралійський – зустрічається лише в Австралії. Журавлі-вінценоси мешкають на теренах африканського континенту, та в залежності від виду та підвиду мають свій окремий ареал існування. Також типовим мешканцем Африки є блакитний журавель, який зустрічається в ПАР та на півночі Намібії.

Зазвичай журавлі розмножуються на півночі та відлітають на південь у тепліший клімат на зиму. Хоча окремі види не мігрують зі зміною сезонів та залишаються в одному регіоні протягом усього року. Мігруючі види можуть долати тисячі кілометрів від місця зимівлі до місця розмноження.

Кожен з існуючих видів цих птахів має власне середовище існування. Більшість журавлів мешкають поблизу водно-болотних угідь та на широких відкритих місцевостях.

Зазвичай ці птахи гніздяться на мілководді, але для денного годування літають на трав’янисті угіддя. Лише журавлі-вінценоси ночують на деревах, а не у заболочених місцевостях.

Журавлі в Україні

В Україні зустрічаються лише 3 види цих птахів. Досить поширеним гніздовим птахом в країні є журавель сірий. Він зустрічається на Поліссі та в заболочених долинах річок Лівобережного Лісостепу.

Інший вид – журавель білий в Україні є рідкісним залітним. У степовій зоні країни гніздиться журавель степовий, популяція якого в Україні налічує приблизно 600-700 особин у гніздовий період.

Що їсть журавель?

Журавель – всеїдний птах, який харчується як рослинами, так і тваринами. Переважною їжею на суші для нього є насіння, горіхи, жолуді, листя, ягоди та фрукти. Ці птахи також їдять комах, дрібних птахів та пташенят, дрібних ссавців та плазунів, равликів і хробаків.

Журавлі, які живуть у заболочених місцях, харчуються корінням, бульбами, кореневищами, водяними равликами, жабами та дрібною рибою. Раціон цих птахів дуже адаптований відповідно до місця існування, пори року та наявності їжі.

Проте види журавлів з більш коротким дзьобом віддають перевагу сухому гірському корму. Ті різновиди, що мають довший дзьоб, віддають перевагу болотистому корму.

Птахи, що харчуються у заболочених місцях, викопують бульби та кореневища водних рослин. Вони також опускають голови і дуже повільно рухаються вперед, шукаючи водяних комах і дрібних тварин.

Журавлі, у раціоні яких переважає рослинна їжа, харчуються зграями. Птахи, у раціоні яких переважає м’ясоїдна їжа, харчуються сімейними групами, а до зграї приєднуються лише на відпочинку та під час міграції.

Розмноження журавлів

Журавель – моногамний птах, що створює пару на все життя. Для залучення самиць самці виконують складні шлюбні танці. Вони махають крилами, кланяються, стрибають і жонглюють маленькими паличками або рослинами.

Якщо пара журавлів не спроможна дати потомство, то вона може розлучитися. У іншому випадку ці птахи шукають нового партнера лише через загибель одного у парі.

Сезон розмноження залежить від місцевого клімату та умов та індивідуальний для кожного окремого виду журавлів. Тропічні різновиди зазвичай розмножуються під час вологих або мусонних сезонів. Мігруючі види журавлів до шлюбних ритуалів приступають відразу після прибуття в літнє середовище існування, з кінця весни до початку літа.

Зазвичай самиця журавля відкладає 2-4 яйця. Пташенята з’являються на світ приблизно через місяць. Батьки годують їх до тих пір, поки вони не вилетять із гнізда. Зазвичай це відбувається на 2-му місяці життя пташенят.

Власну пару молоді журавлі створюють на 2-3 році життя. Зазвичай ці птахи живуть в дикій природі від 20 до 30 років, якщо не загинуть у першу 2-3 роки. У неволі окремі види журавлів можуть прожити до 80 років.

Хижаки та загрози для журавлів

Оскільки дорослі птахи досить великі, мало хто з хижаків відважується напасти на них. Головними їхніми хижаками є великі хижі птахи – сови та орли. Також на журавлів можуть полювати великі дикі кішки та лисиці.

Пташенята дуже вразливі перед наземними хижаками. Осушення водно-болотних угідь та розширення урбанізації також становлять значну загрозу для журавлів, сприяючи зменшенню їхніх популяцій.

Популяція журавлів у світі

Чисельність цих птахів помітно різниться залежно від виду. Популяція білого журавля налічує від 3500 до 3800 птахів та занесена до списку зникаючих видів.

Чисельність японських журавлів становить ще менше – від 2500 до 3000 особин. Цей вид також належить до списку зникаючих птахів. Найбільш критичною є чисельність американських журавлів, яких налічується лише приблизно 400 особин.

Найбільш розповсюдженим є канадський журавель. Його чисельність становить приблизно 650 тисяч особин. Також досить поширеним є сірий журавель, популяція якого налічує 250-275 тисяч птахів, та степовий журавель, чисельність якого складає від 200 до 240 тисяч особин.

Березень 2024

Пн	Вт	Ср	Чт	Пт	Сб	Нд
1	2	3
4	5	6	7	8	9	10
11	12	13	14	15	16	17
18	19	20	21	22	23	24
25	26	27	28	29	30	31

Журавель японський

Журавель японський (Grus japonensis ) — птах родини журавлевих, що мешкає на Далекому Сході і в Японії. Рідкісний вид, його загальна чисельність оцінюється в 1700—2000 особин. Знаходиться під загрозою повного зникнення та охороняється міжнародним та національним законодавствами.

Всеї́дні, або пантофа́ги — тварини, в типовому раціоні яких присутня їжа як рослинного, так і тваринного походження. Деякі з представників всеїдних.

Відносно самодостатрні і мобільні одразу після народження

Яйцекла́дні твари́ни — тварини, що при розмноженні відкладають яйця, в яких на момент залишення організму матері ступень розвитку ембріону незначни.

Територіальні тварини — тварини, які захищають певну територію від вторгнення представників того ж виду.

Монога́мія — тип соціальної організації, за якої самець і самиця з однієї переваги віддають одне одному перевагу у спарюванні, ділять гніздо, і, за.

Мурмурація — явище скоординованого польоту великої зграї птахів, що утворюють динамічні об’ємні фігури змінної щільності.Зрозуміти, яким чином алго.

Зовнішній вигляд

Один з найбільших журавлів, його зріст становить близько 158 см, а вага 7,5 кг. Більша частина оперення, включаючи пір’я, що покриває крила (відмінна ознака від інших видів) яскраво-біле. У дорослих птахів у верхній і передній частині голови пір’я відсутнє, шкіра в цьому місці має яскраво-червоний відтінок. Від очей до потилиці й далі на шиї є широка біла смуга, яка різко контрастує з чорним кольором шиї. Райдужна оболонка очей чорна. Ноги темно-сірі. Статевий диморфізм (видимі відмінності між самцем та самицею) в забарвленні не виражений, але самці виглядають дещо більшими.

Молоді журавлі виглядають трохи інакшими — їх оперення має суміш білих, рудих, світло-коричневих та світло-сірих тонів. Шия має пір’я від світло-сірого до темно-коричневого забарвлення, а махові пір’їни другого порядку блідо-чорні або коричневі. Махові пір’їни першого порядку білі з чорними кінцівками. Ділянки голої шкіри на голові відсутні.

Підвидів не утворює.

Фотографії Журавель японський

Відео

Ареал

Географія

Природний ареал охоплює 84 тис. км 2 і повністю обмежений Далеким Сходом та Японією. Розрізняють дві відокремлені популяції цих птахів, одна з яких умовно називається «острівна» і веде осілий спосіб життя на сході японського острова Хоккайдо та південних Курильських островах; а друга популяція, «материкова», гніздиться в басейнах річок Амур та Уссурі і на північ від озера Болонь на території Росії, а також на північному заході Китаю вздовж кордону з Монголією. Крім того, є відокремлена природна ділянка, де гніздяться журавлі на території Національного природного заповідника Шуантай Хекоу (англ. Shuangtai Hekou Nature Reserve) у східній китайській провінції Ляонін. Материкова популяція в зимовий час мігрує на Корейський півострів до басейну р. Чхорвон. Ця область знаходиться в демілітаризованій зоні між Північною та Південною Кореєю і на східному узбережжі Китаю.

Сильно залежить від джерел води. Гніздиться в низинних заболочених долинах річок з великою кількістю осоки, куничника (Calamagrostis ) або очерету (Phragmites communis ), улоговинах озер, вологих луках з добрим проглядом. На відміну від інших азіатських видів журавлів, воліє влаштовувати гніздо поблизу від достатньо глибоких ділянок води. Ще однією необхідною умовою є наявність нерухомої мертвої рослинності. Уникають ділянок після пожежі. Під час розмноження сильно чутливий до присутності людини і уникає поселень, доріг і районів, що зазнали господарської діяльності.

Під час зимового періоду годується на рисових та пшеничних полях, в прибережних солончакових болотах, прісноводних заболочених територіях, в естуаріях річок.