Самшит – посадка в ґрунт, догляд, опис з фото, сорти, розмноження, хвороби й шкідники

В межах роду самшиту налічується близько 70-80 видів повільно зростаючих, довгоживучих чагарників та дерев, які в природі виростають в регіонах Південної Європи, Північної Африки, Малої Азії й Кавказу.

Ці рослини мають довгу історію вирощування. Стародавні єгиптяни садили самшит у своїх садах та формували з нього живоплоти ще в 4000 році до нашої ери!

Зараз найпоширенішим в декоративному садівництві з усіх представників роду є самшит вічнозелений або звичайний (Buxus sempervirens), а саме його гібриди та сорти.

Ця рослина цінується садівниками за компактну, щільну форму габітусу, невеликі вимоги в догляді й неймовірну толерантність до фігурної стрижки.

Опис самшиту з фото та сорти

Рослина являє собою сильно Вітвистий, густо облистнений чагарник, що має щільну кулясту форму габітусу й висоту до 1-2 м. Ідеально підходить для створення живоплотів і геометричних фігур.

Самшит у дизайні саду

Листя дрібне, шкірясте, еліптичне, глянцеве зверху. Світло-зелені невиразні квітки, що зібрані в короткі медоносні суцвіття, з’являються на рубежі квітня-травня. Після відцвітання зав’язуються плоди-коробочки з дрібним насінням.

Цікаві сорти самшиту вічнозеленого:

• «Angustifolia» з довгастим листям, що відрізняється цікавою текстурою.
• Сорти «Rotundifolia aurea» та «Latifolia Maculata» мають кремово-зелене листя.

• «Aureovariegata» – молоді листочки пофарбовані в жовтий колір, у міру дозрівання стають жовто-зеленими.
• Стовпчасті сорти «Handsworthiensis» та «Graham Blandy» з дуже вузьким габітусом.

• Низькорослі ряболисті культивари з кремово-білою облямівкою на зеленому листі – «Elegans» й «Elegantissima».
• «Petite Pillar» новий карликовий самшит природної стовпчастої форми. Ідеально підходить для створення живоплоту або акценту в обмеженому просторі, практично не вимагаючи обрізування для збереження акуратної форми, підходить для контейнерів.

• Високодекоративний жовтолистий сорт «Notata» та «Suffruticosa» – невеликий чагарник з яскраво-зеленим глянцевим листям.

Вибір місця та посадка самшиту

Чагарник добре росте на сонці та в півтіні на родючих, помірно вологих, суглинних субстратах з нейтральним рівнем pH 7,0. Дуже корисним доповненням до такого ґрунту є внесення органічного компосту, що сприяє кращому розвитку куща.

Рослина погано переносить зимові вітри, що викликають підмерзання пагонів, тому місце посадки має бути хоча б частково захищене від негативних погодних умов.

Посадку саджанців в закритою кореневою системою можна проводити протягом усього сезону. З окритою – навесні або в кінці вересня, щоб кущ встиг вкоренитися до настання холодів.

Яма для посадки повинна бути у 2,5 рази більше кореневої грудки. Перед процедурою рекомендується змішати землю з посадкової ями зі зрілим компостом, який збагатить її необхідними поживними речовинами.

Посадка самшита у ґрунт

Після посадки землю округ саджанця акуратно утрамбовують по колу, щоб не залишилося повітряних кишень та рясно поливають. Пристовбурну область чагарнику рекомендується замульчувати корою або компостом для зменшення випаровування вологи й захисту коренів від зимових морозів.

Для створення майбутнього живоплоту відстань між саджанцями має бути близько 20 см на один метр, найкраще висаджувати 5-7 кущиків в залежності від їх розміру.

Як доглядати за самшитом у відкритому ґрунті

Після посадки саджанці досить швидко вкорінюються, але щоб полегшити цей процес необхідний регулярний полив, особливо в жаркий період. Земля після посадки не повинна пересихати, але і заливати рослини небезпечно, оскільки надлишок вологи призводить до розвитку кореневої гнилі.

Загалом, самшит є однією з найпростіших у вирощуванні рослин, оскільки він може адаптуватися до різних умов навколишнього середовища.

Можливою проблемою є неповна морозостійкість чагарників, які в сильні морози нерідко підмерзають. З цієї причини молоді екземпляри варто утеплювати в холодні зими нетканим матеріалом.

Чим підгодувати самшит? Ідеальне добриво забезпечує необхідну кількість поживних речовин у відповідних пропорціях кожного мінерального компонента.

Навесні до початку вегетації вносять спеціальні рідкі або гранульовані мінеральні добрива для самшиту або інших вічнозелених насаджень, які заповнюють дефіцит поживних речовин, покращують опірність до хвороб й стійкість рослини до несприятливих умов.

Рекомендується приблизно раз в 1-2 роки оновлювати шар мульчі, яка розкладаючись, сприяє живленню чагарнику. Позакореневе підживлення рідкими добривами також корисні, оскільки забезпечують здоровий ріст і яскравість листя.

Обрізування самшиту

Рослини прекрасно реагують на процедуру й тому ідеально підходять для формованих живоплотів, невисоких бордюрів й топіарних фігур.

Крім того, обрізування не тільки допомагає сформувати акуратний й щільний кущик, але також підтримує його здоров’я, зменшуючи ризик розвитку захворювань та зараження шкідниками.

У міру того як чагарник стає щільніше внаслідок потовщення пагонів, циркуляція повітря між нами та листям всередині зменшується, через що збільшується час, необхідний для висихання крони після дощу або зрошення.

Оскільки більшість хвороботворних мікроорганізмів люблять вологі умови, то тривалий період вологості сприяє розвитку збудників.

Процедуру стрижки слід проводити двічі на рік у кожному сезоні. Перший ранньою весною для видалення хворих, засохлих гілочок й зміцнення молодих пагонів.

Потім в липні для формування необхідного габітусу, скорочуючи однорічні прирости на 1/3-1/4. Це той час, коли можна надавати насадженням топіарну форму. Пізніше серпня процедуру не проводять, оскільки рослина не встигне достатньо регенерувати до настання зими.

Для формування живоплоту, обрізають саджанці відразу після посадки, скорочуючи пагони наполовину. Якщо стрижку провести недостатньо рано, то кущ буде слабо загущений біля основи.

Розмноження самшиту живцями й відводками

У нашому кліматі самшит зазвичай не зав’язує насіння, тому його розмножують вегетативно, за допомогою відводок й живців.

Живцювання самшиту слід планувати на кінець літа – початок осені (серпень-вересень). Після взяття живців довжиною 10-15 см, листя в нижній частині видаляють. Живці висаджують не дуже глибоко й не щільно у вологу ґрунтосуміш з піску й універсального субстрату, взятих в рівних пропорціях.

Потім поміщають горщик або розсадний ящик в прохолодний парник або неопалюване приміщення з розсіяним, яскравим світлом та періодично зволожують субстрат.

Укорінення займає кілька місяців, тому на постійне місце вкорінені живці можна буде висадити тільки пізньою весною наступного року.

Розмноження відводками – ще один спосіб розмноження самшиту – відводки. Щоб отримати таким способом молоді рослини, слід пізньої осені або ранньою весною прикрити основу кущів земляними горбками, під якими влітку пагони почнуть формувати коріння.

Щоб ґрунт не пересихав, насадження слід регулярно поливати або прикривати горбки мульчею, наприклад, корою. Восени землю можна розгребти, взяти вкорінені живці та висадити на постійне місце.

Хвороби самшиту з фото

Рослина вважається стійкою до більшості захворювань, але в несприятливих умовах вирощування самшит стає вразливим до деяких грибкових інфекцій. Також не варто забувати про фізіологічні проблеми в догляді за самшитом.

Біла плямистість листя. Грибкове захворювання, що викликане збудником Mycosphaerella patouillardi. По краях листяної пластини можна побачити зміни у вигляді дрібних білястих, сухих плям, які з часом зливаються та призводять до засихання й опадання листя.

Лікування полягає у видаленні сильно заражених пагонів та обробці насаджень Топсином M 500 SC або Score 250 EC.

Фітофтора. Одне з найнебезпечніших захворювань, що виникає в результаті зараження грибами Phytophthora cinnamomi й Phytophthora nicotianae. Викликано найчастіше загниванням коріння від надмірної вологи.

У разі зараження коренева система пошкоджується, слабшає, загниває й відмирає. Початкові симптоми зазвичай вперше спостерігаються наприкінці весни або на початку літа, коли при уважному огляді листя можна виявити круглі, темні або світло-коричневі плями з темнішими краями і, можливо, жовтий ореол.

Ці плями з часом збільшуються й зливаються, а потім стають коричневими, всі молоді пагони в’януть та поступово засихають. Заражені рослини слід викопувати та знищувати, а сусідні насадження обприскувати або поливати препаратом, таким як Aliette 80.

Відмирання пагонів самшиту. Хвороба проявляється вже навесні на початку вегетації. Листя на верхівках куща стає спочатку світло-зеленими, з часом жовтіє й буріє.

На пагонах з’являються коричневі плями, які з часом призводять до їх відмирання. Лікування самшиту полягає у видаленні заражених гілочок та застосуванні фунгіцидів, наприклад, Score 250 EC, Topsin M 500 SC. Обробку проводять 2 рази з перервою в 2 тижні.

Борошниста роса. Грибкове захворювання проявляється білуватим нальотом на нижній стороні листя й викликано надмірною вологістю навколишнього середовища при відсутності циркуляції повітря.

Для профілактики при поливі слід уникати намокання крони, а при перших симптомах провести обробку протигрибковим препаратом, наприклад, Score 250 EC, Nimrod 250 EC.

Фізіологічні хвороби самшиту викликані стресом через посуху, пересадку або від зимового опіку. Остання проблема є найпоширенішою у вічнозелених рослин. На початку весни після танення снігу верхнє або крайнє листя та пагони чагарнику стають світло-коричневими.

Вся справа у випаровуванні вологи з поверхні листяної пластини, яке не припиняється навіть взимку. Щоб заповнити дефіцит води, рослина повинна витягати її корінням з землі.

Замерзла земля робить це неможливим, тому чагарник зневоднюється, а поривчастий холодний вітер в сонячну погоду призводить до швидкого висихання й пожовтіння самшиту.

Ознаки того, що самшит постраждав саме від зимового опіку – пошкоджені частини знаходяться з того боку куща, звідки дме вітер (зазвичай з півдня або південного заходу)

Шкідники самшиту

На відміну від хвороб, набагато частіше чагарник страждає від шкідників.

Самшитова листяна блішка (Psylla buxi) — це крихітна комаха (3-5 мм), яка зовні схожа на цикадку. Німфи дорослої комахи висмоктують сік з молодого листя на початку вегетації, тому воно жовтіє й деформується.

Самшитова листяна блішка

На дотик листочки липкі й на них видно біле запушення, яке є виділенням німф. Інсектицидне мило та садові олії ефективні, якщо їх застосовувати ранньою весною. Також рекомендується зрізати кінчики молодих пагонів.

Самшитова вогнівка (Cydalima perspectis) – метелик родом зі Східної Азії, який особливо небезпечний для чагарнику. В останні роки цей шкідник вважається жахом для садівників по всій Європі, оскільки викликає швидку загибель рослини.

Ознаки ураження відразу не видно, оскільки метелик ховається в середині куща й коли починають відмирати зовнішні пагони, з’являється павутина та гусениці, то лікування стає проблематичним. Самшит жовтіє й сохне.

Від початку ураження до зовнішніх ознак може пройти всього кілька днів, оскільки метелик швидко розмножується, а гусениці рясно харчуються як листям, так і корою пагонів.

Гусениці та метелики зазвичай активні з кінця березня до кінця жовтня, з піковим сезоном з середини липня до кінця вересня, але в умовах м’якої зими їх можна зустріти раніше та пізніше.

Чим обробити вогнівку на самшиті? Щоб уникнути зараження, рекомендується періодично оглядати насадження й проводити профілактичні обробки 2 рази на місяць відповідним інсектицидом.

Якщо зараження було виявлено на стадії гусениць, то шкідників прибирають вручну, а потім проводять обробку препаратом. Ефективними засобами є: Прованто Профі, Блискавка, Актара, Актеллік та інші.

Самшитовий кліщ – невидимий неозброєним оком шкідник, якого можна виявити ранньою весною. У цей час він атакує наймолодші пагони.

Симптоми зараження можна побачити по деформації листочків, появі бурих й жовтих плям. Згодом листя повністю засихає. Обробку проводять акарицидними препаратами.

Самшит у ландшафтному дизайні

Самшит, безсумнівно, є найбільш універсальною рослиною в історії садівництва, оскільки має багато застосувань у саду та легко культивується як на сонці, так і в півтіні.

Чагарник прекрасно вписується в натуралістичні композиції з декоративними злаками, невисокими хвойними, яскравими трав’янистими багатолітниками й літниками, карликовими ряболистяними чагарниками, наприклад, вейгелою, барбарисом Тунберга, спіреєю або леукотое.

Особливо ефектні композиції з синьо-блакитною лавандою або каріоптерісом.

Барвисто та ефектно виглядають мальовничі посадки троянд й весняних цибулинних, облямованих вічнозеленими як стриженими, так і неформальними невисокими самшитовими огорожами й бордюрами, які підкреслюють красу квітів.

На напівтінистих ділянках саду створюють композиції з гортензіями, рододендронами та хостами.

Але найчастіше садівники використовують самшит в дизайні саме для створення невисоких живих фігурних огорож та самої різної форми топіарій. Тут його застосування обмежується тільки фантазією садівника.

Вічнозелений самшит: особливості посадки і догляду, розмноження, рослини-партнери

Ніжний вічнозелений самшит – справжній красень, який користується популярністю у садівників і дачників. Але от невдача: багато новачків дачної справи вважають, що вирощування самшиту їм не по зубам. А тим часом це один з найпоширеніших стереотипів: не бійтеся висаджувати цю рослину на ділянці, доглядати за нею легко і просто, а радості від її споглядання – хоч відбавляй. Принадність самшиту полягає в тому, що він чудово виглядає як жива огорожа і так само чудово виглядає в мініатюрному горщику на домашньому підвіконні. А такою універсальністю – погодьтеся – рідко хто може похвалитися.

Ботанічний опис самшиту

Ви здивуєтеся, але самшит родом відразу з трьох місць на планеті. Перший ареал його зростання знаходиться на середземноморському узбережжі. Другий істотно віддалений від першого, це Західна Індія. А третій – це азіатський Схід. Подейкують, ніби самшит є одним з найдавніших декоративних чагарників. Його вирощували ще жителі Стародавньої Греції і називали самшит дивним ім’ям – буксус. До цих пір невідомо, з якої мови запозичено цю назву. Вчені вважають, що це якесь племінне наріччя. Але яке саме – до цих пір не визначилися. Нижче перераховані відмінні риси самшиту, за якими ви миттєво розпізнаєте декоративну рослину.

• Листя: дрібні, шкірясті, розташовані супротивно; листочки, які розташовані по краях, частенько бувають майже ідеально круглої форми.
• Квіти: ароматні, одностатеві, досить дрібні, зібрані в невеликі суцвіття.
• Плоди: коробочки, що складаються з трьох гнізд; після повного дозрівання коробочка самостійно тріскається, дозволяючи дрібним блискучим чорним насінинам розлетітися в різні боки.

Ще одна особливість самшиту полягає в тому, що рослина дуже легко переносить обрізку і відмінно на неї відгукується. Ландшафтні дизайнери люблять буксус за глянсовий лист і декоративний вигляд. А дачники і садівники – за простоту в догляді.

Самшит – чагарник-медоніс. Але будьте вкрай обережні: ця рослина є отруйною, тому вживати самшитовий мед категорично заборонено. Будь-яка частина чагарнику може містити в собі отруйні речовини, які не принесуть користі людському здоров’ю.

Різновиди буксуса

Самшит – це чагарник, що росте вкрай повільно. Протягом 12 місяців він здатний вирости всього на пару сантиметрів. І це при тому, що серед сотні різновидів буксуса, які зустрічаються в природі, деякі здатні вирости до десяти метрів. Так-так, самшит – це не тільки чагарники, це ще й дерева. Зрозуміло, далеко не всі види рослини затребувані в ландшафтному дизайні. Нижче – максимально коротко про найпопулярніші.

1. Вид Faulkner microphylia відрізняється кроною, яка має форму кулі.
2. Winter Gem microphylia найчастіше висаджують в якості окантовки для клумби. Нерідко використовують і в топіаріях. Відмітна особливість виду – швидке, в порівнянні з іншими побратимами, зростання.
3. Сорт Arborescens відрізняється від інших м’ясистими листочками яйцеподібної форми, а ще – пишною і густою, дуже привабливою на вигляд кроною.
4. Різновид Blauer Heinz не боїться морозів. Його листя відрізняється блакитним кольором. Часто використовується в якості почвопокривної рослини.
5. Сорт Suffruticosa ідеально підходить для створення середніх по висоті огорож. Цей самшит теж не боїться низьких температур, а його гілки спрямовані вгору, до сонця, а не в сторони.
6. Сорт Buxus harlandii Hance напевно сподобається домашнім квітникарям. Він мініатюрний і відмінно підходить для створення бонсай.

Найпопулярнішим в українському садівництві вважається сорт Sempea. Йому не страшні вітчизняні морози і температурні перепади. Він відмінно піддається стрижці і дозволяє формувати зі своєї крони самі цікаві і незвичайні фігури, перетворюючись з чагарника на справжній витвір мистецтва.

Особливості догляду за самшитом

Якщо по правді, то самшит дійсно вкрай важко погубити. По-перше, він відмінно відчуває себе в тіні. Навіть краще, ніж в півтіні, і вже тим більше краще, ніж під відкритим сонцем. По-друге, навіть якщо ви забудете полити буксус і надовго поїдете з дачі, з рослиною нічого не трапиться. Та й різкі зміни температур сортам, які найчастіше висаджують на території України, не страшні. Але деякі особливості вирощування врахувати все-таки варто.

Грунт

Самшит найкраще відгукується на глинистий грунт. Але за великим рахунком, ви можете посадити чагарник в будь-який грунт.

• Якщо грунт буде родючим і багатим, буксус буде розвиватися досить швидко.
• Якщо грунт буде мізерним і бідним, самшит ростиме повільно.

Єдине, про що дійсно варто подбати, так це про вибір місця з низьким заляганням грунтових вод. Якщо волога буде занадто високо, то від вирощування самшиту у відкритому грунті краще відмовитися. У такій ситуації ідеальним місцем для буксуса стане великий горщик або контейнер – тобто будь-який відповідний закритий грунт.

Освітлення

Що завгодно, але тільки не відкрите сонце. Прямі сонячні промені знищують гарний зелений глянець листя, тому буксус потрібно висаджувати або в півтіні, або взагалі в тіні. Не менш важливо в перший тиждень після посадки або пересадки рослини прикрити її листя за допомогою саморобного навісу від сонячних променів.

Полив

У теплу пору року поливати самшит необхідно всього раз в тиждень. Та й то тільки в тому випадку, якщо протягом семи днів не було опадів. Якщо дощик був, відкладаємо штучний полив на наступний раз. Дощове літо в принципі позбавляє садівника від необхідності поливати чагарник, так як рослині цілком і повністю вистачає дощової води.

Підживлення

Протягом першого місяця після посадки у відкритий грунт або пересадки на іншу локацію підгодовувати буксус не варто. В інший час внесення добрив раз в тиждень буде досить актуальним. Період підгодівлі починається навесні і закінчується восени. Взимку вносити добрива під кущ не треба. Нижче ви знайдете перелік препаратів та натуральних речовин, які можна використовувати в якості добрив:

“Зимівля” самшиту

В умовах української зими можна вирощувати тільки морозостійкі сорти самшиту. Це одне з головних правил для тих, хто хоче спробувати себе на цьому поприщі. Потрібно визнати, що екзотичні різновиди, звичайно, виглядають більш привабливо. Але перші ж морози знищать рослинки. А якщо посадити морозостійкий сорт, то з ним нічого не трапиться.

Що стосується укриття, тут все індивідуально. Якщо ви вирощуєте самшит в оранжереї, то ніякого укриття на зиму йому не буде потрібно. Те ж саме і з чагарниками, які живуть в “закритому грунті”. А ось тим деревам, які сидять у відкритому ґрунті, укриття все-таки знадобиться. Це може бути садовий нетканий матеріал, обгорнутий навколо крони і стовбура і зафіксований мотузкою або дротом так міцно, щоб пориви вітру не змогли його зняти.

Обрізка самшиту

Ідеальний період для обрізки буксуса – останні числа квітня або перші дні травня. В цей час звичайний химерний кущ можна перетворити в конус або кульку на паличці (в сенсі, на стовбурі). Нерідко починаючі дачники-ландшафтники беруться за вирощування самшиту як штамбового чагарнику. Для цього:

• з куща зрізаються всі стеблинки, крім основної;
• стебла, які ростуть вгору, обрізаються так, щоб надати їм кулясту форму;
• час від часу форма куща коригується, проте корекція відбувається досить рідко в силу того, що росте і розвивається кущ досить повільно.

На думку професіоналів, обрізати самшит необхідно раз в 30 днів. Але врахуйте: чим частіше ви проводите обрізку кущів, тим частіше його потрібно буде поливати і підгодовувати.

Садимо і пересаджуємо самшит

Посадка самшиту, як і догляд за чагарником, не пов’язана з труднощами. Все досить просто, особливо для тих, хто знає головний квітникарський лайфхак: рослини, які зацвітають в осінній період, необхідно висаджувати в весняну пору року – і навпаки: квіти і чагарники, які цвітуть навесні, потрібно висаджувати в осінній період. Самшит відноситься до першої категорії, тому найкращим часом для його посадки вважається друга половина вересня. На початок жовтня самшит повинен “сидіти” у відкритому грунті, так як чагарнику потрібно ще близько 30 днів для якісного вкорінення. Важливо, щоб в цей період не було морозів і різких перепадів температур. Це дозволить чагарнику швидко і успішно пережити адаптаційний період. А як тільки адаптація буде позаду, рослина буде повністю готове до зимівлі.

Вибираючи місце для самшиту, краще віддати перевагу напівтіньовій або тіньової локації. Прямі сонячні промені при попаданні на листя самшиту здатні істотно травмувати листову пластину.

Алгоритм посадки саджанця самшиту

1. Самшит, який сидить в контейнері, за добу до пересадки у відкритий грунт, дуже добре поливаємо, щоб в процесі корінці чагарнику не травмувалися.
2. Якщо є така можливість, то не просто гарненько поливаємо, а після поливу виймаємо рослинку з грунту, акуратно зчищаємо землю з корінців і на 24 години відправляємо самшит в відерце з водою.
3. Готуємо посадкову яму таким чином, щоб її параметри в три рази перевершували габарити кореневої системи рослини з урахуванням обсягу земляної грудки.
4. Засипаємо дно ями для посадки перлитом, формуючи з його допомогою дренажний шар товщиною не більше трьох сантиметрів.
5. Землю, якою була наповнена посадкова яма, перемішуємо з перлітом в пропорції один до одного.
6. Встановлюємо самшит вертикально в ямку і починаємо повільно присипати грунтом, роблячи це так, щоб пустот всередині ямки зовсім не залишилося.
7. Після посадки за допомогою маленької садової лопатки утрамбовуємо грунт навколо самшиту, а потім ще раз гарненько поливаємо нового жителя вашого саду.

Бажано сформувати навколо кущика вал діаметром 30 см. Він не дасть рідині розтіктися при поливі і зосередить вологу виключно навколо самшиту. Також професіонали рекомендують замульчувати грунт перлітом, створивши захисний шар товщиною не більше 2,5 см. Перший полив після посадки рекомендується здійснювати за допомогою дощової води. Вона вважається найбільш м’якою і корисною для декоративної рослини.

Процес пересадки нічим не відрізняється від алгоритму первинної посадки самшиту у відкритий грунт. Хіба що в нашому регіоні пересадку рекомендується проводити навесні, а не восени – щоб пролонгувати період адаптації чагарника і дати йому більше часу на вкорінення. І ще момент: при пересадці струшувати землю з коренів не варто, переносьте самшит з місця на місце прямо з грудкою землі.

Покроковий алгоритм розмноження відводками

Розмноження відводками – найпопулярніший спосіб примноження самшитів на дачній ділянці. Щоб його реалізувати, прикопайте кілька стеблів самшиту в землю по весні. Поливайте і підгодовуйте їх, як і материнський кущ. Протягом літнього періоду прикопані стебла в декількох місцях пустять коріння, а над грунтом з’являться мініатюрні саджанці. Після цього ви зможете акуратно відокремити малюків від матеріанского рослини і посадити в інше місце або поряд.

Розмноження самшиту живцями

Для черенкового розмноження, яке теж часто і густо застосовується українськими садівниками, використовують молоді стебла. Правда, виключно ті, які ще не встигли повністю одерев’яніти. Нарізку стеблів виробляють в весняний період. Нижче описаний детальний алгоритм цього процесу.

1. Навскіс зрізаємо стебло, довжина якого становить від десяти до п’ятнадцяти сантиметрів.
2. Подумки ділимо пагін на три частини і знімаємо листя з нижньої третини стебла повністю.
3. Готуємо стимулюючий розчин, заздалегідь придбаний в магазині, і на добу занурюємо в нього наш посадковий матеріал.
4. Готуємо грунт, змішуючи в рівних пропорціях листовий грунт, компост і річковий пісок.
5. Занурюємо живці в підготовлену землю акурат по те місце, з якого починаються листочки.
6. Беремо пластиковий бутиль об’ємом п’ять літрів, зрізаємо з нього дно і використовуємо в якості укриття для кожного держака самшиту: один держак – один бутиль.
7. Щодня провітрюємо рослину, знімаючи з баклажки кришку.
8. Поливаємо маленькі самшити шляхом зняття кришки і обприскування саджанця з пульверизатора.
9. Через вісім тижнів прибираємо пластикове укриття.

Восьми тижнів черешкам буде цілком достатньо, щоб сформувати свою кореневу систему. Напередодні першої зимівлі не забудьте сформувати самшиту укриття їх гілля. В іншому випадку молоді кущики загинуть під впливом низьких температур.

Розмноження самшиту насінням

Насінням розмножити самшит досить складно. Проблема в тому, що насіння цього вічнозеленого чагарника дуже швидко втрачають схожість. Втім, якщо ви хочете спробувати себе в цій нелегкій справі, ласкаво просимо. Нерідко садівникам вдається домогтися успіху у вирощуванні буксуса навіть при використанні насіння.

1. Беремо воду кімнатної температури, додаємо в неї стимулюючий препарат і занурюємо в неї на добу насіння самшиту.
2. На піднос укладаємо складену вдвічі паперову серветку, зволожуємо її, кладемо на неї насіння і вкриваємо їх другою такою ж серветкою – аналогічно складеною і зволоженою.
3. Через 30 днів з насіння повинні проклюнуться маленькі паростки. Протягом цього періоду обов’язково підтримуємо серветки у вологому стані.
4. Змішуємо пісок і торф в однаковій пропорції і наповнюємо цим грунтом контейнер.
5. Висіваємо насіння що проклюнулося в закритий грунт і зверху затягуємо контейнер плівкою.
6. Прибираємо контейнер в темне місце і чекаємо появи перших сходів, після чого плівку знімаємо.
7. Протягом всього періоду розвитку обов’язково поливаємо маленькі самшити та вносимо добрива в грунт, використовуючи слабкі розчини.

Якщо протягом 30 днів насіння самшиту не проклюнуться, приберіть їх разом з серветками, в яких вони лежать, на нижню полицю дверцят холодильника. Через два-три дні вийміть їх з холодильної камери і знову покладіть на колишнє місце. Це прискорить процес пробудження.

Рослини-партнери

Самшит – чагарник-одинак, який найчастіше виконує соло в ландшафтному дизайні. Але якщо у вас є бажання створити такий собі мікс з іншими рослинами, виберіть в якості сусіда для буксуса троянди, кизіл блискучий, вовчоягідник або скумпію. Використовуйте самшит в якості фонової рослини або за допомогою інших квітучих представників флори підкреслюйте соковиту зелень вічнозеленого чагарнику.

Шкідники самшиту

І наостанок про шкідників. Справжньою чумою для буксуса є самшитова галлиця. В останній третині травня вона відкладає свої личинки в верхівкові листочки чагарника і починає свій деструктивний вплив на рослину. Якщо ви виявили шкідника на кущі, краще відразу обробіть його “фуфанон”, “Карбофос” або чимось подібним. Якщо через півтора тижні після першої обробки поліпшень не буде, неодмінно повторіть процедуру.

Приєднуйтесь до нашої групи в Facebook