Скільки потрібно не пити алкоголь, щоб мозок відновився: відповідь вчених

Вченим вдалося з’ясувати, скільки організму та мозку людини потрібно часу для повного відновлення після тривалої згубної дії алкоголю. Під час постійного вживання алкоголю області кора головного мозку стоншується і це веде до різних порушень.

Скільки потрібно часу для повного відновлення після алкоголю, розповідає РБК-Україна (проєкт Styler) із посиланням на дані дослідження у журналі Alcohol.

Що відбувається з мозком в алкоголіків

За даними дослідників зі Стенфордського університету, у людей із розладом, спричиненим вживанням алкоголю (AUD) спостерігається тенденція до витончення областей кори головного мозку. Зморшкуватий шар мозку має вирішальне значення для багатьох когнітивних функцій.

У тих, хто кинув пити алкоголь, товщина кори головного мозку з часом збільшується швидше за перший місяць і триває протягом 7,3 місяця, після чого товщина стає порівнянною з товщиною тих, хто не має AUD.

“Деякі поздовжні дослідження, що вивчають зміни товщини кори під час утримання від алкоголю, обмежуються першим місяцем тверезості”, – кажуть автори дослідження, очолювані психіатром та вченим-біхевіристом Тімоті Дураццо зі Стенфордського університету.

Зміни у структурі та функціях мозку під час хронічного вживання алкоголю можуть ускладнити припинення вживання алкоголю, попри найкращі наміри.

Наприклад, префронтальна кора – область, що бере участь у плануванні та прийнятті рішень – може стати менш активною, через що людям з AUD стає складніше приймати здорові рішення.

Дураццо та його колеги також вивчили, як деякі стани здоров’я, історія куріння, психічні захворювання та розлади, пов’язані з вживанням психоактивних речовин, впливають на довгострокові зміни товщини кори у людей, які одужують від AUD.

Як проводили дослідження

Для свого дослідження вчені близько року спостерігали за групою людей, які відмовилися від алкоголю. Щомісяця вони проводили виміри. Також вони оглянули 45 людей, які ніколи не страждали від AUD.

Для спостереження за мозком учасників використовувався тип магнітно-резонансної томографії (МРТ), особливо корисний для отримання чіткого зображення внутрішньої структури тіла. Дослідники зафіксували товщину кори для 34 областей, усереднивши вимірювання по лівій та правій півкулях мозку.

Відновлення товщини у пацієнтів з AUD після 7,3 місяця без алкоголю було досить поширеним явищем. Потовщення кори відбувалося повільніше в деяких частинах мозку у людей з AUD, які також мали високий кров’яний тиск або високий рівень холестерину.

Те саме й у людей з AUD, які зараз курять. Таким чином, відмова від куріння може сприяти відновленню товщини кори.

Що вдалося з’ясувати вченим

“Ці результати надихають і дають нове розуміння відновлення мозку після відмови від алкоголю, хоча через невеликий розмір вибірки та відсутність різноманітності їх не можна узагальнювати. Також важливо відзначити, що ці результати не вказують на те, чи зміни вплинули на функцію. мозку. Необхідні більші дослідження для вивчення нейрокогнітивних та психо-соціальних корелятів для відновлення товщини кори під час тривалої утримання при AUD”, – наголошують автори дослідження.

Вони додають, що є ще ряд змінних, які вони не враховували – це генетика, фізична активність, здоров’я печінки та легень. Ці дані також могли вплинути на результати.

Вплив наркотичних речовин на нервову систему

Нервова система людини являє собою мережу нервових клітин або нейронів. Ця мережа охоплює все тіло, а її клітини взаємодіють між собою, стикаючись відростками. У місцях зіткнення розташовані особливі структури – синапси, які полегшують проходження сигналу між клітинами. Передачу цього сигналу або нервового імпульсу забезпечують особливі речовини-посередники, які називаються нейромедіаторами: дофамін, серотонін, гамма аміномасляна кислота, адреналін і т.д.

Потрапляючи в організм наркотики порушують проходження імпульсів в нервовій системі. При цьому вони можуть діяти кількома шляхами.

• Імітують роботу нейромедіаторів, такі препарати як марихуана і героїн. Це призводить до того, що нервові клітини отримують помилкові сигнали. Ці аномальні імпульси активують роботу нервових клітин. Але оскільки наркотичні речовини не точно імітують нейромедіатор, то нервові клітини функціонують неправильно.
• Змушують організм виділяти більше гормонів задоволення. Таку дію надають метамфетамін і кокаїн. Надлишок нейромедіаторів порушує передачу сигналів, що надходять із зовнішнього світу. Нервовий імпульс посилюється, а нервові клітини перевантажуються. Тому такі наркотики підсилюють сприйняття: кольор здається яскравішим, звуки – голосніше, смак – більш насиченим. Надалі без наркотичної стимуляції в організмі виробляється недостатньо дофаміну, в зв’язку з чим людина постійно прибуває в пригніченому настрої.

Вплив наркотиків не обмежується порушенням обміну нейромедіаторів. Потрапляючи в організм наркотичні речовини діють в трьох напрямках:

• Надають токсичну дію на клітини. Особливо чутливі до отрути, що містяться в наркотиках, клітини нервової системи.
• Надають згубний вплив на потомство. Діти батьків, які споживають наркотики, схильні до агресивності, асоціальної поведінки, у них знижені можливості до адаптації і високий ризик розвитку алкогольної і наркотичної залежності.
• Викликають залежність.

Виділяють три види залежності:

• Психічна залежність розвивається після короткочасного сплеску ендорфінів. Після штучного шквалу позитивних емоцій мозок вимагає повторення.
• Хімічна залежність – порушення біохімічних процесів в мозку, які викликають сильну тягу до наркотику. Її провокують: брак ендорфінів, викликаний вродженою особливістю або хворобою, психічними особливостями – емоційною незрілістю, особливостями виховання – браком уваги, жорстокістю батьків і т.д.
• Фізична залежність або «ломка» – це комплекс змін, яким організм висловлює потребу в новій дозі наркотику. Вона виникає, коли наркотична речовина стає елементом обміну речовин.

Чому наркотики викликають ейфорію?

Наркотики стимулюють нервову систему, штучно змушуючи виробляти «гормони щастя» у великих кількостях або самі імітують їх дію. У цьому стані людина відчуває те, що прийнято називати кайфом або ейфорією. Наркотики обманюють мозок, змушуючи його сприймати ці речовини, як щось корисне і необхідне для життя. Тому мозок вимагає повторення і шукає шляхи отримати нову дозу.

Чому розвивається звикання?

Коли дія наркотичних речовин закінчується, з’являється потреба в повторенні їх ефекту. Це включає мотиваційну поведінку – дії, спрямовані на отримання нової порції наркотиків.

При цьому відбувається ряд змін: підвищується тонус симпатичної нервової системи, активуються різні структури мозку. Саме тому дуже швидко формується наркотична залежність.

Що таке толерантність і чому вона з’являється?

При багаторазовому споживанні наркотиків нейрони виділяють менше дофаміну, а рецептори нервових клітин втрачають чутливість до наркотиків і нейромедіатора. Мозок звикає, тому колишні дози наркотиків вже не викликають того ефекту, що раніше. Це явище називається толерантністю. Після її розвитку людині потрібні все більші дози або перехід на більш сильні препарати.

Небезпека наркотиків для нервової системи

Основна небезпека наркотиків у формуванні залежності і руйнучої дії на нервову систему. Залежність від наркотиків формується дуже швидко. При прийомі деяких препаратів досить одного разу. До того ж всі наркотичні речовини є токсичними. Вони отруюють нервові клітини, поступово викликаючи їх загибель. Це позначається на роботі всього мозку, викликаючи порушення всіх сфер особистості: фізичної, розумової, емоційної, поведінкової. Тому, навіть якщо людині вдається впоратися з залежністю, його нервова система буде пошкоджена.

Ейфорія, зміни психіки, що виникають відразу після споживання наркотику

Відчуття можуть відрізнятися в залежності від прийнятого наркотику і його впливу на нервову систему. При цьому в різному ступені можливі такі відхилення.

• Підвищення емоційного фону. Підвищується настрій, виникає відчуття радості, спокою, розслабленості. Стимулятори викликають прилив бадьорості і інтелектуального просвітління, ясності мислення, почуття підйому життєвих сил. Ефект зберігається до декількох годин. Залишкові явища після перших прийомів, можуть тривати до 2-х днів, як наприклад у кокаїну.
• Розлад засобів сприйняття. Наркотики з психостимулюючим ефектом (ефедрин) загострюють сприйняття. Людина помічає деталі, які раніше були приховані від уваги, яскравіше відчуває кольори і звуки. Змінюються кольори предметів і відстань до них. Седативні препарати, навпаки, знижують сприйняття, сприяючи занурення в себе. Після прийому опіатів виникає вибірковість. Щось сприймається яскраво, а щось йде на другий план. Це так звані кількісні зміни сприйняття. Якісною зміною є галюцинації. Людина може бачити образи (як картини або цілі події, що відбуваються з ним), чути голоси, відчувати дотики, тепло або холод.
• Порушення уваги і пам’яті. Під впливом наркотиків людина може бачити картини і чути голоси з надзвичайною чіткістю. При цьому відтворити побачене або почуте вдається в рідкісних випадках, оскільки образи і враження слабо фіксуються в пам’яті.
• Порушення впізнавання, яке безпосередньо пов’язане зі змінами пам’яті. При прийомі наркотиків можливо впізнавання незнайомих предметів і людей і не впізнавання знайомих.
• Сугестивність. Можна «запрограмувати» відчуття і галюцинації, які людина відчуває під впливом наркотиків.
• Фантастичні уявлення. При прийомі психоделіків сприйняття відривається від реальності. Уявлення і галюцинації носять фантастичний характер і засновані на уявленнях людини.
• Дисоціація. Це один з механізмів психологічного захисту, коли людина сприймає все, що відбувається так, ніби бачить це з боку. Через це під впливом наркотиків відбувається «поділ» душі і тіла. При цьому душа як би з боку спостерігає, що відбувається з тілом. При дисоціації сприйняття у людини з’являється відчуття, що йому відкрився «новий сенс всього, що відбувається». Ця особливість психоделічних препаратів використовується в окультних практиках.
• Відсутність контролю над психічною діяльністю. Перебуваючи під впливом наркотиків людина не в змозі придушити свій страх або критично ставитися до змісту галюцинацій. Через це існує небезпека підкорення вимогам «голосів», які закликають вчинити дії небезпечні для індивида і оточуючих. Під впливом опіатів і психоделічних наркотиків виникають нав’язливі думки, від яких неможливо звільнитися або змінити їх зміст, навіть якщо вони носять неприємний характер. Опіати і седативні наркотики викликають нав’язливе повторення – персеверацію. Коли людина «застряє» на будь-якому слові, постійно ставить одне і те ж питання або відчуває одну і ту ж емоцію.
• Протопатічность відчуттів. Вплив наркотиків на таламус і глибокі структури мозку призводить до того, що відчуття набувають незвичної глибини і нез’ясовності. У зв’язку з цим може здатися, що відкрився таємний сенс і нові грані реальності.
  Дані зміни носять короткочасний характер від 20 хвилин до декількох годин. При кожному наступному прийомі тривалість ейфорії зменшується, а її прояви слабшають.

Описані порушення, що виникли під впливом наркотиків, в більшості випадків зникають, коли закінчується дія препарату. Однак в окремих випадках вони можуть спонтанно повертатися або проявлятися в симптомах психічних порушень при наркоманії.

Лікування розладів і психічних захворювань проводить психіатр-нарколог, також задіяні психотерапевт і медичний психолог. Для постановки діагнозу важливо зібрати якомога більше відомостей, від самого хворого, його родичів та оточення, встановити які саме препарати викликали порушення психіки, як довго і з якою періодичністю людина їх застосовує, виявити залежність і інші порушення, викликані наркотиками.