5 ознак, які говорять про необхідність заміни гальмівної рідини в автомобілі

Всі знають, що колодки та диски гальм слід заміняти регулярно і без затримок – інакше станеться аварія в тому чи іншому вигляді. Але ж якби ми так само ретельно ставилися до заміни такого непевного компонента, як гальмівна рідина. Які ж є критерії її заміни?

Якщо коротко: гальмівна рідина – це свого роду заміна важелю або тросу, що передає зусилля від педалі в салоні до гальмівних колодок біля кожного колеса. Коли з рідиною щось не так, зусилля як слід не передаватиметься і машина гальмувати не буде.

В сучасних машинах з електронними системами активної безпеки також не будуть працювати електронні помічники водія, які утримують машину на дорозі – ABS, ESP та інші.

На деяких СТО є прилади для тестування гальмівної рідини, але принцип їхньої роботи не гарантує точного заміру.

Для чого треба міняти гальмівну рідину

У сучасних гліколевих гальмівних рідин є спільна проблема: вони вбирають у себе вологу. В експертів є навіть терміни “суха” гальмівна рідина та “волога” – тобто свіжа рідина, з щойно відкритої пляшки, і така, що вже попрацювала в автомобілі й набралася трохи води.

За перший рік роботи в системі гальмівна рідина може набрати в себе до 2% води, а за два роки – до 3,5%. Цього достатньо, щоб її температура кипіння знизилася удвічі! А це головний параметр – від нього залежить спроможність гальм уповільнювати автомобіль, і в першу чергу при тривалому або екстреному гальмуванні, коли диски та колодки нагріваються до кількасот градусів. Тому що кипляча рідина з бульбашками пари не може передавати гальмівне зусилля до колодок – педаль просто провалиться.

Друга неприємність, що несе з собою зволоження робочої рідини – корозія деталей гальм, яку провокують ті самі відсотки води. Іржу в циліндрах та трубопроводах гідроприводу не видно до останнього, між тим вона призводить до заклинювання приводу або до втрати рідини. Тобто машина може або раптом втратити гальма, або навпаки, отримати намертво заклинене колесо, так що навіть на евакуатор затягнути її буде проблемою.

Волога, ввібрана з повітря до гальмівної рідини, з часом призводить до корозії деталей системи. Згодом це закінчується заклинюванням коліс або відмовою гальм.

Нарешті, стара гальмівна рідина з високим відсотком вологи на морозі стає більш в’язкою. Це порушує роботу систем безпеки, які використовують гальмівні механізми коліс для вправляння машини у поворот, утримання її на смузі руху та, наприклад, для запобігання буксуванню.

Як дізнатися, коли міняти рідину

Найстрашніше те, що критичне старіння гальмівної рідини не має явних, видимих ознак. Точніше, така ознака є, але з’являється вона запізно – це відмова гальм.

Тому найвірніший спосіб – заміняти рідину не за ознаками, а за календарем – згідно рекомендацій автовиробника, зазвичай це термін 2 – 3 роки. Якщо ж звірити термін служби рідини в машині з календарем змоги немає, доводиться звертати увагу на другорядні симптоми. Про які ми і поговоримо.

Бруд на стінках бачка

Осад на дні та брудний наліт на стінках бачка – це ненормально. Це продукти зносу гумових манжет, корозії металів та деградації самої рідини. І те, що їх накопичилося багато, говорить як мінімум про поважний вік рідини.

Чиста рідина у чистому бачку – це краще, ніж осад і каламуть. Але гарантії, що вміст вологи в ній у нормі, візуальне благополуччя не дає.

Протікання рідини

Патьоки рідини з внутрішньої сторони колі, або, наприклад, на трубках та циліндрах гідроприводу теж є поганим знаком. Можливо, саме корозія стала тому причиною, проївши десь метал до наскрізного отвору. Систему доведеться негайно перебирати, звісно, з заміною робочого тіла.

Туга педаль на морозі

Допустити таке старіння рідини, щоб її загущення стало відчутно на педалі – це треба геть не поважати свою машину. Але мороз нижче – 15 0 С може підсилити цей ефект.

Купили машину з рук

Якщо сервісна історія вживаного автомобіля, придбаного з рук, вам недоступна, просто необхідно поміняти всі робочі рідини, і гальмівну – чи не в першу чергу. Але для сучасних моделей с складними електронними системами в гальмах заміна рідини обходиться дуже дорого. Тому якщо машина нещодавно з-за кордону, спробуйте пошукати її сліди у дилерських базах в країні, де вона експлуатувалася до пригону в Україну. Можливо, вдасться знайти там згадку про заміну гальмівної рідини протягом останніх року-півтора, і вам з цією операцією можна не поспішати.

Гальмівна рідина в сучасних авто задіяна також в роботі кількох систем допомоги водію: антиблокувальна, антибуксувальна, утримання на спуску, стабілізації курсу тощо.

Показання приладу

Існує широкий вибір тестерів для перевірки якості гальмівної рідини. Всі вони міряють лише кількість вологи, не враховуючи інші показники (що може і цілком виправдано). Але проблема у тому, що метод вимірювання – проводимість рідини – не дає гарантії щодо коректності результату. Певно, це не стосується професійних приладів, але вони мало поширені через високу ціну. Але в будь-якому випадку, якщо вже прилад показав підвищений вміст вологи, рідину треба міняти.

Рекомендація Авто24

Гальма автомобіля – система ефективна та надійна, але вона залишатиметься такою лише доти, поки буде отримувати рекомендований виробником догляд. Тож наша порада: перевіряти та обслуговувати треба не лише ті деталі та вузли, які “мотають нерви” та загрожують поламкою, а й такі, що подовгу працюють покірно та безвідмовно. Тобто частіше зазирайте до посібника з експлуатації вашої моделі – ця нудна і невиразна книжечка розповість вам масу корисних речей, які допоможуть автомобілю служити довго і без проблем.

Коли міняти гальмівні шланги і чи варто?

Крім планової заміни розхідників – дисків і колодок автовласників цікавить питання про те, чи потрібно міняти штатні гальмівні шланги і якщо треба, коли це потрібно робити?

В мережі можна зустріти різні трактування цього питання, але насправді карти автовиробника, регламентуючі терміни обслуговування засосу не містять ніяких обов’язкових термінів замін магістралей. З одного боку, можна зітхнути з полегшенням, з іншого – бути напоготові. Справа в тому, що гідравлічні шланги гальмівної системи є основними носіями рідини в контурі, і в разі обриву або пошкодження автомобіль ризикує втратити гальма в принципі. А, як відомо, трубки виготовлені з гуми, а значить, цілком можливі деформації або пошкодження.

Так як же знайти золоту середину, яка дозволить заощадити, але при цьому не на шкоду безпеці? Кілька порад будуть тут корисні.

1. Термін служби гальмівного шланга. Так як всі стандартні гнучкі трубки гальмівної системи виконані з гуми, нескладно здогадатися, що перепади температур і зимові реагенти негативно позначаються на стані шлангів. І це об’єктивні фактори, які навряд чи можна виключити. Тому перше, що слід прийняти за аксіому: гальмівні шланги зношуються.

2. Регулярне технічне обслуговування гальмівної системи. Цей пункт є наслідком пункту 1: перевіряйте гальмівну систему не рідше двох разів на рік. Важливою тут є оцінка стану всіх пильників і гумових шлангів на предмет пошкоджень і мікротріщин. При найменшій підозрі на деформацію – трубку слід негайно замінити.

3. Ціна гальмівного шланга. Якщо говорити про бюджет заміни (якщо є підстави для такої), то варто знати, що вартість магістралі не така вже й висока. Якщо планується покупка якогось якісного замінника рівня «оригінал», то його ціна знаходиться в межах 500-1500 грн в середньому (в залежності від моделі автомобіля). З огляду на те, що ви будете замінювати шланг раз на 3-5 років, то цілком можна миритися з витратами.

І кілька слів про практику. Безпроблемний ресурс стандартних гальмівних шлангів зазвичай становить 100-150 тисяч кілометрів пробігу. Це не означає, що поки цей пробіг не буде досягнуто, стан трубок оцінити не треба. Це, швидше, вказує на те, коли дивитися на цілісність гальмівного шланга потрібно трохи уважніше. І звичайно, якщо ви вирішили зробити заміну профілактично, то вона точно не буде зайвою.

Замінити гальмівні шланги, на відміну від колодок і дисків, можна по одному. Точно такі ж, вони продаються поштучно. Тому якщо одна з магістралей пошкоджена, то досить замінити тільки несправну.

Оригінал або замінник? Також при покупці нового гальмівного шланга автовласники задаються питанням – віддати перевагу оригінальній запчастині або обрати аналог? З практики скажемо, що замінники, які позиціонуються як повноцінний аналог ОЕ, мають ресурс не менший, ніж стокові магістралі. До них відносяться марки Bosch, Brembo, ATE, Carlson, Raybestos та інші.

Як часто потрібно міняти гальмівну рідину: поради фахівців

Перше, що ми вже знаємо з самої назви цієї статті — гальмівну рідину в автомобілі треба міняти. Як показує практика, все ще є автомобілісти, які пам’ятають ті часи, коли застосовувалася «гальмовуха» типу БСК на мінеральній основі, яка була практично вічною. Однак у міру вдосконалення гальм вимоги до робочої рідини настільки зросли, що тепер використовуються спеціальні рідини, продовженням переваг яких є основний недолік — схильність до швидкого старіння. І нехтувати цим фактом не можна — що буде якщо не міняти гальмівну рідину, ви дізнаєтеся з цієї статті.

Гальмівна рідина є не менш важливим компонентом системи гальм, ніж диски й колодки, підсилювач гальм або супорти. Саме вона пов’язує всі ці компоненти в єдину систему. Тому від її стану критично залежить здатність зупинити транспортний засіб. І що особливо важливо — некондиційний стан гальмівної рідини може не проявлятися до тих пір, поки не настане дійсно відповідальний момент, наприклад — необхідність загальмувати на крутому спуску.

Як це працює?

По суті, гідравліка виконує ту ж роботу, що й тросики у велосипедах — вона передає фізичне зусилля від педалі гальма на гальмівні колодки. З головного циліндра по контурах гідравлічної системи тиск передається до робочих циліндрів супортів — рідина тисне на поршні, що притискають колодки до дисків. У цьому світлі, головна властивість рідини — її нестисливість, а також здатність передавати тиск однаково у всіх напрямках, завдяки чому на правих і лівих колесах створюється однакове притискне зусилля.

Крім того, виконуються дві супутні функції. По-перше, змащуються деталі гальм, що труться, — ті ж робочі циліндри супортів і механізми підсилювача гальм. А по-друге, відводиться надлишкове тепло від супортів, яке виділяється під час гальмування через тертя колодок і дисків. І кількість цього тепла немаленька — адже в нього перетворюється кінетична енергія інерції автомобіля, що рухається. А за екстреної зупинки, коли на гальмування двигуном (або уповільнення за допомогою механізму рекуперації енергії в електромобілях) просто немає часу — практично вся енергія руху автомобіля. Гальмівна рідина через механізми супортів забирає частину тепла, що виділяється під час тертя дисків і колодок. Додатково вона нагрівається і внаслідок підвищення тиску, в результаті її температура в патрубках біля коліс може досягати трьохсот градусів.

Що буде якщо не міняти гальмівну рідину?

Оскільки основною робочою властивістю гідравлічної рідини є нестисливість, головною загрозою для її нормального стану є вода. Використовувані як основа сучасних гальмовух речовини є гігроскопічними — здатними вбирати вологу з атмосферного повітря, контакт з яким відбувається у бачку.

Хоча сама гальмовуха розрахована на сильне нагрівання завдяки своїй високій температурі кипіння, присутня в системі вода закипає вже при ста градусах. Тобто — перетворюється в пар, а пар — це газ, а газ — легко стискається в рази відносно первинного об’єму. Якщо води в системі небагато, окремі бульбашки пару в цілому знижують здатність рідини передавати зусилля — збільшуючись в об’ємі, вона втрачає властивість нестисливості, педаль гальма стає «м’якою» й ефективність гальмування знижується. Зміна характеристик гальмівної рідини також істотно впливає на роботу електронних систем безпеки, таких як ABS та ESP, оскільки при управлінні ними комп’ютер використовує в розрахунках нормальні значення.

А ось найнебезпечнішим явищем є «парова пробка» — ділянка гідравлічного трубопроводу, повністю заповнена паром. У цьому випадку зусилля на колесо взагалі не передається. Навіть якщо проблема виникла на одному колесі, під час екстреного гальмування автомобіль «понесе», і наслідки можуть бути дуже сумними.

Як швидко в гальмівній рідині накопичується волога?

Тільки за перший рік експлуатації гальмівної рідини вміст води в ній може зрости до 2% вологи від загального об’єму, за два роки використання — до 3,5%, а після трьох років — до 5%. Вже при досягненні тривідсоткового вмісту води температура кипіння знижується з 205–260°С і більше (залежно від типу) до 165°С. У регіонах з вологим кліматом, до яких відноситься й Україна, насичення водою до критичної межі може відбутися рік-півтора. У нас середньорічна вологість становить близько 75%, влітку — близько 65%, взимку — 80–90%. При цьому більш посушливі степові райони не є такими ж густонаселеними, як центральна й північна частина країни, де переважає вологий клімат, тому більшість автомобілістів знаходяться в зоні ризику, коли значний ступінь зносу гальмівної рідини може призвести до відмови гальм.

Вторинний ризик полягає в тому, що високий вміст води викликає корозію в гальмівній системі, внаслідок чого вона може вийти з ладу.

Які бувають гальмівні рідини?

У колишні часи застосовувалися негігроскопічні мінеральні гальмівні рідини типу БСК — суміш касторової олії та бутилового спирту. Однак низька температура кипіння не дозволяє заливати їх в сучасні автомобілі з дисковими гальмами — настільки посилилися вимоги до якості гальмівної рідини. Наприклад, використання систем курсової стійкості ESP® вимагає дуже стабільних характеристик рідини, оскільки управління траєкторією автомобіля здійснюється шляхом точно дозованого пригальмовування певних коліс, причому в точно розрахованому інтервалі часу.

Проблема в тому, що на точність і оперативність відпрацювання системами активної безпеки своїх встановлених програм може вплинути навіть незначна зміна в’язкості або утворення в рідині парових бульбашок. Можливо, саме поганим станом гальмовухи спричинені випадки, коли водії скаржаться на те, що «ESP не допомагає керувати автомобілем, а навпаки — заважає і робить його поведінку на дорозі погано передбачуваним».

Щоб всі складні системи, пов’язані з гальмами, працювали адекватно, в наш час застосовуються гальмівні рідини на основі полігліколів або їх ефірів, що відрізняються високою температурою кипіння, хорошими в’язкісними та змащувальними властивостями.

Класифікуються гальмівні рідини за трьома основними параметрами: за температурою кипіння «сухої» (нової, яка ще не наситилася вологою) та «вологої» (з критичним порогом змісту води на рівні 3,5%), а також в’язкості. Більшістю автовиробників використовується система класифікації DOT (від Department of Transportation — Міністерство транспорту США). Відповідно до неї існує поділ на кілька типів:

• DOT 3 — для автомобілів не особливо швидкісних й оснащених барабанними гальмами (досі зустрічаються на бюджетних моделях Groupe PSA, Toyota, Suzuki);
• DOT 4 — найпоширеніший — підходить для сучасних моделей з дисковими гальмами на обох осях, в тому числі оснащених ABS першого покоління без ESP®. Цей тип має два підкласи за рівнем в’язкості: Class 4 і Class 6 — низьков’язкісні рідини для авто з ESP®, що слід обов’язково враховувати під час вибору. Річ у тім, що в листопаді 2014 року ESP® стала обов’язковою для продаваних в ЄС авто, і якщо ваш автомобіль, випущений для європейського ринку, молодший — використовуйте низьков’язкісні рідину DOT4HP/Class 6.
• DOT 5.1 — розроблявся для спортивних або важких режимів експлуатації з інтенсивними розгонами й різкими гальмуваннями. Підходить для малотоннажних вантажівок з гідравлічними гальмами, фургонів, причепів. Рідини цього типу відрізняються вищою точкою кипіння, проте їхня в’язкість не є достатньою для використання в системах з ABS/ESP®.

Всі перераховані вище гальмівні рідини виготовляються на основі гліколевих/полігліколевих з’єднань з ефірами борної кислоти та різними присадками.

Окремо згадаємо DOT 5.0 — продукт на силіконовій основі. При деяких перевагах в порівнянні з іншими типами, теж не може застосовуватися на автомобілях з ABS/ESP®. Також не можна використовувати в регіонах з холодним кліматом — через особливості взаємодії силіконової оливи з водою.

Як дізнатися, що гальмівна рідина потребує заміни?

У середовищі автолюбителів побутує «правило п’яти сантиметрів» — вважається, що якщо хід педалі гальма до максимального гальмування (блокування коліс або спрацьовування ABS) не перевищує п’яти сантиметрів — все в порядку. Якщо ж педаль провалюється на велику глибину або пружинить, це свідчить про попадання в систему повітря (якщо це спостерігається після інтенсивного гальмування — про виникнення парової пробки). Однак такий підхід багато в чому є суб’єктивним — гальмівна система різних автомобілів налаштована неоднаково, при цьому треба ще враховувати вільний хід педалі (призначення якого — виключити ненавмисне гальмування під час випадкового зачіпання педалі гальма).

Головне, як ми вже дізналися, — це те, як буде працювати рідина саме в критичній ситуації, після кількох інтенсивних гальмувань, наприклад, в разі екстреного гальмування під час руху по трасі в режимі розгін-уповільнення, або в кінці довгого спуску. Замість «промацування» педалі гальма краще в ході чергового ТО (або негайно — у разі підозрілих симптомів з боку гальм) провести тестування рідини. Тут слід пам’ятати, що найімовірнішим способом визначити стан рідини є вимірювання температури її кипіння.

На СТО часто використовуються тестери, що працюють за принципом вимірювання струмопровідності рідини, яка зростає в міру збільшення частки води. Однак використовувані виробниками гальмівних рідин присадки можуть сильно спотворювати результати такого тесту — наприклад, антикорозійний компонент борна кислота підвищує струмопровідність настільки, що прилад забракує пробу навіть зі щойно розкритої каністри.

На щастя, сьогодні існують експрес-тестери, що працюють саме за принципом кип’ятіння. Якщо результат не вкладається в нормативи, слід рідину замінити, не забувши після цього прокачати гідравлічний контур гальмівної системи*.

Тип

«Суха» температура кипіння, °С

«Мокра» температура кипіння, °С

Ліміт в’язкості, мм2/с